Рішення

від 28.05.2024 по справі 359/12100/23

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №359/12100/23

Провадження №2/359/949/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2024 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого Борця Є.О.,

за участю секретаря судового засідання Шандар М.М.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фактор Плюс» та ОСОБА_3 про визнання недійсним договору іпотеки, визнання іпотеки припиненою та скасування відповідних обтяжень,

встановив:

1. Короткий виклад доводів пред`явленого позову.

1.1. В грудні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом та обґрунтовує його тим, що 19 серпня 1983 року він уклав шлюб з ОСОБА_3 27 грудня 2006 року ОСОБА_3 придбала домоволодіння по АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0839 га з кадастровим номером 3210500000:09:041:0002 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, розташовану по АДРЕСА_1 . В той же день ОСОБА_3 уклала з АКІБ «УкрСиббанк» договір іпотеки №41682, за яким вона передала в іпотеку придбане домо-володіння та земельну ділянку. На підставі цього договору був внесений запис про іпотеку №34892551 від 26 грудня 2019 року до Державного реєстру речових прав та запис про заборону на нерухоме майно №4300594 від 27 грудня 2006 року до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна. ОСОБА_2 посилається на те, що домоволодіння та земельна ділянка по АДРЕСА_1 були придбані під час шлюбу. У зв`язку з цим вказані об`єкти нерухомого майна є спільною сумісною власністю подружжя. Позивач не надав ОСОБА_3 нотаріально засвідчену згоду на передачу в іпотеку домоволодіння та земельної ділянки, як того вимагає ч.3 ст.65 СК України та ч.2 ст.369 ЦК України. Тому ОСОБА_2 просить суд визнати недійсним договір іпотеки №41682, укладений 27 грудня 2006 року між ОСОБА_3 та АКІБ «УкрСиббанк»; визнати припиненою іпотеку домоволодіння по АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0839 га з кадастровим номером 3210500000: 09:041:0002 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, розташовану по АДРЕСА_1 ; а також скасувати запис про іпотеку №34892551 від 26 грудня 2019 року в Державному реєстрі речових прав та запис про заборону на нерухоме майно №4300594 від 27 грудня 2006 року в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

1.2. У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримує позов та наполягає на його задоволенні.

1.3. Представник відповідача ОСОБА_4 не визнає позов та посилається на те, що позивачу було відомо про передання в іпотеку домоволодіння та земельної ділянки ще в грудні 2006 року. У зв`язку з тим, що з того часу минуло понад три роки, ОСОБА_2 пропустив строк позовної давності. Тому представник відповідача ОСОБА_4 просить суд відмовити у задоволенні позову.

1.4. Представник відповідача ОСОБА_5 визнає позов та посилається на те, що його довіритель ОСОБА_3 передала в іпотеку домоволодіння та земельну ділянку без нотаріально засвідченої згоди позивача. Ця обставина свідчить про те, що оспорюваний договір іпотеки був укладений з істотним порушенням закону. Тому представник відповідача ОСОБА_5 не заперечує проти задоволення позову.

2. Інформація про рух цивільної справи.

2.1. Зі змісту протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 5 грудня 2023 року (а.с.46) вбачається, що цивільна справа за позовом, пред`явленим ОСОБА_2 , була розподілена судді Бориспільського міськрайонного суду Борцю Є.О.

2.2. Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду від 10 січня 2024 року (а.с.51-52) було відкрито провадження у цивільній справі та призначено підготовче судове засідання.

2.3. Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 20 березня 2024 року (а.с.190-191) було закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті.

3. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

3.1. 19 серпня 1983 року ОСОБА_2 уклав з ОСОБА_3 шлюб, зареєстрований у Ленінському ВРАЦС Миколаївського МУЮ, про що був складений відповідний актовий запис №1037. Після державної реєстрації шлюбу ОСОБА_3 було присвоєно прізвище « ОСОБА_3 ». Ці обставини підтверджуються копією повторного свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 8 вересня 2016 року (а.с.20).

3.2. 27 грудня 2006 року ОСОБА_3 уклала зі ОСОБА_8 договір купівлі-продажу житлового будинку (а.с.96), за яким вона придбала домоволодіння по АДРЕСА_1 .

3.3. В той же день ОСОБА_3 уклала зі ОСОБА_8 договір купівлі-продажу земельної ділянки (а.с.26-27), за яким вона придбала земельну ділянку площею 0,0839 га з кадастровим номером 3210500000:09:041:0002 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, розташовану по АДРЕСА_1 . На підставі цього договору ОСОБА_3 був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД №937771 від 26 листопада 2009 року (а.с.28-29).

3.4. 27 грудня 2006 року ОСОБА_3 уклала з АКІБ «УкрСиббанк» договір про надання споживчого кредиту №11104796002 (а.с.85-94), за яким АКІБ «УкрСиббанк» надав кредит в розмірі 180730 доларів США 32 центів, а ОСОБА_3 зобов`язалась щомісячно до 27 грудня 2021 року повертати кредит по частинам та сплачувати проценти за користування ним в розмірі 10,8% річних. У випадку неналежного виконання грошових зобов`язань ОСОБА_3 зобов`язалась сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від сум прострочених платежів.

3.5. В той же день ОСОБА_3 уклала з АКІБ «УкрСиббанк» договір іпотеки №41682 (а.с.30-33, 97-101), за яким з метою забезпечення належного виконання грошових зобов`язань за договором про надання споживчого кредиту №11104796002 від 27 грудня 2006 року вона передала в іпотеку домоволодіння та земельну ділянку по АДРЕСА_1 .

3.6. Рішенням Бориспільського міськрайонного суду від 24 жовтня 2008 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 27 вересня 2010 року, з ОСОБА_3 на користь АКІБ «УкрСиббанк» був стягнутий борг за договором про надання споживчого кредиту №11104796002 від 27 грудня 2006 року в загальному розмірі 190657 доларів США 78 центів, що за офіційним курсом НБУ становив 981887 гривень 56 копійок, який складався з боргу по поверненню кредиту в розмірі 175329 доларів США 91 цента, що за офіційним курсом НБУ становив 902949 гривень 3 копійки, боргу по сплаті процентів за користування кредитом в розмірі 14471 долара США 74 центів, що за офіційним курсом НБУ становив 74529 гривень 46 копійок, пені за прострочення повернення кредиту в розмірі 248 доларів США 79 центів, що за офіційним курсом НБУ становила 1281 гривню 27 копійок, та пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом в розмірі 607 доларів США 34 центів, що за офіційним курсом НБУ становила 3127 гривень 80 копійок.

3.7. 8 грудня 2011 року ПАТ «УкрСиббанк» уклав з ПАТ «Дельта Банк» договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, за яким ПАТ «УкрСиббанк» відступив ПАТ «Дельта Банк» право вимоги до ОСОБА_3 за договором про надання споживчого кредиту №11104796002 від 27 грудня 2006 року та за договором іпотеки №41682 від 27 грудня 2006 року. Ці обставини підтверджуються копією ухвали Бориспільського міськ-районного суду від 11 листопада 2021 року (а.с.132-136).

3.8. 21 грудня 2019 року ПАТ «Дельта Банк» уклав з ТОВ «ФК «Вектор Плюс» договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №2113/К (а.с.107-129), за яким ПАТ «Дельта Банк» також відступив ТОВ «ФК «Вектор Плюс» право вимоги до ОСОБА_3 за договором про надання споживчого кредиту №11104796002 від 27 грудня 2006 року та за договором іпотеки №41682 від 27 грудня 2006 року.

3.9. Спірні правовідносини регулюються главою 8 «Право спільної сумісної власності подружжя» розділу ІІ «Шлюб. Права та обов`язки подружжя» СК України, а також главою 16 «Правочини» розділу IV «Правочини. Представництво», главою 19 «Позовна давність» розділу V «Строки та терміни. Позовна давність» книги першої «Загальні положення», главою 26 «Право спільної власності» розділу І «Право власності» книги третьої «Право власності та інші речові права» ЦК України.

4. Норми права, якими керується суд при вирішенні спору.

а. норми матеріального права.

4.1. Відповідно до ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

4.2. Згідно з ч.2 ст.65 СК України при укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

4.3. Відповідно до ч.3 ст.65 СК України для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.

4.4. Згідно з абз.3 ч.2 ст.369 ЦК України згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена.

4.5. Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, встановлених ч.1-ч.3, ч.5 та ч.6 ст.203 цього Кодексу.

4.6. Згідно з ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

4.7. Відповідно до ч.1 ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

4.8. Згідно з ч.1 ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

4.9. Відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

4.10. Згідно з ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

б. норми процесуального права.

4.11. Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

4.12. Згідно з ч.2 ст.89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

5. Мотиви, якими керується суд при вирішення спору.

5.1. Встановлено, що домоволодіння та земельна ділянка по АДРЕСА_1 були придбані в період часу, протягом якого ОСОБА_3 перебувала у шлюбі з позивачем. Ця обставина презюмує поширення режиму спільної сумісної власності на вказані об`єкти нерухомого майна. Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі №6-843цс17, а також в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 6 лютого 2018 року у справі №235/9895/15-ц, від 5 квітня 2018 року у справі №404/1515/16-ц, від 5 жовтня 2020 року у справі №537/78/19. Означена правова позиція полягає в тому, що положення ст.60 СК України свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована тим з подружжя, який оспорює поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Натомість, в ході розгляду цивільної справи ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_5 не оспорювали презумпцію виникнення права спільної сумісної власності на домоволодіння та земельну ділянку по АДРЕСА_1 .

5.2. Всупереч ч.1 ст.81 ЦПК України представник відповідача ОСОБА_4 не подав жодного доказу на підтвердження того, що позивач надав ОСОБА_3 нотаріально засвідчену згоду на передання в іпотеку домоволодіння та земельної ділянки по АДРЕСА_1 . Тому очевидно, що договір іпотеки №41682 від 27 грудня 2006 року був укладений з порушенням вимоги, передбаченої ч.3 ст.65 СК України та абз.3 ч.2 ст.369 ЦК України.

5.3. Однак в заяві ОСОБА_3 про надання іпотечного кредиту від 13 грудня 2006 року (а.с.139-141) міститься підпис ОСОБА_2 . Ця обставина свідчить про те, що позивачу було відомо про іпотечний договір ще станом на день його укладення. Крім того, характер сімейних відносин, які існують між подружжям, презюмують обізнаність одного з подружжя про укладення договорів іншим з подружжя. Всупереч ч.1 ст.81 ЦПК України ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_1 не подали жодного доказу на спростуван-ня цієї презумпції, а також на підтвердження того, що підпис в заяві ОСОБА_3 про надання іпотечного кредиту був виконаний не позивачем, а іншою особою. Ці обставини свідчать про те, що строк позовної давності для оспорювання дійсності договору іпотеки розпочався ще 27 грудня 2006 року, тобто в день його укладення. Зі штампу на конверті, в якому був надісланий позов (а.с.45), вбачається, що позивач звернувся до суду лише 1 грудня 2023 року, тобто майже через 17 років після укладення оспорюваного договору. Очевидно, що ОСОБА_2 пред`явив позов вже після закінчення трирічного строку позовної давності. Як вбачається з ч.4 ст.267 ЦК України, ця обставина є підставою для відмови у задоволенні позову.

5.4. Крім того, пред`явлення позову про оспорювання дійсності договору іпотеки №41682 від 27 грудня 2006 року спрямовано виключно на уникнення звернення стягнення на домоволодіння та земельної ділянки по АДРЕСА_1 в рахунок погашення боргу за договором про надання споживчого кредиту №11104796002 від 27 грудня 2006 року в розмірі 981887 гривень 56 копійок, який був стягнутий з ОСОБА_3 рішенням Бориспільського міськрайонного суду від 24 жовтня 2008 року. Такі дії ОСОБА_2 не ґрунтуються на принципах справедливості, добросовісності та розумності, які згідно з п.6 ч.1 ст.3 ЦК України відносяться до загальних засад цивільного законодавства, а також суперечать принципу обов`язковості судового рішення, перед-баченому п.7 ч.3 ст.2 ЦПК України. Адже ухвалою Апеляційного суду Київської області від 27 вересня 2010 року було залишено без змін рішення Бориспільського міськрайон-ного суду від 24 жовтня 2008 року, яке набрало законної сили та є обов`язковим для виконання.

5.5. З огляду на це суд висновує про відсутність підстав для визнання недійсним договору іпотеки №41682, укладеного 27 грудня 2006 року між ОСОБА_3 та АКІБ «УкрСиббанк»; визнання припиненою іпотеки домоволодіння по АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,0839 га з кадастровим номером 3210500000: 09:041:0002 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, розташованої по АДРЕСА_1 ; а також для скасування запису про іпотеку №34892551 від 26 грудня 2019 року в Державному реєстрі речових прав та запису про заборону на нерухоме майно №4300594 від 27 грудня 2006 року в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна. Тому у задоволенні позову, пред`явлено-го ОСОБА_2 , належить відмовити.

6. Розподіл судових витрат.

6.1. Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

6.2. Встановлено, що ОСОБА_2 сплатив судовий збір в розмірі 4294 гривень 40 копійок. Ця обставина підтверджується копією платіжної інструкції №478 від 1 грудня 2023 року (а.с.34). Однак у задоволенні пред`явленого ним позову відмовлено в повному обсязі.

6.3. З огляду на це суд висновує про відсутність підстав для відшкодування позивачу означених судових витрат.

Керуючись п.2 ч.1, ч.3 ст.258, абз.1 ч.6 ст.259, ст.ст.263-265, ч.6 ст.268 ЦПК України, суд

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фактор Плюс» та ОСОБА_3 про визнання недійсним договору іпотеки, визнання іпотеки припиненою та скасування відповідних обтяжень відмовити.

Повний текст рішення суду складений 7 червня 2024 року.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Суддя

Бориспільського міськрайонного суду Є.О. Борець