Постанова

від 30.01.2025 по справі 705/4245/24

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2025 року

м. Черкаси

Справа № 705/4245/24Провадження № 22-ц/821/150/25категорія: на ухвалу

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Новікова О.М.

суддів: Карпенко О.В., Василенко Л.І.

секретаря: Винник І.М.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

представник позивача: адвокат Прудивус Микола Анатолійович

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3

представник відповідача ОСОБА_3 : адвокат Комісаренко Антон Володимирович

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 адвоката Комісаренка Антона Володимировича на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 02 вересня 2024 року про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про солідарне стягнення боргу та 3-х відсотків річних за розпискою,-

в с т а н о в и в :

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Прудивус М.А. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про солідарне стягнення боргу та 3-х відсотків річних за розписками.

Представник позивача подав до суду заяву про забезпечення позову, просив внести судову заборону відчуження нерухомого та рухомого майна, що належить ОСОБА_3 , рнокпп НОМЕР_1 .

В обґрунтування зазначив про те, що в судовому рішенні Верховного Суду в справі №705/3275/18, встановлено суму заборгованості ОСОБА_2 на користь позивача суми боргу за договорами позики в розмірі 150000,00 дол. США та 10 910,96 дол. США як 3% річних за прострочення виконання зобов`язання.

Після закінчення судового розгляду вищевказаної справи та направлення виконавчого листа для примусового виконання в органи ДВС виявилось, що жодного майна, на яке може бути звернуто стягнення для виконання судового рішення у ОСОБА_2 немає. Наряду з нерухомим майном, що належало ОСОБА_2 як фізичній особі, ним також по договору дарування було подаровано своєму синові ОСОБА_4 і значну частку в МПП «Агропромресурси».

У даній справі ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_3 , як подружжя, про стягнення боргу, вказуючи, що відповідачі є солідарними боржниками й несуть солідарний обов`язок щодо повернення йому грошових коштів, отриманих у борг у січні 2020 року.

Крім того, шляхом учинення ряду безвідплатних угод під час судового розгляду справи №705/3275/18 нежитлове приміщення магазину продовольчих товарів, що розташоване в АДРЕСА_1 (на сьогодні та на дату укладення договору АДРЕСА_2 ), площею 69,3 кв.м. з ОСОБА_2 було переоформлене зрештою на його дружину ОСОБА_3 . Аналогічна доля настигла й житловий будинок в АДРЕСА_2 та земельної ділянки під означеним будинком кадастровий номер 7124381500:01:002:0987 площею 0,31 га. з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що зрештою залишилась у власності ОСОБА_3 .

З огляду на наявний, вже розглянутий судами спір про борг ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 позовна вимога в частині стягнення 160910,00 доларів США заявляється солідарно і до ОСОБА_3 . Вимога ж про стягнення 3-х відсотків річних за період з 2 серпня 2018 року по дань подання позову в сумі 17 219,57 доларів США заявляється солідарно до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

На сьогодні у відповідності з даними Держреєстру прав відповідач ОСОБА_3 має у власності особисте приватне майно, на яке може бути звернуто стягнення в даній справі, докази про яке подано до позову.

У зв`язку з очевидною можливістю та відсутністю на момент подання позову перешкод для ОСОБА_3 відчужити під час судового розгляду справи нерухоме майно, що є майном, на яке може бути звернуто стягнення в справі, і до того ж стало її власністю по ряду невідплатних правочинівдоговорів дарування, можливого неодноразової зміни власників на третіх осіб, що унеможливить її подальше повернення або утруднить, вимушені клопотати про унесення судової заборони відчуження нерухомого майна, що належить ОСОБА_3 , код РНОКПП НОМЕР_1 .

Мотивованість підозр позивача щодо можливого відчуження всього майна, на яке може бути звернуто стягнення випливає з матеріалів з позовом, а самефактів неодноразової зміни власників нерухомого майна подружжя ОСОБА_5 в періодах часу, коли позикові кошти було прострочено в поверненні.

У зв`язку з цим і стало питання щодо необхідності заяви такого клопотання, як забезпечення позову.

В подальшому представник позивача подав до суду заяву про уточнення поданої раніше заяви про забезпечення позову, а саме просив суд накласти арешт на майно, що належить відповідачу, згідно наданих суду письмових доказів (витягів з Єдиного реєстру речових прав), а саме на:

- земельну ділянку площею 0,1 га, кадастровий номер 7124381500:01:002:0987, що набута відповідачем ОСОБА_3 у відповідності до договору дарування від 16 січня 2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Уманського міського нотаріального округу Черкаської області Карайкозою Г.І.;

- житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , що набутий відповідачем ОСОБА_3 у відповідності до договору дарування від 16 січня 2020 року, посвідчений приватним нотаріусом Уманського міського нотаріального округу Черкаської області Карайкозою Г.І.;

- земельну ділянку площею 5,97 га кадастровий номер 3523655100:02:000:0757, що набута відповідачем ОСОБА_3 у відповідності до договору дарування від 15 грудня 2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Уманського міського нотаріального округу Черкаської області Карайкозою Г.І.

Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 02 вересня 2024 року заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Прудивуса М.А. про забезпечення позовузадоволено.

Застосовано заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, належне ОСОБА_3 , рнокпп НОМЕР_1 , а саме:

- земельну ділянку площею 0,31 га, кадастровий номер 7124381500:01:002:0987, розташованої за адресою: Черкаська область, Уманський район, с. Городецьке;

- житловий будинок загальною площею 83,8 кв.м, за адресою: АДРЕСА_2 ;

- земельну ділянку площею 5,97 га кадастровий номер 3523655100:02:000:0757, що розташована за адресою: Кіровоградська область, Новоархангельський район, Новоархангельська селищна рада,

до набрання законної сили рішенням суду по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про солідарне стягнення боргу та 3-х відсотків річних за розписками.

Копію ухвали надіслано до Відділу державної виконавчої служби у м. Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) для вжиття відповідних заходів та сторонамдо відома.

Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою, представник ОСОБА_3 адвокат Комісаренко А.В. звернувся до Черкаського апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нове рішення про відмову у задоволенні клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно ОСОБА_3 .

Вказує, що три об`єкта майна, на які накладено арешт судом першої інстанції ще з 30.08.2024 не належать ОСОБА_3 . Так, 30.08.2024 року ОСОБА_3 вчинила наступні договори дарування, посвідчені належним чином:

-договір дарування від 30.08.2024 №2339, за яким подарувала земельну ділянку площею 0,21га, кадастровий номер 7124381500:01:002:0987, розташованої за адресою: Черкаська область, Уманський район, с. Городецьке, ОСОБА_4 ;

-договір дарування від 30.08.2024 №2338, за яким подарувала житловий будинок загальною площею 83,8кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 ;

-договір дарування від 30.08.2024 №2337, за яким подарувала земельну ділянку площею 5,97га, кадастровий номер 3523655100:02:000:0757, що розташована за адресою: Кіровоградська область, Новоархангельський район, Новоархангельська селищна рада, ОСОБА_6 .

На підтвердження зазначено надає відповідні Інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Зазначає, що на момент розгляду клопотання про забезпечення позову та постановлення оскаржуваної ухвали, вищевказані три об`єкти нерухомого майна не перебували у власності ОСОБА_3 . Відтак, суд першої інстанції наклав арешт на майно, належне третій особі на праві приватної власності. Суд першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали не здійснив належної перевірки того, чи перебувають об`єкти нерухомого майна, арешт на які просив накласти позивач для забезпечення позову, у власності саме ОСОБА_3 і саме станом на день вирішення питання про забезпечення позову.

Стверджує, що з наведеного вбачається, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою в розумінні норм ч. 2 та ч. 5 ст. 263 ЦПК України та постановлена з грубим порушенням ст. 149, п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України.

У січні 2025 року від представника ОСОБА_1 адвоката Прудивуса М.А. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Вказує. що в даній справі ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 як подружжя, про стягнення боргу, вказуючи, що відповідачі, як подружжя, є солідарними боржниками й несуть солідарний обов`язок щодо повернення йому грошових коштів, отриманих у борг у січні 2020 року. На момент подання означеного позову та заяви про його забезпечення у відповідності з даними Держреєстру прав відповідач ОСОБА_3 має у власності особисте приватне майно, на яке може бути звернуто стягнення в даній справі, докази про яке надано до позову.

Зазначає, що обрані судом види забезпечення позову не призведуть до невиправданого обмеження майнових прав ОСОБА_7 , оскільки відповідне майно фактично зберігатиметься у володінні останнього, а обмежується лише його можливість розпорядитися таким.

Вказує, що несвоєчасний розгляд судом першої інстанції клопотання про забезпечення позову став на користь відповідачів та дозволив по суті їм оформити черговий договір дарування відносно одного і того ж майна, а відтак для ефективного поновлення в правах позивача винесена судом першої інстанції ухвала, що оскаржується, не може бути скасована.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду 1 інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно дост. 263 ЦПК Українизаконним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення першої інстанції таким вимогам не відповідає.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову та застосовуючи заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами дійсно виник спір та невжиття заходів саме такого виду забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в даній справі, вважає за необхідне для забезпечення позовних вимог накласти арешт на майно, належне ОСОБА_3 , а саме: земельну ділянку площею 0,1 га, кадастровий номер 7124381500:01:002:0987; житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , та земельну ділянку площею 5,97 га кадастровий номер 3523655100:02:000:0757, до набрання законної сили рішенням суду по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про солідарне стягнення боргу та 3 відсотків річних за розписками.

Враховуючи предмет спору та обсяг позовних вимог, дані про особу відповідачів та відомості про належність майна, суд першої інстанції дійшов висновку, що такий вид забезпечення позову відповідатиме змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернувся позивач ОСОБА_1 , характеру його порушення та не буде порушувати прав та законних інтересів інших осіб, а отже є співмірним.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихст. 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 2ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Як вбачається з роз`яснень, викладених у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 2 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має зурахуваннямдоказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог,пересвідчитися,зокрема,в тому, що між сторонами дійсно виникспіртаіснуєреальназагроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовнихвимог,даніпроособувідповідача,атакож відповідність виду забезпечення позову,який проситьзастосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до ч. 3ст. 150 ЦПК Українизаходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

З матеріалів справи вбачається, що предметом судового спору (позову, що забезпечується) є солідарне стягнення боргу та 3-х відсотків річних за розписками.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, 28 серпня 2024 року на адресу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від представника ОСОБА_1 адвоката Прудивуса М.А. надійшло клопотання (повторне) про забезпечення позову.

Оскаржуваною ухвалою від 02 вересня 2024 року задоволено заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову.

25 листопада 2024 року представником ОСОБА_3 адвокатом Комісаренком А.В. подано апеляційну скаргу на вищевказану ухвалу та на підтвердження доводів апеляційної скарги в якості доказів надано:

-Відомості з державного реєстру речових прав, номер інформаційної довідки №404868350, з якої вбачається, що відповідно до нотаріального договору дарування від 30.08.2024 №2339, право власності на земельну ділянку площею 0,31га, кадастровий номер 7124381500:01:002:0987, розташованої за адресою: Черкаська область, Уманський район, с. Городецьке, набув ОСОБА_4 ;

-Відомості з державного реєстру речових прав, номер інформаційної довідки №404868528, з якої вбачається, що відповідно до нотаріального договору дарування від 30.08.2024 №2338, право власності на житловий будинок загальною площею 83,8кв.м., житлова площа 49,8кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , набув ОСОБА_4 ;

-Відомості з державного реєстру речових прав, номер інформаційної довідки №404868217, з якої вбачається, що відповідно до нотаріального договору дарування від 30.08.2024 №2337, право власності на земельну ділянку площею 5,97га, кадастровий номер 3523655100:02:000:0757, набув ОСОБА_4 .

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, на момент постановлення оскаржуваної ухвали від 02 вересня 2024 року, судом першої інстанції було накладено арешт на майно, яке належить на праві власності іншій особі, яка не є відповідачем у справі, а саме: ОСОБА_4 , що суперечить вимогам пункту 1 частини першої статті 150 ЦПК України, яка передбачає, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Таким чином, задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції не з`ясував, коло осіб, які є власниками майна, на яке заявлялось клопотання про накладення арешту, а отже, не встановив коло осіб, права яких може бути порушено при вчиненні такої процесуальної дії, внаслідок чого було порушено норми процесуального права та права особи, яка не залучалася до участі у розгляді справи, а саме, ОСОБА_4 .

Відповідно до п. 4 ч. 3ст. 376 ЦПК Українипорушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

З огляду на те, що оскаржуваною ухвалою було вирішено права та інтереси ОСОБА_4 , який не приймав участі у справі, колегія суддівприходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції в силуст. 376 ЦПК Українипідлягає скасуванню з ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову в цій частині з наведених вище підстав.

Керуючись ст.ст. 35, 258, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 адвоката Комісаренка Антона Володимировича задовольнити.

Ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 02 вересня 2024 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні заяви представника ОСОБА_1 -адвоката Прудивуса Миколи Анатолійовича про забезпечення позову відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.

Повний текст постанови складено 04 лютого 2025 року.

Головуючий: О.М. Новіков

Судді: О.В. Карпенко

Л.І. Василенко