Рішення

від 21.08.2024 по справі 914/673/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.08.2024 Справа № 914/673/24

Суддя Господарського суду Львівської області Король М.Р., за участі секретаря судового засідання Щерби О.Б., розглянувши справу

за позовом: Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради

до відповідача: Громадської організації «Спілка інвалідів Львівської залізниці»

про: звільнення самовільно зайнятого приміщення,

представники:

позивача: Григорович Р.Р.,

відповідача: Процун В.М.,

ВСТАНОВИВ

13.03.2024р. на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради до відповідача: Громадської організації «Спілки інвалідів Львівської залізниці» про звільнення самовільно зайнятого приміщення.

18.03.2024р. Господарський суд Львівської області постановив ухвалу, якою, зокрема, ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 10.04.2024р.; явку учасників справи у підготовче засідання визнати обов`язковою; викликати учасників справи у підготовче засідання.

25.04.2024р. до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№11381/24).

01.05.2024р. до суду від позивача надійшло заперечення на відзив (вх.№11804/24).

13.05.2024р. до суду від відповідача надійшли письмові пояснення (вх.№12708/24).

Протокольною ухвалою від 22.05.2024р. суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 05.06.2024р.

03.07.2024р. на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів (вх.№17745/24).

Протокольною ухвалою від 07.08.2024р. судом задоволено клопотання відповідача про визнання причин пропуску строку на подання доказів поважними, суд, зокрема, ухвалив визнати причини пропуску строку поважними, поновити строк та долучити докази до матеріалів справи.

Суть спору: спір у справі виник у зв`язку з наявністю, на думку позивача, підстав для виселення відповідача із займаного приміщення.

Позиції сторін у справі:

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач користується нерухомим майном (нежитловим приміщенням) загальною площею 44,2 кв.м за адресою: м.Львів, вул.Городоцька, 147 без достатніх правових підстав та ухиляється від повернення такого майна, внаслідок чого позивачем заявлено вимогу про звільнення самовільно зайнятого приміщення.

Разом з тим, позивач зазначає, що відповідач не виявив наміру укласти договір оренди стосовно спірного приміщення.

Відповідач, заперечуючи позовні вимоги, покликається на те, що користується спірним приміщенням правомірно, більше, як вісімнадцять років, та набув права на майно за набувальною давністю.

При цьому, відповідач покликається на Указ Президента України №122812007 від 18.12.2007р. «Про додаткові невідкладні заходи щодо створення сприятливих умов для життєдіяльності осіб з обмеженими фізичними можливостями», де в пункті чотири частини восьмої зазначено: «не допускати випадків виселення Громадських організацій інвалідів з приміщень, в яких вони здійснюють статутну діяльність.».

За твердженням відповідача, позивач втратив право на подання позову до відповідача, тобто пропустив строк позовної давності.

Позивач в свою чергу зазначив про те, що негаторний позов може бути пред`явлено упродовж всього часу тривання відповідного правопорушення.

За результатами дослідження наданих сторонами доказів та матеріалів справи, пояснень представників сторін, суд встановив наступне:

В будинку №147 по вул. Городоцькій у м.Львові знаходиться нежитлове приміщення першого поверху під індексами 1,2,3,4,5 в будинку під літ «Б-1», загальною площею 44 ,2 м2 (далі - приміщення), яке перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради (відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності).

Технічна характеристика даного приміщення наведена у технічному паспорті, який містять матеріали справи.

Відповідно до Положення про управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 01.10.2021 року №856, одним з основних завдань управління є здійснення управління майном, яке належить до власності Львівської міської територіальної громади у визначених міською радою та виконавчим комітетом межах.

В процесі здійснення своїх повноважень Управлінню комунальної власності стало відомо, що вищевказане приміщення комунальної власності незаконно утримується та використовується Громадською організацією «Спілка інвалідів Львівської залізниці».

Управління комунальної власності (УКВ) надіслало лист №4-2302-73 від 27.06.2023р. до Львівського комунального підприємства «Львівський ліхтар» з проханням надати інформацію щодо нежитлових приміщень першого поверху, загальною площею 44,2 кв.м. за адресою: м.Львів, вул.Городоцька, 147, а також скерувати в управління комунальної власності клопотання про включення потенційного об`єкта оренди до Переліку відповідного типу з інформацією про даний об`єкт оренди з долучення м технічної документації.

30.06.2023р., відповідаючи на лист УКВ, Львівське комунальне підприємство «Львівський ліхтар» скерувало на адресу управління лист №4-3502-8835 від 30.06.2023р., до якого долучило клопотання про включення потенційного об`єкта оренди до одного із Переліків, що стосується приміщення за адресою: м.Львів , вул.Городоцька,147.

В даному клопотанні зазначається, що балансоутримувачем ЛКП «Львівський ліхтар» виявлено, що приміщення використовується Громадською організацією «Спілка інвалідів Львівської залізниці» без жодних правових підстав, адже договір оренди на згадане приміщення відсутній.

Реагуючи на вищезгаданий лист ЛКП «Львівський ліхтар», 05.07.2023р. працівниками контрольно-інвентаризаційного відділу Управління комунальної власності ДЕР ЛМР спільно з представниками ЛКП «Львівський ліхтар» було здійснено обстеження нежитлового приміщення за адресою: м.Львів, вул.Городоцька, 147, за результатами якого складено акт проведення перевірки №259 - НП/23. В ході обстеження підтверджено, що приміщення використовується Громадською організацією «Спілка інвалідів Львівської залізниці» для зберігання майна, а також встановлено, що ключі від приміщення знаходяться безпосередньо в користувача.

01.09.2023р. ЛКП «Львівський ліхтар» повідомило УКВ листом №4-3502-11844 від 01.09.2023р. про те, що 03.08.2023р. ЛКП «Львівський ліхтар» скеровано лист керівнику ГО «Спілка інвалідів Львівської залізниці» для вжиття заходів щодо оформлення правомірного використання відповідно до Закону України «Про оренду державного і комунального майна» або ж вивільнення приміщень для можливості подальшого розпорядження ними. Станом на 01.09.2023р. відповідь від відповідача не надходила.

11.12.2023р., реагуючи на звернення УКВ №4-2302-52754 від 20.11.2023р., Франківська районна адміністрація, у межах наданих повноважень, повідомила УКВ листом №4-35-16608 від 11.12.2023р., що за результатами проведення обстеження використання приміщення громадською організацією «Спілка інвалідів Львівської залізниці» за адресою: м.Львів, вул. Городоцька, 147 підтвердився факт самовільного зайняття приміщення, яке перебуває у власності Львівської міської територіальної громади.

20.12.2023р. ЛКП «Львівський ліхтар» повідомило УКВ листом №4-3502-17132 про те, що 03.08 2023р. було скеровано лист керівнику ГО «Спілка інвалідів Львівської залізниці», оскільки приміщення за адресою: м.Львів, вул.Городоцька,147 тривалий час перебувають в їх користуванні, для вжиття заходів щодо оформлення правомірного використання відповідно до Закону України «Про оренду державного і комунального майна» або ж вивільнення приміщень для можливості подальшого розпорядження ними. У відповідь ЛКП «Львівський ліхтар» отримало відмову щодо вивільнення вказаних приміщень, оскільки зі слів відповідача, іншого приміщення для здійснення своєї діяльності в нього немає. Також, вищезгаданим листом було повідомлено про те, що 19.12.2023р. було скеровано офіційний припис щодо вивільнення приміщень на вул.Городоцькій, 147 в термін до 30.12.202Зр.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Факт самовільного зайняття зазначеного нежитлового приміщення та відсутності вільного доступу до нього, позивач обгрунтовує актом проведення перевірки №259- НП/23 від 05.07.2023р.

Відтак, судом встановлено, що спірне приміщення використовується Громадською організацією «Спілка інвалідів Львівської залізниці» для зберігання майна, без жодних правових підстав, адже договір оренди на згадане приміщення відсутній.

Як слідує із матеріалів справи та не заперечено відповідачем і підтверджено у судовому засіданні, спірне приміщення не повернуто власнику.

Відповідно до ч.1 ст.316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно зі ст.317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно до ч.1 ст.319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з ч. 1 ст.321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За приписами ст.327 Цивільного кодексу України, у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

В силу положень ст.391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Суд зазначає, що право власності може бути також порушене без безпосереднього вилучення майна у власника. Власник у цьому випадку має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном шляхом подачі до суду негаторного позову.

Позивачем за негаторним позовом може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.

Підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

Предметом негаторного позову є вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом (шляхом звільнення виробничих приміщень власника від неправомірного перебування у них майна третіх осіб, виселення громадян з неправомірно займаних жилих приміщень власника, знесення неправомірно збудованих споруд, накладення заборони на вчинення неправомірних дій щодо майна власника).

Суд зазначає, що усунення перешкод власнику (титульному володільцю) в користуванні своїм майном, як спосіб захисту цивільного права чи інтересу, фактично передбачає покладення на відповідача обов`язку припинити дію, яка порушує право, та можливе лише щодо триваючого правопорушення. Якщо ж на момент подання негаторного позову вчинення перешкод у користуванні майном припинилося, то підстав для його задоволення немає.

Враховуючи встановлені обставини судом, у відповідача відсутні правові підстави для користування спірним нежитловим приміщенням. А тому, відповідно до ст.391 ЦК України, відповідачу належить звільнити зайняте приміщення за адресою: м.Львів, вул.Городоцька, 147 .

Відтак, оскільки судом встановлено, що спірне приміщення займає саме відповідач, що ним і не заперечується, тому позовні вимоги до відповідача є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами та підлягають до задоволення.

Доводи та заперечення відповідача не приймаються судом до уваги, з огляду на наступне.

Спірне приміщення належить до комунальної власності Львівської міської територіальної громади, було зареєстроване Львівською міською радою у встановленому законом порядку, що підтверджується даними з Державного реєстру речових прав.

Відповідно до ч.1ст.344 Цивільного кодексу України, право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Таким чином, право за набувальною давністю у відповідача не виникало, докази які б свідчили про зворотнє, а саме рішення суду щодо визнання такого права на користь відповідача в матеріалах справи відсутнє.

Крім того, відповідачем хибно пов`язано факт реєстрації юридичної особи з виникненням речових прав на приміщення під індексами 1,2,3,4,5, загальною площею 44,2 кв.м. за адресою: м.Львів, вул. Городоцька, 147 .

В матеріалах справи відсутні докази щодо намірів відповідача укласти договір оренди щодо спірного приміщення, загальною площею 44,2 кв.м. за адресою: м.Львів, вул.Городоцька, 147 .

Указ Президента України №122812007 від 18.12.2007р. «Про додаткові невідкладні заходи щодо створення сприятливих умов для життєдіяльності осіб з обмеженими фізичними можливостями», на який покликається відповідач, стосується лише таких органів виконавчої влади, як Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні державні адміністрації, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації та не покладає ніяких обов`язків на Львівську міської ради від імені якої діє Управління комунальної власності.

Стосовно покликання відповідача про сплив строків позовної давності, суд зазначає наступне.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, перебіг якої, відповідно до частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України, для визначення початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а й об`єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав. Таким чином, протягом часу дії позовної давності особа може розраховувати на примусовий захист свого порушеного права судом, а для визначення моменту виникнення права на позов важливою є також і об`єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав (такий правовий висновок наведено, зокрема у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.04.2018р. у справі № 902/538/14).

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини 3, 4 статті 267 Цивільного кодексу України).

Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, передбачений статтею 391 Цивільного кодексу України, а наведений спосіб захисту можна реалізувати шляхом подання негаторного позову.

Поряд з тим, покладення обов`язку припинити дію, яка порушує право, як спосіб захисту цивільного права чи інтересу можливе щодо триваючого правопорушення, вчиненого іншою особою, яким створюються перешкоди в здійсненні суб`єктивного права та, зокрема, застосовується у справах за позовами про усунення перешкод власнику в користуванні своїм майном.

Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду стосовно застосування позовної давності до негаторних позовів, викладеної у постанові 04.07.2018р. у справі №653/1096/16-ц (провадження №14-181цс18), допоки особа є власником нерухомого майна, вона не може бути обмежена у праві звернутися до суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження цим майном, а тому негаторний позов може бути пред`явлений упродовж всього часу тривання відповідного правопорушення.

З огляду на наведене, оскільки вимоги позивача спрямовані на усунення перешкод у користуванні майном, суд дійшов висновку, що на вказані вимоги позовна давність та наслідки її спливу не поширюються.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів відповідача та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018р. Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

При цьому, суд зазначає, що інші доводи та заперечення відповідача не спростовують встановлених судом обставин та не можуть впливати на законність судового рішення.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне:

Сплачена позивачем сума судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжною інструкцією №35 від 06.03.2024р. на суму 3 028,00 грн.

Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки саме на відповідача покладено обов`язок щодо звільнення приміщення, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.13, 73-74, 76-79, 86,129, 236, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Виселити Громадську організацію «Спілка інвалідів Львівської залізниці» (адреса: Україна, 79018, вул.Городоцька, буд.147, м.Львів, Франківський район, Львівська область; ідентифікаційний код 22348301) із самовільно зайнятого нежитлового приміщення першого поверху під індексами 1,2,3,4,5 в будинку під літ «Б-1», загальною площею 44,2 м2, що знаходиться за адресою: м.Львів, вул. Городоцька, 147.

3.Стягнути з Громадської організації «Спілка інвалідів Львівської залізниці» (адреса: Україна, 79018, вул.Городоцька, буд.147, м.Львів, Франківський район, Львівська область; ідентифікаційний код 22348301) на користь Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (адреса: Україна, 79008, м.Львів, пл.Галицька, буд.15; ідентифікаційний код 25558625) 3 028,00 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.

4.Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повний текст рішення складено 02.09.2024 р.

Суддя Король М.Р.