Окрема думка

від 28.08.2024 по справі 905/1586/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ОКРЕМА ДУМКА

28 серпня 2024 року

м. Київ

cправа № 905/1586/23

1. Верховний Суд, розглянувши касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Донецької області від 27.02.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.05.2024, закрив касаційне провадження у справі №905/1586/23, відкрите на підставі пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, про що постановив ухвалу.

2. Не можу погодитися з ухваленим Верховним Судом рішенням та вважаю за доцільне викласти повний текст підготовленого проєкту постанови, який, однак, не підтримали інші судді колегії.

"Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бакуліна С.В. - головуючий, Кібенко О.Р., Кролевець О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,

представників учасників справи:

Акціонерного товариства "Українська залізниця" - Лях К.М.,

Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" - Горянін А.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця"

на рішення Господарського суду Донецької області від 27.02.2024 (суддя Чернова О.В.)

та постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.05.2024 (колегія суддів: Гребенюк Н.В., судді: Слободін М.М., Шутенко І.А.)

у справі за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця"

до Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго"

про стягнення 24 841 436,80 грн, з яких: 3 922 261,73 грн - 3% річних, 20 919 175,07 грн - інфляційні втрати,

та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" (далі - ПАТ "Донбасенерго")

до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - АТ "Укрзалізниця")

про стягнення 31 723 465,99 грн, з яких: 8 079 812,61 грн - 3% річних, 23 643 653,38 грн - інфляційні втрати.

СУТЬ СПОРУ

1. На виконання рішення господарського суду, що було залишене без змін судом апеляційної інстанції (справа №910/5953/17), АТ "Укрзалізниця" перерахувало ПАТ "Донбасенерго" заборгованість у розмірі 70 274 946,74 грн, судовий збір за подання позову, апеляційної та касаційної скарг у розмірі 984 000,00 грн.

2. Водночас Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій та ухвалив нове, яким відмовив у задоволенні позову ПАТ "Донбасенерго" до АТ "Укрзалізниця" про стягнення 70 274 946,74 грн; постановив стягнути з ПАТ "Донбасенерго" на користь АТ "Укрзалізниця" судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 360 000,00 грн та за подання касаційної скарги в розмірі 480 000,00 грн.

3. ПАТ "Донбасенерго" ініціювало перед АТ "Укрзалізниця" розстрочення повернення суми заборгованості з повороту виконання рішення суду в справі №910/5953/17 рівними частинами у період з липня 2022 року по грудень 2022 року.

4. У березні 2022 року АТ "Укрзалізниця", як кредитор, та ПАТ "Донбасенерго", як боржник, уклали угоду, згідно з якою ПАТ "Донбасенерго" підтвердило наявність заборгованості перед АТ "Укрзалізниця" в розмірі 72 098 946,74 грн, зобов`язалося сплатити її за узгодженим графіком - шість платежів з липня 2022 року до грудня 2022 року.

5. Однією з умов угоди також було те, що ПАТ "Донбасенерго" не має і не матиме в подальшому жодних майнових претензій та / або вимог компенсаційного характеру до АТ "Укрзалізниця" з приводу сплати штрафних санкцій, у тому числі пені, а також інфляційних нарахувань та 3% річних за невиконання умов договору від 20.10.2015 №Д/ЭЭ-15422/НЮ.

6. Ухвалою від 06.10.2022 у справі №910/5953/17 Господарський суд міста Києва вирішив у порядку повороту виконання судового рішення стягнути з ПАТ "Донбасенерго" на користь АТ "Укрзалізниця" 71 258 946,74 грн. 21.11.2022 виконання зазначеної ухвали відстрочене до 01.10.2023.

7. ПАТ "Донбасенерго" сплатило грошові кошти трьома платежами: 22.11.2022 - у розмірі 16 031,94 грн, 29.11.2022 - у розмірі 788 716,62 грн, 09.10.2023 - у розмірі 70 454 198,18 грн.

8. АТ "Укрзалізниця", посилаючись на неповернення ПАТ "Донбасенерго" грошових коштів упродовж тривалого часу, звернулося до суду з позовом про стягнення інфляційних втрат у розмірі 20 919 175,07 грн та 3% річних у розмірі 3 922 261,73 грн.

9. Разом із тим ПАТ "Донбасенерго" подало зустрічний позов, у якому просило стягнути з АТ "Укрзалізниця" інфляційні втрати у розмірі 23 643 653,38 грн та 3% річних у розмірі 8 079 812,61 грн за договором купівлі-продажу електроенергії від 20.10.2015 №Д/ЭЭ-15422/НЮ, розмір заборгованості за яким підтверджений у судовому порядку (справа №910/22748/16).

10. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, первісний позов АТ "Укрзалізниця" задовольнив частково; зустрічний позов ПАТ "Донбасенерго" задовольнив у повному обсязі; здійснив зустрічне зарахування грошових коштів, присуджених до стягнення з кожної зі сторін за результатами розгляду первісного та зустрічного позовів, на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму; стягнув з АТ "Укрзалізниця" на користь ПАТ "Донбасенерго" грошові кошти.

11. АТ "Укрзалізниця" звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду.

12. Перед Верховним Судом у цій справі постали такі питання:

- щодо первісного позову - чи підлягають поверненню грошові кошти, перераховані на підставі судового рішення, що було надалі скасоване, за угодою сторін до постановлення ухвали про поворот виконання рішення;

- щодо зустрічного позову - чи є добросовісною поведінка ПАТ "Донбасенерго", яке визнало в угоді відсутність майнових претензій та вимог до АТ "Укрзалізниця" в частині акцесорних (додаткових) зобов`язань, однак надалі звернулося до суду із зустрічним позовом про стягнення грошових коштів за ними?

13. Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу частково, скасував рішення судів у частині задоволення зустрічного позову та зустрічного зарахування грошових коштів; направив справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції, виходячи з таких мотивів.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

14. АТ "Укрзалізниця" звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до ПАТ "Донбасенерго" про стягнення 24 841 436,80 грн, з яких: 3 922 261,73 грн - 3% річних, 20 919 175,07 грн - інфляційні втрати.

15. Обґрунтовуючи позовні вимоги, АТ "Укрзалізниця" зазначає, що ПАТ "Донбасенерго" повернуло грошові кошти, які були отримані ним на підставі скасованого судового рішення, а також сплатило присуджений судовий збір з простроченням, що стало підставою для нарахування 3% річних та інфляційних втрат.

16. ПАТ "Донбасенерго" звернулося до Господарського суду Донецької області із зустрічним позовом до АТ "Укрзалізниця" про стягнення 31 723 465,99 грн, з яких: 8 079 812,61 грн - 3% річних, 23 643 653,38 грн - інфляційні втрати.

17. Позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані наявністю у ПАТ "Донбасенерго" права нарахувати 3% річних та інфляційні втрати на прострочену заборгованість за договором купівлі-продажу електроенергії від 20.10.2015 №Д/ЭЭ-15422/НЮ, яка підтверджена рішенням Господарського суду міста Києва від 21.03.2017 у справі №910/22748/16.

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

18. На розгляді Господарського суду міста Києва знаходилася справа №910/22748/16 за позовом ПАТ "Донбасенерго" до АТ "Укрзалізниця" і Державного підприємства "Донецька залізниця" (далі - ДП "Донецька залізниця") про стягнення 69 179 723,28 грн. Предметом спору в цій справі було неналежне виконання зобов`язань за договором купівлі-продажу електроенергії від 20.10.2015 №Д/ЭЭ-15422/НЮ.

19. Господарський суд міста Києва рішенням від 21.03.2017 у справі №910/22748/16 відмовив у задоволенні позовних вимог до АТ "Укрзалізниця"; задовольнив позов до ДП "Донецька залізниця"; стягнув з ДП "Донецька залізниця" на користь ПАТ "Донбасенерго" 69 179 723,28 грн боргу та 206 700,00 грн судового збору.

20. На виконання рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2017 у справі №910/22748/16 виданий відповідний наказ від 10.04.2017.

21. 24.03.2020 відкрито виконавче провадження НОМЕР_1 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 10.04.2017 №910/22748/16.

22. Ухвалою від 10.07.2020 у справі №910/22748/16 Господарський суд міста Києва замінив сторону виконавчого провадження НОМЕР_1, а саме боржника - з ДП "Донецька залізниця" на його правонаступника АТ "Укрзалізниця".

23. Відповідно до постанови відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з коштів боржника від 26.02.2021 у межах виконавчого провадження НОМЕР_1 кошти в рахунок погашення заборгованості стягувачу, виконавчий збір та витрати виконавчого провадження на депозитний рахунок відділу надійшли 25.02.2021.

24. 01.03.2021 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_1 у зв`язку з фактичним виконанням рішення суду.

25. Господарський суд міста Києва також розглядав справу №910/5953/17 за позовом ПАТ "Донбасенерго" до АТ "Укрзалізниця", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ДП "Донецька залізниця", про стягнення 70 274 946,74 грн.

26. Рішенням від 18.02.2021 у справі №910/5953/17 Господарський суд міста Києва задовольнив позов; вирішив стягнути з АТ "Укрзалізниця" на користь ПАТ "Донбасенерго" заборгованість у сумі 70 274 946,74 грн, судовий збір за подання позову, апеляційної та касаційної скарг у сумі 984 000,00 грн.

27. Північний апеляційний господарський суд постановою від 20.07.2021 залишив апеляційну скаргу АТ "Укрзалізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2021 у справі №910/5953/17 без задоволення, а зазначене рішення - без змін; поновив дію цього рішення.

28. На підставі наказу Господарського суду міста Києва від 12.08.2021 №910/5953/17 постановою відділу примусового виконання рішень від 20.08.2021 відкрито виконавче провадження НОМЕР_2 з примусового стягнення з АТ "Укрзалізниця" на користь ПАТ "Донбасенерго" заборгованості в сумі 70 274 946,74 грн, судового збору за подання позову, апеляційної та касаційної скарг у сумі 984 000,00 грн.

29. 21.09.2021 винесено постанову про закриття виконавчого провадження НОМЕР_2 у зв`язку з фактичним повним виконанням рішення.

30. Постановою від 08.12.2021 у справі №910/5953/17 Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу АТ "Укрзалізниця"; рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2021 у справі №910/5953/17 скасував; ухвалив нове рішення, яким відмовив у задоволенні позову ПАТ "Донбасенерго" до АТ "Укрзалізниця" про стягнення 70 274 946,74 грн; постановив стягнути з ПАТ "Донбасенерго" на користь АТ "Укрзалізниця" судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 360 000,00 грн та за подання касаційної скарги в розмірі 480 000,00 грн.

31. На виконання постанови Верховного Суду від 08.12.2021 у справі №910/5953/17 Господарський суд міста Києва видав відповідний наказ від 19.01.2022.

32. Листом від 31.01.2022 №01-1.1/00156 ПАТ "Донбасенерго" звернулося до АТ "Укрзалізниця" з проханням розстрочити повернення суми заборгованості по повороту виконання рішення суду в справі №910/5953/17 рівними частинами у період з липня 2022 року по грудень 2022 року.

33. 24.03.2022 ПАТ "Донбасенерго" (боржник) та АТ "Укрзалізниця" (кредитор) уклали угоду про порядок врегулювання заборгованості (далі - Угода), відповідно до п.1 якої боржник підтверджує, що на момент підписання цієї Угоди його заборгованість перед кредитором складає 72 098 946,74 грн, з яких: 71 258 946,74 грн - кошти, що отримані боржником на виконання скасованого постановою Верховного Суду від 08.12.2021 рішення господарського суду міста Києва від 18.02.2021 у справі №910/5953/17 та які підлягають поверненню відповідно до статті 333 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК); 360 000,00 грн - судовий збір за подання АТ "Укрзалізниця" апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2021 у справі №910/5953/17; 480 000,00 грн - судовий збір за подання АТ "Укрзалізниця" касаційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2021 у справі №910/5953/17.

34. Боржник зобов`язується погасити визначену у п.1 Угоди заборгованість у строк до 31.12.2022 у порядку, визначеному в п.3 Угоди (п.2 Угоди).

35. У п.3 Угоди сторони погодили, що погашення заборгованості здійснюється боржником щомісячно, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок АТ "Укрзалізниця", зазначений в Угоді, згідно з графіком: до 25.07.2022 - у розмірі 12 016 491,12 грн; до 25.08.2022 - у розмірі 12 016 491,12 грн; до 25.09.2022 - у розмірі 12 016 491,12 грн; до 25.10.2022 - у розмірі 12 016 491,12 грн; до 25.11.2022 - у розмірі 12 016 491,12 грн; до 25.12.2022 - у розмірі 12 016 491,12 грн.

36. У випадку невиконання боржником пунктів 2-4 Угоди АТ "Укрзалізниця" має право пред`явити виконавчі документи про стягнення з боржника визначених п.1 Угоди сум до примусового виконання, а також вимагати сплати передбачених ст.625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) інфляційних нарахувань та 3% річних, нарахованих на визначену у п.1 Угоди заборгованість (п.6 Угоди).

37. Відповідно до п.7 Угоди ПАТ "Донбасенерго" не має і не матиме в подальшому жодних майнових претензій та / або вимог компенсаційного характеру до АТ "Укрзалізниця" з приводу сплати штрафних санкцій, у тому числі пені, а також передбачених ст.625 ЦК інфляційних нарахувань та 3% річних за невиконання умов договору від 20.10.2015 №Д/ЭЭ15422/НЮ.

38. Угода підписана представниками сторін без зауважень та скріплена печатками підприємств.

39. 28.07.2022 постановою відділу державної виконавчої служби відкрито виконавче провадження НОМЕР_3 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 19.01.2022 №910/5953/17 про стягнення з ПАТ "Донбасенерго" на користь АТ "Укрзалізниця" суми в розмірі 840 000,00 грн.

40. Відповідно до листа Акціонерного товариства "Ощадбанк" (далі - АТ "Ощадбанк") грошові кошти в сумі 840 000,00 грн надійшли на поточний рахунок АТ "Укрзалізниця" 04.10.2022.

41. Постановою відділу державної виконавчої служби від 08.09.2022 закінчено виконавче провадження НОМЕР_3 у зв`язку з фактичним виконанням рішення у повному обсязі.

42. Ухвалою від 06.10.2022 у справі №910/5953/17 Господарський суд міста Києва задовольнив заяву АТ "Укрзалізниця" про поворот виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2021 у справі №910/5953/17; ухвалив у порядку повороту виконання судового рішення стягнути з ПАТ "Донбасенерго" на користь АТ "Укрзалізниця" 71 258 946,74 грн.

43. На виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 06.10.2022 у справі №910/5953/17 виданий відповідний наказ.

44. 28.10.2022 відкрито виконавче провадження НОМЕР_4 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 06.10.2022 №910/5953/17.

45. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2022, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2023 у справі №910/5953/17, відстрочено виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 06.10.2022 про поворот виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2021 у справі №910/5953/17 до 01.10.2023.

46. За інформацією про виконавче провадження НОМЕР_4 у період з 26.12.2022 по 03.10.2023 виконавче провадження зупинено на підставі ухвали Господарського суду міста Києва від 21.11.2022 про відстрочення виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 06.10.2022.

47. 11.10.2023 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_4 у зв`язку з фактичним виконанням судового рішення.

48. За інформацією АТ "Ощадбанк" про надходження коштів на рахунки АТ "Укрзалізниця" стягувачу в межах виконавчого провадження НОМЕР_4 перераховані грошові кошти: 22.11.2022 - у розмірі 16 031,94 грн, 29.11.2022 - у розмірі 788 716,62 грн, 09.10.2023 - у розмірі 70 454 198,18 грн.

49. АТ "Укрзалізниця", посилаючись на неповернення ПАТ "Донбасенерго" впродовж тривалого часу грошових коштів, які отримані останнім на підставі скасованого судового рішення в межах справи №910/5953/17, а також сплати судового збору, присудженого постановою Верховного Суду від 08.12.2021 у справі №910/5953/17, звернулося до суду з позовом про стягнення з ПАТ "Донбасенерго" інфляційних втрат у розмірі 20 919 175,07 грн та 3% річних у розмірі 3 922 261,73 грн.

50. Водночас ПАТ "Донбасенерго", посилаючись на несвоєчасну оплату заборгованості за договором купівлі-продажу електроенергії від 20.10.2015 №Д/ЭЭ-15422/НЮ, розмір якої підтверджений рішенням Господарського суду міста Києва від 21.03.2017 у справі №910/22748/16, звернулося із зустрічним позовом про стягнення з АТ "Укрзалізниця" інфляційних втрат у розмірі 23 643 653,38 грн та 3% річних у розмірі 8 079 812,61 грн.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

51. Господарський суд Донецької області рішенням від 27.02.2024 первісний позов АТ "Укрзалізниця" до ПАТ "Донбасенерго" задовольнив частково; стягнув з ПАТ "Донбасенерго" на користь АТ "Укрзалізниця" 2 596 852,39 грн, з яких: 304 095,78 грн - 3% річних, 2 292 756,61 грн - інфляційні втрати, а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 31 162,23 грн; в іншій частині позовних вимог відмовив; зустрічний позов ПАТ "Донбасенерго" до АТ "Укрзалізниця" задовольнив у повному обсязі; стягнув з АТ "Укрзалізниця" на користь ПАТ "Донбасенерго" 31 723 465,99 грн, з яких: 8 079 812,61 грн - 3% річних, 23 643 653,38 грн - інфляційні втрати, а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 380 681,59 грн. Крім того, суд першої інстанції здійснив зустрічне зарахування грошових коштів, присуджених до стягнення з кожної зі сторін за результатами розгляду первісного та зустрічного позовів, на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму; стягнув з АТ "Укрзалізниця" на користь ПАТ "Донбасенерго" кошти в розмірі 29 126 613,60 грн, а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 349 519,36 грн.

52. Східний апеляційний господарський суд постановою від 21.05.2024 рішення Господарського суду Донецької області від 27.02.2024 залишив без змін.

53. Судові рішення, зокрема, мотивовані тим, що:

- належним способом захисту прав позивача за первісним позовом при поверненні коштів за скасованим судовим рішенням є не подання кондикційного позову до відповідача, а звернення до суду із заявою про поворот виконання рішення в порядку ГПК; позивач за первісним позовом реалізував своє право на захист прав при поверненні коштів за скасованим судовим рішенням шляхом звернення до Господарського суду міста Києва в порядку ст.333 ГПК;

- враховуючи відстрочення виконання ухвали про поворот виконання, період строку прострочення з обов`язку повернути грошові кошти у ПАТ "Донбасенерго" становить з 07.10.2022 (наступний день від дня постановлення ухвали про поворот виконання рішення суду) по 20.11.2022 (до дня постановлення ухвали про відстрочення) та з 02.10.2023 по 08.10.2023 (враховуючи повну оплату 09.10.2023), тому розмір 3% річних, який підлягає стягненню, становить суму 304 095,78 грн, а розмір інфляційних втрат за період прострочення жовтень-листопад 2022 року на борг 71 258 946,74 грн - 2 292 756,61 грн, що свідчить про обґрунтованість первісних позовних вимог у розмірі 2 596 852,39 грн;

- правовідносини між сторонами спору щодо повороту виконання рішення регулюються безпосередньо процесуальним законодавством та виникли на підставі судового рішення, тому врегулювати такі правовідносини сторони могли шляхом укладення мирової угоди відповідно до вимог ст.192 ГПК, що дає підстави для висновку про незастосування Угоди до спірних правовідносин; зазначена Угода також підтверджує обов`язок ПАТ "Донбасенерго" повернути кошти заявнику саме у порядку повороту виконання рішення, що також встановив Господарський суд міста Києва в ухвалі від 06.10.2022;

- факт прострочення відповідачем за зустрічним позовом виконання зобов`язань за договором купівлі-продажу електроенергії від 20.10.2015 №Д/ЭЭ-15422/НЮ підтверджений рішенням Господарського суду міста Києва від 21.03.2017 у справі №910/22748/16 та не потребує доведення, а позивач за зустрічним позовом не позбавлений права нарахувати 3% річних та інфляційні втрати на прострочену заборгованість за наведеним договором;

- Угода встановлювала умови щодо повороту виконання боргу, стягнутого на виконання скасованих судових рішень у справі №910/5953/17, а предметом розгляду в ній було стягнення заборгованості за електроенергію, спожиту АТ "Укрзалізниця" у період травень 2016 року - лютий 2017 року за договором від 20.10.2015 №Д/ЭЭ-15422/НЮ. Угода не містить відмову ПАТ "Донбасенерго" від своїх прав, передбачених ст. 625 ЦК, відносно нарахування річних та інфляційних щодо заборгованості ДП "Донецька залізниця", стягнутої за рішенням господарського суду міста Києва від 21.03.2017 у справі №910/22748/16;

- мораторій, встановлений Законами України № 4442-VI та № 1404-VIII, полягає у тимчасовому зупиненні виконавчих проваджень та здійсненні заходів примусового виконання рішень щодо звернення стягнення на активи АТ "Укрзалізниця" за зобов`язаннями ДП "Донецька залізниця", натомість заборон щодо нарахування передбачених ст.625 ЦК сум останній не містить;

- заява відповідача за зустрічним позовом про застосування до зустрічних позовних вимог наслідків пропуску позовної давності не підлягає задоволенню, оскільки позовна давність продовжена на строк дії карантину щодо вимог, закінчення позовної давності за якими припадає на 12.03.2020, до 30.06.2023, а також є зупиненою в період дії в Україні воєнного стану;

- у цій справі відсотки річних розраховані за встановленою у ст.625 ЦК ставкою в розмірі 3%, загальна сума відсотків та інфляційних не перевищує загальний розмір боргу, тому не вбачається порушення принципів розумності, справедливості та пропорційності під час їх нарахування;

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи

54. 12.06.2024 АТ "Укрзалізниця" з використанням підсистеми "Електронний суд" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Донецької області від 27.02.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.05.2024 у справі №905/1586/23, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення первісних позовних вимог АТ "Укрзалізниця" в повному обсязі, відмову в задоволенні зустрічних позовних вимог ПАТ "Донбасенерго" в повному обсязі.

55. На виконання вимог п.5 ч.2 ст.290 ГПК АТ "Українська залізниця" визначило підставою касаційного оскарження п.1 ч.2 ст.287 ГПК та зазначає, що суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішень не врахували висновки Верховного Суду, викладені в постановах: від 07.02.2024 у справі №910/3831/22, від 08.06.2022 у справі №910/9397/20, від 10.04.2019 у справі №390/34/17, від 14.12.2022 у справі №126/2200/20, від 11.11.2021 у справі №910/8482/18, від 04.08.2021 у справі №185/446/18, від 07.10.2020 у справі №450/2286/16-ц, щодо застосування статей 6, 13, 509, 625, 627, 1212 ЦК.

56. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, АТ "Українська залізниця", зокрема, зауважує:

(1) щодо первісного позову:

- до 25.07.2022 (строк першого платежу за Угодою) ПАТ "Донбасенерго" усупереч умовам укладеної Угоди не здійснило платіж на погашення заборгованості перед кредитором; на виконання п.6 Угоди АТ "Укрзалізниця" пред`явило виконавчі документи про стягнення з боржника визначених у п.1 цієї угоди сум, зокрема, щодо повернення судового збору у загальному розмірі 840 000,00 грн. Крім того, АТ "Укрзалізниця" ініціювало подання до Господарського суду міста Києва заяви про поворот виконання рішення суду в порядку ст.333 ГПК з метою реалізації процесуальної гарантії захисту своїх майнових прав від недобросовісних дій ПАТ "Донбасенерго" та їх відновлення;

- з урахуванням предмета первісного позову та обставин справи, характеру та нормативно-правового регулювання спірних правовідносин, наявної судової практики суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, зокрема статей 625 та 1212 ЦК у контексті визначення моменту виникнення прострочення виконання зобов`язання з повернення безпідставно набутого майна. За статтею 625 ЦК, яка має компенсаторний характер, право на таке стягнення з`являється у кредитора після прострочення боржника, тобто у разі неправомірного користування останнім грошовими коштами кредитора;

- момент, з якого кошти вважаються безпідставно набутими, є момент відпадання правової підстави набуття таких коштів ПАТ "Донбасенерго" - з моменту проголошення постанови Верховного Суду від 08.12.2021 у справі №910/5953/17.

(2) щодо зустрічного позову:

- пунктом 7 Угоди зазначено, що ПАТ "Донбасенерго" не має і не матиме в подальшому жодних майнових претензій та/або вимог компенсаційного характеру до АТ "Укрзалізниця" з приводу сплати штрафних санкцій, у тому числі пені, а також передбачених ст.625 ЦК інфляційних нарахувань та 3% річних за невиконання умов договору від 20.10.2015 №Д/ЭЭ-15422/НЮ;

- доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" ("ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці"). В основі доктрини venire contra factum proprium - принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. Якщо особа, яка має суб`єктивне право (наприклад, право власності), висловила безпосередньо або своєю поведінкою дала зрозуміти, що відмовляється від права власності, то така особа пов`язана своїм рішенням і не вправі його змінити згодом. Спроба особи згодом здійснити право суперечитиме її попередній поведінці і має призводити до припинення зазначеного права (постанови Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №910/9397/20, від 14.12.2022 у справі №126/2200/20, від 10.04.2019 у справі №390/34/17);

- правочини, які укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Правочин не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення. Зазначена правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.11.2021 у справі № 910/8482/18 (910/4866/21), від 04.08.2021 у справі №185/446/18, від 07.10.2020 у справі №450/2286/16-ц;

- у діях ПАТ "Донбасенерго" простежується суперечлива та недобросовісна поведінка, оскільки, отримавши згоду на фактичне відстрочення повернення грошових коштів, які безпідставно набуті останнім, АТ "Укрзалізниця", пішовши на певні уступки, розумно розраховувало забезпечити захист власних майнових інтересів за взаємною домовленістю, що було відображено в Угоді, яка не була дотримана в подальшому ПАТ "Донбасенерго". Суди попередніх інстанцій не врахували, що якщо особа, яка має суб`єктивне право (наприклад, право вимоги), висловила безпосередньо або своєю поведінкою дала зрозуміти, що відмовляється від цього права вимоги (п.7 Угоди), то така особа пов`язана своїм рішенням і не вправі його змінити згодом. Спроба особи здійснити право суперечитиме її попередній поведінці і має призводити до припинення зазначеного права.

57. 16.07.2024, у межах встановленого Верховним Судом строку, ПАТ "Донбасенерго" з використанням підсистеми "Електронний суд" подало відзив на касаційну скаргу АТ "Українська залізниця".

58. Доводи відзиву переважно дублюють мотиви, якими керувалися суди попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішень. Водночас ПАТ "Донбасенерго" додатково зазначає:

(1) щодо первісного позову - посилання на практику Верховного Суду у справах №910/1238/17, №910/9072/17, №910/3831/22 та ін. не є релевантним, оскільки правовідносини в цій справі (щодо повороту виконання судового рішення) та правовідносини в наведених справах (щодо повернення безпідставно набутого майна з підстав, що згодом відпали) не є подібними. Разом із цим послідовною є практика Великої Палати Верховного Суду саме в подібних правовідносинах про те, що поворот виконання судового рішення є інститутом процесуального, а не матеріального права і не регулюється статтями 1212, 1213 ЦК. У касаційній скарзі не наведені аргументи на обґрунтування необхідності відступлення від практики Великої Палати Верховного Суду в аналогічних правовідносинах;

(2) щодо зустрічного позову - доводи АТ "Укрзалізниця" в касаційній скарзі фактично зводяться до переоцінки доказу (Угоди), що не є предметом касаційного розгляду. Касаційна скарга не містить посилань на норми матеріального чи процесуального права, які були порушені судом апеляційної інстанції при оцінці Угоди як доказу в справі.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо первісного позову

59. Скаржник стверджує, що оскільки скасований судовий акт не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення, прийняття Верховним Судом постанови щодо скасування рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2021 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2021 у справі № 910/5953/17 з відмовою в задоволенні позовних вимог є саме тим моментом, коли правова підстава набуття ПАТ "Донбасенерго" грошових коштів за такими рішеннями є такою, що відпала, а відтак таке набуття є безпідставним, а зобов`язання з набуття таких коштів може бути кваліфіковане як кондикційне зобов`язання.

60. Ухвалюючи оскаржувані рішення, суди, зокрема, мотивували свої висновки тим, що АТ "Укрзалізниця" реалізувало своє право на захист прав при поверненні коштів за скасованим судовим рішенням шляхом звернення до Господарського суду міста Києва в порядку ст.333 ГПК.

61. Суди попередніх інстанцій також послалися на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 04.09.2019 у справі №569/15646/16-ц, яка роз`яснила різницю між поворотом виконання та поверненням безпідставно набутого майна. Так, кондикційний позов (позов про повернення безпідставно набутого майна) урегульовано нормами матеріального права, а поворот виконання рішення - нормами процесуального права. За змістом кондикційний позов та поворот виконання рішення схожі, проте не перетинаються та регулюються різними нормами права. Тлумачення ст.1212 ЦК свідчить, що вона є нормою матеріального права, а тому не може бути застосована у випадку розгляду питання про поворот виконання рішення.

62. Аналогічну позицію висловлює ПАТ "Донбасенерго", яке стверджує, що, виходячи з наведеної сталої судової практики Верховного Суду, інститут повороту виконання судового рішення не є тотожним до інституту повернення безпідставно набутого майна, тому ст. 1212 ЦК не має застосовуватися до спірних правовідносин у цій справі.

63. Проаналізувавши доводи та аргументи сторін, Верховний Суд зауважує, що за змістом Угоди кошти підлягають поверненню саме відповідно до ст.333 ГПК, яка регулює поворот виконання рішення, постанови.

64. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала (абз.5 пп.3.2 п.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2011 №13-рп/2011).

65. Поворот виконання рішення - це процесуальна форма захисту прав боржника. Воно можливе лише після набрання судовим рішенням законної сили. Його суть у поверненні стягувачем боржнику всього одержаного за скасованим рішенням (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2019 у справі №569/15646/16-ц).

66. Питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони (ч.5 ст.333 ГПК).

67. Як вже було зазначено, ухвалою від 06.10.2022 у справі №910/5953/17 Господарський суд міста Києва задовольнив заяву АТ "Укрзалізниця" про поворот виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2021 у справі №910/5953/17; ухвалив у порядку повороту виконання судового рішення стягнути з ПАТ "Донбасенерго" на користь АТ "Укрзалізниця" 71 258 946,74 грн.

68. У цій справі ПАТ "Донбасенерго" отримало грошові кошти за рішеннями суду, що були надалі скасовані Верховним Судом.

69. У розрізі первісного позову Скаржник, зокрема, стверджує, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 07.02.2024 у справі №910/3831/22, щодо застосування ст.1212 ЦК.

70. Водночас Верховний Суд вважає, що відповідні висновки не суперечать висновкам, яких дійшли суди першої та апеляційної інстанцій у ході розгляду цієї справи, зважаючи на встановлені у ній фактичні обставини, предмет та підставу позову.

71. Так, у постанові від 07.02.2024 у справі №910/3831/22 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що зобов`язання повернути безпідставно набуте майно виникає у особи безпосередньо з норми ст.1212 ЦК на підставі факту набуття нею майна (коштів) без достатньої правової підстави або факту відпадіння підстави набуття цього майна (коштів) згодом. Це зобов`язання не виникає з рішення суду. Судове рішення в цьому випадку є механізмом примусового виконання відповідачем свого обов`язку з повернення безпідставно отриманих коштів, який він не виконує добровільно.

72. Водночас у справі №910/3831/22 не досліджувалося питання співвідношення ст.1212 ЦК та ст.333 ГПК, момент виникнення зобов`язання щодо повернення коштів, отриманих на підставі судового рішення, яке надалі було скасоване. Натомість вказане питання висвітлене Великою Палатою в постанові від 04.09.2019 у справі №569/15646/16-ц, на яку суди послалися в оскаржуваних рішеннях.

73. За таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що період строку прострочення з обов`язку повернути грошові кошти у ПАТ "Донбасенерго" становить з 07.10.2022 (наступний день від дня постановлення ухвали про поворот виконання рішення суду) по 20.11.2022 (до дня постановлення ухвали про відстрочення) та з 02.10.2023 по 08.10.2023 (враховуючи повну оплату 09.10.2023). Отже, розмір 3% річних, який підлягає стягненню, становить суму 304 095,78 грн, а розмір інфляційних втрат за період прострочення жовтень-листопад 2022 року на борг 71 258 946,74 грн - 2 292 756,61 грн, що свідчить про обґрунтованість первісних позовних вимог у розмірі 2 596 852,39 грн.

Щодо зустрічного позову

74. АТ "Укрзалізниця" наголошує, що в діях ПАТ "Донбасенерго" простежується суперечлива та недобросовісна поведінка, оскільки, отримавши згоду на фактичне відстрочення повернення грошових коштів, які безпідставно набуті останнім, АТ "Укрзалізниця", пішовши на певні уступки, розумно розраховувало забезпечити захист власних майнових інтересів за взаємною домовленістю, що було відображено в Угоді, яка не була дотримана в подальшому ПАТ "Донбасенерго". Суди попередніх інстанцій не врахували, що якщо особа, яка має суб`єктивне право (наприклад, право вимоги), висловила безпосередньо або своєю поведінкою дала зрозуміти, що відмовляється від цього права вимоги (п.7 Угоди), то така особа пов`язана своїм рішенням і не вправі його змінити згодом. Спроба особи здійснити право суперечитиме її попередній поведінці і має призводити до припинення зазначеного права.

75. Водночас суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що Угода, укладена між сторонами спору, встановлювала умови щодо повороту виконання боргу, стягнутого на виконання скасованих судових рішень у справі №910/5953/17, а предметом розгляду в ній було стягнення заборгованості за електроенергію, спожиту АТ "Укрзалізниця" в період травень 2016 року - лютий 2017 року за договором від 20.10.2015 № Д/ЭЭ-15422/НЮ. Угода не містить відмову ПАТ "Донбасенерго" від своїх прав, передбачених ст.625 ЦК відносно нарахування річних та інфляційних щодо заборгованості ДП "Донецька залізниця", стягнутої за рішенням господарського суду міста Києва від 21.03.2017 у справі №910/22748/16.

76. Зазначену позицію підтримує ПАТ "Донбасенерго" та зазначає, що доводи АТ "Укрзалізниця" фактично зводяться до переоцінки доказу (Угоди), що не є предметом касаційного розгляду. Касаційна скарга не містить посилань на норми матеріального чи процесуального права, які були порушені судом апеляційної інстанції при оцінці Угоди як доказу в справі.

77. Проаналізувавши доводи та аргументи сторін, Верховний Суд звертає увагу, що прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити кредитору певну грошову суму, але неправомірно не сплачує її, визнається користуванням чужими коштами.

78. У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього виникає обов`язок сплатити кредитору (поряд із сумою основного боргу) суму інфляційних втрат - як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

79. Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 07.04.2020 у справі №910/4590/19, зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відтак вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (п.43 мотивувальної частини постанови).

80. Суди попередніх інстанцій обґрунтовано зазначили, що факт прострочення АТ "Укрзалізниця" виконання зобов`язань за договором купівлі-продажу електроенергії від 20.10.2015 №Д/ЭЭ-15422/НЮ підтверджений рішенням Господарського суду міста Києва від 21.03.2017 у справі №910/22748/16 та не потребує доведення.

81. Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 21.03.2017 у справі №910/22748/16 у задоволенні позовних вимог до АТ "Укрзалізниця" відмовлено; позов задоволено до ДП "Донецька залізниця"; вирішено стягнути з ДП "Донецька залізниця" на користь ПАТ "Донбасенерго" 69 179 723,28 грн боргу та 206 700,00 грн судового збору. Обставини, встановлені у зазначеному рішенні, мають преюдиціальне значення та повторного доведення не потребують.

82. Крім того, ухвалою Господарського суду від 10.07.2020 у справі №910/22748/16 замінено сторону виконавчого провадження НОМЕР_1, що було відкрите на підставі наказу Господарського суду міста Києва від 10.04.2017 у справі №910/22748/16, а саме боржника - з ДП "Донецька залізниця" на його правонаступника АТ "Укрзалізниця".

83. Як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених ч.2 ст.625 ЦК сум. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов`язання та підстав виникнення відповідного боргу.

84. Водночас відповідно до ст.604 ЦК зобов`язання може бути припинене за домовленістю сторін.

85. У п.7 Угоди сторони встановили, що ПАТ "Донбасенерго" не має і не матиме в подальшому жодних майнових претензій та / або вимог компенсаційного характеру до АТ "Укрзалізниця" з приводу сплати штрафних санкцій, у тому числі пені, а також інфляційних нарахувань та 3% річних за невиконання умов договору від 20.10.2015 №Д/ЭЭ-15422/НЮ.

86. Відповідно до п.3 ч.1 ст.3 ЦК однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору, за змістом якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК).

87. Принцип свободи договору полягає у наданні особі права на власний розсуд реалізувати: 1) можливість укласти договір (або утриматися від укладення договору); 2) можливість визначити зміст договору на власний розсуд, враховуючи при цьому зустрічну волю іншого учасника договору та обмеження щодо окремих положень договору, встановлені законом.

88. Укладаючи Угоду, сторони діяли на власний розсуд. ПАТ "Донбасенерго" не було позбавлене можливості запропонувати зміни до проєкту Угоди, а в разі незгоди з її умовами чи неузгодження окремих умов - мало право не укладати Угоду з АТ "Укрзалізниця".

89. Більш того, п.7, вочевидь, слугував однією з умов укладення Угоди та розстрочення платежу для ПАТ "Донбасенерго". Відмовившись від майнових претензій та вимог до АТ "Укрзалізниця", зокрема, щодо інфляційних нарахувань та 3% річних за невиконання умов договору від 20.10.2015 №Д/ЭЭ-15422/НЮ, ПАТ "Донбасенерго" одержало можливість сплатити власну заборгованість частинами, без штрафних санкцій, інфляційних нарахувань та 3% річних (за умови належного виконання своїх зобов`язань за Угодою).

90. Таким чином, сторони узгодили відповідні умови укладеного правочину (Угоди), які є обов`язковими до виконання. Суди не встановили, що правочин вчинений під впливом тяжкої обставини і на вкрай невигідних умовах (ст.233 ЦК) та / або з іншими порушеннями закону.

91. Разом із тим усупереч п.7 Угоди ПАТ "Донбасенерго" звернулося до суду із зустрічним позовом про стягнення з АТ "Укрзалізниця" 31 723 465,99 грн за договором 20.10.2015 №Д/ЭЭ-15422/НЮ, з яких: 8 079 812,61 грн - 3% річних, 23 643 653,38 грн - інфляційні втрати.

92. Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 ЦК загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

93. Тлумачення п.6 ч.1 ст.3 ЦК свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, виявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії.

94. Добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, яка відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість (подібна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.11.2021 у справі №910/8482/18 (910/4866/21), від 04.08.2021 у справі №185/446/18, від 07.10.2020 у справі №450/2286/16-ц).

95. Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) ґрунтується ще на римській максимі - non concedit venire contra factum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium міститься принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (постанови Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №910/9397/20, від 14.12.2022 у справі №126/2200/20, від 10.04.2019 у справі №390/34/17, на які посилається скаржник).

96. За обставинами цієї справи ПАТ "Донбасенерго" звернулося з листом до АТ "Укрзалізниця", ініціювавши розстрочення повернення суми заборгованості рівними частинами у період з липня 2022 року по грудень 2022 року. Надалі сторони уклали Угоду, встановивши графік погашення та інші умови. Однією з таких умов було визнання ПАТ "Донбасенерго" відсутності майнових претензій та / або вимог компенсаційного характеру до АТ "Укрзалізниця" з приводу сплати штрафних санкцій, у тому числі пені, а також інфляційних нарахувань та 3% річних за невиконання умов договору від 20.10.2015 №Д/ЭЭ-15422/НЮ.

97. На підставі викладеного вище Верховний Суд робить висновок, що дії ПАТ "Донбасенерго" не узгоджується з принципом venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки). Поведінка ПАТ "Донбасенерго" є непослідовною та недобросовісною, не узгоджується із зобов`язаннями, передбаченими п.7 Угоди.

98. Суди попередніх інстанцій зауважили, що Угода встановлювала умови щодо повороту виконання боргу, стягнутого на виконання скасованих судових рішень у справі №910/5953/17, а предметом розгляду в ній було стягнення заборгованості за електроенергію, спожиту АТ "Укрзалізниця" у період травень 2016 року - лютий 2017 року за договором від 20.10.2015 №Д/ЭЭ-15422/НЮ. Угода не містить відмову ПАТ "Донбасенерго" від своїх прав, передбачених ст. 625 ЦК, відносно нарахування річних та інфляційних щодо заборгованості ДП "Донецька залізниця", стягнутої за рішенням господарського суду міста Києва від 21.03.2017 у справі №910/22748/16.

99. Водночас Верховний Суд вважає, що суди попередніх інстанцій:

- здійснили хибне тлумачення п.7 Угоди як його окремої, самостійної умови, що фактично є відмовою ПАТ "Донбасенерго" від своїх вимог до АТ "Укрзалізниця";

- помилково виснували, що п.7 Угоди не містить відмову ПАТ "Донбасенерго" від своїх прав, передбачених ст.625 ЦК, відносно нарахування річних та інфляційних щодо заборгованості ДП "Донецька залізниця", стягнутої за рішенням господарського суду міста Києва від 21.03.2017 у справі №910/22748/16 встановлює відмову ПАТ "Донбасенерго" від здійснення відповідних нарахувань за договором від 20.10.2015 №Д/ЭЭ-15422/НЮ.

100. Проаналізувавши п.7 Угоди, Верховний Суд зазначає, що він не містить будь-яких обмежень щодо його застосування, зокрема у розрізі конкретних судових справ, та стосується договору від 20.10.2015 №Д/ЭЭ-15422/НЮ загалом.

101. Таким чином, АТ "Укрзалізниця" обґрунтовано посилається на пункти 7 та 9 Угоди, стверджуючи, що суди залишили їх поза увагою.

102. Ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути "почуті", тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Kraska v. Switzerland" від 19.04.1993).

103. Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Мала проти України" від 03.07.2014, заява № 4436/07, "Богатова проти України" від 07.10.2010, заява № 5231/04).

104. Отже, висновки судів у частині задоволення зустрічного позову ПАТ "Донбасенерго" та зустрічного зарахування грошових коштів є передчасними.

105. Суди попередніх інстанцій неповно та неналежним чином дослідили зібрані у справі докази (Угоду та її умови в частині відмови ПАТ "Донбасенерго" від здійснення відповідних нарахувань за договором від 20.10.2015 №Д/ЭЭ-15422/НЮ), необґрунтовано відхили аргументи АТ "Укрзалізниця" щодо заборони суперечливої поведінки (не надали їм належну оцінку).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

106. Пункт 3 ч.1 ст.308 ГПК визначає, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

107. Частиною 1 ст.311 ГПК передбачено, що суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених ст.300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

108. Перевіривши в межах доводів та вимог касаційної скарги правильність застосування судами попередніх інстанцій норм законодавства, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати у відповідній частині.

Судові витрати

109. Відповідно до ч.14 ст.129 ГПК, якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Донецької області від 27.02.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.05.2024 у справі №905/1586/23 скасувати в частині задоволення зустрічного позову Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 31 723 465,99 грн, з яких: 8 079 812,61 грн - 3% річних, 23 643 653,38 грн - інфляційні втрати, проведення зустрічного зарахування грошових коштів, присуджених до стягнення з кожної із сторін за результатами розгляду первісного і зустрічного позовів, на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму, - стягнення з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" коштів у розмірі 29 126 613,60 грн, а також витрат зі сплати судового збору в розмірі 349 519,36 грн.

3. Ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні зустрічного позову Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 31 723 465,99 грн, з яких: 8 079 812,61 грн - 3% річних, 23 643 653,38 грн - інфляційні втрати.

4. В іншій частині рішення Господарського суду Донецької області від 27.02.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.05.2024 у справі №905/1586/23 залишити без змін.

5. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" (84306, Краматорський район, Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Тихого Олекси, будинок, 6, код ЄДРПОУ 23343582) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, місто Київ, вулиця Єжи Ґедройця, будинок, 5, код ЄДРПОУ 40075815) 761 363 (сімсот шістдесят одну тисячу триста шістдесят три) грн 18 коп. судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги, 571 022 (п`ятсот сімдесят одну тисячу двадцять дві) грн 39 коп. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

6. Доручити Господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає".

Окрему думку складено відповідно до ч.3 ст.34 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О. Кібенко