Ухвала

від 02.09.2024 по справі 522/15507/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/5551/24

Справа № 522/15507/23

Головуючий у першій інстанції Косіцина В.В.

Доповідач Комлева О. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

02.09.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

Головуючого-судді Комлевої О.С.,

суддів Сегеди С.М., Сєвєрової Є.С.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід суддям Комлевій О.С.,Вадовській Л.М., Сєвєровій Є.С. по цивільній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 28 березня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Морський торговельний порт», треті особи - Профспілка «Первинна професійна спілка Одеського порту», ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,-

встановив:

В провадженні судді Одеського апеляційного суду Комлевої О.С. перебуває цивільна справа за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 28 березня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ДП «Морський торговельний порт», треті особи - Профспілка «Первинна професійна спілка Одеського порту», ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

02 вересня 2024 року до суду апеляційної інстанції від ОСОБА_1 надійшла заява, про відвід суддям Комлевій О.С. , Вадовській Л.М., Сєвєровій Є.С.

В обґрунтування своєї заяви ОСОБА_1 посилається на те, що у нього є сумніви в неупередженості та об`єктивності при розгляді даної справи у прямій чи опосередкованій заінтересованості суддів в результаті розгляду справи, що викликає повну недовіру до даної колегії та несприйняття ним як безсторонніх представників судової гілки влади, з огляду на те, що Одеський апеляційний суд у складі суддів: головуючого-судді Вадовської Л.М., суддів Комлевої О.С., Сєвєрової Є.С. розглянуто справу №522/2588/23 за позовом ОСОБА_1 до ДП «Одеський морський торговельний порт», за участю третьої особи профспілки «Первинна професійна спілка Одеського порту» за апеляційною скаргою ДП «Одеський морський торговельний порт» на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19 липня 2023 року по справі № 522/2588/23. Зазначена справа стосувалась звільнення позивача ОСОБА_1 з роботи. Матеріали зазначеної справи є тотожними та/або схожими із матеріалами даної справи №522/15507/23.

29 лютого 2024 року постановою Одеського апеляційного суду по справі №522/2588/23 апеляційні скарги ДП «Одеський морський торговельний порт», та Профспілки «Первинна професійна спілка Одеського порту» задоволено. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19 липня 2023 року скасовано. В задоволенні позову ОСОБА_1 до ДП «Одеський морський торговельний порт», за участю третьої особи профспілки «Первинна професійна спілка Одеського порту» про визнання протиправним наказу ДП «Одеський морський торговельний порт» від 10 листопада 2022 року №УРП-3-2, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовлено.

Тому на думку заявника, є підстави для відводу суддів встановлені ст.36 ЦПК України, зокрема, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу, якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи (п.3 ч.1 цієї статті) та якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді (п.5 ч. 1 цієї статті).

Заслухавши доводи заяви, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви про відвід суддям Комлевій О.С.,Вадовській Л.М., Сєвєровій Є.С. з наступних підстав.

Так, частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яку ратифіковано Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року і являється частиною національного законодавства, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

В процесуальному судочинстві діє презумпція безсторонності суду, яка може бути спростована.

Право учасника справи на відвід судді є однією із гарантій права на справедливий суд.

Проте право на відвід не являється абсолютним. В інакшому випадку воно перетвориться у свавільне обрання суддів для розгляду справи та спосіб процесуального зловживання, що суперечитиме інтересам інших учасників справи та суспільним інтересам загалом.

Відвід має бути обґрунтований посиланням на факти, які вказують на залежність, упередженість або необ`єктивність судді щодо сторін чи будь-кого з них.

Лише за таких обставин відвід буде правомірним і убезпечить сторони від залежного, упередженого або необ`єктивного суду.

Статтею 36 ЦПК України визначені підстави для відводу (самовідводу) судді.

Згідно ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Однак, вищенаведені заявником обставини, виходячи зі змісту ст. 36, 37 ЦПК України, не є підставою для відводу судді.

При цьому ч. 4 ст. 36 ЦПК України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Оскільки наведені заявником обставини стосуються його незгоди із процесуальним рішенням суддів, тому не можуть бути підставами для відводу суддів у розумінні п.п.3,5 ч.1 ст. 36 ЦПК України і не вказують на заінтересованість суддів у розгляді даної справи.

З урахуванням вищевикладеного, оскільки заявником не надано доказів щодо заінтересованості суддів, тому підстави для відводу суддів, передбачені п.п.3,5 ч.1 ст. 36 ЦПК України, відсутні.

Також апеляційний суд звертає увагу, що відповідно до ч. 3 ст. 39 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованими і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів влади; характер процесу та його значення для заявника.

Згідно із ч.2 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Частиною 3 ст. 40 ЦПК України встановлено, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу (із змінами, внесеними Закон № 460-IX від 15.01.2020).

Аналіз матеріалів справи показує, що заява про відвід суддів не містить жодної об`єктивної підстави, яка б свідчила про необхідність відведення суддів та не відповідає меті цивільного судочинства, оскільки в основу її покладені припущення щодо заінтересованості суддів. Жодних конкретних обставин, які б могли свідчити про упередженість колегії суддів заява не містить.

З огляду на викладене, обґрунтованих доказів на підтвердження заявленого відводу про заінтересованість суддів Комлевої О.С., Вадовської Л.М., Сєвєрової Є.С. при розгляді даної справи, заявником до суду надано не було, а тому заявлений відвід є необґрунтованим.

Крім того, слід зазначити, що законодавство, наділяючи учасника справи достатньо широким спектром процесуальних повноважень, зокрема і правом на відвід судді (суддів), разом з тим зауважує на недопустимості зловживання наданими процесуальними правами, оскільки необґрунтований відвід може сприяти безпідставному усуненню та ухиленню судді (суддів) від розгляду справи (апеляційної чи касаційної скарги), що суперечить завданню цивільного судочинства і зазіхає на саму сутність правосуддя, як такого.

Європейський Суд з прав людини у пункті 35 справи «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (case of Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain), рішення від 26 жовтня 1988 року, і, в подальшому, постійно підкреслює, що зацікавлена особа повинна проявляти старанність при виконанні процедурних кроків, що стосуються неї, утримуватися від використання тактики відстрочки і використовувати можливості, передбачені національним законодавством, для скорочення розгляду.

Суд звертає увагу на те, що діючи в рамках дозволеної поведінки - права на відвід суддів, учасники процесу повинні використовувати це право з метою, що не протирічить цілям правосуддя, а саме: не затягувати процес та не перешкоджати його здійсненню, а добросовісно користуватися процесуальними правами. Згідно із ст. 44 ЦПК України зловживанням процесуальними правами неприпустимо.

Керуючись ст.ст. 36, 37, 40 ЦПК України, апеляційний суд,-

ухвалив:

Заявлений відвід суддям Комлевій О.С.,Вадовській Л.М., Сєвєровій Є.С. - визнати необґрунтованим.

Справу передати до відділу діловодства та обліку звернень громадян для визначення судді щодо вирішення питання про відвід у порядку ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

---

О.С. Комлева

Судді

---

С.М. Сегеда

---

Є.С. Сєвєрова