Постанова

від 22.08.2024 по справі 914/505/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" серпня 2024 р. Справа №914/505/24

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючої суддіОрищин Г.В.,

суддівГалушко Н.А.

Желіка М.Б.

секретар судового засідання Хом`як Х.А.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут»

на рішення Господарського суду Львівської області від 30.05.2024 (повний текст рішення складено 11.06.2024, суддя Крупник Р.В.)

у справі №914/505/24

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут», м. Львів

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро ЛВ Лімітед», Львівська обл., с. Забужжя

про стягнення заборгованості

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро ЛВ Лімітед», Львівська обл., с. Забужжя

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут», м. Львів

про визнання зобов`язання припиненим та стягнення збитків

за участю представників:

від позивача Дятлов О.Л.

від відповідача Капустинська Н.П.

22.02.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Львівенергозбут» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Агро ЛВ Лімітед» 833303,88 грн заборгованості за договором про постачання електричної енергії. В обґрунтування своїх позовних вимог ТОВ «Львівенергозбут» зазначає, що на виконання договору №1274700 в період з 01.01.2024 по 31.01.2024 на підставі акта приймання-передачі фактичних обсягів електричної енергії, які підписані позивачем та оператором системи розподілу ПрАТ «Львівобленерго», поставило ТОВ «Агро ЛВ Лімітед» 172435 кВт/год електричної енергії, вартістю 833303,88 грн. Відповідач не оплатив вказану вартість електричної енергії, що слугувало підставою для звернення до суду з цим позовом. Водночас, після відкриття провадження у цій справі, ТОВ «Львівенергозбут» повідомив суд про те, що ТОВ «Агро ЛВ Лімітед» повністю сплатило заборгованість за договором №1274700, відтак клопотав перед судом про закриття провадження у справі та повернення судового збору.

14.03.2024 ТОВ «Агро ЛВ Лімітед» звернулося до Господарського суду Львівської області із зустрічним позовом до ТОВ «Львівенергозбут» про визнання зобов`язання припиненим та стягнення збитків, покликаючись на те, що ТОВ «Агро ЛВ Лімітед», бажаючи змінити електропостачальника, зверталося із листами про вжиття заходів щодо припинення постачання електричної енергії та переведення до постачальника «останньої надії». ТОВ «Львівенергозбут» відповідні звернення проігнорувало та, в порушення п. 3.2.15 Правил РРЕЕ, не повідомило ні споживача, ні постачальника «останньої надії» про закінчення строку дії договору, а також не забезпечило переведення споживача до такого постачальника. За твердженням ТОВ «Агро ЛВ Лімітед», товариство позбавлене можливості перейти до нового постачальники та споживати електричну енергію за нижчими тарифами через безпідставне ініціювання 22.01.2024 ТОВ «Львівенергозбут» в системі «Датахаб» процесу відключення точок комерційного обліку та надіслання 19.02.2024 повідомлення-попередження про відключення від електропостачання з 13.03.2024 з підстав наявності неіснуючої заборгованості. Оскільки ТОВ «Львівенергозбут» вважає, що договір №1274700 зберігає свою чинність, позивач за зустрічним позовом просив визнати припиненими зобов`язання за таким договором з 31.12.2023. Разом з тим, просив стягнути із ТОВ «Львівенергозбут» 511,36 грн. збитків, завданих різницею між тарифами на електроенергію старого та нового постачальників, яка постачалася у січні 2024 року.

Розглянувши заявлені сторонами позовні вимоги, Господарський суд Лвьівської області в рішенні від 30.05.2024 в задоволенні первісного позову ТОВ «Львівенергозбут» відмовив, а зустрічний позов ТОВ «Агро ЛВ Лімітед» задоволив; визнав припиненим з 01.01.2024 зобов`язання ТОВ «Львівенргозбут» щодо постачання електричної енергії для ТОВ «Агро ЛВ Лімітед» за адресами: с. Батятичі ЕІС код 62Z7071383592984; с. Велике Колодно EIC код 62Z6956076634545; с. Сокіл ЕІС код 62Z3575633936936; с. Вирів ЕІС код 62Z2834698230420; с. Горпин ЕІС код 62Z2156375882048; с. Забужжя ЕІС код 62Z0769529031586, на підставі договору постачання електричної енергії №1274700 від 16.12.2022; з ТОВ «Львівенергозбут» на користь ТОВ «Агро ЛВ Лімітед» стягнув 511,36 грн. збитків та 6056,00 грн. судового збору.

Ухвалюючи вказане рішення, місцевий господарський суд виходив з такого:

-договір №1274700 було укладено на строк з 01.01.2023 по 31.12.2023. Відтак, поставка електроенергії у січні 2024 року здійснювалась ТОВ «Львівенергозбут» поза межами строку договору №1274700, а тому доводи ТОВ «Львівенергозбут» про наявність у ТОВ «Агро ЛВ Лімітед» договірної заборгованості в січні 2024 року і подальше погашення цієї заборгованості не відповідають дійсності. Таким чином, позивачу за первісним позовом відмовлено в задоволенні клопотання про закриття провадження у справі. З огляду на вказане та зважаючи на те, що первісний позивач обґрунтовував позов неналежністю виконання ТОВ «Агро ЛВ Лімітед» своїх договірних зобов`язань, які виникли з договору №1274700, в задоволенні первісного позову судом відмовлено;

-ТОВ «Агро ЛВ Лімітед» мав намір змінити електропостачальника з 01.01.2024, у зв`язку із чим у грудні 2023 року звертався до ТОВ «Львівенергозбут» з листами про призупинення дії договору №1274700 та про його переведення до постачальника «останньої надії», однак енергопостачальник відмовив у задоволенні таких листів, покликаючись на чинність означеного договору до 31.12.2024. Водночас, покликаючись на наявність у ТОВ «Агро ЛВ Лімітед» заборгованості за договором №1274700, ТОВ «Львівенергозбут» зареєструвало у системі «Датахаб» процедуру відключення точок комерційного обліку споживача за об`єктами постачання, вказаними у договорі №1274700 та ініціювало процедуру припинення (обмеження) електропостачання за тими ж об`єктами електропостачання з 13.03.2024. Однак, припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється електропостачальником за умови попередження споживача не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення у разі заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору з електропостачальником (пункт 7.5 Правил РРЕЕ). Оскільки зобов`язання за договором №1274700 є припиненими з 01.01.2024, то у відповідача за зустрічним позовом не були підстав для припинення постачання електричної енергії згідно із пунктом 7.5 Правил РРЕЕ. З огляду на вказані протиправні дії відповідача за зустрічним позовом, суд дійшов до висновку про задоволення зустрічних позовних вимог про визнання припиненими зобов`язань за спірним договором;

-ТОВ «Львівенергозбут» у період з 26.01.2024 по 31.01.2024 фактично поставив позивачу за зустрічним позовом електроенергію за більшим, ніж ТОВ «ЛТК Електрум», тарифом чим заподіяв останньому збитки. Здійснивши відповідний перерахунок, суд дійшов висновку, що позивач за зустрічним позовом правильно визначив розмір збитків, а загальна сума упущеної вигоди, яку могло за звичайних обставин отримати ТОВ «Агро ЛВ Лімітед», якби його право не було порушене, становить 511,36 грн.

ТОВ «Львівенергозбут» не погодилося з ухваленим рішенням місцевого господарського суду та оскаржило його в апеляційному порядку, звернувшись до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, як на підставу для скасування означеного рішення покликається на таке:

-відповідно до пункту 2.9 комерційної пропозиції, договір є чинним до 31.12.2024. При цьому в пункті 2.8 комерційної пропозиції допущено технічну описку, а саме замість цифр 2024 помилково було зазначено 2023. Тобто, пункт 2.8 комерційної пропозиції щодо кінцевого строку дії договору 31.12.2023 не узгоджується з пунктом 2.9 комерційної пропозиції щодо кінцевого строку дії договору, а саме до 31.12.2024. За твердженням апелянта, відповідач за первісним позовом сам визнавав, що термін дії спірного договору не припинися 31.12.2023, оскільки звертався до енергопостачальника з листами про призупинення дії договору з 01.01.2024, а не з вимогою вважати спірний договір припиненим, у зв`язку із закінченням терміну його дії. Водночас, позивач за первісним договором акцентує на тому, що ТОВ «Агро ЛВ Лімітед» не оспорювало в судовому порядку жодного пункту договору, в тому числі й щодо терміну дії договору;

-за загальним правилом, споживання електричної енергії можливе виключно на договірних засадах (стаття 4 ЗУ «Про ринок електричної енергії»). Не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення, відповідно до цих Правил, договору з електропостачальником (абзац третій пункт 1.2.15 ПРРЕЕ). Отже, поставка електроенергії у січні 2024 року здійснювалась ТОВ «Львівенергозбут» в межах строку дії договору №1274700. Відтак, предметом даного спору було стягнення 833303,88 грн. заборгованості за спожиту електричну енергію по договору;

-оскільки, станом на січень 2024 договір про постачання електричної енергії споживачу з ТОВ «Агро ЛВ Лімітед» був чинним, а лист повідомлення про призупинення дії договору з 01.01.2024 не припиняє дію такого, тому у ТОВ «Львівенергозбут» відсутній обов`язок повідомлення споживача, відповідного оператора (операторів) системи та постачальника «останньої надії», щодо припинення постачання електричної енергії споживачу;

-ТОВ «Агро ЛВ Лімітед» не здійснило оплату платежів визначених умовами комерційної пропозиції, а саме, у термін до 15.01.2024 споживачем не було проведено оплату планового платежу за січень 2024. Відтак, 20.02.2024 ТОВ «Львівенергозбут» було направлено ТзОВ «Агро ЛВ Лімітед» попередження про припинення постачання електричної енергії, 22.01.2024 на платформі НЕК «Укренерго» «Датахаб» енергопостачальником було створено процес «Припинення постачання за ТКО». За підсумками січня 2024, згідно обсягів спожитої електричної енергії, наданих оператором системи розподілу ПрАТ «Львівобленерго», ТОВ «Агро ЛВ Лімітед» виставлено рахунок за січень 2024 на суму 833303,88 грн. Аналогічна процедура, що полягала у виставленні рахунка, відсутності оплати такого, попередженні та припиненні постачання, була здійснена енергопостачальником і в лютому 2024. З огляду на вказане, на переконання апелянта, у спірних правовідносинах у діях ТОВ «Львівенергозбут» відсутня протиправна поведінка і такі відповідають нормам чинного законодавства, відтак ТОВ «Львівенергозбут» не порушило право споживача на вільний вибір постачальника;

-щодо збитків, понесених споживачем, то ТОВ «Львівенергозбут» не визнає такі, з огляду на те, що в січні 2024 поставив споживачу електроенергію за ціною нижчою, аніж пропонував постачальник «останньої надії».

Таким чином, ТОВ «Львівенергозбут» просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення місцевого господарського суду та ухвалити нове рішення, яким закрити провадження у справі за первісним позовом і повернути сплачений судовий збір, а в задоволенні вимог зустрічного позову відмовити.

ТОВ «Агро ЛВ Лімітед», не погодившись з апеляційною скаргою, подало відзив на неї, в якому заперечило доводи апелянта, з огляду на таке:

-за умовами п.2.8. комерційної пропозиції до договору №1274700, який має назву «Строк дії договору та умови пролонгації», договір діє з моменту набрання чинності до 31.12.2023 року; за умовами договору, такий не підлягає пролонгації. З системного аналізу чинного законодавства з умовами договору №1274700 про постачання електроенергії вбачається, що строк дії даного договору до 31.12.2023 року є істотною умовою даного договору, обопільно визначений сторонами, та є обов`язковим до беззаперечного виконання. Таким чином, строк дії договору №1274700 обчислювався з 01.01.2023 року та закінчив свою дію 31.12.2023 року. Натомість положення п.2.9 комерційної пропозиції, на які робить посилання ТОВ «Львівенергозбут» як на умови, що визначають строк дії договору, визначають «Умови розірвання/припинення договірних відносин без сплати будь-яких штрафних (фінансових) санкцій», та містить умову про те, що споживач має право за власної ініціативи розірвати/припинити договір у випадках, одним з яких є зміна постачальника, якщо процедура зміни постачальника була розпочата споживачем за 21 календарний день до дати закінчення фіксованого терміну (строку) дії чинного договору (31.12.2024), передбаченого п.п. 2.8 п.2 умов цієї комерційної пропозиції. Тобто, умови п.2.9 комерційної пропозиції не є істотними умовами договору №1274700; містять пряме відсилання на п.2.8. для визначення дійсного строку дії договору; не застосовувалися у правовідносинах між ТОВ «Львівенергозбут» та ТОВ «Агро ЛВ Лімітед», оскільки останнім не вживалися дії щодо дострокового припинення/розірвання договірних відносин. Відтак, є очевидним, що технічна описка має місце саме в п. 2.9, та не може братися сторонами для визначення істотної умови договору строку дії;

-законодавець чітко визначив, що після припинення строку дії договору на постачання електричної енергії, споживач, який не визначився із подальшим постачальником електроенергії та не має укладеного договору на постачання, переводиться на «резервного», яким є постачальник «останньої надії». І такий обов`язок повідомлення постачальника «останньої надії» покладено саме на попереднього постачальника, яким в цьому випадку є ТОВ «Львівенергозбут»;

-відповідач за первісним позовом звертає увагу суду на те, що листи з проханням зупинити постачання електроенергії носять виключно інформативний характер, не можуть змінювати чи підміняти умови чинного на той момент договору №1274700 та за своєю правовою природою і змістовним навантаженням не є документом, що свідчить про продовження дії договору №1274700, а умови договору №1274700 не містять вимог про те, що споживач має попереджати постачальника про припинення договору, позаяк останній припиняється в момент сплину фіксованої дати 31.12.2023 року без пролонгації, і ТОВ «Львівенергозбут» обізнаний про такі умови, оскільки є стороною відповідного договору та ініціатором (розробником) таких умов;

-оплата суми 833303,88 грн здійснена відповідачем як «оплата за фактично спожиту електричну енергію за січень 2024 року», і не є оплатою по договору №1274700, відтак, така оплата не може вважатися тією обставиною, що виключила існування предмету спору, оскільки останній був відсутній і на момент звернення до суду. Таким чином, суд першої інстанції правомірно та обґрунтовано відмовив в задоволенні позовних вимог за первісним позовом, відтак апеляційна скарга ТОВ «Львівенергозбут» не підлягає задоволенню.

Процесуальний хід розгляду цієї справи викладений у відповідних ухвалах Західного апеляційного господарського суду.

В дане судове засідання прибули представники обох сторін, які підтримали свої доводи, міркування та заперечення, викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги відповідача в сукупності з матеріалами справи, судова колегія встановила таке:

ТОВ «Львівенергозбут» є постачальником електричної енергії на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) №429 від 14.06.2018. Вказане підприємство здійснює постачання електричної енергії, серед іншого, на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розміщений на сайті позивача в мережі Інтернет за адресою: http://www.lez.com.ua, відповідно до п. 1 якого, такий договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до умов цього договору.

ТОВ «Агро ЛВ Лімітед» (споживач) приєдналося до вказаного договору на умовах комерційної пропозиції №12 «Індивідуальна (без тарифу ОСР)», шляхом підписання заяви-приєднання від 16.12.2022; укладеному договору присвоєно номер 1274700.

Окрім заяви-приєднання від 16.12.2022 ТОВ «Агро ЛВ Лімітед» підписало також додаток №1, в якому міститься перелік об`єктів споживача, за якими здійснюється постачання електричної енергії і додаток №2, в якому сторони погодили обсяги договірного споживання електричної енергії у 2023 році.

Відповідно до пункту 2.1 договору №1274700, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Початком постачання електричної енергії споживачу, у відповідності до п. 3.1 договору №1274700, є дата зазначена в заяві-приєднанні 01.01.2023 (заява приєднання від 16.12.2022).

За умовами пункту 13.1 договору №1274700 такий укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього договору.

Відповідно до п. 2.8 комерційної пропозиції №12 «Індивідуальна (без тарифу ОСР)» договір діє з моменту набрання чинності до 31.12.2023 або до повного виконання грошових зобов`язань за ним.

Водночас, в пункті 2.9 комерційної пропозиції №12 «Індивідуальна (без тарифу ОСР)» сторони погодили умови розірвання/припинення договірних відносин без сплати будь-яких штрафних (фінансових) санкцій та, зокрема, зазначили, що "споживач має право за власної ініціативи розірвати/припинити договір без сплати будь-яких штрафних (фінансових) санкцій та будь-яких інших додаткових зобов`язань у разі зміни споживачем постачальника, за умови, що процедура зміни постачальника була розпочата споживачем за 21 календарний день до дати закінчення фіксованого терміну (строку) дії чинного договору (31.12.2024 року), передбаченого підпунктом 2.8 пункту 2 умов цієї комерційної пропозиції та абзацом 4, 5 пункту 6.1.3 ПРРЕЕ".

З наведеного слідує, що пункти 2.8 та 2.9 комерційної пропозиції містять розбіжності в даті закінчення терміну дії договору, а між сторонами існує спір з цього приводу.

Матеріали справи свідчать, що протягом 2023 року ТОВ «Львівенергозбут», на виконання умов договору №1274700, регулярно постачало електричну енергію на об`єкти ТОВ «Агро ЛВ Лімітед», зазначені в додатку №1 до цього договору, яку споживач оплачував, що не заперечується та не оспорюється сторонами. Однак, між сторонами наявний спір щодо оплати електричної енергії, поставленої ТОВ «Агро ЛВ Лімітед» в 2024 році.

Так, в січні 2024 ТОВ «Львівенергозбут» поставило ТОВ «Агро ЛВ Лімітед» електричну енергію у кількості 172435 кВт/год, що підтверджується актом приймання передачі фактичних обсягів спожитої електричної енергії за січень 2024 року, який підписаний між ТОВ «Львівенергозбут» та оператором системи розподілу. У зв`язку з цим та на підставі договору №1274700 ТОВ «Львівенергозбут» виставило рахунок на оплату №6200000579240119 за січень 2024 року на загальну суму 833303,88 грн.

Отриману електроенергію ТОВ «Агро ЛВ Лімітед» оплатило відповідно до платіжних інструкцій за №20 від 27.02.2024 на суму 68607,00 грн., за№21 від 27.02.2024 на суму 79756,70 грн., за №28 від 27.02.2024 на суму 49272,86 грн., за №36 від 27.02.2024 на суму 105135,18 грн., за№116 від 27.02.2024 на суму 530532,13 грн. (Т.1; а.с. 120-124).

Водночас, в платіжних інструкціях за №20 від 27.02.2024, за №21 від 27.02.2024 та за №36 від 27.02.2024 в призначенні платежу споживач вказав, що оплата здійснюється за фактично спожиту електроенергію за січень 2024 року. Натомість, в платіжній інструкції за №28 від 27.02.2024 споживач зазначив, що оплата здійснюється за фактично спожиту електроенергію за січень згідно рахунка №6200000579240119; за №116 від 27.02.2024 за фактично спожиту електроенергію за січень згідно рахунка №6200000579240119 та договору №1274700.

04.03.2024 ТОВ «Агро ЛВ Лімітед» надіслало ТОВ «Львівенергозбут» два листи (вих. № 04-03/2024 та вих. № 04-03/2024_2) про уточнення призначення платежу у платіжних документах за номерами 28 від 27.02.2024 та 116 від 27.02.2024, в яких конкретизував, що правильне призначення платежу в цих документах є «оплата за фактично спожиту електроенергію за січень».

Як вбачається з матеріалів справи, у грудні 2023 року (листи відповідача від 06.12.2023 та від 28.12.2023) ТОВ «Агро ЛВ Лімітед» просило ТОВ «Львівенергозбут» призупинити з 01.01.2024 договір №1274700 та перевести його точки комерційного обліку із вказаної дати до постачальника «останньої надії», оскільки станом на 28.12.2023 він ще не визначився із новим постачальником.

У відповідь на лист від 06.12.2023, ТОВ «Львівенергозбут» вказало, що договір №1274700 є чинним до 31.12.2024 (лист №910-2024-618 від 28.12.2024) та продовжило постачати електроенергію у січні 2024 року.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, 22.01.2024 ТОВ «Львівенергозбут» розпочало процес відключення точок комерційного обліку ТОВ «Агро ЛВ Лімітед» у системі «Датахаб», що унеможливлювало проведення заміни електропостачальника, що, зокрема, підтверджується листом ПрАТ «Львівобленерго» №145-07-561 від 01.02.2024.

Згодом, в листі за №1 від 23.01.2024 ТОВ «Львівенергозбут» повідомило споживача про припинення постачання електроенергії за договором №1274700 у випадку невиконання обов`язків із перерахування попередньої оплати вартості електроенергії згідно із заявою-приєднання у розмірі 1235417,69 грн.

ТОВ «Агро ЛВ Лімітед» листом вих. №25-01.1 від 25.01.2024 повідомило ТОВ «Львівенергозбут» та ПрАТ «Львівобленерго» про призупинення договору №1274700 з 01.01.2024 та просило, зокрема, скасувати процедуру відключення у системі «Датахаб» і здійснити переведення ТОВ «Агро ЛВ Лімітед» до нового електропостачальника ТОВ «ЛТК Електрум».

Однак, жодних дій щодо припинення процедури відключення та переведення відповідача за первісним позовом до нового постачальника здійснено не було.

В лютому 2024 року ПрАТ «Львівобленерго» листом за №242-07-195/22 від 21.02.2024 сформувало попередження про припинення електропостачання за об`єктами споживача з 13.03.2024, у зв`язку із заборгованістю та висуненням відповідної вимоги ТОВ «Львівенергозбут».

Споживач оскаржив відповідні дії ТОВ «Львівенергозбут» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, проте остаточного рішення цього органу сторонами надано не було.

Водночас, 09.01.2024 між ТОВ «Агро ЛВ Лімітед» (споживач) та ТОВ «ЛТК Електрум» (постачальник) було укладено договір про постачання за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість купованої електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідний договір підписано і скріплено печатками сторін; до нього погоджено заяву-приєднання з відповідними додатками, в одному з яких (додаток № 2) визначено перелік ЕІС-код точки (точок) комерційного обліку електричної енергії ТОВ «Агро ЛВ Лімітед», зокрема тих, до яких здійснювалося постачання за договором №1274700.

ТОВ «Агро ЛВ Лімітед» приєдналося до договору №679/01/24 на умовах комерційної пропозиції №679/01/24 від 09.01.2024.

Відповідно до пункту 13.1 договору №679/01/24 він набуває чинності з 00:00 години дати початку дії договору, яка вказана у заяві-приєднання, та діє до 24:00 години дня, вказаного у комерційні пропозиції датою закінчення дії договору.

Зі змісту заяви-приєднання до договору №679/01/24 вбачається, що датою початку постачання електроенергії є 26.01.2024, а комерційною пропозицією до цього ж договору передбачено, що він діє до 31.12.2024.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, в січні 2024 року у ТОВ «ЛТК Електрум» вартість 1 кВт/год. електроенергії з ПДВ становила 4,815473 грн, що підтверджується актом здачі-приймання електроенергії від 31.01.2024 за договором №679/01/24.

Тоді як, вартість 1 кВт/год електроенергії з ПДВ в аналогічний період у ТОВ «Львівенергозбут».становила 4,832568 грн, що підтверджується рахунком на оплату №6200000579240119 за січень 2024 року.

Враховуючи те, що вартість 1 кВт/год. електроенергії, яку поставляло ТОВ «ЛТК Електрум» була нижчою за вартість електричної енергії, яку поставляло ТОВ «Львівенергозбут», ТОВ «Агро ЛВ Лімітед» вважає, що йому було спричинено збитки за період 26.01.2024 по 31.01.2024 на суму 511,36 грн. у зв`язку із чиненням йому перешкод у переході до нового електропостачальника (ТОВ «ЛТК Електрум»).

Оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення відсутні.

Щодо первісного позову судова колегія вважає за доцільне зазначити таке:

За приписами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, а також інші юридичні факти.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч. 1 ст. 15 ЦК України).

За договором енергопостачання, у відповідності до ст. 275 ГК України, енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії». Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема договори про постачання електричної енергії споживачу.

Згідно з підпунктом 1.1.2 пункту 1.1 Розділу І Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018 (надалі Правила РРЕЕ) договір про постачання електричної енергії споживачу домовленість двох сторін (електропостачальник і споживач), що є документом певної форми, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником за вільними цінами.

За умовами підпункту 3.2.6 пункту 3.2 Розділу ІІІ Правил РРЕЕ укладення споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу відбувається шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву-приєднання.

Як було зазначено вище, між ТОВ «Львівенергозбут» та ТОВ «Агро ЛВ Лімітед» було укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №1274700, шляхом подання останнім заяви-приєднання від 16.12.2022 на умовах комерційної пропозиції №12 «Індивідуальна (без тарифу ОСР)», який набрав чинності 01.01.2023.

Відповідно до пункту 3.2.7 Правил РРЕЕ договір про постачання електричної енергії споживачу містить таку істотну умову як строк дії договору.

Разом з тим, згідно із пунктом 3.2.8 Правил РРЕЕ публічна комерційна пропозиція (комерційні пропозиції) електропостачальника повинна мати унікальну назву в межах одного електропостачальника та має містити інформацію про строк дії договору та умови пролонгації.

В комерційній пропозиції №12 «Індивідуальна (без тарифу ОСР)» наявний пункт 2.8 «Строк дії договору та умови пролонгації», однак вказаний пункт договору не передбачає умов щодо пролонгації договору №1274700.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи між сторонами існує спір щодо самого строку дії укладеного договору, позаяк на думку ТОВ «Львівенергозбут» спірний договір є чинним до 31.12.2024 року, як про це йдеться в пункті 2.9 комерційної пропозиції. Натомість, за твердженням ТОВ «Агро ЛВ Лімітед» спірний договір був чинним до 31.12.2023, як про це зазначено в п. 2.8 комерційної пропозиції і з 01.01.2024 договірні відносини між сторонами припинилися.

Досліджуючи вказані обставини, судова колегія зазначає, що в пункті 2.9 комерційної пропозиції №12 «Індивідуальна (без тарифу ОСР)» наявна вказівка на 31.12.2024, як на дату закінчення строку дії договору. Однак, варто зазначити, що така вказівка викладена в частині комерційної пропозиції що стосується «Умов розірвання/припинення договірних відносин без сплати будь-яких штрафних (фінансових) санкцій» та визначає право споживача "за власної ініціативи розірвати/припинити договір без сплати будь-яких штрафних (фінансових) санкцій та будь-яких додаткових фінансових зобов`язань, у разі зміни споживачем постачальника, за умови, що процедура зміни постачальника була розпочата споживачем за 21 календарний день до дати закінчення фіксованого терміну (строку) дії чинного договору (31.12.2024), передбаченого підпунктом 2.8 пункту 2 умов комерційної пропозиції".

Водночас, в підпункті 2.8 комерційної пропозиції сторонами погоджено строк дії договору, що відображено в назві цього пункту «Строк дії договору та умови пролонгації», який (договір), відповідно до цього пункту, діє з моменту набрання чинності і до 31.12.2023 або до повного виконання грошових зобов`язань за договором. Отже, саме підпункт 2.8 визначає дійсний строк дії спірного договору, позаяк міститься в розділі, який визначає тривалість існування договірних відносин, та належить до категорії істотних умов договору. Натомість в підпункті 2.9 комерційної пропозиції міститься опосередкована згадка про строк дії договору, яка відображена в дужках.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про правильність тверджень відповідача за первісним позовом про те, що договір №1274700 було укладено сторонами на строк з 01.01.2023 по 31.12.2023, а постачання електроенергії у січні 2024 року здійснювалась ТОВ «Львівенергозбут» поза межами строку дії договору №1274700.

Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апелянта про наявність технічної описки в комерційній пропозиції, оскільки відповідний договір у формі комерційної пропозиції готував позивач за первісним позовом, який є відповідальним за чіткість та ясність його умов і на нього покладається ризик, пов`язаний з неясністю будь-яких умов договору.

Суд також вважає безпідставними доводи апелянта про оплату відповідачем вартості поставленої у січні 2024 року електроенергії із вказівкою у призначеннях платежу на номер рахунку за договором №1274700, позаяк з п`яти платіжних інструкцій, на підставі яких здійснювалася оплата, ТОВ «Агро ЛВ Лімітед» в трьох інструкціях вказав про оплату за фактично спожиту електроенергію в січні без зазначення рахунку та договору, а згадка про рахунок та договір №1274700 наявна лише в двох платіжних інструкціях, призначення платежу в яких споживач уточнив листами від 04.03.2024, в яких наголосив, що покликання на договір та рахунок було опискою. Таким чином, означені платіжні інструкції не можуть вважатися належними доказами, які свідчать про продовження існування договірних відносин між сторонами в січні 2024 року.

Разом з тим, відхиляються покликання апелянта на лист ТОВ «Агро ЛВ Лімітед», в якому останній просив призупинити з 01.01.2024 договір №1274700 (а не припинити його чинність), оскільки 28.12.2023 відповідачем за первісним позовом було направлено лист №28-12.2, в якому він просив ТОВ «Львівенергозбут» перевести його точки комерційного обліку з 01.01.2024 до постачальника «останньої надії» через невизначеність із новим постачальником. Останній лист свідчить про припинення договірних відносин саме з вказаної дати.

З`ясувавши, що строк дії спірного договору визначений сторонами до 31.12.2023, а вказані та оцінені судом докази свідчать про те, що в січні 2024 у ТОВ «Агро ЛВ Лімітед» перед ТОВ «Львівенергозбут» не було договірної заборгованості, відтак подальше її погашення споживачем не здійснювалося, таким чином, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні клопотання позивача за первісним позовом про закриття провадження у справі та правомірно відмовив в задоволенні його позовних вимог.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в частині зустрічного позову, суд апеляційної інстанції зазначає таке:

Звертаючись до суду з зустрічним позовом, ТОВ «Агро ЛВ Лімітед» просило суд визнати припиненим зобов`язання ТОВ «Львівенергозбут» із постачання електроенергії ТОВ «Агро ЛВ Лімітед» за договором №1274700 у зв`язку із закінченням строку його дії.

У разі закінчення строку дії договору про постачання електричної енергіїелектропостачальник, відповідно до пункту 3.2.15 Правил РРЕЕ, не пізніше ніж за 20 календарних днів до передбачуваного дня припинення дії договору та постачання електричної енергії повинен повідомити про це споживача, відповідного (відповідних) оператора (операторів) системи та постачальника «останньої надії», на території діяльності якого розташовані електроустановки такого споживача, із зазначенням дати припинення постачання електричної енергії споживачу.

Споживач після отримання повідомлення електропостачальника має право ініціювати зміну електропостачальника у порядку, встановленому в розділі VI цих Правил.

В разі недотримання електропостачальником терміну повідомлення відповідного (відповідних) оператора (операторів) системи та постачальника «останньої надії», на території діяльності якого розташовані електроустановки такого споживача, про припинення постачання електричної енергії споживачу обсяги спожитої електричної енергії до дати припинення з урахуванням встановленого 20-денного строку враховуються адміністратором комерційного обліку за цим електропостачальником, крім випадку, визначеного цими Правилами.

Як встановлено судом ТОВ «Львівенергозбут» не повідомило споживача, відповідного оператора системи та постачальника «останньої надії» про дату припинення постачання електричної енергії за договором №1274700, хоча й було свідоме того, що договірні зобов`язання сторін припинилися після 31.12.2023. Така бездіяльність відповідача за зустрічним позовом свідчить про порушення ним положень пункту 3.2.15 Правил РРЕЕ.

Відповідно до п.6.1.1-6.1.3 Правил РРЕЕ споживач має право в установленому цими Правилами порядку на зміну електропостачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії споживачу (постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг) з новим електропостачальником. Процес зміни споживачем електропостачальника забезпечується суб`єктами (учасниками) ринку електричної енергії та учасниками роздрібного ринку електричної енергії, які задіяні у процесі зміни електропостачальника та забезпечують зміну та інформаційний обмін під час такої зміни на безоплатній основі. За загальним правилом зміна електропостачальника за ініціативою споживача має бути завершена у строк не більше трьох тижнів з дня повідомлення таким споживачем про намір змінити електропостачальника.

Інформаційний обмін між учасниками ринку електричної енергії щодо зміни електропостачальника здійснюється через інформаційну-комунікаційну систему «Датахаб».

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується представником позивача за зустрічним позовом, останній мав намір змінити електропостачальника з 01.01.2024, у зв`язку з чим у грудні 2023 року звертався до відповідача із листами про призупинення дії договору №1274700 та про його переведення до постачальника «останньої надії» (листи від 06.12.2023 та від 28.12.2023).

Однак, ТОВ «Львівенергозбут» відмовило у задоволенні листів позивача із посиланням на те, що відповідний договір є чинним до 31.12.2024, не забезпечило перехід споживача до постачальника «останньої надії» та продовжило постачати електроенергію позивачу за зустрічним позовом.

Водночас, покликаючисьь на наявність у ТОВ «Агро ЛВ Лімітед» заборгованості за договором №1274700, ТОВ «Львівенергозбут»:

- 22.01.2024 зареєструвало у системі «Датахаб» процедуру відключення точок комерційного обліку споживача за об`єктами постачання, вказаними у договорі №1274700;

- в лютому 2024 року ініціювало процедуру припинення (обмеження) електропостачання за тими ж об`єктами електропостачання з 13.03.2024.

Варто зазначити, що відповідно до п. 7.5 Правил РРЕЕ, що припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється електропостачальником за умови попередження споживача не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення у разі заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору з електропостачальником.

Оскільки зобов`язання за договором №1274700 є припиненими з 01.01.2024, таким чином у відповідача за зустрічним позовом не було підстав для припинення постачання електричної енергії на підставі пункту 7.5 Правил РРЕЕ.

Відповідно до пункту 6.1.14 Правил РРЕЕ адміністратор комерційного обліку повідомляє нового та попереднього постачальника про відмову у забезпеченні зміни електропостачальника у разі припинення електроживлення об`єкта (об`єктів) споживача за зверненням попереднього електропостачальника та/або наявності такого звернення, надісланого в установленому порядку, на дату повідомлення споживача про намір укласти новий договір з новим електропостачальником.

Отож, наведені вище безпідставні дії відповідача за зустрічним позовом унеможливили перехід позивача до нового електропостачальника ТОВ «ЛТК Електрум», з яким ТОВ «Агро ЛВ Лімітед» уклало договір про постачання електричної енергії №679/01/24 від 09.01.2024. Вчинення ТОВ «Львівенергозбут» таких протиправних дій свідчить про невизнання ним факту припинення зобов`язань за договором №1274700 та створює перешкоди у господарській діяльності ТОВ «Агро ЛВ Лімітед», у зв`язку з чим, останній зобов`язаний здійснювати захист своїх прав в судовому порядку. Відтак, позовна вимога про визнання припиненими зобов`язань відповідача за зустрічним позовом щодо постачання електричної енергії для ТОВ «Агро ЛВ Лімітед» за адресами: село Батятичі ЕІС код 62Z7071383592984; село Велике Колодно EIC код 62Z6956076634545; село Сокіл ЕІС код 62Z3575633936936; село Вирів ЕІС код 62Z2834698230420; село Горпин ЕІС код 62Z2156375882048; село Забужжя ЕІС код 62Z0769529031586, на підставі договору №1274700 підлягає задоволенню у повному обсязі з чим погоджується суд апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

За умовами статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідно до статті 22 ЦК України збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Для відшкодування особі збитків їй необхідно довести три елементи складу цивільного правопорушення, а саме: порушення зобов`язання особою, яка завдає збитки; факт спричинення збитків та їх розмір, а також причинний зв`язок між протиправною поведінкою відповідача та завданими збитками. Натомість вина відповідача презюмується та повинна бути спростована останнім. У разі недоведення одного із цих елементів, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

ТОВ «Агро ЛВ Лімітед» довело факт протиправної поведінки ТОВ «Львівенергозбут», яка полягає у безпідставному ініціюванні у системі «Датахаб» процедури відключення точок комерційної обліку позивача за зустрічним позовом у зв`язку із заборгованістю за договором №1274700, який на той момент втратив чинність, а зобов`язання за ним були припинені проведеним належним чином виконанням.

Початок такого процесу унеможливлює перехід ТОВ «Агро ЛВ Лімітед» до нового електропостачальника ТОВ «ЛТК Електрум». Останній повинен був постачати позивачу за зустрічним позовом електроенергію на підставі договору №679/01/24, починаючи з 26.01.2024, за об`єктами електропостачання із ЕІС-кодами 62Z6956076634545, 62Z0769529031586, 62Z2834698230420, 62Z2156375882048, 62Z7071383592984, 62Z3575633936936 та за тарифом 4,815473 грн. за 1 кВт/год.

Водночас, ТОВ «Львівенергозбут» в період з 26.01.2024 по 31.01.2024 фактично поставило позивачу за зустрічним позовом електроенергію за переліченими вище об`єктами електропостачання за тарифом більшим, ніж ТОВ «ЛТК Електрум» тарифом, а саме у розмірі 4,832568 грн. за 1 кВт/год.

Отже, протиправними діями відповідача за зустрічним позовом було заподіяно ТОВ «Агро ЛВ Лімітед» збитків у розмірі різниці вартості тарифів у період з 26.01.2024 по 31.01.2024. Зі змісту розрахунків позивача за зустрічним позовом вбачається, що при визначенні розміру збитків він виходив не лише із розміру тарифів старого та нового постачальників, але й обсягу електричної енергії, яка була спожита у спірний період за уже згаданими вище об`єктами електропостачання.

Перевіривши здійснений позивачем за зустрічним позовом розрахунок збитків, судова колегія вважає, що такий є арифметично правильним, становить 511,36 грн. та підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача за зустрічним позовом, про що правильно зазначив суд першої інстанції.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Арґументи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, не доводять порушення або неправильного застосування судом під час розгляду справи норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для зміни чи скасування ухваленого у цій справі рішення.

Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 129, 269, 273, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні вимог апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» відмовити.

Рішення Господарського суду Львівської області від 30.05.2024 у справі № 914/505/24 залишити без змін.

Судові витрати покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Справу повернути в Господарський суд Львівської області.

Повний текст постанови складено 29.08.2024.

Головуючий суддяГ.В. Орищин

суддяН.А. Галушко

суддяМ.Б. Желік