Постанова

від 27.08.2024 по справі 906/442/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2024 року Справа № 906/442/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Миханюк М.В., суддя Крейбух О.Г. , суддя Коломис В.В.

секретар судового засідання Верещук А.В.

за участю представників сторін:

позивача: не з`явився

відповідача : не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Буд-Маш" на рішення господарського суду Житомирської області, ухваленого 21.06.24р. суддею Машевською О.П. о 11:49 у м.Житомирі, повний текст складено 21.06.24р. у справі №906/442/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агробудіндустрія"

до Приватного підприємства " Буд-Маш"

про стягнення 456 000 грн 00 коп

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ "Житомир-Агробудіндустрія" (далі за текстом - позивач) звернувся з позовом до суду до відповідача ПП "Буд-Маш" (далі за текстом - відповідач) з вимогами про стягнення попередньої оплати у розмірі 456 000 грн.

В обґрунтування підстав поданого позову Товариство посилається на те, що згідно умов п. 1.1. Договору №П2024/01/24 від 24.01.2024 (надалі за текстом - договір №П2024/01/24) Постачальник зобов`язується виготовити і передати у власність замовнику товар згідно креслень та специфікації, які є невід`ємною частиною цього договору, а замовник зобов`язується прийняти цей товар і своєчасно здійснити його оплату відповідно до умов даного договору.

За умовами п.п. 5.1., 5.2. договору №П2024/01/24 розрахунки за поставлений товар здійснюються у безготівковій формі за цінами та умовами передбаченими даним договором. Оплата здійснюватиметься наступним чином:

-60% вартості товару, вказаній у специфікації у якості попередньої оплати сплачуються замовником протягом 3 (трьох) банківських днів після отримання від постачальника рахунку-фактури на всю вартість товару;

-40% вартості товару, вказаній у специфікації сплачуються замовником протягом 1 (одного) банківського дня з моменту підписання акту прийому-передачі товару.

24.01.2024 між сторонами було укладено специфікацію №1 до договору №П2024/01/24, у п.3 якої сторони домовилися про те, що строк поставки:

- перша партія товару визначена у даній специфікації, а саме форма для стовпа Ст-1 у кількості 2-х штук поставляється замовнику упродовж 15 календарних днів з моменту отримання останнім попередньої оплати визначеної п.5.2 договору №П2024/01/24, а саме у розмірі 60% від вартості товару.

- друга партія товару визначена у данiй специфікації, а саме форма для стовпа Ст-1 у кількості 2- х штук поставляється замовнику упродовж 30 календарних днiв з моменту отримання останнім попередньої оплати визначеної п. 5.2. договору № П2024/01/24, а саме у розмірі 60% вiд вартості товару.

На виконання вимог п. 3 специфікації від 24.01.2024 було перераховано постачальнику авансовий платіж у розмірі 456 000,00грн, тобто 60% від загальної вартості продукції (платіжна інструкція №202 від 30.01.2024).

Оскільки у встановлений строк постачальник не поставив продукцію, в останнього виник обов`язок повернути товариству суму авансового платежу у розмірі 456 00,00 грн.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 21.06.2024 у справі №906/442/24 позов задоволено. Стягнуто з Приватного підприємства "Буд-Маш" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агробудіндустрія" 456 000, 00 грн. попередньої оплати.

В обґрунтування рішення, суд з посиланням на ст. ст. 509, 526, 530, 536, 599, 612, 615, 620, 622, 663, 664, 693, 712 ЦК України, ст. ст. 193, 197, 202, 203, 220, 222, 265 ГК України, докази наявні в матеріалах справи, суд вказав, що укладений договір є договором поставки, разом з тим, суд вказав, що в порушення умов договору відповідач не виконав свого обов`язку з поставки товару до 14.02.2024, вимогу про повернення попередньої оплати відповідач також, добровільно не повернув, а тому прийшов до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Не погодившись із винесеним рішенням, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати повністю рішення Господарського суду Житомирської області від 21.06.2024 у справі № 906/442/24.

Скаржник, не погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає, що суд:

1) не в повній мірі дослідив та не проаналізував наявні умови договору № П2024/01/24 від 24.01.2024 та підписаної до нього специфікації;

2) не надав належної правової оцінки факту, що сторони на підставі власного волевиявлення (конклюдентних дій) у відповідності до ч. 1 ст. 207 ЦК України шляхом обміну зустрічними листами уклали відповідний правочин, в якому дійшли згоди про продовження обумовлених договором термінів поставки товару.

Зокрема, як вже зазначалося вище та встановлено судом першої інстанції, що пунктом 3 специфікації передбачено, що:

- перша партія товару, а саме форма для стовпа Ст-1 (Шифр креслення ФСт-1.00.000) у кількості 2-х штук поставляється замовником упродовж 15 календарних днів з моменту отримання останнім попередньої оплати, визначеної п. 5.2 договору, а саме у розмірі 60% від вартості Товару.

- друга партія товару, а саме форма для стовпа Ст-1 (Шифр креслення ФСт-1.00.000) у кількості 2-х штук поставляється замовником упродовж 30 календарних днів з моменту отримання останнім попередньої оплати, визначеної п. 5.2 договору, а саме у розмірі 60% від вартості товару.

Отже, сторонами досягнуто згоди, що товар постачається саме замовником в терміни, указані в специфікації.

Зауважує, що обов`язок з поставки товару у відповідності з умовами п. 6.4 договору, п. 3 специфікації та правил тлумачення торгівельних термінів Інкотермс-2020 виникає саме у замовника (позивача), який зобов`язаний був найняти перевізника (укласти з ним договір перевезення), повідомити постачальнику (відповідачу) інформацію про перевізника, вид транспорту та направити перевізника за адресою отримання товару: м. Житомир, вул. Покровська, 48.

Позивач не виконав указаних вище обов`язків. В матеріалах справи відсутні докази вчинення позивачем відповідних дій.

Також, вважає, що сторони у відповідності до ч. 1 ст. 207 ЦК України шляхом обміну зустрічними листами уклали відповідний правочин, в якому дійшли згоди (домовились) про продовження обумовлених договором термінів поставки товару.

Пунктом 3.2 договору сторони погодили, що при виявленні виробничих дефектів у товарі при його прийманні та під час його експлуатації в період гарантійного строку, замовник обов`язково повідомляє про це постачальника. А постачальник, відповідно до пункту 3.3. договору після отримання від замовника повідомлення, передбаченого п. 3.2. договору, упродовж 10 робочих днів або в інший термін, узгоджений із замовником, усуває виявлені замовником дефекти.

За таких обставин, на думку скаржника складений 28.02.2024 акт про невідповідність № 1 у відповідності до п. 3.2 договору слід вважати повідомленням про виявлені дефекти товару, і таке повідомлення покладає на постачальника зобов`язання усунути ці дефекти в межах строку, зазначеного в п. 3.3 договору.

Отже, оскільки акт про невідповідність № 1 було складено 28.02.2024, то останнім робочим днем для усунення постачальником дефектів згідно умов п. 3.3 договору є 13.03.2024.

Відповідач в межах строку, зазначеного в п. 3.3 договору, усунув усі дефекти товару, зазначені в акті про невідповідність № 1 від 28.02.2024, проте позивач не направив перевізника за адресою отримання товару: м. Житомир, вул. Покровська, 48.

Таким чином, направлення позивачем листа-вимоги за № 81 від 08.03.2024 про повернення суми попередньої оплати в сумі 456 000,00 грн є передчасним в часі, оскільки строк для усунення дефектів, встановлений в п. 3.3 договору, станом на дату направлення листа-вимоги ще не закінчився.

Суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржене рішення, зовсім не надав оцінку вище указаним правовідносинам, які склалися між сторонами, а також не в повній мірі дослідив такі докази: листи відповідача за № 20 від 19.02.24 та №26 від 21.02.24 та лист-повідомлення позивача про приймання замовленого товару за вих. № 58 від 28.02.2024, у зв`язку з чим прийшов до помилкового висновку про порушення відповідачем договірних зобов`язань з своєчасної поставки товару.

Скаржник вважає, що строк виконання зобов`язання відповідача щодо передачі товару, з огляду на наявність підстав для його зупинення, є таким, що не настав на момент подання позову, а тому позовні вимоги позивача про стягнення попередньої оплати за непоставлений Товар з посиланням на ч. 2 ст. 693 ЦК України є необґрунтованими, передчасними та не повинні були задовольнятися судом.

Аналогічна правова позиція викладена Господарським судом Полтавської області у своєму рішенні по справі № 917/804/19, яке набрало законної сили.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач наводить свої міркування спростування доводів скаржника та вказує на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції. Просить апеляційну скаргу ПП "Буд-Маш" на рішення Господарського суду Житомирської області від 21.06.2024 у справі № 906/442/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агробудіндустрія" до Приватного підприємства "Буд-Маш" про стягнення 456 000 грн 00 коп. - залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Житомирської області від 24.06.2024 у справі № 906/442/24 - залишити без змін.

Ухвалою суду від 19.08.2024 заяву представника Приватного підприємства "Буд-Маш" - Секулера Олександра Юхимовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції Боренка Олександра Володимировича у справі № 906/442/24 - задоволено. Забезпечено представнику Приватного підприємства "Буд-Маш" - Боренку Олександру Володимировичу проведення судового засідання "27" серпня 2024 р. о 14:15 год. у режимі відеоконференції у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду (33001, м. Рівне, вул. Яворницького, 59) у залі судових засідань № 4 (ВКЗ).

Ухвалою суду від 19.08.2024 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агробудіндустрія"- Бугайчука Максима Володимировича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 906/442/24 - задоволено. Забезпечено представнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агробудіндустрія"- Бугайчуку Максиму Володимировичу проведення судового засідання "27" серпня 2024 р. о 14:15 год. у режимі відеоконференції у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду (33001, м. Рівне, вул. Яворницького, 59) у залі судових засідань № 4 (ВКЗ).

В судове засідання сторони не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи, повідомлялися заздалегідь та належним чином про, що свідчать довідки про доставку ухвали суду від 01.08.24 про відкриття апеляційного провадження та призначення скарги до розгляду до їх електронних кабінетів.

27.08.2024 від скаржника надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку із знеструмленням м. Житомир, через складну ситуацію в енергосистемі введено аварійні відключення світла, які тривають майже весь день та він вказав, що бажає взяти участь в судовому засіданні.

В телефонному режимі зв`язатися із представником скаржника не вдалося.

Представник відповідача, також, не зміг під`єднатися до судового засідання в режимі відеоконференції.

Відповідно до ч. 5 ст. 197 ГПК України, ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, його представник, який подав відповідну заяву, крім випадку коли суд після призначення судового засідання чи під час такого засідання втратив технічну можливість забезпечити проведення відеоконференції.

Разом з тим, розглянувши подане клопотання про відкладення розгляду справи, судова колегія приходить до висновку про його відхилення, з огляду на таке.

Ч. 1 ст. 202 ГПК України визначає, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 2 ст. 202 ГПК України визначено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав, зокрема, перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Згідно із ч. 11 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (ч.12 ст. 270 ГПК України).

Як убачається із матеріалів справи скаржник був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про, що свідчить довідка про доставку ухвали суду від 01.08.24 про відкриття апеляційного провадження та призначення скарги до розгляду до його електронного кабінету та, зокрема, його клопотання про відкладення розгляду справи.

Колегія суддів зауважує, що скаржник не був позбавлений права, в порядку ст. 56 ГПК України, направити для участі у справі іншого представника. Також, слід звернути увагу, що апеляційним судом явка сторін обов`язковою не визнавалась, а тому суд приходить до висновку, що судове засідання може відбутися без участі останнього.

Таким чином, враховуючи норми ст.ст.269, 273 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, строки розгляду апеляційної скарги, та той факт, що неявка в засідання суду представників сторін, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого рішення, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників останніх, за наявними у справі доказами.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з`ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених в рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженого рішення, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.

24.01.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агробудіндустрія" (замовник) та Приватним підприємством "Буд-Маш" (постачальник) був укладений договір №П2024/01/24, відповідно до предмету якого постачальник зобов`язався виготовити та передати, а Замовник прийняти і оплатити форму для стовпа Ст-1 (Шифр креслення ФСт-1.00.000) (надалі - продукція) на умовах, передбачених даним договором і додатками до нього (надалі за текстом - договір №П2024/01/24).

Кількість, номенклатура продукції зазначаються у специфікаціях до даного договору, які є його невід`ємною частиною (надалі - специфікації).

Постачальник зобов`язується поставити продукцію на умовах поставки, вказаних в п.6.4 договору №П2024/01/24 у відповідності з міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів "Інкотермс" в редакції 2020 року.

Строк поставки продукції зазначаються у специфікації №1 (п. 3).

Загальна сума договору визначається як сумарна вартість продукції, поставка якої здійснюється згідно доданої до нього специфікації №1 (п. 2).

Оплата замовником продукції здійснюється у безготівковій формі за цінами та умовами передбаченими даним договором. Оплата здійснюватиметься наступним чином:

-60% вартості товару, вказаній у специфікації у якості попередньої оплати сплачуються замовником протягом 3 (трьох) банківських днів після отримання від постачальника рахунку-фактури на всю вартість товару;

-40% вартості товару, вказаній у специфікації сплачуються замовником протягом 1 (одного) банківського дня з моменту підписання акту прийому-передачі товару (договір №П2024/01/24 п.п. 5.1, 5.2).

- перша партія товару визначена у данiй специфiкацiї, а саме форма для стовпа Ст-1 (шифр креслення ФСт-1.00.000) у кiлькостi 2-х штук поставляється замовником упродовж 15 календарних днiв з моменту отримання останнім попередньої оплати визначеної п.5.2. договору № П2024/01/24 від 24.01.2024 року, а саме у розмірі б0% від вартості товару.

- друга партія товару визначена у данiй специфікації, а саме форма для стовпа Ст-1 (шифр креслення ФСт-1.00.000) у кiлькостi 2-х штук поставляється Замовником упродовж 30 календарних днiв з моменту отримання останнім попередньої оплати визначеної п. 5.2. договору № П2024/01/24 від 24.01.2024 року, а саме у розмірі 60% від вартості товару.

Суд встановив, що 30.01.2024 відповідач направив рахунок-фактуру № БМ-2400041 вiд 30.01.2024 року, де постачальник - ПП "Буд-Маш", а одержувач - позивач, де кiлькість форм для стовпа Ст-1 ФСт-1.00.000 - 4.00 шт, ціна без ПДВ - 158 333 грн. 33 коп., сума без ПДВ 633 333 грн. 33 коп., сума з ПДВ - 760 000 грн. 00 коп.

У відповідності до п. 5.2. Розділу 5 "Порядок розрахунків" договору, а саме у розмірі 60 % вартості товару, вказаній у специфікації №1, позивач здійснив оплату на підставі платiжної інструкції №202 вiд 30.01.2024 року, де платник - позивач, отримувач - відповідач, сума - 456 000 грн. 00 коп. (чотириста п`ятдесят шість тисяч гривень), де у призначенні платежу вказано: оплата за форма для стовпа зг. рах. № БМ-2400041 вiд 30.01.2024, в т.ч. 20% - 76000,00 грн.

У п. 7.1 договору №П2024/01/24 сторони домовилися, що прийом продукції здійснюється Замовником при наявності товаросупровідних документів у вiдповiдностi з Iнструкцією №П-6 вiд 15.06.65р. "Про порядок прийому продукції виробничо-технiчного призначення та товарiв народного споживання по кількості" та Iнструкцією №П-7 вiд 25.04.ббр. "Про порядок прийому продукції виробничо-технiчного призначення та товарів народного споживання за якістю".

Як зазначається у п.п. 9.1, 9.2 договору №П2024/01/24 даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2024р.. а в частині виконання взаємних зобов`язань до повного їх виконання по даному договору. Дострокове розірвання даного договору можливе тільки за погодженням сторін з обов`язковим письмовим оформленням.

Сторони погодили, що за порушення умов даного договору винна сторона відшкодовує спричинені нею збитки у порядку, передбаченому чинним законодавством. За несвоєчасну поставку товару постачальник сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1% від вартості несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення до моменту належного виконання зобов`язань (п.п. 10.1 10.2 договору №П2024/01/24).

Відповідач направив листи про готовність передачі товару позивачу (вих. № 20 вiд 19.02.2024 та вих. № 26 вiд 21.02.2024)

28.02.2024 позивач направив відповідачу лист-повідомлення про на офіційну електронну пошту (вих. № 58 вiд 28.02.2024 року) відповідно до якого позивач повiдомив вiдповiдача про готовність ТОВ "Житомир-Агробудіндустрія" отримати товар належної якості, хоч i ПП "БУД-МАШ" не виконало умови договору в частині вчасної поставки, а також зауважило, що буде вимагати повернення попередньої оплати у разі неналежного виконання умов договору щодо поставки товару належної якості.

28.02.2024 представниками ТОВ "Житомир-Агробудіндустрія" було складено акт приймання-передачі №1 до договору №П2024/01/24 на пiдставi якого ТОВ "Житомир-Агробудіндустрія" зауважило, що:

- ПП "БУД-МАШ" відмовилося надавати будь які документи (видаткову та товарно-транспортну накладну), так як вони можуть бути надані лише після приймання товару, тобто жодних документів, якi засвiдчують якiсть товару надано не було;

- працівники підприємства відмовилися надавати будь які документи,

що засвідчують якість товару

11.03.2024 позивач направив відповідачу лист-вимогу (вих. № 81 вiд 08.03.2024 року) в якому описав вищенаведені обставини, повiдомив про дострокове припинення договору внаслідок неналежного виконання його умов відповiдачем та бажання отримати сплачені грошові кошти попередньої оплати.

Товариство звернулося з позовом до суду про примусове стягнення попередньої оплати за непоставлений товар з ПП "Буд-Маш" у розмірі 456 000,00 грн.

Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що склалися апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Згідно положень статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

В силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що правовідносини між сторонами виникли на підставі договору №П2024/01/24 від 24.01.2024, який за своєю природою є договором поставки.

Відповідно до приписів статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст. 632 ЦК України).

Згідно зі статтею 526 ЦК України, яка кореспондується зі статтею 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. У ч. 2 цієї статті Кодексу законодавець внормував, що виконання зобов`язань у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням однією із сторін у зобов`язанні певних дій, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Так, за загальними правилом ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У розвиток цивільної норми, ч. 2 ст. 193 ГК України внормовує, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони, оскільки ч.2 ст. 202 цього Кодексу також вказує на те, що господарське зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як передбачено у ч. 1 ст. 203 ГК України господарське зобов`язання, всі умови якого виконано належним чином, припиняється, якщо виконання прийнято управненою стороною.

Тоді як, управнена сторона має право не приймати виконання зобов`язання частинами, якщо інше не передбачено законом, іншими нормативно-правовими актами або договором, або не випливає із змісту зобов`язання ( ч. 4 ст. 193 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 197 ГК України господарське зобов`язання підлягає виконанню за місцем, визначеним законом, господарським договором, або місцем, яке визначено змістом зобов`язання.

Натомість, якщо внаслідок прострочення боржника виконання втратило інтерес для кредитора, він має право відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. ( ч.2 ст. 220 ГК України, ч. 3 ст. 612 ЦК України).

Правило ч.1 ст. 615 ЦК України вказує на те, що у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом.

Тому, внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється (ч.3 ст. 615 ЦК України).

В свою чергу, у разі відмови кредитора від прийняття виконання, яке внаслідок прострочення втратило для нього інтерес (стаття 612 цього Кодексу) , боржник звільняється від обов`язку виконати зобов`язання в натурі ( ч.2 ст. 622 ЦК України).

Так, відповідно до статті 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару (п.2 ч.1 ст.664 ЦК України).

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування (ч.2 ст. 664 ЦК України).

Разом з тим, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч.2 ст. 693 ЦК України).

Згідно із статтею 620 ЦК України у разі невиконання боржником обов`язку передати кредиторові у власність або у користування річ, визначену індивідуальними ознаками, кредитор має право витребувати цю річ у боржника та вимагати її передання відповідно до умов зобов`язання.

Сукупний аналіз ст.620, ч.2 ст. 622 та ч.2 ст.693 ЦК України доводить, що у боржника припиняється обов`язок передати кредиторові у власність річ, визначену індивідуальними ознаками, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання в натурі втратило інтерес у кредитора.

Отже, колегія суддів зауважує, що оскільки виконання боржником (продавцем) зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ч.3 ст. 509 ЦК України), невиконання останнього наділяє кредитора (покупця) правом вимагати від боржника (продавця) повернення суми попередньої оплати (ч.2 ст. 693 ЦК України) , а також правом на суму попередньої оплати нараховувати проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати ( ч.3 ст. 693 ЦК України).

Як зазначалося вище, Товариство на виконання умов п. 3. Специфікації №1 від 24.01.2024р. сплатило попередню оплату за продукцію - форма для стовпа Ст-1 на загальну суму 456 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 20% - 76 000, 00 грн.

В свою чергу, перша партія товару визначена у даній специфікації, а саме форма для стовпа Ст-1 (шифр креслення ФСт-1.00.000) у кількості 2-х штук мала бути поставлена замовником упродовж 15 календарних днів з моменту отримання останнім попередньої оплати визначеної п.5.2. Договору № П2024/01/24 від 24.01.2024, а саме у розмірі 60% від вартості товару. Тобто перша партія товару мала бути поставлена у строк до 14.02.2024. Однак 14.02.2024 поставка першої партії товару не відбулася, чим було порушено умови Договору №П2024/01/24. Лише 27.02.2024 о 16:20 год. на офіційну електронну пошту Товариства secretary@z-abi.com надійшли повідомлення від Підприємства про готовність до передачі товару (форма для стовпа Ст-1 (шифр креслення ФСт-1.00.000) у кількості 2-х штук).

При цьому, пред`явлену Товариством вимогу від 08.03.2024 №81 про повернення попередньої оплати відповідач не задовольнив.

При цьому, колегія суддів не бере до уваги посилання скаржника на п. 6.4. договору щодо поставки товару на умовах та у відповідності до правил Інкотермс (у ред. 2020р.), відповідно передчасність заявленого позову, оскільки він не спростовує погоджені сторонами в специфікації №1 від 24.01.2024 терміни поставки першої партії товару, за яку і було сплачено попередню оплату, відповідно до п. 5.2 договору, яку просить повернути позивач.

При цьому, листи відповідача про готовність до передачі товару від 19.02.2024 №20 та від 21.02.2024 №26 на переконання колегії суддів додатково підтверджують порушення відповідачем строку поставки товару (до 14.02.2024).

Також, колегія суддів не бере до уваги рішення Господарського суду Полтавської області у справі № 917/804/19, оскільки рішення Господарського суду не є обов`язковим для врахування судом апеляційної інстанції при розгляді справи, оскільки відповідно до ч.4 ст. 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення позову в повному обсязі.

Таким чином, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, ґрунтуються на його власній оцінці та спростовуються наведеними та встановленими судом обставинами справи.

Отже, суд вважає, що рішення Господарського суду Житомирської області від 21.06.24 у даній справі прийняте з повним з`ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

Крім того, у зв`язку із відмовою в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати визначені ст. 129 ГПК України, залишаються за скаржником.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Буд-Маш" на рішення Господарського суду Житомирської області від 21.06.24 у справі №906/442/24 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Житомирської області від 21.06.24 у справі №906/442/24 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків передбачених п.2 ч.3 ст. 287 ГПК України.

4. Справу № 906/442/24 повернути до Господарського суду Житомирської області.

Повний текст постанови складений "30" серпня 2024 р.

Головуючий суддя Миханюк М.В.

Суддя Крейбух О.Г.

Суддя Коломис В.В.