Рішення

від 22.08.2024 по справі 916/128/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"22" серпня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/128/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.,

за участю секретаря судового засідання Лінник І.А.

за участю представників:

від позивача: адвокат Білонучкіна Т.П.,

від третьої особи позивача: не з`явився,

від відповідача: адвокат Кочерба М.С.,

від третьої особи відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок Старі Маяки» (вх. №2-1294/24 від 12.08.2024) про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу по справі № 916/128/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укролія» (вул. Садова, № 4, с. Чернечий Яр, Полтавський р-н, Полтавська обл., 38521)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Органік Стандарт» (вул. Краснова Миколи, № 27, м. Київ, 03115)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок Старі Маяки» (вул. Центральна, № 11, с. Старі Маяки, Березівський р-н, Одеська обл., 66833)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Фірми СІА «Сертіфікаціяс ун тестсшанас центре» (SIA «Sertifikвcijas un testзрanas centrs») (вул. Дарза, № 12, м. Прієкулі, Прієкульска волость, Цесіський край, Латвія, інд. 4126)

про стягнення 6 013 633,65 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укролія» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок Старі Маяки», в якій просило суд стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти в розмірі 6 013 633,65грн, з яких: 5 929 227,40 грн різниці вартості між органічним та не органічним соняшником, та 84 406,25 грн відшкодування вартості випробувальних робіт.

06.08.2024 рішенням Господарського суду Одеської області в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Укролія» відмовлено повністю.

12.08.2024 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок Старі Маяки» надійшла заява (вх. № 2-1294/24) щодо стягнення та обґрунтування розміру витрат на професійну правничу допомогу, в якій заявник просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укролія» судові витрати на професійну правничу у розмірі 509516,21 грн, з яких фіксований гонорар адвоката складає 329107,20 грн та гонорар успіху у розмірі 180409,01 грн.

В обґрунтування вказаної заяви, заявник зазначив, що із наданого ним детального опису робіт та послуг вбачається, що вартість послуг, яка фактично була надана з боку адвоката АО «Міжнародна юридична колегія» на користь відповідача, є навіть вищою за ціну, обумовлену у Додатковій угоді до договору про надання правової допомоги, навіть з урахуванням гонорару успіху.

Обґрунтовуючи складність справи, відповідач зауважує, що сфера органічного виробництва, обігу та маркування є відносно новою в контексті законодавства, та відзначається своєю специфічністю, вимагає всебічного аналізу та детального вивчення норм та інших регуляцій, які ще не мають усталеної судової практики. Це потребує детального дослідження як національного, так і законодавства Європейського Союзу, що регулює органічне виробництво.

При цьому, заявник відзначив, що сторонами протягом процесу було подано п`ять додаткових письмових пояснень та шість клопотань про долучення доказів, що свідчить про складність процесу, його комплексність.

Окрім того, відповідач наголосив, що судовий розгляд тривав понад півроку, а кількість документів сформовано у 5 томів судової справи, що вимагало значного часу та обсягу юридичних послуг, що на думку відповідача, є підтвердженням високої складності та тривалості процесу.

Додатково заявник відзначив, що вартість позову складає 6013633,65 грн, що є значною сумою, яка не тільки має фінансовий вплив на відповідача, але також може суттєво вплинути на його репутацію, особливо якщо вона є активним учасником господарських відносин, а також висока сума позову підкреслює серйозність висунутих вимог та може вплинути на подальші стратегічні рішення підприємства, його фінансову стабільність і ринкову позицію.

Відтак, відповідач підсумовує, що з огляду на складність справи, її специфіку та тривалість процесу, ці витрати є обґрунтованими і виправданими.

Ухвалою суду від 13.08.2024 призначено розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок Старі Маяки» (вх.№ 2-1294/24 від 12.08.2024) про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу по справі № 916/128/24 на "22" серпня 2024 року о 12:00 год. Крім того, учасникам справи запропоновано надати до суду письмові міркування та заперечення щодо заяви відповідача та документи, що їх обґрунтовують.

19.08.2024 ТОВ «Укролія» подано до суду клопотання (вх. № 30510/24) про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, де заперечуючи проти розміру заявлених витрат, позивач зазначив, що визначення адвокатом, як окремо наданих адвокатських послуг, аналізу позовної заяви та додатків до неї; аналізу законодавства України та законодавства Європейського Союзу в частині вимог до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції; аналізу судової практики в частині спорів щодо органічної продукції та розробки стратегії та тактики захисту у справі, на які, як заявлено стороною відповідача, витрачено в сукупності 95 годин на суму 332 500 гривень, не відповідає критерію відповідності витрат на професійну правничу допомогу у цій справі, зважаючи на витрачений адвокатом час у 15,5 годин на підготовку та подачу відзиву на позовну заяву.

Отже, позивач вважає, що тривалість аналізу матеріалів справи, законодавства, судової практики, розробка стратегії та тактики захисту у справі, а також безпосередня підготовка та подача відзиву не могла в сукупності тривати 110,5 годин, а всі перераховані дії були направлені на підготовку та подачу відзиву.

Окрім того, на переконання позивача, вчинення адвокатом дій щодо перевірки інформації щодо різниці вартості на органічний соняшник, комунікації з брокерами щодо ціни на органічний соняшник; комунікації з сертифікаційним органом відповідача; підготовки питань до позивача підготовки та подачі промови, було спрямовано на його підготовку до судових засідань у справі і на вчинення цих дій, судячи з часу виділеного на підготовку до судових засідань, у адвоката було 11,5 годин.

В свою чергу, вчинення адвокатом дій щодо аналізу відповіді на відзив з витратою часу та аналізу письмових пояснень позивача, було спрямовано на підготовку та подачу заперечень на відповідь на відзив та на письмові пояснення позивача, а відтак, за ствердженням позивача, витрати відповідача на загальну суму 404 250 гривень є необґрунтованими і неспівмірними з обсягом наданих адвокатом послуг, а тому мають бути виключені із загальної суми вартості наданої відповідачу правничої допомоги.

Водночас, як звертає увагу позивач, фіксований гонорар адвоката в розмірі 329 107,2 гривень також не відповідає критерію розумності, такі витрати не мають характеру необхідних, не співмірні із виконаною адвокатом роботою, а їх відшкодування за відсутності достатнього обґрунтування з огляду на обставини цієї справи матиме надмірний характер, оскільки сфера органічного виробництва, обігу та маркування хоча і є відносно новою в контексті законодавства, проте законодавство, яким регулюється дана сфера правових відносин, є необширним та обмежується одним законом та кількома підзаконними нормативними актами, аналіз яких не вимагає від досвідченого адвоката занадто великої затрати часу та зусиль.

Також позивач додає, що тривалість розгляду справи у пів року є середньою тривалістю розгляду справи судом першої інстанції, а частина наявних в матеріалах справи документів, що сформовані у 5 томі, є однотипними, у зв`язку з чим їх аналіз не вимагав від адвоката ретельного вивчення кожного із цих документів.

Між тим, позивач заперечує і проти компенсації за його рахунок «гонорару успіху» у розмірі 180 409,01 грн, оскільки, в даному випадку, враховуючи складність справи, її специфіку та тривалість процесу, які за своєю суттю, на думку позивача, не були екстраординарними, а відтак витрати на професійну правничу допомогу у вигляді «гонорару успіху» не є ні обґрунтованими, ні виправданими.

Позивач наголошує, що вартість однієї години роботи адвоката у сумі 3500 грн також не відповідає критеріям розумності, пропорційності та складності справи, а також середньоринковим цінам, враховуючи, що навіть для міста Києва середньоринкова вартість однієї години адвоката становить від 1500 до 3000 гривень.

У судовому засіданні 22.08.2024 представник відповідача надав суду відповідні пояснення, подану ним заяву підтримав, просив суд її задовольнити в повному обсязі, представник позивача проти поданої заяви заперечував, зазначивши про необґрунтованість та неспірмірність розміру судових витрат.

В судове засідання 22.08.2024 треті особи явку уповноважених представників не забезпечили, причини неявки суду не повідомили, хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином відповідно до статті 242 ГПК України, шляхом направлення ухвали суду від 13.08.2024 до електронного кабінету та на адресу офіційної електронної пошти.

Відповідно до ст. 244 Господарського процесуального кодексу України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, згідно з пунктом третім частини першої, судом не вирішено питання про судові витрати.

Керуючись частиною четвертою статті 244 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв рішення про проведення судового засідання за відсутності вказаних представників.

В даному випадку підстави для відкладення розгляду заяви чи оголошення перерви у судовому засіданні, визначені статтями 202, 216 та 252 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Враховуючи пресічний строк, встановлений ч. 3 ст. 244 ГПК україни, достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок Старі Маяки», господарський суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За приписами ч.1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідач у першій заяві по суті спору, а саме у відзиві на позов, зазначив, що його попередні судові витрати у зв`язку із розглядом справи № 916/128/24 складають 329 922,40 грн, а також гонорар успіху в розмірі 3% від зменшеної суми позовних вимог. Витрати на переклад та нотаріальне посвідчення документів - 1000 грн.

Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру». Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно зі ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Згідно зі ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта, а відтак, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

Згідно з положеннями п.4 ст. 1, ч.3 ст. 27 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення глави 63 «Послуги. Загальні положення» цього Кодексу можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Предметом договору про надання правової (правничої) допомоги є надання адвокатом послуг, зокрема, у зв`язку з вирішенням спору в суді.

У відповідності до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Таким чином, відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. При цьому перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.

Відповідно до ч. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення Господарського суду Одеської області у справі № 916/128/24 ухвалено 06.08.2024, повний текст складено 16.08.2024.

ТОВ «Світанок Старі Маяки» звернулося з заявою про обґрунтування розміру витрат на професійну правничу допомогу у справі 916/128/24 09.08.2024 шляхом подання її через систему «Електронний суд». При цьому, відповідна заява зареєстрована судом 12.08.2024.

Таким чином, позивачем дотримано вимоги ч.8 ст.129 ГПК України при зверненні до суду з заявою про розподіл судових витрат.

Виходячи з аналізу положень ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).

На підтвердження судових витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи ТОВ «Світанок Старі Маяки» надано договір про надання правової допомоги №01К20240123 від 23.01.2024, укладений між ТОВ «Світанок Старі Маяки» (клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Міжнародна юридична колегія» (повірений). Предметом договору є: клієнт доручає, а повірений приймає на себе зобов`язання надати клієнту необхідну правову допомогу, а також представляти його інтереси перед фізичними та юридичними особами, в усіх органах, організаціях і установах, в т.ч. у всіх судових установах, з усіх питань, пов`язаних з представництвом інтересів клієнта, а клієнт зобов`язується виплатити повіреному гонорар за надання юридичних послуг та всі витрати, які буде нести повірений під час надання юридичних послуг клієнту. Під необхідною юридичною допомогою та представництвом необхідно розуміти інформаційно-консультативну допомогу, роз`яснення норм чинного законодавства, а також повне і всебічне представництво прав та законних інтересів клієнта.

Гонорар повіреного: оплата здійснюється за взаємною домовленістю сторін, відповідно до додаткових угод та/або на підставі рахунків повіреного. В додаткових угодах прописуються «доручення клієнта» і вони є частиною цього договору. Сума юридичних послуг разом із витратами, якщо такі є, оплачуються клієнтом одним або кількома платежами на підставі рахунків повіреного.

24.01.2024 між сторонами укладена додаткова угода №1 до договору про надання правової допомоги № 01К20240123 від 23.01.2024, предмет якої є: клієнт доручає, а повірений приймає на себе зобов`язання представляти інтереси клієнта у Господарському суді Одеської області в судовому процесі по справі № 916/128/24 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укролія» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок Старі Маяки», в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти в розмірі 6 013 633,65грн, з яких: 5 929 227,40 грн різниці вартості між органічним та не органічним соняшником, та 84 406,25 грн відшкодування вартості випробувальних робіт.

Відповідно до умов договору про надання правової допомоги та цієї додаткової угоди, повірений надає клієнту наступні послуги: аналіз обставин справи, чинного законодавства та документів, що мають відношення до справи, та судової практики з метою розробки правової позиції для захисту прав клієнта; аналіз актуальної судової практики; формування стратегії та тактики захисту по справі; збір доказів для підтвердження позиції клієнта; підготовка усіх необхідних процесуальних документів; участь у судових засіданнях; контроль судової справи у суді (комунікація з представниками суду стосовно прийняття, реєстрації документів, часу проведення судових засідань, винесення ухвал, тощо) (п. С додаткової угоди).

Відповідно до п. D додаткової угоди гонорар повіреного: оплата здійснюється за взаємною домовленістю сторін на підставі рахунків повіреного. Сторони погодили, що за послуги, перелічені у пункті С цієї додаткової угоди, клієнт сплачує повіреному гонорар у розмірі 329107,20 гривень, який може бути розділений на 3 платежі на підставі рахунків повіреного, а також гонорар успіху у розмірі 3% від зменшеної суми позовних вимог протягом 3 робочих днів з дня набрання законної сили рішення суду першої інстанції по справі № 916/128/24.

АО «Міжнародна юридична колегія», на виконанян умов договору № 01К20240123 від 23.01.2024 та додаткової угоди № 1 до нього, було надано ТОВ «Світанок Старі Маяки», а останнім прийняті, юридичні послуги на загальну суму 329107,20 грн, про що свідчать підписані сторонами акти надання послуг: № 2024К004 від 07.08.2024 на суму 122378,40 грн; № 2024К005 від 07.08.2024 на суму 80825,80 грн; № 2024К010 від 07.08.2024 на суму 125903,00 грн.

В матеріалах справи наявні рахунки на оплату № 2024К004 від 23.01.2024 на суму 122378,40 грн, № 2024К005 від 09.02.2024 на суму 80825,80 грн та 2024К010 від 15.04.2024 на суму 125903,00 грн.

Відповідач відповідно до наданих платіжних інструкцій № 118 від 24.01.2024, № 6749 від 12.02.2024 та № 6958 від 16.04.2024 оплатив вартість відповідних послуг в повному обсязі.

У заяві про уточнення суми судових витрат відповідач навів детальний опис наданих послуг, з якого вбачається наступне: послуга: 1. Аналіз позовної заяви та всіх додатків до неї (388 стр). Кількість годин роботи адвоката: 32,0. Вартість однієї години роботи адвоката: 3500,00 грн; послуга: 2. Аналіз законодавства України в частині органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції. Кількість годин роботи адвоката: 18,5; послуга: 3. Аналіз судової практики в частині спорів щодо органічної продукції. Кількість годин роботи адвоката: 12,0; послуга: 4. Розробка стратегії та тактики у справі. Кількість годин роботи адвоката: 20,0; послуга: 5. Вступ у справу через систему «Електронний суд». Кількість годин роботи адвоката: 0,5; послуга: 6. Підготовка та подача відзиву на позовну заяву. Кількість годин роботи адвоката: 15,5; послуга: 7. Перевірка інформації щодо різниці вартості на органічний соняшник, комунікація з брокерами щодо ціни на органічний соняшник. Кількість годин роботи адвоката: 5,0; послуга: 8. Підготовка та участь в 9 судових засіданнях. Кількість годин роботи адвоката: 17,5; послуга: 9. Аналіз відповіді на відзив. Кількість годин роботи адвоката: 3,0; послуга: 10. Аналіз законодавства Європейського Союзу в частині вимог до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції. Кількість годин роботи адвоката: 12,5; послуга:11. Підготовка та подача заперечень на відповідь на відив. Кількість годин роботи адвоката: 7,5; послуга: 12. Аналіз пояснень сертифікаційного органу позивача. Кількість годин роботи адвоката: 2,0; послуга: 13. Комунікація з Сертифікаційним органом відповідача. Кількість годин роботи адвоката: 2,5; послуга: 14. Аналіз письмових пояснень позивача. Кількість годин роботи адвоката: 2,5; послуга: 15. Підготовка заперечень на письмові пояснення позивача. Кількість годин роботи адвоката: 5,0; послуга: 16. Підготовка питань до позивача. Кількість годин роботи адвоката: 2,5; послуга: 17. Підготовка та подача промови. Кількість годин роботи адвоката: 3,0. Загалом 161,5 годин на загальну суму 565250,00 грн.

Судом також встановлено, що інтереси відповідача у межах справи №916/128/24 представляв адвокат Кочерба М.С., на підтвердження повноважень якого надано копію ордеру про надання правничої допомоги серії ВН № 1333566, та який є працівником Адвокатського об`єднання «Міжнародна юридична колегія».

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).

Зміст цієї норми може тлумачитися розширено, зокрема як те, що детальний опис робіт (наданих послуг) може міститися як в окремо оформленому документі, поданому стороною до суду, так і в інших наданих стороною доказах. Подання стороною доказів, що містять у собі детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, є таким, що відповідає положенням частин 2, 3 статті 126 та частини 8 статті 129 ГПК України, за змістом яких сторони мають подати суду докази на підтвердження факту понесення судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розміру. Аналогічні висновки наведені в постанові Верховного Суду від 19.11.2021 у справі № 910/4317/21.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

Верховний Суд у постанові від 18.12.2019 у справі №522/17845/15-ц зазначив, що адвокатський гонорар є однією із умов, яка визначається сторонами договору про надання правової допомоги, тому відсутність у договорі розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає підстав вважати, що сторони при укладенні договору про надання правової допомоги погодили розмір адвокатського гонорару.

Одним із принципів господарського судочинства, який передбачено положеннями ст. 129 ГПК України, є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц звернула увагу не те, що: 1) при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін; 2) розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу; 3) саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони

Судом враховується, що позивач у відповідному клопотанні просив суд зменшити розмір відшкодування витрат на правничу допомогу у справі № 916/128/24 до їх розумного, реального та обґрунтованого розміру. На думку позивача, розмір витрат на правничу допомогу у заявленій сумі є безпідставним, необґрунтованим, надмірно завищеним та не підтвердженим належними, допустимими та достатніми доказами.

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Разом з цим, при вирішенні питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частин п`ятої, шостої статті 126 та частин п`ятої - сьомої, дев`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України викладені у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала про те, що при визначенні суми відшкодування витрат сторони на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткові постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 лютого 2022 року у справі №904/5726/19, від 16 листопада 2022 року у справі № 906/513/18, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 та інші).

Основними критеріями визначення та розподілу судових витрат є їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін. Схожі правові висновки викладені в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі № 910/12876/19.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат, понесених нею на правову допомогу повністю або частково - керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами.

Подібна позиція викладену у постанові Верховного Суду від 17.01.2024 у cправі №910/2158/23.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі №914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної в них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені в документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено в документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Разом з тим, у вирішенні питання щодо судових витрат суд, керуючись правилами, встановленими у частині 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку не покладати на відповідача всі витрати в сумі 509516,21 грн.

Так, на переконання господарського суду, дійсно послуги щодо аналізу позовної заяви та всіх додатків до неї, аналізу законодавства України та законодавства Європейського Союзу в частині органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції, аналіз судової практики в частині спорів щодо органічної продукції, а також щодо розробки стратегії та тактики у справі фактично охоплюються послугою з підготовки та подачі відзиву на позов.

Також, суд вважає доречними доводами позивача стосовно того, що послуги з перевірки інформації щодо різниці вартості на органічний соняшник, комунікації з брокерами щодо ціни на органічний соняшник, комунікації з Сертифікаційним органом відповідача, підготовки питань до позивача, а також підготовка та подача промови спрямовані на підготовку представника відповідача до судових засідань, не відповідають критерію розумності, так як не мають характеру необхідних, не відповідають критерію неминучості та не містять обґрунтування обсягу фактичних дій представника відповідача, у зв`язку з чим їх відшкодування, з огляду на обставини цієї справи, матиме надмірний характер.

Відтак, суд погоджується з доводами позивача про те, що фіксований гонорар адвоката не відповідає критерію розумності, такі витрати не мають характеру необхідних, не співмірні із виконаною адвокатом роботою, а їх відшкодування, з огляду на всі обставини цієї справи, матиме надмірний характер, оскільки аналіз відповідного законодавства, яким регулюються дані правовідносини, не вимагає занадто великої затрати часу, тривалість справи пов`язана, серед іншого, із періодичним оголошенням повітряних тривог та відсутністю електропостачання, а однотипність наявних в матеріалах справи документів дійсно не вимагала тривалого та ретельного їх дослідження.

Окрім того, у рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що за наявності угод, які передбачають «гонорар успіху», ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22.02.2005 у справі «Пакдемірлі проти Туреччини» (Pakdemirli v., заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала «гонорар успіху» у сумі 6.672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3.000,00 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).

З урахуванням наведеного вище не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Суд вважає, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат заявлена до стягнення сума гонорару успіху в розмірі 3 відсотків від зменшеної суми позовних вимог не може оцінюватись судом виходячи суто з такої домовленості сторін у договорі про надання правничої допомоги, у спосіб її зменшення до якогось іншого відсотку, а повинна оцінюватись на предмет її пропорційності, необхідності, неминучості порівняно з фактично понесеними витратами на правничу допомогу.

Верховний Суд у постанові від 15.09.2022 у справі № 915/294/21 зазначив таке:

«Тобто колегія суддів виходить з того, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат (відшкодування їх за рахунок іншої сторони) у формі «гонорару успіху», суд повинен виходити не з договору між адвокатом та клієнтом, який створює саме для них права та обов`язки, та погодженого ними розміру гонорару (в даному випадку вирахуваного ними у відсотковому співвідношенні від суми незадоволених позовних вимог), а й з пропорційності цих витрат фактично понесеним судовим витратам, безпосередньо пов`язаним з розглядом справи, які визначені адвокатським бюро та оцінені судом, зокрема з точки зору складності цієї справи та розумної необхідності цих судових витрат для даної справи. Адже саме розмір витрат, понесених відповідачем на фактично надані реальні та неминучі послуги на правничу допомогу, і саме з метою досягнення певного правового результату вирішення конфлікту сторін - відмови позивачеві у позові, кореспондується з витратами, які має право відшкодувати на свою користь відповідач як судові витрати, понесені ним на сплату гонорару успіху, за рахунок позивача».

За таких підстав суд вважає, що за результатами розподілу судових витрат витрати в формі гонорару успіху, які за своєю суттю є додатковою оплатою за успішне завершення справи в суді, є непропорційними до предмета спору та неспівмірними зі складністю справи, а тому не підлягають покладенню на позивача в повному обсязі.

При цьому суд не заперечує право адвоката та його довірителя на таку оцінку вартості та необхідності наданих послуг, але оцінює дані обставини з точки зору можливості покладення таких витрат на іншу сторону у справі (позивача).

Господарський суд надав оцінку наданим відповідачу послугам професійної правової допомоги та встановив, що фактично послуги адвоката полягали у складанні та поданні відзиву на позов та відповідних заяв по суті (заперечень, пояснень), в межах яких і формується правова позиція сторони по суті спору, а також в участі у судових засіданнях.

Під час розгляду заяви відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу судом враховується, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання сторін від подачі безпідставних заяв, скарг і своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів юридичних осіб. Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. Аналогічні висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 04.10.2021 № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 17.01.2024 у cправі №910/2158/23.

Також суд виходить із того, що критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо (такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 30.08.2023 у справі №911/3586/21).

Дослідивши заяву позивача про розподіл судових витрат, проаналізувавши докази, надані на їх підтвердження, застосовуючи зазначені вище критерії розумності розміру заявлених відповідачем до відшкодування витрат на оплату послуг адвоката, їх необхідності та співмірності зі складністю справи і виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг, враховуючи всі аспекти та характер спірних правовідносин у справі та виходячи із загальних засад господарського законодавства щодо принципів диспозитивності, змагальності сторін, рівності усіх учасників, господарський суд з урахуванням критерію реальності, дійсності, необхідності, розумності їх розміру, суд дійшов висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 254758,10 грн, є необґрунтованими.

ЄСПЛ у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. ЄСПЛ зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення ЄСПЛ у справі «Трофимчук проти України»).

Відповідно до положень ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на специфіку справи, результат її вирішення, обсяг, вид та зміст наданих послуг суд, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини та Верховного Суду, дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу у справі № 916/128/24 є завищеним, а, отже, не вбачається розумна необхідність понесення судових витрат у заявленому до відшкодування розмірі на суму 509516,21 грн у суді першої інстанції у даній справі.

Відтак суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення заяви представника відповідача щодо розподілу судових витрат адвоката та стягнення з позивача на користь відповідача 254758,11 грн витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги у даній справі адвокатом АО «Міжнародна юридична колегія» Кочербою М.С., що буде обґрунтованим та відповідатиме складності справи та часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт, а у решті витрат на правничу допомогу, пов`язаних із розглядом справи слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 76, 86, 123, 129, 221, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок Старі Маяки» (вх. №2-1294/24 від 12.08.2024) про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу по справі № 916/128/24 задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укролія» (вул. Садова, № 4, с. Чернечий Яр, Полтавський р-н, Полтавська обл., 38521, код ЄДРПОУ 31577685) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок Старі Маяки» (вул. Центральна, № 11, с. Старі Маяки, Березівський р-н, Одеська обл., 66833, код ЄДРПОУ 03766582) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 254 758 (двісті п`ятдесят чотири тисячі сімсот п`ятдесят вісім) грн 11 коп.

3. В задоволенні решти вимог відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст.241 ГПК України та може бути оскаржено до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Наказ видати відповідно до ст. 327 ГПК України.

Повний текст додаткового рішення складено 02.09.2024.

Суддя О.В. Цісельський