Ухвала

від 29.08.2024 по справі 283/1943/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №283/1943/24 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1

Номер провадження №11-сс/4805/493/24

Категорія в порядку КПК України Доповідач ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2024 року Житомирський апеляційний суд

в складі: головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю: секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 (дистанційно),

підозрюваного ОСОБА_7 (дистанційно),

захисника ОСОБА_8 (дистанційно),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м.Житомирі апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Малинського районного суду Житомирської області від 09.08.2024 року, якою задоволено клопотання заступника начальника СВ ВП №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_9 та застосовано до підозрюваного

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, мешканця АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 45 днів, тобто до 22 вересня 2024 року включно, без визначення розміру застави,

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із покладенням обов`язків визначених ст. 194 КПК України. Зазначає, що слідчій суддя не врахував, що ОСОБА_7 має міцні соціальні зв`язки, постійне місце проживання, визнав вину, сприяє розкриттю злочину, примирився з потерпілим та має джерело доходу, а саме : депозитний рахунок в банку, а тому більш м`який запобіжний захід буде достатнім для виконання останнім своїх процесуальних обов`язків. Посилається на те, що ризики, на які послався слідчій у клопотанні, недоведені прокурором в судовому засіданні під час розгляду клопотання.

В ухвалі слідчого судді зазначено, що заступник начальника СВ відділення поліції № 1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області звернувся до слідчого судді Малинського районного суду Житомирської області з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

В обґрунтування клопотання заступник начальника СВ ВП № 1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області послався на те, що в провадженні органу досудового розслідування перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024060510000288 від 08.08.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 08.08.2024 близько 12 год ОСОБА_7 в АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_10 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, з достатньою силою, наніс клинком ножа один удар в ділянку черевної порожнини ОСОБА_11 , заподіявши останньому проникаюче ножове поранення черевної порожнини, поранення круглої зв`язки печінки, внутрішньої кровотечі, тобто умисне тяжке тілесне ушкодження.

08.08.2024 у порядку ст.208 КПК України ОСОБА_7 було затримано.

09.08.2024 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

Наявність обґрунтованоїпідозри ОСОБА_7 у вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.1ст.121КК України підтверджуєтьсяпротоколом оглядумісця подіївід 08.08.2024; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_12 від 09.08.2024; протоколами допиту свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 від 08.08.2024; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 08.08.2024; висновком експерта №185; протоколом проведення слідчого експерименту від 09.08.2024 та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.1,2,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, заступник начальника СВ відділення поліції № 1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області вважав, що більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою не зможе запобігти вказаним ризикам.

Враховуючи обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, доведеність прокурором ризиків, передбачених п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України та неможливість запобігання вказаним ризикам застосуванням більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, слідчій суддя дійшов висновку про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави відповідно до п.1 ч.4 ст.183 КПК України.

Заслухавши доповідача, доводи захисника ОСОБА_8 та підозрюваного ОСОБА_7 в підтримання апеляційної скарги, думку прокурора в заперечення апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали клопотання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Приймаючи рішення про задоволення клопотання органу досудового розслідування про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 слідчим суддею в повній мірі враховані вимоги ст.ст. 177, 178, 183, 194, 197 КПК України.

Відповідно дост.177КПК Україниметою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1)переховуватися відорганів досудовогорозслідування та/абосуду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбаченічастиною першоюцієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.194КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як вбачається з матеріалів клопотання, в провадженні СВ ВП №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області знаходиться кримінальне провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за №12024060510000288 від 08.08.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

08.08.2024 ОСОБА_7 в межах даного кримінального провадження було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

09.08.2024 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Слідчим суддею встановлено, що існує обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, яке відносяться до категорії тяжкого злочину та передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України підтверджується доказами, які містяться в матеріалах клопотання заступника начальника СВ ВП № 1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області. Більш того, обґрунтованість підозри в апеляційній скарзі сторона захисту не оспорює, оскільки в ній йдеться лише про застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Слідчим суддею також враховано доведеність прокурором наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме : можливість підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, які доведені стороною обвинувачення аід час розгляду клопотання, та відсутність ризиків, передбачених п.2,5 ч.1 ст.177 КПК України.

Ризик можливого переховування ОСОБА_7 від органу досудового розслідування та суду обґрунтовується тяжкістю можливого покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого останньому кримінального правопорушення.

Ризик незаконного впливу на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні обґрунтовано тим, що підозрюваний ОСОБА_7 та потерпілий проживають разом у одній кімнаті, а тому підозрюваний може вчиняти спроби впливу на учасників кримінального провадження з метою уникнення відповідальності.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що з огляду на тяжкість покарання, передбаченого за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_7 , даних про особу останнього та доведеності ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, є достатні підстави для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначенням розміру застави відповідно до п.1 ч.4 ст.183 КПК України, оскільки інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити його належної процесуальної поведінки.

З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується та вважає безпідставними доводи апеляційної скарги захисника про недоведеність ризиків, передбачених п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки слідчим суддею проведено аналіз всіх ризиків та наведено переконливі мотиви доведеності прокурором наявності саме вказаних ризиків : можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Колегія суддів при цьому враховує стадію кримінального провадження, відсутність у підозрюваного постійного місця проживання та міцних соціальних зв`язків.

Доводи апелянта про те, що до підозрюваного може бути застосований більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки слідчим суддею при розгляді клопотання не встановлено достатніх стримуючих факторів від порушень з боку підозрюваного своїх зобов`язань в разі застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Не наведено обґрунтованих доводів, які б вказували на належну процесуальну поведінку підозрюваного в разі застосування до нього запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою і в апеляційній скарзі сторони захисту.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.

Крім того, слід зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Доводи апеляційної скарги захисника щодо неврахування слідчім суддею особи обвинуваченого, а саме наявності міцних соціальних зв`язків, постійного місця проживання, постійного доходу, визнання вини, позиції потерпілого, колегія суддів вважає не переконливим аргументом для можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, оскільки це не стримало його від протиправної поведінки, відповідно до підозри. Крім того, посилання захисника на наявність міцних соціальних зв`язків не підтверджена належним чином.

Доводи апелянта про те, що підозрюваний має депозитний рахунок та неофіційно підробляє і отримує відсотки, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки відсутні будь які докази з приводу отримання підозрюваним відсотків від депозитного вкладу та отримання коштів за підробіток. Більш того, такі дані про особу не є безумовною підставою для застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою на даному етапі досудового розслідування.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не можуть бути визнані колегією суддів достатніми для скасування оскаржуваного судового рішення, яке є законним та обґрунтованим.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Малинського районного суду Житомирської області від 09.08.2024 року, якою застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 45 днів, тобто до 22 вересня 2024 року включно, без визначення розміру застави без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді :