Ухвала

від 29.08.2024 по справі 950/1662/24

ЛЕБЕДИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 950/1662/24

Провадження № 1-кп/950/207/24

ЛЕБЕДИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

29 серпня 2024 року м. Лебедин

Лебединський районний суд Сумської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 та її захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Лебедині клопотання захисника ОСОБА_6 , адвоката ОСОБА_7 , про скасування решту майна у кримінальному провадженні № 42022202540000065 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191 КК України,

в с т а н о в и в:

До суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42022202540000065 за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_4 за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

Ухвалою від 10.06.2024 призначено підготовче судове засідання.

27.06.2024 захисник ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_7 , звернулась до суду з клопотанням у якому просила скасувати арешт майна, а саме квартири АДРЕСА_1 та автомобіля CHEVROLET CAPTIVA 2384 (2016 року), чорного кольору д.н.з. НОМЕР_1 , застосованого ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 14.08.2023 у справі № 592/12207/23.

Клопотання обґрунтовано тим, що ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 14.08.2023 у справі № 592/12207/23, на майно ОСОБА_6 накладено арешт: на квартиру загальною площею 140, 8 кв. м, розташовану у АДРЕСА_2 ; будинок (цілий житловий будинок з надвірними будівлями) загальною площею 58, 7 кв. м, у м. Суми, який перебуває у приватній частковій власності з часткою 1/2, розташований за адресою: АДРЕСА_3 ; автомобіль марки HONDA CR-V 2204 (2007 року), сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 ; CHEVROLET CAPTIVA 2384 (2016 року), чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 ; ГАЗ 3102 2285 (1996 року).

Ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 29.04.2024 накладений арешт частково скасовано, а саме арешт автомобіля HONDA CR-V 2204 (2007 року), д.н.з. НОМЕР_2 та автомобіля ГАЗ 3102 2285 (1996 року).

Захисник зазначає, що на даний час змінились обставини, за яких накладався арешт потерпілим заявлено цивільний позов, обвинувальний акт передано до суду, а тому розмір шкоди та ціна цивільного позову уже визначені та становлять 930235,06 грн. Цивільний позов заявлено і до ОСОБА_4 , тобто шкода має бути відшкодована обома обвинуваченими. Орієнтовна вартість арештованого майна ОСОБА_6 складає: квартира 1900000,00 грн., частина будинку 1500000,00 грн., CHEVROLET CAPTIVA 650000,00 грн., ГАЗ 3102 2285 100000,00 грн. Тобто розмір арештованого майна перевищує розмір спричиненої шкоди у 4 рази. Частина 4 ст. 191 КК України не передбачає конфіскації майна як виду покарання. Не може бути застосована, на думку захисника, і спеціальна конфіскація.

Захисник зазначає, що у застосуванні арешту на усе майно відпала потреба, а тому можливо скасувати арешт квартири та автомобіля CHEVROLET CAPTIVA. Під арештом залишиться майно будинок у м. Суми та автомобіль ГАЗ, що забезпечить справедливий баланс між інтересами держави у випадку можливого задоволення позову.

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_7 своє клопотання підтримала. Зазначила, що арешт усього майна, зазначеного в ухвалі є недоцільним на даний час, оскільки сума збитків уже визначена. Вартість майна значно перевищує збитки, визначені у цивільному позові. Обвинувачений на даний час позбавлений можливості користуватися належним йому майном, а вартість такого майна зменшується з часом.

ОСОБА_6 підтримав клопотання свого захисника, зазначив, що він не винен у вчиненні злочину, що буде доведено в ході судового розгляду. Автомобіль, з якого він просить зняти арешт, він використовує в тому числі для проїзду в зону бойових дій, оскільки на даний час він проходить військову службу.

ОСОБА_4 та її захисник підтримали таке клопотання.

Прокурор у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, просив відмовити в його задоволенні. Зазначив, що стороною захисту не надано доказів вартості арештованого майна, наведена у клопотанні вартість приблизна. Накладений арешт у подальшому забезпечуватиме відшкодування шкоди за цивільним позовом.

Заслухавши учасників судового провадження, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 цієї статті арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Як встановлено судом, ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 14.08.2023 у справі № 592/12207/23 накладено арешт на нерухоме та рухоме майно ОСОБА_6 , а саме: квартиру загальною площею 140, 8 кв. м, розташовану у АДРЕСА_2 ; будинок (цілий житловий будинок з надвірними будівлями) загальною площею 58, 7 кв. м, у м. Суми, який перебуває у приватній частковій власності з часткою 1/2, розташований за адресою: АДРЕСА_3 ; автомобіль марки HONDA CR-V 2204 (2007 року), сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 ; CHEVROLET CAPTIVA 2384 (2016 року), чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 ; ГАЗ НОМЕР_3 ).

Із змісту зазначеної ухвали вбачається, що арешт накладено з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.

У подальшому, ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 29.04.2024 накладений арешт частково скасовано, а саме арешт автомобіля HONDA CR-V 2204 (2007 року), д.н.з. НОМЕР_2 та автомобіля ГАЗ 3102 2285 (1996 року).

Суд зазначає, що по-перше, арешт автомобіля ГАЗ НОМЕР_4 (1996 року) уже скасовано, а тому таке майно не забезпечуватиме відшкодування шкоди в межах даної справи в разі ухвалення відповідного рішення.

По-друге, разом із обвинувальним актом до суду надійшов цивільний позов Департаменту капітального будівництва Сумської обласної державної адміністрації про відшкодування шкоди, завданої ОСОБА_6 та ОСОБА_4 в сумі 930235,06 грн.

Враховуючи те, що в межах даного кримінального провадження потерпілим подано цивільний позов про відшкодування обвинуваченими шкоди в розмірі 930235,06 грн., а заходом забезпечення кримінального провадження у даному випадку є саме арешт майна, суд вважає, що на даний час необхідність арешту майна ОСОБА_6 не відпала. Тим більше, цивільний позов підлягає розгляду в межах даного кримінального провадження, в ході якого має бути установлено розмір збитків, та вирішено питання чи підлягають такі стягненню з обвинувачених, а тому закінчення досудового слідства не впливає на обґрунтованість арешту майна.

Співмірність розміру шкоди не може бути визначена судом на даному етапі, оскільки в матеріалах справи відсутні об`єктивні відомості про вартість арештованого майна.

Суд також зазначає, що санкція ч. 1 ст. 191 КК України дійсно не передбачає застосування конфіскації майна як додаткового покарання.

Однак, суд враховує підставу застосування указаного заходу забезпечення кримінального провадження, визначену в ухвалі слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 14.08.2023 у справі № 592/12207/23, а саме застосування спеціальної конфіскації.

Так, ч. 1 ст. 96-1 КК України передбачає, що спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу.

Тобто спеціальна конфіскація, окрім прямої вказівки на конкретні склади злочинів, може бути застосована за умови вчинення умисного кримінального правопорушення, за яке передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Санкція ч. 4 ст. 191 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Тобто спеціальна конфіскація може бути застосована у даному випадку.

Суд зазначає, що обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті такого обмеження. Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (рішення ЄСПЛ у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).

На переконання суду, накладення арешту в даному випадку є розумним та співрозмірним завданню кримінального провадження, враховуючи необхідність відшкодування Державному бюджету збитків, завданих в умовах війни, або можливого забезпечення спеціальної конфіскації майна. За таких обставин, суд вважає, що пов`язані із накладенням арешту обмеження є виправданими, співрозмірними із завданнями кримінального провадження та пропорційними меті, з якою такі обмеження застосовуються.

При цьому, у ході розгляду судом не встановлено негативних наслідків арешту майна для третіх осіб.

Також суд враховує, що арешт накладено без заборони користування майном, що не позбавляє власника права ним користуватися.

Крім того, згідно з ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України питання про цивільний позов, інші майнові стягнення і підстави цих стягнень вирішуються вироком суду.

Таким чином питання щодо арешту майна, застосованого з метою забезпечення цивільного позову, може бути вирішено судом при ухваленні вироку.

За таких обставин клопотання захисника ОСОБА_6 , адвоката ОСОБА_7 , про скасування арешту майна задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 170, 174, 315, 372 КПК України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 , адвоката ОСОБА_7 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42022202540000065 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголошено о 09 год. 10 хв. 02.09.2024.

Суддя Вадим КОСОЛАП