Ухвала

від 09.10.2024 по справі 914/505/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 жовтня 2024 року

м. Київ

cправа № 914/505/24

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівенергозбут"

на рішення Господарського суду Львівської області

у складі судді Крупника Р. В.

від 30.05.2024 та

на постанову Західного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Орищин Г. В., Галушко Н. А., Желік М. Б.

від 22.08.2024

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівенергозбут"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро ЛВ Лімітед"

про стягнення заборгованості

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро ЛВ Лімітед"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівенергозбут"

про визнання зобов`язання припиненим та стягнення збитків,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівенергозбут" звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро ЛВ Лімітед" про стягнення 833 303,88 грн заборгованості за договором про постачання електричної енергії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання договору № 1274700 в період з 01.01.2024 по 31.01.2024 на підставі акта приймання-передачі фактичних обсягів електричної енергії, які підписані Товариством з обмеженою відповідальністю "Львівенергозбут" та оператором системи розподілу Приватним акціонерним товариством "Львівобленерго", Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівенергозбут" поставило Товариству з обмеженою відповідальністю "Агро ЛВ Лімітед" 172 435 кВт/год електричної енергії, вартістю 833 303,88 грн. Однак Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро ЛВ Лімітед" не оплатило вказану вартість електричної енергії, що слугувало підставою для звернення до суду з позовом. Водночас, після відкриття провадження у справі № 914/505/24, Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівенергозбут" повідомило суд про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро ЛВ Лімітед" повністю сплатило заборгованість за договором № 1274700, відтак клопотало перед судом про закриття провадження у справі та повернення судового збору.

У березні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро ЛВ Лімітед" звернулося до Господарського суду Львівської області із зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівенергозбут" про визнання зобов`язання припиненим та стягнення 511,36 грн збитків.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що, бажаючи змінити електропостачальника, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро ЛВ Лімітед" зверталося із листами про вжиття заходів щодо припинення постачання електричної енергії та переведення до постачальника "останньої надії". Проте Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівенергозбут" відповідні звернення проігнорувало та, в порушення пункту 3.2.15 Правил РРЕЕ, не повідомило ні споживача, ні постачальника "останньої надії" про закінчення строку дії договору, а також не забезпечило переведення споживача до такого постачальника. За твердженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро ЛВ Лімітед", товариство позбавлене можливості перейти до нового постачальники та споживати електричну енергію за нижчими тарифами через безпідставне ініціювання 22.01.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю "Львівенергозбут" в системі "Датахаб" процесу відключення точок комерційного обліку та надіслання 19.02.2024 повідомлення-попередження про відключення від електропостачання з 13.03.2024 з підстав наявності неіснуючої заборгованості. Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівенергозбут" вважає, що договір № 1274700 зберігає свою чинність, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро ЛВ Лімітед" просило визнати припиненими зобов`язання за таким договором з 31.12.2023 та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівенергозбут" 511,36 грн збитків, завданих різницею між тарифами на електроенергію старого та нового постачальників, яка постачалася у січні 2024 року.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 30.05.2024 у справі № 914/505/24 відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівенергозбут". Задоволено зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро ЛВ Лімітед": визнано припиненим з 01.01.2024 зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівенергозбут" щодо постачання електричної енергії для Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро ЛВ Лімітед" за адресами: с. Батятичі ЕІС код 62Z7071383592984; с. Велике Колодно EIC код 62Z6956076634545; с. Сокіл ЕІС код 62Z3575633936936; с. Вирів ЕІС код 62Z2834698230420; с. Горпин ЕІС код 62Z2156375882048; с. Забужжя ЕІС код 62Z0769529031586, на підставі договору постачання електричної енергії № 1274700 від 16.12.2022. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівенергозбут" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро ЛВ Лімітед" 511,36 грн збитків та 6 056,00 грн судового збору.

Постановою від 22.08.2024 Західний апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду Львівської області від 30.05.2024 у справі № 914/505/24.

19 вересня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівенергозбут" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Львівської області від 30.05.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.08.2024 у справі № 914/505/24. У вказаній касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівенергозбут" просить, зокрема, скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким закрити провадження у справі за первісним позовом відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із відсутністю предмету спору, а у задоволенні зустрічного позову відмовити у повному обсязі.

04 жовтня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівенергозбут" подало додаткові пояснення, в яких просить врахувати висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 26.06.2019 у справі № 13/51-04, щодо застосування пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Також 04 жовтня 2024 року до Суду надійшла заява, в якій Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро ЛВ Лімітед" просить відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Львівенергозбут" у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Господарського суду Львівської області від 30.05.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.08.2024 у справі № 914/505/24, оскільки вважає, що скаржник належним чином не обґрунтував випадки, передбачені підпунктами "а" та "в" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, за наявністю яких судові рішення у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, можуть бути оскаржені в касаційному порядку. Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро ЛВ Лімітед" також зауважує, що скаржником належним чином не обґрунтовані й підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки, на думку Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро ЛВ Лімітед", посилання на неврахування правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 20.09.2021 у справі № 638/3792/20, щодо застосування пункту 2 частини 1 статті 255 Цивільного процесуального кодексу України, який є аналогічним пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, є недоречними так як обставини справи № 638/3792/20 та справи № 13/51-04, на яку скаржник послався в додаткових поясненнях, є іншими та не є подібними. Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро ЛВ Лімітед" вважає, що додаткові пояснення, подані Товариством з обмеженою відповідальністю "Львівенергозбут" 04.10.2024, не можуть братися до уваги, у зв`язку із пропуском строку, встановленого частиною 1 статті 298 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що Суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо:

1) касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню;

2) є ухвала про закриття провадження у зв`язку з відмовою від поданої раніше касаційної скарги цієї ж особи на це саме судове рішення;

3) є постанова про залишення касаційної скарги цієї ж особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення;

4) скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними;

5) Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 цього Кодексу, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).

Враховуючи, що справа № 914/505/24 не є справою, ціна позову якої не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки в ній заявлено зустрічний позов, який містить вимогу немайнового характеру, та відсутність інших підстав для відмови у відкритті касаційного провадження, передбачених частиною 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд відхиляє заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро ЛВ Лімітед". При цьому питання подібності обставин або правовідносин у справах у застосуванні норм права, порушеного у касаційній скарзі, буде вирішено в ході розгляду касаційної скарги. Крім того, додаткові пояснення, подані Товариством з обмеженою відповідальністю "Львівенергозбут" 04.10.2024, не є доповненнями чи зміною касаційної скарги у розумінні статті 298 Господарського процесуального кодексу України, оскільки суттєво не впливають на зміст касаційної скарги.

Втім, перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівенергозбут", Судом встановлено, що її слід залишити без руху з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині 3 цієї статті.

Поряд з цим, за приписами частини 2 зазначеної статті підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

При цьому пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Таким чином, з огляду на зміст наведених вимог процесуального закону, при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити:

пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України - чітку вказівку на норму/норми (пункт, частину, статтю) права, яку, на його думку, невірно застосували суди першої та/або апеляційної інстанцій, навести постанову Верховного Суду (номер справи і дату її ухвалення), в якій викладено висновок щодо застосування саме цієї норми права, та яку не врахували суди при ухваленні оскаржуваних судових рішень.;

пункт 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення;

пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.

У разі подання касаційної скарги з підстави, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 цього Кодексу. Якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. Якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, повинно бути зазначено яке саме клопотання суд необґрунтовано відхилив про витребування, дослідження або огляд яких саме доказів або інше клопотання (заяву) щодо встановлення яких конкретно обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Заявник касаційної скарги повинен враховувати і те, що за змістом пункту 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

У своїй касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівенергозбут" зазначило, що підставою касаційного оскарження рішення Господарського суду Львівської області від 30.05.2024 та постанови Західного апеляційного господарського суду від 22.08.2024 у справі № 914/505/24 є неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права за наявності виключного випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник зауважує, що суд апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови не врахував правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 20.09.2021 у справі № 638/3792/20, щодо застосування пункту 2 частини 1 статті 255 Цивільного процесуального кодексу України, який є аналогічним пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України стосовно закриття провадження у справі у зв`язку із відсутністю предмету спору.

Суд визнає обґрунтованими доводи касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівенергозбут" в частині оскарження рішення Господарського суду Львівської області від 30.05.2024 та постанови Західного апеляційного господарського суду від 22.08.2024 у справі № 914/505/24 стосовно відмови у задоволенні первісного позову.

Водночас скаржник оскаржує рішення Господарського суду Львівської області від 30.05.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.08.2024 у справі № 914/505/24 як в частині відмови у задоволенні первісного позову, так і в частині задоволення зустрічного позову. Натомість Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівенергозбут" не наводить та, відповідно, й не обґрунтовує виключний випадок/виключні випадки, за наявністю якого/яких оскаржуються вказані судові рішення у справі № 914/505/24 в частині задоволення зустрічного позову.

Наведене є порушенням вимог, встановлених статтею 290 Господарського процесуального кодексу України, щодо належного обґрунтування підстав касаційного оскарження, передбачених частиною 2 статті 287 цього Кодексу.

Згідно із частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом 2 частини 1 цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.

За таких обставин, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівенергозбут" залишається без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, із наданням скаржнику строку, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали, для усунення недоліків, шляхом зазначення та належного обґрунтування виключного випадку (виключних випадків), передбачених частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, за наявністю якого (яких) оскаржуються рішення Господарського суду Львівської області від 30.05.2024 та постанова Західного апеляційного господарського суду від 22.08.2024 у справі № 914/505/24 в частині задоволення зустрічного позову.

Згідно із частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівенергозбут" на рішення Господарського суду Львівської області від 30.05.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.08.2024 у справі № 914/505/24 залишити без руху.

2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Львівенергозбут" строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.

3. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Львівенергозбут", що у разі неусунення недоліків касаційної скарги у встановлений судом строк така касаційна скарга вважається неподаною і підлягає поверненню особі, що звернулася із касаційною скаргою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Верховного Суду Н. М. Губенко