Рішення

від 02.09.2024 по справі 910/2694/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.09.2024Справа № 910/2694/24

Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши без виклику сторін (без проведення судового засідання) у спрощеному позовному провадженні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пері Україна" (Україна, 07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Об`їзна дорога, буд. 60; ідентифікаційний код: 31032954)

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова компанія Планета-Міст" (Україна, 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 28; ідентифікаційний код: 38545872)

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова компанія Планета Буд" (Україна, 02094, м. Київ, вул. Хоткевича Гната, буд. 12, оф. 177; ідентифікаційний код: 40446294)

про стягнення 238 722,56 грн та зобов`язання вчинити певні дії

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пері Україна" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова компанія Планета-Міст" (далі - відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова компанія Планета Буд" (далі - відповідач-2) про стягнення 238 722,56 грн та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем-1 взятих на себе зобов`язань за Договором оперативної оренди обладнання № СО-21-0001811 від 23.11.2021 та відповідачем-2 Договору поруки № СО-21-0001812 від 23.11.2021, внаслідок чого позивач просить суд стягнути в солідарному порядку з відповідачів 238 722,56 грн заборгованості та зобов`язати солідарно відповідачів повернути позивачу по Договору оперативної оренди обладнання № СО-21-0001811 від 23.11.2021 обладнання з оренди вартістю 2 640 287,20 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2024 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу визнано судом малозначною, постановлено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та серед іншого встановлено сторонам строки для подання ними відповідних заяв по суті справи.

Будь-яких заперечень від відповідачів проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходило.

Частиною п`ятою статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана сторонам, в тому числі відповідачам, до їхніх електронних кабінетів 11.03.2024. Відповідно до повідомлень про доставлення процесуальних документів до електронного кабінету особи, 12.03.2024 судом отримано інформацію про доставку ухвали про відкриття провадження у справі в електронні кабінети відповідачів.

Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Пунктом 2 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

За приписами частини першої статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Ухвала Господарського суду міста Києва від 11.03.2024 про відкриття провадження у справі № 910/2694/24 була оприлюднена на офіційному сайті Єдиного державного реєстру судових рішень 12.03.2024.

З урахуванням викладеного, за висновком суду, відповідачі не були позбавлені права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у цій справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Європейський суд з прав людини в рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Суд вважає, що відповідачі були належним чином повідомлені про розгляд цієї справи та їм були створені достатні умови для реалізації своїх процесуальних прав.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на неподання відповідачами відзивів на позовну заяву, справа підлягає розгляду за наявними у ній матеріалами.

20.06.2024 представником позивача сформовано в системі "Електронний суд" клопотання про стягнення судових витрат на правничу допомогу, відповідно до якого позивач просить стягнути з відповідача-1 та відповідача-2 на свою користь по 4 000,00 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Частиною восьмою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

23.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Пері Україна» (далі - позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія Планета-Міст» (далі - відповідач-1, орендар) було укладено Договір NєCO-21-0001811 оперативної оренди обладнання (далі - Договір оренди).

Відповідно до п. 1.1 Договору оренди орендодавець надає орендарю в тимчасове оплатне користування (оренду) будівельну опалубку PERI (в т.ч. окремі елементи опалубки, спеціалізовану тару для її транспортування), іменовану надалі «Обладнання», асортимент, кількість, і вартість якого вказуються в актах прийому-передачі, що є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 Договору оренди передача обладнання в оренду (з оренди) здійснюється на підставі акту(ів) прийому-передачі. Асортимент обладнання, яке передається орендарю, узгоджується сторонами додатково.

Згідно з пунктами 3.1, 3.2 Договору оренди він набирає чинності та вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами зобов`язань за цим договором. Цей договір є договором найму, який укладений на невизначений строк відповідно до ст. 763 ЦК України. Датою початку строку оренди обладнання вважається дата підписання акту приймання-передачі обладнання в оренду повноваженими представниками сторін. Датою закінчення строку оренди обладнання вважається дата, яка передує даті підписання акту приймання-передачі обладнання із оренди повноважними представниками сторін.

У розділі 4 Договору оренди сторони погодили, що розмір орендної плати (без ПДВ) за одиницю обладнання за один календарний день зазначається сторонами в додатках до цього договору. Орендна плата в грошовому вираженні щомісячно розраховується орендодавцем на підставі фактичної кількості днів користування обладнанням згідно актів прийому-передачі обладнання. Орендодавець до 10 числа кожного місяця, наступного за оплачуваним (за який нарахована орендна плата), направляє орендарю поштою (цінним листом із описом вкладення) оригінал підписаного та скріпленого печаткою орендодавця акту наданих послуг в двох примірниках. Орендар зобов`язаний підписати і повернути орендодавцю один підписаний уповноваженою особою орендаря та скріплений печаткою орендаря оригінал акту наданих послуг до 20 числа наступного місяця, за яким нарахована орендна плата. Орендар сплачує орендну плату щомісячно протягом 30 календарних днів з дня закінчення оплачуваного (за який нарахована орендна плата) місяця.

Шляхом підписання Додатку № 1 (Специфікація) до Договору оренди сторони погодили перелік обладнання та вартість оренди за одиницю обладнання за день.

31.12.2022 позивачем та відповідачем-1 укладено Додаткову угоду №1 до Договору оренди, відповідно до умов якої сторони погодили, що протягом періоду з 24.02.2022 до 31.12.2022 орендар звільняється від нарахування та сплати орендної плати за вказаний період.

Також 31.12.2023 позивачем та відповідачем-1 було укладено Додаткову угоду №2 до Договору оренди, відповідно до якої орендар звільняється від нарахування та сплати орендної плати за період з 01.01.2023 по 31.12.2023.

Згідно з п. 4.2.1 Договору оренди орендна плата в грошовому вираженні щомісячно розраховується орендодавцем на підставі фактичної кількості днів користування обладнанням згідно актів прийому-передачі обладнання.

За приписами пункту 4.2.4 Договору оренди орендар сплачує орендну плату щомісячно протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня закінчення оплачуваного (за який нарахована орендна плата) місяця.

23.11.2021 між позивачем (далі - кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова компанія Планета-Міст" (далі - боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова компанія Планета Буд" (далі - відповідач-2, поручитель) було укладено Договір поруки № СО-21-0001812 (далі - Договір поруки), за умовами якого поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником у повному обсязі своїх обов`язків за Договором оренди № СО-21-0001811 від 23.11.2021, у тому числі за додатковими угодами до нього, які стосуються продовження строку дії договору оренди на визначений кредитором та боржником строк, а саме:

- сплата орендних платежів;

- сплата інших платежів, що передбачені договором оренди, у тому числі, неустойка (штраф, пеня), відшкодування заподіяних боржником збитків;

- повернення з оренди орендованого майна або, на вимогу кредитора, відшкодування вартості неповернутого з оренди майна, відшкодування витрат на його ремонт/очищення.

Позивач зазначає, що на виконання п. 2.1 Договору оренди він передав відповідачу-1 обладнання загальною вартістю 3 951 076,83 грн, свідченням чого є підписані відповідні акти прийому-передачі.

Крім того, позивач зазначає, що він надав послуги за Договором оренди на загальну суму 321 829,56 грн, що підтверджується відповідними актами виконаних робіт.

12.02.2024, з огляду на порушення відповідачем-1 умов Договору оренди, позивач, керуючись п. 3.3 Договору оренди, направив на адреси відповідачів повідомлення про розірвання договору оренди з вимогою погасити заборгованість та повернути обладнання.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що відповідач-1 не повністю розрахувався з позивачем за надані послуги та не повернув частину орендованого обладнання. Відповідач-2 як поручитель вимоги позивача також не виконав.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Так, згідно зі ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 760 Цивільного кодексу України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права.

Частиною першою статті 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно зі ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Частинами 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Як свідчать матеріали справи, орендодавцем було передано орендарю в оренду обладнання загальною вартістю 3 951 076,83 грн, що підтверджується актами прийому-передачі обладнання в оренду, а саме:

- №59926 від 07.12.2021 на суму 1 309 152,13 грн;

- №59938 від 07.12.2021 на суму 1637,50 грн;

- №60523 від 24.12.2021 на суму 2 640 287,20 грн.

Датою початку строку оренди є дата підписання першого акту приймання-передачі обладнання в оренду, тобто, 07.12.2021.

Судом встановлено, що за час дії Договору оренди позивачем було надано відповідачу-1 послуги з оренди обладнання на загальну суму 321 829,56 грн, про що свідчать акти виконаних робіт, а саме:

- № 30022633 від 31 грудня 2021 року на суму 35 338,37 грн (з ПДВ 20%) (строк оренди 24 грудня 2021 року - 31 грудня 2021 року);

- № 30022634 від 31 грудня 2021 року на суму 47 768,63 грн (з ПДВ 20%) (період нарахування орендної плати 07 грудня 2021 року - 31 грудня 2022 року);

- № 30022929 від 31 січня 2022 року на суму 136 936,18 грн (з ПДВ 20%) (період нарахування орендної плати 01 січня 2022 року - 31 січня 2022 року);

- № 30022930 від 31 січня 2022 на суму 108,25 грн (з ПДВ 20%) (період нарахування орендної плати 01 січня 2022 року - 31 січня 2022 року);

- № 30023368 від 28 лютого 2022 року на суму 101 597,81 грн (з ПДВ 20%) (період нарахування орендної плати 01 лютого 2022 року - 23 лютого 2022 року, зупинка нарахування 24.02.2022 - 28.02.2022);

- № 30023369 від 28 лютого 2022 року на суму 80,32 грн (з ПДВ 20%) (період нарахування орендної плати 01 лютого 2022 року - 23 лютого 2022 року, зупинка нарахування 24.02.2022 - 28.02.2022).

11.01.2022 відповідачем-1 було частково здійснено оплату наданих за Договором оренди послуг в загальній сумі 83 107,00 грн, що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача, копія якої долучена до позовної заяви.

Отже, матеріалами справи підтверджено, а відповідачами не спростовано, що розмір заборгованості відповідача-1 перед позивачем з оплати орендних платежів становить 238 722,56 грн.

В період дії Договору оренди орендарем було повернуто з оренди обладнання загальною вартістю 1 310 789,63 грн, про що сторонами було складено Акти прийому-передачі:

- № 60573 від 24.12.2021 на суму 802 919,83 грн;

- № 60575 від 24.12.2021 на суму 476 078,95 грн;

- № 60576 від 24.12.2021 на суму 30 020,50 грн;

- № 64067 від 31.08.2022 на суму 1 770,35 грн.

З наведеного вбачається, що всупереч умовам Договору оренди, відповідач-1 не повернув позивачу обладнання загальною вартістю 2 640 287,20 грн.

Згідно з приписами частини першої статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (ч. 1 ст. 527 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як було зазначено вище, 23.11.2021 між позивачем, відповідачем-1 та відповідачем-2 був укладений Договір поруки.

В пункті 2 Договору поруки сторони погодили, що в разі порушення боржником обов`язків за Договором оренди боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

За умовами пункту 3 Договору поруки, у разі невиконання або неналежного виконання боржником своїх зобов`язань (повністю або частково), зазначених у п. 1 цього Договору, кредитор вправі звернутися із вимогою про виконання як до боржника, так і до поручителя, які несуть солідарну відповідальність перед кредитором. Звернення кредитора до поручителя відбувається шляхом направлення повідомлення (виставлення вимоги про виконання) щодо факту порушення боржником обов`язків за Договором оренди із зазначенням змісту порушення, суми боргу, а також на розсуд кредитора - штрафних санкцій і розміру завданої шкоди.

Протягом семи календарних днів з моменту пред`явлення кредитором повідомлення (виставлення вимоги про виконання), поручитель зобов`язаний здійснити із кредитором розрахунки за невиконаними боржником зобов`язаннями (по яким прийнята порука) (п. 4 Договору поруки).

Статтею 553 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно зі ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі (частини 1 та 2 ст. 543 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, з огляду на порушення орендарем умов Договору оренди, позивач, керуючись п. 3.3 Договору оренди, 12.02.2024 та 20.02.2024 направив на адресу боржника та поручителя повідомлення про розірвання Договору оренди починаючи з 27.02.2024, з вимогою погасити заборгованість та повернути обладнання. Однак ці вимоги були залишені відповідачами без відповіді та задоволення.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідачами не надано суду жодного доказу на підтвердження виконання своїх договірних зобов`язань, доводів позивача щодо наявності заборгованості за Договором оренди в розмірі 238 722,56 грн не спростовано, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості у зазначеному розмірі.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідачів повернути обладнання загальною вартістю 2 640 287,20 грн (згідно з викладеним у позові переліком), суд дійшов висновку про наступне.

Частиною 1 ст. 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

За умовами п. 5.2.8 Договору оренди орендар був зобов`язаний повернути (здати на склад орендодавця) обладнання очищеним, належно упакованим, в справному стані із врахуванням природного зносу не пізніше дня припинення (розірвання) договору.

Датою припинення Договору оренди відповідно до повідомлень від 12.02.2024 та 20.02.2024 є 27.02.2024.

Доводи позивача щодо залишку неповернутого обладнання загальною вартістю 2 640 287,20 грн відповідачем-1 спростовано не було, доказів, щоб свідчили про протилежне суду не надано.

Відтак суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про зобов`язання відповідачів повернути обладнання загальною вартістю 2 640 287,20 грн (згідно з викладеним у позові переліком) є обґрунтованою, документально підтвердженою та такою, що підлягає задоволенню.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість заявленого позову.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідачів в сумі 6 608,84 грн.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідачів витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас, за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу адвоката позивачем надано належним чином засвідчені копії Договору № 01/02 про надання правничої допомоги від 01.02.2024, укладеного між позивачем та Адвокатським бюро «Малеванчук та Партнери», Додаткової угоди № 1 від 01.02.2024 до Договору № 01/02 про надання правничої допомоги від 01.02.2024, Акту прийому-передачі наданих послуг № 26/02/24 від 26.02.2024, рахунку-фактури №26/02 від 26.02.2024 та платіжної інструкції від 27.02.2024 на суму 8 000,00 грн.

Відповідно до Акту прийому-передачі наданих послуг № 26/02/24 від 26.02.2024 Адвокатським бюро «Малеванчук та Партнери» надано позивачеві послуги вартістю 8 000,00 грн.

Стаття 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" визначає, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Судом враховано, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю; суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

У розумінні положень частини п`ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

У додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Частиною шостою статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Клопотання позивача про стягнення витрат на правничу допомогу з додатками було надіслано до електронних кабінетів відповідачів, докази чого містяться в матеріалах справи.

Втім, відповідачі у встановленому процесуальним законом порядку клопотання про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката не подали.

Оцінивши у порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України надані позивачем докази на підтвердження понесених судових витрат, суд, керуючись статтями 74 - 79 названого Кодексу, вважає їх належними, допустимими та такими, що підтверджують витрати на професійну правничу допомогу.

Приймаючи до уваги викладене, з огляду на предмет, ціну позову, характер спірних правовідносин, складність справи, а також обсяг та зміст наданих адвокатом послуг, зважаючи на те, що позов підлягає задоволенню, суд дійшов висновку про те, що витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 8 000,00 грн є обґрунтованими, пов`язаними з розглядом цієї справи та документально підтвердженими, тому підлягають відшкодуванню позивачеві.

Відтак витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 8000,00 грн, відповідно до частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідачів в рівних частинах по 4 000,00 грн на кожного.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73, 74, 76 - 79, 86, 129, 233, 237, 238, 240 - 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова компанія Планета-Міст" (Україна, 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 28; ідентифікаційний код: 38545872) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова компанія Планета Буд" (Україна, 02094, м. Київ, вул. Хоткевича Гната, буд. 12, оф. 177; ідентифікаційний код: 40446294) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пері Україна" (Україна, 07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Об`їзна дорога, буд. 60; ідентифікаційний код: 31032954) 238 722 (двісті тридцять вісім тисяч сімсот двадцять дві) грн 56 коп. заборгованості.

3. Зобов`язати солідарно Товариство з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова компанія Планета-Міст" (Україна, 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 28; ідентифікаційний код: 38545872) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова компанія Планета Буд" (Україна, 02094, м. Київ, вул. Хоткевича Гната, буд. 12, оф. 177; ідентифікаційний код: 40446294) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Пері Україна" (Україна, 07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Об`їзна дорога, буд. 60; ідентифікаційний код: 31032954) за Договором оперативної оренди № СО-21-0001811 від 23.11.2021 обладнання вартістю 2 640 287,20 грн за індивідуально визначеними ознаками, а саме: Щит TR 280x72 у кількості 2 шт.; Замок BFD, оцинкований у кількості 162 шт.; Ригель TAR 85 у кількості 20 шт.; Тяж лобовий TS, оцинкований у кількості 32 шт.; Гачок натяжний DW15/400, цинк у кількості 8 шт.; Головка зажимна-2, оцинкована у кількості 26 шт.; Кронштейн підмостків TRG 80 у кількості 21 шт.; Ящик для інструментів 80х120 фарб. у кількості 1 шт.; Стяжка DW15 0.85M у кількості 6 шт.; Муфта 6-гр DW15 SW30/108, оцинкована у кількості 6 шт.; Гайка DW15, оцинкована у кількості 6 шт.; Гайка шарнірна DW15, оцинкована у кількості 142 шт.; Стяжка DW15 1.00M у кількості 27 шт.; Стяжка DW15 2.40M у кількості 24 шт.; Стяжка колони RAPID DW15 у кількості 6 шт.; Щит TR/4 330х240 у кількості 12 шт.; Щит TRIO TR/4 330х120 у кількості 6 шт.; Щит TR/4 330х72 у кількості 2 шт.; Щит TRIO TRМ/4 330х72 у кількості 2 шт.; Щит TR/4 330х60 у кількості 4 шт.; Щит TRIO TR/4 330х30 у кількості 6 шт.; Контейнер гратч-й 80х120 фарбований у кількості 2 шт.; Піддон RP 80х150/2, оцинкований у кількості 2 шт.; Ригель сталевий універсальний SRU 222 U120 у кількості 4 шт.; Петля кранова MAXIMO 1.5 т у кількості 2 шт.; Строп комбінований Maximo у кількості 1 шт.; Підкіс RS 210 у кількості 10 шт.; Підкіс RS 300 у кількості 13 шт.; Підкіс RS 650 у кількості 3 шт.; П`ята-3 для RS 210-1400 у кількості 19 шт.; Щит Trio MR 330х90 у кількості 10 шт.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова компанія Планета-Міст" (Україна, 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 28; ідентифікаційний код: 38545872) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пері Україна" (Україна, 07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Об`їзна дорога, буд. 60; ідентифікаційний код: 31032954) 3 304 (три тисячі триста чотири) грн 42 коп. витрат по сплаті судового збору та 4 000 (чотири тисячі) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова компанія Планета Буд" (Україна, 02094, м. Київ, вул. Хоткевича Гната, буд. 12, оф. 177; ідентифікаційний код: 40446294) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пері Україна" (Україна, 07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Об`їзна дорога, буд. 60; ідентифікаційний код: 31032954) 3 304 (три тисячі триста чотири) грн 42 коп. витрат по сплаті судового збору та 4 000 (чотири тисячі) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи подається у порядку та строк, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 02.09.2024

Суддя О.В. Нечай