Рішення

від 28.08.2024 по справі 337/3245/24

ХОРТИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

28.08.2024

ЄУН 337/3245/24

Провадження № 2/337/1521/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2024 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді Сидорової М.В.,

за участю секретаря Коваленко В.С.,

представника позивача ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),

представників відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», Приватного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М.Кузьміна» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я,

ВСТАНОВИВ:

10.06.2024 до суду через систему «Електронний суд» надійшов вказаний позов ОСОБА_4 , інтереси якого представляє адвокат Біліченко О.О., який мотивує тим, що позивач у період з 1991 року по 2024 рік працював у шкідливих умовах на підприємствах: Публічне акціонерне товариство «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» (ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь»), стаж робот 15 років 4 місяці; Приватне акціонерне товариство «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» (ПрАТ «Дніпроспецсталь»), стаж 15 років 10 місяців. Загальний стаж роботи на вказаних підприємствах в умовах впливу шкідливих факторів 31 рік 02 місяці. 31.01.2024 позивач звільнився з ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь» за ст.38 КЗпП України (за власним бажанням), наразі не працює. За час роботи в шкідливих умовах позивач отримав ряд професійних захворювань.

Згідно медичного висновку лікарсько-експертної комісії про наявність (відсутність) хронічного професійного захворювання (отруєння) від 13.03.2024 №11/264, виданого ДУ «Інститут медицини праці імені Ю.І.Кундієва Національної академії медичних наук України» Клініка професійних захворювань (м.Київ), позивачу було встановлено професійне захворювання за діагнозами: 1. Вібраційна хвороба 2 ст. (другого ступеня) від дії загальної вібрації (хронічна полірадикулоневропатія з помірним статико-динамічними порушеннями, м`язово-тонічним больовим синдромами. 2. Хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість з легким ступенем зниження слуху 2 ст. (другий ст.) - за класифікацією ОСОБА_5 і ОСОБА_6 . 3. Хоронічний бронхіт 2 ст., фаза затихаючого загострення, прикореневий пневмофіброз, ЛН 2 ст. (другого ст.).

Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 09.04.2024 визнано, що виявлені у нього професійні захворювання виникли внаслідок його тривалого стажу роботи в умовах впливу шкідливих виробничих факторів на ПрАТ «Дніпроспецсталь» (15 років 10 місяців) та на ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь» (15 років 4 місяці). Причиною виникнення отриманих позивачем професійних захворювань є наявність на його робочих місцях на ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь» та ПрАТ «Дніпроспецсталь» шкідливих виробничих факторів, перелік яких наведено в п.18 Акту.

Відповідно до довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААГ №825133 від 03.06.2024 позивачу встановлено третю групу інвалідності, причина інвалідності: професійне захворювання. Відповідно до довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії 12 ААА №125512 від 03.06.2024 ступень втрати професійної працездатності позивача складає 60 %.

Вважає, що внаслідок професійного захворювання позивачу була заподіяна моральна шкода, яка полягає у фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнав у зв`язку з ушкодженням свого здоров`я. На даний час він визнаний інвалідом, ступень втрати його працездатності становить 60% і є значним. Внаслідок отриманого професійного захворювання позивач не має змоги вести звичайне життя, змушений постійно перебувати на обліку в ЛПЗ, приймати ліки, бо без них його стан погіршується. Позивачу 52 роки, з яких значну частину життя він працював за робітничим професійним напрямком на підприємствах відповідачів, інших спеціальностей він не має. Однак, станом не теперішній час, працювати за фахом позивач фізично не зможе ніколи, за станом свого здоров`я, змінився стан та якість життя позивача, що завдає йому постійних моральних страждань. Завдану йому моральну шкоду оцінює у 60000,00 грн. та вважає, що саме така сума, буде адекватною тій моральній шкоді, яка була спричинена в результаті професійного захворювання, а також достатньою і справедливою.

Просить стягнути з відповідачів одноразово грошову суму, як відшкодування завданої моральної шкоди, з урахуванням часу роботи на підприємствах: з ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь» в розмірі 29520 грн., з ПрАТ «Дніпроспецсталь» в розмірі 30480 грн., як відшкодування завданої моральної шкоди, а також судові витрати на правову допомогу.

Ухвалою суду від 11.06.2024 відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за даним позовом і призначено відкрите судове засідання з викликом сторін.

24.06.2024 представник відповідача ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь» Ніколенко М.М. подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд в задоволенні позову до ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь» відмовити. В обґрунтування заперечень вказав, що позивач був прийняти на підприємство згідно з наказом №582 від 11.10.2007 машиністом крану металургійного виробництва в цех підготовки складів та розпорядженням №90 від 31.01.2024 він був звільнений у зв`язку з виходом на пенсію на підставі ст.38 КЗпП України. Під час працевлаштування позивача на підприємство, він був ознайомлений з важкими та шкідливими умовами праці та надав свою добровільну згоду працювати в таких умовах. Позивач протягом роботи на підприємстві позивач щороку проходив періодичні медичні огляди, за результатами яких його було визнано придатним до роботи. Жодної інформації стосовно виявлення початкових стадій будь-яких професійних захворювань, рекомендації відносно позивача про необхідність проходження додаткових обстежень або лікування ПАТ «Запоріжсталь» від медичного закладу, який проводив періодичні та позачергові медичні огляду не отримувало. Позивачем не надавались будь-які докази наявності у нього професійних захворювань. В процесі трудової діяльності позивач забезпечувався санітарно-побутовими приміщеннями, спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту відповідно до галузевих норм. Згідно з п.3.8 Колективного договору між адміністрацією та трудовим колективом ПАТ «Запоріжсталь» товариство не несе відповідальність за стійке погіршення стану здоров`я працівників, що спричинило втрату працездатності, у тому числі часткову, у результаті роботи понад встановлений період у шкідливих та особливо шкідливих умовах праці, на посаді і професіях, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення за Списками №1, №2. Аналогічне посилання міститься у п.20 Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) форми П-4 від 09.04.2024. Належні докази про наявність у позивача професійного захворювання під час виконання ним трудових обов`язків на ПАТ «Запоріжсталь» відсутні. Зазначає, що хронічне професійне захворювання у ОСОБА_4 , про яке зазначено у Акті розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) форми П-4 від 09.04.2024, виникло також внаслідок тривалого стажу роботи в умовах шкідливих виробничих факторів підприємства ПрАТ «Дніпроспецсталь», а також внаслідок відсутності підстав для переведення на іншу роботу через відсутність скарг у позивача на стан здоров`я та ознак погіршення під час проходження періодичних медичних оглядів. Вважає, що стан здоров`я позивача обумовлений всією його трудовою діяльністю, а не лише роботою на ПАТ «Запоріжсталь», а також його власними діями/бездіяльністю. Відповідно до п.20 Акту форми П-4 від 09.04.2024, встановлення осіб, які порушили законодавство про охорону праці, гігієнічні регламенти і нормативи, є неможливим. Позивачем в позовній заяві про наявність моральних страждань зазначено лише загальними фразами та не визначено, які саме дії/бездіяльність з боку ПАТ «Запоріжсталь» призвели до моральних страждань позивача та не визначено причинний зв`язок між цими діями та спричиненою шкодою. Розмір моральної шкоди, заявлений позивачем, також є недоведеним. У разі задоволення позовних вимог та перевищення розміру моральної шкоди чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, моральну шкоду слід стягнути із зазначенням про утримання податків та обов`язкових платежів.

Також у відзиві на позовну заяву представник відповідача ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь» просив зобов`язати позивача надати відповіді на питання, поставлені відповідачем у п.5 відзиву у порядку ч.1 ст.93 ЦПК України.

27.06.2024 до суду від представника ПрАТ «Дніпроспецсталь» Білик О.В. надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача зазначила, що діюче законодавство допускає роботу важких та шкідливих умовах, що дає право на пенсію за віком напільгових умовах, саме за роботу у важких та шкідливих умовах праці.Позивач уклав трудовий договір 04.09.1991, тодіяк ст.29 КЗпП України, яка зобов`язує роботодавця проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх спливу на здоров`я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, вступила в дію 15.12.1993. Отже, на момент оформлення трудового договору з позивачем, діючим законодавством не передбачалось письмово підтвердження обізнаності працівника про умови праці. Проте, позивач був обізнаний про умови праці, про наявність важких та шкідливих виробничих факторів, оскільки щорічно проходив медичні огляди з метою визначення можливості за станом здоров`я працювати у вказаних умовах праці. За результатами медичного огляду позивач був придатний працювати у важких та шкідливих умовах праці. Працювати у вказаних умовах позивач погодився самостійно. При цьому за виконані роботи у вищезазначених умовах позивач отримав додаткові пільги та компенсації, а саме: призначення пенсії на пільгових умовах, доплата за шкідливість тощо. ОСОБА_4 звільнився з підприємства ПрАТ «Дніпроспецсталь» 17.09.2007, на момент звільнення позивачу не було встановлено професійне захворювання, його стан здоров`я на момент звільнення був задовільний. Професійне захворювання у позивача встановлено 09.04.2024, тобто через 17 років після звільнення з ПрАТ «Дніпроспецсталь». В подальшому, він був прийнятий до ПАТ «Запоріжсталь» на роботу з важкими та шкідливими умовами праці. Отже, позивач після звільнення з підприємства, самостійно продовжив виконувати роботу у важких та шкідливих умовах праці тривалий час, тим самим з власної ініціативи допускав погіршення свого здоров`я. Вказані обставини свідчать про відсутність вини підприємства у заподіянні позивачу моральної шкоди. Також зазначено, що факт заподіяння моральних страждань не підтверджений достовірними доказами, розмір моральної шкоди, що визначений позивачем, є необґрунтованим та значно завищеним, не відповідає засадам виваженості, розумності і справедливості, а також характеру і тривалості фізичних та моральних страждань позивача. Крім цього, зазначено, що наразі підприємство має нестабільний фінансовий та економічний стан, в умовах наявного в Україні воєнного стану та не забезпечення у повному обсязі замовленнями на виробництво, наявністю зобов`язань зі сплати податків, заробітної плати працівникам, обслуговування кредитів підприємство погоджується виплатити позивачу у якості відшкодування моральної шкоди внаслідок встановленого професійного захворювання суму у розмірі 20 000,00 грн.

28.06.2024 від представника позивача ОСОБА_7 адвоката Біліченко О.О. до суду надійшла відповідь на відзив представника ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь», в якій зазначив, що припинити роботу внаслідок наявності шкідливих акторів є не обов`язком, а правом робітника, в той час коли створення безпечних умов праці є беззаперечним обов`язком роботодавця. Позивач законодавства щодо безпеки праці не порушував. Відсутність від позивача скарг та проходження ним обов`язкових медичних оглядів не впливає на чинність та вагомість висновків, встановлених медичним висновком ЛЕК та актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (форма П-4). До відома позивача не доводилось про перевищення норм ГДК шкідливих факторів на його робочому місці та можливі наслідки їх впливу на здоров`я. Відсутність визначення в Акті розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання винними фізичних осіб (посадових) не може по собі виключати відповідальність саме юридичної особи (відповідача), до якого пред`явлено позов. Щодо доводів представника відповідача про недоведеність факту наявності моральних страждань позивача внаслідок отримання пошкодження здоров`я, зазначає, що фізичне захворювання вже змінює її душевний стан та призводить до моральних страждань. Заявлену ціну позову 60000,00 грн. вважає такою, що цілком співвідноситься із глибиною страждань позивача внаслідок отриманої моральної шкоди через втрату здоров`я, професійно працездатності, отриманої внаслідок цього 3-ої групи інвалідності. Заявлений розмір моральної шкоди має бути розподілений між двома відповідачами пропорційно трудового стажу позивача на цих підприємствах. Просить позов задовольнити повністю, а також стягнути витрати на професійну правничу допомогу з ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь» у розмірі 6500,00 грн, що складає 50% від загальної суми витрат 13000,00 грн.

Щодо питань, поставлених представником ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь» у відзиві на позовну заяву, представником позивача зазначено, що обов`язок надавати відповіді на питання по суті відповідно до норм ст.93 ЦПК України, виникає лише у разі, якщо такі питання ставляться позивачем. Водночас, у відповіді на відзив представник позивача надає відповіді на окремі питання, зазначені у відзиві, а саме: під час виконання трудових обов`язків на ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь» позивач постійно використовував надані йому підприємством засоби індивідуального захисту для недопущення впливу на його здоров`я шкідливих речовин; позивач не пред`являв раніше вимогу до ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь» про відшкодування йому моральної шкоди, спричиненої внаслідок професійного захворювання та не отримував від ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь» відшкодування моральної шкоди; позивач не отримував раніше відшкодування моральної шкоди, спричиненої внаслідок професійного захворювання, за рахунок Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України.

03.07.2024 від представника позивача ОСОБА_7 адвоката Біліченко О.О. до суду надійшла відповідь на відзив представника ПрАТ «Дніпроспецсталь», в якій вважає заперечення представника безпідставними, виклав свої доводи, які аналогічні тим, що викладені у відповіді на відзив ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь», просить суд позов задовольнити в повному обсязі, а також стягнути витрати на професійну правничу допомогу з ПрАТ «Дніпроспецсталь» у розмірі 6500,00 грн, що складає 50% від загальної суми витрат 13000,00 грн.

Представник позивача адвокат Біліченко О.О. в судовому засіданні щодо питань, поставлених представником ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь» у відзиві на позовну заяву, зазначив, що у позивача відповідно до норм ст.93 ЦПК України, відсутній обов`язок надавати письмові відповіді на питання по суті у вигляді заяви свідка. Більш того, що позивач не надав згоду на допит його за правилами допиту свідка. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та у відповідях на відзиви відповідачів, просив позов задовольнити, а також стягнути з відповідачів витрати на правову допомогу по 6500,00 грн. з кожного відповідача, а у загальному розмірі 13000,00 грн.

Представник відповідача ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь» Ніколенко М.М. в судовому засіданні наполягав на задоволенні його заяви про зобов`язання позивача надати відповіді на питання, які викладені у відзиві, у формі заяви свідка. Позовні вимоги ОСОБА_4 не визнав з підстав, які викладені у відзиві на позовну заяву, просив у задоволенні позову до ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь» відмовити, у разі задоволення позовних вимог та перевищення розміру моральної шкоди чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, зазначити про утримання податків та обов`язкових платежів.

В судовому засіданні, без виходу до народної кімнати, суд ухвалив відмовити у задоволенні заяви представника відповідача ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь» Ніколенко М.М. про зобов`язання позивача надати відповіді на питання, викладені у відзиві, у формі заяви свідка, оскільки відповідно до приписів ч.2 ст. 93 ЦПК України, в порядкуписьмового опитування у учасника справи наявний обов`язок надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті,поставлені йомуіншим учасникомсправи лишеу разі,якщо такіпитання ставлятьсяпозивачем. Водночас, сторона відповідача не позбавлена можливості отримати відповіді на поставлені питання у судовому засіданні.

Представник відповідача ПрАТ «Дніпроспецсталь» Білик О.В. в судовому засіданні надала пояснення, аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву. Також заявила про зменшення зазначених позивачем витрат на правову допомогу з урахуванням того, що розмір заявлених витрат не є співмірним зі складністю справи, в достатній мірі ці витрати не обґрунтовані.

Суд, вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, знаходить позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Так, судом встановлено, що позивач ОСОБА_4 з 04.09.1991 по 17.09.2007 працював на посаді машиніста крана металургійного виробництва ПрАТ «Дніпроспецсталь»; з 12.10.2007 по 31.01.2024 - на посаді машиніста крана металургійного виробництва ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь». Звільнився з ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь» 31.01.2024 за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію, ст.38 КЗпП України (арк.10-16, 99).

Відповідно до Інформаційної довідки про умови праці працівника при підозрі в нього хронічного професійного захворювання (отруєння), затвердженої в.о. начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 27.02.2024, ОСОБА_4 має загальний стаж роботи 35 рік 01 місяць, у т.ч. працював у шкідливих умовах на посадах: машиніста крана металургійного виробництва цеху підготовки составів ПАТ «Запоріжсталь» (стаж роботи 14 років 05 місяців) умови праці відносяться до 3 класу 4 ступеня «Шкідливі»; машиніста крана металургійного виробництва на гарячих дільницях робіт цеху підготовки составів ПАТ «Запоріжсталь» (стаж роботи 00 років 11 місяців) - умови праці відносяться до 3 класу 3 ступеня «Шкідливі»; машиніста крана металургійного виробництва на гарячих дільницях робіт калібрувального цеху ВАТ «Дніпроспецсталь» (стаж роботи 14 років 08 місяців) - умови праці відносяться до 3 класу 2 ступеня «Шкідливі»; машиніста крана металургійного виробництва на гарячих дільницях робіт сталеплавильного цеху №1 ВАТ «Дніпроспецсталь» (стаж роботи 01 рік 02 місяці) - умови праці відносяться до 3 класу 2 ступеня «Шкідливі», при цьому інформації про умови праці за період роботи з 27.08.1991 по 31.10.1991 на підприємстві відсутня (арк.29-47).

Згідно з медичним висновком лікарсько-експертної комісії про наявність (відсутність) хронічного професійного захворювання (отруєння) від 13.03.2024 №11/264, виданого ДУ «Інститут медицини праці імені Ю.І.Кундієва Національної академії медичних наук України» Клініка професійних захворювань (м.Київ), ОСОБА_4 було встановлено професійне захворювання за діагнозами: 1. Вібраційна хвороба ІІ ст. (другого ст.) від дії загальної вібрації (хронічна полірадикулоневропатія з помірним статико-динамічними порушеннями, м`язово-тонічним больовим синдромами. 2. Хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість з легким ступенем зниження слуху ІІ ст. (другий ст.) - за класифікацією ОСОБА_5 і ОСОБА_6 . 3. Хоронічний бронхіт ІІ ст., фаза затихаючого загострення, прикореневий пневмофіброз, ЛН ІІ ст. (другого ст.).

Діагноз професійних захворювань встановлено на підставі, зокрема, даних клініко-функціональних обстежень; динаміки захворювань, їх розвитку, періоду роботи; інформації про умови праці, представленої в інформаційній довідці від 27.02.2024, згідно якої ОСОБА_4 підлягав дії загальної вібрації та шуму, рівень яких перевищували ГДР, пилу, концентрація якого перевищувала ГДК; професійного маршруту (стаж в шкідливих умовах праці 32 роки 01 міс.) (арк. 17).

Відповідно до Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 09.04.2024, який затверджено начальником Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці 10.04.2024, професійне захворювання у ОСОБА_4 виникло внаслідок недосконалості технологічного процесу, тривалого стажу роботи в умовах впливу шкідливих виробничих факторів у ПАТ «Запоріжсталь» (15 років 04 місяці) та ПрАТ «Дніпроспецсталь» (15 років 10 місяців) та відсутності правових підстав для переведення на іншу роботу у зв`язку з відсутністю скарг на стан здоров`я під час проходження періодичних медичних оглядів (п.17),

причина виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння):

наявність на робочому місці машиніста крана металургійного виробництва цеху підготовки составів ПАТ «Запоріжсталь» (стаж роботи 14 років 05 місяців) шкідливих виробничих факторів: рівні загальної вібрації перевищують ГДР на 2,1-2,6 дБ (102,1-102,6 дБ при нормі 101 дБ); еквівалентний рівень шуму перевищує ГДР на 0,8-4,2 дБА (80,8-84,2 дБА при ГДР 80 дБА); концентрація кремнію діоксиду кристалічного за вмісту в пилу 2-10% перевищує ГДК в 1,89-5.19 разів (7,5479-20,7706 мг/м3 при ГДК - 4,0 мг/м3) концентрація заліза (ІІІ) оксиду перевищує ГДК в 1,1-1,17 рази (6,6134-7,0261мг/м3 при ГДК 6,0 мг/м3), з урахуванням ефекту сумації речовин одно направленої дії, їх концентрації перевищують ГДК у 3,01-3,25 рази;

наявність на робочому місці машиніста крана металургійного виробництва на гарячих дільницях робіт підготовки составів ПАТ «Запоріжсталь» (стаж роботи 00 років 11 місяців) шкідливих виробничих факторів: еквівалентний рівень шуму перевищує ГДР на 2 дБА (82 дБА при ГДР 80 дБА); концентрація кремнію діоксиду кристалічного за вмісту в пилу 10-70% перевищує ГДК в 6,12 рази (12,2421 мг/м3 при ГДК - 2,0 мг/м3);

наявність на робочому місці машиніста крана металургійного виробництва на гарячих дільницях робіт калібрувального цеху ПрАТ «Дніпроспецсталь» (стаж роботи 14 років 08 місяців) шкідливих виробничих факторів: рівні загальної вібрації перевищують ГДР на 4-5 дБ (105-106 дБ при нормі 101 дБ); еквівалентний рівень шуму перевищує ГДР на 1 дБА (81 дБА при ГДР 80 дБА); концентрація кремнію діоксиду кристалічного за вмісту в пилу 2-10% перевищує ГДК в 3,25-4,33 разів (13,0-17,3 мг/м3 при ГДК - 4,0 мг/м3);

наявність на робочому місці машиніста крана металургійного виробництва на гарячих дільницях робіт сталеплавильного цеху ПрАТ «Дніпроспецсталь» (стаж роботи 1 рік 02 місяці) шкідливих виробничих факторів: рівні загальної вібрації перевищують ГДР на 6 дБ (106 дБ при нормі 101 дБ); концентрація кремнію діоксиду аморфного у вигляді аерозолю конденсації за вмісту від 10 до 60% не перевищує ГДК (0,5 мг/м3 при ГДК 2,0 мг/м3), концентрація кремнію діоксиду кристалічного за вмісту в пилу 10-70% перевищує ГДК в 2,1 рази (4,2 мг/м3 при ГДК 2,0 мг/м3), з урахуванням ефекту сумації речовин одно направленої дії, їх концентрації перевищують ГДК у 2,1 рози (п.18) (арк.20-28).

Відповідно до довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААГ №825133 від 03.06.2024, позивачу ОСОБА_8 первинно встановлена третя група інвалідності за професійним захворюванням безстроково, протипоказана важка фізична праця, стато-динамічні навантаження, рекомендовано нагляд у профпатолога, пульмонолога, невролога, ЛОР, сімейного лікаря, стаціонарне лікування, санаторно-курортне лікування (арк.48-49).

Відповідно до довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії 12 ААА №125512 від 03.06.2024, ступень втрати професійної працездатності позивача ОСОБА_4 складає 60 % (арк.48-49).

Крім того встановлено, що ОСОБА_4 під час роботи на підприємствах відповідачів проходив періодичні медичні огляди за результатами яких визнавався придатним для роботи за професією.

Також судом встановлено, що ОСОБА_4 періодично проходив лікування, зокрема, з 2017 року щорічно, про що зазначено у виписці із медичної карти амбулаторного хворого від 13.03.2024, виданої ДУ «Інститут медицини праці імені Ю.І.Кундієва Національної академії медичних наук України» Клініка професійних захворювань (арк.18-19).

Відповідно до ст.12,13,81 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.15,16 ЦК України, ст.4,5 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст.43 Конституції України, ст.2 КЗпП Україникожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.

Згідно зі ст.153 КЗпП України, на всіх підприємствах, установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на роботодавця, крім випадків укладення між працівником та роботодавцем трудового договору про дистанційну роботу. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про охорону праці»державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Частинами 1 та 3ст.13 Закону України «Про охорону праці»передбачено, що роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці вкожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержаннявимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Згідно з ч.1ст.173 КЗпП України, шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Згідно з ч.8ст.30 Закону України«Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування»відшкодування моральної (немайнової) шкоди потерпілим від нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань і членам їхніх сімей не є страховою виплатою та здійснюється незалежно від часу настання страхового випадку відповідно до положеньЦивільного кодексу УкраїнитаКодексу законів про працю України.

Статтею 237-1 КЗпП Українипередбачено, що відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав, у тому числі внаслідок дискримінації, мобінгу (цькування), факт якого підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили, призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Відповідно до ст.23 ЦК Україниморальна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань,погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно з роз`ясненнями, наданими упостанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди)»з наступними змінами, за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Крім того, згідно з рішенням Конституційного Суду України від 27.01.2004 № 1-рп/2004моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

З`ясувавши усі обставини справи, оцінивши надані сторонами докази з точки зору їх належності та допустимості, достовірності, достатності і взаємозв`язку, виходячи з вищевикладених вимог діючого законодавства, суд вважає встановленим та доведеним, що позивач ОСОБА_4 в період тривалого виконання роботи машиніста крана металургійного виробництва на підприємствах відповідачів, через перевищення впливу шкідливих виробничих факторів, отримав ряд професійних захворювань, в результаті чого йому 03.06.2024 встановлена 3 група інвалідності з втратою професійної працездатності 60%.

Також суд вважає встановленим та доведеним спричинення позивачу ОСОБА_4 моральної шкоди, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких він зазнав у зв`язку з ушкодженням свого здоров`я під час виконання трудових обов`язків, відповідальність за що покладається на відповідачів ПрАТ «Дніпроспецсталь» та ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь».

Представниками відповідачів факт встановлення професійних захворювань позивачу ОСОБА_4 внаслідок тривалої роботи в шкідливих умовах праці на їх підприємствах фактично не спростовано. Медичний висновок щодо встановлення професійних захворювань та Акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання підприємствами не оскаржувався.

Твердження представників відповідачів про те, що позивач був обізнаний із шкідливими умовами праці, погодися на них добровільно, а також те, що під час роботи на стан здоров`я не скаржився, за результатами періодичних медичних оглядів визнавався придатним для роботи за професією, і фактично приховав погіршення стану свого здоров`я, чим сприяв настанню більш тяжких наслідків, суд відхиляє через те, що добровільністьвиконання позивачем робіт у шкідливих умовах праці та його обов`язок дбати про своє здоров`я жодним чином не знімає з відповідачів обов`язку виконати вимоги ст.153КЗпП України та ст.13 Закону України «Про охорону праці»щодо забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці та не звільняє від відповідальності за їх невиконання.

Визнання позивача придатним для роботи за професією за результатами періодичних медичних оглядів не виключає наявність у нього хронічного професійного захворювання і, відповідно, відповідальність підприємств за шкоду, спричинену ушкодженням здоров`я.

При цьому, суд враховує, що причиною професійного захворювання позивача є не сама по собі робота в шкідливих умовах, а робота в умовах перевищення гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого процесу.

Відсутність в Акті розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 09.04.2024 визначення винних фізичних (посадових) осіб не може по собі виключати відповідальність саме юридичної особи (відповідачів), до яких пред`явлено позов.

Доводи представників відповідачів про здійснення підприємствами компенсаційних заходів у вигляді безоплатного лікувально-профілактичного харчування, забезпечення спеціальним одягом, взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, не спростовують факту впливу негативних факторів на позивача. Також такі заходи не впливають на право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої у випадку ушкодження здоров`я під час виконання трудових обов`язків.

Як встановлено судом та відображено у медичній виписці із медичної карти позивача від 13.03.2024, виданої ДУ «Інститут медицини праці імені Ю.І.Кундієва Національної академії медичних наук України» Клініка професійних захворювань (м.Київ), позивач періодично проходив лікування з приводу виявлених у нього захворювань. Те, що ці захворювання є професійними, було встановлено саме висновком спеціалізованого медичного закладу. Особою з інвалідністю третьої групи із встановленням 60% втрати працездатності позивач визнаний 03.06.2024. Саме з цього моменту у нього виникло право на відшкодування моральної шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я.

При цьому, враховуючи висновки Конституційного Суду України, викладені в п.4.1 рішення від 27.01.2004 справа №1-рп/2004, суд вважає, що вже сам по собі факт ушкодження здоров`я внаслідок виконання трудових обов`язків і встановлення втрати працездатності, незалежно від його ступеня, свідчить про заподіяння позивачу ОСОБА_4 моральної шкоди.

Крім того, обставини справи свідчать про те, що позивач має ряд хронічних захворювань, у зв`язку з чим відчуває фізичний біль, потребує постійного медикаментозного та іншого лікування, перебуває під спостереженням лікарів, лікарями йому рекомендовано проходити стаціонарне лікування, він не може виконувати тяжкий фізичний труд. Вказане однозначно викликає у позивача відповідні фізичні та душевні страждання і вимагає від нього докладання додаткових зусиль для організації свого життя.

Доводи представників відповідачів про недоведеність факту моральної шкоди, відсутність доказів спричинення позивачу моральної шкоди, не заслуговують на увагу, оскільки сам факт втрати працездатності, з точки зору погіршення здоров`я, втрати важливих особистих здібностей, зміни життєвого укладу, необхідності лікування,призводить до висновків про наявність моральної шкоди. Зазначене також випливає з положеньст. 3 Конституції України, відповідно до якої людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаютьсяв Україні найвищою соціальною цінністю.

Такі доводи представників відповідачів об`єктивно спростовуються встановленими вище обставинами.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд відповідно до ст.23 ЦК України, враховує характер порушення прав позивача, ушкодження здоров`я внаслідок виконання трудових обов`язків, глибину фізичнихі моральних страждань позивача, погіршення його здібностей або позбавлення можливості їх реалізації, зокрема, бере до уваги характер отриманих ним захворювань, внаслідок яких він, будучи до цього працездатним чоловіком у віці 52 роки визнаний особою з інвалідністю 3 групи з втратою 60% професійної працездатності, йому протипоказана праця в тяжких фізичних умовах та стато-дінамічні навантаження, тобто він втратив можливість працювати за обраною професією та мати за цією професією джерело доходу, щоб належним чином утримувати себе та свою родину, вимушений проходити стаціонарне лікування в лікарняних установах, перебуває під спостереженням лікарів та потребує медикаментозного лікування, на що вимушений витрачати як фізичні, так і матеріальні ресурси.

Вказані обставини, на думку суду, свідчать про істотність вимушених змін у життєвих стосунках позивача та необхідність докладати додаткові зусилля для організації свого життя.

Тому, виходячи з вищевказаних обставин, принципу розумності, виваженості і справедливості, суд вважає необхідним стягнути з відповідачів на користь позивача моральну шкоду в загальному розмірі 60000,00 грн., розподіливши її пропорційно до його стажу роботи на вказаних підприємствах.

Так, загальний стаж роботи позивача ОСОБА_4 на обох підприємствах із шкідливими умовами праці становить 31 рік 02 місяці (374 місяці), з них на ПрАТ «Дніпроспецсталь» - 15 років 10 місяців (190 місяців) або 50,80%, на ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь» 15 років 04 місяці (184 місяці), що становить 49,20%.

Відповідно з ПрАТ «Дніпроспецсталь» на користь ОСОБА_4 слід стягнути моральну шкоду в сумі 30480,00 грн. (60000,00 грн. х 50,80%), з ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь» - 29520,00 грн. (60000,00 грн. х 49,20%).

Такий розмір відшкодування заподіяної моральної шкоди суд вважає співмірним з моральними стражданнями, які заподіяні позивачу ОСОБА_4 .

На підставі викладеного, позов ОСОБА_4 слід задовольнити повністю.

При ухваленні рішення суд відхиляє доводи представників відповідачів про необхідність у випадку стягнення моральної шкоди, визначити її для стягнення з урахуванням податків та інших обов`язкових платежів.

Верховний Суд у постанові від 25.07.2018 у справі № 180/683/13-ц визнав незаконним оподаткування суми відшкодування моральної шкоди, стягнутої за рішенням суду, зазначивши, що суми відшкодування немайнової (моральної) шкоди, стягнуті на підставі судового рішення, підлягають оподаткуванню, крім сум, які за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податків унаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю.

Суд також наголошує на тому, що після змін допп. 164.2.14ПКУзгідно Закону № 466-IX, які діють із 23.05.2020,до оподаткованого доходу включають дохід у вигляді відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовують на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю.

Вказане свідчить на користь працівника, якому за рішенням суду відшкодовується майнова та немайнова шкода, спричинена його здоров`ю, з якої не відраховується податок на доходи фізичних осіб та військовий збір. А тому доводи про необхідність стягнення на відшкодування моральної шкоди з урахуванням такого податку та збору порушує права працівника та суперечить зазначеним вище приписамПодаткового кодексу, а також наведеній правовій позиції Верховного Суду.

Крім того, виходячи з того, що позивач звільнений від сплати судового збору при поданні даного позову, позовні вимоги задоволені повністю, то відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідачів на користь держави судовий збір в загальній сумі 1211,20 грн. та пропорційно задоволеним до них вимогам, зокрема, з відповідача ПАТ «ЗМЗ «Запоріжсталь» судовий збір в сумі 595,91 грн (1211,20 грн. х 49,2%), з ПрАТ «Дніпроспецсталь» - 615,29 грн. (1211,20 грн. х 50,80%).

Також відповідно до ст.137, 141ЦПКУкраїни суд вважає необхідним стягнути з відповідачів на користь позивача понесені ним витрати на правничу допомогу через наступне.

Так, згідно з ч.1, 2, 4, 5 ст.137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним витрат на правничу допомогу, суд виходить з того, що в межах цієї справи позивач ОСОБА_4 отримував правову допомогу адвоката Біліченко О.О. та сплатив за це в загальній сумі 13000,00 грн.

Вказані обставини підтверджуються Договором про надання правової допомоги б/н від 06.06.2024, ордером АР №1162424 від 06.06.2024, актом приймання виконаних робіт/послуг №1 від 27.06.2024 на суму 13000,00 грн., квитанцією до прибуткового касового ордеру №1 від 27.06.2024 на суму 13000,00 грн.

Разом з тим, вказані докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у визначеному розмірі, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

В даному випадку суд приходить до висновку про те, що визначений адвокатом Біліченко О.О. розмір витрат на професійну правничу допомогу є завищеним та неспівмірним із складністю справи, складністю та обсягом наданих адвокатом послуг, витраченим ним часом.

Отже, виходячи з предмету спору, ціни позову, значення справи для сторін, критеріїв реальності адвокатських послуг та розумності їх розміру, враховуючи заперечення представників відповідачів проти відшкодування вказаних витрат, суд керуючись принципами верховенства права, справедливості та пропорційності, відповідно до вимог ст.137 ЦПК України вважає необхідним зменшити розмір витрат на правничу допомогу, понесених позивачем ОСОБА_4 у зв`язку з розглядом цієї справи до 8000,00 грн. та стягнути їх з відповідачів на користь позивача пропорційно задоволеним до них вимогам, зокрема, з відповідача ПАТ «ЗМЗ «Запоріжсталь» в сумі 3936 грн. (8000,00 грн. х 49,2%), з ПрАТ «Дніпроспецсталь» - 4064 грн. (8000,00 грн. х 50,8%).

Керуючись ст.2,4,5,12,13,76-82,89,137,141,259,263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я - задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» на користь ОСОБА_4 одноразову грошову суму у розмірі 29520 (двадцять дев`ять тисяч п`ятсот двадцять) гривень 00 копійок, як відшкодування завданої моральної шкоди.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» на користь ОСОБА_4 одноразову грошову суму у розмірі 30480 (тридцять тисяч чотириста вісімдесят) гривень 00 копійок, як відшкодування завданої моральної шкоди.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» на користь ОСОБА_4 витрати на професійну правничу (правову) допомогу у розмірі 3936 (три тисячі дев`ятсот тридцять шість) гривень 00 копійок.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» на користь ОСОБА_4 витрати на професійну правничу (правову) допомогу у розмірі 4064 (чотири тисячі шістдесят чотири) гривні 00 копійок.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» в дохід держави судовий збір в розмірі595 (п`ятсот дев`яносто п`ять) гривень 91 копійка.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» в дохід держави судовий збір в розмірі 615 (шістсот п`ятнадцять) гривні 29 копійок.

Рішення суду може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторін:

Позивач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Публічне акціонерне товариство «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», кодЄДРПОУ 00191230, місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд.72.

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна», код ЄДРПОУ 00186536, місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд.81.

Повний текст рішення складено 02 вересня 2024 року.

Суддя М.В.Сидорова