Постанова

від 02.09.2024 по справі 140/1768/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/1768/24 пров. № А/857/14088/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача Шинкар Т.І.,

суддів Іщук Л.П.,

Обрізка І.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Валюх В.М.), ухвалене за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в м. Луцьк 08 травня 2024 року у справі № 140/1768/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Паливно-торгова фірма «Центр» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання дії та бездіяльності протиправними,

В С Т А Н О В И В :

15.02.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Паливно-торгова фірма «Центр» (далі Товариство) звернулось в суд з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області, просило:

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10 січня 2024 року №1092 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку;

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29 січня 2024 року № 4223 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку;

зобов`язати Головне управління ДПС у Волинській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Паливно-торгова фірма «Центр» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податків.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 08 травня 2024 року позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що для підтвердження реальності здійснення господарських операцій з ТзОВ «ПТФ «Укр-Петроль» позивач надав контролюючому органу видаткові накладні, товаро-транспортні накладні, вантажно-митні декларації, акти звірки, сертифікати та паспорти якості, договори, що підтверджується листом від 18.01.2024 за вих. № 12/2-1. Суд першої інстанції вказав, що усі податкові накладні, які були складені в період з 01.09.2023 по 31.10.2023, зареєстровані в електронному кабінеті платника податку, станом на день звернення до суду господарські відносини між вказаними контрагентами відсутні. Суд першої інстанції зазначив, що будь-яких належних і допустимих доказів на підтвердження податкової інформації, на підставі якої прийнято рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків, відповідачем не надано, як і не надано доказів того, що контролюючий орган вчиняв будь-які дії, спрямовані на перевірку отриманої інформації шляхом направлення відповідного запиту платнику податку. Суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржувані рішення Комісії ГУ ДПС у Волинській області від 10.01.2024 № 1092 та від 29.01.2024 № 4223 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку не містить належних обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, та суду не надано належних доказів, які б вказували на наявність ознак ризиковості здійснення операцій, що зумовило включення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Волинській області подало апеляційну скаргу, просить скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 08 травня 2024 року та ухвалити нове, яким в задоволені позову відмовити. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що листом ДПС від 09.11.2023 за №3614/8 ТОВ «ПАЛИВНО-ТОРГОВА ФІРМА «ЦЕНТР» доведений для відпрацювання як суб`єкт господарювання, яким не досягнуто податкової ефективності з податку на прибуток за І півріччя 2023 року по галузі «Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами» 0,47 відс., тоді як за 9 місяців 2023 року по ТОВ «ПАЛИВНО-ТОРГОВА ФІРМА «ЦЕНТР» податкова ефективність становила 0,11 відсотки, що є меншою, ніж середньогалузевий показник по Україні за цей період. Скаржник вказує, що за результатами аналізу даних ЄРПН основних контрагентів ТОВ «ПАЛИВНОТОРГОВА ФІРМА «ЦЕНТР» встановлено взаємовідносини з суб`єктом господарювання ТОВ «ПАЛИВНО-ТОРГОВА ФІРМА «УКР-ПЕТРОЛЬ» нова назва ТОВ «СЕРВІСОІЛ КОМПАНГ» (ЄДРПОУ 41579579), по якому прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості, визначених Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165. Скаржник зауважує, що надані документи є недостатніми для підтвердження можливості здійснення операцій, зокрема відсутні розрахункові документи (банківські виписки, платіжні доручення), що підтверджують здійснення оплати, документи складського обліку, інвентаризаційні описи, документи з перевізниками товару (договори, акти наданих послуг, первинні документи щодо транспортування тощо), пояснення та підтверджуючі документи щодо відображення операцій з суб`єктами-господарювання, які не є платниками ПДВ, у податковій звітності. Скаржник також вказує, що повноваження податкових органів щодо прийняття рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Товариство подало відзив на апеляційну скаргу вказавши, що рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування. Зазначає, що усі податкові накладні, які були складені в період з 01.09.2023 по 31.10.2023, зареєстровані в електронному кабінеті платника податку, про що апелянт не заперечував під час розгляду справи в суді першої інстанції, станом на день звернення до суду будь-які господарські відносини між вказаними контрагентами відсутні. Вважає, що поширення на позивача «ризиковості» через стосунки з іншими «ризиковими» платниками податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства, зокрема, настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків, якого притягнуто до відповідальності.

Враховуючи положення статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо можливості розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України відповідає.

З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «ПАЛИВНО-ТОРГОВА ФІРМА «ЦЕНТР» перебуває на обліку в ГУ ДПС у Волинській області з 29.09.2023 (попереднє місце обліку - ГУ ДПС у Житомирській області, Бердичівська м. Бердичів). Дата зміни стану з « 65» платник з наступного року (основне місце обліку) на « 0» платник податків за основним місцем обліку: 01.01.2024.

Основний вид діяльності Товариства: оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (КВЕД 46.71). Платник ПДВ з 01.03.2022.

За результатами аналізу даних ЄРПН основних контрагентів ТОВ «ПАЛИВНОТОРГОВА ФІРМА «ЦЕНТР» встановлено взаємовідносини з суб`єктом господарювання ТОВ «ПАЛИВНО-ТОРГОВА ФІРМА «УКР-ПЕТРОЛЬ» (ЄДРПОУ 41579579), по якому прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості, визначених Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165.

Згідно з даними ЄРПН за період з 01.09.2023 по 01.10.2023 ТОВ «ПАЛИВНО-ТОРГОВАФ ІРМА «ЦЕНТР» виписано 42 податкові накладні в адресу ТОВ «ПАЛИВНО-ТОРГОВА ФІРМА «УКР-ПЕТРОЛЬ» на постачання дизельного палива ДП-Л-Євро5-ВО (код УКТЗЕД 2710194300), бензину А-95-Євро5-Е0 (код УКТЗЕД 2710124512) на загальну суму 20556,9 тис.грн., в т.ч.: ПДВ - 3426,2 тис.грн.

10.01.2024 Комісія ГУ ДПС у Волинській області прийняла рішення № 1092 про відповідність платника податку на додану вартість ТОВ «ПТФ «Центр» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Підставою для прийняття вказаного рішення визначено код податкової інформації: « 12» постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. Інформація, за якою встановлена відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку: постачання з 01.09.2023 по 31.10.2023 товарів за кодами УКТЗЕД 2710124512, 2710194300 з платником податку, задіяного в ризиковій операції 41579579, якого було включено до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку 31.05.2022.

Товариство 18.01.2024 (№ 12/2-1) подало до Комісії ГУ ДПС у Волинській області інформацію про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника разом з пакетом документів.

Рішенням Комісії ГУ ДПС у Волинській області від 29.01.2024 № 4223 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 18.01.2024 №12/2-1, прийнято рішення про відповідність платника податків ТОВ «ПТФ «Центр» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Підставою для прийняття вказаного рішення визначено код податкової інформації: 12 постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Інформація, за якою встановлена відповідність Товариства критеріям ризиковості платника податку: постачання з 01.09.2023 по 31.10.2023 товарів за кодами УКТЗЕД 2710124512, 2710194300 з платником податку, задіяного в ризиковій операції 41579579, якого було включено до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку 31.05.2022.

Крім того, у рішенні вказано про ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку: розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків, складські документи (інвентаризаційні описи), договори з додатками до них, первинні документи щодо транспортування, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг).

У рішенні також зазначено про необхідність надати розрахункові документи (банківські виписки, платіжні доручення), що підтверджують здійснення оплати; документи складського обліку, інвентаризаційні описи; документи з перевізниками товару; пояснення та підтверджуючі документи на відображення операцій з суб`єктами господарювання, які не є платниками ПДВ, у податковій звітності.

Рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ДПС України від 14.02.2024 №7718 про результати розгляду скарги залишено скаргу ТзОВ «ПТФ «Центр» без задоволення та рішення від 29.01.2024 № 4223 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку без змін.

Вважаючи вказані рішення протиправними, такими, що підлягають скасуванню, Товариство звернулось з позовом до суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить з таких підстав.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - ПК України) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом (пункт 61.2 статті 61 ПК України).

Згідно з статтею 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу; обліку та моніторингу діяльності фінансових агентів відповідно до статті 39-3 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 71.1 статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Збір податкової інформації та отримання податкової інформації контролюючим органом врегульовано статтями 72, 73 ПК України.

Відповідно до статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.

Підпунктом 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Таким чином, контролюючий орган здійснює моніторинг податкових, накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДПС, виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням ПК України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг, дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок №1165).

Пунктом 2 Порядку №1165 встановлено, що автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Згідно з пунктом 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Таким чином, перевірка контролюючим органом на відповідність критеріям ризиковості платника податків здійснюється при реєстрації кожної податкової накладної/розрахунку коригування та є передбаченим законом заходом контролю.

При цьому, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

Однак, вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника ПДВ має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім моніторинг платника податку, податкової накладної/ розрахунку коригування. Встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг ПН/РК, поданих для реєстрації.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 6 Порядку №1165).

Так, відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (додаток 1 до Порядку №1165) до критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість віднесено - у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з покликанням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Згідно з пунктом 6 Порядку №1165 у разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У рішенні про відповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1 комісія регіонального рівня зазначає наявну інформацію, що свідчить про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, виявлену під час моніторингу господарських операцій, відображених у податкових накладних/розрахунках коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі, у тому числі податкових накладних/розрахунках коригування, реєстрацію яких зупинено.

У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Якщо за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1, комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, в такому рішенні зазначається: актуальна інформація щодо податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та ризикових операцій, відображених у попередньому рішенні про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев`ятого цього пункту; інформація щодо операцій, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування, дата подання для реєстрації в Реєстрі яких не раніше 180 днів до дати прийняття попереднього рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев`ятого цього пункту.

У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що у затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме: - у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності, або - з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від ..р. № -.

У формі рішенні законодавцем вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб`єкта пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

При цьому, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій та, відповідно, виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають підтверджувати беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Так, з матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що оскаржувані рішення від 10.01.2024 № 1092 та від 29.01.2024 № 4223 прийняті Комісією ГУ ДПС у Волинській області з урахуванням критерія ризиковості платника податків, передбаченого пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, підставою для прийняття вказаних рішень визначено код податкової інформації (12) та зазначена інформація, за якою встановлена відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку.

При цьому, рішення від 29.01.2024 № 4223 прийняте Комісією ГУ ДПС у Волинській області за результатами розгляду інформації та копій відповідних документів від платника податку від 18.01.2024 №12/2-1 після попередньо прийнятого рішення Комісії ГУ ДПС у Волинській області від 10.01.2024 № 1092 про відповідність платника податку на додану вартість пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що у листі-інформації від 18.01.2024 за вих. №12/2-1, які Товариство надало на розгляд Комісії ГУ ДПС у Волинській області, вказано, що 01.09.2023 між ТОВ «ПТФ «Центр» та ТОВ «ПТФ «Укр-Петроль» укладено договір №01/09/23 ПММ купівлі-продажу нафтопродуктів, відповідно до якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупцю, а Покупець прийняти та оплатити нафтопродукти в порядку та на умовах, визначених даним Договором. Номенклатура, кількість, ціна Товару визначається Сторонами у видаткових документах (накладних), що надаються Продавцем Покупцю в порядку та на умовах, визначених Договором, котрій являються Специфікацією в розумінні статті 266 Господарського кодексу України та складають невід`ємну частину договору. Загальна вартість даного Договору становить загальну вартість Товару, поставленого по даному Договору згідно видаткових накладних. Якість Товару, що підлягає продажу, має відповідати стандартам і технічним умовам, діючим в Україні на момент поставки. Продавець повинен забезпечити якість проданого Товару і підтверджує це сертифікатами або паспортами якості. Розрахунки між сторонами здійснюються в українській валюті гривнях в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Продавця. Оплата за товар здійснюється Покупцем після підписання даного Договору на умовах 100 % передоплати. За згодою сторін може бути інший порядок розрахунків. Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2023, а у фінансовому відношенні до повного виконання зобов`язань сторонами. Тому, починаючи з вересня 2023 року відбувалося постачання Товару, передбаченого Договором № 01/09/23 ПММ купівлі-продажу нафтопродуктів від 01.09.2023.

Для підтвердження реальності здійснення господарських операцій з ТОВ «ПТФ «Укр-Петроль» Товариство подало контролюючому органу видаткові накладні, товаро-транспортні накладні, вантажно-митні декларації, акти звірки, сертифікати та паспорти якості, договори, що підтверджується листом від 18.01.2024 за вих. № 12/2-1, та визнано контролюючим органом у відзиві на позовну заяву.

Слід зауважити, що сторони не заперечують, що усі податкові накладні, складені в період з 01.09.2023 по 31.10.2023, зареєстровані в електронному кабінеті платника податку. Станом на день звернення до суду будь-які господарські відносини між вказаними контрагентами відсутні.

При цьому, будь-яких належних і допустимих доказів на підтвердження податкової інформації, на підставі якої прийняті рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків, відповідачем не надано, як і не надано доказів того, що контролюючий орган вчиняв будь-які дії, спрямовані на перевірку отриманої інформації шляхом направлення відповідного запиту платнику податку.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що поширення на позивача «ризиковості» через стосунки з іншими «ризиковими» платниками податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства, зокрема, настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків, якого притягнуто до відповідальності.

Також суд апеляційної інстанції враховує, що рішення Комісії ГУ ДПС у Житомирській області від 19.07.2023 №597, яке стало підставою для прийняття оскаржуваних рішень та яким ТОВ «ПТФ «Укр-Петроль» віднесено до платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податків, за відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень визнано протиправним та скасовано рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 16.02.2023, яке залишене без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2023, у справі №240/30253/22.

При цьому, у вказаному рішенні Комісії ГУ ДПС у Житомирській області від 19.07.2023 №597 також зазначено про здійснення у період з 30.11.2022 по 28.12.2022 операцій постачання товару згідно з УКТ ЗЕД 2710124194, 2710194300 між ТОВ «ПТФ «Укр-Петроль» та ТОВ «ПТФ «Центр», ідентифікаційний номер 44613659, щодо якого 24.10.2022 прийнято рішення про включення до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Як це правильно встановив суд першої інстанції за відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень судом, оскільки рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 16.02.2023, яке залишене без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2023 у справі №240/30253/22 за позовом ТзОВ «ПТФ «Центр» до ГУ ДПС у Житомирській області визнано протиправним та скасовано рішення Комісії ГУ ДПС у Житомирській області від 24.10.2022 № 6925 про відповідність ТзОВ «ПТФ «Центр» критеріям ризиковості платника податку, зобов`язано ГУ ДПС у Житомирській області виключити ТзОВ «ПТФ «Центр» з переліку ризикових платників податків, а відтак контролюючий орган при прийнятті оскаржуваних рішень від 10.01.2024 № 1092 та від 29.01.2024 № 4223 законних підстав покликатися на рішення Комісії ГУ ДПС у Житомирській області від 19.07.2023 №597 не мав з огляду на те, що зазначена у вказаному рішенні інформація про включення 24.10.2022 ТзОВ «ПТФ «Центр» станом на момент прийняття цих рішень була не актуальною.

Суд апеляційної інстанції також враховує позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 02.04.2020 у справі № 160/93/19, від 04.06.2020 у справі № 340/422/19 та від 16.04.2021 у справі № 813/1301/15, де вказано, що податкова інформація, наявна у контролюючого органу, є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення підприємством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків, отже інформація, зокрема, надана іншими контролюючими органами носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні закону.

Верховний Суд у постанові від 22.07.2021 у справі № 520/480/20 вказав, що саме лише посилання контролюючого органу про те, що аналіз діяльності товариства свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а також мінімізації платежів до бюджету, без належного обґрунтування і документального підтвердження, не може свідчити про відповідність рішення критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень і закріплені у частині другій статті 2 КАС України.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Щодо покликання скаржника на втручання суду першої у дискреційні повноваження контролюючого органу, то суд апеляційної інстанції вважає такі безпідставними, з огляду на таке.

Відповідно до абзацу 31 пункту 6 Порядку №1165 у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня за основним місцем обліку платника податку виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом 11.03.1980 р. на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною.

За встановленого нормативно-правового регулювання зобов`язання Головного управління ДПС у Волинській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Паливно-торгова фірма «Центр» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податків не є втручанням у дискреційні повноваження контролюючого органу, адже скасування судом рішень про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку не допускає альтернативні варіанти поведінки відповідача.

За встановлених обставин, надаючи правову оцінку аргументам сторін, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що оскаржувані рішення відповідача не містять належних мотивів та обґрунтувань про відповідність Товариства критеріям ризиковості платника податку, а отже такі прийняті контролюючим органом не правомірно, а тому наявні підстави для їх скасування, що у свою чергу, вказує і на наявність правових підстав для зобов`язання відповідача виключити Товариство з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Апеляційна скарга Головного управління ДПС у Волинській області не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.

Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

З огляду на викладене, враховуючи положення статті 316 КАС України, прецедентну практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що судом першої інстанції у рішенні викладено мотиви протиправності винесення контролюючим органом оскаржуваних рішень, на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано норми матеріального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 08 травня 2024 року у справі № 140/1768/24 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Т. І. Шинкар судді Л. П. Іщук І. М. Обрізко