Рішення

від 29.08.2024 по справі 320/31371/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2024 року № 320/31371/23

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПарненко В.С.,

розглянувши у письмовому провадженні у місті Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Каргілл» до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АТ Каргілл» (далі ТОВ «АТ Каргілл», позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 14.03.2023 №3834000701, від 14.03.2023 №3934000701 та від 07.04.2023 №7234000701.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що позивач не погоджується з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, зазначаючи, що висновки, викладені в акті перевірки не відповідають дійсності. Позивачем підтверджені господарські взаємовідносини між ТОВ «Рубін Груп» та ТОВ «Клондайк» належними первинними документами. Відносини контрагентів позивача з іншими підприємствами не можуть спростовувати реальність здійснених господарських операцій між позивачем та ТОВ «Рубін Груп» і ТОВ «Клондайк». Південним МУ ДПС по роботі з ВПП в актах перевірки №44/34-00-07-01/20010397 та №79/34-00-07-01/20010397 не наведено жодних обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності ТОВ «АТ Каргілл», збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов`язаність операцій з господарською діяльністю ТОВ «АТ Каргілл», нереальність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддям, головуючим суддею у даній справі визначено суддю Шевченко А.В.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.09.2023 відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

На підставі розпорядження Київського окружного адміністративного суду, у зв`язку з перебуванням судді Шевченко А.В. у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, проведено повторний автоматизований розподіл справи №320/31371/23, за результатами якого головуючим суддею визначено Парненко В.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.03.2024 прийнято до провадження адміністративну справу та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження. Призначено до розгляду в підготовчому провадженні на 03.04.2024.

25.03.2024 представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування правової позиції зазначив, що Південним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з ВПП протягом 09.01.2023-07.02.2023 та 13.02.2023-13.03.2023 було проведено дві документальні позапланові невиїзні перевірки ТОВ «АТ Каргілл» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, а саме: Документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «АТ Каргілл» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету у період з 09.01.2023 по 07.02.2023, за результатами якої відповідачем складено акт від 14.02.2023 № 44/34-00-07-01/20010397. Документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «АТ Каргілл» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за листопад 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету у період з 13.02.2023 по 13.03.2023, за результатами якої відповідачем складено акт від 15.03.2023 № 79/34-00-07-01/20010397. На підставі вищезазначених актів перевірки відповідачем були прийняті відповідні податкові повідомлення-рішення: № 3834000701, №3934000701, № 7234000701. Перевіркою встановлено, що у жовтні 2022 року ТОВ «АТ КАРГІЛЛ» мало взаємовідносини з ТОВ «Рубін Груп» (код ЄДРПОУ 38793733) щодо придбання ріпаку урожаю 2022 року українського походження на загальну суму 4 108 104 грн, в тому числі ПДВ 504 504 грн. Відповідачем вказано, що сукупність факторів свідчать про те, що ТОВ «Рубін Груп» не мало можливості щодо реального здійснення господарських операцій по реалізації ТМЦ (ріпак) на ТОВ «АТ КАРГІЛЛ». На підставі вищезазначеного встановлено безпідставну виписку податкових накладних ТОВ «Рубін Груп» в адресу ТОВ «АТ КАРГІЛЛ» на суму ПДВ 504 504 грн щодо реалізації насіння ріпаку врожаю 2022 року та безпідставне включення ТОВ «АТ КАРГІЛЛ» до складу податкового кредиту сум ПДВ по податковим накладним, фактична поставка по яким не підтверджена первинними документами. На підставі вищенаведеного перевіркою встановлено, що на порушення п.п. «а» п.198.1, 198.2, п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України ТОВ "АТ КАРГІЛЛ" було завищено значення рядка 10.3 (колонка Б) Декларації на суму ПДВ 504 504 грн по взаємовідносинам з ТОВ «Рубін Груп». Завищення значення по рядку 10.3 (колонка Б) Декларації на загальну суму ПДВ 504 504 грн по взаємовідносинам з ТОВ «Рубін Груп», що у свою чергу призвело завищення суми бюджетного відшкодування (рядок 20.2.1) в розмірі 433 873 грн та рядка 21 Декларації на суму ПДВ 70 631 грн. В ході перевірки встановлено фінансово-господарські взаємовідносини ТОВ «АТ КАРГІЛЛ» з ТОВ «КЛОНДАЙК» по придбанню пшениці врожаю 2022 року на загальну суму 4 081 567,63 грн, в тому числі ПДВ 501 245,15 грн. З огляду на невідповідність інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, даних про земельні ділянки згідно декларації платника єдиного податку 4-ї групи за 2022 рік та даних звіту про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2022 року №4-СГ неможливо підтвердити та встановити фактичну кількість землі, на якій було вирощено сільськогосподарські культури реалізовані ТОВ «КЛОНДАЙК» на ТОВ «АТ КАРГІЛЛ» у листопаді 2022 року. Враховуючи викладене ТОВ «КЛОНДАЙК» не мало можливості поставити ТОВ «АТ КАРГІЛЛ» пшениці врожаю 2022 року на суму ПДВ 501 245 гривень.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.04.2024 заяву представника Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - задоволено. Постановлено забезпечити участь представника Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків у судовому засіданні, призначеному на 03.04.2024 о 12 год. 30 хв. в адміністративній справі № 320/31371/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та засобів електронної ідентифікації через систему відеоконференцзв`язку.

В підготовче засідання, призначене на 03.04.2024, не прибув представник відповідача, судом відкладено розгляд справи в підготовчому провадженні на 08.05.2024.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.04.2024 заяву представника Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - задоволено. Постановлено забезпечити участь представника Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків у судовому засіданні, призначеному на 08.05.2024 о 11 год. 30 хв. в адміністративній справі № 320/31371/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та засобів електронної ідентифікації через систему відеоконференцзв`язку.

У зв`язку з необхідністю подання представником позивача відповіді на відзив, розгляд справи в підготовчому провадженні відкладено на 05.06.2024.

29.05.2024 представником позивача подано до суду відповідь на відзив, в якій вказано, що загальне посилання відповідача на безпідставність позовних вимог АТ «Каргілл» і, як наслідок, відсутність правових підстав для задоволення позову носять суто формальний та необґрунтований характер, оскільки доводи та аргументи позивача з посиланням на норми права та докази, викладені у позові не спростовуються відповідачем.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.06.2024 заяву представника Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - задоволено. Постановлено забезпечити участь представника Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків у судовому засіданні, призначеному на 05.06.2024 о 11 год. 00 хв. в адміністративній справі № 320/31371/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та засобів електронної ідентифікації через систему відеоконференцзв`язку.

05.06.2024 від представників сторін надійшли клопотання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.06.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено до розгляду по суті на 26.06.2024.

В подальшому розгляд справи по суті відкладено на 03.07.2024.

03.07.2024 року від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні.

В судове засідання, призначене на 03.07.2024, представники сторін не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Судом розглянуто справу в письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АТ Каргілл» (код ЄДРПОУ 20010397) зареєстровано 05.11.1993, перебуває на податковому обліку в Південному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків.

Видами діяльності за КВЕД є: 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (основний); 10.41 Виробництво олії та тваринних жирів; 20.13 Виробництво інших основних неорганічних хімічних речовин; 52.10 Складське господарство; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

На підставі наказу від 19.12.2022 №182 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «АТ Каргілл», на підставі п. 19-1.1.6 п. 19-1.1 ст. 19-1, пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78, ст. 79, пп. 69.2 п. 69 під. 10 ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України працівниками Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «АТ Каргілл» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

За результатами перевірки складено акт від 14.02.2023 №44/34-00-07-01/20010397, у висновку якого встановлені наступні порушення ТОВ «АТ Каргілл»:

-п.п. «а» п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 ПК України, оскільки підприємством завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню по рядку 20.2.1 «Сума від`ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, податкової декларації з ПДВ за жовтень 2022 року на суму 433 873 грн;

-п.п. «а» п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 ПК України, оскільки підприємством завищено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму ПДВ 70 631 грн.

На підставі акту перевірки від 14.02.2023 №44/34-00-07-01/20010397 відповідачем сформовано та направлено на адресу позивача податкові повідомлення-рішення від 14.03.2023:

- №3834000701, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку за жовтень 2022 року на суму 433 873 грн та застосовані штрафні санкції на суму 216 937 грн;

- №3934000701, яким зменшено суму від`ємного значення за жовтень 2022 року на суму 70 631 грн.

На підставі наказу від 18.01.2023 №6 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «АТ Каргілл», на підставі п. 19-1.1.6 п. 19-1.1 ст. 19-1, пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78, ст. 79, пп. 69.2 п. 69 під. 10 ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України працівниками Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «АТ Каргілл» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за листопад 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

За результатами перевірки складено акт від 15.03.2023 №79/34-00-07-01/20010397, у висновку якого встановлені наступні порушення ТОВ «АТ Каргілл»:

-п.п. «а» п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 ПК України, оскільки підприємством завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню по рядку 20.2.1 «Сума від`ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, податкової декларації з ПДВ за листопад 2022 року на суму 571 876 грн.

На підставі акту перевірки від 15.03.2023 №79/34-00-07-01/20010397 відповідачем сформовано та направлено на адресу позивача податкове повідомлення-рішення від 07.04.2023 №7234000701, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку за листопад 2022 року на суму 571 876 грн та застосовані штрафні санкції на суму 285 938 грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Стосовно податкових повідомлень-рішень від 14.03.2023 №3834000701 та №3934000701, суд зазначає наступне.

Встановлені відповідачем порушення податкового законодавства ТОВ «АТ Каргілл», за наслідками якого було складено податкові повідомлення-рішення №3834000701 та №3934000701 є наслідком нереальності операцій між ТОВ «АТ Каргілл» та контрагентом ТОВ «Рубін Груп» (код ЄДРПОУ 38793733).

Основним аргументом, який Південне МУ ДПС по роботі з ВПП використовує для обґрунтування своєї позиції, є неможливість ТОВ «Рубін Груп» реально здійснювати господарські операції по взаємовідносинах з ТОВ «АТ Каргілл» через недоведеність взаємовідносин ТОВ «Рубін Груп» з ТОВ «СКІФ 2022» (код ЄДРПОУ 44640923) та ТОВ «Дія 2015» (код ЄДРПОУ 19415672), як перевізниками.

Відповідач в Акті перевірки № 44/34-00-07-01/20010397 зазначає, що згідно товарно-транспортних накладних транспортування товару, який був предметом договірних взаємовідносин між ТОВ «АТ Каргілл» та ТОВ «Рубін Груп», здійснювалося автомобільним транспортом перевізниками ТОВ «СКІФ 2022» та ТОВ «Дія 2015» (сторінка 6 акта перевірки № 44/34-00-07-01/20010397).

Південне МУ ДПС по роботі з ВПП приходить до висновку, що надані для перевірки товарно-транспортні накладні містять недостовірну інформацію та не підтверджують реальність здійснення операції з руху сільськогосподарської продукції від ТОВ «Рубін Груп» на адресу ТОВ «АТ Каргілл». І ці факти свідчать про нереальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом (сторінка 8 акта перевірки № 44/34-00-07-01/20010397).

Базуючись на описаній вище інформації, відповідач вважає, що ТОВ «Рубін Груп» безпідставно виписало податкові накладні на користь ТОВ «АТ Каргілл» на загальну суму 504 504,00 грн щодо реалізації насіння ріпаку врожаю 2022 року, а ТОВ «АТ Каргілл» безпідставно включило до складу податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним, поставка по яким не підтверджена первинними документами (сторінка 8 акта перевірки № 44/34-00-07-01/20010397).

Судом встановлено, що між ТОВ «АТ Каргілл» та ТОВ «Рубін Груп» було укладено договір поставки №2100240631 від 04.10.2022 та додаткову угоду № 1 від 18.10.2022.

Відповідно до пункту 1.1. договору поставки № 2100240631 постачальник (ТОВ «Рубін Груп») зобов`язується поставити і передати у власність, а покупець (ТОВ «АТ Каргілл») прийняти та оплатити насіння ріпаку вищого та/або 1 класу урожаю 2022 року українського походження, надалі пойменований «Товар» на умовах DAP ТОВ «СП Рисоіл Термінал», 68000, м. Чорноморськ, вул. Центральна 20-А згідно Інкотермс 2020 в частині, що не суперечить умовам цього договору.

Згідно пункту 2.1. договору поставки № 2100240631 загальна кількість товару складає 240 тонн +- 5% за вибором покупця.

Відповідно до пункту 3.1. Договору поставки № 2100240631 ціна товару складає 15 000,00 грн за 1 тонну, без ПДВ.

Пунктом 3.2 договору поставки № 2100240631 передбачено, що загальна вартість товару визначається як вартість товару згідно всіх видаткових накладних, підписаних Сторонам на виконання Договору поставки №2100240631.

На виконання умов Договору поставки № 2100240631 ТОВ «Рубін Груп» у жовтні 2022 поставило, а ТОВ «АТ Каргілл» прийняло 240,24 тонн насіння ріпаку урожаю 2022 року відповідно до таких видаткових накладних:

-№ 55 від 06.10.2022 у кількості 52,94 т на загальну вартість 905 274,00 грн, в тому числі ПДВ 111 174,00 грн;

-№ 56 від 07.10.2022 у кількості 26,94 т на загальну вартість 460 674,00 грн, в тому числі ПДВ 56 574,00 грн;

-№ 57 від 09.10.2022 у кількості 80,5 т на загальну вартість 1 376 550,00 грн, в тому числі 169 050,00 грн;

-№ 61 від 19.10.2022 у кількості 79,86 т на загальну вартість 1 365 606,00 грн, в тому числі 167 706,00 грн.

Вказаний обсяг поставки у розмірі 240,24 тонн насіння ріпаку був предметом податкової перевірки та був включений до декларації з ПДВ за жовтень 2022 року за відповідними зареєстрованими ТОВ «Рубін Груп» податковими накладними.

Видаткові накладні № 55 від 06.10.2022, № 56 від 07.10.2022, № 57 від 09.10.2022 та № 61 від 19.10.2022 щодо постачання 240,24 тонн насіння ріпаку, урожаю 2022 року за договором поставки № 2100240631 були підписані представником ТОВ «АТ Каргілл» Новосельським Русланом Петровичем, який діяв на підставі довіреності № 2022/59 від 22.06.2022.

Видаткові накладні № 55 від 06.10.2022, № 56 від 07.10.2022, № 57 від 09.10.2022 та № 61 від 19.10.2022 оформлені у відповідності до вимог законодавства, чинного протягом періоду виникнення спірних правовідносин, та мають всі обов`язкові реквізити, передбачені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а також Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.

Відповідно до пункту 4.7 договору поставки № 2100240631 право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент приймання товару за якістю та кількістю в місці поставки (дата розвантаження транспортного засобу).

При цьому 240,24 тонн насіння ріпаку за договором поставки № 2100240631 було доставлено за такою адресою: 6800, м. Чорноморськ, вул. Центральна, 20 А (ТОВ «СП Рисоіл Термінал»), що підтверджується такими товарно-транспортними накладними (ТТН):

-№ КА014 від 05.10.2022 у кількості 26,2 т;

-№ КА016 від 05.10.2022 у кількості 26,74 т;

-№ КА015 від 06.10.2022 у кількості 26,94 т;

-№ КА017 від 07.10.2022 у кількості 26,32 т;

-№ КА018 від 07.10.2022 у кількості 26,92 т;

-№ КА019 від 07.10.2022 у кількості 27,26 т;

-№ КА021 від 18.10.2022 у кількості 26,56 т;

-№ КА022 від 18.10.2022 у кількості 26,68 т;

-№ КА023 від 18.10.2022 у кількості 26,62 т.

На підтвердження отримання ТОВ «СП Рисоіл Термінал» 240,24 тон насіння ріпаку, урожаю 2022 року за договором поставки № 2100240631 позивачем подано до позовної заяви лист № 2007_1 від 20.07.2023 ТОВ «СП Рисоіл Термінал» з переліком транспортних засобів, прийнятих ТОВ «СП Рисоіл Термінал» від ТОВ «Рубін Груп» для ТОВ «АТ Каргілл».

В подальшому насіння ріпаку урожаю 2022 року, отримане ТОВ «АТ Каргілл» за

договором поставки № 2100240631 було експортовано, на підтвердження експорту

насіння ріпаку урожаю 2022 року позивачем до позовної заяви додано:

- копія митної декларації (ЕК10ДР) № 22UA500090014575U4 від 03.11.2022;

- копія митної декларації (ЕК10ДР) № 22UA500090014590U8 від 03.11.2022;

- копія митної декларації (ЕК10ДР) № 22UA500090014591U7 від 03.11.2022;

- копія митної декларації (ЕК10ДР) № 22UA500090014592U6 від 03.11.2022;

- копія митної декларації (ЕК10ДР) № 22UA500090014593U5 від 03.11.2022;

- копія митної декларації (ЕК10ДР) № 22UA500090014604U0 від 03.11.2022;

- копія митної декларації (ЕК10ДР) № 22UA500090014605U0 від 03.11.2022;

- копія митної декларації (ЕК10ДР) № 22UA500090014606U9 від 03.11.2022;

- копія митної декларації (ЕК10ДР) № 22UA500090014607U8 від 03.11.2022;

- копія митної декларації (ЕК10ДР) № 22UA500090014608U7 від 03.11.2022.

Згідно із здійсненою поставкою насіння ріпаку (реальною господарською операцією) відповідно до умов Договору поставки № 2100240631 та видаткових накладних № 55 від 06.10.2022, № 56 від 07.10.2022, № 57 від 09.10.2022 та № 61 від 19.10.2022, у відповідності до положень статей 187, 198, 201 ПК України ТОВ «Рубін Груп» у Єдиному реєстрі податкових накладних було зареєстровано такі податкові накладні: № 1 від 06.10.2022, № 2 від 07.10.2022, № 3 від 09.10.2022; № 7 від 19.10.2022, за поставкою 240,24 тонн насіння ріпаку урожаю 2022 року загальною вартістю з ПДВ 4 108 104,00 грн та сумою ПДВ 504 504,00 грн.

Право ТОВ «АТ Каргілл» на податковий кредит та відповідне бюджетне відшкодування у розмірі 504 504,00 грн підтверджується зареєстрованими ТОВ «Рубін Груп» податковими накладними за наслідками здійснення реальної господарської операції з постачання насіння ріпаку урожаю 2022 року.

На підтвердження зміни майнового стану у результаті здійснення господарських операцій з ТОВ «Рубін Груп» позивачем додано до позовної заяви докази щодо перерахування коштів за договором поставки № 2100240631, а саме довідку АТ «Сітібанк» № 230091/0401-1 від 24.01.2023, яка підтверджує, що ТОВ «АТ Каргілл» було здійснено перерахування на користь контрагента ТОВ «Рубін Груп» на суму 794 097,3 грн від 10.10.2022, на суму 1 207 495,89 грн від 12.10.2022, на суму 404 098,63 від 12.10.2022 та на суму 1 197 895,93 від 21.10.2022.

Загальна сума сплачених ТОВ «АТ Каргілл» грошових коштів ТОВ «Рубін Груп» на виконання договору поставки № 2100240631 у жовтні 2022 року становить 3 603 587,75 грн.

Стосовно податкового повідомлення-рішення від 07.04.2023 №7234000701, суд зазначає наступне.

Встановлені відповідачем порушення податкового законодавства ТОВ «АТ Каргілл», за наслідками якого було складено податкове повідомлення-рішення № 7234000701 є наслідком нереальності операцій між ТОВ «АТ Каргілл» та контрагентами ТОВ «Клондайк» (код ЄДРПОУ 30899001) та ТОВ «Рубін Груп» (код ЄДРПОУ 38793733).

Основним аргументом, який використовується відповідачем для обґрунтування своєї позиції, є недостатність у ТОВ «Клондайк» площ земельних ділянок для вирощування пшениці, що поставлялася ТОВ «АТ Каргілл». На підставі цього відповідач робить висновок про те, що ТОВ «Клондайк» неправомірно зареєструвало податкову накладну №3 від 11.11.2022 (сторінка 5 Акта перевірки № 79/34-00-07-01/20010397).

Відповідач в акті перевірки № 79/34-00-07-01/20010397 зазначає, що відповідно до декларації платника єдиного податку 4-ї групи ТОВ «Клондайк» за 2022 рік у ТОВ «Клондайк» площа земельних ділянок (рілля), що знаходиться на праві власності та/або користуванні становить 652,6014 га (сторінка 5 Акта перевірки № 79/34-00-07-01/20010397).

Водночас згідно з державними реєстрами у користуванні ТОВ «Клондайк» знаходяться лише орендовані землі у фізичних осіб у розмірі 750,94 га (сторінка 6 Акта перевірки № 79/34-00-07-01/20010397).

Базуючись на даних щодо постачання сільськогосподарських культур у 2022 році (згідно з ЄРПН) та середній врожайності сільськогосподарських культур з відкритих джерел, відповідач вказує на те, що ТОВ «Клондайк» необхідно було мати у володінні 973,50 га земельних ділянок (ріллі) для можливості реалізації ТОВ «Клондайк» 3 252,71 тонн сільськогосподарської продукції урожаю 2022 року (сторінка 6 Акта перевірки №79/34-00-07-01/20010397).

Південне МУ ДПС по роботі з ВПП приходить до висновку, що з огляду на невідповідність інформації з державних реєстрів та невідповідність даних про земельні ділянки згідно декларації ТОВ «Клондайк» платника єдиного податку 4-ї групи за 2022 рік неможливо підтвердити та встановити фактичну кількість землі, на якій було вирощено сільськогосподарські культури, реалізовані ТОВ «Клондайк» на ТОВ «АТ Каргілл» у листопаді 2022 року (сторінка 7 Акта перевірки № № 79/34-00-07-01/20010397).

В результаті відповідач робить висновок, що ТОВ «Клондайк» не мало можливості поставити ТОВ «АТ Каргілл» пшеницю врожаю 2022 року на суму ПДВ 501 245,00 грн (сторінка 7 Акта перевірки № 79/34-00-07-01/20010397).

Судом встановлено, що між ТОВ «АТ Каргілл» та ТОВ «Клондайк» було укладено договір поставки №2100253612 від 11.11.2022.

Відповідно до пункту 1.1. договору поставки № 2100253612 продавець (ТОВ «Клондайк») зобов`язується поставити та передати у власність покупця (ТОВ «АТ Каргілл»), а покупець прийняти та оплатити продовольчу пшеницю 3 класу урожаю 2022 року українського походження, надалі пойменований «Товар», на умовах: EXW «Франко завод - зерновий склад Постачальника» на зерновому складі філія Куцівський елеватор ТОВ «АТ Каргілл», місцезнаходження: Кіровоградська обл., с. Куцівка, вул. Привокзальна, 5 згідно Інкотермс 2020 в частині, що не суперечить умовам цього договору.

Згідно з пунктом 2.1. договору поставки № 2100253612 загальна кількість товару складає 680 тонн +/- 5%, за вибором покупця.

Відповідно до пункту 3.1. договору поставки № 2100253612 ціна товару складає 5 263,16 грн. за 1 тонну, без ПДВ.

Пунктом 3.2. договору поставки № 2100253612 передбачено, що загальна вартість товару визначається як вартість товару згідно всіх видаткових накладних, підписаних сторонами на виконання цього договору поставки №2100253612.

На виконання умов договору поставки № 2100253612 ТОВ «Клондайк» у листопаді 2022 року поставив, а ТОВ «АТ Каргілл» прийняв 680,26 тонн пшениці урожаю 2022 року відповідно до видаткової накладної № 2 від 11.11.2022.

Загальна вартість поставки за договором поставки № 2100253612 склала 4 081 567,63 грн. з ПДВ (3 580 322,48 грн. без ПДВ + 501 245,15 грн. ПДВ (14%)).

Вказаний обсяг поставки у розмірі 680,26 тонн пшениці урожаю 2022 року був предметом податкової перевірки та був включений до декларації з ПДВ за листопад 2022 року за відповідною зареєстрованою ТОВ «Клондайк» податковою накладною № 3 від 11.11.2022.

Видаткова накладна № 2 від 11.11.2022 щодо постачання 680,26 тонн пшениці урожаю 2022 року за договором поставки № 2100253612 була підписана представником ТОВ «АТ Каргілл» Розумом В. Ю., який діяв на підставі довіреності № 2022/55 від 20.06.2022.

Відповідно до пункту 4.3. Договору поставки № 2100253612 право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту видачі зерновим складом складського документу на ім`я покупця (якщо зерновий склад видає складські документи на зерно) або підписання постачальником, покупцем та зерновим складом трьохстороннього акту приймання-передачі товару у формі, прийнятній для покупця (у разі, якщо зерновий склад не видає складські документи на зерно).

Відповідно до складської квитанції № 1296 від 11.11.2022 ТОВ «Клондайк» передало у власність ТОВ «АТ Каргілл» 680,26 тонн пшениці продовольчої 3 класу урожаю 2022 року.

Складська квитанція № 1296 від 11.11.2022 видана Куцівським елеватором ТОВ «АТ Каргілл».

В подальшому пшеницю, що була поставлена ТОВ «АТ Каргілл» контрагентом ТОВ «Клондайк» за договором поставки № 2100253612 було експортовано.

На підтвердження експорту пшениці урожаю 2022 року позивачем додано до позовної заяви копії митної декларації (ЕК10РР) № 23UA500130002062U9 від 31.01.2023 та митної декларації (ЕК10ДР) № 23UA500130002815U1 від 08.02.2023.

Згідно із здійсненою поставкою пшениці (реальною господарською операцією) відповідно до умов Договору поставки № 2100253612, видаткової накладної № 2 від 11.11.2022, складської квитанції № 1296 від 11.11.2022 відповідності до положень статей 187, 198, 201 ПК України ТОВ «Клондайк» у Єдиному реєстрі податкових накладних було зареєстровано податкову накладну № 3 від 11.11.2022 за поставкою 680,26 тонн пшениці урожаю 2022 року загальною вартістю 4 081 567,63 з ПДВ та сумою ПДВ 501 245,15 грн.

Право ТОВ «АТ Каргілл» на податковий кредит та відповідне бюджетне відшкодування у розмірі 501 245,15 грн підтверджується зареєстрованою ТОВ «Клондайк» податковою накладною № 3 від 11.11.2022 за наслідками здійснення господарської операції з постачання пшениці урожаю 2022 року.

Загальна сума сплачених ТОВ «АТ Каргілл» грошових коштів на виконання договору поставки № 2100253612 у листопаді 2022 становить 4 081 567,63 грн (загальна вартість поставки за договором № 2100253612 разом з ПДВ).

Правовідносини щодо контролю за правильністю формування податкового кредиту, від`ємного значення з податку на додану вартість, бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, витрат платниками податку між суб`єктами господарювання та контролюючим органом регулюються нормами Податкового кодексу України, Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України).

У відповідності до вимог пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов`язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

Відповідно до п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Як передбачено п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

За змістом положень абз.1 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У відповідності до абз.2 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України у разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 200.1 ст.200 Податкового кодексу України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Положеннями п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України передбачено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Так, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від`ємне значення, то залишок від`ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до змісту п.201.8 ст.201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 Податкового кодексу України.

Згідно з п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» №996-ХІV від 16.07.1999 року (далі - Закон №996) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Пунктом 5 ст.9 Закону №996 передбачено, що господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

У відповідності до ч.1 п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Положеннями ч.2 п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України встановлено, що при повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов`язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Сукупність господарських операцій за певний період є господарською діяльністю, метою якої є досягнення доходу.

Водночас, неотримання підприємством доходу від окремих операцій або певної їх сукупності не свідчить, що такі операції не пов`язані із господарською діяльністю, оскільки при здійснені господарських операцій завжди існує звичайний комерційний ризик не отримати дохід від таких операцій.

Отже, прибуток - це мета усієї діяльності, а не результат кожної окремої операції, здійсненої під час такої діяльності. Податковим кодексом віднесення тієї чи тієї господарської операції до господарської діяльності, що становить підприємництво, не ставиться в залежність від того, прибуткова вона чи збиткова.

Таким чином, господарська операція, направлена на отримання доходу, не завжди може мати позитивний економічний ефект, що є об`єктивним процесом здійснення господарської діяльності, оскільки при здійсненні господарських операцій існує звичайний комерційний ризик отримати збиток від конкретної операції. Збитковість господарської діяльності не може бути підставою для визначення такої діяльності як негосподарської та/або направленої на ухилення від оподаткування.

Вищенаведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №809/2736/13-а, від 21.08.2018 у справі №0870/8352/12, від 27.11.2018 у справі №804/8024/14.

В постанові від 05.05.2020 у справі № 826/14426/16 Верховним Судом сформовано наступний правовий висновок.

Умовами реалізації права платника на формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту з податку на додану вартість є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах власної господарської діяльності платника податку та наявність первинних документів оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства, на підтвердження факту понесення витрат на їх придбання.

При цьому, правові наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально (фактично) вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Необґрунтована податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника для штучного створення умов бюджетного відшкодування.

Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку. З`ясовуючи обставини реальності вчинення господарської операції, слід ретельно перевіряти доводи податкового органу про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або зафіксовані іншими доказами.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема, якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій, зокрема, формування валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Верховний Суд в постанові від 05.05.2020 у справі № 826/14426/16 вказав, що недоведеність фактичного здійснення господарської операції позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому, відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

Враховуючи наведені позиції Верховного Суду, суд зазначає, що дослідженню підлягають всі обставини здійснення господарських операцій в сукупності з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, наявності трудового ресурсу, змісту послуг, що надаються, тощо.

Стосовно проаналізованих судом господарських операцій позивача з ТОВ «Рубін груп», суд зазначає наступне.

ТОВ «Рубін Груп» не є виробником реалізованого товару «насіння ріпаку урожаю 2022 року» на адресу ТОВ АТ «КАРГІЛЛ».

Позивачем вказано, що ТОВ «Рубін Груп» придбано товар «насіння ріпаку урожаю 2022 року» у виробників СТОВ «СВІТАНОК» (код ЄДРІІОУ 3754343) та ТОВ СП «МИРТАЛЬ» (код ЄДРПОУ 37606056).

Позивачем на підтвердження перевезення насіння ріпаку урожаю 2022 року від ТОВ «Рубін Груп» на адресу ТОВ АТ «КАРГІЛЛ» подані товарно-транспортні накладні, в яких перевізником визначено ТОВ «Скіф 2022».

Як встановлено судом виписані податкові накладні по взаємовідносинам з перевезення товару ТОВ «Скіф 2022» мають статус «реєстрацію зупинено» та прийнято рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахупків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 25.10.2022 року.

Основні засоби згідно податної фінансової звітності ТОВ «СКІФ 2022» за ІІІ квартал 2022 року основні засоби - відсутні. ТОВ «СКІФ 2022» придбання автомобілів чи послуг оренди автомобілів згідно даних ЄРПН не встановлено. Щодо ТОВ «СКІФ 2022» ознака 157 (виплати самозайнятим особам) згідно даних Звіту 4-ДФ за IV квартал 2022 відсутня, тобто придбання у 2022 році будь-яких послуг (в т.ч. оренди автомобілів) у фізичних осіб підприємців не здійснювалось.

Отже, судом не підтверджені взаємовідносини між перевізником ТОВ «СКІФ 2022» та ТОВ «Рубін Груп», що свідчить про фіктивність складених товарно-транспортних накладних.

Відтак, суду не доведено факт перевезення насіння ріпаку урожаю 2022 року від ТОВ «Рубін Груп» до ТОВ АТ «КАРГІЛЛ» підприємством ТОВ «СКІФ 2022».

Позивачем на підтвердження перевезення насіння ріпаку урожаю 2022 року від ТОВ «Рубін Груп» на адресу ТОВ АТ «КАРГІЛЛ» подані товарно-транспортні накладні, в яких перевізником визначено ТОВ «Дія 2015».

Судом встановлено, що засновник, керівник, директор ТОВ «Дія 2015» САДИКОВ Даулєт є також директором ще 89 суб`єктів господарювання.

Згідно даних ЄРПН не встановлено взаємовідносин між ТОВ «Рубін Груп» та ТОВ «Дія 2015» у жовтні 2022 року, тобто послуги перевезення не придбавались. В жовтні 2022 року згідно даних ЄРПН ТОВ «Дія 2015» надавалися послуги перевезення іншим суб`єктам господарювання.

ТОВ «Дія 2015» придбання автомобілів чи послуг оренди автомобілів згідно даних ЄРПН не встановлено. Щодо ТОВ «Дія 2015» ознака 157 ознака (виплати самозайнятим особам) згідно даних Звіту 4-ДФ за IV квартал 2022 - відсутня, тобто придбання у 2022 році будь-яких послуг (в т.ч. оренди автомобілів) у фізичних осіб підприємців не здійснювалось.

Також встановлено, що водій ОСОБА_1 , який вказаний в товарно-транспортних накладних від 06.10.2022, 07.10.2022, 18.10.2022 року згідно даних Звіту 4-ДФ за IV квартал 2022 не є працівником ТОВ «Дія 2015», але тим часом є працівником ТОВ «СКІФ 2022».

Відповідно, взаємовідносини між перевізником ТОВ «Дія 2015» та ТОВ «Рубін Груп» не підтверджуються судом.

Також, аналізом баз даних АІС ДПС встановлено, що реєстрація податкових накладних ТОВ «Рубін Груп», ТОВ «Дія 2015» та ТОВ «СКІФ 2022» здійснювалась по одному ІР-адресу-ІР НОМЕР_1 , що свідчить про ризиковість операцій.

Відтак, суду не доведено факт перевезення насіння ріпаку урожаю 2022 року від ТОВ «Рубін Груп» до ТОВ АТ «КАРГІЛЛ» підприємством ТОВ «Дія 2015».

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 року № 207 затверджено Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні.

За змістом пунктів 1 та 2 вказаного Переліку наявність ТТН є обов`язковою у випадку здійснення перевезень на договірних умовах.

Відповідно до частини другої статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» № 2344-ІІІ від 5 квітня 2001 року документом для здійснення внутрішніх перевезень вантажів для водія є, серед інших, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж.

Наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14 жовтня 1997 року затверджені Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі - Правила № 363).

Таким чином, ТТП підтверджує факт падання послуг з перевезення товарів (якщо таке перевезення здійснюється на договірних умовах), документує рух матеріальних цінностей та є одним із доказів реальності здійснення господарської операції з постачання товарів.

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Недоведеність фактичного здійснення господарської операції позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з фактично вчиненою господарською операцією учасників правовідносин.

Отже, сукупність факторів свідчать про те, що ТОВ «Рубін Груп» не мало можливості щодо реального здійснення господарських операцій по реалізації ТМЦ (ріпак) до ТОВ «АТ КАРГІЛЛ».

Судом проаналізовані долучені до матеріалів справи первинні документи по господарським операціям з ТОВ «Рубін Груп» та встановлено, що всі документи первинного обліку від імені постачальника підписані однією особою директором ОСОБА_2

Частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов`язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

З аналізу наведених норм законодавства, обов`язковою умовою визнання господарської операції реально вчиненою є можливість ідентифікації осіб, які приймали участь в господарській операції.

В даному випадку надані до суду копії первинних документів не містять жодної інформації стосовно осіб, якими були вчинені розвантажувально-навантажувальні роботи щодо погрузки ріпака у кількостях, що виміряються сотнями кілограм, оскільки підписані лише однією особою директором ОСОБА_2 .

Стосовно проаналізованих господарських операцій позивача з ТОВ «Клондайк», судом встановлено, що ТОВ «КЛОНДАЙК» є платником єдиного податку 4-ї групи та виробником зернових культур.

Аналізом декларацій платника єдиного податку 4-ї групи ТОВ «КЛОНДАЙК» встановлено, що відповідно до звітної Декларації платника єдиного податку 4-ї групи за 2022 рік у ТОВ «КЛОНДАЙК» площа земельних ділянок (рілля), що знаходиться на праві власності та/або користуванні становить 652,6014 га, з них:

-рілля з правом власності па умовах оренди згідно договорів, укладених до 2022 року - 599,9082 га (для вирощування урожаю 2022 року);

-рілля з правом власності на умовах оренди згідно договорів, укладених 12.07.2022 року - 52,6932 га.

Судом встановлено, що частина земельних ділянок, відображених ТОВ «КЛОНДАЙК» у відомостях про наявність земельних ділянок за 2022 рік, відсутня у Державному реєстру речових прав на нерухоме майно, що може свідчити про недостовірність поданих даних ТОВ «КЛОНДАЙК» в декларації платника єдиного податку 4-ї групи за 2022, зокрема:

3523482400:02:000:0161 площа 8,3716 га,

3523482400:02:000:0196 площа 8,6468 га,

3523482400:02:000:0520 площа 7,4411 га,

3523482400:02:000:0484 площа 9.6739 га,

3523482400:02:000:1044 площа 2.7906 га,

3523482400:02:000:1045 площа 2,7906 га,

3523482400:02:000:1046 площа 2,7905 га.

Відповідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, у користуванні ТОВ «КЛОНДАЙК» знаходяться лише орендовані землі у фізичних осіб у розмірі 750,94 га, які знаходяться у Кіровоградській області, з них:

оформлені згідно договорів до 2022 року - 582,3535 га;

оформлені згідно договорів після 2022 року - 168,5865 га.

Аналізом Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що ТОВ «КЛОНДАЙК» реалізовано на адресу контрагентів-покупців зернові культури врожаю 2022 року за маркетинговий рік у кількості 3 252,71 т, а саме:

ріпак 616,81 т;

пшениця - 2093,36 т;

соя 50,06 т;

соняшник - 492,48 т.

Відповідно інформації щодо врожайності сільськогосподарських культур, наведеної у відкритих джерелах, середня врожайність па території Кіровоградської області у 2022 році становила: ріпак - 2,69 т/га, пшениця - 4,31 т/га, соя - 1,7 т/га, соняшник 2,15 т/га.

Враховуючи вищенаведену інформацію встановлено, що для вирощування реалізованого обсягу зернових культур урожаю 2022 року ТОВ «КЛОНДАЙК» необхідно 973,50 га земельних ділянок (ріллі).

Також, враховуючи середню врожайність у Кіровоградській області пшениці (4.31 т/га) та реалізованого обсягу пшениці па ТОВ «АТ КАРГІЛЛ» за період серпень листопад 2022 року у кількості 2093 т, ТОВ «КЛОНДАЙК» необхідно тільки для вирощування даної культури 485,70 га ріллі.

Крім цього, ТГОВ «АТ КАРГІЛЛ» надано звіт про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2022 року №4-СГ ТОВ «КЛОНДАЙК».

Згідно даного звіту загальна площа земельних ділянок (рілля) - 599,91 га, в т.ч. взяті в оренду 599,91 га.

Площа посівна під «пшеницю озиму» (код рядка 0050) - 214 га.

Відповідно, враховуючи дані звіту 4-СГ, поданого ТОВ «КЛОНДАЙК» на площі 214 га було вирощено 922 т пшениці (сер.врожайність 4,31 т/га).

ТОВ «АТ КАРГІЛЛ» надано до перевірки складську квитанцію № 1296 від 11.11.2022 року філія Куцівський елеватор ТОВ «АТ Каргілл», відповідно до якої здійснено переоформлення з ТОВ «КЛОНДАЙК» на ТОВ АТ «КАРГІЛЛ».

Товарно- транспортні накладні на перевезення кукурудзи від ТОВ «КЛОНДАЙК» на Куцівський елеватор ТОВ «АТ Каргілл» не надані. Складська квитанція про прийняття на зберігання кукурудзи від ТОВ «КЛОНДАЙК» на Куцівський елеватор ТОВ «АТ Каргілл» не надана.

Відповідно ЄРНП протягом листопада 2022 року не встановлено придбання ТОВ «КЛОНДАЙК» послуг перевезення, транспортних послуг.

Таким чином, з огляду на невідповідність інформації з Державного реестру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реестру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, даних про земельні ділянки згідно декларації платника єдиного податку 4-ї групи за 2022 рік та даних звіту про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2022 року №4-СГ неможливо підтвердити та встановити фактичну кількість землі, на якій було вирощено сільськогосподарські культури реалізовані ТОВ «КЛОНДАЙК» на ТОВ «АТ КАРГІЛЛ» у листопаді 2022 року.

Враховуючи викладене, ТОВ «КЛОНДАЙК» не мало можливості поставити ТОВ «АТ КАРГІЛЛ» пшеницю врожаю 2022 року па суму ПДВ 501 245 гривень.

Судом враховано пояснення представника позивача про те, що відповідачем при розрахунку взято середні показники врожайності, проте суд звертає увагу, що середні показники врожайності порівняно з дійсними показниками можуть мати незначну похибку, в той час як згідно дослідженої інформації для вирощування реалізованого обсягу зернових культур урожаю 2022 року ТОВ «КЛОНДАЙК» необхідно було мати значну кількість земельних ділянок (ріллі), що свідчить не про похибку, а про нестачу посівних площ.

Відтак судом не підтверджено можливість поставки визначеної кількості сільськогосподарської продукції від ТОВ «КЛОНДАЙК» до ТОВ «АТ КАРГІЛЛ».

Відповідно до п.4.2 договору поставки від 11.11.2022, укладеного між ТОВ «КЛОНДАЙК» та ТОВ «АТ КАРГІЛЛ», на підтвердження передачі товару від постачальника до покупця на зерновому складі постачальник, покупець та зерновий склад підписують трьохсторонній акт приймання-передачі товару у формі, прийнятній для покупця. У разі, якщо зерновий склад має доступ до реєстру складських документів на зерно, на підставі акту приймання-передачі товару зерновий склад видає складські документи на товар на ім`я покупця.

Суду не надано трьохстороннього акту приймання-передачі товару, складання якого є обов`язковим за умовами договору.

Суду не надано доказів перевезення товару, проведення навантажувально-розвантажувальних робіт, не надано відповідних документів з підписами осіб, яких можна ідентифікувати як відповідальних за здійснення господарської операції.

Стосовно наданих представником позивача митних декларацій на підтвердження подальшої реалізації сільськогосподарської продукції, суд зазначає, що суд не має можливості визначити приналежність поставленого товару до товару, отриманого від ТОВ «Рубін Груп» та ТОВ «КЛОНДАЙК», оскільки вказаний товар не містить індивідуальних ознак, а визначений родовими ознаками.

Відповідно до ч.2 ст. 184 ЦК України річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою. Річ, що має лише родові ознаки, є замінною.

Твердження позивача про те, що відсутність наведених судом документів не є підставою для визнання господарської операції нереальної через те, що вказані документи не є документами первинного бухгалтерського обліку спростовується позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 04.11.2020 у справі № 300/555/19.

А саме Верховним Судом зазначено, що наявність у платника податкової накладної є обов`язковою, але не вичерпною підставою для визначення правильності формування податкового кредиту, адже правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів (послуг) із метою використання таких товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства, а не саме лише оформлення відповідних документів.

Формальна наявність договорів, актів, податкових накладних та товарно-транспортних документів не є достатнім та беззаперечним документальним підтвердженням фактичного виконання договірних відносин, і не дає можливості суду дійти обґрунтованого й переконливого висновку про фактичне проведення господарських операцій. Первинні документи, зокрема податкові накладні, не можуть бути свідченням фактичного виконання операцій з поставки за наявності у справі обставин, які виключають можливість такої поставки між суб`єктами.

З урахуванням викладених обставин справи та вимог чинного законодавства України суд вважає, що первинні документи, надані позивачем до перевірки та до суду, не відображають реального настання господарських операцій, оскільки сам факт наявності у позивача податкових чи видаткових накладних, виписаних від імені постачальника, або інших документів, складених з посиланням на поставку товарів (послуг) не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах.

До такого ж висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 06 червня 2018 року у справі №П/811/2247/14 (К/9901/7235/18).

Позивачем до позовної заяви на підтвердження обачності у виборі контрагентів надані реєстраційні документи ТОВ «Рубін Груп» та ТОВ «КЛОНДАЙК», паспорти директорів та декларації з ПДВ. Однак, суд звертає увагу, що вказані документи не свідчать про реальність здійснення господарської операції та не впливають на суть задекларованих податкових зобов`язань, оскільки наявність таких документів притаманна будь-якій створеній юридичній особі.

Верховним Судом в постановах від 30 червня 2021 року у справі № 804/1267/16, від 29 січня 2021 року у справі № 826/8752/16, від 23 жовтня 2020 року у справі № 826/10616/17, від 24 вересня 2020 року у справі № 806/647/16, від 25 травня 2021 року у справі № 803/58/17 неодноразово зазначалось, що належна податкова обачність, як законна передумова отримання податкової вигоди, з якої випливає, що сумлінним платникам податку необхідно подбати про підготовку доказової бази, яка б підтверджувала прояв належної обачності при виборі контрагента.

З постанов Верховного Суду можна зробити певні висновки щодо того, як саме платник податків може підтвердити власну належну обачність. Зокрема, необхідно: перевірити контрагента за доступними електронними базами даних на сайті контролюючого органу (база платників ПДВ, база анульованих свідоцтв платників ПДВ, база недобросовісних платників ПДВ, база місць масової реєстрації платників податків; отримання засвідчених копій статутних та реєстраційних документів, копії паспорта особи, яка підписуватиме договір, довідку про кількість співробітників контрагента, тощо; перевірити загальнодоступну інформацію щодо наявності кримінальних проваджень за участю контрагента.

Зазначене вказане, зокрема, у постановах Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року у справі № 140/1611/19, від 16 березня 2021 року у справі № 815/1592/16.

Необхідно також звернути увагу на повноваження особи, яка підписуватиме договір та первинні документи (постанова Верховного Суду від 20 травня 2021 року у справі №826/16627/18); та перевірити наявність у контрагента трудових та матеріальних ресурсів (основних фондів) для проведення відповідної господарської діяльності (постанови Верховного Суду від 23 квітня 2021 року у справі № 200/7209/19-а, від 12 листопада 2021 року у справі №520/1769/19).

Стосовно тверджень позивача про те, що за вказаними господарськими операціями зареєстровані в ЄРПН податкові накладні, що свідчить про достатність первинних документів на користь висновку про реальність здійснення господарських операцій, суд зазначає наступне.

В постановах від 12 листопада 2019 року у справі №816/2183/18, від 21 травня 2019 року у справі №0940/1240/18, від 18 лютого 2020 року у справі №360/1776/19, від 27 квітня 2020 року у справі №360/1050/19, від 18 червня 2020 року у справі №824/245/19-а та ряду інших суд касаційної інстанції наголошував на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Одночасно, суд звертає увагу на той факт, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.

У свою чергу, при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. А тому, суд за результатами розгляду справи не робить висновків щодо реальності операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.

При цьому, суд зазначає, що здійснення моніторингу відповідності податкової накладної/ розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення такого моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок, як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

У зв`язку з вище наведеним, господарські операції між позивачем та контрагентами не підтверджуються, виходячи з врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження, відсутності в достатній кількості трудових ресурсів, основних засобів, виробничих активів, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про юридичну дефектність оформлених первинних документів, про відсутність законного джерела походження ідентифікованого активу, відсутність існування активу, неможливість (нереальність) здійснення господарських операцій із його подальшого постачання по всьому ланцюгу оформлення первинних документів до кінцевого споживача.

Аналіз реальності господарської операції повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідно їх дійсному економічному змісту.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту та визначення оподатковуваного прибутку, і вказана обставина є визначальною для дослідження.

Про відсутність фактичного характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності через відсутність управлінського або технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Наявність таких обставин разом може свідчити на користь висновку про неможливість фактичного проведення (вчинення) господарських операцій. З метою дослідження фактичного постачання товарів/послуг у межах господарської діяльності необхідно встановити зміст господарських операцій, договірні умови, фактичний порядок надання поставок, обсяги і зміст, мету придбання, належним чином дослідити первинні бухгалтерські документи, складені щодо господарських операцій, з`ясувати, чи розкривають первинні документи зміст операцій, та оцінювати такі докази кожний окремо та разом, а також разом з іншими доказами у справі.

Такого висновку дійшов Касаційний адміністративний суд Верховного Суду у постанові від 03.08.2020 у справі №826/7917/17.

У постанові від 04.06.2020 у справі №825/1630/17 Касаційний адміністративний суд Верховного Суду зазначив, що за певних обставин первинні документи можуть свідчити про існування господарських операцій, які за формою (зовнішнім вираженням) можуть підпадати під визначення реальних і таких, що зумовлюють зміни в структурі активів, зобов`язань та власного капіталу суб`єкта господарювання. Водночас потрібно, щоб ці документи підтверджували і розкривали суть, внутрішню сторону господарських операцій, їх справжність, економічну вигоду (виправданість, ризик) і ділову мету. В іншому випадку, первинні документи не можуть вважатися юридично значимими документами для цілей формування даних бухгалтерського та, відповідно, податкового обліку.

Разом з тим, окремою підставою для висновку про відсутність у платника податків права на отримання податкових переваг є відсутність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення операцій, недоліки таких документів, складання документів при фактичному нездійсненні заявлених операцій, відображення у первинних документах недостовірних даних або даних, які неможливо віднести до операцій, що перевіряються.

Так, перевірці підлягають фізичні, технічні та технологічні можливості контрагента до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як наприклад: наявність персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції.

З наданих до суду позивачем первинних документів, а також з урахуванням доказів та пояснень, наведених відповідачем, суд приходить до висновку про неможливість встановити реальність господарських операцій позивача на підставі наданих первинних документів, адже вони носять формальний характер, в той час як відповідачем надано докази та достатні доводи про неможливість встановити походження придбаних позивачем товарів (робіт/послуг) за ланцюгом постачання.

У зв`язку з наведеним вище, суд приходить до висновку про непідтвердженість реальності господарських операцій.

Таким чином, спірні податкові повідомлення-рішення не підлягають скасуванню, оскільки висновки податкового органу, викладені в актах перевірки №44/34-00-07-01/20010397 та №79/34-00-07-01/20010397 стосовно встановлених порушень, відповідальність за які застосована вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, підтверджені під час розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (частина 1статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи вимоги законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Підстави для вирішення питання розподілу судових витрат згідно з ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні, з огляду на те, що позивачу відмовлено в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

в и р і ш и в:

В задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Каргілл» (вул. Велика Васильківська, буд. 139, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 20010397) до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (пр. Шевченка, буд. 15/1, м. Одеса, Одеська область, 65015, код ЄДРПОУ 44104032) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Парненко В.С.