Ухвала

від 06.01.2025 по справі 360/949/24

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

06 січня 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/949/24

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження заяву адвоката Шурхна Кирила Анатолійовича про поновлення строку звернення до суду у справі за позовом адвоката Шурхна Кирила Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

ВСТАНОВИВ:

16.08.2024 до Луганського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява адвоката Шурхна Кирила Анатолійовича інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Національної поліції в Луганській області (далі відповідач), в якій просить суд:

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Луганській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, у сумі 542743,97 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач проходив службу Головному управлінні Національної поліції в Луганській області, наказом № 333 о/с від 06.09.2021, останній звільнений зі служби в Національній поліції.

Однак позивачу не виплатили при звільненні: компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки за весь час проходження служби в національній поліції; компенсацію за невикористані дні відпустки як учаснику бойових дій за весь час проходження служби з моменту отримання позивачем статусу УБД; грошову винагороду за безпосередню участь в проведенні АТО.

Позивач звернувся до ГУНП в Луганській області із заявою, в якій просив здійснити остаточний розрахунок при звільненні та виплатити йому зазначені грошові компенсації.

Листом від 02.11.2021, відповідач відмовив у виплаті компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки та додаткової відпустки як учаснику бойових дій, посилаючись на те, що компенсація відпустки поліцейським за попередні роки, що передують року звільнення.

Вважаючи, що його права були порушені ОСОБА_1 вимушений був звернутись до суду за захистом своїх прав.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 03.04.2023 у справі №360/7702/21 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені, постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2024 рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Фактичний розрахунок проведений лише 27.04.2024, що підтверджує скрін з додатку «Приват24» із зазначенням призначення платежів.

Таким чином, відповідач не здійснив повний розрахунок з позивачем з моменту звільнення з 06.09.2021.

Сума середньоденної заробітної плати позивача, відповідно до довідки про доходи №318/111/22/2024 від 26.06.2024 складає: 564,77 гривень.

Кількість робочих днів, належних оплаті за час затримки розрахунку при звільненні за період з 07.09.2021 до 27.04.2024 складає 961.

Відтак, сума середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні становить: 961 х 564,77 = 542743,97 гривні.

З посиланням на статті 116, 117 Кодексу законів про працю України просить стягнути з відповідача кошти в сумі 542743,97 грн.

Ухвалою суду від 20.08.2024 позов залишено без руху.

На виконання ухвали суду представником позивача надано заяву про поновлення строку звернення до суду.

Ухвалою суду від 02.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі; вирішено справу розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду вирішено розглянути після надходження відзиву на позов.

Відповідачем на виконання ухвали суду надано відзив на позов, документи та клопотання про залишення позову без розгляду через пропуск строку звернення до суду.

Ухвалою суду від 17.10.2024 витребувано у Військової частини НОМЕР_1 , де проходить службу позивач, докази у справі.

Ухвалою суду від 01.11.2024 вирішено подальший розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, продовжено строк підготовчого провадження у справі № 360/949/24 на тридцять днів, призначено підготовче засідання на 19.11.2024, витребувано докази.

Ухвалою суду від 19.11.2024 зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 440/6856/22.

Ухвалою суду від 24.12.2024 поновлено провадження у справі призначено підготовче засідання на 30.12.2024.

Ухвалою суду від 30.12.2024 у задоволені заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду відмовлено, позовну заяву залишено без руху.

На виконання ухвали суду від 30.12.2024 представником відповідача до суду подано заяву про поновлення строку звернення до суду в якій зазначено, що у встановлений строк звернутись до суду з позовною заявою ОСОБА_1 не зміг в зв`язку з проходженням військової служби в лавах ЗСУ. Проходження ОСОБА_1 військової служби в ЗСУ з 07.03.2022 підтверджується витягом з наказу. Проходження особою військової служби, призваною по мобілізації у Збройні Сили України, може бути підставою для поновлення строку звернення до суду з кількох причин, пов`язаних із особливим статусом військовослужбовців та характером їхньої служби:

1. Обмеження доступу до правової допомоги: під час служби військовослужбовці можуть перебувати у віддалених, в тому числі и? небезпечних місцях, де відсутній доступ до адвокатів чи інших правових ресурсів, що обмежує можливість своєчасного звернення до суду.

2. Виконання обов`язків служби: військовослужбовці, особливо в умовах воєнного стану, часто перебувають у стані, коли фізично або психологічно неможливо займатися приватними справами, зокрема ініціювати судові спори.

3. Фактор часу: участь військовослужбовця у довготривалих операціях, навчаннях або відрядженні може унеможливити дотримання, визначеного процесуальним законом, строку для звернення до суду.

4. Повага до особливого статусу військовослужбовців: враховуючи виконання військовослужбовцями важливої функції із захисту держави, законодавство та судова практика мають враховувати обставини, пов`язані з проходженням військової служби, як вагому підставу для поновлення строку.

5. Обов`язок держави забезпечувати реалізацію принципу рівного доступу до правосуддя: проходження військової служби може суттєво ускладнити реалізацію особами цього права, а отже, з метою належного забезпечення зазначеного принципу, може визнаватися об`єктивною причиною пропуску процесуального строку.

Такий правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду від 29.11.2024 у справі №120/359/24.

Оскільки проходження ОСОБА_1 військової служби під час дії військового стану обмежило доступ останнього до юридичної допомоги та ускладнило вибір адвоката, а також ускладнило збирання доказів для подання позовної заяви, вважаю, що строк на звернення до суду з позовною заявою останнім пропущено з поважних причин, в зв`язку з чим прошу поновити такий строк.

Розглянувши заяву, дослідивши необхідні для його розгляду матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на таке.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 03.04.2023 у справі №360/7702/21, залишеної без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2024, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені, стягнуто з Головного управління Національної поліції в Луганській області на користь ОСОБА_1 винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 07 листопада 2015 року по 18 січня 2016 року в загальній сумі 2759,83 грн, з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів.

Фактичний розрахунок проведений лише 27.04.2024, що підтверджує скрін з мобільного додатку «Приват24» із зазначенням призначення платежів.

Оскільки розрахунок з позивачем на виконання рішення суду у справі № 360/7702/21 здійснено 27.04.2024, місячний строк звернення до суду з вимогами про стягнення з відповідача на його користь середнього грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні у розмірі 542743,97 грн розпочав свій відлік 28.04.2024 та сплив 28.05.2024.

Натомість, в обґрунтування причин пропуску строку звернення до суду, представник позивача вказав про проходження позивачем військової служби з березня 2022 року до моменту подання позову у лавах ЗСУ. Відповідно до довідки № 1167 від 28.08.2024 позивач перебуває на військовій службі у Військовій частині НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Водночас, з довідки № 7912 від 30.10.2024 вбачається, що позивач брав безпосередню участь у заходах з оборони країни у період з 07.03.2022 до 14.06.2022.

Вказане свідчить про те, що позивач з 15.06.2022 не приймав участь у бойових діях, а тому мав можливість звернутись з цим позовом до суду.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною третьоюстатті 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже,КАС Українипередбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.

Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п`ятоюстатті 122 КАС України.

Суд зазначає, що інститут строків в адміністративному процесі стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

При визначенні початку перебігу строку звернення до адміністративного суду та, відповідно, вирішенні питання про дотримання, чи порушення позивачем цього строку, суду, насамперед, слід з`ясувати, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Звернення до суду, серед іншого, з позовними вимогами про стягнення середнього заробітку за затримку такої виплати за весь час затримки по день фактичного розрахунку (стаття 117 Кодексу законів про працю України) обмежене строком, який - з уваги також на постанову Верховного Суду від 11.02.2021 у справі № 240/532/20 - у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби визначений у частині п`ятійстатті 122 КАС Україниі становить один місяць (з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів).

Так, оскільки розрахунок з позивачем на виконання рішення суду у справі №360/7702/21 здійснено 27.04.2024, про що зазначає сам позивач у позовній заяві та підтверджено наданими документами, місячний строк звернення до суду з вимогами про стягнення з відповідача на його користь середнього грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні у розмірі 542743,97 грн розпочав свій відлік 28.04.2024 та сплив 28.05.2024.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 07.09.2023 у справі № 160/914/23.

Верховним Судом у постанові від 24.07.2024 у справі № 760/8560/21 зроблено висновок: «..Непереборною силою є надзвичайна або невідворотна за таких умов подія. Непереборна сила характеризується двома ознаками. По-перше, це зовнішня до діяльності особи обставина, яку вона хоча і могла передбачити, але не могла попередити. До таких обставин, як правило, відносяться стихійні лиха (землетрус, повінь, пожежі тощо) та соціальні явища (війни, страйки, акти владних органів тощо). По-друге, ознакою непереборної сили є її надзвичайність, що означає, що це не є звичайною обставиною, яка хоча і може спричинити певні труднощі для особи, але не виходить за певні розумні рамки, тобто це має бути екстраординарна подія, яка не є звичайною.

Разом з тим, у разі доведення належними та допустимим доказами, що саме обставина перебування на військовій службі під час воєнного стану об`єктивно унеможливила виконанням ним зазначеної процесуальної дії у встановлений законом строк, тобто доведення причинно-наслідкового зв`язку між перебуванням на військовій службі під час воєнного станута пропуском строку на апеляційне оскарження, така обставина може бути визнана обставиною непереборної сили….».

Такі висновки наведені у постанові Верховного Суду від 17.04.2024 у справі №757/45756/21-ц.

Сама по собі обставина зарахування відповідача до складу Збройних Сил України не свідчить про поважність причини пропуску строку звернення до суду.

За усталеною судовою практикою Верховного Суду сам факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку».

Як зазначено вище, позивач брав безпосередню участь у заходах з оборони країни у період з 07.03.2022 до 14.06.2022, проте з 15.06.2022 проходив військову службу у військовій частині, яка дислокується в АДРЕСА_1 .

Зазначене свідчить про можливість звернення до суду у встановлений строк, що не спростовано позивачем, доказів поважності пропуску строку не надано.

Щодо обмеження доступу до правової допомоги (пункт 1), виконання обов`язків військової служби (пункт 2) та фактор часу (пункт 3) суд зазначає таке.

Позивачем не надано доказів перебування у віддалених місцях, відрядженні, операціях і навчанні (довідки, накази тощо), що призвело до обмеження доступу до правової допомоги при виконанні службових обов`язків та фактору часу

Слід зазначити, що позивач не позбавлений права звернутись за правничою допомогою відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».

Також, відповідно до статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правничої допомоги укладається в письмовій формі. Договір про надання правничої допомоги може вчинятися усно у випадках: 1) надання усних і письмових консультацій, роз`яснень із правових питань з подальшим записом про це в журналі та врученням клієнту документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди); 2) якщо клієнт невідкладно потребує надання правничої допомоги, а укладення письмового договору за конкретних обставин є неможливим - з подальшим укладенням договору в письмовій формі протягом трьох днів, а якщо для цього існують об`єктивні перешкоди - у найближчий можливий строк.

Тобто, позивач не позбавлений усно звернутись до адвоката за правничою допомогою з метою своєчасного звернення до суду.

Суд звертає увагу на те, що інтереси позивача у справі № 360/7702/21 представляв адвокат Шурхно Кирил Анатолійович, який є представником інтересів позивача і в цій справі.

Отже, позивач мав контакти адвоката і перебування на службі у Збройних Силах України не є перешкодою для спілкування особи з адвокатом.

Тобто, зазначені доводи позивача суд вважає необґрунтованими.

Суд зазначає, що встановлені КАС України вимоги дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду не впливають на повагу до статусу військовослужбовців та реалізації доступу до правосуддя.

Крім того, позивач на момент звільнення зі служби в поліції мав офіцерське звання та перебував на посаді старшого інспектора групи кадрового забезпечення батальйону поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Луганській області, тобто відповідав таким вимогам, як наявність вищої освіти та знання законодавства.

З наведених мотивів суд не приймає до уваги посилання на правову позицію Верховного Суду у справі № 120/359/24, оскільки судом перевірено факт можливого звернення позивачем із позовом своєчасно шляхом витребування інформації з місця військової служби останнього.

Суд звертає увагу, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

Частина другастатті 44 КАС Українипокладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Наведеними положеннямиКАС Україничітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до суду.

Відповідно до частини першоїстатті 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Водночас, обов`язок доведення обставин, з якими сторона пов`язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, покладається на особу, яка звернулася до суду.

Суд зауважує, що строк звернення до суду, як одна із складових гарантії "права на суд", може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.

Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання позовної заяви здійснюється судом у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на звернення до суду із позовом.

Згідно з частинами третьою статті 123 КАС України Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Наведені позивачем підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду, суд визнає неповажними.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо: з підстав, визначених частинами третьою тачетвертою статті 123 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 240 КАС України про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена.

Отже, позивач пропустив строк звернення з цим адміністративним позовом до суду, у зв`язку з чим наведенні причини пропуску строку до суду визнаються не поважними, тому заява не підлягає задоволенню.

На підставі вищенаведеного, суд доходить висновку, що сукупність наведених обставин є підставою для застосування наслідків, передбачених пункту 8 частини першої статті 240 КАС України- залишення позову без розгляду.

Керуючись ст.ст.2,6-9,44,45, п. 8 ч. 1 ст.240,248,256,293-297 КАС України

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви адвоката Шурхна Кирила Анатолійовича про поновлення строку звернення до суду у справі відмовити.

Заяву Головного управління Національної поліції в Луганській області про залишення позовної заяви без розгляду задовольнити.

Позовну заяву адвоката Шурхна Кирила Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

СуддяТ.В. Смішлива