Ухвала

від 28.08.2024 по справі 915/1718/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

УХВАЛА

28 серпня 2024 року Справа № 915/1718/23

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., за участі секретаря судового засідання Матвєєвої А.В., розглянувши матеріали спільної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю АКВАРІ-БУД та Товариства з обмеженою відповідальністю ТРЕЙДСОФТКОРН від 21.06.2024 про розстрочення виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 21.06.2024 у справі №915/1718/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю АКВАРІ-БУД (код ЄДРПОУ 42859208, адреса: 21034, Україна, Вінницька область, м. Вінниця, вул. Чехова, буд. 29)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ТРЕЙДСОФТКОРН (код ЄДРПОУ 39174459, юридична адреса: м. Миколаїв, вул. Гречишникова, буд. 6; фактична адреса: м. Миколаїв, вул. Східна, буд. 24)

про стягнення заборгованості,

представники сторін не з`явились,

встановив:

19.07.2024 на адресу господарського суду надійшла спільна заява Товариства з обмеженою відповідальністю АКВАРІ-БУД та Товариства з обмеженою відповідальністю ТРЕЙДСОФТКОРН від 21.06.2024 про розстрочення виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 21.06.2024 у справі №915/1718/23.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 ГПК України, заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

У зв`язку з перебуванням головуючого у справі судді у плановій щорічній відпустці, ухвалою суду від 19.08.2024 судове засідання для розгляду спільної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю АКВАРІ-БУД та Товариства з обмеженою відповідальністю ТРЕЙДСОФТКОРН від 21.06.2024 про розстрочення виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 21.06.2024 у справі №915/1718/23 призначено на 28 серпня 2024 року о 10:20 год.

22.08.2024 відповідачем подано до суду заяву про долучення до матеріалів справи №915/1718/23 спільної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю АКВАРІ-БУД та Товариства з обмеженою відповідальністю ТРЕЙДСОФТКОРН від 21.06.2024 про розстрочення виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 21.06.2024 доказів оплати, відповідно до визначеного сторонами графіку розстрочення, 2000000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 3550 від 05.08.2024 року.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України, судом підписано вступну та резолютивну частини ухвали.

Розглянувши заяву про розстрочення виконання судового рішення, судом встановлено наступне.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 21.06.2024 у справі №915/1718/23 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ТРЕЙДСОФТКОРН (код ЄДРПОУ 39174459, юридична адреса: м. Миколаїв, вул. Гречишникова, буд. 6; фактична адреса: м. Миколаїв, вул. Східна, буд. 24) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АКВАРІ-БУД (код ЄДРПОУ 42859208, адреса: 21034, Україна, Вінницька область, м. Вінниця, вул. Чехова, буд. 29) заборгованість за Договором № 12.06/1 виконання підрядних робіт від 12.06.2020 в сумі 5016701,60 грн, з яких: 4130155,70 грн сума основного боргу, 552967,55 грн інфляційні втрати, 98310,60 грн 3% річних, 235367,75 грн пеня, а також 75250,52 грн - витрати по сплаті судового збору, 32321,00 грн витрати по оплаті професійної правничої допомоги.

29.07.2024 на виконання рішення суду видано відповідний наказ №915/1718/23.

19.07.2024 на адресу господарського суду надійшла спільна заява Товариства з обмеженою відповідальністю АКВАРІ-БУД та Товариства з обмеженою відповідальністю ТРЕЙДСОФТКОРН від 21.06.2024 про розстрочення виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 21.06.2024 у справі №915/1718/23.

Заяву про розстрочення виконання рішення суду обґрунтовано тим, що з 24 лютого 2022 року по теперішній час ТОВ «ТРЕЙДСОФТКОРН» через збройну агресію Російської Федерації, а також значну зміну кліматичних умов перебуває у збитковому стані, що підтверджується балансом відповідача за 1 квартал 2024 року та фінансовим результатом, що у сукупності істотно ускладнюють виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 21 червня 2024 року у справі № 915/1718/23. Діяльність відповідача є сезонною, оскільки метою діяльності відповідача є організація зберігання високоякісної сільськогосподарської продукції, її переробка, реалізація сільськогосподарської сировини, готової продукції юридичним та фізичним особам в Україні та за її межами. Отже, оскільки як і всі підприємства галузі сільського господарства мають сезонний характер виробництва, тому підприємство не є виключенням і зараз знаходиться в важкому фінансовому положенні так як пройшла лише перша частина виробничого циклу і, наразі підприємство має здійснювати витрати на організацію прийому агропродукції. Відповідач не ухиляється від сплати заборгованості, а навпаки шукає способи її погашення перед позивачем. Товариство з обмеженою відповідальністю «АКВАРІ-БУД» не заперечує проти розстрочення виконання рішення у справі №915/1718/23.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Савіцький проти України (Заява № 38773/05) від 26.07.2012 р. суд наголосив, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній із сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.

В силу закріплених в пункті 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, ратифікованою Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР принципів на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до п. 1 ст. б Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі «Чижов проти України», заява № 6962/02).

Однак, за практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення п. 1 ст. 6 Конвенції («Корнілов та інші проти України», заява № 36575/02, ухвала від 07.10.2003). І навіть два роки та сім місяців не визнавались надмірними і не розглядалися як такі, що суперечать вимогам розумного строку, передбаченого ст. 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 у справі «Крапивницький та інші проти України», заява № 60858/00). Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 31.07.2019 у справі № 904/4566/18 та від 20.09.201 8 у справі № 905/2953/17.

Відповідно до ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 331 ГПК, ця стаття не вимагає. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Таким чином, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.

Рішенням Суду у справі Глоба проти України №15729/07 від 05.07.2012р. суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.

Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.

Таким чином, запроваджений процесуальними нормами права механізм розстрочення або відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду виконання ухваленого судом рішення.

Отже, питання щодо надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Системний аналіз чинного законодавства свідчить, що підставою для розстрочення або відстрочення, можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини за правилами, встановленими цим Кодексом.

Тобто, можливість розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку у будь-якому випадку пов`язується з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. При цьому рішення про розстрочку виконання рішення суду має ґрунтуватись на додержанні балансу інтересів стягувача та боржника.

Відповідно до ч.ч.3 та 4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Як свідчать надані заявником докази боржник знаходиться у скрутному матеріальному становищі, що підтверджується балансом (звіт про фінансовий стан) на 31.03.2024 (код рядка 1420). Боржник не відмовляється виконувати рішення суду, про що свідчать додані до клопотання відповідача від 22.08.2024 докази, зокрема, копія платіжної інструкції №3550 від 05.08.2024 на суму 2 000 000,00 грн.

Судом також враховано, що позивач проти надання розстрочення виконання даного рішення не заперечує.

Господарський суд дослідивши усі обставини та надавши їм оцінку, врахувавши матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини боржника у виникненні спору, з огляду на те, що виконання судового рішення одночасно і в повному обсязі може бути ускладнено та матиме негативні наслідки для фінансово-господарського стану боржника, зважаючи на те, що боржник не уникає виконання рішення суду, стягувач не заперечує проти розстрочення виконання рішення, суд дійшов висновку про можливість задоволення спільної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю АКВАРІ-БУД та Товариства з обмеженою відповідальністю ТРЕЙДСОФТКОРН від 21.06.2024 про розстрочення виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 21.06.2024 у справі №915/1718/23.

Відповідно до ч. 7 ст. 331 ГПК України про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.

Керуючись ст. 233-235, 254-255, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Спільну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю АКВАРІ-БУД та Товариства з обмеженою відповідальністю ТРЕЙДСОФТКОРН від 21.06.2024 про розстрочення виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 21.06.2024 у справі №915/1718/23 задовольнити.

2.Розстрочити виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 21.06.2024 у справі №915/1718/23 про стягнення заборгованості за Договором № 12.06/1 виконання підрядних робіт від 12.06.2020 в сумі 5 016 701,60 грн, а також про стягнення 75250,52 грн - витрат по сплаті судового збору, 32 321,00 грн - витрат по оплаті професійної правничої допомоги окремими платежами наступним чином:

з 01.08.2024 року до 05.08.2024 року - 2 000 000,00 грн (два мільйони гривень 00 копійок) суми основного боргу;

з 01.09.2024 року до 05.09.2024 року - 1 000 000,00 грн (один мільйон гривень 00 копійок) суми основного боргу;

з 01.10.2024 року до 05.10.2024 року - 1 130 155,70 грн (один мільйон сто тридцять тисяч сто п`ятдесят п`ять гривень 70 копійок) суми основного боргу;

з 10.11.2024 року до 15.11.2024 року - 552 967,55 грн (п`ятсот п`ятдесят дві тисячі дев`ятсот шістдесят сім гривень 55 копійок) інфляційних втрат;

з 15.11.2024 року до 20.11.2024 року - 98 310,60 грн (дев`яносто вісім тисяч триста десять гривень 60 копійок) 3% річних;

з 15.11.2024 року до 20.11.2024 року - 235 367,75 грн (двісті тридцять п`ять тисяч триста шістдесят сім гривень 75 копійок) пені;

з 15.11.2024 року до 20.] 1.2024 року - 75 250,52 грн (сімдесят п`ять тисяч двісті п`ятдесят гривень 52 копійки) витрат по сплаті судового збору;

з 15.11.2024 року до 20.11.2024 року - 32 321,00 грн (тридцять дві тисячі триста двадцять одна гривня 00 копійок) витрат по оплаті професійної правничої допомоги.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені статтями 255, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено і підписано 02.09.2024.

Суддя В.О.Ржепецький