Ухвала

від 30.08.2024 по справі 686/23229/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/23229/24

Провадження № 2/686/6219/24

УХВАЛА

30 серпня 2024 року м. Хмельницький

Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Стефанишин С.Л., ознайомившись з матеріалами за позовом ОСОБА_1 до Управління служби безпеки України у Хмельницькій області, Першої Хмельницької державної нотаріальної контори про зняття арешту з майна,

встановив:

27.08.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із заявою до Управління служби безпеки України у Хмельницькій області, Першої Хмельницької державної нотаріальної контори про зняття арешту з майна, в якій просить зняти арешт з квартири АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності позивачу, арешт накладений (зареєстрований) Першою ХДНК від 09.07.2007 року, реєстраційний номер обтяження: 5268324.

Дослідивши матеріали справи, суддя вважає, що слід відмовити у відкритті провадження, оскільки заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства з огляду на наступне.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що постановою старшого слідчого СВ УСБУ у Хмельницькій області Протоковського О.З. №3/105 від 05.03.1999 року було накладено арешт на вклади, цінності та інше майно обвинуваченої ОСОБА_2 , в тому числі на квартиру АДРЕСА_1 .

Арешт на квартиру було накладено відповідно до вимогстатті 125 Кримінально-процесуального кодексу України(далі -КПК України) 1960 року з метою забезпечення можливого цивільного позову, так як санкцією ст.ст. 86-1, 165 ч. 2 КК України передбачено додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.

На підставі вказаної вище постанови Першою Хмельницькою державною нотаріальною конторою 09.07.2007 року було зареєстровано обтяження за №5268324.

Зазначені обставини підтверджуються даними інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 25.07.2024 року та постанови про накладення арешту на майно обвинуваченого від 05.03.1999 року.

Відповідно до ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Європейська комісія з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Leo Zand v. Austria» вказала, що словосполучення «встановленийзаконом»поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів ». З огляду на це не вважається «судом, встановленимзаконом»орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Аналіз вказаних норм права дає підстави для висновку, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів в будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, такий суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких, зазвичай, хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення процесуальні закони не віднесли до юрисдикції інших судів.

Відповідно до частини 1статті 174 КПК України 2012 рокупідозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно (частина 2статті 174 КПК України 2012 року).

Прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації (частина 3статті 174 КПК України 2012 року).

Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові (частинна 4статті 174 КПК України 2012 року).

Тобто, порядок скасування арешту майна, що накладений в межах кримінального провадження, встановлюєтьсястаттею 174 КПК України2012 року, і відповідно підлягає розгляду за правилами кримінального судочинства.

Отже, арешт на спірне майно було накладено слідчим під час досудового слідства у кримінальній справі №105 щодо обвинувачення ОСОБА_2 з метою забезпечення цивільного позову, а тому позивач має право звернутись до суду з відповідним клопотанням у порядку, передбаченомустаттею 409 КПК України 1960 року.

У порядку, передбаченомуКПК України, суди вправі вирішувати питання, що виникають при виконанні вироків, а саме питання щодо скасування заходів по забезпеченню цивільного позову чи можливої конфіскації майна, якщо при винесенні виправдувального вироку чи відмові у позові або незастосуванні конфіскації вироком ці заходи не скасовані.

Разом з тим спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

За наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями 174, 539 КПК України, до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.

При цьому згідно з пунктом 9 розділу XI «Перехідні положення» чинногоКПК Українипитання про зняття арешту з майна, накладеного під час дізнання або досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, вирішується в порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.

Згідно зістаттею 409 КПК України 1960 рокупитання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку, включаючи визначення розміру і розподілення судових витрат, якщо суд не вирішив цих питань, вирішується судом, який постановив вирок.

У порядку, передбаченомустаттею 411КПК України (1960 року), суди вправі вирішувати питання, які виникають при виконанні вироку, зокрема про скасування заходів по забезпеченню цивільного позову чи можливої конфіскації майна, якщо при винесенні виправдувального вироку чи відмови в позові або незастосування конфіскації вироком ці заходи не скасовані.

Зазначене також узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 23.05.2018 року (справа № 569/4374/16-ц; провадження №14-159цс18).

Враховуючи наведені обставини, а також те, що арешт на спірне майно було накладено слідчим за правиламиКПК України1960 року, подана позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст.186ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин вважаю за необхідне відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління служби безпеки України у Хмельницькій області, Першої Хмельницької державної нотаріальної контори про зняття арешту з майна, оскільки даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст. ст. 186, 353 ЦПК України, суддя

постановив:

Відмовити у відкритті провадження у справі №686/23229/24 за позовом ОСОБА_1 до Управління служби безпеки України у Хмельницькій області, Першої Хмельницької державної нотаріальної контори про зняття арешту з майна.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Сергій Стефанишин