Ухвала

від 29.08.2024 по справі 914/1383/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

УХВАЛА

"29" серпня 2024 р. Справа № 914/1383/24

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого (судді-доповідача): Бойко С.М.,

суддів: Бонк Т.Б.,

Якімець Г.Г.,

розглянув апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_1 б/н від 14.08.2024

у справі №914/1383/24

на рішення Господарського суду Львівської області від 26.06.2024 суддя: Долінська О.З., м. Львів, повний текст рішення складено 27.06.2024

за позовом фізичної особи-підприємця Рудницького Юлія Ігоровича, м. Львів

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю 1000 Дрібниць, м. Львів

про стягнення заборгованості в розмірі 436 400,00 грн.

В С Т А Н О В И В :

рішенням Господарського суду Львівської області від 26.06.2024 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ « 1000 Дрібниць» на користь ФОП Рудницького Ю.І. 400 000,00 грн. основної заборгованості, 16 400 грн. пені, 20 000,00 грн. штрафу та 3 273,00 грн. понесених витрат на сплату судового збору.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 14.08.2024 звернулася особа, яка не брала участі у справі ОСОБА_1 , в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 26.06.2024 скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Одночасно в апеляційній скарзі було заявлено клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги. Обґрунтовуючи поважність причин пропуску пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Львівської області від 26.06.2024 у справі № 914/1383/24, скаржник посилався на те, що він не був учасником справи № 914/1383/24, повідомлення про розгляд справи не отримував, з матеріалами справи не знайомився, про наявність судового рішення дізнався з Єдиного державного реєстру судових рішень 12.08.2024.

Апеляційним господарським судом встановлено, що оскаржуване рішення проголошено 26.06.2024, повний текст рішення складено 27.06.2024.

Перебіг строку апеляційного оскарження рішення Господарського суду Львівської області від 26.06.2024 розпочинається з 28.06.2024 та завершується 17.07.2024.

Отже, скаржником пропущено строк на оскарження рішення суду першої інстанції від 26.06.2024 в справі, оскільки апеляційну скаргу здано на пошту 14.08.2024, що підтверджується штрихкодовим ідентифікатором 7902600023704.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 19.08.2024 були визнані неповажними підстави для поновлення строку, наведені заявником у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Львівської області від 26.06.2024 у справі № 914/1383/24.

Апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_1 б/н від 14.08.2024 на рішення Господарського суду Львівської області від 26.06.2024 у справі №914/1383/24 залишено без руху та рекомендовано скаржнику, протягом 10 (десяти) днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, усунути недоліки апеляційної скарги та вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Львівської області від 26.06.2024 у справі №914/1383/24.

Апеляційний суд, відповідно до положень частини 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України надав можливість заявнику усунути недоліки апеляційної скарги шляхом обґрунтування інших підстав для поновлення строку, ніж ті, що зазначені в апеляційній скарзі, та надання доказів за їх наявності.

Як визначено статтею 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Питання щодо поновлення та продовження процесуальних строків урегульовано нормами статті 119 Господарського процесуального кодексу України, згідно з частиною 1 якої суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлення поважності причин пропуску процесуального строку в розумінні положень статті 86 Господарського процесуального кодексу України здійснюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність у зв`язку з тим, що норма про можливість поновлення процесуальних строків є по суті пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного із процесуальних строків. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 18.08.2023 у справі № 32/257-10.

Можливість поновлення судом пропущеного строку на оскарження судового рішення не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується з наявністю поважних причин пропуску строку, і має здійснюватися лише за умови наведення відповідних причин, які дають правові підстави вважати, що пропуск строку мав місце з об`єктивних, незалежних від волі заявника причин, а можливість їх наведення, як вже зазначалося, залежить від їх доведення заявником, і такі причини мають зазначатися судом у відповідному процесуальному документі. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 13/197-10.

Верховний Суд у постанові від 21.02.2019 у справі № 911/4590/13 зазначив, що необхідність перегляду судового рішення, яке набрало законної сили має бути зумовлена виключними обставинами (оскільки може мати наслідком порушення прав інших осіб, які покладаються на чинність рішення, здійснюючи свої права та обов`язки протягом усього часу чинності цього рішення), наявність яких є очевидною та безспірною, що обґрунтовувало би порушення принципу правової визначеності, який вимагає поваги до остаточного рішення суду, та виправдовувало таке порушення необхідністю відновлення прав та охоронюваних законом інтересів особи, яка звернулася до суду за таким переглядом, а також неможливістю цієї особи відновити свої права шляхом використання передбачених законом інших способів захисту. Фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є по суті пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків (пункт 5.11 постанови).

Аналогічний висновок викладений також у постановах Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 5/452/06 та від 16.11.2022 у справі № 13/197-10.

На виконання вимог ухвали Західного апеляційного господарського суду від у справі № 914/1383/24, заявником 23.08.2024 подано до суду заяву про поновлення строку на подання апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції встановив, що, обґрунтовуючи підстави для поновлення строку на подання апеляційної скарги, заявник посилалося на те, що на час розгляду Господарським судом Львівської області справи № 914/1383/24 ТОВ « 1000 Дрібниць» фактично не здійснювало діяльність.

Суд зауважує, що зазначені обставини не належать до виключних випадків, передбачених чинним законодавством та залежали виключно від права учасника ТОВ брати участь в його діяльності, знати про фінансовий стан ТОВ, носять суб`єктивний характер, які не є об`єктивно непереборними та не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, та залежали виключно від волевиявлення самого скаржника, тому причини пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення не можна визнати поважними, а пропущений строк таким, що підлягає поновленню.

Скаржник має враховувати, що звернення з апеляційною скаргою поза встановленим процесуальним законом строку оскарження судового рішення покладає на нього обов`язок доведення та обґрунтування відповідних обставин, що зумовили пропуск цього строку і у разі, коли відповідну апеляційну скаргу подано особою, що не брала участі у справі.

Разом з цим, неучасть у справі особи, яка звертається зі скаргою з посиланням на те, що рішення у цій справі стосується її прав та інтересів, не є безумовною підставою визнання причин пропуску строку поважними та поновлення цього строку (пункти 37.12 - 37.15 постанови колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.03.2021 у справі № 910/12257/13). Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 07.11.2023 у справі № 40/223-05.

Апеляційним господарським судом також враховано правові висновки, викладені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.07.2022 у справі 9/430-05-11867 щодо застосування приписів статті 256 ГПК України, щодо права суду відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках. У постанові зауважено на тому, що пропуски таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

Отже, подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки, захищає її саме від безумовної відмови у відкритті апеляційного провадження, проте не звільняє вказану особу від обов`язку довести поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, передбаченого іншими наведеними нормами Господарського процесуального кодексу України.

При цьому поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному випадку суд, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку. Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 08.04.2021 у справі № 910/3154/20, від 10.04.2018 у справі № 918/115/16, від 19.06.2018 у справі № 912/2325/17, від 18.01.2019 у справі № 921/396/17-г, від 19.06.2020 у справі № 926/1037-б/15.

За сталою практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, сформованою в рішеннях «Стаббінгс на інші проти Сполученого Королівства», «Девеер проти Бельгії», право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків.

При цьому, в силу принципу диспозитивності на особу, що не вчинила вчасно відповідні процесуальні дії покладається ризик несприятливих наслідків такої бездіяльності, а наявність поважних підстав для невчинення відповідних дій має доводитись учасником в загальному порядку. Створення при цьому судом штучних умов, які б надавали одній зі сторін спору більш сприятливі умови для реалізації її процесуальних прав, виходить за межі повноважень суду, передбачених законодавством, та є порушенням статей 6, 19 Конституції України та принципу змагальності сторін (статті 13 ГПК України).

Аналогічний правовий висновок викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.05.2022 у справі № 904/1875/19, від 21.07.2022 у справі № 904/158/20, від 20.04.2023 у справі № 9/41, від 07.11.2023 у справі № 40/223-05.

Апеляційний суд також зазначає, що положеннями статті 1 Конституції України закріплено, що Україна є правовою державою.

Відповідно до статті 8 Конституції України, пункту 1 частини 3 статті 2, частини 1 статті 11 Господарського процесуального кодексу України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина 1 статті 129 Конституції України).

Одним із основних елементів верховенства права є принцип правової визначеності, який серед іншого передбачає, що в будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів (пункт 61 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Брумареску проти Румунії" (Brumarescu v. Romania) [GC], No. 28342/95, ECHR 1999-VII). Забезпечення принципу res judicata є однією з найважливіших засад гарантування державою реалізації права людини на справедливий суд.

Відкриття апеляційного провадження щодо перегляду рішення суду першої інстанції, яке набрало законної сили, без наявності виключних обставин, що свідчать про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, є порушенням принципу остаточності судового рішення як складової принципу юридичної визначеності, що суперечить статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З аналізу практики ЄСПЛ вбачається, що поновлення строку на оскарження судового рішення може бути обґрунтованим та вважається співвідносним та виправданим стосовно неповного забезпечення принципу правової визначеності, у випадках, якщо: 1) недотримання строків було зумовлене діями (бездіяльністю) суду попередньої інстанції, зокрема, особі не надіслано протягом строку на оскарження судового рішення копію повного тексту рішення суду попередньої інстанції (справа "Мушта проти України"); 2) пропуск строку на оскарження обумовлений особливими і непереборними обставинами суттєвого та переконливого характеру (справа "Устименко проти України"); 3) відновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя (виправлення серйозних судових помилок) (справа "Брумареску проти Румунії" (Brumarescu v. Romania)).

Аналогічні правові висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах містяться в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 1227/8971/2012.

За наведених вище підстав, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні клопотання скаржника про поновлення строку на подання апеляційної скарги, яке викладене в заяві про усунення недоліків від 22.08.2024.

З огляду на викладене, розглянувши подане клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Львівської області від 26.06.2024 у справі №914/1383/24 апеляційний суд дійшов висновку, що вказані скаржником підстави пропуску строку на апеляційне оскарження рішення визнаються неповажними.

26.08.2024 на адресу суду від позивача надійшло заперечення на заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, за змістом якої позивач вважає, що відсутні підстави для відкриття апеляційного провадження та зазначає, що до заяви про усунення недоліків апеляційної скарги подано протокол перевірки електронного цифрового підпису, де вказано, що заява підписана ФОП Мальцем Н.Р., а тому вважає, що підпис ФОП свідчить про неналежного підписанта заяви.

Обговорюючи наведене та оцінюючи протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису дата 22.08.2024 час 17:23:39, апеляційний суд зазначає, що підписувачем є ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , тому доводи позивача спростовуються та не знайшли свого підтвердження.

Згідно з ч.3 ст.260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з ч.4 ст.260 ГПК України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи наведене вище, з огляду на те, що зазначені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є неповажними, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_1 б/н від 14.08.2024 на рішення Господарського суду Львівської області від 26.06.2024 у справі №914/1383/24 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 234, 258, ч. 4 ст. 260, п.4 ч. 1 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

У Х В А Л И В :

відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_1 б/н від 14.08.2024 на рішення Господарського суду Львівської області від 26.06.2024 у справі №914/1383/24.

Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього Кодексу.

Скаржнику надіслати копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.

Головуючий (суддя доповідач) С.М. Бойко

Судді Т.Б. Бонк

Г.Г. Якімець