Постанова

від 05.11.2024 по справі 910/15313/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2024 року

м. Київ

cправа № 910/15313/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ємця А. А. - головуючого, Бенедисюка І. М., Колос І. Б.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Велду"

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2024 (колегія суддів: Пономаренко Є. Ю. - головуючий, Барсук М. А., Руденко М. А.)

у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Велду"

до Антимонопольного комітету України

про визнання недійсним рішення від 09.08.2023 № 37-р/тк,

ВСТАНОВИВ:

1. Історія справи

1.1 Товариство з обмеженою відповідальністю «Велду» (далі - Товариство) звернулося до суду з позовом до Антимонопольного комітету України (далі - АМКУ) про визнання недійсним рішення тимчасової адміністративної колегії АМКУ від 09.08.2023 №37-р/тк «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу».

1.2 Позов мотивовано тим, що рішення АМКУ №37-р/тк є неправомірним, оскільки АМКУ неправильно застосував норми матеріального права та не підтвердив порушення позивачем пункту 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

1.3 Господарський суд міста Києва рішенням від 26.02.2024 відмовив у задоволенні позовних вимог Товариства до АМКУ.

1.4 Судове рішення мотивоване тим, що Товариство не надало інформації АМКУ у встановлений АМКУ строк і неподання такої інформації перешкоджало проведенню повного, об`єктивного та всебічного розслідування у справі №127-26.4/83-22.

1.5 Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції і звернувся з апеляційною скаргою до Північного апеляційного господарського суду, в якій просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 26.02.2024 та прийняти нове, яким визнати недійсним рішення тимчасової адміністративної колегії АМКУ від 09.08.2023 №37-р/тк.

1.6 Суд апеляційної інстанції в ухвалі від 15.04.2024 залишив апеляційну скаргу Товариства без руху і надав строк для усунення недоліку апеляційної скарги шляхом подання до апеляційного господарського суду доказів сплати судового збору у розмірі 4 026 грн протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

1.7 На адресу суду апеляційної інстанції 26.04.2024 від Товариства надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

1.8 Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 13.05.2024 повернув Товариству апеляційну скаргу з доданими до неї документами на підставі того, що під час здійснення сплати судового збору апелянтом помилково зазначено інший рахунок отримувача.

1.9 До суду апеляційної інстанції 23.05.2024 від апелянта надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, в якій скаржник просив поновити йому строк на усунення недоліків апеляційної скарги і додав платіжну інструкцію від 20.05.2024 про сплату судового збору.

1.10 Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 28.05.2024 залишив без розгляду заяву Товариства у зв`язку з тим, що процесуальний закон не передбачає можливості здійснювати розгляд заяви про усунення недоліків апеляційної скарги та поновлення строку на її подання, поданої вже після її повернення скаржнику та без повторного подання при цьому самої апеляційної скарги.

1.11 Товариство 13.06.2024 повторно звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою і просило поновити йому пропущений строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 26.02.2024 у справі.

1.12 Клопотання позивача про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що директор Товариства перебував у відрядженні з 19.03.2024 до 12.06.2024 для здійснення волонтерських функцій та надання волонтерської допомоги населенню і не міг подати апеляційну скаргу у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України).

1.13 Суд апеляційної інстанції в ухвалі від 23.07.2024 залишив без руху повторно подану апеляційну скаргу Товариства та встановив строк для подання такої заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.

1.14 У заяві про усунення недоліків апеляційної скарги для обґрунтування підстав пропущення строку на апеляційне оскарження Товариство посилається на лист АТ "ПРОКРЕДИТ БАНК", в якому вказано, що право першого підпису в компанії надано тільки керівнику ОСОБА_1

1.15 Також позивач, обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, посилається на те, що директор Товариства перебував у відрядженні з 19.03.2024 до 12.06.2024, а Товариство не має працівника, який би здійснював обов`язки заступника директора чи тимчасово виконуючого обов`язки директора, у зв`язку з відсутністю працівників, яким можна доручити такі обов`язки.

2. Короткий зміст ухали та постанови судів попередніх інстанцій

2.1 Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 02.09.2024 відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства на рішення Господарського суду міста Києва від 26.02.2024 з підстав визнання неповажними підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.

2.2 Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що причини подання позивачем повторної апеляційної скарги в цій справі пов`язані з обставинами суб`єктивного характеру, оскільки подання належно оформленої вперше поданої апеляційної скарги та своєчасне усунення виявлених недоліків у повному обсязі залежало виключно від волевиявлення позивача і Товариство не навело таких обставин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення, які є поважними та об`єктивно непереборними.

2.3 Суд апеляційної інстанції виходив з того, що можливість поновлення судом апеляційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку.

2.4 Колегія суддів суду апеляційної інстанції вказала, що обставина перебування директора у відрядженні з 19.03.2024 до 12.06.2024 не була перешкодою для направлення позивачем до апеляційного господарського суду 26.04.2024 та 23.05.2024 заяв про усунення недоліків за підписом представника позивача - адвоката Гапоненка Р. І.

2.5 Апеляційний господарський суд зауважив, що посилання апелянта на відсутність працівників, яким можна доручити обов`язки директора, та на необізнаність директора про необхідність усунення недоліків апеляційної скарги є необґрунтованими.

2.6 Також суд апеляційної інстанції зазначив, що наведені Товариством обставини не є поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження та певною мірою зводяться до внутрішньої організації роботи Товариства, мають суб`єктивний характер і не свідчать про існування об`єктивно непереборних причин, які б перешкоджали поданню належним чином оформленої апеляційної скарги.

3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція учасників справи

3.1 У касаційній скарзі Товариство просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2024 і справу направити для продовження розгляду до Північного апеляційного господарського суду.

3.2 Підставою подання касаційної скарги Товариство вказує неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також неврахування висновків Верховного Суду.

3.3 Позивач вважає, що суд апеляційної інстанції порушив приписи статей 76, 77, 78, 86, 261 ГПК України, не надав належної оцінки доказам та аргументам скаржника.

3.4 Товариство зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував, що директор Товариства з 19.03.2024 до 12.06.2024 був у відрядженні і не міг у строки, визначені ГПК України, подати апеляційну скаргу; у Товариства відсутній працівник, який здійснював би обов`язки заступника директора чи тимчасово виконуючого обов`язки директора.

3.5 Директор, вирушаючи у відрядження, не знав та не міг знати про необхідність надалі усувати недоліки апеляційної скарги та про інші необхідні процесуальні дії.

3.6 Скаржник посилається на лист від 05.08.2024 від АТ "ПРОКРЕДИТ БАНК", в якому на запит Товариства вказано, що "…право першого підпису в компанії надано тільки керівнику ОСОБА_1 ".

3.7 Також Товариство зауважує, що оплатило судовий збір у строк, встановлений судом апеляційної інстанції в ухвалі від 15.04.2024, однак через технічну помилку, яка виникла під час сплати, судовий збір було сплачено на реквізити іншого отримувача, а не суду. Представник Товариства 23.05.2024 подав до апеляційного господарського суду платіжний документ про сплату судового збору за правильними реквізитами, але суд апеляційної інстанції, як вказує Товариство, не взяв цього до уваги.

3.8 Скаржник вважає, що Північний апеляційний суд не врахував правової позиції Верховного Суду, згідно з якою сам собою факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, як саме діяла ця особа протягом зазначеного часу.

3.9 Касаційна скарга подана з підстав касаційного оскарження, передбачених в абзаці 2 частини 2 статті 287 ГПК України.

3.10 АМКУ у відзиві на касаційну скаргу Товариства заперечує викладені в ній доводи і просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а оскаржувану ухвалу апеляційного господарського суду - залишити без змін.

4. Мотивувальна частина

4.1 Стаття 258 ГПК України встановлює вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, а механізм реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення врегульовано у Главі 1 Розділу IV ГПК України.

4.2 Відповідно до частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

4.3 До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 ГПК України, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу (частина 2 статті 260 ГПК України).

4.4 Відповідно до статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

4.5 Отже, у статті 174 ГПК України передбачено механізм залишення позовної заяви без руху для забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви і вважати її такою, що подана у день її первинного подання, та прийняття її до розгляду судом першої інстанції.

4.6 У частині четвертій статті 174 ГПК України передбачено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

4.7 Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення з нею до господарського суду в порядку, встановленому законом (частина восьма статті 174 ГПК України).

4.8 У випадку якщо апеляційна скарга подана після закінчення строків, установлених статтею 256 ГПК України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними, апеляційна скарга залишається без руху та протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку (стаття 260 ГПК України).

4.9 Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, про що постановляє ухвалу.

4.10 Учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки (пункт 6 частини 2 статті 42 ГПК України), а відповідно до частини 1 статті 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.

4.11 Наведеними процесуальними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

4.12 Відповідно до статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку, а згідно із частиною 1 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

4.13 Отже, законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме причини такий строк порушив скаржник, чи є ця причина поважною та чи підлягає він поновленню.

4.14 Вирішення питання про поновлення строку належить до дискреційних повноважень суду, який може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і поновити пропущений строк, крім випадків, передбачених ГПК України.

4.15 Колегія суддів зауважує, що суд може поновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини поновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

4.16 Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні непереборні обставини, що завадили вчинити процесуальну дію у визначений законодавством або судом строк з огляду на те, що норма про можливість поновлення процесуальних строків може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.

4.17 На особу, яка звертається з заявою про поновлення процесуального строку, згідно з вимогами статей 13, 74 ГПК України покладається обов`язок довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу для поновлення пропущеного процесуального строку. Без доведення заявником таких обставин підстави для поновлення пропущеного строку та розгляду відповідної заяви у суду відсутні.

4.18 Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, наведені для обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити, чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з урахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.

4.19 Факт повернення вчасно поданої вперше апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин суд має враховувати і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу.

4.20 Суди мають враховувати, чи вчиняла особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, усі можливі та залежні від неї дії у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.

4.21 Така ж правова позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 15.11.2023 у справі № 915/43/22, на яку також посилається Товариство на підтвердження касаційних вимог, у постанові від 14.03.2024 у справі № 910/10742/21(910/2324/23). Правова позиція у постанові Верховного Суду від 15.11.2023 у справі № 915/43/22 не суперечить викладеному у цій постанові.

4.22 У справі, що розглядається, позивач подаючи апеляційну скаргу вперше, не дотримався приписів 258 ГПК України та не надав суду докази сплати судового збору, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції 15.04.2024 залишив апеляційну скаргу без руху та надав строк на усунення недоліків.

4.23 На адресу Північного апеляційного господарського суду 26.04.2024 (у межах встановленого судом строку) від Товариства надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги з документом про сплату судового збору - платіжною інструкцією від 23.04.2024 № 3018.

4.24 Однак під час сплати судового збору Товариство зазначило неправильний рахунок отримувача, що стало підставою для повернення апеляційної скарги ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2024.

4.25 Товариство 23.05.2024 подало до апеляційного господарського заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, в якій скаржник просив поновити йому строк на усунення недоліків апеляційної скарги та надав платіжну інструкцію від 20.05.2024 про сплату судового збору.

4.26 Суд апеляційної інстанції таку заяву залишив без розгляду з посиланням на те, що процесуальний закон не передбачає можливості здійснювати розгляд заяви про усунення недоліків апеляційної скарги без повторного подання самої апеляційної скарги та поновлення строку на її подання, поданої вже після її повернення скаржнику.

4.27 Товариство у повторно поданій апеляційній скарзі просить поновити строк на апеляційне оскарження з посиланням на те, що директор Товариства перебував у відрядженні з 19.03.2024 до 12.06.2024 і не міг подати апеляційну скаргу, а також з посиланням на обставини вчасного звернення з первинною апеляційною скаргою та сплати судового збору, який через технічну помилку системи банкінгу сплачено на рахунок іншого отримувача.

4.28 Суд апеляційної інстанції в ухвалі від 23.07.2024 про залишення без руху апеляційної скарги встановив, що причини подання Товариством повторної апеляційної скарги в цій справі пов`язані з обставинами суб`єктивного характеру, оскільки подання належно оформленої вперше поданої апеляційної скарги та своєчасне усунення виявлених недоліків у повному обсязі залежало виключно від його волевиявлення; апелянт не навів таких обставин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення, які є поважними та об`єктивно непереборними.

4.29 При цьому суд апеляційної інстанції врахував правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 22.07.2021 у справі № 640/18290/19, згідно з якою сам собою факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, адже при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також характер процесуальної поведінки скаржника щодо виконання своїх обов`язків; у постанові від 14.08.2020 у справі № 189/1180/19, відповідно до якої факт попереднього звернення до суду з апеляційною скаргою у встановлений законом строк не є підставою для поновлення строку звернення до суду з апеляційною скаргою, оскільки надання особі, яка бере участь у справі, права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою не звільняє таку особу від необхідності дотримання установленого законом строку на подання апеляційної скарги. Подання первинної апеляційної скарги в установлений законом строк не передбачає зупинення строку на апеляційне оскарження для скаржника і можливості у зв`язку з цим у подальшому свавільно розпоряджатися часом на апеляційне оскарження.

4.30 У повторному клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження позивач послався на обставини вчасного його звернення до апеляційного господарського суду з первинною апеляційною скаргою і вчасного виконання своїх процесуальних обов`язків та вказав, що через військовий стан та перебування в іншому місті, а також через перебої у зв`язку сталася технічна помилка під час сплати судового збору.

4.31 Крім того, Товариство повторно послалося на перебування директора у відрядженні з 19.03.2024 до 12.06.2024 та відсутність працівника, який здійснює обов`язки заступника директора чи тимчасово виконуючого обов`язки директора, що унеможливило подання апеляційної скарги у визначені ГПК України строки, та вказує на необхідність врахування військового стану, який тривав на дату подання клопотання, повітряні тривоги, довготривале відключення світла, перебої зі зв`язком та мережею "Інтернет".

4.32 Суд апеляційної інстанції розглянув доводи позивача, викладені в повторному клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, і з урахуванням зазначених вище положень законодавства виснував про неповажність причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

4.33 Апеляційний господарський суд вказав на те, що перебування директора у відрядженні з 19.03.2024 до 12.06.2024 не було перешкодою для направлення позивачем до суду 26.04.2024 та 23.05.2024 заяв про усунення недоліків за підписом представника позивача - адвоката Гапоненка Р. І., що, відповідно, не унеможливлювало жодним чином на уповноваження іншої особи на звернення до суду.

4.34 Колегія суддів апеляційної інстанції зазначила, що наведені підстави не є поважними причинами та певною мірою зводяться до внутрішньої організації роботи самого скаржника, мають суб`єктивний характер.

4.35 Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що існування обставини повернення апеляційної скарги, яка не позбавляє скаржника на повторне звернення до суду апеляційної інстанції, не означає наявності в особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду - обов`язку поновлювати такий строк у разі його пропуску за відсутності поважних причин.

4.36 Встановивши що причини пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження в цій справі пов`язані з обставинами суб`єктивного характеру, оскільки подання належно оформленої апеляційної скарги та своєчасне усунення виявлених недоліків у повному обсязі залежало виключно від волевиявлення відповідача, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про їх неповажність.

4.37 З огляду на таке суд апеляційної інстанції мав передбачені процесуальним законодавством підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження у порядку, передбаченому статтею 261 ГПК України.

4.38 Питання щодо поважності причини пропуску процесуального строку є питанням факту, а не питанням права. Невиконання скаржником вимог ГПК України щодо подання належним чином оформленої апеляційної скарги за відсутності відповідних підтверджуючих доказів неможливості вчинення процесуальної дії у встановленим законом строк, не може свідчити про поважність причини пропуску строку на апеляційне оскарження, адже не є таким, що не залежить від волі особи, яка її подає.

4.39 Верховний Суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Мушта проти України", "Мельник проти України"), що застосовується як джерело права при розгляді справ судами згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", відповідно до якої право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. Водночас такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.

4.40 Тобто право на звернення до суду не є абсолютним та обмежене вимогами процесуального закону щодо прийнятності відповідної скарги чи заяви, зокрема, стосовно строків їх подання. Застосування відповідних обмежень у передбачених законом випадках не може вважатися порушенням права особи на доступ до суду.

4.41 Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції з урахуванням доводів касаційної скарги погоджується з наданою наведеним вище обставинам оцінкою апеляційного суду та з його висновком про відсутність підстав вважати, що строк на апеляційне оскарження був пропущений позивачем з поважних причин.

4.42 Отже, доводи касаційної скарги позивача про те, що суд апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали діяв необ`єктивно та упереджено щодо Товариства Верховний Суд вважає безпідставними та відхиляє їх.

4.43 Колегія суддів бере до уваги доводи АМКУ, викладені у відзиві на касаційну скаргу, у тій частині, яка узгоджується з викладеним у цій постанові.

4.44 Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

4.45 У статті 309 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

4.46 Аргументи касаційної скарги про неправильність зроблених апеляційним судом висновків є безпідставними та зводяться до переоцінки встановлених у справі обставин, що не узгоджується з приписами статті 300 ГПК України.

4.47 З огляду на викладене Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, оскільки оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції суд апеляційної інстанції прийняв з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити її без змін.

4.48 У зв`язку з тим що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення, витрати зі сплати судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Велду" залишити без задоволення, а ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2024 у справі № 910/15313/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий А. Ємець

Судді І. Бенедисюк

І. Колос