Ухвала

від 26.08.2024 по справі 1-368/11

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 серпня 2024 року

м. Київ

справа № 1-368/11

провадження № 51-6302 зно18

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши заяву засудженого ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду від 02 липня 2021 року,

установив:

Вироком Печерського районного суду м. Києва від 29 січня 2013 року ОСОБА_4 визнано винуватим та засуджено за ч. 2 ст. 365 Кримінального кодексу України (далі - КК), ч. 3 ст. 364 КК, ч. 3 ст. 166 Кримінального кодексу України 1960 року (далі - КК 1960 року), пунктами «в», «і» ст. 93 КК 1960 року,

ст. 70 КК до покарання у виді довічного позбавлення волі з позбавленням права обіймати атестовані посади, пов`язані з виконанням функцій представника влади строком на 3 роки та з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 06 січня 2016 року вирок районного суду щодо ОСОБА_4 в порядку ст. 365 Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року (далі - КПК 1960 року) було змінено.

Уточнено, що ОСОБА_4 визнаний винним та засуджений за ч. 2 ст. 365 КК

в редакції статті від 05 квітня 2001 року, за ч. 3 ст. 364 КК в редакції статті

від 15 квітня 2008 року, за ч. 3 ст. 166 КК 1960 року в редакції статті від 11 липня 1995 року, за пунктами «в» та «і» ст. 93 КК 1960 року в редакції статті від 22 лютого 2000 року.

Перекваліфіковано дії ОСОБА_4 з ч. 3 ст. 364 КК на ч. 2 ст. 357 цього Кодексу та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі п. 3 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК звільнено ОСОБА_4 від призначеного за ч. 2 ст. 357 КК покарання у зв`язку із закінченням строків давності.

На підставі ст. 5 КК пом`якшено призначене ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 166 КК 1960 року основне покарання до 10 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати атестовані посади, пов`язані з виконанням функцій представника влади строком на 3 роки.

На підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів, передбачених ч. 2 ст. 365 КК, ч. 3

ст. 166 КК 1960 року, пунктами «в» та «і» ст. 93 КК 1960 року, ОСОБА_4 остаточно визначено покарання у виді довічного позбавлення волі

з позбавленням права обіймати атестовані посади, пов`язані з виконанням функцій представника влади, строком на 3 роки.

Ухвалою Верховного Суду від 02 липня 2021 року вказані вирок та ухвали залишено без змін.

9 липня 2024 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга засудженого ОСОБА_4 разом із доповненнями до неї, яку ухвалою Суду

від 15 липня 2024 року було залишено без руху та надано п`ятнадцятиденний строк для усунення зазначених в ній недоліків.

На виконання вказаної ухвали Суду ОСОБА_4 направив процесуальний документ, зі змісту та прохальної частини якого вбачається, що останній, у тому числі просить прийняти рішення про перегляд кримінальної справи № 1-368/11 за нововиявленими обставинами та скасувати ухвалуВерховного Суду від 02 липня 2021 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів розцінює вказаний процесуальний документ в цій частині, як заяву засудженого ОСОБА_4 про перегляд ухвали Верховного Суду від 02 липня 2021 року щодо нього за нововиявленими обставинами.

Перевіривши заяву засудженого ОСОБА_4 , колегія суддів дійшла такого висновку.

Порядок здійснення провадження за нововиявленими обставинами врегульовано Главою 34 КПК.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 459 КПК нововиявленими обставинами визнаються: штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку

і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

Перегляд судових рішень, які набрали законної сили, за нововиявленими обставинами є екстраординарною процедурою перегляду судових рішень

у виняткових випадках, коли після завершення розгляду кримінального провадження в звичайному порядку (в судах першої, апеляційної і касаційної інстанцій) виявлено обставини, які мають такі ознаки: вони існували на момент ухвалення відповідних судових рішень, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами, під час судового розгляду; вони мають істотне значення, оскільки самі собою або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

При цьому, стверджуючи про такі обставини, як то завідомо неправдиві показання свідка, необхідно надати суду відповідні процесуальні рішення, якими такі факти встановлено (наприклад вирок суду, що набрав законної сили, в якому констатовано факт завідомо неправдивих показань свідків чи інше рішення, яким таке може бути підтверджено).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 463 КПК, заява про перегляд судового рішення

за нововиявленими обставинами подається до суду тієї інстанції, який першим допустив помилку внаслідок незнання про існування таких обставин.

Тому, звертаючись саме до Верховного Суду із заявою про перегляд рішення цього суду за нововиявленими обставинами засуджений має врахувати, що суд касаційної інстанції при перегляді вироку місцевого суду та ухвали суду апеляційної інстанції виходив із обставин справи, встановлених цими судами, водночас ОСОБА_4 у заяві не наводить мотивів, чому саме Верховний Суд першим допустив помилку внаслідок незнання про існування таких обставин.

Разом із тим, приписами ч. 1 ст. 461 КПК передбачено, що заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подано протягом трьох місяців після того, як особа, яка звертається до суду, дізналася або могла дізнатися про ці обставини.

Зі змісту заяви засудженого ОСОБА_4 вбачається, що обставини, які він вважає нововиявленими, в розумінні положень ч. 2 ст. 459 КПК, стали йому відомі через тиждень після постановлення ухвали Верховного Суду від 2 липня

2021 року, а деякі з них на початку 2023 року.

Із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами

ОСОБА_4 звернувся лише 31 липня 2024 року, тобто поза межами строку, зазначеного у ч. 1 ст. 461 КПК. Водночас засуджений не порушує питання про поновлення такого строку.

Положеннями ч. 3 ст. 464 КПК визначено, що до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, яка не оформлена згідно з вимогами, передбаченими ст. 462 КПК, застосовуються правила ч. 3 ст. 429 КПК.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК у взаємозв`язку з ч. 3 ст. 464 КПК, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами повертається, якщо вона подана після закінчення строку звернення про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами і особа яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд касаційної інстанції за заявою такої особи не знайшов підстав для його поновлення.

Водночас, прохання засудженого розглянути заяву у режимі відеоконференції та призначити йому безоплатного захисника не може бути вирішено на даній стадії провадження, оскільки такі питання вирішуються судом касаційної інстанції у разі відкриття кримінального провадження за нововиявленими обставинами. Проте, засуджений не позбавлений процесуального права особисто звернутися до вказаного центру із відповідною заявою для вирішення такого питання.

Керуючись статтями 429, 461, 464 КПК, Верховний Суд

постановив:

Заяву засудженого ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду від 02 липня 2021 року щодо нього повернути останньому.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3