Ухвала

від 03.09.2024 по справі 156/263/24

ІВАНИЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 156/263/24

Провадження № 1-кп/156/42/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У КР А Ї Н И

03 вересня 2024 року сел.Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з секретарем судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі:

прокурора ОСОБА_3 ,

представниці потерпілої

юридичної особи ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_5 ,

захисника адвоката ОСОБА_6 ,

при розгляді в відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 у сел. Іваничі Волинської області кримінального провадження (№ за ЄРДР 12021030520000613 від 20.11.2021) за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Іваничівським районним судом Волинської області здійснюється судовий розгляд кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України.

Під час розгляду справи захисник ОСОБА_6 заявила клопотання про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності в зв`язку з передачею на поруки трудовому колективу та про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_5 ..

Обвинувачена ОСОБА_5 підтримала позицію свого захисника, просила суд задовольнити вказане клопотання сторони захисту.

Прокурор ОСОБА_3 вважав вирішення зазначеного клопотання сторони захисту передчасним, зауважив, що для звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності у зв`язку з передачею особи на поруки мають існувати підстави, визначені ст. 47 КК України, зокрема, суд повинен з`ясувати наявність відповідного клопотання трудового колективу підприємства, де працює обвинувачена, спроможність трудового колективу взяти на себе зобов`язання щодо застосування виховного впливу на ОСОБА_5 а вже після того - ухвалювати відповідне процесуальне рішення. Прокурор звернув увагу на умови, визначені ст. 47 КК України для звільнення особи від кримінальної відповідальності: особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин та щиро покаялася, може бути звільнено від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їхнім клопотанням за умови, що вона протягом року з дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку. На думку прокурора, в розглядуваному випадку щире каяття ОСОБА_5 відсутнє, воно є лише формальним визнанням своєї вини під тиском неспростовних доказів, обвинувачена ні під час досудового розслідування, ні під час судового розгляду справи, не здійснила хоча б часткового відшкодування збитків, заподіяних ДП «Шахта № 9 «Нововолинська» внаслідок її службової недбалості.

Представниця потерпілої юридичної особи ДП «Шахта № 9 «Нововолинська» ОСОБА_4 висловила думку щодо можливості задоволення клопотання сторони захисту, не заперечувала проти звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності в зв`язку з передачею на поруки трудовому колективу та проти закриття кримінального провадження щодо цієї особи.

З приводу заявленого стороною захисту клопотання про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності в зв`язку з передачею на поруки трудовому колективу та про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_5 суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених КК, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Зокрема, згідно з ч.1 ст. 47 КК України особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та щиро покаялася, може бути звільнено від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їхнім клопотанням за умови, що вона протягом року з дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.

Як зазначено у п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» підставою такого звільнення є щире розкаяння особи, яке свідчить про її бажання спокутувати провину перед колективом підприємства, установи чи організації та виправити свою поведінку. Особу, яка не визнала себе винною у вчиненні злочину, передавати на поруки не можна. Звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 47 КК можливе лише за клопотанням колективу підприємства, установи чи організації, членом якого є особа, про передачу її на поруки. Звернення з клопотанням крім колективу можуть ініціювати сам обвинувачений (підсудний) або його родичі, потерпілий, а також прокурор, слідчий чи особа, яка провадить дізнання. Воно має бути оформлене протоколом загальних зборів колективу, який долучається до справи. За наявності зазначених вище обставин, а також належно оформленого клопотання суд вправі (але не зобов`язаний) звільнити особу від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки трудовому колективу.

Згідно з правовими позиціями, висловленими у постанові Верховного Суду від 12.11.2020 у справі № 495/5499/18 (провадження № 51-2059км20), застосування ст. 47 КК України є правом, а не обов`язком суду; особу, яка не визнала себе винною у вчиненні злочину та не розкаялася, передавати на поруки неможна; поняття «щире каяття» відповідно до чинного кримінального процесуального законодавства передбачає, крім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого.

Згідно з обвинувальним актом у кримінальному провадженні № за ЄРДР 12021030520000613 від 20.11.2021 ОСОБА_5 висунуто обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, кваліфікованого за ч.2 ст. 367 КК України (службова недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам); внаслідок службової недбалості, допущеної ОСОБА_5 , потерпілій юридичній особі ДП «Шахта № 9 «Нововолинська» заподіяна майнова шкода на суму 847748,41 грн., ці збитки не були відшкодовані.

ОСОБА_5 раніше не притягалась до кримінальної відповідальності, судимості не має. Діяння, котре ставиться в вину ОСОБА_5 , за класифікацією, наведеною у ст. 12 КК України, належить до категорії нетяжких злочинів.

Водночас у розглядуваній судом справі позиція ОСОБА_5 щодо її щирого каяття у скоєному протиправному діянні є непевною та непослідовною. Зокрема, в обвинувальному акті, складеному та затвердженому 29.02.2024, прокурором зазначені обставини, що пом`якшують покарання ОСОБА_5 : щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення (а. с. 1-8). У подальшому, під час складання уповноваженим представником органу з питань пробації за дорученням суду досудової доповіді щодо ОСОБА_5 (дата документа 08.04.2024), обвинувачена у поясненнях написала, що «вину у вчиненому нею злочині не визнає, та вважає, що з нею вчинили несправедливо…», відомостями щодо готовності обвинуваченої до змін та ставлення до правопорушення відділ пробації не володіє, ця інформація відображена у змісті досудової доповіді (а. с. 124-126). У клопотанні трудового колективу ДП «Шахта № 9 «Нововолинська» від 04.06.2024 № 313-01 про передачу ОСОБА_5 на поруки зазначено, що обвинувачена «щиро розкаялася у вчиненому» (а. с. 135-137).

Під час судового розгляду кримінальної справи № 156/263/24 ОСОБА_5 визнала свою вину у скоєнні інкримінованого їй діяння, однак до цього часу е здійснила жодних дій для того, щоб компенсувати матеріальну шкоду, завдану потерпілій юридичній особі (принаймні частково).

«Щирим каяттям» варто вважати дійсне, відверте, а не уявне визнання особою своєї провини у вчиненому злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, «щире каяття» насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовності нести покарання (постанова Верховного Суду від 15.11.2021 у справі № 199/6365/19 (провадження № 51-3198км21)). Навпаки, відсутність таких дій з боку обвинуваченої особи свідчить про відсутність у неї щирого каяття у вчиненому.

Положення ст. 47 КК України передбачають можливість звільнення особи від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їхнім клопотанням за умови, зокрема, щирого каяття особи у скоєному кримінальному правопорушенні.

З огляду на непевну позицію ОСОБА_5 щодо щирого каяття з приводу інкримінованого їй діяння, суд не вбачає умов для застосування у справі положень ст. 47 КК України, не вбачає підстав для звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності в зв`язку з передачею на поруки трудовому колективу ДП «Шахта № 9 «Нововолинська» та для закриття кримінального провадження щодо цієї особи, тому відмовляє у задоволенні розглядуваного клопотання сторони захисту.

Керуючись ст. 47 КК України, ст. 7,8,22,26 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання сторони захисту про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності в зв`язку з передачею на поруки трудовому колективу ДП «Шахта № 9 «Нововолинська» та про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених ст. 47 КК України.

Ухвала суду є чинною з моменту її проголошення (складення) та окремому оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1