Ухвала

від 29.10.2024 по справі 522/15507/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-з/813/433/24

Справа № 522/15507/23

Доповідач Громік Р. Д.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

29.10.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі судді Громіка Р.Д., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід суддям Комлевій О.С., Вадовській Л.М., Сєвєровій Є.С.у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Морський торговельний порт», треті особи - Профспілка «Первинна професійна спілка Одеського порту», ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

встановив:

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 28 березня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до ДП «Морський торговельний порт», треті особи - Профспілка «Первинна професійна спілка Одеського порту», ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди залишено без задоволення.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

21 жовтня 2024 року до Одеського апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід суддям Комлевій О.С. , Вадовській Л.М. , Сєвєровій Є.С. , у якій останній просить задовольнити заяву позивача про відвід головуючого судді Комлевої О.С., суддів Вадовської Л.М. та судді Сєвєрової Є.С. по цивільній справі №522/15507/23.

Дана заява обґрунтована тим, що суддями Одеського апеляційного суду Комлевою О.С., Вадовською Л.М., Сєвєровою Є.С. розглядалась подібна справа №522/2588/23 за позовом ОСОБА_1 до ДП «Одеський морський торговельний порт», за участю третьої особи профспілки «Первинна професійна спілка Одеського порту» за апеляційною скаргою ДП «Одеський морський торговельний порт» на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19 липня 2023 року по справі № 522/2588/23. Зазначена справа стосувалась звільнення позивача ОСОБА_1 з роботи. Матеріали зазначеної справи є тотожними та/або схожими із матеріалами даної справи №522/15507/23.

29 лютого 2024 року постановою Одеського апеляційного суду по справі №522/2588/23 апеляційні скарги ДП «Одеський морський торговельний порт», та Профспілки «Первинна професійна спілка Одеського порту» задоволено. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19 липня 2023 року скасовано. В задоволенні позову ОСОБА_1 до ДП «Одеський морський торговельний порт», за участю третьої особи профспілки «Первинна професійна спілка Одеського порту» про визнання протиправним наказу ДП «Одеський морський торговельний порт» від 10 листопада 2022 року №УРП-3-2, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовлено.

А тому вони є у прямій чи опосередкованій заінтересованості в розгляді справи №522/15507/23 на замовлення зацікавлених осіб Одеського морського торговельного порту, що викликає у заявника повну недовіру до даного складу колегії суддів та несприйняття як безстронніх представників судової гілки влади.

Крім того, на різних публічних сайтах інтернету розміщується інформація про корупційні схеми суддів Комлевої О.С., Вадовської Л.М., Сєвєрової Є.С. про недекларування доходів, корупційні схеми суддів щодо задоволення апеляційних скарг лише з корисних мотивів, що в свою чергу викликає повну недовіру до даного складу колегії суддів та несприйняття як безсторонніх представників судової гілки влади.

Тому на думку заявника, є підстави для відводу суддів встановлені ст.36 ЦПК України, зокрема, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу, якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи (п. 3 ч. 1 цієї статті) та якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді (п. 5 ч. 1 цієї статті).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 22 жовтня 2024 року заявлений відвід суддям Комлевій О.С., Вадовській Л.М., Сєвєровій Є.С. визнано необґрунтованим.Справу передано до відділу діловодства та обліку звернень громадян для визначення судді щодо вирішення питання про відвід у порядку ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи заяву ОСОБА_1 про відвід суддям Комлевій О.С., Вадовській Л.М., Сєвєровій Є.С. передано на розгляд судді Громіка Р.Д.

Суд дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи заявленого відводу вважає, що заява ОСОБА_1 про відвід суддям Комлевій О.С., Вадовській Л.М., Сєвєровій Є.С. не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст. 37 ЦПК України. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

За правилами ст. 36 ЦПК України якою врегульовані підстави для відводу судді, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суд, який розглядає справу має бути «безстороннім» в контексті ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Дослідивши питання безсторонності суддів з двох точок зору, Європейський Суд з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia), рішення від 28.11.2002 року, зазначив, що по-перше, йдеться про суб`єктивний підхід, для того щоб спробувати визначити переконання та особисту поведінку конкретного судді у конкретній обстановці.

Зокрема, суд не повинен суб`єктивно виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання; особиста безсторонність судді не ставиться під сумнів, аж доки не буде доведено протилежне.

По-друге, слід застосувати об`єктивний підхід, метою якого є пересвідчитися, чи надає суд необхідні гарантії, щоб зняти з цього приводу можливість будь-якого правомірного сумніву (див., серед інших рішення у справах: «Білуха проти України» від 09.11.2006 року п.п.49,54; «Бочан проти України» від 03.05.2007 року, п.66; «Агрокомплекс» проти України» від 06.10.2011 року, п.136; «Олександр Волков проти України» від 09.01.2013 року, п.п.103,107).

Відповідно до статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч.1 ст. 33 ЦПК України.

Крім того апеляційний суд зазначає, що згідно із практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності і неупередженості суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу, в ході об`єктивної перевірки, має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Також слід зазначити, що законодавство, наділяючи учасника справи достатньо широким спектром процесуальних повноважень, зокрема і правом на відвід судді (суддів), разом з тим зауважує на недопустимості зловживання наданими процесуальними правами, оскільки необґрунтований відвід може сприяти безпідставному усуненню та ухиленню судді (суддів) від розгляду справи (апеляційної чи касаційної скарги), що суперечить завданню цивільного судочинства і зазіхає на саму сутність правосуддя, як такого.

За обставинами даної справи заявник, звертаючись до суду із заявою про відвід судді, не навів підстав та не надав доказів, які б свідчили про зацікавленість суддів в розгляді справи або про наявність об`єктивних дійсних обставин, які б викликали сумнів в неупередженості або об`єктивності суддів. Доводи заявника фактично зводяться до незгоди з процесуальними рішеннями суддів, а саме прийняттям постанови від 29 лютого 2024 року у цивільній справі №522/2588/23, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 до ДП «Одеський морський торговельний порт», за участю третьої особи профспілки «Первинна професійна спілка Одеського порту» про визнання протиправним наказу ДП «Одеський морський торговельний порт» від 10 листопада 2022 року №УРП-3-2, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено.

Проте відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Більше того, дослідивши матеріали справи, суд зазначає про відсутність підстав стверджувати, що судді Комлева О.С., Вадовська Л.М., Сєвєрова Є.С. мають та виявляють особисту упередженість під час розгляду цієї справи через ухвалення певних процесуальних рішень. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного. Доказів протилежного заявником не надано й судом не здобуто.

Отже, наведені скаржником в заяві інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності суддів не виключають участі суддів в розгляді справи, не свідчать про упередженість або необ`єктивність суддів, а тому не є підставою для задоволення заяви про відвід, оскільки судом у відповідності до вимог ЦПК України розглянуто та вирішено клопотання у порядку черговості їх надходження та з урахуванням думки усіх учасників справи.

Інших обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності суддів заявником не наведено.

Оскільки відсутні підстави для відводу суддів, що містяться в національному законі, а також відсутні будь-які прояви упередженості суддів або їх особистих переконань з суб`єктивної точки зору та будь-які правомірні сумніви в безсторонності суддів з об`єктивної точки зору при розгляді процесуальних питань вважаю, що заява ОСОБА_1 про відвід суддям Комлевій О.С. , Вадовській Л.М., Сєвєровій Є.С. не підлягає задоволенню.

Європейський Суд з прав людини у пункті 35 справи «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (case of Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain), рішення від 26 жовтня 1988 року, і, в подальшому, постійно підкреслює, що зацікавлена особа повинна проявляти старанність при виконанні процедурних кроків, що стосуються неї, утримуватися від використання тактики відстрочки і використовувати можливості, передбачені національним законодавством, для скорочення розгляду.

Суд звертає увагу на те, що діючи в рамках дозволеної поведінки - права на відвід суддів, учасники процесу повинні використовувати це право з метою, що не протирічить цілям правосуддя а саме: не затягувати процес та не перешкоджати його здійсненню, а добросовісно користуватися процесуальними правами. Згідно із ст. 44 ЦПК України зловживанням процесуальними правами неприпустимо.

Керуючись ст.ст.36, 37, 39, 40 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про відвід суддям Комлевій О.С., Вадовській Л.М., Сєвєровій Є.С. залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду: Р.Д. Громік