Ухвала

від 12.09.2024 по справі 910/4547/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

12.09.2024Справа № 910/4547/24За заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Лазурний Блюз" про забезпечення позову у справі

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Лазурний Блюз"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріл Діл"

про витребування майна з чужого незаконного володіння

та

За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріл Діл"

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Лазурний Блюз"

про усунення перешкод у користуванні майном

Суддя Усатенко І.В.

Без повідомлення учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Лазурний Блюз" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріл Діл" про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Позовні вимоги обґрунтовані ст. 319, 382, 387 ЦК України та належністю нерухомого майна (реєстраційний № 933279580000) позивачу на праві власності.

Ухвалою суду від 30.04.2024 відкрито провадження у даній справі, вирішено розглядати справу в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 10.06.2024.

10.05.2024 від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій він просить: - накласти арешт на нежитлове приміщення № 622а загальною площею 171,6 кв.м., яке розташоване у будинку АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 933279580000; - заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "РІЛ ДІЛ" (ідентифікаційний код 45389299; місцезнаходження: 03035, місто Київ, вулиця Богданівська, будинок 10) відчужувати, в тому числі, але не виключно, шляхом внесення до статутного капіталу інших юридичних осіб, шляхом передачі у спільну власність (з визначенням часток або без такого), змінювати (в тому числі, але не виключно, шляхом реконструкції) чи здійснювати поділ нерухомості, вчиняти дії щодо зміни адреси нерухомості, стосовно об`єкту нерухомого майна з реєстраційним номером 933279580000: нежитлове приміщення № 622а загальною площею 171,6 кв.м., яке розташоване у будинку АДРЕСА_1 ; - заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міській, районній, районній у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим суб`єктам державної реєстрації прав відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" вчиняти будь-які реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо нежитлового приміщення № 622а загальною площею 171,6 кв.м., яке розташоване у будинку АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 933279580000; - заборонити будь-яким іншим особам вчиняти дії, спрямовані на припинення права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "РІЛ ДІЛ" (ідентифікаційний код 45389299; місцезнаходження: 03035, місто Київ, вулиця Богданівська, будинок 10) на наступний об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 933279580000: нежитлове приміщення № 622а загальною площею 171,6 кв.м., яке розташоване у будинку АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 31.05.2024 заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Лазурний Блюз" про забезпечення позову повернути заявникові.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2024 ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.05.2024 скасовано, матеріали оскарження ухвали передано на розгляд Господарського суду міста Києва.

В обґрунтування своєї заяви позивач зазначає, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Тобто ймовірне відчуження спірного нерухомого майна на користь третіх осіб та реєстрація права власності на вказане майно за набувачами значно ускладнить або навіть унеможливить виконання рішення суду та ефективне відновлення порушених майнових інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов до висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;

Заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову (ч. 1 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 1 статті 140 ГПК України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Господарським процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

За приписами ст. 9 Конституції України, статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України" і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами документів, ратифікованих законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.

Водночас ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Н. проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Заява про забезпечення позову Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Лазурний Блюз" обґрунтована тим, що відповідачем вживаються заходи щодо відчуження зареєстрованого ним нерухомого майна, що підтверджується інформацією розміщеною на відповідному спеціалізованому інтернет-ресурсі, за посиланням: https://www.olx.ua/d/uk/obyavlenie/prodazh-nezhitlovogo-primschennya-v-zhklazurniy-blyuz-m-lvoberezhna-IDTWtOU.html?reason=seller_profile

Тобто, за твердженням заявника, є всі підстави вважати, що вищевказаний об`єкт нерухомості може бути відчужений на користь третіх осіб, що в свою чергу, унеможливить виконання рішення у даній справі.

На думку суду, такі доводи заявника є лише його припущеннями, які не підтверджені належними засобами доказування та не можуть бути прийняті судом до уваги в якості обставин, що свідчать про реальну загрозу невиконання рішення суду по даній справі.

Так, з наданого позивачем скріншоту оголошення від 29.04.2024 року на веб-сайті OLX щодо продажу нежитлового приміщення в ЖК "Лазурний блюз", м. Лівобережна, загальною площею 391,5 м. кв, за адресою: АДРЕСА_2 , вбачається, що продавцем за цим оголошенням є Александр, місцезнаходження - Київ, Дніпровський район, що не дає змоги ідентифікувати предмет продажу із предметом позову, а саме - нежитловим приміщенням АДРЕСА_3 .

Окрім того, суд звертає увагу на неточності і у публікації щодо плану на нежитлове приміщення, так згідно вказаної скрин-шот копії плану нежитлового приміщення останнє стосується нежитлового приміщення АДРЕСА_4 , тоді як, предметом позову є витребування нежитлового приміщенням АДРЕСА_5 , вказане в сукупності свідчить про суперечність доказів долучених позивачем до заяви.

Суд також враховує доводи відповідача про те, що останній обмежений у доступі до приміщення, а тому не міг здійснити фотознімки та виставити спірний об`єкт на продаж.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з позовом про витребування з незаконного володіння нежитлового приміщення, лише після звернення відповідача із заявою про надання доступу до спірного приміщення та одержання відповідних ключів доступу до будинку та його інфраструктури, за наведеного очевидним є те, що відповідач станом щонайменше на грудень 2023 та лютий 2024 року не мав доступу до спірного приміщення. Також судом враховано, що під час розгляду даної справи, відповідачем у даній справі було заявлено зустрічну позовну заяву з вимогою про усунення перешкод у користуванні майном, який ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2024 був прийнятий судом до розгляду спільно з первісним позовом, а тому, висновок про наявність будь-якого доступу відповідача до спірного приміщення буде передчасним з огляду на наявність відповідного спору.

Будь-яких інших підстав для вжиття заходів забезпечення позову, окрім посилання на можливість відчуження спірного нерухомого майна відповідачем, заявником в поданій суду заяві не наведено.

Отже долучені позивачем до заяви скріншоти Інтернет-платформи продажу станом на 29.04.2024 не є належними та вірогідними доказами в розумінні ст. ст. 73 - 79 ГПК України, які підтверджують факт вчинення відповідачем дій щодо реального відчуження спірного майна та його наміру не виконувати рішення у даній справі чи утруднити його виконання, у випадку задоволення позову.

За результатами аналізу позовних матеріалів та заяви про забезпечення позову суд зазначає, що вказані в останній обставини за умови відсутності будь-яких достовірних доказів на підтвердження таких фактів не надають суду можливості дійти беззаперечних стверджувальних висновків щодо вчинення відповідачем дій, спрямованих на відчуження спірного нерухомого майна, відповідно, не можуть визначатись судом як безумовна підстава для застосування забезпечення позову, позаяк подана ОСББ "Лазурний блюз" заява про забезпечення позову за своїм змістом зводиться лише до припущень щодо можливості відчуження відповідачем спірного нерухомого майна, та як наслідок, неможливості чи істотного ускладнення в майбутньому виконання судового рішення, та не містить будь-якого обґрунтування та надання доказів неможливості або ускладнення такого виконання.

Поряд з цим суд приймає до уваги, що стала судова практика Верховного Суду передбачає саме обов`язок заявника довести обґрунтованість заяви про забезпечення позову, а не перекладати тягар доказування на боржника. Вказана позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 N 914/1570/20, в постановах Верховного Суду від 05.04.2023 № 915/577/22, від 13.02.2023 N 922/1737/22.

Таким чином саме лише припущення позивача щодо можливого утруднення виконання майбутнього рішення суду не є достатньою підставою для вжиття відповідних заходів, адже на ряду із вжиттям заходів забезпечення позову має бути доведено існування правових підстав для їх застосування - обґрунтованої ймовірності виникнення негативних наслідків в результаті незастосування судом забезпечувальних заходів.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що в матеріалах заяви відсутні будь-які належні докази, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення у справі, при цьому позивачем не доведено того факту, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в цій справі в разі задоволення позову, суд дійшов висновку про те, що у забезпеченні позову слід відмовити.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у разі відмови у задоволенні такої заяви покладається на заявника.

На підставі викладеного, керуючись статтями 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Лазурний блюз" про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з дня її підписання та з цього дня може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів до суду апеляційної інстанції.

Суддя Усатенко І.В.