Постанова

від 28.08.2024 по справі 914/1147/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2024 р. Справа №914/1147/24

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого суддіБонк Т.Б.

СуддівМатущака О.І.

Скрипчук О.С.

секретар судового засідання: Шатан Т.О.

за участю представників сторін:

позивача: Лях Н.О.,

відповідача: Гнатюк С.О.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно логістичний центр» від 19.07.2024 № б/н (вх. суду від 19.07.2024 №01-05/2047/24)

на рішення Господарського суду Львівської області від 26.06.2024 (повний текст рішення складено та підписано 01.07.2024, суддя Матвіїв Р.І.)

у справі №914/1147/24

за позовом: Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно логістичний центр», с. Зарічне, Жидачівський район, Львівська область

про: визнання недійсним п.1.2. договору поставки в частині та стягнення 39 677, 57 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог позовної заяви і рішення суду першої інстанції:

Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно логістичний центр» про визнання недійсним п. 1.2. договору поставки в частині, стягнення 39 677, 57 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що включення до вартості товарів податку на додану вартість у розмірі 32 345,04 грн та подальша його сплата Товариству з обмеженою відповідальністю «Транспортно-логістичний центр» не відповідає вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2022 № 178 "Деякі питання обкладання податком на додану вартість за нульовою ставкою у період воєнного стану", згідно з якою поставка вказаного товару повинна оподатковуватися за нульовою ставкою.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 26.06.2024 позовні вимоги задоволено частково, визнано недійсним п.1.2. договору поставки №164-22 від 08.06.2022 в частині включення до договірної ціни податку на додану вартість, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно логістичний центр» на користь Аварійно рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області сплачену за договором суму податку на додану вартість у розмірі 32 345, 04 грн та 5 496, 42 грн в рахунок відшкодування витрат на оплату судового збору. Відмовлено у задоволенні вимог про стягнення 1 831, 70 грн 3% річних, 5 500, 82 інфляційних втрат.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що на момент укладення договору сторони у п. 1.2. визначили загальну суму договору з урахуванням 20% ПДВ, що суперечить положенням постанови Кабінету Міністрів України №178 від 02.03.2022, прийнятій відповідно до підпункту "г" підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України щодо застосування під час воєнного стану для операції з постачання товарів для забезпечення транспорту Державної служби з надзвичайних ситуацій, їх підрозділів (а відповідач відповідно до п.1.1. Статуту є підрозділом ДСНС), що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб захисту безпеки населення та інтересів держави нульової ставки ПДВ.

Щодо відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних, то суд першої інстанції вказав, що відсутні підстави для застосування відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання, оскільки таке виникає з моменту набрання законної сили рішенням у справі про визнання недійсним пункту договору, яким включено у ціну товару суму ПДВ, а не з моменту здійснення позивачем оплати вартості товару з урахуванням ПДВ чи з моменту пред`явлення вимоги про повернення сплаченої суми ПДВ.

Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи:

Не погодившись з рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Транспортно логістичний центр» подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 26.06.2024 у справі № 914/1147/24 та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволені позовних вимог повністю.

Апелянт констатує, що до моменту підписання договору між сторонами було узгоджено всі умови договору та позивач погодив ціну договору.

На переконання апелянта, ПДВ не являється націнкою до товару, оскільки це є непрямий податок, який входить в ціну товарів та сплачується покупцем, але його облік та перерахування до державного бюджету здійснює продавець (податковий агент), який в даному випадку є апелянт.

При отриманні оплати за товар відповідачем було складено податкову накладну № 127 від 08.06.2022 на загальну суму 194 070,24 (в т.ч. ПДВ 32 345,04 грн), що зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних. Податкове зобов`язання з ПДВ включено до декларації з ПДВ за червень 2020 року.

Скаржник з вертає увагу суду, що законодавством не передбачений порядок повернення товариствам-продавцям перерахованих ними до Держбюджету сум ПДВ за проведені операції з продажу товарів, звільнених від оподаткування податком на додану вартість, тому задоволення судом першої інстанції позову у цій справі призводить до покладення на відповідача як продавця обов`язку повернути позивачу спірну суму ПДВ з власних коштів.

Відтак, вказане порушує принцип господарювання, що полягає у забезпеченні рівного захисту державою усіх суб`єктів господарювання.

Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області подав відзив на апеляційну скаргу, у якому просить залишити апеляційну скаргу ТзОВ «Транспортно-логістичний центр» без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 26.06.2024 року по справі №914/1147/24 без змін.

Позивач вказує, що включення до вартості закупленого товару згідно з Договором податку на додану вартість у розмірі 32 345,04 грн та подальша його сплата ТзОВ «Транспортно-логістичний центр» не відповідає вимогам пп. "г" підп. 195.1.2 п. 195.1 ст. 195 Податкового кодексу України та ПКМУ № 178, а сплачені кошти у сумі 32 345,04 грн є безпідставно набутим майном, що і є причиною виникнення спору.

Відтак, позивач зазначає, що відповідач набув кошти в розмірі 32 345,04 грн (сума ПДВ, включена до вартості товару за Договором) за рахунок позивача не в порядку виконання договірного зобов`язання. Це виключає застосування до правовідносин сторін норм зобов`язального права, а поза підставами, передбаченими договором поставки, внаслідок їх перерахування на рахунок відповідача понад вартість товару, який було поставлено.

З урахуванням викладеного, позивач вважає, що Господарський суд Львівської області дійшов правильного висновку про невідповідність вимогам чинного законодавства України положень, укладеного між сторонами Договору №164-22 від 08.06.2022, щодо визначення ціни товару з урахуванням податку на додану вартість.

Рух справи в суді апеляційної інстанції:

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.07.2024 справу № 914/1147/24 розподілено колегії суддів у складі: головуючого судді Плотніцького Б.Д., суддів Матущака О.І. та Скрипчук О.С.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 у складі колегії суддів: головуючого судді Плотніцького Б.Д., суддів: Матущака О.І, Скрипчук О.С. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно логістичний центр» на рішення Господарського суду Львівської області від 26.06.2024 у справі №914/1147/24; розгляд справи призначено на 28.08.2024 об 11 год 00 хв; витребувано матеріали справи у Господарського суду Львівської області.

У зв`язку із звільненням з посади судді Плотніцького Б.Д., за розпорядженням керівника апарату суду №142 від 20.08.2024 було проведено автоматизовану заміну складу суду. у справі №914/1147/24.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.08.2024 у склад колегії суддів для розгляду справи №914/1147/24 визначено наступний склад суду: Бонк Т.Б.- головуючий суддя, судді Матущак О.І, Скрипчук О.С.

Ухвалою апеляційного суду від 23.08.2024 справу №914/1147/24 прийнято до провадження колегією суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Бонк Т.Б., суддів: Матущака О.І. та Скрипчук О.С, повідомлено учасників справи, що судове засідання у справі №914/1147/24 відбудеться 28.08.2024 об 11 год 00 хв.

У судовому засіданні 28.08.2024 відводів складу суду сторонами не заявлено, скаржник підтримав доводи апеляційної скарги, позивач заперечив доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, сторони надали суду пояснення.

Згідно з встановленими судами першої та апеляційної інстанцій обставин, і визначених відповідно до них правовідносин, вбачається, що:

08.06.2022 Між Аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Транспортно-логістичний центр» (продавець) укладено договір №164-22, предметом якого є постачання покупцю узгодженого у п. 1.1. договору товару (автошин) на загальну суму 194 070, 24 грн, в тому числі 32 345, 04 грн ПДВ (п.1.1. договору).

Загальна сума договору визначена у п. 1.2. і становить 194 070, 24 грн, в тому числі 32 345, 04 грн ПДВ.

Відповідно до видаткової накладної від 08.06.22 № РНк-00000092 продавець поставив покупцеві товар (автошини) на суму 194 070, 24 грн, в тому числі 32 345, 04 грн ПДВ.

Вартість поставленого товару у розмірі 194 070, 24 грн Державною казначейською службою України сплачено 08.06.2022 відповідно до платіжного доручення № 312.

Листом від 01.09.2023 покупець проінформував продавця про обов`язок повернути ПДВ з метою коригування ПДВ за товари, отримані по накладній № РНк-00000092 від 08.06.2022.

У відповідь на зазначений лист продавець 21.09.2023 звернувся до покупця із проханням повернути товар згідно специфікації договору №164-22 від 08.06.2022 та видаткової накладної № РНк-00000092 від 08.06.2022 з метою уникнення у подальшому судових спорів.

Покупець звернувся до продавця із претензією від 20.11.2023 щодо відшкодування ПДВ з посиланням на положення постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2022 № 178 "Деякі питання обкладання податком на додану вартість за нульовою ставкою у період воєнного стану".

У відповідь на претензію продавець повідомив, що порушень з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно логістичний центр» при розрахунках з бюджетом не виявлено, претензія продавця є безпідставною.

Державна служба України з надзвичайних ситуацій зверталась до Державної податкової служби України із зверненням про надання індивідуальної податкової консультації, у відповідь на що 08.07.2022 повідомлено: 1) зважаючи на те, що службу віднесено до категорії суб`єктів, що визначені Постановою № 178, нульова ставка податку на додану вартість, відповідно до підпункту "г" підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 розділу V ПКУ та Постанови № 178 застосовується до операцій з постачання товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення транспорту як безпосередньо Службі, так і її підрозділам (територіальним органам), установам та організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету та належать до сфери управління Служби; 2) нульова ставка податку на додану вартість, відповідно до підпункту "г" підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 розділу V ПКУ та Постанови № 178 застосовується як до операцій з постачання пального (товар для заправки), так і до операцій з постачання будь-яких інших товарів, що використовуються для забезпечення транспорту (інші паливно-мастильні матеріали, запасні частини для ремонту автомобільної техніки, акумуляторні батареї для автомобілів, автомобільні шини, комплектуючі, охолоджуючі рідини, інструменти та додаткове обладнання, визначені відповідними нормативними та технічними документами), при умові, що такі операції з постачання здійснюються категорії суб`єктів, що визначені Постановою № 178.

Відповідачем складено податкову накладну № 127 від 08.06.2022 на загальну суму 194 070,24 грн, в т. ч. ПДВ 32 345, 04 грн. Податкову накладну зареєстровано в системі електронного адміністрування податку на додану вартість за № 910838253.

Податкове зобов`язання з ПДВ відповідачем включено до податкової декларації з ПДВ за червень 2022 року та сплачено до бюджету у складі ПДВ за червень 2022 року згідно з платіжною інструкцією від 27.07.2022 № 145.

Дослідивши обставини справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржуваних судових рішень норм матеріального та процесуального права, Західний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав:

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За приписами ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтями 626, 627, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Предметом даного спору є вимога Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно логістичний центр» про визнання недійсним п. 1.2 договору поставки в частині включення суми податку на додану вартість у розмірі 32 345,04 гривні.

Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними (ч. 5 ст. 180 ГК України).

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про ціни і ціноутворення" вільні ціни встановлюються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.

Податок на додану вартість, визначений в п.п. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, є непрямим податком, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу. Об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу (п. "а" п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України).

02.03.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №178 "Деякі питання обкладення податком на додану вартість за нульовою ставкою у період воєнного стану".

Відповідно до п. 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України № 178 до припинення чи скасування воєнного стану операції з постачання товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення транспорту Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Міністерства внутрішніх справ, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, інших утворених відповідно до законів військових формувань, їх з`єднань, військових частин, підрозділів, установ або організацій, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави обкладаються податком на додану вартість за нульовою ставкою.

Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування і застосовується з 24.02.2022.

У постанові Кабінету Міністрів України № 178 зазначено, що її прийняття обумовлене виконанням мобілізаційних завдань в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні".

Відповідно до пункту 1.1 Статуту Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області, затвердженого наказом ДСНС України від 18.05.2013 року № 240 (у редакції наказу ДСНС від 01.06.2021 № 390) (далі Статут) Аварійний-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області є підрозділом територіального підпорядкування зі статусом державної аварійно-рятувальної служби.

Згідно пункту 1.9. Статуту за організаційно-правовою формою господарювання Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області є державною організацією і заснований на державній власності. Діяльність Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області здійснюється на некомерційній основі, не є підприємницькою і не ставить за мету отримання прибутку.

Постанова Кабінету Міністрів України № 178 від 02.03.2022 містить посилання на підпункт "г" пп. 195.1.2 п. 195.1 ст. 195 Податкового кодексу України.

Згідно з наданою індивідуальною податковою консультацією Державної податкової служби України від 08.07.2022 нульова ставка податку на додану вартість, відповідно до підпункту «г» підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 розділу V Кодексу та Постанови №178, застосовується як до операцій з постачання пального, так і до операцій з постачання будь-яких інших товарів, що використовуються для забезпечення транспорту, в тому числі автошин, при умові, що такі операції з постачання здійснюються категоріями суб`єктів, що визначені Постановою №178.

У постанові Верховного Суду від 14.11.2023 у справі № 910/2416/23 зазначено, що норми ПК України не передбачають можливості для платників податку - постачальників здійснювати вибір щодо застосування чи незастосування нульової ставки податку, оскільки застосування установленої діючим законодавством ставки податку є обов`язковим, а не правом платника податку.

Тобто, незалежно від того, був сформований постачальником чи ні податковий кредит за операціями з придбання пального (товар для заправки), так і за операціями з придбання будь-яких інших товарів, що використовуються для забезпечення транспорту (інші паливно-мастильні матеріали, запасні частини, комплектуючі, охолоджуючі рідини, інструменти та додаткове обладнання, визначені відповідними нормативними та технічними документами), операції з подальшого постачання таких товарів для визначених Постановою №178 категорій суб`єктів оподатковуються за нульовою ставкою податку на додану вартість. При цьому, оскільки режим застосування нульової ставки не є тотожним режиму звільнення від оподаткування податком на додану вартість, нарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість за правилами, встановленими пунктом 198.5 ст. 198 розділу V Кодексу, постачальником при здійсненні операцій, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на додану вартість, не здійснюється.

Колегія суддів враховує, що виходячи з приписів ст. 217 ЦК України законодавець не встановлює недійсності правочину через недійсність окремої його частини, але лише за умови, якщо є підстави вважати, що правочин міг би бути вчинений без включення до нього цієї недійсної частини.

Хоча ПДВ й включається до ціни товару, однак не є умовою про ціну в розумінні цивільного та господарського законодавства, оскільки не може встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто у договірному порядку (постанова Верховного Суду від 01.06.2021 зі справи № 916/2478/20).

Оскільки не тільки постановою Кабінету міністрів України № 178 від 02.03.2022 визначено нульову ставку податку на додану вартість для операцій з заправки (дозаправки) або забезпечення наземного військового транспорту чи іншого спеціального контингенту, але й це передбачено підпунктом "г" підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України, то включення до ціни договору ПДВ у розмірі 20%, враховуючи, що замовником товару за договором виступає Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області, суперечить постанові КМУ №178 від 02.03.2022, яка прийнята відповідно до підпункту "г" підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України, що є підставою для визнання недійсним пункту договору в цій частині.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для визнання недійсним п.1.2. договору поставки у частині включення до договірної ціни податку на додану вартість.

Щодо задоволення місцевим господарським судом про стягнення 32 345, 04 грн надмірно сплаченої суми податку на додану вартість, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Частиною першою статті 1214 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Для виникнення зобов`язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: 1) збільшення майна в однієї особи (вона набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або звертає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння); 2) втрата майна іншою особою, тобто збільшення або збереження майна в особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; 3) причинний зв`язок меж збільшенням майна в однієї особи i відповідною втратою майна іншою особою; 4) відсутність достатньої правової підстави для збільшення майна в однієї особи за рахунок іншої особи, тобто обов`язковою умовою є збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його в іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення (відповідний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №916/2478/20, від 04.05.2022 у справі №903/359/21, від 05.10.2022 у справі №904/4046/20).

Відтак, суд першої інстанції, встановивши недійсність п. 1.2. договору поставки №164-22 від 08.06.2022 в частині включення до договірної ціни податку на додану вартість, правильно вирішив, що сплата відповідачу за автошини з урахуванням 32 345, 04 грн суми ПДВ в цій частині здійснена безпідставно, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачена сума ПДВ у розмірі 32 345, 04 грн.

Згідно з ч.1, 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Щодо відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, то такі знаходяться поза межами апеляційного перегляду в розумінні ч.4 ст. 269 ГПК України, колегія суддів під час розгляду справи не встановила порушення норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права на момент ухвалення судового рішення місцевим господарським судом в частині відмови у задоволенні у даних позовних вимогах, що є обов`язковою підставою для скасування рішення.

Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги:

Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 276 ГПК України).

На підставі викладеного колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 26.06.2024 у справі № 914/1147/24 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.

Судові витрати в суді апеляційної інстанції:

Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно з ст. 129 ГПК України сплачений апелянтом судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно логістичний центр» від 19.07.2024 № б/н (вх. суду від 19.07.2024 №01-05/2047/24) залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 26.06.2024 у справі № 914/1147/24 залишити без змін.

3. Судовий збір за перегляд справи у суді апеляційної інстанції покласти на скаржника.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строки та в порядку, визначені статтями 286-289 ГПК України.

5. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Повний текст постанови складено та підписано 02.09.2024.

Головуючий суддяТ.Б. Бонк

суддя О.І. Матущак

суддяО.С. Скрипчук