Постанова

від 21.11.2024 по справі 910/2694/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2024 р. Справа№ 910/2694/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Коробенка Г.П.

Тищенко А.І.

при секретарі судового засідання: Гріщенко А.О.

за участі представників сторін:

від позивача - Малеванчук І.В. (в режимі відеоконференції)

від відповідача-1 - не з`явились

від відповідача-2 - не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія Планета-Міст»

на рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2024 (повний текст рішення складено 02.09.2024)

у справі № 910/2694/24 (суддя - Нечай О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пері Україна»

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія Планета-Міст»

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія Планета Буд»

про стягнення 238 722,56 грн та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Пері Україна» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія Планета-Міст» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія Планета Буд» про стягнення 238 722,56 грн та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем-1 взятих на себе зобов`язань за Договором оперативної оренди обладнання № СО-21-0001811 від 23.11.2021 та відповідачем-2 Договору поруки № СО-21-0001812 від 23.11.2021, внаслідок чого позивач просить суд стягнути в солідарному порядку з відповідачів 238 722,56 грн заборгованості та зобов`язати солідарно відповідачів повернути позивачу по Договору оперативної оренди обладнання № СО-21-0001811 від 23.11.2021 обладнання з оренди вартістю 2 640 287,20 грн.

1.2. короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.09.2024 у справі № 910/2694/24 позов задоволено.

Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія Планета-Міст» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія Планета Буд» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пері Україна» 238 722,56 грн заборгованості.

Зобов`язано солідарно Товариство з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія Планета-Міст» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія Планета Буд» повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Пері Україна» за Договором оперативної оренди № СО-21-0001811 від 23.11.2021 обладнання вартістю 2 640 287,20 грн за індивідуально визначеними ознаками, а саме: Щит TR 280x72 у кількості 2 шт.; Замок BFD, оцинкований у кількості 162 шт.; Ригель TAR 85 у кількості 20 шт.; Тяж лобовий TS, оцинкований у кількості 32 шт.; Гачок натяжний DW15/400, цинк у кількості 8 шт.; Головка зажимна-2, оцинкована у кількості 26 шт.; Кронштейн підмостків TRG 80 у кількості 21 шт.; Ящик для інструментів 80х120 фарб. у кількості 1 шт.; Стяжка DW15 0.85M у кількості 6 шт.; Муфта 6-гр DW15 SW30/108, оцинкована у кількості 6 шт.; Гайка DW15, оцинкована у кількості 6 шт.; Гайка шарнірна DW15, оцинкована у кількості 142 шт.; Стяжка DW15 1.00M у кількості 27 шт.; Стяжка DW15 2.40M у кількості 24 шт.; Стяжка колони DW15 у кількості 6 шт.; Щит TR/4 330х240 у кількості 12 шт.; Щит TRIO TR/4 330х120 у кількості 6 шт.; Щит TR/4 330х72 у кількості 2 шт.; Щит TRIO TRМ/4 330х72 у кількості 2 шт.; Щит TR/4 330х60 у кількості 4 шт.; Щит TRIO TR/4 330х30 у кількості 6 шт.; Контейнер гратч-й 80х120 фарбований у кількості 2 шт.; Піддон RP 80х150/2, оцинкований у кількості 2 шт.; Ригель сталевий універсальний SRU 222 U120 у кількості 4 шт.; Петля кранова MAXIMO 1.5 т у кількості 2 шт.; Строп комбінований Maximo у кількості 1 шт.; Підкіс RS 210 у кількості 10 шт.; Підкіс RS 300 у кількості 13 шт.; Підкіс RS 650 у кількості 3 шт.; П`ята-3 для RS 210-1400 у кількості 19 шт.; Щит Trio MR 330х90 у кількості 10 шт.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія Планета-Міст» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пері Україна» 3 304,42 витрат по сплаті судового збору та 4 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія Планета Буд» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пері Україна» 3 304,42 грн витрат по сплаті судового збору та 4 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості у розмірі 238 722,56 грн, оскільки відповідачами не надано суду жодного доказу на підтвердження виконання своїх договірних зобов`язань та не спростовано доводів позивача в цій частині.

Також суд встановив наявність підстав для задоволення вимоги позивача про зобов`язання відповідачів повернути обладнання загальною вартістю 2 640 287,20 грн (згідно з викладеним у позові переліком), оскільки датою припинення Договору оренди є 27.02.2024.

1.3. короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія Планета-Міст» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати повністю рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2024 у справі № 910/2694/24 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ:

2.1. визначення складу суду, заяви, клопотання

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.09.2024 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Коробенко Г.П., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/2694/24 та відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія Планета-Міст» на рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2024 по справі до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи № 910/2694/24.

26.09.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/2694/24.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2024 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/2694/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія Планета-Міст» на рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2024 та призначено до розгляду на 14.11.2024.

08.10.2024 через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Пері Україна» надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Пері Україна» про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено та призначено судове засідання по справі №910/2694/24 у режимі відеоконференції на 14.11.2024.

12.11.2024 через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія Планета-Міст» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Однак, 14.11.2024 судове засідання не відбулось у зв`язку з перебуванням головуючої судді у відпустці за сімейними обставинами.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.11.2024 розгляд справи № 910/2694/24 призначено на 21.11.2024.

2.2. узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апелянт вважає, що судом першої інстанції не було з`ясовано усіх обставин, що мають значення для розгляду справи та неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення.

Відповідач-1 стверджує, що він надсилав до суду першої інстанції відзив на позовну заяву, однак він не був врахований судом.

Також за доводами скаржника, ним було 01.03.2024 перераховано на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти в розмірі 238 722, 56 грн, тобто всю грошову заборгованість, на підтвердження чого надано платіжну інструкцію №1 від 01.03.2024, що є предметом даної справи.

2.3. узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Товариство з обмеженою відповідальністю «Пері Україна» у поданому відзиві на апеляційну скаргу заперечило проти доводів апеляційної скарги, зазначивши, що з матеріалів судової справи не випливає, що апелянтом до Господарського суду міста Києва було подано відзив на позовну заяву та платіжну інструкцію №1 від 01.03.2024, у зв`язку з чим, просить суд не приймати до розгляду поданий доказ.

Також позивач звертає увагу, що відповідачами жодних доказів повернення з оренди обладнання по Договору оперативної оренди №СО-21-0001811 від 23.11.2021 як в суд першої інстанції так і до Північного апеляційного господарського суду не подано, а на цей час обладнання, яке зазначене в рішенні Господарського суду міста Києва не повернуто позивачу з оренди, а відповідачем зворотного не доведено.

Відповідач-2 своїм процесуальним правом на надання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відтак, з урахуванням частини третьої статті 263 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції, справа розглядається за наявними матеріалами.

2.4. інші процесуальні дії у справі:

У судове засідання 21.11.2024 з`явився представник позивача, надав свої пояснення, у яких заперечив проти задоволення апеляційної скарги.

Представники відповідачів у судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Колегія суддів звертає увагу, що явка сторін в судове засідання судом обов`язковою не визнавалась, а тому, з метою забезпечення принципу розумності строків розгляду спору, судова колегія з урахуванням обставин справи та наявних в ній доказів, дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами та за відсутності представників учасників справи, що не з`явились.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ:

3.1. встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи

23.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Пері Україна» (далі - позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія Планета-Міст» (далі - відповідач-1, орендар) було укладено Договір NєCO-21-0001811 оперативної оренди обладнання (далі - Договір оренди).

Відповідно до п. 1.1 Договору оренди орендодавець надає орендарю в тимчасове оплатне користування (оренду) будівельну опалубку PERI (в т.ч. окремі елементи опалубки, спеціалізовану тару для її транспортування), іменовану надалі «Обладнання», асортимент, кількість, і вартість якого вказуються в актах прийому-передачі, що є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 Договору оренди передача обладнання в оренду (з оренди) здійснюється на підставі акту(ів) прийому-передачі. Асортимент обладнання, яке передається орендарю, узгоджується сторонами додатково.

Згідно з пунктами 3.1, 3.2 Договору оренди він набирає чинності та вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами зобов`язань за цим договором. Цей договір є договором найму, який укладений на невизначений строк відповідно до ст. 763 ЦК України. Датою початку строку оренди обладнання вважається дата підписання акту приймання-передачі обладнання в оренду повноваженими представниками сторін. Датою закінчення строку оренди обладнання вважається дата, яка передує даті підписання акту приймання-передачі обладнання із оренди повноважними представниками сторін.

У розділі 4 Договору оренди сторони погодили, що розмір орендної плати (без ПДВ) за одиницю обладнання за один календарний день зазначається сторонами в додатках до цього договору. Орендна плата в грошовому вираженні щомісячно розраховується орендодавцем на підставі фактичної кількості днів користування обладнанням згідно актів прийому-передачі обладнання. Орендодавець до 10 числа кожного місяця, наступного за оплачуваним (за який нарахована орендна плата), направляє орендарю поштою (цінним листом із описом вкладення) оригінал підписаного та скріпленого печаткою орендодавця акту наданих послуг в двох примірниках. Орендар зобов`язаний підписати і повернути орендодавцю один підписаний уповноваженою особою орендаря та скріплений печаткою орендаря оригінал акту наданих послуг до 20 числа наступного місяця, за яким нарахована орендна плата. Орендар сплачує орендну плату щомісячно протягом 30 календарних днів з дня закінчення оплачуваного (за який нарахована орендна плата) місяця.

Шляхом підписання Додатку № 1 (Специфікація) до Договору оренди сторони погодили перелік обладнання та вартість оренди за одиницю обладнання за день.

31.12.2022 позивачем та відповідачем-1 укладено Додаткову угоду №1 до Договору оренди, відповідно до умов якої сторони погодили, що протягом періоду з 24.02.2022 до 31.12.2022 орендар звільняється від нарахування та сплати орендної плати за вказаний період.

Також 31.12.2023 позивачем та відповідачем-1 було укладено Додаткову угоду №2 до Договору оренди, відповідно до якої орендар звільняється від нарахування та сплати орендної плати за період з 01.01.2023 по 31.12.2023.

Згідно з п. 4.2.1 Договору оренди орендна плата в грошовому вираженні щомісячно розраховується орендодавцем на підставі фактичної кількості днів користування обладнанням згідно актів прийому-передачі обладнання.

За приписами пункту 4.2.4 Договору оренди орендар сплачує орендну плату щомісячно протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня закінчення оплачуваного (за який нарахована орендна плата) місяця.

23.11.2021 між позивачем (далі - кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія Планета-Міст» (далі - боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія Планета Буд» (далі - відповідач-2, поручитель) було укладено Договір поруки № СО-21-0001812 (далі - Договір поруки), за умовами якого поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником у повному обсязі своїх обов`язків за Договором оренди № СО-21-0001811 від 23.11.2021, у тому числі за додатковими угодами до нього, які стосуються продовження строку дії договору оренди на визначений кредитором та боржником строк, а саме:

- сплата орендних платежів;

- сплата інших платежів, що передбачені договором оренди, у тому числі, неустойка (штраф, пеня), відшкодування заподіяних боржником збитків;

- повернення з оренди орендованого майна або, на вимогу кредитора, відшкодування вартості неповернутого з оренди майна, відшкодування витрат на його ремонт/очищення.

Позивач зазначає, що на виконання п. 2.1 Договору оренди він передав відповідачу-1 обладнання загальною вартістю 3 951 076,83 грн, свідченням чого є підписані відповідні акти прийому-передачі.

Позивач стверджує, що він надав послуги за Договором оренди на загальну суму 321 829,56 грн, що підтверджується відповідними актами виконаних робіт.

12.02.2024, з огляду на порушення відповідачем-1 умов Договору оренди, позивач, керуючись п. 3.3 Договору оренди, направив на адреси відповідачів повідомлення про розірвання договору оренди з вимогою погасити заборгованість та повернути обладнання.

3.2. обставини встановлені судом апеляційної інстанції і визначення відповідно до них правовідносин, а також доводи, з якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що відповідач-1 не повністю розрахувався з позивачем за надані послуги та не повернув частину орендованого обладнання. Відповідач-2 як поручитель вимоги позивача також не виконав.

Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Однак, колегія суддів, дослідивши матеріали справи та врахувавши доводи апелянта, не вбачає за можливе повністю погодитись з судом першої інстанції, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, орендодавцем було передано орендарю в оренду обладнання загальною вартістю 3 951 076,83 грн, що підтверджується актами прийому-передачі обладнання в оренду, а саме:

- №59926 від 07.12.2021 на суму 1 309 152,13 грн;

- №59938 від 07.12.2021 на суму 1637,50 грн;

- №60523 від 24.12.2021 на суму 2 640 287,20 грн.

Датою початку строку оренди є дата підписання першого акту приймання-передачі обладнання в оренду, тобто, 07.12.2021.

Судом встановлено, що за час дії Договору оренди позивачем було надано відповідачу-1 послуги з оренди обладнання на загальну суму 321 829,56 грн, про що свідчать акти виконаних робіт, а саме:

- № 30022633 від 31 грудня 2021 року на суму 35 338,37 грн (з ПДВ 20%) (строк оренди 24 грудня 2021 року - 31 грудня 2021 року);

- № 30022634 від 31 грудня 2021 року на суму 47 768,63 грн (з ПДВ 20%) (період нарахування орендної плати 07 грудня 2021 року - 31 грудня 2022 року);

- № 30022929 від 31 січня 2022 року на суму 136 936,18 грн (з ПДВ 20%) (період нарахування орендної плати 01 січня 2022 року - 31 січня 2022 року);

- № 30022930 від 31 січня 2022 на суму 108,25 грн (з ПДВ 20%) (період нарахування орендної плати 01 січня 2022 року - 31 січня 2022 року);

- № 30023368 від 28 лютого 2022 року на суму 101 597,81 грн (з ПДВ 20%) (період нарахування орендної плати 01 лютого 2022 року - 23 лютого 2022 року, зупинка нарахування 24.02.2022 - 28.02.2022);

- № 30023369 від 28 лютого 2022 року на суму 80,32 грн (з ПДВ 20%) (період нарахування орендної плати 01 лютого 2022 року - 23 лютого 2022 року, зупинка нарахування 24.02.2022 - 28.02.2022).

11.01.2022 відповідачем-1 було частково здійснено оплату наданих за Договором оренди послуг в загальній сумі 83 107,00 грн, що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача, копія якої долучена до позовної заяви.

Отже, розмір заборгованості відповідача-1 перед позивачем з оплати орендних платежів становить 238 722,56 грн.

В період дії Договору оренди орендарем було повернуто з оренди обладнання загальною вартістю 1 310 789,63 грн, про що сторонами було складено Акти прийому-передачі:

- № 60573 від 24.12.2021 на суму 802 919,83 грн;

- № 60575 від 24.12.2021 на суму 476 078,95 грн;

- № 60576 від 24.12.2021 на суму 30 020,50 грн;

- № 64067 від 31.08.2022 на суму 1 770,35 грн.

З наведеного вбачається, що всупереч умовам Договору оренди, відповідач-1 не повернув позивачу обладнання загальною вартістю 2 640 287,20 грн.

Вказані обставини сторонами на стадії апеляційного перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції не оспорюються.

З огляду на порушення орендарем умов Договору оренди, позивач, керуючись п. 3.3 Договору оренди, 12.02.2024 та 20.02.2024 направив на адресу боржника та поручителя повідомлення про розірвання Договору оренди починаючи з 27.02.2024, з вимогою погасити заборгованість та повернути обладнання. Однак ці вимоги були залишені відповідачами без відповіді та задоволення.

Щодо позовної вимоги про стягнення 238 722,56 грн за Договором оперативної оренди обладнання № СО-21-0001811 від 23.11.2021.

Матеріалами справи підтверджено, що розмір заборгованості відповідача-1 перед позивачем з оплати орендних платежів становить 238 722,56 грн, яку й було заявлено позивачем до стягнення.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки відповідачами не надано суду жодного доказу на підтвердження виконання своїх договірних зобов`язань, доводів позивача щодо наявності заборгованості за Договором оренди в розмірі 238 722,56 грн не спростовано, то вимога позивача про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

В обгрунтування апеляційної скарги відповідач-1 стверджує, що ним було 01.03.2024 перераховано на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти в розмірі 238 722, 56 грн, тобто всю грошову заборгованість, на підтвердження чого надано платіжну інструкцію №1 від 01.03.2024.

За доводами скаржника, вказану платіжну інструкцію було додано до відзиву на позовну заяву, однак такі твердження не відповідають матеріалам справи, оскільки відзив на позовну заяву в матеріалах справи відсутній.

Отже, відповідачем-2 не було висловлено свою позицію в суді першої інстанції.

При цьому, щодо доданої до апеляційної скарги платіжної інструкції №1 від 01.03.2024 судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до частин 1, 2 3, 4 статті 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Частиною восьмою статті 80 ГПК України встановлено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

За змістом частин 1-3 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у т.ч. апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії.

На підставі викладеного, оскільки відповідач-1 не висловлював свої заперечення в суді першої інстанції, колегія суддів вважає за можливе врахувати доданий скаржником новий доказ - платіжну інструкцію №1 від 01.03.2024 разом з апеляційною скаргою.

Таким чином, за доводами апелянта, ним погашено заборгованість у розмірі 238 722, 56 грн, про що свідчить платіжна інструкція №1 від 01.03.2024.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, позовна заява ТОВ «Пері України» була зареєстрована 05.03.2024.

При вирішенні спору суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові потрібно відмовити. Відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові незалежно від інших встановлених судом обставин (див. постанови КГС ВС від 04 грудня 2019 року у справі № 910/15262/18, від 03 березня 2020 року у справі № 910/6091/19, від 16 жовтня 2020 року у справі № 910/12787/17, від 29 серпня 2023 року у справі № 910/5958/20 та від 22 березня 2023 року у справі № 509/5080/18).

Отже, відсутність предмета спору на момент звернення з позовом до суду свідчить про відсутність порушеного права позивача, а тому є підставою для відмови у позові.

Колегія суддів звертає увагу, що позивач у судовому засіданні суду апеляційної інстанції 21.11.2024 підтвердив повне погашення відповідачем-1 заборгованості 01.03.2024, що є предметом даного спору.

Відтак, виходячи з викладеного, суд констатує, що на момент звернення до суду з даним позовом відповідачем-1 було погашено заборгованість у розмірі 238 722, 56 грн, а тому предмет спору відсутній, у зв`язку з чим позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідачів повернути обладнання загальною вартістю 2 640 287,20 грн (згідно з викладеним у позові переліком), суд зазначає наступне.

За умовами п. 5.2.8 Договору оренди орендар був зобов`язаний повернути (здати на склад орендодавця) обладнання очищеним, належно упакованим, в справному стані із врахуванням природного зносу не пізніше дня припинення (розірвання) договору.

Датою припинення Договору оренди відповідно до повідомлень від 12.02.2024 та 20.02.2024 є 27.02.2024.

Доводи позивача щодо залишку неповернутого обладнання загальною вартістю 2 640 287,20 грн відповідачем-1 спростовано не було, доказів, щоб свідчили про протилежне суду не надано.

Апеляційна скарга відповідача-1 не містить жодних аргументів чи заперечень щодо даної позовної вимоги.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що вимога позивача про зобов`язання відповідачів повернути обладнання загальною вартістю 2 640 287,20 грн (згідно з викладеним у позові переліком) є обґрунтованою, документально підтвердженою та такою, що підлягає задоволенню.

4. ВИСНОВКИ СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА:

4.1. висновки за результатами розгляду матеріалів справи

Судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, а саме - щодо зобов`язання відповідачів повернути обладнання загальною вартістю 2 640 287,20 грн (згідно з викладеним у позові переліком), натомість як у задоволенні позовної вимоги щодо стягнення заборгованості у розмірі 238 722, 56 грн слід відмовити у зв`язку з відсутністю предмета спору на момент звернення з позовом до суду.

4.2. посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Так, згідно зі ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 760 Цивільного кодексу України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права.

Частиною першою статті 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно зі ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Частинами 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з приписами частини першої статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (ч. 1 ст. 527 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 553 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Частиною 1 ст. 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

5. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ:

5.1. мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу

Дослідивши обставини справи та наявні в ній докази, колегія суддів визнає твердження апелянта про неврахування судом першої інстанції відзиву на позовну заяву такими, що не відповідають матеріалам справи, оскільки останній в матеріалах відсутній.

Разом з тим, судом взято до уваги доводи відповідача-1 про погашення заборгованості в розмірі 238 722, 56 грн відповідно до платіжної інструкції №1 від 01.03.2024, що свідчить про відсутність предмету спору в цій частині. Вказана обставина була визнана позивачем в судовому засіданні суду апеляційної інстанції.

Водночас, колегія суддів погоджується з доводами позивача про те, що доказів повернення з оренди обладнання по Договору оперативної оренди №СО-21-0001811 від 23.11.2021 відповідачами не надано та зворотнього не доведено, а тому висновки суду першої інстанції в цій частині є обґрунтованими.

6. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ:

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2024 у справі № 910/2694/24 підлягає скасуванню в частині стягнення з відповідачів заборгованості в розмірі 238 722, 56 грн, оскільки в задоволенні вказаної вимоги слід відмовити. В іншій частині оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.

У зв`язку з цим, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія Планета-Міст» на рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2024 у справі № 910/2694/24 підлягає частковому задоволенню.

7. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ:

Пунктом 14 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

7.1. Щодо заявлених витрат позивача на правничу допомогу

Позивачем було заявлено до стягнення з відповідачів витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас, за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу адвоката позивачем надано належним чином засвідчені копії Договору № 01/02 про надання правничої допомоги від 01.02.2024, укладеного між позивачем та Адвокатським бюро «Малеванчук та Партнери», Додаткової угоди № 1 від 01.02.2024 до Договору № 01/02 про надання правничої допомоги від 01.02.2024, Акту прийому-передачі наданих послуг № 26/02/24 від 26.02.2024, рахунку-фактури №26/02 від 26.02.2024 та платіжної інструкції від 27.02.2024 на суму 8 000,00 грн.

Відповідно до Акту прийому-передачі наданих послуг № 26/02/24 від 26.02.2024 Адвокатським бюро «Малеванчук та Партнери» надано позивачеві послуги вартістю 8 000,00 грн.

У розумінні положень частини п`ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

У додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Частиною шостою статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачі у встановленому процесуальним законом порядку клопотання про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката не подали.

Надані позивачем докази на підтвердження понесених судових витрат, суд, керуючись статтями 74 - 79 Господарського процесуального кодексу України, вважає їх належними, допустимими та такими, що підтверджують витрати на професійну правничу допомогу.

Суд першої інстанції зазначив, що з огляду на предмет, ціну позову, характер спірних правовідносин, складність справи, а також обсяг та зміст наданих адвокатом послуг, витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 8 000,00 грн є обґрунтованими, пов`язаними з розглядом цієї справи та документально підтвердженими, з чим погоджується судова колегія.

У зв`язку з вказаним, витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 8000,00 грн, відповідно до частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судом першої інстанції покладено на відповідачів в рівних частинах по 4 000,00 грн на кожного.

В межах даної справи було заявлено дві позовні вимоги - стягнення 238 722,56 грн та зобов`язання вчинити певні дії (повернути позивачу обладнання з оренди), а судом першої інстанції задоволено позов повністю, відповідно й витрати на правничу допомогу задоволено повністю.

Однак, оскільки колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення позовних вимог щодо зобов`язання вчинити певні дії (повернути позивачу обладнання з оренди) та про відмову в задоволенні позовної вимоги про стягнення 238 722,56 грн, витрати позивача на правничу допомогу підлягають пропорційному розподілу до задоволених позовних вимог, тобто в розмірі 4 000,00 грн, що покладаються на відповідачів в рівних частинах по 2 000,00 грн на кожного.

7.2. Щодо судового збору

Розподіл судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги здійснюється у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України - пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому:

- за подання позовної заяви із відповідачів на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 3 028,00 грн, тобто по 1 514,00 грн з кожного відповідача;

- за подання апеляційної скарги із позивача на користь відповідача-1 підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 5 371,26 грн.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія Планета-Міст» на рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2024 у справі № 910/2694/24 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2024 у справі № 910/2694/24 скасувати в частині солідарного стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія Планета-Міст» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія Планета Буд» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пері Україна» 238 722,56 грн заборгованості.

3. В цій частині прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовної вимоги про стягнення 238 722,56 грн заборгованості.

4. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2024 у справі № 910/2694/24 залишити без змін.

5. На підставі п.п. б п. 4 ч. 1 ст. 282 Господарського процесуального кодексу України визначити новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія Планета-Міст» (Україна, 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 28; ідентифікаційний код: 38545872) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пері Україна» (Україна, 07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Об`їзна дорога, буд. 60; ідентифікаційний код: 31032954) 1 514,00 (одну тисячу п`ятсот чотирнадцять) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви та 2 000 (дві тисячі) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія Планета Буд» (Україна, 02094, м. Київ, вул. Хоткевича Гната, буд. 12, оф. 177; ідентифікаційний код: 40446294) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пері Україна» (Україна, 07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Об`їзна дорога, буд. 60; ідентифікаційний код: 31032954) 1 514,00 (одну тисячу п`ятсот чотирнадцять) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви та 2 000 (дві тисячі) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

8. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пері Україна» (Україна, 07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Об`їзна дорога, буд. 60; ідентифікаційний код: 31032954) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія Планета-Міст» (Україна, 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 28; ідентифікаційний код: 38545872) 5 371 (п`ять тисяч триста сімдесят одну) грн 26 коп витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

9. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

10. Матеріали справи № 910/2694/24 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 03.12.2024.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді Г.П. Коробенко

А.І. Тищенко