Постанова

від 19.12.2024 по справі 910/7031/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2024 р. Справа№ 910/7031/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Гаврилюка О.М.

Суліма В.В.

розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства «Укргазвидобування»

на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2024

у справі №910/7031/24 (суддя Курдельчук І.Д.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Єй-Пі Інженірінг»

до Акціонерного товариства «Укргазвидобування»

про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст додаткового рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Додатковим рішенням Господарського суду Київської області від 03.09.2024 у справі №910/7031/24 заяву позивача ТОВ "Єй-Пі Інженірінг" про ухвалення додаткового рішення задовольнити повністю.

Стягнуто з Акціонерного товариства «Укргазвидобування» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Єй-Пі Інженірінг» витрати на правову допомогу у розмірі 15 000, 00 грн.

В обґрунтування додаткового рішення суд першої інстанції, оцінивши заявлені витрати на професійну правничу допомогу адвоката позивача, здійснивши аналіз доказів, поданих ними в обґрунтування даних витрат, з урахуванням усіх аспектів і складності справи, враховуючи принцип співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та фактично виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) дійшов висновку, що понесені позивачем витрати на правничу допомогу підлягають відшкодуванню з відповідача в розмірі 15 000, 00 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з додатковим рішенням, Акціонерне товариство «Укргазвидобування» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване додаткове рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового рішення у повному обсязі, а у разі ухвалення рішення про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, просить зменшити їх розмір до однієї гривні.

Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального права.

Апелянт зазначає, що безпосередньо договором про надання правової допомоги від 06.03.2022 не визначено порядку обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата).

Також апелянт зауважує, що правова послуга з підготовки позову охоплює в собі послугу написання, збору та формування додатків, подання до суду, у зв`язку з чим відповідні витрати не підлягають окремому відшкодуванню.

Апелянт вважає, що акт наданих послуг від 10.07.2024 не є належним доказом вартості послуг, який би давав можливість суду встановити реальний розмір витрат на правничу допомогу з метою їх розподілу, оскільки вартість послуг та порядку обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплатат) не визначені умовами договору від 06.03.2022, у зв`язку з чим підстави для стягнення з відповідача їх вартсоті були відсутні.

Апелянт також зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази, що остання є членом цього Адвокатського об`єднання, а також відсутній договір про правову допомогу між адвокатом Бойко А.В. і позивачем.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

У свою чергу, заперечуючи проти апеляційної скарги ТОВ «Єй-Пі Інженірінг» у своєму відзиві, наданому до суду 04.11.2024, зазначає, що рішення суду прийнято при повному з`ясуванні обставин справи, з правильним застосуванням норм процесуального права, без їх порушення, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає і додаткове рішення слід залишити без змін.

Крім того, представник позивача зазначає, що ним були дотримані вимоги ГПК України щодо подання до суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які він поніс та очікує понести у зв`язку з розглядом справи у апеляційної інстанції.

Представник позивача вважає, що відповідачем у апеляційній скарзі не доведено у чому саме полягає незаконність або необґрунтованість додаткового рішення суду першої інстанції, не надано будь-яких письмових доказів з метою доведення надмірності понесених позивачем витрат на правову допомогу та не надано жодних доказів на їх спростування.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.09.2024 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укргазвидобування» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2024 у справі №910/7031/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г. суддів: Гаврилюк О.М., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Укргазвидобування» на додакове рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2024 у справі №910/7031/24. Розгляд апеляційної скарги призначено за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

З огляду на наявність у матеріалах справи належних доказів повідомлення сторін про розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження та закінчення процесуальних строків на подання до суду документів, встановлених ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2024, колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги по суті.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції

Згідно зі статтею 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Враховуючи викладене, воєнний стан в Україні та обмеження спричинені цим станом, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа № 910/7031/24 розглядалась протягом розумного строку.

Так, колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга відповідача в межах викладених скаржником доводів та вимог не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.08.2024 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Акціонерного товариства «Укргазвидобування» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Єй-Пі Інженірінг» грошові кошти у розмірі 115 944, 00 грн та 3 028, 00 грн судового збору.

Позивачем 20.08.2024 подано заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій він просив вирішити питання стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15 000, 00 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду Київської області від 03.09.2024 у справі №910/7031/24 заяву позивача ТОВ "Єй-Пі Інженірінг" про ухвалення додаткового рішення задоволено повністю.

Стягнуто з Акціонерного товариства «Укргазвидобування» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Єй-Пі Інженірінг» витрати на правову допомогу у розмірі 15 000, 00 грн.

В обґрунтування додаткового рішення суд першої інстанції, оцінивши заявлені витрати на професійну правничу допомогу адвоката позивача, здійснивши аналіз доказів, поданих ними в обґрунтування даних витрат, з урахуванням усіх аспектів і складності справи, враховуючи принцип співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та фактично виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) дійшов висновку, що понесені позивачем витрати на правничу допомогу підлягають відшкодуванню з відповідача в розмірі 15 000, 00 грн.

Колегя суддів не погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У відповідності до частин 1-4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Колегія суддів зазначає, що зі змісту статті 129 Господарського процесуального кодексу України випливає, що судові витрати підлягають відшкодуванню за умови надання стороною належних доказів, що їх підтверджують.

Колегією судей встановлено, що на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 15 000,00 грн надано: договір про надання професійної правової (правничої) допомоги від 06.03.2022 б/н, укладений між Адвокатським об`єднанням «Грищенко та партнери Одеса» та ТОВ «Єй-Пі Інженірінг»; акт виконаних робіт від 10.06.2024 б/н на суму 15 000, 00 грн; рахунок на оплату №159 від 10.06.2024 на суму 15 000, 00 грн.

Відповідно до п. 4.1. договору сторони погодили, що розмір гонорару визначається шляхом підписання актів про надання послуг, що включає перелік та вартість виконаних робіт. Під час визначення розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та значення справи для клієнта.

Пунктом 4.4. договору сторони визначили, що клієнт зобов`язується оплатити рахунок протягом 60 банківських днів з дати набрання законної сили рішенням по справі, якщо сторони не домовилися про інше.

Так, згідно актом виконаних робіт від 10.06.2024 на суму 15 000,00 грн виконаних послуг:

1) проведення усної консультації з приводу стягнення коштів за неповернення гарантійного внеску, аналіз та збір доказової бази для подання позовної заяви - 2 години;

2) моніторинг законодавчої бази та судової практики з приводу стягнення в правовідносинах, що виникли в межах договору - 3 години;

3) написання та подання позовної заяви - 4 години.

Всього витрачено часу 9 годин. За виконані роботи клієнт повинен сплатити адвокату грошову суму у розмірі 15 000,00 грн.

Також, в матеріалах справи міститься ордер, серії ВН №1397987 від 19.08.2024 на надання правничої (правової) допомоги ТОВ «Єй-Пі Інженірінг» у Господарському суді міста Києва, виданий Адвокатським об`єднанням «Грищенко та партнери Одеса» адвокату Бойко Анастасії Вадимівні (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №003314 від 15.03.2023).

Відповідач заперечив проти розподілу витрат, вказавши, що заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу не підтверджено належним чином; безпосередньо договором про надання правової допомоги б/н від 06.03.2022 не визначено порядку обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата); у акті не зазначено ні вартості кожної послуги окремо, ні почасової вартості послуг, ні жодного іншого способу розрахунку, у т.ч. передбаченого п. 4.1 договору, зокрема щодо врахування складності справи, кваліфікації і досвіду адвоката, фінансового стану клієнта та значення справи для клієнта; перелік послуг, приведений в акті, не узгоджується із переліком послуг, визначеним у п. 1.2 договору; акт наданих послуг від 10.07.2024 не є належним доказом вартості послуг, який би давав можливість суду встановити реальний розмір витрат на правничу допомогу з метою їх розподілу. Також, відповідач просив у випадку ухвалення рішення про стягнення витрат зменшити такі витрати до 1 грн.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).

З урахуванням наведеного не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Колегія суддів зазначає, що суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Так, додатковим рішенням суду першої інстанції було задоволено витрати на професійну правничу допомогу позивача, з яким колегія суддів не погоджується та вважає такий розмір судових витрат неспівмірним із складністю справи та виконаною адвокатами роботою (наданими послугами) з огляду на таке.

У доданому до заяви позивача про ухвалення додаткового рішення акті виконаних робіт від 10.06.2024 наведено перелік послуг та загальна їх вартість у розмірі 15 000,00 грн.

Обґрунтовуючи розмір заявлених витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції позивач посилався, зокрема, на: проведення усної консультації з приводу стягнення коштів за неповернення гарантійного внеску, аналіз та збір доказової бази для подання позовної заяви - 2 години; моніторинг законодавчої бази та судової практики з приводу стягнення в правовідносинах, що виникли в межах договору - 3 години; написання та подання позовної заяви - 4 години.

Колегія суддів зауважує, що зазначена вищі послуги охоплюються поданням позовної заяви, вивченням і аналізом позовних матеріалів, аналізом судової практики, консультуванням клієнта щодо перспектив захисту в суді першої інстанції.

Аналогічний висновок викладений у додатковій постанові Верховного Суду від 08.03.2023 у справі 873/52/22.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції не взяв до уваги заперечення відповідача проти задоволення заяви про розподіл судових витрат, в яких він просив зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, оскільки зазначена позивачем сума не відповідає критерію співмірності та реальності адвокатських витрат виконаним роботам (наданим послугам) та критерію розумності їх розміру.

Колегія суддів відхиляє посилання апелянта про не зазначення у договорі про надання правової допомоги порядку обчислення гонорару, оскільки такий порядок визначений п. 4.1. договору. При цьому колегія суддів зазначає, що аналізуючи умови договору в частині визначення розміру гонорару та порядку його розрахунку слід дійти висновку, що сторони погодили саме фіксований розмір гонорару, який (розмір) визначається у відповідному акті наданих послуг. З долученого до матеріалів заяви акту слідує, що фіксований розмір гонорару складає 15 000, 00 грн, що не спростовано відповідачем.

Усі інші доводи та міркування сторін, взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду про наявність підстав для часткового задоволення заяви про відшкодування витрат.

Враховуючи викладене, з врахуванням наведених вище обставин, приймаючи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, а також враховуючи клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів дійшла до висновку, що розумною та співмірною є компенсація витрат позивачу за первісним позовом у розмірі 10 000,00 грн.

В іншій частині заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у цій справі не відповідають критеріям їх реальності та розумності, а тому не підлягають задовленню.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право повністю або частково скасувати судове рішення.

Відповідно до статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом першої інстанції прийняте рішення за неповного з`ясування обставин, колегія суддів вважає, що додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2024 у справі №910/7031/24 слід змінити, задовольниши заяву ТОВ "Єй-Пі Інженірінг" про ухвалення додаткового рішення у розмірі 10 000,00 грн.

Керуючись статтями 129, 240, 244, 269, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укргазвидобування» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2024 у справі №910/7031/24 задовольнити частково.

2. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2024 у справі №910/7031/24 змінити, викласти резолютивну частину рішення у наступній редакції:

«Заяву ТОВ "Єй-Пі Інженірінг" про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «Укргазвидобування» (04053, місто Київ, вулиця Кудрявська, будинок 26/28, код ЄДРПОУ 30019775) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Єй-Пі Інженірінг» (65009, Одеська обл., місто Одеса, Фонтанська дорога, будинок 33/1, офіс 6 Н, код ЄДРПОУ 31277611) витрати на правову допомогу в розмірі 10 000 (десять тисяч) грн 00 коп».

4. Матеріали справи №910/7031/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, порядку та строку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді О.М. Гаврилюк

В.В. Сулім