Рішення

від 03.09.2024 по справі 910/7031/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.09.2024Справа № 910/7031/24Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., розглянув без виклику та повідомлення сторін у нарадчій кімнаті матеріали заяви (вх. №0710/8151/24 від 20.08.2024) про ухвалення додаткового рішення Товариства з обмеженою відповідальністю «Єй-Пі Інженірінг» у справі №910/7031/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Єй-Пі Інженірінг» до Акціонерного товариства «Укргазвидобування» про стягнення грошових коштів

ОПИСОВА ЧАСТИНА

1. ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

1.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.08.2024 задоволено повністю позов ТОВ «Єй-Пі Інженірінг», стягнуто з АТ «Укргазвидобування» на користь ТОВ «Єй-Пі Інженірінг» грошові кошти у розмірі 115 944, 00 грн та 3 028, 00 грн судового збору. При прийнятті вказаного рішення розподіл судових витрат на професійну правову допомогу судом не здійснювався.

1.2. Позивачем 20.08.2024 подано заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій він просить вирішити питання стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15 000, 00 грн.

2. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

2.1. Позивач стверджує що згідно з статтями 126, 129 ГПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000, 00 грн, що є пропорційним розміру задоволених позовних вимог.

3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА.

3.1. Відповідач заперечив проти розподілу витрат, вказавши, що заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу не підтверджено належним чином; безпосередньо договором про надання правової допомоги б/н від 06.03.2022 не визначено порядку обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата); у акті не зазначено ні вартості кожної послуги окремо, ні почасової вартості послуг, ні жодного іншого способу розрахунку, у т.ч. передбаченого п. 4.1 Договору, зокрема щодо врахування складності справи, кваліфікації і досвіду адвоката, фінансового стану клієнта та значення справи для клієнта; перелік послуг, приведений в Акті, не узгоджується із переліком послуг, визначеним у п. 1.2 Договору; акт наданих послуг від 10.07.2024 не є належним доказом вартості послуг, який би давав можливість суду встановити реальний розмір витрат на правничу допомогу з метою їх розподілу. Також, відповідач просить у випадку ухвалення рішення про стягнення витрат зменшити такі витрати до 1 грн.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

4. ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ.

4.1. Предмет доказування суд визначає виходячи з предмету вимоги заяви, її юридичних та фактичних підстав, а також заперечень проти них. У даному разі предмет доказування становлять обставини, від яких залежить відповідь на таке ключове питання:

- Чи підтверджені та доведені документально витрати, пов`язані з оплатою правової допомоги? Якщо так, то в якому розмірі?

4.2. У відповідності до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно позивач має довести наявність обставин, що дають ствердну відповідь на ключові питання, а відповідач негативну.

5. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ПІДТВЕРДЖЕННЯ ТА ДОВЕДЕННЯ ВИТРАТ НА ПРОФЕСІЙНУ ПРАВНИЧУ ДОПОМОГУ ТА ЇХ РОЗМІР.

5.1. Позивач зазначає, що ним були понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн, що відповідає та охоплюється попереднім (орієнтовним) розрахунком суми судових витрат (50 000, 00 грн).

5.2. Суд погоджується з цим твердженням з огляду на наступне.

5.3. Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

5.4. Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

5.5. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

5.6. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

5.7. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).

5.8. Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина 8 статті 129 ГПК України).

5.9. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16).

5.10. Так в якості доказів, що підтверджують надання правової допомоги до матеріалів справи додано: Договір про надання професійної правової (правничої) допомоги від 06.03.2022 б/н, укладений між Адвокатським об`єднанням «Грищенко та партнери Одеса» та ТОВ «Єй-Пі Інженірінг»; акт виконаних робіт від 10.06.2024 б/н на суму 15 000, 00 грн; рахунок на оплату №159 від 10.06.2024 на суму 15 000, 00 грн; ордер серії ВН №1397987 на надання правничої допомоги ТОВ «Єй-Пі Інженірінг» адвокатом Бойко А.В., виданий АО Грищенко та Партнери Одеса.

5.11. Відповідно до п. 4.1. Договору сторони погодили, що розмір гонорару визначається шляхом підписання актів про надання послуг, що включає перелік та вартість виконаних робіт. Під час визначення розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та значення справи для клієнта.

5.12. Пунктом 4.4. Договору сторони визначили, що клієнт зобов`язується оплатити рахунок протягом 60 банківських днів з дати набрання законної сили рішенням по справі, якщо сторони не домовилися про інше.

5.13. Так, акт виконаних робіт від 10.06.2024 підписаний сторонами на 15 000, 00 грн, що вбачається з передостаннього абзацу акту.

5.14. Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

5.15. Досліджуючи надані позивачем докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд доходить висновку, що наданих доказів достатньо для встановлення факту надання АО "Грищенко та Партнери Одеса" професійної правничої допомоги ТОВ "Єй-Пі Інженірінг" у справі №910/7031/24

5.16. За висновками суду, заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідає критерію розумності їхнього розміру, є співмірним із складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), підтверджується відповідними доказами.

5.17. Твердження відповідача про не зазначення у договорі про надання правової допомоги порядку обчислення гонорару суд відхиляє, оскільки такий порядок визначений п. 4.1. Договору. При цьому суд зазначає, що аналізуючи умови договору в частині визначення розміру гонорару та порядку його розрахунку слід дійти висновку, що сторони погодили саме фіксований розмір гонорару, який (розмір) визначається у відповідному акті наданих послуг. З долученого до матеріалів заяви акту слідує, що фіксований розмір гонорару складає 15 000, 00 грн, що не спростовано відповідачем - «Загальна вартість виконаних юридичних послуг складає 15 000, 00 грн, без ПДВ».

5.18. При цьому, зазначення у акті кількості витрачених адвокатом годин не змінює порядку розрахунку гонорару, який є фіксованим. Матеріали справи не містять доказів визначення/погодження вартості часу адвоката на надання правової допомоги за укладеним договором, а також доказів того, що розмір витрат на професійну правничу допомогу 15 000, 00 грн визначений виходячи із погодинної оплати. Навпаки, акт містить вказівку що загальна вартість виконаних робіт складає фіксовану суму - 15 000, 00 грн.

5.19. Відсутність у самому договорі про надання правової допомоги словосполучення «фіксований розмір гонорару» або «погодинна оплата» не може свідчити про непогодження сторонами порядку розрахунку гонорару, якщо умови укладеного договору у сукупності дають змогу визначити порядок такого розрахунку. Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, на відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат не повинно обмежуватися з суто формальних причин.

5.20. Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

5.21. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.03.2023 у справі № 755/9169/18 зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.

5.22. Частинами першою та другою статті 30 Закону № 5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

5.23. З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі:

- фіксованого розміру,

- погодинної оплати.

5.24. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

5.25. Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону № 5076-VI як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

5.26. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

5.27. Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

5.28. Усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду про наявність підстав для задоволення заяви про відшкодування витрат.

5.29. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

5.30. При цьому суд зазначає, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 ГПК України). Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

5.31. Враховуючи вищевикладене та те, що у рішенні Господарського суду міста Києва від 12.08.2024 у справі №910/7031/24, яким позов ТОВ "Єй-Пі Інженірінг" задоволено повністю, не було вирішено питання щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що понесені позивачем витрати на правничу допомогу підлягають відшкодуванню з відповідача в розмірі 15 000, 00 грн, розрахованих пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73, 76, 77, 86, 123, 126, 129, 236-238, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву ТОВ "Єй-Пі Інженірінг" про ухвалення додаткового рішення задовольнити повністю.

2. Стягнути з Акціонерного товариства «Укргазвидобування» (04053, місто Київ, вулиця Кудрявська, будинок 26/28, код ЄДРПОУ 30019775) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Єй-Пі Інженірінг» (65009, Одеська обл., місто Одеса, Фонтанська дорога, будинок 33/1, офіс 6 Н, код ЄДРПОУ 31277611) витрати на правову допомогу в розмірі 15 000, 00 грн.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Повне судове рішення складено 03.09.2024.

Суддя Ігор Курдельчук