Ухвала

від 02.09.2024 по справі 705/4245/24

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №705/4245/24

2-з/705/11/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2024 року м.Умань

Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Піньковський Роман Володимирович, розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Прудивуса Миколи Анатолійовича про забезпечення позову, подану у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про солідарне стягнення боргу та 3-х відсотків річних за розписками,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про солідарне стягнення боргу та 3-х відсотків річних за розписками.

Провадження у справі відкрито та призначено підготовче засідання.

Представник позивача подав до суду заяву про забезпечення позову, просив внести судову заборону відчуження нерухомого та рухомого майна, що належить ОСОБА_3 , рнокпп НОМЕР_1 .

В обґрунтування зазначив про те, що протягом 2008-2014 років між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено ряд договорів позики, за якими ОСОБА_1 було надано ОСОБА_2 грошові кошти на загальну суму 180000 (сто вісімдесят тисяч) доларів США. На підтвердження зазначеного, останнім було складено розписки: від 20.08.2008 на суму 50000 дол. США; від 20.09.2008 на суму 50000 дол. США; від 07.06.2013 на суму 30000 дол. США; від 26.08.2013 на суму 20000 дол. США; від 01.08.2014 на суму 30000 дол. США.

Строк повернення позик, отриманих 20.08.2008, 20.09.2008, 07.06.2013, 26.08.2013 на загальну суму 150000 дол. США не було встановлено, про що свідчить і зміст вказаних розписок, тому вказані позики мали бути повернені відповідачем протягом тридцяти днів від дня пред`явлення відповідної вимоги.

20.03.2018 позивачем на адресу відповідача ОСОБА_2 було надіслано вимогу про повернення коштів в сумі 180000 дол. США за курсом НБУ на дату сплати таких коштів та процентів за договорами позики в сумі, яка буде еквівалентна 172491 дол. США за курсом НБУ на дату сплати таких процентів. Така вимога була отримана відповідачем 27.03.2018, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

В строк до 27.04.2018 заборгованість відповідачем погашена не була. Крім того, відповідачем не було погашено і заборгованість за позикою, отриманою відповідачем 01.08.2014 в розмірі 30000 дол. США, строк погашення за якою минув 01.08.2015.

02 серпня 2018 року ОСОБА_1 подав позов про стягнення боргу та 28 серпня 2018 року Уманським міськрайонним судом було відкрите провадження в справі №705/3275/18. Таким чином, загальна сума заборгованості на дату подання позову за договорами позиками в розмірі 4 734 000,00 грн., що є еквівалентом 180000 доларів США, враховуючи офіційний курс долара США станом на дату подання позову та за процентами, нарахованими на суму боргу на день звернення до суду в розмірі 4 790 098,16 грн., що є еквівалентом 182133,01 дол. США.

В послідуючому вказана цивільна справа була скерована за підсудністю до Дарницького районного суду м. Києва по місцю реєстрації ОСОБА_2 у квартирі АДРЕСА_1 . Ця квартира в послідуючому ОСОБА_2 була передана у власність відповідно договору купівлі-продажу квартири від 28 вересня 2018, що посвідчений приватним нотарiусом Київського міського нотарiального округу ОСОБА_5 на ім`я іншого кредитора ОСОБА_2 громадянина ОСОБА_6 у погашення його боргу перед останнім.

Таким чином, вже через два місяці після подання позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу в справі №705/3275/18, боржник відчужив частину свого особливо цінного майна на користь третіх осіб, при цьому не виключається, що така угода була укладена фіктивно, без реального наміру відчуження, а виключно як забезпечення боргу ОСОБА_2 перед ОСОБА_6 , в тому числі виведення з під можливого звернення стягнення боргу органами примусового виконання рішення суду, можливого забезпечення позову в справі №705/3275/18, адже ОСОБА_2 не знявся з реєстрації в означеній квартирі. Разом з тим, факт укладення боржником ОСОБА_2 в справі такого договору це один з перших юридично підтверджених фактів недобросовісності дій останнього, про що нижче 27 січня 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва в зазначеній цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення боргу,- встановив наступні обставини, що з огляду на положення ЦПК України не підлягають доказуванню:

«у період з 2008 року по 2014 рік між сторонами були укладені договори позики оформленні розписками.

Так, зокрема, 20.08.2008 ОСОБА_2 позичив у ОСОБА_1 кошти в сумі 50 000,00 дол. США, що підтверджується копією розписки, яка наявна в матеріалах справи /т. 1 а.с. 6/.

Крім того, 20.09.2008 ОСОБА_2 позичив у ОСОБА_1 кошти в сумі 50 000,00 дол., що підтверджується копією розписки, яка наявна в матеріалах справи /т. 1 а.с. 7/.

07.06.2013 ОСОБА_2 позичив у ОСОБА_1 кошти в сумі 244 800 грн. (30 000, 00 дол.), що підтверджується копією розписки, яка наявна в матеріалах справи /т. 1 а.с. 8/.

26.08.2013 ОСОБА_2 позичив у ОСОБА_1 кошти в сумі 20 000,00 дол. (163 000, 00 грн.), що підтверджується копією розписки, яка наявна в матеріалах справи /т. 1 а.с. 9/.

01.08.2014 ОСОБА_2 позичив у ОСОБА_1 кошти в сумі 30 000,00 дол. США (в еквіваленті 375 000,00 грн.), які зобов`язався повернути через рік, що підтверджується копією розписки, яка наявна в матеріалах справи /т. 1 а.с. 10/.»

Відповідно матеріалів цивільної справи Дарницького районного суду м. Києва №705/3275/18 ОСОБА_2 щонайменше з 17 вересня 2018 року, дати отримання позову з додатками, ухвалою про відкриття провадження та 18 вересня 2018 року було відомо особисто про існування цивільного спору в Уманському суді в справі за позовом ОСОБА_1 про стягнення боргу в сумі 180000 доларів США, адже саме в означену дату особисто ОСОБА_2 подавав до Уманського міськрайонного суду заперечення про розгляд справи в спрощеному провадженні та заяву про ознайомлення з матеріалами справи, вчинив відмітку про ознайомлення з ними. Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 27 січня 2021 року, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 23 червня 2021 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задоволено частково.

Постановою Верховного Суду Касаційного цивільного суду стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3 % річних у загальному розмірі 10 910,96 дол. США (3 636,99 дол. США за договором позики від 20 серпня 2008 року; 3 636,99 дол. США за договором позики від 20 серпня 2008 року, 2 182,19 дол. США за договором позики від 07 червня 2013 року, 1 454,79 дол. США за договором позики від 26 серпня 2013 року). Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 27 січня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 червня 2021 року в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення 150 000,00 дол. США боргу за договорами позики від 20 серпня 2008 року, 20 вересня 2008 року, 07 червня 2013 року, 26 серпня 2013 року залишити без змін.

Отже, в судовому рішенні Верховного Суду в справі №705/3275/18, встановлено суму заборгованості ОСОБА_2 на користь позивача суми боргу за договорами позики в розмірі 150 000 дол. США та 10 910,96 дол. США як 3% річних за прострочення виконання зобов`язання. Вказані кошти, відповідно до пояснень відповідача, були необхідні йому для розширення виробництва МПП «Агропромресурси» (код ЄДРПОУ 22803389), директором і власником якого є відповідач, а саме для будівництва та реконструкції приміщень, придбання обладнання, поповнення обігових коштів, про що свідчить і лист від 19.11.2014 року, складений відповідачем, копія якого додається.

Після закінчення судового розгляду вищевказаної справи та направлення виконавчого листа для примусового виконання в органи ДВС виявилось, що жодного майна, на яке може бути звернуто стягнення для виконання судового рішення у ОСОБА_2 немає. Наряду з нерухомим майном, що належало ОСОБА_2 як фізичній особі, ним також по договору дарування було подаровано своєму синові ОСОБА_7 і значну частку в МПП «Агропромресурси».

Разом з тим, позивач ОСОБА_1 в справі №705/3275/18 заявляв позовні вимоги про повернення позики лише до ОСОБА_2 , маючи очевидно право солідарного стягнення позики також і з відповідача ОСОБА_3 , як дружини, з огляду на наступні обставини та положення норм матеріального права.

Так, зокрема, суму позики за розписками від 20.08.2008, відповідно якої ОСОБА_2 позичив у ОСОБА_1 кошти в сумі 50 000,00 дол. США, та розпискою від 20.09.2008 року, відповідно якої ОСОБА_2 позичив у ОСОБА_1 кошти в сумі 50 000,00 дол. було підтверджено розпискою від 15 січня 2009 року, складеною на ім`я ОСОБА_1 як ОСОБА_2 так і його дружиною ОСОБА_3 на всю суму позики за двома розписками 100000 доларів США. Розписка складена власноручно ОСОБА_2 та підписана ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Оригінал розписки знаходиться в позивача та може бути надано до суду.

Крім того, як свідчать дані ЄДРПУ відносно МПП «Агропромресурси», на розвиток якого, як знову ж таки свідчить відповідь від імені ОСОБА_2 як керівника МПП «Агропромресурси» і отримувались позики за всіма означеними розписками, що станом до 20 року співзасновником МПП «Агропромресурси» (код ЄДРПОУ 22803389) була також відповідачка ОСОБА_3 на розмір статутного капіталу 21%, відтак, позика використана в інтересах сім`ї ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Отже, решта позикових коштів за розписками від 07.06.2013 ОСОБА_2 позичив у ОСОБА_1 кошти в сумі 244 800 грн. (30 000, 00 дол.), від 26.08.2013 ОСОБА_2 позичив у ОСОБА_1 кошти в сумі 20 000,00 дол., та від 01.08.2014 ОСОБА_2 позичив у ОСОБА_1 кошти в сумі 30 000,00 дол. США (в еквіваленті 375 000,00 грн.), які зобов`язався повернути через рік ОСОБА_2 , як свідчить його ж лист від 19.11.2014 року на претензію ОСОБА_1 про повернення коштів, отриманих в позику на загальну суму 180000 доларів США та використання всіх отриманих від ОСОБА_1 . ОСОБА_2 коштів на розвиток МПП «Агропромресурси».

Вказані кошти, відповідно до пояснень відповідача, були необхідні йому для розширення виробництва МПП «Агропромресурси» (код ЄДРПОУ 22803389), директором і власником якого є відповідач, а саме для будівництва та реконструкції приміщень, придбання обладнання, поповнення обігових коштів, про що свідчить і лист від 19.11.2014 року, складений відповідачем.

Вказані обставини кожна окремо та, у взаємозв`язку вказують, що такі позики на суму 100000 доларів США отримана ОСОБА_2 за розписками від 20.08.2008, відповідно якої ОСОБА_2 позичив у ОСОБА_1 кошти в сумі 50 000,00 дол. США, та розпискою від 20.09.2008 року, відповідно якої ОСОБА_2 позичив у ОСОБА_1 кошти в сумі 50 000,00 дол., а також позики за розписками, були укладені в інтересах сім`ї ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а саме в інтересах та для розвитку їх підприємства «Агропромресурси», фактично підприємства, заснованого ОСОБА_2 та його дружиною ОСОБА_3 як в інтересах сім`ї розвитку сімейного їх бізнесу.

У відповідності до норм ст. ст. 61, 65 СК України та позиції Верховного Суду, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то цивільні права та обов`язки за цим договором виникають у обох із подружжя.

В судовій справі №705/3275/18 ОСОБА_1 звернувся до одного з солідарних боржників, що в повній мірі відповідає положенням ст. 543 ЦК України «У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо, кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.», положень ст. ст. 15, 16 ЦК України та, а також процесуальним правам позивача встановленим ст. ст. 4, 5, 43 ЦПК України.

У даній справі ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_3 , як подружжя, про стягнення боргу, вказуючи, що відповідачі, як подружжя, є солідарними боржниками й несуть солідарний обов`язок щодо повернення йому грошових коштів, отриманих у борг у січні 2020 року.

Крім того, шляхом учинення ряду безвідплатних угод під час судового розгляду справи №705/3275/18 нежитлове приміщення магазину продовольчих товарів, що розташоване в АДРЕСА_2 (на сьогодні та на дату укладення договору АДРЕСА_3 , площею 69,3 кв.м. з ОСОБА_2 було переоформлене зрештою на його дружину ОСОБА_3 . Аналогічна доля настигла й житловий будинок в АДРЕСА_3 та земельної ділянки під означеним будинком кадастровий номер 7124381500:01:002:0987 площею 0,31 га. з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що зрештою залишилась у власності ОСОБА_3 .

Отже, відповідно ч. 1 ст. 543 ЦК України «У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо».

З врахуванням встановлених фактів в справі №705/3275/18 та виходячи з встановленої Верховним Судом суми боргу за вищеперерахованими розписками в 150000 доларів США основного боргу та 3-х відсотків річних за період станом на момент подання позову в означеній справі 02 серпня 2018 року 10910 доларів США, а всього 160910 доларів США.

Слід зауважити, що відповідачем до даного часу не виконано рішення суду про стягнення з нього всієї суми боргу, чим порушується один з головних принципів судочинства стосовно обов`язковості до виконання рішення суду, що набрало законної сили.

З огляду на наявний, вже розглянутий судами спір про борг ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 позовна вимога в частині стягнення 160910 доларів США заявляється солідарно і до ОСОБА_3 . Вимога ж про стягнення 3-х відсотків річних за період з 2 серпня 2018 року по дань подання позову в сумі 17 219,57 доларів США заявляється солідарно до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

На сьогодні у відповідності з даними Держреєстру прав відповідачка ОСОБА_3 має у власності особисте приватне майно, на яке може бути звернуто стягнення в даній справі, докази про яке подано до позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі для запобігання потенційним труднощам щодо подальшого виконання такого рішення.

У зв`язку з очевидною можливістю та відсутністю на момент подання позову перешкод для ОСОБА_3 відчужити під час судового розгляду справи нерухоме майно, що є її майном на яке може бути звернуто стягнення в справі, і до того ж стало її власністю по ряду невідплатних правочинів договорів дарування, можливого неодноразової зміни власників на третіх осіб, що унеможливить її подальше повернення або утруднить, вимушені клопотати про унесення судової заборони відчуження нерухомого майна, що належить ОСОБА_3 код РНОКПП НОМЕР_1 .

Мотивованість підозр позивача щодо можливого відчуження всього майна, на яке може бути звернуто стягнення Відповідачки ОСОБА_3 випливає з матеріалів з позовом, а саме фактів неодноразової зміни власників нерухомого майна ОСОБА_2 та Л.М. в періодах часу, коли позикові кошти було прострочено в поверненні.

У зв`язку з цим і стало питання щодо необхідності заявлення такого клопотання, як забезпечення позову.

В подальшому представник позивача подав до суду заяву про уточнення поданої раніше заяви про забезпечення позову, а саме просив суд накласти арешт на майно, що належить відповідачу, згідно наданих суду письмових доказів (витягів з Єдиного реєстру речових прав), а саме на:

- земельну ділянку площею 0,1 га, кадастровий номер 7124381500:01:002:0987, що набута відповідачем ОСОБА_3 у відповідності до договору дарування від 16 січня 2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Уманського міського нотаріального округу Черкаської області Карайкозою Г.І..;

- житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3 , що набутий відповідачем ОСОБА_3 у відповідності до договору дарування від 16 січня 2020 року, посвідчений приватним нотаріусом Уманського міського нотаріального округу Черкаської області Карайкозою Г.І.;

- земельну ділянку площею 5,97 га кадастровий номер 3523655100:02:000:0757, що набута відповідачем ОСОБА_3 у відповідності до договору дарування від 15 грудня 2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Уманського міського нотаріального округу Черкаської області Карайкозою Г.І.

На підставі ч. 1ст. 153 ЦПК України суддя вважає за необхідне розглянути вказану заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву про забезпечення позову та наявні матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку, що вимоги заявника підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1ст. 149 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, або до набрання законної сили рішенням про відмову в позові.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Відповідно до ч. 2ст. 149 ЦПК Українизабезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, а також забороною вчиняти певні.

Відповідно до ч. 1ст. 152 ЦПК Українизаява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Згідно пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Таким чином, суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного правам чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 05 червня 2018 р. у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 р. у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-186гс18), від 30 січня 2019 р. у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18) та від 04 червня 2019 р. у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

З матеріалів справи судом встановлено, що представник позивача подав заяву про забезпечення позову, звернувшись до суду з позовом про солідарне стягнення боргу та 3 відсотків річних за розписками та стягнення з відповідача ОСОБА_3 160910 доларів США та солідарного стягнення з останньої та іншого відповідача ОСОБА_2 три відсотки річних у розмірі 17219,57 доларів США.

Представник позивача зазначає, що позивач тривалий час намагається повернути кошти, передані відповідачу на розвиток сімейного бізнесу, шляхом укладення договорів позики, укладення яких підтверджується розписками позичальника, що підтверджено судом при розгляді попередніх справ щодо стягнення таких коштів. При цьому, відповідач ОСОБА_2 достовірно знаючи про свій обов`язок виконання рішення суду та повернення коштів позивачу, уникає від виконання, та навпаки, намагається шляхом відчуження належного йому майна представити себе неплатоспроможним. Іншій відповідач, є солідарним боржником, оскільки кошти отримувалися у період перебування у шлюбі, на потреби сімейного бізнесу, а тому ОСОБА_3 також має нести солідарну відповідальність за такі борги. Маючи у своїй власності нерухоме майно, вона 24.08.2024, тобто під час вирішення питання про відкриття провадження у вказаній справі, уже відчужила належне їй приміщення магазину по АДРЕСА_3 , уклавши зі своїм сином ОСОБА_7 договір дарування. Тобто невжиття заходів забезпечення позову у цій справі призведе до неможливості виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог його довірителя.

Суд, пересвідчившись в тому, що між сторонами дійсно виник спір та невжиття заходів саме такого виду забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в даній справі, вважає за необхідне для забезпечення позовних вимог накласти арешт на майно, належне ОСОБА_3 , а саме: земельну ділянку площею 0,1 га, кадастровий номер 7124381500:01:002:0987; житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3 , та земельну ділянку площею 5,97 га кадастровий номер 3523655100:02:000:0757, до набрання законної сили рішенням суду по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про солідарне стягнення боргу та 3 відсотків річних за розписками.

Враховуючи предмет спору та обсяг позовних вимог, дані про особу відповідачів та відомості про належність майна, суд вважає, що такий вид забезпечення позову відповідатиме змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернувся позивач ОСОБА_1 , характеру його порушення та не буде порушувати прав та законних інтересів інших осіб, а отже є співмірним.

На підставі викладеного, керуючись положеннями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», ст. ст. 149, 150, 153, 154, 353, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Прудивуса Миколи Анатолійовича про забезпечення позову задовольнити.

Застосувати заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, належне ОСОБА_3 , рнокпп НОМЕР_1 , а саме:

- земельну ділянку площею 0,31 га, кадастровий номер 7124381500:01:002:0987, розташованої за адресою: Черкаська область, Уманський район, с. Городецьке;

- житловий будинок загальною площею 83,8 кв.м, за адресою: АДРЕСА_3 ;

- земельну ділянку площею 5,97 га кадастровий номер 3523655100:02:000:0757, що розташована за адресою: Кіровоградська область, Новоархангельський район, Новоархангельська селищна рада,

до набрання законної сили рішенням суду по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про солідарне стягнення боргу та 3-х відсотків річних за розписками.

Копію ухвали надіслати до Відділу державної виконавчої служби у м. Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) для вжиття відповідних заходів та сторонам до відома.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Р. В. Піньковський