ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 280/4009/23
адміністративне провадження № К/990/15010/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Білак М.В., Соколова В.М.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №280/4009/23
за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про виплату індексації грошового забезпечення
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року, ухвалену колегією суддів у складі головуючого судді Суховарова А.В., суддів Головко О.В., Ясенової Т.І.
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У червні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якого діяв представник Дяченко Олексій Володимирович , звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, в/ч НОМЕР_1 ), в якому просив:
- визнати протиправною виплату індексації грошового забезпечення за період з 29.04.2017 по 28.02.2018 не в повному обсязі;
- стягнути недоплачену індексацію грошового забезпечення за період з 29.04.2017 по 28.02.2018 в сумі 36 060,52 грн з компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримується з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 (далі - Порядок № 44);
- визнати протиправною невиплату в повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 29.03.2020 відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок № 1078);
- стягнути недоплачену індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 29.03.2020 в сумі 111 290,80 грн з компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в період служби з 29.04.2017 по 29.03.2020 індексація грошового забезпечення позивачу виплачувалась не в повному обсязі. Зокрема, в період з 29.04.2017 по 28.02.2018 протиправно застосовувався грудень 2015 року як місяць початку обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення, тоді як базовим місяцем для обчислення індексу споживчих цін має застосовуватись січень 2008 року. У період з 01.03.2018 по 29.03.2020 підлягала застосуванню щомісячна фіксована індексація 4 463,15 грн відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення № 1078.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 07.09.2023 закрито провадження в частині позовних вимог:
- визнати протиправною невиплату в повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 29.03.2020 відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення № 1078;
- стягнути недоплачену індексацію різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 29.03.2020 в сумі 111 290,80 грн з компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44.
3.1. Закриваючи провадження у вказаній частині, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем у даній справі заявлені ідентичні позовні вимоги як і у справі №280/2057/21 щодо визнання протиправною бездіяльності цієї ж військової частини щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.03.2018 по 29.03.2020 включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення № 1078 та стягнення з військової частини на користь позивача індексацію-різницю грошового забезпечення 4463,15 грн в місяць у загальній сумі 111290,80 грн за період з 01.03.2018 по 29.03.2020 включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення № 1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку № 44.
3.2. Так, суд першої інстанції установив, що ОСОБА_1 звертався до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до в/ч НОМЕР_1 у справі №280/2057/21, у межах якої заявляв позовні вимоги про:
- визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення позивачу за період з 29.04.2017 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базовий місяць) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року;
- зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 29.04.2017 по 28.02.2018 включно в сумі 39461,16 грн із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базовий місяць) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку №44;
- визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.03.2018 по 29.03.2020 включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення 4258,75 грн відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 Порядку № 1078.
- зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити на користь позивача щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 4258,75 грн за період з 01.03.2018 по 29.03.2020 включно в сумі 106193,99 грн відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 Порядку № 1078 із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку №44.
3.3. За наслідками розгляду справи № 280/2057/21 рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18.05.2021 у справі № 280/2057/21, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28.10.2021, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 щодо невиплати індексації грошового забезпечення позивачу за період з 29.04.2017 по 28.02.2018 включно;
- зобов`язано в/ч НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 29.04.2017 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року (з урахуванням раніше виплачених коштів) із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44;
- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
3.4. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що у спорі між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є рішення, що набрало законної сили.
4. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 07.09.2023 відмовлено у задоволенні іншої частини позовних вимог у справі № 280/4009/23, що залишилася після закриття провадження у вищевказаній частині позовних вимог, а саме відмовлено у задоволенні позовних вимог про:
- визнання протиправною виплату індексації грошового забезпечення за період з 29.04.2017 по 28.02.2018 не в повному обсязі;
- стягнення недоплаченої індексацію грошового забезпечення за період з 29.04.2017 по 28.02.2018 в сумі 36 060,52 грн з компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44.
4.1. Відмовляючи у задоволенні цієї частини позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що фактичною підставою для звернення до суду із даними позовними вимогами стала незгода позивача із діями відповідача під час виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.05.2021 у справі №280/2057/21 в частині задоволених позовних вимог.
4.2. Тож, оскільки, за оцінкою суду цієї інстанції, заявлені позовні вимоги стосуються саме порядку виконання судових рішень, то, на переконання суду, позивач, у випадку незгоди із рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача, має встановлене законом право в порядку статті 383 КАС України подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Наявність спеціальних правових норм КАС України (статей 382, 383), направлених на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Отже, за висновком суду першої інстанції, в даному випадку відсутні підстави стверджувати про виникнення між позивачем та відповідачем нового спору. Наразі має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.
5. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 01.04.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діяв представник Дяченко О.В. , задоволено частково: скасовано ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 07.09.2023 та рішення цього ж суду від 07.09.2023, прийнято нову постанову, якою закрито провадження у справі.
5.1. Скасовуючи ухвалу і рішення суду першої інстанції та закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що з прийняттям постанови у справі №280/2057/21 спір між ОСОБА_1 та в/ч НОМЕР_1 про виплату індексації грошового забезпечення за період з 29.04.2017 по 29.03.2020 є вирішеним. Те що у новій справі № 280/4009/23 позивач просить не виплатити, а стягнути індексацію за той самий період, на думку суду цієї інстанції, не змінює суті спору, оскільки предмет і підстави спору залишаються ті самі - застосування базового місяця для обчислення індексу споживчих цін січня 2008 року для нарахування індексації за період з 29.04.2017 по 28.02.2018 та застосування щомісячно фіксованої індексації за період з 01.03.2018 по 29.03.2020. Отже, за висновком апеляційного суду, справи № 280/2057/21 та №280/4009/23 є тотожними за предметом, підставами, характером правовідносин між сторонами, а тому після набрання законної сили рішення у справі № 280/2057/21, ОСОБА_1 заявляє фактично ті самі позовні вимоги до в/ч НОМЕР_1 , змінюючи лише вимогу виплатити конкретну суму, вимогою стягнути конкретну суму. Незгода з розрахунком індексації на виконання рішення суду у справі № 280/2057/21, на переконання суду цієї інстанції не є підставою для ініціювання нового позовного провадження, а має вирішуватись у процесуальний спосіб, передбачений статтями 382, 383 КАС України на стадії виконання судового рішення.
5.2. На підставі наведеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що провадження у справі № 280/4009/23 підлягає закриттю за всіма позовними вимогами, а не тільки в частині позовних вимог, як помилково зробив суд першої інстанції.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції
6. Не погодившись з постановою апеляційного суду, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду (далі - Суд) з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 01.04.2024, а справу №280/4009/23 направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
6.1. За доводами касаційної скарги скаржник обґрунтовує неправильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норми пункту 4 частини першої статті 238 КАС України, позаяк, на його переконання, ця норма не підлягає застосуванню до цього позову з тих мотивів, що предмети розгляду у справах №280/2057/21 та №280/4009/23 є різними, позовні вимоги у цих справах не є тотожними, як про це помилково стверджують суди попередніх інстанцій, позаяк різняться предметом та підставами позову.
6.2. Скаржник наголошує, що у справі № 280/2057/21 предметом судової оцінки та розгляду було право позивача на отримання індексації грошового забезпечення за період з 29.04.2017 по 28.02.2018 включно без визначення суми у грошовому еквіваленті. Натомість у справі № 280/4009/23 предметом спору є правильність розрахунку суми індексації грошового забезпечення у грошовому еквіваленті за період з 29.04.2017 по 28.02.2018 включно та правильність встановлення розміру індексації-різниці грошового забезпечення у грошовому еквіваленті за період з 01.03.2018 по 29.03.2020.
6.3. Оскільки на момент розгляду справи № 280/2057/21 відповідачем не було виплачено позивачу індексацію за період з 29.04.2017 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця січень 2008 року, а судом не було досліджено коефіцієнт індексації та суму індексації у грошовому еквіваленті належну позивачу, а тому не було проведено розрахунок індексації-різниці грошового забезпечення у період з 01.03.2018 по 29.03.2020 включно і дані питання віднесено судом до дискреційних повноважень відповідача, то, на переконання касатора, він позбавлений можливості звернутися до суду в порядку статті 383 КАС України. Тому, підкреслює скаржник, після виплати відповідачем індексації на виконання рішення суду у справі № 280/2057/21 позивач звернувся до суду у порядку КАС України в окремому провадженні щодо спірної суми індексації за період з 29.04.2017 по 28.02.2018 та індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 29.03.2020.
7. Ухвалою Верховного Суду Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 09.05.2024 відкрито касаційне провадження за цією касаційною скаргою.
8. За інформацією з системи «Діловодство спеціалізованого суду» в/ч НОМЕР_1 отримала касаційну скаргу в електронному кабінеті 18.04.2024 о 17:10, а ухвалу про відкриття касаційного провадження - 10.05.2024 о 00:59. Правом подати відзив на касаційну скаргу відповідач не скористався, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку.
9. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 22.08.2024 закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до вимог статті 345 КАС України.
Оцінка Верховним Судом висновків судів попередніх інстанцій, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
10. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
11. Надаючи оцінку оскаржуваним судовим рішенням у межах доводів касаційної інстанції за правилами статті 341 КАС України, Верховний Суд виходить із такого.
12. Згідно з частиною першою статті 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
13. Пунктом 2 частини першої статті 170 КАС передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
14. Згідно пункту 4 частини першої статті 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
15. З огляду на положення пункту 2 частини першої статті 170 та пункту 4 частини першої статті 238 КАС України з одним і тим же позовом можна лише раз звернутися до суду за захистом.
16. Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав.
17. Закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України можливе за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів.
18. Зазначена підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом спорів, які вже розглянуті і остаточно вирішені по суті. Перешкодою для звернення до суду є наявність у тотожному спорі рішення або постанови суду, що набрали законної сили, або ухвали про закриття провадження у справі.
19. Позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
20. Підстава позову - це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутися до суду, а предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно яких він просить ухвалити судове рішення.
21. У постанові від 09.10.2018 у справі № 809/487/18 Верховний Суд зазначив, що підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Відтак, для установлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.
22. У постановах від 05.12.2019 у справі № 826/3678/16, від 31.03.2021 у справі №240/6357/20 та інших Верховний Суд послідовно повторював, що, визначаючи підстави позову як елемент його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону, позивач просить про захист свого права.
23. Отже, достатньою та необхідною правовою підставою для закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України є одночасна сукупність таких умов: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають); наявність постанови чи ухвали, якими завершено розгляд справи; набрання судовим рішенням в іншій справі законної сили.
24. У цьому касаційному провадженні спірним є питання наявності в межах двох справ (№ 280/2057/21 та № 280/4009/23) одночасної сукупності вказаних умов для закриття провадження у справі, що розглядається.
25. У поданій касаційній скарзі позивач зазначає про нетотожність позову у цій справі та справі № 280/2057/21, адже у справі № 280/2057/21 предметом оцінки та розгляду судом було право позивача на отримання індексації грошового забезпечення за період з 29.04.2017 по 28.02.2018 включно без визначення суми у грошовому еквіваленті. Натомість у справі № 280/4009/23 предметом спору є правильність розрахунку суми індексації грошового забезпечення у грошовому еквіваленті за період з 29.04.2017 по 28.02.2018 включно та правильність встановлення розміру індексації-різниці грошового забезпечення у грошовому еквіваленті за період з 01.03.2018 по 29.03.2020.
26. Скаржник підкреслює, що на момент розгляду судом справи № 280/2057/21 відповідачем не було виплачено позивачу індексацію за період з 29.04.2017 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця січня 2008 року, то судом не було досліджено коефіцієнт індексації, суму індексації у грошовому еквіваленті належну позивачу, як наслідок не було проведено розрахунок індексації-різниці грошового забезпечення у період з 01.03.2018 по 29.03.2020 включно.
27. Надаючи оцінку в межах доводів касаційної скарги Суд звертає увагу, що Порядок №1078 дійсно передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу: «поточної» та «індексації-різниці». Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.
28. Щодо «поточної індексації», то право працівника на її отримання виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 01.01.2016 встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку №1078). Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку № 1078).
29. Щодо «фіксованої» суми індексації, то слід зазначити, що Порядок № 1078 такого поняття не містить. Указаний термін закріплено у Додатку 4 до Порядку №1078, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13.06.2012, де було наведено приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації. Проте Постановою № 1013 цей Додаток був викладений у новій редакції і з 01.12.2015 у цьому Додатку, як і в цілому Порядку № 1078, поняття «фіксованої» суми індексації не використовується.
30. Водночас з 01.12.2015 в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 по суті йде мова про поняття «індексація» як різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
31. Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку № 1078 у редакціях, які застосовувалися з 01.12.2015 до 01.04.2021, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме: сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3); сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).
32. Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 додатково указує, що ця сума «індексації - різниці» виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
33. Указані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21 (з урахуванням ухвали від 30.03.2023 про виправлення описки), від 29.03.2023 у справі № 380/5493/21, від 09.11.2023 у справі № 160/20796/22 та багатьох інших з подібними правовідносинами.
34. Отже, «поточна» індексація виплачується в результаті перевищення величини індексу споживчих цін порога індексації (103%). А «індексація-різниця» - у разі, коли сума зарплатного підвищення не перевищує суму індексації, що склалася в місяці такого підвищення.
35. Позивач дійсно вже звертався до суду з адміністративним позовом (справа №280/2057/21) до військової частини НОМЕР_1 з позовними вимогами про:
1) визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення позивачу за період з 29.04.2017 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базовий місяць) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року;
2) зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 29.04.2017 по 28.02.2018 включно в сумі 39461,16 грн із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базовий місяць) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44;
3) визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.03.2018 по 29.03.2020 включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення 4258,75 грн відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;
4) зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити на користь позивача щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 4258,75 грн за період з 01.03.2018 по 29.03.2020 включно в сумі 106193,99 грн відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку №44.
35.1. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18.05.2021 у справі № 280/2057/21, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28.10.2021, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 щодо невиплати індексації грошового забезпечення позивачу за період з 29.04.2017 по 28.02.2018 включно;
- зобов`язано в/ч НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 29.04.2017 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року (з урахуванням раніше виплачених коштів) із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44;
- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
35.2. Задовольняючи позовні вимоги у вказаній частині у справі № 280/2057/21, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що січень 2008 року та березень 2018 року є місяцями підвищення тарифних ставок (посадових окладів), а тому, відповідно до Порядку № 1078 (у редакції, чинній з 01.12.2015), січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців з 01.12.2015 по 28.02.2018, а березень 2018 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців починаючи з 01.03.2018.
35.3. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визначення конкретного розміру індексації, суди попередніх інстанції дійшли висновку про те, що це є дискреційним правом військової частини.
35.4. Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати позивачу в повному розмірі індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.03.2018 по 29.03.2020 включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 та зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити на користь позивача таку щомісячну фіксовану індексацію суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того розрахунку, що, починаючи з наступного місяця за місяцем підвищення доходу (березень 2018 року) наростаючим підсумком, індекс споживчих цін не перевищував 103% до жовтня 2018 року, а у жовтні 2018 року склав - 103,7 (1,008*1,00*1,00*0,993*1,00*1,019*1,017). Водночас на підставі наявної в матеріалах справи довідки-розрахунку суми нарахованої та виплаченої позивачу індексації грошового забезпечення від 08.04.2021 № 501/1 суд дійшов висновку, що починаючи з березня 2018 по день звільнення з військової служби індексація грошового забезпечення позивачу виплачувалась у повному обсязі. Тож у підсумку суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, відмовив у задоволенні цих позовних вимог.
36. Серед підстав позову у справі, що розглядається (№ 280/4009/23), позивач посилається на порушення відповідачем абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 в частині невиплати на користь позивача індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 29.03.2020 у сумі 4463,15 грн в місяць на загальну суму 111290,80 грн, що на його думку підтверджується правовою позицією Верховного Суду у постановах від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, від 06.04.2023 у справі №420/11424/21, від 03.05.2023 у справі № 160/10790/22, від 12.04.2023 у справі №560/13302/21, від 20.04.2023 у справі № 320/8554/21.
37. Проте, як обґрунтовано зазначив суд апеляційної інстанції, ці позовні вимоги вже були вирішені судом у справі № 280/2057/21.
38. Верховний Суд неодноразово викладав позиції стосовно того, що підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Разом з тим, не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна обсягу посилань на норми матеріального чи процесуального права (пункт 7.43. постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №924/1473/15).
39. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №9901/433/18 зазначено, що при зміні однієї альтернативної позовної вимоги іншою, або при виділенні з позову, який вже заявлено, частини позовних вимог в окремий позов, тотожність предмета позову зберігається.
40. Отже, інший словесний виклад правових обґрунтувань вимог, заявлених на розгляд суду, не змінює правової природи таких вимог, їх предмет та підстави вцілому, що свідчить про те, що фактично позивач у межах цієї справи просить суд повторно переглянути питання щодо зобов`язання військової частини нарахувати та виплатити йому індексацію-різницю грошового забезпечення з 01.03.2018 по 29.03.2020 відповідно до вимог абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, яке отримало своє остаточне вирішення в межах розгляду справи № 280/2057/21.
41. Суд повторює, що неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, яке набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили позивач не може знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги до того самого відповідача з тих самих підстав.
42. У разі незгоди із вирішенням судами позовних вимог у справі № 280/2057/21 позивач мав право оскаржити судові рішення у цій справі в касаційному порядку. Водночас з відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень слідує, що рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.05.2021 та постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28.10.2021 у справі №280/2057/21 не оскаржувалися учасниками указаної справи в касаційному порядку. Зміна формулювання позовних вимог та доповнення позову новим нормативним обґрунтуванням не змінює підстав позову, що розглянутий судами у справі № 280/2057/21, а є намаганням переглянути рішення судів, які набрали законної сили. Своєю чергою висновки Верховного Суду у наведених позивачем справах перебувають у нерозривному зв`язку із обставинами кожної конкретної справи та не впливають на остаточне рішення у справі № 280/2057/21.
43. Позивач наполягає, що судами у справі № 280/2057/21 вирішувалося виключно питання його права на отримання так званої «поточної» індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року та перевищення порогу індексації 103 відсотка.
44. Однак, як слідує із змісту судових рішень у вказаній справі, судами надавалася оцінка підставам позову в обґрунтування яких позивач, серед іншого, посилався на порушення цим же відповідачем положень абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078.
45. Підсумовуючи наведене, Суд приходить до висновку, що суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі № 280/4009/23 відповідно до пункту 4 частини першої статті 238 КАС України в частині позовних вимог про визнання протиправною невиплату в повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 29.03.2020 відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 та стягнення недоплаченої індексації-різниці грошового забезпечення за вказаний період в сумі 111 290,80 грн з компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44.
46. Такий правовий підхід узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 17.08.2023 у справі № 440/8966/22, від 30.01.2024 у справі № 480/3426/23.
47. Тож у цій частині касаційна скарга не підлягає задоволенню, а тому за правилами статті 350 КАС України оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції в означеній частині належить залишити без змін.
48. Оцінюючи правильність застосування апеляційним судом норми пункту 4 частини першої статті 238 КАС України в частині закриття провадження у справі №280/2057/21 в частині позовних вимог про визнання протиправною виплату індексації грошового забезпечення за період з 29.04.2017 по 28.02.2018 не в повному обсязі та стягнення недоплаченої індексації грошового забезпечення за період з 29.04.2017 по 28.02.2018 в сумі 36 060,52 грн з компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44, Суд зазначає таке.
49. Як убачається зі змісту наведених судових рішень, у межах справи № 280/2057/21 вирішено питання, зокрема про право позивачки на нарахування і виплату за період з 29.04.2017 по 28.02.2018 «поточної» індексації грошового забезпечення із застосуванням місяця підвищення заробітної плати - січня 2008 року, яка виникла внаслідок перевищення порогу індексу споживчих цін в розмірі 103%.
50. Виходячи зі змісту принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі в адміністративному судочинстві, саме на суд покладається обов`язок визначити характер спірних правовідносин і зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі позовних вимог та заперечень; з`ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів і вжити заходів для виявлення та витребування доказів.
51. Повертаючись до обставин справи, що розглядається, Суд констатує, що предметом позову у цій частині позовних вимог є саме питання правильності розрахунку «поточної» індексації грошового забезпечення позивача у період з 29.04.2017 по 28.02.2018 та її розмір. Оцінці у цій справі підлягають підстави, покладені позивачем в основу позову у цій справі, які виникли після ухвалення судами рішення у справі № 280/2057/21, а саме проведення розрахунку відповідачем та виплати позивачу на виконання зобов`язальної частини рішення у справі №280/2057/21 індексації в сумі 3289,76 грн, із розміром якої останній не згоден.
52. Указане не було предметом правової оцінки судами у справі №160/17641/21, оскільки перевірка правильності нарахованих відповідачем позивачу сум індексації грошового забезпечення не здійснювалася.
53. Відповідно до пункту 13 Порядку №1078 спори з питань індексації грошових доходів підлягають розгляду в судовому порядку, отож питання обчислення суми індексації може бути предметом судового контролю, а позовні вимоги щодо правильності їх обчислення можуть бути заявлені окремим позовом. При цьому, моментом виникнення спірних правовідносин буде ймовірне порушення прав позивача після виплати позивачем індексації грошового забезпечення, з розміром якої останній не погоджується.
54. Отже, судами попередніх інстанцій у цій справі здійснено неправильний порівняльний аналіз підстав і обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги в означеній частині у справі, що розглядається, та у справі № 280/2057/21.
55. За таких обставин висновки суду апеляційної інстанції про те, що вимоги, заявлені позивачем у цій справі, вже були предметом судового розгляду в іншій адміністративній справі № 280/2057/21 та їх фактично вже було вирішено по суті, є помилковими, що виключає наявність підстав для закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 328 КАС України.
56. Такий правовий підхід узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 27.07.2023 у справі № 380/14200/22, від 26.10.2023 у справі № 560/2917/23, від 09.11.2023 у справі № 160/20796/22.
57. Пунктом 2 частини першої статті 349 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
58. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
59. Зважаючи на викладене, Суд уважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити частково, скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 01.04.2024 в частині закриття провадження у справі № 280/4009/23 щодо позовних вимог про визнання протиправною виплату індексації грошового забезпечення за період з 29.04.2017 по 28.02.2018 не в повному обсязі та стягнення недоплаченої індексації грошового забезпечення за період з 29.04.2017 по 28.02.2018 в сумі 36 060,52 грн з компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44 з направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 01.04.2024 скасувати в частині закриття провадження у справі № 280/4009/23 щодо позовних вимог про визнання протиправною виплату індексації грошового забезпечення за період з 29.04.2017 по 28.02.2018 не в повному обсязі та стягнення недоплаченої індексації грошового забезпечення за період з 29.04.2017 по 28.02.2018 в сумі 36 060,52 грн з компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримується з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, а справу № 280/4009/23 в цій частині направити на продовження розгляду до Третього апеляційного адміністративного суду.
3. В іншій частині постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 01.04.2024 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіЛ.О. Єресько М.В. Білак В.М. Соколов
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 02.09.2024 |
Оприлюднено | 03.09.2024 |
Номер документу | 121330218 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо звільнення з публічної служби, з них |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Єресько Л.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні