Постанова

від 02.09.2024 по справі 910/4547/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2024 р. Справа№ 910/4547/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Михальської Ю.Б.

Коробенка Г.П.

розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Лазурний блюз"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.05.2024

у справі № 910/4547/24 (суддя Усатенко І.В.)

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Лазурний Блюз"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріл Діл"

про витребування майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Лазурний Блюз" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріл Діл" (відповідача) про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.04.2024 відкрито провадження у справі № 910/4547/24, вирішено розглядати справу в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

10.05.2024 від позивача до суду першої інстанції надійшла заява про забезпечення позову про:

- накладення арешту на нежитлове приміщення АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 933279580000;

- заборону Товариству з обмеженою відповідальністю "Ріл Діл" (ідентифікаційний код 45389299; місцезнаходження: 03035, місто Київ, вулиця Богданівська, будинок 10) відчужувати, в тому числі, але не виключно, шляхом внесення до статутного капіталу інших юридичних осіб, шляхом передачі у спільну власність (з визначенням часток або без такого), змінювати (в тому числі, але не виключно, шляхом реконструкції) чи здійснювати поділ нерухомості, вчиняти дії щодо зміни адреси нерухомості, стосовно об`єкту нерухомого майна з реєстраційним номером 933279580000: нежитлове приміщення АДРЕСА_1;

- заборону державним реєстраторам прав на нерухоме майно, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міській, районній, районній у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим суб`єктам державної реєстрації прав відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" вчиняти будь-які реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо нежитлового приміщення АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 933279580000;

- заборону будь-яким іншим особам вчиняти дії, спрямовані на припинення права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріл Діл" (ідентифікаційний код 45389299; місцезнаходження: 03035, місто Київ, вулиця Богданівська, будинок 10) на наступний об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 933279580000: нежитлове приміщення АДРЕСА_1 .

Короткий зміст оскаржуваного ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2024 у справі № 910/4547/24 заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Лазурний Блюз" про забезпечення позову повернуто заявникові.

Вказана ухвала суду першої інстанції обґрунтована тим, що всупереч приписам ч. 1 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України, заявником в заяві про забезпечення позову не вказано пропозиції заявника стосовно зустрічного забезпечення.

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Лазурний блюз" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.05.2024 про повернення заяви про забезпечення позову у справі № 910/4547/24. Заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Лазурний Блюз" про забезпечення позову від 10.05.2024 у справі № 910/4547/24 передати на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Узагальнені доводи апеляційної скарги позивача зводяться до того, що місцевим господарський судом помилково не враховано правові позиції, викладені Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постановах від 20.08.2020 у справі № 910/6503/19, від 14.08.2019 у справі № 910/3802/19, від 25.02.2019 у справі № 924/789/18, від 18.06.2019 у справі № 904/661/19, від 11.06.2019 у справі № 916/2933/18, від 10.10.2019 у справі № 916/1572/19, згідно з якими ч. 1 ст. 141 Господарського процесуального кодексу України передбачено право, а не обов`язок суду вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення), а тому розгляд судом заяви про забезпечення позову, яка не містить пропозиції щодо зустрічного позову, не є порушенням норм ст.ст. 139, 140 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладену вище судову практику, на думку позивача, заява про забезпечення позову відповідає вимогам ст. 139 Господарського процесуального кодексу України.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, відповідач зазначає, що викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 910/6503/19, на яку посилається позивача, не є ревалентною до обставин даної справи.

Враховуючи, що у заяві позивача не міститься жодної згадки про можливість застосування зустрічного забезпечення у даній справі, відповідач вважає, що судом першої інстанції правомірно було повернуто заяву про забезпечення позову позивачу.

Окрім викладеного, позивач не погоджується з вимогами, які викладені позивачем у заяві про забезпечення позову.

Короткий зміст відповіді на відзив на апеляційну скаргу та узагальнення її доводів

У відповіді на відзив, позивач наголошує на тому, що відсутність у заяві про забезпечення позову пропозицій заявника щодо зустрічного забезпечення, у даному конкретному випадку, не є підставою для повернення заяви про забезпечення позову, оскільки не позбавляє відповідача права звернутися з клопотанням про зустрічне забезпечення окремо у встановленому законом порядку.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2024 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 910/4547/24 за апеляційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Лазурний блюз" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.05.2024 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Михальська Ю.Б., Коробенко Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.08.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Лазурний блюз" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.05.2024 у справі № 910/4547/24. Апеляційний перегляд оскаржуваної ухвали вирішено здійснювати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

В силу вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду підлягає скасуванню з наступних підстав.

Предметом апеляційного оскарження є ухвала суду першої інстанції про повернення заяви щодо забезпечення позову.

Стаття 139 Господарського процесуального кодексу України містить обов`язкові вимоги до змісту заяви про забезпечення позову. Зокрема, п. 6 ч. 1 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що така заява має містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Метою зустрічного забезпечення є забезпечення відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову. На відміну від забезпечення позову, метою якого є захист інтересів позивача, зустрічне забезпечення направлено, перш за все, на захист інтересів відповідача. Крім того, фактично цей інститут права зберігає існуючий status quo між сторонами до ухвалення рішення суду по суті спору (близький за змістом правовий висновок викладений Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постановах від 17.12.2020 у справі № 646/6171/18, від 17.02.2021 у справі № 760/19023/18, від 27.07.2021 у справі № 22-з/824/477/2021 та № 22-з/824/535/2021).

Частиною 1 ст. 141 Господарського процесуального кодексу України передбачено право суду, а не обов`язок вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Зважаючи на ч. 4 ст. 141 Господарського процесуального кодексу України, ухвалення рішення про забезпечення позову без одночасного вирішення судом питання про зустрічне забезпечення не позбавляє заявника права звернутися до суду із клопотанням про зустрічне забезпечення, що може бути подано після застосування судом заходів забезпечення позову. Зазначене відповідає принципу змагальності сторін, закріпленому ст. 13 Господарського процесуального кодексу України.

Тому, розгляд судом заяви про забезпечення позову, яка не містить конкретних пропозицій щодо зустрічного забезпечення не є порушенням наведених вимог законодавства та не свідчить про допущення судом першої інстанції істотних процесуальних порушень, достатніх для скасування ухвали, якою було вжито відповідні заходи забезпечення позову, оскільки з метою захисту своїх прав відповідач не позбавлений можливості звернутися з клопотанням про зустрічне забезпечення. (Аналогічні за змістом висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.12.2021 у справі № 911/1658/21, від 10.10.2019 у справі № 916/1572/19, від 24.06.2019 у справі № 916/2933/18, від 18.06.2019 у справі № 904/661/19, від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 26.11.2018 у справі № 904/2925/18, від 18.07.2018 у справі № 916/2851/17).

Виходячи із зазначених вимог господарського процесуального законодавства, колегія суддів зазначає, що застосування заходів зустрічного забезпечення позову за зверненням особи, якою подано заяву про забезпечення позову, є правом суду, а не обов`язком.

Підсумовуючи вищенаведене, судова колегія вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для повернення заяви про забезпечення позову на підставі ч. 7 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, апеляційна скарга позивача є обґрунтованою, а ухвала Господарського суду міста Києва від 31.05.2024 у справі № 910/4547/24 прийнята з порушенням наведених норм процесуального права.

Твердження відповідача, зазначені у відзиві на апеляційну скаргу спростовуються матеріалами справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, зщо хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Положеннями ч. 3 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Висновки за результатами апеляційної скарги

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду є такою, що не відповідає нормам процесуального законодавства, в зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала місцевого господарського суду - скасуванню з направленням справи на розгляд суду першої інстанції.

У зв`язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського суду з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, розподіл судового збору за перегляд ухвали суду в апеляційному порядку не здійснюється та повинен бути здійснений судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 271, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Лазурний блюз" задовольнити, ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.05.2024 у справі № 910/4547/24 - скасувати.

Матеріали оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 31.05.2024 у справі № 910/4547/24 передати на розгляд Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді Ю.Б. Михальська

Г.П. Коробенко