Рішення

від 27.08.2024 по справі 902/260/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" серпня 2024 р. Cправа № 902/260/22(902/1284/23)

Господарський суд Вінницької області у складі: головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Розгон Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали у справі

за позовом: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в особі керуючого реалізацією майна боржника арбітражного керуючого Томашука М.С.

до: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 )

до: ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 )

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Франківський відділ державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції

про витребування майна з чужого незаконного володіння

в межах справи № 902/260/22

за заявою: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )

про неплатоспроможність

за участю:

арбітражного керуючого Томашука М.С.

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа №902/260/22 за заявою ОСОБА_1 про неплатоспроможність.

Постановою від 02.02.2023 року, зокрема, відмовлено в задоволенні клопотання представника кредитора ОСОБА_2 про закриття провадження у справі. Задоволено клопотання арбітражного керуючого Томашука М.С. про визнання боржника банкрутом та перехід до процедури погашення боргів боржника у справі. Визнано ОСОБА_1 банкрутом. Введено процедуру погашення боргів ОСОБА_1 у справі № 902/260/22. Призначено керуючим реалізацією майна боржника арбітражного керуючого Томашука М.С.

12.10.2023 року до суду від ОСОБА_1 в особі керуючого реалізацією майна боржника арбітражного керуючого Томашука М.С. надійшла позовна заява № 02-04/230 від 11.10.2023 року до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння, в якій позивач просить суд: витребувати від гр. ОСОБА_2 на користь гр. ОСОБА_1 в особі керуючого реалізацію арбітражного керуючого Томашука М.С. належний боржнику ОСОБА_1 легковий автомобіль Honda CR-V, кузов № НОМЕР_4 ; двигун № НОМЕР_5 ; 2008 року випуску; ДНЗ: НОМЕР_6 вартістю 248 439,00 грн..

Ухвалою суду від 16.10.2023 року відкрито провадження у справі №902/260/22(902/1284/23), в межах справи № 902/260/22 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .. Ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Залучено Франківський відділ державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції до участі у справі № 902/260/22(902/1284/23) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Судове засідання у справі призначено на 30.11.2023 року.

Ухвалою суду від 31.01.2024 року ухвалено здійснити перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 902/260/22(902/1284/23), в межах справи №902/260/22 про неплатоспроможність ОСОБА_1 - за правилами загального позовного провадження. Залучено до участі у справі № 902/260/22(902/1284/23), в межах справи №902/260/22 про неплатоспроможність ОСОБА_1 - у якості співвідповідача - ОСОБА_3 . Призначено підготовче засідання на 05.03.2024 року.

Ухвалою суду від 03.04.2024 року було закрито підготовче провадження та призначено справу № 902/260/22(902/1284/23) в межах справи № 902/260/22 про неплатоспроможність ОСОБА_1 до судового розгляду по суті на 28.05.2024 року.

В подальшому, ухвалою суду від 28.05.2024 року відкладено розгляд справи № 902/260/22(902/1284/23) в межах справи № 902/260/22 про неплатоспроможність ОСОБА_1 по суті на 27.08.2024 року.

В судове засідання на визначену дату з`явився представник позивача. Відповідачі та третя особа правом участі в судовому засіданні не скористались.

Про дату, час та місце розгляду справи відповідачі та третя особа повідомлені належним чином, ухвалою суду від 28.05.2024 року, копії якої були надіслані до електронних кабінетів ЄСІТС та на електронні поштові адреси: ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; арбітражному керуючому Томашуку М.С. - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; представнику ОСОБА_2 - адвокату Галайському О.В. - ІНФОРМАЦІЯ_3 ; Франківському відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - info_fr@lv.lv.dvs.gov.ua, ІНФОРМАЦІЯ_4 ; представнику ОСОБА_3 - адвокату Вовчаку А.В. - ІНФОРМАЦІЯ_5

Згідно сформованих в КП "ДСС" довідок про доставку електронного листа вказана ухвала була доставлена до електронних кабінетів третьої особи та представників відповідачів 30.05.2024 року - 18:55 год., та в силу положень ч. 6 ст. 242 ГПК України, вважається врученою 31.05.2024 року.

Згідно з ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Крім того, суд зазначає, що ухвали суду у даній справі офіційно оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua та знаходяться у вільному доступі.

За вказаних обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідачів та третьої особи про дату, час та місце судового слухання, але останні не скористались правом на участь у судовому засіданні.

Згідно із ч.1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання представників відповідачів та третьої особи.

Будь-яких письмових заяв і клопотань щодо відкладення розгляду справи на день розгляду справи від учасників справи до суду не надійшло.

З огляду на вищезазначене суд дійшов висновку, що відповідачів та третю особу належним чином було повідомлено про дане судове засідання. Неявка сторін є підставою до розгляду справи за їх відсутності, що передбачено п.1 ч.3 ст. 202 ГПК України.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши наявні матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Так, позовні вимоги мотивовано наступним.

Під час виконання повноважень керуючого реалізацією, арбітражним керуючим було встановлено, що боржнику ОСОБА_1 належить на праві власності транспортний засіб, а саме легковий автомобіль марки Honda CR-V, 2008 року випуску; ДНЗ: НОМЕР_6 .

Під час проведення процедури інвентаризації майна боржника керуючим реалізацією було встановлено, що за ОСОБА_1 зареєстрований легковий автомобіль: Honda CR-V, кузов № НОМЕР_4 ; двигун № НОМЕР_5 ; 2008 року випуску; ДНЗ: НОМЕР_6 , однак даний автомобіль у володінні боржника не перебуває.

В ході здійснення процедури банкрутства було встановлено, що 04.12.2018 року, старшим державним виконавцем Франківського ВДВС м.Львів ГТУЮ у Львівській області Борським Р.М., при примусовому виконанні виконавчого листа № 465/6231/16-ц виданого 25.07.2017 Франківським районним судом м. Львова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 основну суму боргу в розмірі 3600 доларів США, що по курсу НБУ станом на 09.06.2017р. становить 94 137,17 грн., 3% річних від простроченої суми в розмірі 8 178,70 доларів США, що по курсу НБУ станом на 09.06.2017р. становить 8 184,70 грн. та проценти від суми позики в розмірі 46 214 грн., що становить загальну суму заборгованості в розмірі 148 529,87 грн., було винесено постанову про опис та арешт даного автомобіля у виконавчому провадженні №57806175.

Після порушення справи про банкрутство ОСОБА_1 , з метою забезпечення проведення інвентаризації майна боржника та необхідністю провести фактичний огляд майна, що належить боржнику в т.ч. і даного транспортного засобу, керуючим реалізацією 02.03.2023р. було направлено запит до Франківського ВДВС у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому арбітражний керуючий просив надати наступну інформацію:

повідомити керуючого реалізацією майна ОСОБА_1 арбітражного керуючого Томашука М.С. про зберігача та фактичне місце знаходження легкового автомобіля: Honda CR-V, кузов № НОМЕР_4 ; двигун № НОМЕР_5 ; 2008 року випуску; ДНЗ: НОМЕР_6 ;

забезпечити доступ керуючого реалізацією майна ОСОБА_1 арбітражного керуючого Томашука М.С. до легкового автомобіля: Honda CR-V, кузов № НОМЕР_4 ; двигун № НОМЕР_5 ; 2008 року випуску; ДНЗ: НОМЕР_6 ;

передати керуючому реалізацією майна ОСОБА_1 арбітражному керуючому Томашуку М.С. легковий автомобіль: Honda CR-V, кузов № НОМЕР_4 ; двигун № НОМЕР_5 ; 2008 року випуску; ДНЗ: НОМЕР_6 .

24.07.2023р. керуючому реалізацією надійшла письмова відповідь Франківського ВДВС у м. Львові в якій повідомлено, що автомобіль Honda CR-V, кузов № НОМЕР_4 ; двигун № НОМЕР_5 ; 2008 року випуску; ДНЗ: НОМЕР_6 передано на відповідальне зберігання гр. ОСОБА_2 , на підставі постанови про опис та арешт майна боржника від 04.12.2018р.

Також даною відповіддю роз`яснено, що для забезпечення доступу та передачі транспортного засобу Honda CR-V, кузов № НОМЕР_4 ; двигун № НОМЕР_5 ; 2008 року випуску; ДНЗ: НОМЕР_6 потрібно звертатись до зберігача ОСОБА_2 .

В зв`язку з цим, керуючим реалізацією 03.08.2023р. було направлено заяву ОСОБА_2 та його представнику Галайському О.В. , з наступними вимогами:

повідомити керуючого реалізацією майна ОСОБА_1 арбітражного керуючого Томашука М.С. про фактичне місце знаходження легкового автомобіля: Honda CR-V, кузов № НОМЕР_4 ; двигун № НОМЕР_5 ; 2008 року випуску; ДНЗ: НОМЕР_6 ;

забезпечити доступ керуючого реалізацією майна ОСОБА_1 арбітражного керуючого Томашука М.С. до легкового автомобіля: Honda CR-V, кузов № НОМЕР_4 ; двигун № НОМЕР_5 ; 2008 року випуску; ДНЗ: НОМЕР_6 ;

передати керуючому реалізацією майна ОСОБА_1 арбітражному керуючому Томашуку М.С. легковий автомобіль: Honda CR-V, кузов № НОМЕР_4 ; двигун № НОМЕР_5 ; 2008 року випуску; ДНЗ: НОМЕР_6 .

24.08.2023р. від представника відповідача адвоката Галайського О.В. надійшло письмове повідомлення про те, що ним було надіслано ОСОБА_2 заяву керуючого реалізацією від 03.08.2023р. відповідно до поштової квитанції від 18.08.2023р.

Отже, відповідач ОСОБА_2 був належним чином повідомлений про необхідність повернути автомобіль зі зберігання керуючому реалізацією, як за письмовою заявою останнього від 03.08.23р. так і через свого представника адвоката Галайського О.В. 18.08.23р.

На даний час відповіді від зберігача ОСОБА_2 , не отримано, автомобіль боржника керуючому реалізацією не повернуто.

Разом з тим 28.08.23р. керуючий реалізацією направив письмовий запит до Франківського ВДВС у м. Львові, в якому просив наступне:

повідомити, які заходи контролю зберігання легкового автомобіля Honda CR-V, кузов № НОМЕР_4 ; двигун № НОМЕР_5 ; 2008 року випуску; ДНЗ: НОМЕР_6 вживались органами Франківського ВДВС у м. Львові під час його зберігання гр. ОСОБА_2 , з 04.12.2018р. по даний час;

надати належним чином завірені копії наступних документів:

постанову про опис та арешт легкового автомобіля: Honda CR-V, кузов № НОМЕР_4 ; двигун № НОМЕР_5 ; 2008 року випуску; ДНЗ: НОМЕР_6 від 04.12.2018р. у виконавчому провадженні № 57806175

витяг зі звіту про експертну оцінку легкового автомобіля: Honda CR-V, кузов № НОМЕР_4 ; двигун № НОМЕР_5 ; 2008 року випуску; ДНЗ: НОМЕР_6 , що належить ОСОБА_1

надати всі наявні підтверджуючі документи щодо контролю зберігання легкового автомобіля Honda CR-V, кузов № НОМЕР_4 ; двигун № НОМЕР_5 ; 2008 року випуску; ДНЗ: НОМЕР_6 гр. ОСОБА_2 (акти перевірки, повідомлення, листи та ін.).

У відповідь на даний запит Франківським ВДВС у м. Львові надано письмове повідомлення, відповідно до якого зазначено, що незаконних дій щодо арештованого автомобіля ними виявлено не було, автомобіль має перебувати у належному стані в зберігача ОСОБА_2 , який є відповідальним за збереження майна.

Також, Франківським ВДВС у м. Львові надано завірені копії постанови про опис та арешт легкового автомобіля Honda CR-V, кузов № НОМЕР_4 ; двигун № НОМЕР_5 ; 2008 року випуску; ДНЗ: НОМЕР_6 від 04.12.2018р. у виконавчому провадженні № 57806175 та витягу зі звіту про експертну оцінку.

Відповідно до копії постанови про опис та арешт автомобіля вбачається, що дійсно 04.12.2018р. ОСОБА_2 отримав на відповідальне зберігання під особисту розписку легкового автомобіля Honda CR-V, кузов № НОМЕР_4 ; двигун № НОМЕР_5 ; 2008 року випуску; ДНЗ: НОМЕР_6 .

Крім того надано копію витяг зі звіту про експертну оцінку легкового автомобіля: Honda CR-V, кузов № НОМЕР_4 ; двигун № НОМЕР_5 ; 2008 року випуску; ДНЗ: НОМЕР_6 , що належить ОСОБА_1 від 26.12.2018р., відповідно до якого вартість автомобіля станом на 26.12.2018р. становить 248 439,00 грн.

Отже, остання відома офіційна вартість автомобіля становить 248 439,00 грн.

Разом з тим, Франківським ВДВС у м. Львові не надано інформації та доказів підтвердження щодо контролю з боку державного виконавця за зберіганням легкового Honda CR-V, кузов № НОМЕР_4 ; двигун № НОМЕР_5 ; 2008 року випуску; ДНЗ: НОМЕР_6 гр. ОСОБА_2 (акти перевірки, повідомлення, листи та. ін.).

Наразі, з метою забезпечення проведення інвентаризації, арбітражному керуючому необхідно провести фактичний огляд даного транспортного засобу та включити його до складу ліквідаційної маси, з огляду на наступне.

Постановою Господарського суду Вінницької області від 02.02.2023 року у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 № 902/260/22 судом зазначено, що:

п. 9. З моменту визнання боржника банкрутом розпорядження усіма правами щодо майна, включеного до складу ліквідаційної маси, здійснює керуючий реалізацією від імені боржника.

п.10. З моменту визнання боржника банкрутом і до винесення судового рішення про закриття процедури банкрутства реєстрація переходу права власності від/до боржника та обтяжень майна боржника, включаючи нерухоме майно і цінні папери, що існують в бездокументарній формі, відбувається виключно на підставі заяви керуючого реалізацією,

Крім того, ст. 131 КУзПБ визначено перелік майна боржника у процедурі погашення боргів боржника та встановлено наступне. Майно боржника, що підлягає реалізації у процедурі погашення боргів боржника, складає ліквідаційну масу. До складу ліквідаційної маси включається все майно боржника, що перебуває у його власності, а також те, що буде отримано боржником у власність після визнання його банкрутом і до завершення процедури погашення боргів боржника, крім майна, визначеного частинами шостою і сьомою цієї статті та статтею 132 цього Кодексу. З моменту визнання боржника банкрутом розпорядження усіма правами щодо майна, включеного до складу ліквідаційної маси, здійснює керуючий реалізацією від імені боржника. 3 моменту визнання боржника банкрутом і до винесення судового рішення про закриття процедури банкрутства реєстрація переходу права власності від/до боржника та обтяжень майна боржника, включаючи нерухоме майно і цінні папери, що існують в бездокументарній формі, відбувається виключно на підставі заяви керуючого реалізацією.

Отже, з моменту визнання громадянина ОСОБА_1 банкрутом, введення процедури погашення боргів та призначення керуючого реалізацією майна боржника, до керуючого реалізацією майна переходять усі повноваження щодо розпорядження майном боржника в т.ч. і щодо розпорядження легкового автомобіля: Honda CR-V, кузов № НОМЕР_4 ; двигун № НОМЕР_5 ; 2008 року випуску; ДНЗ: НОМЕР_6 , який належить ОСОБА_1 .

На даний час керуючому реалізацією на підставі наведених вище доказів відомо про те, що автомобіль Honda CR-V, кузов № НОМЕР_4 ; двигун № НОМЕР_5 ; 2008 року випуску; ДНЗ: НОМЕР_6 незаконно утримується відповідачем ОСОБА_2 , який ухиляється від повернення даного автомобіля керуючому реалізацією та утримує його у своєму віданні в супереч Постанови господарського суду Вінницької області від 02.02.2023 року та норм КУзПБ.

Зважаючи на викладене керуючим реалізацією, як особою, яка здійснює розпорядження майном боржника ОСОБА_1 заявлено до суду даний позов про витребування майна з незаконного володіння.

Посилаючись на наведені обставини, позивач просить суд:

витребувати від гр. ОСОБА_2 на користь гр. ОСОБА_1 в особі керуючого реалізацію арбітражного керуючого Томашука М.С. належний боржнику ОСОБА_1 легковий автомобіль Honda CR-V, кузов № НОМЕР_4 ; двигун № НОМЕР_5 ; 2008 року випуску; ДНЗ: НОМЕР_6 вартістю 248 439,00 грн.

При цьому, у заяві позивача № 02-04/12 від 22.01.2024 року про залучення співвідповідача та зміну предмета позову, зазначено, що 13.12.2023 року після ознайомлення з матеріалами справи та отриманням копій відзиву відповідача ОСОБА_2 та доданих до нього документів вбачається, що автомобіль: Honda CR-V, кузов № НОМЕР_4 ; двигун № НОМЕР_5 ; 2008 року випуску; ДНЗ: НОМЕР_6 , який є предметом позову, на даний час передано від відповідача ОСОБА_2 до іншої особи - ОСОБА_3 за договором зберігання від 25.02.2022 року.

У вказані заяві позивач просив суд:

залучити співвідповідачем у справі № 902/260/22(902/1284/23) ОСОБА_3 ;

задовольнити заяву про зміну предмета позову, позовні вимоги у справі №902/260/22(902/1284/23) викласти в наступній редакції:

витребувати від гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь гр. ОСОБА_1 , в особі керуючого реалізацію арбітражного керуючого Томашука Миколи Савелійовича належний боржнику ОСОБА_1 легковий автомобіль Honda CR-V, кузов № НОМЕР_4 ; двигун № НОМЕР_5 ; 2008 року випуску; ДНЗ: НОМЕР_6 вартістю 248 439,00 грн.

стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь керуючого реалізацію арбітражного керуючого Томашука Миколи Савелійовича сплачений судовий збір в сумі 3 726,60 грн.

Вказана заява була прийнята судом в порядку положень ст.ст. 46, 48 ГПК України.

Перший відповідач - ОСОБА_2 у відзиві на позовну заяву, заявлений позов не визнає та просить відмовити в його задоволенні, з огляду на наступне.

ОСОБА_2 справді був відповідальним зберігачем транспортного засобу Honda CR-V, кузов № НОМЕР_4 ; двигун № НОМЕР_5 ; 2008 року випуску; ДНЗ: НОМЕР_6 , в межах ВП №57806175.

Однак, підстав витребувати даний транспортний засіб у ОСОБА_2 немає.

25.02.2022р. між ОСОБА_3 (Зберігач) та ОСОБА_2 (Поклажодавець) було укладено Договір №1 зберігання майна, за умовами якого Поклажодавець передає, а Зберігач приймає на відповідальне зберігання протягом строку дії цього Договору наступне Майно: транспортний засіб Honda CR-V, кузов № НОМЕР_4 ; двигун № НОМЕР_5 ; 2008 року випуску; ДНЗ: НОМЕР_6 .

Як вбачається в п.1.6 Договору, необхідність передачі транспортного засобу Honda CR-V, кузов № НОМЕР_4 ; двигун № НОМЕР_5 ; 2008 року випуску; ДНЗ: НОМЕР_6 Поклажодавцем Зберігачеві зумовлена військовою агресією російської федерації та введенням воєнного стану на території України та спрямована на збереження майна переданого на відповідальне зберігання та забезпечення інтересів учасників виконавчого провадження, оскільки Поклажодавець є повнолітньою особою чоловічої статі та не впевнений в своїй можливості виконувати покладені на нього обов`язки відповідального зберігача майна в майбутньому.

Відтак, відповідний транспортний засіб був переданий іншій особі, і перебуває у відповідальному зберіганні ОСОБА_3 ..

Як ОСОБА_3 , так і ОСОБА_2 були Стягувачами в межах виконавчих проваджень щодо Боржника ОСОБА_1 .

Відповідно до ст.387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Отже, станом на сьогодні володільцем витребовуваного майна не є ОСОБА_2 .

Окрім того, згідно положень ст.387 ЦК України, підстави витребувати майно наявні у особи, яка без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Проте, в даному випадку, як ОСОБА_2 , так і ОСОБА_3 заволоділи транспортним засобом на законних підставах. Зокрема, ОСОБА_2 був визначений відповідальним зберігачем згідно постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 04.12.2018р. ВП №57806175. А ОСОБА_3 отримала транспортний засіб у відповідальне зберігання згідно Договору зберігання майна.

Отже, вищезазначені особи були володільцями майна на відповідній правовій підставі, у законний спосіб та на підставі належним чином складених чинних документів.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018р. у справі №183/1617/16 метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. В даному випадку, факт незаконного позбавлення майна відсутній.

На переконання першого відповідача, в даному випадку позивачем було обрано не належний спосіб захисту, що є самостійною та достатньою підставою для відмови в задоволенні позову.

З огляду на вищенаведене, враховуючи, що ОСОБА_2 не є володільцем витребовуваного майна, а також з огляду на те, що ОСОБА_2 був володільцем майна на законній правовій підставі, перший відповідач зазначає, що підстав для витребування майна згідно ст.387 ЦК України немає.

Другий відповідач - ОСОБА_3 у відзиві на позовну заяву, заявлений позов не визнає та просить відмовити в його задоволенні, з огляду на наступне.

ОСОБА_3 володіє автомобілем, вимога про витребування якого ставиться позивачем, на законних підставах. Даний автомобіль був переданий на відповідальне зберігання в межах виконавчого провадження.

Жодного незаконного позбавлення володіння власника та/або незаконного володіння з боку відповідача немає.

Окрім того, ОСОБА_3 не отримувала жодного заяви, вимоги та/або претензії про необхідність повернення автомобіля.

А тому, даний позов про витребування майна є безпідставним та передчасним, за умови, коли позивач не використав усіх досудових можливостей врегулювання спору.

Даний автомобіль знаходиться у відповідальному зберіганні ОСОБА_3 та вона готова повернути його у спосіб і в межах процедури за якою такий їй був переданий. Тобто, повернути в межах виконавчого провадження шляхом укладення належним чином оформленого акту приймання-передачі майна для того, щоб убезпечити себе від будь-яких зауважень та претензій в майбутньому, та в законний спосіб зняти з себе обов`язки відповідального зберігача.

Жодного спору між сторонами щодо предмету спору немає, що виключає необхідність звернення до суду та застосування судового способу захисту.

Враховуючи все вище викладене, оскільки ОСОБА_3 володіє автомобілем на законній підставі як відповідальний зберігач майна, жодних вимог повернути автомобіль не отримувала та жодних перешкод для позивача щодо майна боржника не вчиняла та не вчиняє, заявлений позов про витребування майна на підставі ст.387 ЦК України є безпідставним, необґрунтованим, надуманим, передчасним та таким, що не підлягає до задоволення.

Позивач у відповіді на відзив зазначає наступне.

29.02.2024р. в системі електронний суд, позивачем було отримано відзив представника ОСОБА_3 адвоката Вовчак А.В. в якому повідомляється про те, що автомобіль Honda CR-V, кузов № НОМЕР_4 ; двигун № НОМЕР_5 ; 2008 року випуску; ДНЗ: НОМЕР_6 перебуває у володінні ОСОБА_3 , яка має бажання повернути його у належний спосіб органам ДВС .

В зв`язку з цим, арбітражним керуючим 01.03.2024р. направлено відповідачу ОСОБА_3 та її представнику адвокату Вовчаку А.В. заяву про необхідність повернути автомобіль Honda CR-V, кузов № НОМЕР_4 ; двигун № НОМЕР_5 ; 2008 року випуску; ДНЗ: НОМЕР_6 , що належить боржнику ОСОБА_1 виключно керуючому реалізацією в силу наступних норм КУзПБ та судових рішень.

Постановою Господарського суду Вінницької області від 02.02.2023 року у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 № 902/260/22 судом визначено наступне:

п. 9. З моменту визнання боржника банкрутом розпорядження усіма правами щодо майна, включеного до складу ліквідаційної маси, здійснює керуючий реалізацією від імені боржника.

п.10. З моменту визнання боржника банкрутом і до винесення судового рішення про закриття процедури банкрутства реєстрація переходу права власності від/до боржника та обтяжень майна боржника, включаючи нерухоме майно і цінні папери, що існують в бездокументарній формі, відбувається виключно на підставі заяви керуючого реалізацією,

Крім того, ст. 131 КУзПБ визначено перелік майна боржника у процедурі погашення боргів боржника та встановлено наступне. Майно боржника, що підлягає реалізації у процедурі погашення боргів боржника, складає ліквідаційну масу. До складу ліквідаційної маси включається все майно боржника, що перебуває у його власності, а також те, що буде отримано боржником у власність після визнання його банкрутом і до завершення процедури погашення боргів боржника, крім майна, визначеного частинами шостою і сьомою цієї статті та статтею 132 цього Кодексу. З моменту визнання боржника банкрутом розпорядження усіма правами щодо майна, включеного до складу ліквідаційної маси, здійснює керуючий реалізацією від імені боржника. 3 моменту визнання боржника банкрутом і до винесення судового рішення про закриття процедури банкрутства реєстрація переходу права власності від/до боржника та обтяжень майна боржника, включаючи нерухоме майно і цінні папери, що існують в бездокументарній формі, відбувається виключно на підставі заяви керуючого реалізацією.

Отже, з моменту визнання громадянина ОСОБА_1 банкрутом, введення процедури погашення боргів та призначення керуючого реалізацією майна боржника, до керуючого реалізацією майна переходять усі повноваження щодо розпорядження майном боржника в т.ч. і щодо розпорядження легкового автомобіля: Honda CR-V, кузов № НОМЕР_4 ; двигун № НОМЕР_5 ; 2008 року випуску; ДНЗ: НОМЕР_6 , який належить ОСОБА_1 .

Зважаючи на викладене, заявою від 01.03.24р. арбітражним керуючим було повідомлено ОСОБА_3 та її представника адвоката Вовчака А.В. про необхідність передачі автомобіля Honda CR-V, кузов № НОМЕР_4 ; двигун № НОМЕР_5 ; 2008 року випуску; ДНЗ: НОМЕР_6 керуючому реалізацією майна банкрута ОСОБА_1 арбітражному керуючому Томашуку М.С.

Крім того, було звернуто увагу ОСОБА_3 на той факт, що вона, як кредитор у справі про банкрутство громадянина ОСОБА_1 має бути зацікавленою у скорішому поверненні майна банкрута до ліквідаційної маси банкрута, його реалізації та розподілу коштів між кредиторами банкрута.

На цій підставі, заявою від 01.03.24р. арбітражний керуючий Томашук М.С. просив відповідача ОСОБА_3 про наступне:

повідомити керуючого реалізацією майна ОСОБА_1 арбітражного керуючого Томашука М.С. про фактичне місце знаходження легкового автомобіля: Honda CR-V, кузов № НОМЕР_4 ; двигун № НОМЕР_5 ; 2008 року випуску; ДНЗ: НОМЕР_6 (вказати адресу);

забезпечити доступ керуючого реалізацією майна ОСОБА_1 арбітражного керуючого Томашука М.С. до легкового автомобіля: Honda CR-V, кузов № НОМЕР_4 ; двигун № НОМЕР_5 ; 2008 року випуску; ДНЗ: НОМЕР_6 ;

передати керуючому реалізацією майна ОСОБА_1 арбітражному керуючому Томашуку М.С. легковий автомобіль: Honda CR-V, кузов № НОМЕР_4 ; двигун № НОМЕР_5 ; 2008 року випуску; ДНЗ: НОМЕР_6 .

Відповіді на заяву станом на 04.03.24р., не отримано.

Також, позивачем, 26.08.2024 року до суду було подано копію листа повідомлення ОСОБА_3 б/н від 03.07.2024 року, адресованого арбітражному керуючому Томашуку М.С., згідно якого ОСОБА_3 , як відповідальний зберігач майна, повідомляє, що автомобіль Honda CR-V, кузов № НОМЕР_4 ; двигун № НОМЕР_5 ; 2008 року випуску; ДНЗ: НОМЕР_6 знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

ОСОБА_3 , як відповідальний зберігач майна, зобов`язується не чинити перешкод арбітражному керуючому Томашуку М.С. в доступі до автомобіля Honda CR-V, кузов № НОМЕР_4 ; двигун № НОМЕР_5 ; 2008 року випуску; ДНЗ: НОМЕР_6 , знаходиться за адресою м.Львів, вул.Олесницького, 123.

Третя особа письмових пояснень по суті спору до суду не подала.

З врахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов таких висновків.

Частиною 1 ст. 2 ГПК України, визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 113 КУзПБ, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Як зазначається у преамбулі КУзПБ, він встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Відносини банкрутства складаються між боржником та його кредиторами, між названими особами та учасниками провадження у справі про банкрутство, а також господарським судом у зв`язку та внаслідок неплатоспроможності боржника і з приводу розмірного задоволення вимог кредиторів у порядку черговості за рахунок майна боржника шляхом врегулювання боргів боржника, або відновлення його платоспроможності, або його ліквідації.

Застосування норм законодавства про банкрутство у сукупності із нормами суміжних правових інститутів повинно відповідати базовим принципам права банкрутств.

Велика Палата Верховного Суду у свої постанові від 18.02.2020 року у справі № 918/335/17 зазначила, що судові рішення у процедурі банкрутства можна поділити на дві групи.

Одна з них стосується не вирішення спорів, а розв`язання специфічних питань, притаманних саме процедурам банкрутства, тобто непозовному провадженню: про відкриття провадження у справі про банкрутство, про припинення дії мораторію щодо майна боржника, про закриття провадження у справі про банкрутство, про затвердження плану санації, про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, про призначення керуючого санацією, ліквідатора тощо.

Друга група стосується виключно вирішення спорів. До неї належать судові рішення щодо розгляду спорів, стороною в яких є боржник. Такі спори розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні. Хоча вони вирішуються тим судом, який відкрив провадження у справі про банкрутство, ці спори не стосуються непозовного провадження, яке врегульоване Кодексом України з процедур банкрутства, а тому регламентуються правилами про позовне провадження, встановленими у Господарському процесуальному кодексі України.

Відносини неплатоспроможності, які виникають з моменту порушення справи про банкрутство, - це врегульовані законодавцем правовідносини щодо формування грошових вимог кредиторів до боржника, визначення їх черговості, призначення арбітражного керуючого на виконання певних повноважень у справах про банкрутство, введення щодо боржника передбаченої законодавством про банкрутство процедури (розпорядження майном, санації чи ліквідації), виявлення активів боржника, їх реалізації та справедливого розподілу коштів, отриманих внаслідок продажу активів боржника.

Тобто з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс правовідносин боржника, а норми законодавства про банкрутство у справах про банкрутство мають спеціальний характер щодо інших законодавчих актів України.

Відповідна правова позиція щодо застосування норм Закону про банкрутство є усталеною та послідовно викладена в постановах КГС ВС від 23.05.2018 у справі N 915/2069/15, від 04.09.2018 у справі N 922/4379/16, від 30.01.2019 у справі N 912/2185/16(912/3192/17), від 18.06.2019 у справі N 918/756/13, від 24.07.2019 у справі N 908/6183/15, від 27.08.2019 у справі N 913/982/14, від 02.10.2019 у справі N 5006/5/39б/2012, від 22.10.2019 у справі N 904/10560/17.

У постанові КГС ВС від 10.09.2020 у справі N Б13/115-12 наведено висновок, згідно з яким КУзПБ, як і Закон про банкрутство (до прийняття КУзПБ), слід застосовувати як спеціальний законодавчий акт, приписи якого мають пріоритет перед загальними нормами щодо регламентування порядку відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Згідно ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" зазначено, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах № 910/13407/17, № 915/370/16 та № 916/3545/15.

Згідно ст. 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю та мирно володіти своїм майном; право приватної власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

За змістом положень ст. 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Відповідно до ст. 6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1, п. п. 1, 3, 4 ч. 2 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одними із способів захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення.

У рішенні від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства", Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному обсязі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтями 6, 13 Конвенції, ратифікованої Верховною Радою України Законом від 17.07.1997р. № 475/97-ВР.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч.1 ст. 321 ЦК України).

Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 386 ЦК України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Так, як встановлено судом, постановою від 02.02.2023 року визнано ОСОБА_1 банкрутом. Введено процедуру погашення боргів ОСОБА_1 у справі № 902/260/22. Призначено керуючим реалізацією майна боржника арбітражного керуючого Томашука М.С.

Також, постановлено, що з моменту визнання боржника банкрутом розпорядження усіма правами щодо майна, включеного до складу ліквідаційної маси, здійснює керуючий реалізацією від імені боржника. З моменту визнання боржника банкрутом і до винесення судового рішення про закриття процедури банкрутства реєстрація переходу права власності від/до боржника та обтяжень майна боржника, включаючи нерухоме майно і цінні папери, що існують в бездокументарній формі, відбувається виключно на підставі заяви керуючого реалізацією.

При винесенні вказаної постанови, судом було встановлено, що згідно наданих до матеріалів справи відомостей з електронного порталу ДІЯ, за боржником зареєстровані наступні транспортні засоби: легковий автомобіль марки Honda, CR-V 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_6 ; легковий автомобіль марки Toyota Camry, 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_7 ; легковий автомобіль марки ВМW-5251, 1989 року випуску, державний номер НОМЕР_8 .

Боржником даний факт не заперечується та вказані транспортні засоби відображені у деклараціях боржника.

При цьому, як повідомлено боржником у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, легковий автомобіль марки HONDA CR-V, 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_6 , був вилучений приватним виконавцем Біленьким І.М.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.04.2023 року постанову Господарського суду Вінницької області від 02.02.2023 року у справі №902/260/22 залишено без змін.

Відтак, вказана постанова суду від 02.02.2023 року у справі № 902/260/22 набрала законної сили 18.04.2023 року та є чинною на даний час.

Так, в ході проведення процедури інвентаризації майна боржника, керуючим реалізацією було встановлено, що за ОСОБА_1 , зареєстрований легковий автомобіль: Honda CR-V, кузов № НОМЕР_4 ; двигун № НОМЕР_5 ; 2008 року випуску; ДНЗ: НОМЕР_6 , однак даний автомобіль у володінні боржника не перебуває.

В ході здійснення процедури банкрутства було встановлено, що 04.12.2018 року, старшим державним виконавцем Франківського ВДВС м.Львів ГТУЮ у Львівській області Борським Р.М., при примусовому виконанні виконавчого листа № 465/6231/16-ц, виданого 25.07.2017 Франківським районним судом м. Львова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 основну суму боргу в розмірі 3600 доларів США, що по курсу НБУ станом на 09.06.2017р. становить 94 137,17 грн., 3% річних від простроченої суми в розмірі 8 178,70 доларів США, що по курсу НБУ станом на 09.06.2017р. становить 8 184,70 грн. та проценти від суми позики в розмірі 46 214 грн., що становить загальну суму заборгованості в розмірі 148 529,87 грн., було винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника у виконавчому провадженні № 57806175, згідно якої:

описано та накладено арешт на майно: Honda CR-V, кузов № НОМЕР_4 ; двигун № НОМЕР_5 ; 2008 року випуску; ДНЗ: НОМЕР_6 , що належить боржнику ОСОБА_1 ;

на описане майно накладено арешт та встановлено обмежено права користування ним: пошкодження, передачі в оренду чи користування 3 особам;

призначено відповідальним зберігачем та попереджено його про кримінальну відповідальність: ОСОБА_2 , м. Львів.

Згідно висновку про вартість об`єкта оцінки, дата оцінки 26.12.2018 року, ринкова вартість арештованого та описаного майна, без врахування ПДВ, становить 248 439,00 грн.

02.03.2023 року керуючий реалізацією майна боржника ОСОБА_1 арбітражний керуючий Томашук М.С. звернувся до Франківського ВДВС у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з заявою № 02-02/44 від 02.03.2023 року, в якій просив:

повідомити керуючого реалізацією майна ОСОБА_1 арбітражного керуючого Томашука М.С. про зберігача та фактичне місце знаходження легкового автомобіля: Honda CR-V, кузов № НОМЕР_4 ; двигун № НОМЕР_5 ; 2008 року випуску; ДНЗ: НОМЕР_6 ;

забезпечити доступ керуючого реалізацією майна ОСОБА_1 арбітражного керуючого Томашука М.С. до легкового автомобіля: Honda CR-V, кузов № НОМЕР_4 ; двигун № НОМЕР_5 ; 2008 року випуску; ДНЗ: НОМЕР_6 ;

передати керуючому реалізацією майна ОСОБА_1 арбітражному керуючому Томашуку М.С. легковий автомобіль: Honda CR-V, кузов № НОМЕР_4 ; двигун № НОМЕР_5 ; 2008 року випуску; ДНЗ: НОМЕР_6 .

24.07.2023 року керуючому реалізацією надійшов лист Франківського ВДВС у м. Львові № 56491 від 26.06.2023 року, в якій повідомлено, що автомобіль Honda CR-V, кузов № НОМЕР_4 ; двигун № НОМЕР_5 ; 2008 року випуску; ДНЗ: НОМЕР_6 передано на відповідальне зберігання гр. ОСОБА_2 на підставі постанови про опис та арешт майна боржника від 04.12.2018 року.

Також у відповіді зазначено, що для забезпечення доступу та передачі транспортного засобу Honda CR-V, кузов № НОМЕР_4 ; двигун № НОМЕР_5 ; 2008 року випуску; ДНЗ: НОМЕР_6 потрібно звертатись до зберігача ОСОБА_2

03.08.2023 року керуючий реалізацією майна боржника ОСОБА_1 арбітражний керуючий Томашук М.С. направив на адресу ОСОБА_2 та його представника Галайського О.В. заяву № 02-04/172 від 03.08.2023 року, в якій просив:

повідомити керуючого реалізацією майна ОСОБА_1 арбітражного керуючого Томашука М.С. про фактичне місце знаходження легкового автомобіля: Honda CR-V, кузов № НОМЕР_4 ; двигун № НОМЕР_5 ; 2008 року випуску; ДНЗ: НОМЕР_6 ;

забезпечити доступ керуючого реалізацією майна ОСОБА_1 арбітражного керуючого Томашука М.С. до легкового автомобіля: Honda CR-V, кузов № НОМЕР_4 ; двигун № НОМЕР_5 ; 2008 року випуску; ДНЗ: НОМЕР_6 ;

передати керуючому реалізацією майна ОСОБА_1 арбітражному керуючому Томашуку М.С. легковий автомобіль: Honda CR-V, кузов № НОМЕР_4 ; двигун № НОМЕР_5 ; 2008 року випуску; ДНЗ: НОМЕР_6 .

24.08.2023 року від представника ОСОБА_2 адвоката Галайського О.В. надійшло повідомлення б/н від 23.08.2023 року про те, що ним було надіслано ОСОБА_2 заяву керуючого реалізацією від 03.08.2023 року для ознайомлення з її змістом та прийняття відповідного рішення.

Відповідь на вказану заяву ОСОБА_2 надано не було, спірний автомобіль боржника керуючому реалізацією не повернуто.

28.08.2023 року керуючий реалізацією майна боржника ОСОБА_1 арбітражний керуючий Томашук М.С. звернувся до Франківського ВДВС у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з заявою № 02-04/197 від 28.08.2023 року, в якій просив:

повідомити, які заходи контролю зберігання легкового автомобіля Honda CR-V, кузов № НОМЕР_4 ; двигун № НОМЕР_5 ; 2008 року випуску; ДНЗ: НОМЕР_6 вживались органами Франківського ВДВС у м. Львові під час його зберігання гр. ОСОБА_2 , з 04.12.2018р. по даний час;

надати належним чином завірені копії наступних документів: постанову про опис та арешт легкового автомобіля: Honda CR-V, кузов № НОМЕР_4 ; двигун № НОМЕР_5 ; 2008 року випуску; ДНЗ: НОМЕР_6 від 04.12.2018р. у виконавчому провадженні № 57806175; витяг зі звіту про експертну оцінку легкового автомобіля: Honda CR-V, кузов № НОМЕР_4 ; двигун № НОМЕР_5 ; 2008 року випуску; ДНЗ: НОМЕР_6 , що належить ОСОБА_1 ; надати всі наявні підтверджуючі документи щодо контролю зберігання легкового автомобіля Honda CR-V, кузов № НОМЕР_4 ; двигун № НОМЕР_5 ; 2008 року випуску; ДНЗ: НОМЕР_6 гр. ОСОБА_2 (акти перевірки, повідомлення, листи та. ін.) .

08.09.2023 року на адресу арбітражного керуючого надійшов лист Франківського ВДВС у м. Львові № 75940 від 30.08.2023 року, в якому зазначено, що незаконних дій щодо арештованого автомобіля ними виявлено не було.

Разом з тим, як вбачається з наявних матеріалів справи, 25.02.2022 року між ОСОБА_2 (Поклажодавець) та ОСОБА_3 (Зберігач) було укладено договір № 1 зберігання майна, за умовами якого, у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Поклажодавець передає, а Зберігач приймає на відповідальне зберігання пролом строку дії цього Договору наступне Майно: транспортний засіб Honda CR-V, кузов № НОМЕР_4 ; 2008 року випуску; ДНЗ: НОМЕР_6 .

Відповідальне зберігання за цим Договором є безоплатним (п. 1.2.).

Поклажодавець є відповідальним зберігачем транспортного засобу Honda CR-V, кузов № НОМЕР_4 ; двигун № НОМЕР_5 ; 2008 року випуску; ДНЗ: НОМЕР_6 , на підставі постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 04.12.2018р. ВП №57806175 (п. 1.3.).

Ключі та технічний паспорт до транспортного засобу Honda CR-V, кузов № НОМЕР_4 ; двигун № НОМЕР_5 ; 2008 року випуску; ДНЗ: НОМЕР_6 , відсутні. (п. 1.4.).

Описати речі, що знаходяться в автомобілі неможливо, оскільки доступ до салону транспортного засобу відсутній. (п. 1.5.).

Необхідність передачі транспортного засобу Honda CR-V, кузов № НОМЕР_4 ; двигун № НОМЕР_5 ; 2008 року випуску; ДНЗ: НОМЕР_6 , Поклажодавцем Зберігачеві зумовлена військовою агресією Російської Федерації та введенням воєнного стану на території України та спрямована на збереження майна переданого на відповідальне зберігання та забезпечення інтересів учасників виконавчого провадження, оскільки Поклажодавець є повнолітньою особою чоловічої статі та не впевнений в своїй можливості виконувати покладені на нього обов`язки відповідального зберігача майна в майбутньому. (п. 1.6.).

Зберігач зобов`язаний, зокрема: повернути майно Поклажодавцеві за актом приймання-передачі протягом 5 днів після припинення / розірвання договору / отримання вимоги від Поклажодавця щодо повернення майна, у стані, в якому воно було одержане. Зберігач має право достроково розірвати договір в будь-який час та вимагати від Поклажодавця прийняти майно назад (п.п. 2.1.2, 2.2.3).

Поклажодавець зобов`язаний, зокрема: поклажодавець має право у будь-який час вимагати у Зберігача повернення частини майна, яке знаходиться на зберіганні, або всього майна з розірванням договору (п. 3.2.).

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 31.12.2023 року. Строк дії договору продовжується до кінця відповідного Календарного року, якщо жодна ці сторін протягом дії договору не заперечила проти такого продовження. Кількість пролонгацій не обмежується (6.1.).

25.02.2022 року між ОСОБА_2 (Поклажодавець) та ОСОБА_3 (Зберігач) було підписано акт № 1 приймання-передачі майна на зберігання, згідно якого:

Поклажодавець передає, а Зберігач приймає на відповідальне зберігання наступне майно: транспортний засіб Honda CR-V, кузов № НОМЕР_4 ; двигун № НОМЕР_5 ; 2008 року випуску; ДНЗ: НОМЕР_6 .

Ключі та технічний паспорт до транспортного засобу Honda CR-V, кузов № НОМЕР_4 ; двигун № НОМЕР_5 ; 2008 року випуску; ДНЗ: НОМЕР_6 , відсутні.

Описати речі, що знаходяться в автомобілі неможливо, оскільки доступ до салону транспортного засобу відсутній.

01.03.2024 року керуючий реалізацією майна боржника ОСОБА_1 арбітражний керуючий Томашук М.С. направив на адресу ОСОБА_3 та її представника Вовчака А.В. заяву № 02-04/52 від 01.03.2024 року, в якій просив:

повідомити керуючого реалізацією майна ОСОБА_1 арбітражного керуючого Томашука М.С. про фактичне місце знаходження легкового автомобіля: Honda CR-V, кузов № НОМЕР_4 ; двигун № НОМЕР_5 ; 2008 року випуску; ДНЗ: НОМЕР_6 ;

забезпечити доступ керуючого реалізацією майна ОСОБА_1 арбітражного керуючого Томашука М.С. до легкового автомобіля: Honda CR-V, кузов № НОМЕР_4 ; двигун № НОМЕР_5 ; 2008 року випуску; ДНЗ: НОМЕР_6 ;

передати керуючому реалізацією майна ОСОБА_1 арбітражному керуючому Томашуку М.С. легковий автомобіль: Honda CR-V, кузов № НОМЕР_4 ; двигун № НОМЕР_5 ; 2008 року випуску; ДНЗ: НОМЕР_6 .

22.07.2024 року на адресу арбітражного керуючого надійшов лист від ОСОБА_3 б/н від 03.07.2024 року, згідно якого ОСОБА_3 , як відповідальний зберігач майна, повідомляє, що автомобіль Honda CR-V, кузов № НОМЕР_4 ; двигун № НОМЕР_5 ; 2008 року випуску; ДНЗ: НОМЕР_6 знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

ОСОБА_3 , як відповідальний зберігач майна, зобов`язується не чинити перешкод арбітражному керуючому Томашуку М.С. в доступі до автомобіля Honda CR-V, кузов № НОМЕР_4 ; двигун № НОМЕР_5 ; 2008 року випуску; ДНЗ: НОМЕР_6 , знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Водночас, за змістом вказаного листа, вимога арбітражного керуючого в частині передачі йому спірного майна ОСОБА_3 залишена без реагування.

Станом на момент розгляду справи, спірний транспортний засіб керуючому реалізацією майна ОСОБА_1 арбітражному керуючому Томашуку М.С. не передано. Доказів зворотного матеріали справи не містять.

Так, як зазначено раніше, постановою від 02.02.2023 року визнано ОСОБА_1 банкрутом. Введено процедуру погашення боргів ОСОБА_1 у справі № 902/260/22. Призначено керуючим реалізацією майна боржника арбітражного керуючого Томашука М.С.

Також, постановлено, що з моменту визнання боржника банкрутом розпорядження усіма правами щодо майна, включеного до складу ліквідаційної маси, здійснює керуючий реалізацією від імені боржника.

З моменту визнання боржника банкрутом і до винесення судового рішення про закриття процедури банкрутства реєстрація переходу права власності від/до боржника та обтяжень майна боржника, включаючи нерухоме майно і цінні папери, що існують в бездокументарній формі, відбувається виключно на підставі заяви керуючого реалізацією.

Згідно ст. 1 КУзПБ, керуючий реалізацією - арбітражний керуючий, призначений господарським судом у справі про неплатоспроможність фізичної особи для здійснення реалізації майна банкрута та задоволення вимог кредиторів;

погашення боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою задоволення вимог кредиторів за рахунок реалізації майна боржника, визнаного банкрутом у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 КУзПБ, арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи зобов`язаний, зокрема: організувати виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації), визначити його вартість; сформувати ліквідаційну масу; виконувати функції з управління та розпорядження майном боржника; здійснювати інші повноваження відповідно до законодавства.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 131 КУзПБ, майно боржника, що підлягає реалізації у процедурі погашення боргів боржника, складає ліквідаційну масу.

До складу ліквідаційної маси включається все майно боржника, що перебуває у його власності, а також те, що буде отримано боржником у власність після визнання його банкрутом і до завершення процедури погашення боргів боржника, крім майна, визначеного частинами шостою і сьомою цієї статті та статтею 132 цього Кодексу.

З моменту визнання боржника банкрутом розпорядження усіма правами щодо майна, включеного до складу ліквідаційної маси, здійснює керуючий реалізацією від імені боржника.

З моменту визнання боржника банкрутом і до винесення судового рішення про закриття процедури банкрутства реєстрація переходу права власності від/до боржника та обтяжень майна боржника, включаючи нерухоме майно і цінні папери, що існують в бездокументарній формі, відбувається виключно на підставі заяви керуючого реалізацією.

Відтак, з моменту визнання ОСОБА_1 банкрутом, введення процедури погашення боргів та призначення керуючого реалізацією майна боржника, до останнього переходять усі повноваження щодо розпорядження належним боржнику майном, зокрема, і щодо розпорядження легковим автомобілем Honda CR-V, кузов № НОМЕР_4 ; двигун № НОМЕР_5 ; 2008 року випуску; ДНЗ: НОМЕР_6 , що є предметом спору у даній справі, та відповідно, вказаний автомобіль підлягає поверненню позивачу та згідно ст. 131 КУзПБ включенню до складу ліквідаційної маси ОСОБА_1 , з метою належного проведення процедури погашення боргів боржника та в результаті досягнення мети КУзПБ, зокрема, щодо погашення вимог кредиторів у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 за рахунок коштів, отриманих від реалізації майна боржника.

Разом з тим, як зазначено раніше, всупереч постанови суду від 02.02.2023 року та наведеним вище нормам закону, спірний транспортний засіб керуючому реалізацією майна ОСОБА_1 арбітражному керуючому Томашуку М.С. передано не було, ні ОСОБА_2 (визначеним відповідальним зберігачем в рамках виконавчого провадження), ні ОСОБА_3 (зберігачем за договором зберігання майна від 25.02.2022 року, укладеного з ОСОБА_2 ).

Крім того, за змістом наявної в матеріалах справи копії листа ОСОБА_3 б/н від 03.07.2024 року, адресованого арбітражному керуючому Томашуку М.С., вбачається, що ОСОБА_3 лише повідомлено про місцезнаходження спірного автомобіля та зазначено про зобов`язання не чинити перешкод арбітражному керуючому в доступі до автомобіля.

Водночас, вимога арбітражного керуючого в частині передачі йому спірного майна ОСОБА_3 залишена без реагування, та відповідно питання щодо передачі спірного майна керуючому реалізацією майна ОСОБА_1 арбітражному керуючому Томашуку М.С., не вирішено.

Доказів зворотного матеріали справи не містять.

Заперечення відповідачів щодо позову судом не приймаються, оскільки не спростовують заявлених позовних вимог.

Зважаючи на наведені приписи законодавства та встановлені обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, з мотивів наведених вище.

Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3 726,59 грн, підлягають віднесенню на відповідачів згідно вимог ст. 129 ГПК України, в рівних частинах, по 1 863,30 грн. з кожного відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 7 КУ з процедур банкрутства, ст.ст. 2, 3, 12, 73-79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, 326, 327 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Задоволити позов ОСОБА_1 в особі керуючого реалізацією майна боржника арбітражного керуючого Томашука М.С. до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Франківський відділ державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про витребування майна з чужого незаконного володіння у справі № 902/260/22(902/1284/23), в межах справи №902/260/22 про неплатоспроможність ОСОБА_1 , в повному обсязі.

2. Витребувати від гр. ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ; АДРЕСА_2 ) та гр. ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ; АДРЕСА_2 ) на користь гр. ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_3 ) в особі керуючого реалізацію арбітражного керуючого Томашука Миколи Савелійовича (РНОКПП НОМЕР_9 ) належний боржнику ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) легковий автомобіль Honda CR-V, кузов № НОМЕР_4 ; двигун № НОМЕР_5 ; 2008 року випуску; ДНЗ: НОМЕР_6 , вартістю 248 439,00 грн.

3. Стягнути з гр. ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ; АДРЕСА_2 ) на користь керуючого реалізацію арбітражного керуючого Томашука Миколи Савелійовича (РНОКПП НОМЕР_9 ) 1 863,30 грн. витрат на сплату судового збору.

4. Стягнути з гр. ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ; АДРЕСА_2 ) на користь керуючого реалізацію арбітражного керуючого Томашука Миколи Савелійовича (РНОКПП НОМЕР_9 ) 1 863,30 грн. витрат на сплату судового збору.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

6. Копію рішення направити учасникам справи до електронних кабінетів ЄСІТС та на електронні поштові адреси: ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; арбітражному керуючому Томашуку М.С. - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; представнику ОСОБА_2 - адвокату Галайському О.В. - ІНФОРМАЦІЯ_3 ; Франківському відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - info_fr@lv.lv.dvs.gov.ua, ІНФОРМАЦІЯ_4 ; представнику ОСОБА_3 - адвокату Вовчаку А.В. - ІНФОРМАЦІЯ_5

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч. 1 ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України повне рішення складено 02 вересня 2024 р.

Суддя Тісецький С.С.

Віддрук. прим.:

1 - до справи.