Ухвала

від 02.09.2024 по справі 910/15313/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

"02" вересня 2024 р. Справа№ 910/15313/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Барсук М.А.

Руденко М.А.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Велду" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.02.2024 у справі №910/15313/23 (суддя Марченко О.В., повний текст складено 27.02.2024) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Велду" до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення від 09.08.2023 №37-р/тк.

ВСТАНОВИВ наступне.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.02.2024 у справі №910/15313/23 відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Велду" до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення від 09.08.2023 №37-р/тк.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.03.2024 відкладено вирішення питання щодо вчинення процесуальних дій за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Велду" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.02.2024 у справі №910/15313/23 до надходження матеріалів справи на адресу Північного апеляційного господарського суду; витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/15313/23.

На адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали витребуваної справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Велду" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.02.2024 у справі №910/15313/23 залишено без руху; Товариству з обмеженою відповідальністю "Велду" встановлено строк для усунення встановленого при поданні апеляційної скарги недоліку шляхом подання до Північного апеляційного господарського суду доказів сплати судового збору у розмірі 4 026 грн., протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху; роз`яснено апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали у встановлений вище строк, апеляційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута апелянту.

Рекомендованим поштовим повідомленням підтверджується вручення ухвали Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 у справі №910/15313/23 про залишення апеляційної скарги без руху апелянту - 26.04.2024 року.

Отже, строк для усунення недоліків сплив 06.05.2024 року.

На адресу Північного апеляційного господарського суду 26.04.2024 від апелянта надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги по справі №910/15313/23.

Так, апелянтом до суду подано доказ сплати судового збору у розмірі 4 026 грн, а саме платіжну інструкцію від 23.04.2024 № 3018.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Велду" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.02.2024 у справі №910/15313/23 повернуто скаржнику з доданими до неї документами.

Підставою повернення стало те, що під час здійснення сплати судового збору апелянтом помилково зазначено інший рахунок отримувача, замість вірного НОМЕР_2, вказано - НОМЕР_1 .

На адресу Північного апеляційного господарського суду 23.05.2024 від апелянта надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, в якій скаржник просив поновити йому строк на усунення недоліків апеляційної скарги.

До вказаної заяви скаржник надав платіжну інструкцію від 20.05.2024 про сплату судового збору.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 вказана заява апелянта залишена без розгляду, оскільки процесуальний закон не передбачає можливості здійснювати розгляд заяви про усунення недоліків апеляційної скарги та поновлення строку на її подання, поданої вже після її повернення скаржнику та без повторного подання при цьому самої апеляційної скарги.

Позивач 13.06.2024 повторно звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. При цьому, скаржник просив поновити йому пропущений строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 26.02.2024 у справі №910/15313/23.

В обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 26.02.2024 у справі №910/15313/23 апелянт вказує про перебування директора у відрядженні з 19.03.2024 по 12.06.2024 включно, а також зазначає про усунення ним недоліків первісно поданої скарги у строк, проте через технічну помилку сталася зміна реквізитів рахунку та отримувача.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2024 відкладено вирішення питання щодо вчинення процесуальних дій за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Велду" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.02.2024 у справі №910/15313/23 до надходження матеріалів справи на адресу Північного апеляційного господарського суду; витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/15313/23.

На адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали витребуваної справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Велду" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.02.2024 у справі №910/15313/23 залишено без руху та встановлено скаржнику строк для подання заяви, в якій зазначити інші підстави для поновлення строку.

При цьому, приймаючи вказану ухвалу апеляційний суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення було складено судом - 27.02.2024, відповідно останнім днем строку, у який вказане рішення могло бути оскаржене в апеляційному порядку, є 18.03.2024.

Первісно позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою 18.03.2024, тобто без пропуску строку.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Велду" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.02.2024 у справі №910/15313/23 залишено без руху; Товариству з обмеженою відповідальністю "Велду" встановлено строк для усунення встановленого при поданні апеляційної скарги недоліку шляхом подання до Північного апеляційного господарського суду доказів сплати судового збору у розмірі 4 026 грн., протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху; роз`яснено апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали у встановлений вище строк, апеляційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута апелянту.

Рекомендованим поштовим повідомленням підтверджується вручення ухвали Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 у справі №910/15313/23 про залишення апеляційної скарги без руху апелянту - 26.04.2024 року.

Отже, строк для усунення недоліків сплив 06.05.2024 року.

На адресу Північного апеляційного господарського суду 26.04.2024 від апелянта надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги по справі №910/15313/23.

Так, апелянтом до суду подано доказ сплати судового збору у розмірі 4 026 грн, а саме платіжну інструкцію від 23.04.2024 № 3018 - зі сплатою на невірний рахунок.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Велду" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.02.2024 у справі №910/15313/23 повернуто скаржнику з доданими до неї документами.

Підставою повернення стало те, що під час здійснення сплати судового збору апелянтом помилково зазначено інший рахунок отримувача, замість вірного НОМЕР_2 , вказано - НОМЕР_1 .

Подвійне залишення без руху в межах одного строку, встановленого для усунення недоліку, ГПК України не передбачено.

Вказана ухвала повернулася до апеляційного суду з поміткою органу поштового зв`язку про закінчення терміну зберігання.

На адресу Північного апеляційного господарського суду 23.05.2024 від апелянта надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, в якій скаржник просив поновити йому строк на усунення недоліків апеляційної скарги.

До вказаної заяви скаржник надав платіжну інструкцію від 20.05.2024 про сплату судового збору.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 вказана заява апелянта залишена без розгляду, оскільки процесуальний закон не передбачає можливості здійснювати розгляд заяви про усунення недоліків апеляційної скарги та поновлення строку на її подання, поданої вже після її повернення скаржнику та без повторного подання при цьому самої апеляційної скарги.

Зазначена ухвала отримана позивачем 07.06.2024, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повторно з даною апеляційною скаргою скаржник звернувся до Північного апеляційного господарського суду 13.06.2024, про що свідчить відбиток органу поштового зв`язку на конверті.

Згідно зі статтею 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони також мають ще коло прав і обов`язків, передбачених статтею 46 ГПК України.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Наведеними процесуальними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Колегія суддів зауважила, що відповідно до статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Водночас, згідно із частиною 1 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

З правового контексту наведеної норми слідує, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме причини такий строк було порушено скаржником, чи є ця причина поважною та чи підлягає він поновленню.

Вирішення питання про поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і поновити пропущений строк, крім випадків, передбачених ГПК України.

Суд може поновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини поновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.

На особу, яка звертається з відповідною заявою, з огляду на вимоги статей 13, 74 ГПК України, покладається обов`язок довести ті обставини, на які остання посилається як на підставу для поновлення пропущеного процесуального строку. Без доведення заявником таких обставин підстави для поновлення пропущеного строку та розгляду відповідної заяви у суду відсутні.

Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.

Сам по собі факт повернення вчасно поданої вперше апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу.

Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.

Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 19.06.2020 у справі № 280/4682/19), від 18.06.2020 у справі № 400/524/19), від 17.06.2020 у справі № 280/4951/19 тощо.

У даній справі, позивачем при подачі апеляційної скарги в перший раз не було дотримано вимоги статті 258 ГПК України, а саме не надано доказів оплати судового збору, у зв`язку з чим ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 у справі №910/15313/23 апеляційну скаргу залишено без руху з наданням відповідного строку на усунення недоліків шляхом подання доказів оплати судового збору.

Невиконання позивачем вимог Північного апеляційного господарського суду щодо усунення недоліків апеляційної скарги (сплата судового збору за невірними реквізитами) слугувало підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги.

У повторно поданій апеляційній скарзі позивач вказує про перебування директора у відрядженні з 19.03.2024 по 12.06.2024 включно, а також зазначає про усунення ним недоліків первісно поданої скарги у строк, проте через технічну помилку сталася зміна реквізитів рахунку та отримувача.

Стосовно вказаного Суд зазначив, що саме лише прохання поновити відповідний строк, з посиланням на повернення первісної апеляційної скарги судом, за відсутності наведення обставин, які можуть бути віднесені судом до особливих чи непереборних обставин, що зумовили пропуск встановленого строку на апеляційне оскарження, не є належним обґрунтуванням поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

При цьому, суд апеляційної інстанції врахував правову позицію Верховного Суду, викладену в постановах:

- від 22.07.2021 у справі № 640/18290/19, згідно з якою сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, адже при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також характер процесуальної поведінки скаржника щодо виконання своїх обов`язків,

- від 14.08.2020 у справі №189/1180/19, згідно якої, факт попереднього звернення до суду з апеляційною скаргою у встановлений законом строк не є підставою для поновлення строку звернення до суду з апеляційною скаргою, оскільки надання особі, яка бере участь в справі права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою, не звільняє таку особу від необхідності дотримання установленого законом строку на подання апеляційної скарги. Подання первинної апеляційної скарги в установлений законом строк не передбачає зупинення строку на апеляційне оскарження для скаржника і можливості у зв`язку з цим у подальшому свавільно розпоряджатися часом на апеляційне оскарження.

Розглянувши доводи позивача, викладені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, з урахуванням вищезазначених положень законодавства, суд апеляційної інстанції встановив, що причини подання позивачем повторної апеляційної скарги в цій справі пов`язані з обставинами суб`єктивного характеру, оскільки подання належно оформленої вперше поданої апеляційної скарги та своєчасне усунення виявлених недоліків у повному обсязі залежало виключно від його волевиявлення; апелянтом не наведено таких обставин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення, які є поважними та об`єктивно непереборними.

Апеляційний суд звернув увагу на те, що процесуальний строк з 15.04.2024 (перша ухвала апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху) по 13.05.2024 (ухвала про повернення відповідної апеляційної скарги) був пропущений позивачем виключно через невиконання ним вимог ухвали суду про залишення скарги без руху.

Як вже вказувалося, недоліки апеляційної скарги не були належно усунені апелянтом, про що детально наведено вище.

Належне усунення недоліків апеляційної скарги, залежало не від об`єктивних причин, а від суб`єктивних чинників, які особа, яка подала апеляційну скаргу, могла і повинна була уникнути при поданні апеляційної скарги (постанова Верховного Суду від 15.11.2023 у справі № 915/43/22).

Стосовно посилань апелянта на перебування директора у відрядженні з 19.03.2024 по 12.06.2024 включно, колегія суддів вказала, що наведена обставина не була перешкодою для направлення позивачем до суду 26.04.2024 та 23.05.2024 заяв про усунення недоліків за підписом представника позивача - адвоката Гапоненко Р.І.

Крім цього, колегія суддів вказала, що перебування директора у відрядженні з 19.03.2024 по 12.06.2024 не унеможливлювало жодним чином на уповноваження іншої особи.

Колегія суддів відзначила, що наведені підстави не є поважними причинами та в певній мірі зводяться до внутрішньої організації роботи самого скаржника, мають суб`єктивний характер.

Отже, оскільки причини пропуску позивачем строку на апеляційне оскарження в цій справі пов`язані з обставинами суб`єктивного характеру, оскільки подання належно оформленої апеляційної скарги та своєчасне усунення виявлених недоліків у повному належному обсязі залежало виключно від волевиявлення позивача, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про їх неповажність.

Колегія суддів зауважила, що існування обставини повернення апеляційної скарги, яка не позбавляє скаржника на повторне звернення до суду апеляційної інстанції, не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш, за відсутності поважних причин.

Питання щодо поважності причини пропуску процесуального строку є питанням факту, а не питанням права. Невиконання скаржником вимог Господарського процесуального кодексу України щодо подання належним чином оформленої апеляційної скарги за відсутності відповідних підтверджуючих доказів неможливості вчинення процесуальної дії у встановленим законом строк, не може свідчити про поважність причини пропуску строку на апеляційне оскарження, адже не є таким, що не залежить від волі особи, яка її подає.

З огляду на наведене, причини зазначені скаржником в обґрунтування пропуску строку на подання апеляційної скарги, не були визнані судом поважними.

Враховуючи вказані обставини, апеляційним судом було залишено апеляційну скаргу без руху з наданням при цьому скаржнику строку на подання заяви з іншими підставами для поновлення строку.

В межах встановленого судом десятиденного строку скаржником подано до суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 26.02.2024 у справі №910/15313/23.

У вказаній заяві апелянт посилається на перебування директора у відрядженні з 19.03.2024 по 12.06.2024 включно та відповідно його відсутність у м. Києві, а також відсутність у товаристві працівників, яким можна доручити обов`язки директора.

Також, скаржник вказує, що директор перебуваючи у відрядженні не знав та не міг знати про необхідність усунення недоліків апеляційної скарги.

Окрім наведеного, апелянт вказує, що сплата судового збору на невірні реквізити відбулась через технічну помилку у клієнт банкінгу, та посилається на військовий стан, повітряні тривоги, відключення світла.

Згідно ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Колегія суддів, зазначає, що клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Для вирішення господарським судом питання про поновлення процесуального строку самого лише клопотання недостатньо, наявність поважної причини пропуску строку має бути доведена заявником.

Таким чином, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього.

Відповідно до чинного законодавства поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Діюче процесуальне законодавство не допускає довільного, не обмеженого у часі перегляду судових рішень.

Норми Господарського процесуального кодексу України, встановлюючи строки для подачі скарг, тим самим визначають баланс між принципом правової визначеності, забезпечуючи стабільність правовідношень у сфері підприємницької та іншої економічної діяльності, з однієї сторони, і правом на справедливий судовий розгляд, який передбачає можливість виправлення судових помилок, з іншої.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. пункти 22-23 Рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, пункти 37-38 Рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010).

У пункті 41 Рішення від 03.04.2008 року "Пономарьов проти України" Суд вказав, що "правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків".

Також слід зазначити, що Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 29.10.2016 зі справи "Устименко проти України", дійшов до висновку що національні суди, вирішивши поновити пропущений строк оскарження остаточної постанови у справі заявника без наведення відповідних причин та скасувавши постанову суду, порушили принцип правової визначеності та право заявника на справедливий судовий розгляд за пунктом 1 статті 6 Конвенції.

Отже можливість поновлення судом апеляційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку, які у даному випадку є відсутніми.

Стосовно доводів про перебування директора у відрядженні з 19.03.2024 по 12.06.2024 включно та відповідно його відсутність у м. Києві, а також відсутність у товаристві працівників, яким можна доручити обов`язки директора, необізнаності директора про необхідність усунення недоліків апеляційної скарги, слід зазначити наступне.

Так, колегія суддів враховує, що обставина перебування директора у відрядженні з 19.03.2024 по 12.06.2024 не була перешкодою для направлення позивачем до суду 26.04.2024 та 23.05.2024 заяв про усунення недоліків за підписом представника позивача - адвоката Гапоненко Р.І.

Враховуючи наведене, посилання апелянта на відсутність працівників яким можна доручити обов`язки директора та на необізнаність директора про необхідність усунення недоліків апеляційної скарги є необґрунтованими.

Слід зазначити, що наведені обставини (так само як і посилання скаржника на військовий стан) не є поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження та в певній мірі зводяться до внутрішньої організації роботи самого скаржника, мають суб`єктивний характер і не свідчать про існування об`єктивно непереборних причин, які перешкоджали поданню належним чином оформленої апеляційної скарги вперше, так і належності усунення її недоліків в подальшому.

Отже, виходячи з наведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що апелянтом не наведено достатньо обґрунтованих причин пропуску ним процесуального строку на оскарження рішення місцевого господарського суду, наведені ним підстави в обґрунтування поважності причин пропуску є недоведеними належними доказами, і неможливо дійти висновку, що вони пов`язані з непереборними причинами, які не залежали від скаржника. Тому, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про поновлення строку, оскільки причини, наведені скаржником в обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, визнаються колегією суддів неповажними.

Частиною 4 статті 261 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

У даному випадку, оскільки причини, наведені скаржником в обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані неповажними, колегією суддів відмовляється у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Велду" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.02.2024 у справі №910/15313/23.

Керуючись статтями 234, 261 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Велду" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.02.2024 у справі №910/15313/23.

2. Надіслати скаржнику копію цієї ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

3. Матеріали справи №910/15313/23 повернути Господарському суду міста Києва.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня її підписання.

Ухвала підписана суддями: 02.09.2024 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Барсук

М.А. Руденко