Рішення

від 30.08.2024 по справі 283/298/24

МАЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 283/298/24

провадження №2/283/282/2024

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

30 серпня 2024 року Малинський районний суд Житомирської області у складі: під головуванням судді Ярмоленка В.В., з секретарем судового засідання Селіною А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Малині в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовною заявою ОСОБА_1

до ОСОБА_2 ,

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Малинський відділ державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)

про припинення стягнення аліментів та звільнення від сплати заборгованості по аліментам,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій сторін.

26.01.2024представник позивачаадвокат МіхненкоС.С.,який дієна підставіОрдеру нанадання правничоїдопомоги серіїАМ №1057000від 18.01.2024,звернувся досуду зпозовною заявоюпро припиненнястягнення аліментівта звільненнявід сплатизаборгованості поаліментам.В обґрунтуванняподаного позовупредставник зазначив,що в період шлюбу у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народилися діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Малинського районного суду Житомирської області від 21.11.2018 справі №283/2135/18 шлюб між сторонами розірвано; дітей залишенопроживати разомз матір`ю; стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця с. Недашки Малинського району Житомирської області, аліменти на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , мешканки с. Недашки Малинського району Житомирської області, на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини всіх видів його доходів (заробітку), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 25.09.2018 року та до досягнення ними повноліття.

Після розірвання шлюбу сторони, разом із спільними дітьми, продовжили спільне проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

В подальшому, з 07.09.2021 ОСОБА_2 припинила спільне проживання з ОСОБА_1 та стала проживати окремо, за адресою: АДРЕСА_1 .

Разом з цим, неповнолітні діти залишилися проживати разом з батьком, який здійснював за ними догляд та утримував.

З квітня 2023 року син ОСОБА_4 , 2010 р.н., проживає з матір`ю ОСОБА_2 .

Зважаючи на те, що донька ОСОБА_3 , 2007 р.н., з 07.09.2021 та по даний час проживає разом з позивачем, знаходячись на повному утриманні батька, а син ОСОБА_4 , 2010 р.н., припинив проживати разом з позивачем лише після 31.03.2023, то у такому разі, виходячи з положень ч.2 ст.197 СК України, ОСОБА_1 вбачає наявність підстав для звільнення від заборгованості по сплаті аліментів у загальному розмірі 149562 грн., яка утворилася за цей період, а також припинити стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_3 , 2007 р.н., за виконавчим листом №283/2135/18, починаючи з дня звернення до суду з даним позовом.

Явка сторін по справі.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Міхненко С.С. в судове засідання з`явилися, позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.

Відповідач та її представник адвокат Карасьов О.С., який діє в інтересах ОСОБА_2 на підставі Ордеру на надання правничої допомоги серії АІ №1672235 від 05.08.2024, в судове засідання з`явилися (представник з використанням власних технічних засобів), заперечили щодо позовних вимог ОСОБА_1 , просили відмовити у їх задоволенні за безпідставністю.

13.06.2024 представник відповідача адвокат Зінкевич Д.В., який діє в інтересах ОСОБА_2 на підставі Ордеру на надання правничої допомоги серії АА №1260689 від 06.06.2024, подав до суду додаткові пояснення у справі, з яких вбачається наступне.

Після ухвалення Малинським районним судом Житомирської області рішення про розірвання шлюбу сторони разом з дітьми деякий незначний період часу проживали разом в АДРЕСА_1 , а саме: з 2018 року по вересень 2019 року. Спільне проживання було вимушеним, оскільки іншого сторони не мали, а також були зареєстровані за даною адресою.

З вересня 2019 року по червень 2020 року відповідач разом зі своїми неповнолітніми дітьми проживали у її батьків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , оскільки позивач завдавав відповідачці фізичних та моральних страждань, періодично зловживав алкогольними напоями. Крім того, за заявою відповідача було відкрито кримінальне провадження відносно позивача за фактом нанесення їй тілесних ушкоджень, яке в подальшому було передано на розгляд суду. Зважаючи на тимчасову зміну поведінки ОСОБА_1 , спричинену спонуканням ОСОБА_2 відмовитися від обвинувачення, остання в ході судового розгляду справи заявила клопотання про відмову від обвинувачення, за наслідками якого судом постановлено ухвалу про закриття провадження у справі.

В подальшому сторони знову почали спільно проживати по АДРЕСА_1 , проте через неправомірну поведінку ОСОБА_1 , відповідач була вимушена покинути своє місце проживання разом з дітьми та оселитися поряд в будинку АДРЕСА_2 , належному ОСОБА_7 . Таким чином, починаючи з вересня 2021 року, відповідач разом з сином ОСОБА_4 проживали за вищезазначеною адресою. Відповідач продовжує проживати у вказаному домоволодінні і на даний час. Донька ОСОБА_3 більшість часу проживала з матір`ю, однак періодично поверталася до батька, відносно чого ОСОБА_2 не заперечувала, оскільки не хотіла створювати позивачеві перешкоди у спілкуванні з дітьми.

Представник відповідача зазначає, що оскільки позивач зловживав алкогольними напоями та не мав при цьому постійного заробітку, донька утримувалася за рахунок відповідачки. На даний час у позивача утворилася істотна заборгованість зі сплати аліментів на утримання дітей, яка у загальному складає 281166,73 грн.

Представник відповідача звертає увагу суду на той факт, що неправомірна поведінка позивача має місце і на даний час, зокрема, його було визнано судом винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП (справа №283/2962/23).

Також представник зазначив, що вважає інформацію, зафіксовану у довідках про склад сім`ї, доданих позивачем до матеріалів позову, недостовірною та такою, що не відповідала реальним обставинам.

На підставі вищевикладеного, представник відповідача зазначає, що ненадання позивачем достовірних та допустимих доказів свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог. Також вимога про припинення стягнення аліментів без реальних правових підстав є не більш ніж бажанням одного з батьків уникнути фінансової відповідальності та такі дії не направлені на забезпечення інтересів дитини.

08.08.2024 представник відповідача адвокат Карасьов О.С. подав до суду додаткові пояснення у справі, які стосуються долучених позивачем до матеріалів справи довідок про місце проживання дітей. Зокрема, довідка №579 від 25.12.2023 суперечить реальним обставинам, які мали місце, оскільки в період з вересня 2019 року по червень 2020 року відповідач проживала разом з дітьми у своїх батьків, а тому вони не могли проживати з позивачем в АДРЕСА_1 . Щодо довідки №580 від 25.12.2023 представник відповідача зазначив, що даний документ суперечить іншій довідці, яку відповідач отримала у Малинській міській раді за №242 від 07.06.2024, з якої вбачається, що зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_2 є АДРЕСА_1 . Ідентична інформація щодо адреси, за якою зареєстровано місце проживання відповідача, зазначена і у витягу з реєстру Малинської територіальної громади.

На підтвердження того факту, що позивач не утримував доньку відповідачем долучено до матеріалів справи ксерокопії фіскальних чеків, з яких вбачається перерахування грошових коштів саме відповідачем.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, повно, обґрунтовано, всебічно та безпосередньо з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши наявні докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення сторін, вважає необхідним позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково, виходячи з наступних підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Встановлено, що сторони перебували у шлюбі, в якому у них народилися діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 (а.с.10) та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 (а.с.11).

Рішенням Малинського районного суду Житомирської області по справі №283/2135/18 від 21.11.2018 шлюб між сторонами розірвано; дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 залишено проживати разом з матір`ю; стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,мешканця с.Недашки Малинськогорайону Житомирськоїобласті,аліменти накористь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,ідентифікаційний номер- НОМЕР_1 ,мешканки с.Недашки Малинськогорайону Житомирськоїобласті,на утриманнядітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі1/3частини всіхвидів йогодоходів (заробітку),але неменше 50відсотків прожитковогомінімуму длядитини відповідноговіку,щомісячно,починаючи з25.09.2018року тадо досягненняними повноліття (а.с.12-13).

11.01.2019 старшим державним виконавцем Малинського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Бурківською В.А. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на виконання виконавчого листа №283/2135/18, виданого 24.12.2018 Малинським районним судом щодо стягнення з ОСОБА_1 судового збору у розмірі 704,80 грн. (а.с.66). 06.01.2023 старшим державним виконавцем Малинського відділу ДВС у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Плетень А.М. в рамках ВП №58042907 було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу в зв`язку з встановленням що у боржника відсутнє майно та доходи на які можливо звернути стягнення, а тому стягнення суми судового збору не проводилося (а.с.79).

Відповідно до ухвали Малинського районного суду Житомирської області від 28.02.2019 у справі №283/2590/18 (провадження №1-кп/283/71/2019) ОСОБА_1 обвинувачувався в тому, що 14 жовтня 2018 року близько 19-ї години 30 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, на перехресті Центральна та Кутова в с. Недашки Малинського району, під час сварки з ОСОБА_2 , долонею правої руки наніс їй один удар в ліву частину обличчя, та правим кулаком по потилиці, завдавши їй побоїв, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст. 126 КК України як умисне завдання побоїв, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень ОСОБА_2 . За результатами розгляду кримінального провадження судом постановлено закрити провадження у зв`язку із відмовою потерпілої ОСОБА_2 від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Відповідно до довідки Недашківського старостинського округу виконкому Малинської міської ради Житомирської області №580 від 25.12.2023, сім`я ОСОБА_1 , який зареєстрований та проживає по АДРЕСА_1 , складається з: дружина ОСОБА_8 , 1980 р.н., донька ОСОБА_3 , 2007 р.н. та син ОСОБА_4 , 2010 р.н. (а.с.14).

Відповідно до довідки Недашківського старостинського округу виконкому Малинської міської ради Житомирської області №579 від 25.12.2023, на утриманні у ОСОБА_1 перебувають та проживають за адресою: АДРЕСА_1 , його діти: донька ОСОБА_3 , 2007 р.н., а також син ОСОБА_4 , 2010 р.н. Донька проживає за вищезазначеною адресою з моменту нароження та по даний час, а син проживав з моменту народження та по квітень 2023 року. З квітня 2023 року ОСОБА_4 проживає разом з матір`ю ОСОБА_2 в АДРЕСА_3 . Дана довідка видана органом місцевого самоврядування зі слів сусідів (а.с.15).

Згідно з довідкою Недашківського старостинського округу виконкому Малинської міської ради Житомирської області №3 від 10.01.2024, ОСОБА_1 зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 . Разом з ним зареєстрована та проживала по 07.09.2021 його колишня дружина ОСОБА_2 , яка на даний час зареєстрована за вищевказаною адресою, але фактично не проживає з 07.09.2021. ОСОБА_2 проживає за іншою адресою: АДРЕСА_3 . Дана довідка видана органом місцевого самоврядування зі слів сусідів (а.с.16).

Згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів у ВП №57873905, виданого Малинським ВДВС у Коростенському районі Житомирської області Центрального МУ МЮ (м.Київ) №46637/23в від 25.12.2023, станом на 01.12.2023 у ОСОБА_1 наявна заборгованість зі сплати аліментів на утримання дітей станом на 01.12.2023 у розмірі 281166,73 грн. (а.с.17).

Згідно з довідкою Недашківського старостинського округу №242 від 07.06.2024, ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.65).

З витягу з реєстру територіальної громади від 14.06.2024 вбачається, що місце проживання ОСОБА_2 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 з 25.01.2000 року (а.с.92).

На підтвердження обставин щодо отримання сталих та офіційних доходів відповідачем долучено до матеріалів справи довідку з ПФУ (форма ОК-5) (а.с.93-94).

Покази свідків.

Свідок на стороні позивача ОСОБА_9 надала показання про те, що сторони по справі їй відомі. Свідок є донькою ОСОБА_8 , а позивач по справі це її вітчим. Свідок зазначила, що діти ОСОБА_4 та ОСОБА_3 проживали разом з батьком, а матір не мала до дітей жодного відношення, нічим не допомагала. У 2023 році ОСОБА_4 перейшов проживати до матері, проте відвідував і батька.

Свідок на стороні позивача ОСОБА_8 надала показання про те, що на даний час вона є дружиною позивача. Спільне проживання однією сім`єю між ОСОБА_8 та ОСОБА_1 розпочалося з листопада 2021 року. Саме з цього часу свідок розпочала проживати у будинку за адресою: АДРЕСА_1 . В той час діти позивача проживали разом з ним. Після того як у лютому 2022 року розпочалася війна, дитина ОСОБА_4 виїхав разом з ОСОБА_2 за кордон, а дитина ОСОБА_3 виїхала за кордон разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_8 . Свідок зазначила, що ОСОБА_3 розповідала їй, що доки батько працював за кордоном і ОСОБА_2 проживала разом з ними, остання не займалася їх вихованням, оскільки в пріоритеті було особисте життя. ОСОБА_1 в цей час перераховував грошові кошти на утримання дітей на банківську карту ОСОБА_2 .

Свідок пояснила, що влітку 2022 року (точної дати вона не пам`ятає) ОСОБА_4 повернувся проживати від ОСОБА_2 . назад до батька. В той час останній перебував на військовій службі, а тому попросив дружину зустріти сина. ОСОБА_3 ще перебувала за кордоном, у Польщі. ОСОБА_4 пояснив свідку, що він втік від матері. В подальшому свідок запитала у відповідача куди ділася її дитина ОСОБА_4 , на що відповідач відповіла, що у батька. Свідок закцентувала увагу на тому, що батько проходить військову службу і його немає, на що відповідач жодним чином не відреагувала. Після цього ОСОБА_2 передавала сину фрукти, проте матеріально не утримувала. Мав місце випадок, коли ОСОБА_3 перебувала в лікарні близько двох місяців, однак мати фінансово їй не допомогла. При цьому ОСОБА_2 продовжувала отримувати аліменти на утримання дітей. Повертала вона аліменти на утримання доньки періодично та не у повному обсязі.

У січні 2024 року ОСОБА_4 знову пішов жити до матері.

Свідок наголосила, що ОСОБА_4 після розірвання шлюбу між батьками проживав з позивачем з листопада 2021 року (початок періоду проживання однією сім`єю свідка з позивачем) до березня 2022 року;

з березня 2022 року по червень 2022 року він проживав з відповідачем;

у червні 2022 року повернувся проживати до батька, де перебував до осені;

восени 2022 року пішов проживати до своєї баби (матері позивача), в якої перебував близько місяця;

після цього ОСОБА_10 перейшов проживати до матері і там залишився.

Тобто остаточно припинено проживання позивача з дитиною ОСОБА_11 осінь 2022 року.

Свідок на стороні відповідача ОСОБА_5 надала показання про те, що є матір`ю відповідачки. В період з вересня 2019 року по червень 2020 року ОСОБА_2 проживала разом зі своїми дітьми у неї вдома у зв`язку з сімейними обставинами, оскільки позивач застосовував до відповідача фізичне насильство. При цьому матеріально позивач не допомагав у той період утримувати дітей, а також не приймав участі у їх житті. Після розлучення діти проживали з відповідачем, а потім донька залишилася з батьком, а син з матір`ю. Точних періодів свідок не пам`ятає, оскільки сторони періодично проживали разом навіть після розлучення. На даний час ОСОБА_4 проживає разом зі свідком (не з відповідачем), оскільки у доньки відсутні відповідні умови. На запитання щодо періоду часу, протягом якого онук проживає разом із свідком, остання точну та конкретну відповідь надати не змогла.

На запитання з якого часу онук припинив проживати з батьком та перейшов проживати до свідка остання точну та конкретну відповідь надати не змогла.

Свідок на стороні відповідача ОСОБА_6 надав показання про те, що є батьком відповідачки. Після розірвання шлюбу між сторонами з 2022 року донька разом з дітьми деякий час проживала у батьків. На даний час відповідач також проживає у них.

Онука проживає з позивачем близько двох років, а онук з донькою у батьків, оскільки вона працює в м. Житомирі.

На запитання суду щодо того, з якого періоду часу ОСОБА_4 проживає разом з свідком, останній не зміг надати чітку та конкретну відповідь.

На запитання щодо того де саме проживає ОСОБА_4 разом з матір`ю: у батьків чи по АДРЕСА_3 , свідок відповів, що донька працює в м. Житомирі і тому онук проживає у будні дні перебуває у них, а на вихідних з матір`ю.

Свідок на стороні відповідача ОСОБА_12 надала показання про те, що сторони по справі їй відомі, оскільки вона працює продавцем у магазині. Після розірвання шлюбу з вересня 2019 року по 2020 рік ОСОБА_2 разом з дітьми проживала у своїх батьків. Щодо часу, з якого ОСОБА_4 проживає з відповідачем, свідок не змогла надати відповідь.

Свідок на стороні відповідача ОСОБА_7 надав показання про те, що відповідач по справі йому відома. Свідок проживає по сусідству з позивачем близько семи років. Неодноразово відповідач скаржилася свідку на неправомірну поведінку ОСОБА_1 , а також на зловживання ним алкогольними напоями. Тому свідок неодноразово допомагав ОСОБА_2 . Мав місце випадок, коли позивач побив ОСОБА_2 і саме тому остання перейшла проживати до своїх батьків. Після цього у вересні 2021 року свідок запропонував відповідачці проживати у своєму будинку по АДРЕСА_3 , оскільки повертався до свого будинку лише на вихідних через працевлаштування в іншому населеному пункті. Діти сторін залишилися проживати з батьком, але через деякий час (приблизно восени 2021 року) ОСОБА_4 перейшов жити до матері. Після того, як почалася війна, позивач відправив доньку за кордон до Польщі. Через деякий час за кордон виїхала і відповідач із сином. Після повернення ОСОБА_13 додому він повідомив, що бажає проживати з батьком. Проживши у батька декілька місяців, ОСОБА_10 повернувся до матері.

На даний час відповідач разом із сином проживає у свідка.

Свідок ОСОБА_4 , який є спільною дитиною сторін, надав показання про те, що з 2019 року він проживав разом із матір`ю в будинку бабусі та дідуся. З батьком теж проживав, проте конкретного періоду свідок не пам`ятає. Позивач годував дітей, проте грошових коштів не надавав.

На даний час свідок проживає в будні дні у бабусі та дідуся, оскільки матір працює в м.Житомирі. Свідок зазначив, що він планує в подальшому проживати з відповідачем.

Свідок ОСОБА_3 , яка є спільною дитиною сторін, надала показання про те, що після розлучення батьків вона разом з братом ОСОБА_4 залишилися проживали у батька в АДРЕСА_1 , який їх продовжував утримувати.

ОСОБА_3 зазначила, що після розлучення батько поїхав на заробітки за кордон і тому мати повернулася проживати до дітей (оскільки позивач через роботу не проживав вдома), однак займалася своїм особистим життям, а участі у їх вихованні та утриманні вона не приймала, адже саме батько здійснював грошові перекази на карту відповідачки, яка в той час ніде не працювала. Свідок пояснила, що після розірвання шлюбу вона з братом на постійній основі проживали у позивача, а з відповідачем можливо тиждень часу в загальному, оскільки деякий час після розлучення ОСОБА_2 проживала спільно з ОСОБА_1 . Після того, як відповідач остаточно припинила спільне проживання з позивачем, дитина залишилася у батька. Брат проживав з батьком приблизно до березня 2023 року, потім пішов проживати до матері, а через деякий час повернувся знову до батька. На даний період часу брат проживає разом з відповідачем.

Свідок наголосила на тому, що в той період часу, коли вони проживали у батька, мати жодним чином не допомагала їм: не забезпечувала матеріально, не виховувала.

Мотиви та застосовані норми права.

Між сторонами виник спір щодо припинення стягнення аліментів та звільнення від сплати заборгованості по аліментах.

Правовідносини між сторонами регулюються СК України.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 141 СК України, батьки мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Статтею 150цього Кодексу визначені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, а саме: батьки зобов`язані піклуватися за виховання дитини, про її здоров`я, фізичний, духовний розвиток, готувати до самостійного життя.

Відповідно до ст.180СК України визначено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 2 ст.188СК України батьки можуть бути звільнені від обов`язку утримувати дитину тільки за рішенням суду.

Відповідно до ч. 8, 9 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватись з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

У ст. 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року (яка була ратифікована Постановою ВерховноїРади України№ 789-XIIвід 27лютого 1991року і набула чинності для України 27 вересня 1991 року) зазначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Способи захисту сімейних прав та інтересів встановлені ч. 2 ст. 18 СК України, згідно з нормами якої способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є припинення правовідношення, а також його анулювання.

За ч. 3 ст.181, ст.183СК України - за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

За змістом наведених правових норм аліменти присуджуються з метою утримання дитини на користь того з батьків, з ким проживає дитина, і який здійснює утримання цієї дитини.

Аналіз частинидругої статті181СК України свідчить про те, що право на отримання аліментів на дитину має той з батьків, з ким проживає дитина, а відповідний обов`язок сплачувати аліменти на дитину той з батьків, хто проживає окремо від неї.

Таке тлумачення цієї норми міститься також в п. 17постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 р. № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».

Відповідно до ст. 160 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Згідно з ст. 273 СК України, якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати. Суд може звільнити від сплати аліментів осіб, зазначених у статтях 267-271 цього Кодексу, за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

Сімейний кодексУкраїни передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (ч. 3ст. 181 СК України) та на підстави припинення сплати аліментів. Стаття 192СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом, а ст.273СК України додаткововказує на підстави звільнення від сплати.

І відсутність імперативної заборони на припинення виплати аліментів, за положеннями ст.273СК України має на меті скасування їх присудження.

Правовий аналіз зазначених положень закону свідчить про те, що припинення стягнення аліментів можливим є у тому випадку, коли одержувач аліментів, наприклад, мати дитини, не витрачає отримувані нею аліменти на дитину або діти проживають із батьком. У такому випадку відбувається припинення стягнення аліментів на ім`я одержувача аліментів - матері дитини. При цьому обов`язок батька - платника аліментів утримувати дитину не припиняється.

Частиною 4 ст.273 ЦПК Українипередбачено, що якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Як встановлено, ОСОБА_3 проживає з батьком позивачем по справі, тобто змінились обставини, що впливають на стягнення аліментів на користь відповідача. Враховуючи загальні принципи регулювання сімейних відносин, способи захисту сімейних прав, суд вважає за необхідне захистити порушене право позивача шляхом припинення примусового стягнення на користь відповідача аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , які стягуються на підставі рішення Малинського районного суду Житомирської області від 21.11.2018.

За позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Зазначена норма не встановлює вичерпного переліку обставин, які можуть бути підставою для звільнення (повного або часткового) від сплати заборгованості за аліментами. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд. Повне або часткове звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами можливе лише за наявності встановлених судом обставин, що мають істотне значення.

З урахуванням предмета цього спору (припинення стягнення аліментів на утримання дитини), однією з обставин, яка підлягає доказуванню у справі, є те, з ким саме з батьків проживає дитина на час вирішення спору судом та ухвалення рішення у справі, зокрема з одержувачем аліментів чи з їх платником.

Якщо спільна дитина сторін проживає з позивачем, то існує необхідність припинення стягнення аліментів з нього.

Зміна фактичних обставин після ухвалення судом рішення про стягнення аліментів, а саме: встановлення судом факту проживання дитини з іншим з батьків, а не з тим, на чию користь стягуються аліменти, є тією істотною обставиною, яка в розумінні частини другоїстатті 197 СК Україниможе бути підставою для звільнення від сплати аліментів.

Такі висновки містяться в постанові ВС від 29 червня 2022 року у справі № 596/826/21-ц (провадження № 61-3738св22).

Висновки щодо застосування вказаних норм матеріального права викладені у постановах Верховного Суду від 21 липня 2021 року у справі № 477/1165/20, від 03 лютого 2021 року у справі №125/2525/18, від 26 грудня 2019 року у справі № 219/6287/17, від 26 вересня 2019 року у справі №760/32225/18, від 27 лютого 2019 року у справі № 307/1186/17, від 29 червня 2022 року у справі №596/826/21.

Верховний Суд звертає увагу, що практика застосуваннястатті 197 СК Українизалежить від обставин кожної конкретної справи, з огляду на те, що «обставина, яка має істотне значення» у розумінні частини другоїстатті 197 СК України, у кожному випадку має індивідуальний характер, а питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд.

Стаття 273 СК Українипередбачає, якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати.

Суд може звільнити від сплати аліментів осіб, зазначених устаттях 267-271 цього Кодексу, за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

Аліменти це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.

Такий висновок міститься в постанові ВС від 04 вересня 2019 року у справі № 711/8561/16-ц(провадження № 61-21318св18).

Окрім цього, що припинення стягнення аліментів можливе тоді, коли одержувач аліментів не витрачає одержані ним аліменти на дитину, дитина проживає з іншим із батьків, який її повністю утримує. У такому разі відбувається припинення стягнення аліментів на ім`я їх одержувача (постанова ВС від 28 вересня 2022 року у справі № 686/18140/21 (провадження № 61-6611св22)).

Відповідно доСК Україниаліменти, одержані на дитину, є її власністю. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами винятково за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Припинення стягнення аліментів можливе, якщо одержувач аліментів не витрачає отримані ним гроші на дитину.

Як встановлено судом, дитина ОСОБА_3 на даний час проживає з батьком позивачем по справі та перебуває на його утриманні, тобто змінились обставини, що впливають на стягнення аліментів на користь відповідача.

Враховуючи загальні принципи регулювання сімейних відносин, способи захисту сімейних прав, суд вважає за необхідне захистити порушене право позивача шляхом припинення примусового стягнення на користь відповідача аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , 2007 р.н.

Припинення аліментів здійснюється за загальними принципами стягнення аліментів. Враховуючи, що аліменти є поточними місячними платежами для поточного забезпечення потреб дитини, з урахуванням недостатності доказів для остаточного визначення сторони, яка здійснювала утримання дитини та з ким із батьків вона проживала, в тому числі, із врахуванням показів свідків, які містять суперечливий характер, з метою необґрунтованого перерахування в подальшому відповідачу аліментів, то припинення стягнення аліментів має бути з дати набрання судовим рішенням законної сили.

Суд зауважує, що позивач не встановлював в судовому порядку факт, що має юридичне значення відносно дати, з якої донька проживає із ним. У зв`язку з цим, вимога про припинення стягнення аліментів підлягає частковому задоволенню, а саме з дати набрання судовим рішенням законної сили.

Щодо звільнення позивача від сплати заборгованості зі сплати аліментів, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що рішенням Малинського районного суду Житомирської області №283/2135/18 саме на ОСОБА_1 покладено обов`язок сплачувати аліменти на утримання двох дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

З розрахунку заборгованості по аліментам вбачається, що починаючи від вересня 2018 року позивач не виконував свої аліментні зобов`язання, окрім перерахування по 1000,00 грн. у вересні та жовтні 2019 року, а також у листопаді 2023 року 4803,44 грн. Станом на 01.12.2013 заборгованість позивача складає 281166,73 грн.

Зміна фактичних обставин після ухвалення судом рішення про стягнення аліментів, а саме: встановлення судом факту проживання дитини з іншим з батьків, а не з тим, на чию користь стягуються аліменти, є тією істотною обставиною, яка в розумінні частини другої статті 197СК України може бути підставою для звільнення від сплати заборгованості зі сплати аліментів платника аліментів. Рішення про звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами повинно також відповідати найкращим інтересам дитини.

Разом з тим, при вирішені питання щодо звільнення позивача від стягнення заборгованості зі сплати аліментів, суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів для остаточного визначення сторони, з якою проживали діти, в тому числі, із врахуванням показів свідків, які містять суперечливий характер. Зокрема, неможливо встановити з ким із батьків проживали діти після розірвання шлюбу між батьками; в які періоди кожен з дітей проживав у батьків, адже свідками були зазначені дати, які між собою суттєво різнилися. Крім того, покази дитини ОСОБА_14 не співпадають з показами дитини ОСОБА_13 . А тому суд не вбачає підстав для задоволення позовної вимоги ОСОБА_1 щодо звільнення його від стягнення заборгованості зі сплати аліментів. Крім того, в ході розгляду справи судом встановлено лише один факт: дитина ОСОБА_3 на даний час проживає разом зі своїм батьком.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення поданого позову.

Керуючись ст. ст.12,13,81,82,89,141,263-265,354,355 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Малинський відділ державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про припинення стягнення аліментів та звільнення від сплати заборгованості по аліментам задовольнити частково.

Припинити стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за виконавчим листом №283/2135/18, який виданий Малинським районним судом Житомирської області, починаючи з дня набрання судовим рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення до Житомирського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення виготовлено 02.09.2024.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , мешканець АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканка АДРЕСА_4 (адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ).

Суддя