Рішення

від 02.09.2024 по справі 120/2627/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

02 вересня 2024 р. Справа № 120/2627/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Р.М., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом: ОСОБА_1 до: військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про: визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

У Вінницький окружний адміністративний суд з адміністративним позовом звернувся ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

В обгрунтування позовних вимог позивач вказав, що він проходив військову службу за контрактом про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб офіцерського складу. Зокрема, у військовій частині НОМЕР_1 (далі - Відповідач 1) з 06.07.2017 року по 27.08.2018 року включно з подальшим переведенням з 28.08.2018 року до військової частини НОМЕР_2 (далі Відповідач 2).

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 29.11.2023 № 344 Позивач звільнений у запас та виключений зі списків військової частини НОМЕР_2 .

Під час проходження військової служби позивачу не виплачувалась індексація в належному розмірі, з огляду на це йому не правильно обраховані грошова допомога на оздоровлення за 2018-2023, грошова компенсація за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2018-2023, компенсація за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2018-2023.

Тому, позивач звернувся до суду про зобов`язання відповідачів здійснити йому належні виплати з одночасною виплатою компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати та компенсацією сум податку із доходів фізичних осіб, відповідно до Порядку їх виплати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.

Ухвалою від 11.03.2024 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Установлено строк для подання заяв по суті.

Скориставшись своїм процесуальним правом відповідач 2 подав відзив, у якому проти задоволення позову заперечує. По суті позову відповідач вказав, що правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078).

В зв`язку із внесеними змінами постановою №1013 від 09.12.2015 до Порядку № 1078, запроваджено єдині підходи при проведенні індексації грошових доходів населення у разі їх підвищення починаючи з грудня 2015 року. Зокрема, підвищення грошових доходів населення задіяного в бюджетній сфері з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом за грудень 2015 року; для проведення подальшої індексації доходів обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку №1078.

Відповідно до рішення Міністра оборони України, доведеного телеграмою від 31.12.2015 року №248/3/1/1150, в грудні 2015 року військовослужбовцям Збройних Сил України здійснено підвищення рівня доходів військовослужбовців за рахунок збільшення розміру щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, зокрема премії (у відсотковому та абсолютному значенні) та щомісячної додаткової винагороди (в абсолютному значенні, тому числі і з врахуванням премії) для виплати грошового забезпечення військовослужбовцям в січні 2016 року за грудень 2015 року (до цього, протягом 2015 року військовослужбовці військової служби за контрактом, в тому числі і позивач, отримували премію в розмірі 90%).

Заперечуючи проти позову в частині індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 29.08.2018 року до 29.11.2023 року відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 відповідач вказує, що відповідно до інформації, яка розміщена на офіційному веб-сайті Держстату України, величина індексу споживчих цін з 29.08.2018 року до 29.11.2023 року включно не перевищувала поріг індексації у 103 %.

До того ж, вказує відповідач, у зв`язку зі змінами, передбаченими в п. 3 Прикінцевих положень Закону № 2710, на 2023 рік було зупинено дію Закону № 1282, через це із січня по грудень 2023 року роботодавці не повинні були нараховувати індексацію на суми грошового забезпечення військовослужбовців.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання військової частини НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" за період з 29.08.2018 року по дату фактичної виплати індексації із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до Порядку №44, відповідач вважає, що такі вимоги також не підлягають задоволенню.

Необхідною умовою для звернення до суду з позовом про компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їхньої виплати є звернення особи до підприємства, установи або організації із заявою про виплату відповідної компенсації на підставі вказаного Закону та Порядку № 159. В разі відмови власника або уповноваженого ним органу (особи) виплатити таку компенсацію особа набуває право на звернення до суду з позовом про зобов`язання у судовому порядку виплатити відповідну компенсацію.

У своїх доводах відповідач покликається на правові позиції, викладені Верховним Судом у постанові (п. 23) від 27.07.2022 року у справі №460/783/20, у постанові від 04.05.2022 року у справі №200/14472/19, у постанові від 11.12.2020 у справі №200/10820/19.

Відповідач вказує, що індексація грошового забезпечення не може вважатися як такою, що має постійний характер, як наслідок, і не входить до складу грошового забезпечення. Допомога для оздоровлення, грошова компенсація за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки, грошова компенсація за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій не є систематичними видами виплат; визначення складових яких чітко врегульовано законодавством, тому підстави для індексації вказаних виплат відсутні. З огляду на це, решта заявлених вимог є, на думку відповідача, передчасними.

Стосовно судових витрат, то відповідач заперечує їх розмір вказуючи, що вони є завищеними та на відсутність детального опису робіт щодо підтвердження їх вартості.

Крім того у відзиві відповідач 2 заявив про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та про вирішення питання не допуску представника позивача адвоката Чернохатнього Д.А. до участі у справі у зв`язку з недотриманням правил адвокатської етики.

Одночасно із відзивам відповідач 2 направив клопотання про залишення позову без розгляду.

26.03.2024 представник позивача подав відповідь на відзив, у якій спростовує доводи відповідача та наводить мотиви їх відхилення. Крім того, представник позивача подав заперечення на клопотання про залишення позову без розгляду.

27.03.2024 представник військової частини НОМЕР_2 подав заперечення.

27.03.2024 відповідач 1 подав відзив на позов у якому зазначає, що з позовними вимогами не погоджується. Свою позицію відповідач 1 мотивує тим, що величина індексу споживчих цін за період з 01.03.2018 року до 27.08.2018 року не перевищувала поріг індексації у 103%, тому відстні підстави для нарахування індексації позивачу за вказаний період. Щодо решти своїх аргументів з приводу позову, то позиція відповідача 1 є аналогічною позиції відповідача 2.

Також відповідач 1 заперечує щодо стягнення витрат на правову допомогу, оскільки вважає розмір заявлених витрат на правову допомогу є надмірно перевищеним.

27.03.2024 представник позивача подав відповідь на відзив, у якій спростовує доводи відповідача 1 та наводить мотиви їх відхилення.

Ухвалою від 02.09.2024 відмовлено у задоволенні заяви представника відповідача військової частини НОМЕР_2 про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду.

Ухвалою від 02.09.2024 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача 2 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та клопотання про не допуск представника позивача адвоката ОСОБА_2 до участі у розгляді справи залишено без задоволення.

Враховуючи, що розгляд справи по суті розпочався, інших заяв і документів не надходило, а визначений строк для їх подання закінчився, клопотань щодо продовження процесуального строку не надходило, відтак суд розглядає справу в письмовому провадженні за наявними в ній доказами.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи позову, встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб офіцерського складу від 12.06.2017 року.

Службу позивач проходив у військовій частині НОМЕР_1 з 06.07.2017 року по 27.08.2018 року включно з подальшим переведенням з 28.08.2018 року до військової частини НОМЕР_2 .

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 05.07.2022 № 170 позивачу продовжено службу на час проведення мобілізації або дії воєнного стану на період до оголошення демобілізації (а.с. 37).

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 29.11.2023 № 344 позивач звільнений у запас та виключений зі списків військової частини НОМЕР_2 з 29.11.2023.

З отриманих на адвокатські запити відповідей позивачу стало відомо, що під час проходження військової служби відповідачами не в повному обсязі нараховувалась та виплачувалась індексація грошового забезпечення, не було нараховано та в подальшому не виплачувалась індексація-різниця грошового забезпечення відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, тому позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.ч. 2 та 3 ст. 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України регламентуються Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон № 1282-XII).

В розумінні статті 1 Закону № 1282-XII, індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Положеннями статті 2 Закону № 1282-XII встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі втрати годувальника.

Кабінет Міністрів України може встановлювати інші об`єкти індексації, що не передбачені частиною першою цієї статті.

Соціальні виплати, що мають цільовий і разовий характер (допомога при народженні дитини, допомога на поховання, матеріальна допомога, одноразова допомога при виході на пенсію тощо), а також допомога у зв`язку з вагітністю і пологами індексації не підлягають. Підтримка купівельної спроможності провадиться шляхом підвищення розміру зазначених виплат.

Підтримка купівельної спроможності соціальних виплат, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму, здійснюється шляхом перегляду їх розміру у зв`язку із зростанням прожиткового мінімуму відповідно до законодавства.

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Статтею 4 Закону № 1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка до 01.01.2016 р., а з 1 січня 2016 року в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 5 Закону № 1282-XII, підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів.

Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Об`єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів.

Індексація пенсій, інших виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, інших видів соціальної допомоги проводиться відповідно за рахунок Пенсійного фонду України, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, за рахунок коштів Державного бюджету України.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначаються Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ від 17 липня 2003 р. № 1078 (далі Порядок №1078) і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Згідно з пунктом 5 Порядку 1078 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 №141, яка набула чинності 15.03.2018) у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати.

У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

З системного аналізу вказаних вище норм права можна дійти висновку, що не нараховується індексація у місяці підвищення посадового окладу (тарифної ставки), якщо розмір такого підвищення (з урахуванням всіх складових, що не мають разового характеру) перевищує суму можливої індексації у відповідному місяці. Якщо ж сума підвищення не перекриває суму можливої індексації, визначається різниця між нею та сумою підвищення.

Отже, для з`ясування питання чи має позивач право на застосування при нарахуванні індексації грошового забезпечення починаючи з березня 2018 року приписів абзацу 3, 4, 5 пункту 5 Порядку № 1078, необхідно з`ясувати розмір грошового забезпечення позивача за попередній місяць (лютий 2018 року), розмір індексації, що мав бути нарахований в цьому місяці, а також суму нарахованого грошового забезпечення без урахування складових, що мають разовий характер, за місяць, в якому відбулося підвищення посадових окладів (березень 2018 року).

Відповідно до матеріалів справи, грошове забезпечення позивача в лютому 2018 року становило: посадовий оклад 1030,00 грн; оклад за військовим званням 105,00 грн; відсоткова надбавка за вислугу років 0 грн; надбавка 50% - 567,50 грн., премія 4944,00 грн; ШДГВ щомісячна додаткова грошова винагорода 3987,90 грн., винагорода за участь у АТО - 482,14 грн.), що становить до виплати 11116,54 грн.

Грошове забезпечення позивача у березні 2018 року становило 11 335,73 грн., що підтверджується матеріалами справи (а.с. 88).

Посадовий оклад позивача за березень 2018 підвищився та становить 4790,00 грн., оклад за військовим званням 1130,00 грн; відсоткова надбавка за вислугу років 0 грн; надбавка 50% - 0 грн., надбавка 10% - 592,00 грн., премія 4727,73 грн; ШДГВ щомісячна додаткова грошова винагорода 0 грн., винагорода за участь у АТО - 0 грн.; доплата до ГЗ 96,00 грн.

Отже, грошовий дохід позивача збільшився на 219,19 грн в порівняні з лютим 2018 (11 335,73 грн - 11116,54 грн).

У березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762,00 грн, величина приросту індексу споживчих цін становила 253,30% .

Величина приросту індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення розрахована наростаючим підсумком за період з лютого 2008 по січень 2018, що становить 353,3% - 100% = 253,30% .

Щодо величини приросту індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення у розмірі 253,30% вказано і у постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2022 по справі № 440/9802/21.

Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку №1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 березня 2018 року помножити на величина приросту індексу споживчих цін і поділити на 100.

1762,00 грн * 253,30% /100 = 4463,15 грн.

Відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума належної позивачу індексації в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а саме: 4463,15 грн. - 219,19 грн. = 4243,96 грн.

Отже, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року, то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

Висновки суду у даній справі узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 23 березня 2023 року по справі №400/3826/21, від 06 квітня 2023 року по справі №420/11424/21, від 09 травня 2023 року по справі №400/12702/21 та від 18 жовтня 2023 року у справі № 380/14195/22.

Таким чином, розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року, а відтак наявні підстави для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці щомісячно, починаючи з 01.03.2018 року до 31.12.2022.

Слід також зауважити, що Порядок № 1078 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 № 141, яка набула чинності 15.03.2018), не пов`язує проведення нарахування індексації доходів громадян із визначенням базового місяця, на що покликаються відповідачі у відзивах.

Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.04.2021 у справі № 380/1513/20, від 28.09.2022 у справі № 560/3965/21 та у справі № 400/1119/21.

Щодо нарахування позивачу індексації грошового забезпечення (індексації-різниці) з 01.01.2023 по 29.11.2023, суд враховує, що відповідно до абзацу 18 пункту 3 Прикінцевих положень Закону України від 03.11.2022 №2710-IX "Про Державний бюджет України на 2023 рік" (далі - Закон №2710-IX) зупинено на 2023 рік дію Закону №1282-XII.

Суд звертає увагу, що вказана норма є чинною та не визнавалась неконституційною.

Отже, підприємства, установи, організації у 2023 році звільнені від обов`язку здійснювати нарахування та виплату індексації доходів, зокрема, оплати праці (грошового забезпечення). Обчислення індексу споживчих цін для нарахування сум індексації у 2023 році не здійснюється.

Сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону, підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті, однак це не спростовує факту того, що на 2023 рік зупинено дію Закону №1282-XII приписами абзацу 18 пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» №2710-IX від 03.11.2022, який підлягає застосуванню у спірних правовідносинах у даній справі.

При цьому, оскільки дію Закону №1282-XII зупинено на 2023 рік, то підзаконний нормативно-правовий акт - Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, який прийнятий на виконання вимог частини 2 статті 6 Закону №1282-XII, також не діє протягом 2023 року.

З урахуванням наведеного, підстав для задоволення позову в частині нарахування та виплати індексації грошового забезпечення (індексації-різниці) за період з 01.01.2023 по 29.11.2023 немає.

З приводу обрахованої суми різниці-індексації та загальної суми невиплаченої індексації грошового забезпечення, то суд вважає, що вона не підлягає задоволенню в силу того, що рішення суду носить зобов`язальний характер, а тому визначити точну суму до виплати належить до повноважень відповідачів.

Вирішуючи заявлені вимоги в цій частині, суд вважає, що вони підлягають задоволенню частково шляхом визнання протиправою бездіяльність відповідачів щодо не нарахування позивачу індексації грошового забезпечення та зобов`язання військову частину НОМЕР_1 за період з 01.03.2018 по 28.08.2018, а військову частину НОМЕР_2 за період з 29.08.2018 по 31.12.2022 нарахувати та виплатити йому індексацію-різницю грошового забезпечення відповідно до вимог абзаців 3-6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

Щодо виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації, то суд зазначає таке.

Правове регулювання порядку нарахування та виплати громадянам компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати врегульовано Законом України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" (далі - Закон № 2050-ІІІ).

Згідно зі статтями 1- 3 Закону №2050-III, підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, сума індексації грошових доходів громадян.

Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Отже, підставою для здійснення компенсації втрати частини доходів є дотримання таких умов: 1) наявність доходу; 2) порушення встановлених строків його виплати (як з вини, так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); 3) затримка виплати доходу один і більше календарних місяців; 4) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги; 5) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата).

З метою реалізації Закону №2050-ІІІ Кабінет Міністрів України 21.02.2001 прийняв постанову №159, якою затвердив Порядок №159. Порядок №159 поширює свою дію на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року (пункт 2 Порядку №159). Компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, сума індексації грошових доходів громадян.

Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 вказаного Закону № 2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Водночас компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.

При вирішенні цього спору суд враховує узагальнену правову позицію Верховного Суду, висловлену в постанові від 29.04.2021 у справі 240/6583/20 такого змісту:

«…системний аналіз норм, що регулюють спірні правовідносини, дає підстави для висновку, що індексація є складовою заробітної плати та у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до діючого законодавства.

Використане у статті 3 Закону №2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення».

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у складі колегій суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 30 вересня 2020 року у справі № 2-а-1/11, від 31 серпня 2021 року у справі № 264/6796/16-а та ряду інших.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 15.10.2020 у справі № 240/11439/19 зроблено висновок саме про наявність підстав для одночасного задоволення позовних вимог про зобов`язання нарахувати та виплатити як індексацію грошового забезпечення військовослужбовця, так і компенсацію втрати частини доходу у зв`язку з несвоєчасністю його виплати.

Відтак, доводи відповідачів щодо відсутності підстав для нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів через відсутність звернення позивача про таку виплату не є обґрунтованими.

Отже, в цій частині вимоги підлягають задоволенню.

Щодо неврахування індексації грошового забезпечення під час обрахунку та виплати грошової допомоги на оздоровлення, грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, грошової компенсації за невикористані календарні дні основної відпустки, суд зазначає таке.

За обставин справи, під час проходження служби та по звільненню позивача Відповідач 2 здійснив виплати грошової допомоги на оздоровлення, передбаченої статтею 10-1 та частиною 3 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» за 2018-2023 роки; грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2018-2023 роки; грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки за 2018 2023 роки.

Відповідач заперечуючи ці вимоги вказав, що допомога для оздоровлення, грошова компенсація за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки, грошова компенсація за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій не є систематичними видами виплат, визначення складових яких чітко врегульовано законодавством, тому підстави для індексації вказаних виплат відсутні.

Суд вважає такі доводи помилковими, оскільки позивач оскаржує бездіяльність Відповідача 2 з підстав того, що останній не врахував індексацію за період з 2018-2023 до складу місячного грошового забезпечення для обрахунку зазначених виплат.

Надаючи оцінку доводам позивача суд зазначає, що частинами другою, третьою статті 9 Закону №2011-XII визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Частиною четвертою цієї ж статті обумовлено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Пунктом 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Відтак, враховуючи те, що індексація грошового забезпечення виплачується військовослужбовцям в обов`язковому порядку та щомісяця, то остання має постійний характер та в силу ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" підлягає включенню в суму грошового забезпечення, з якої проводиться розрахунок на оздоровлення, грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, грошової компенсації за невикористані календарні дні основної відпустки.

При цьому, ураховуючи, що суд дійшов висновку, що індексація підлягає виплаті за період 2018-2022, то вимоги позивача підлягають частковому задоволенню шляхом зобов`язання військову частину НОМЕР_2 провести перерахунок та виплату грошової допомоги на оздоровлення за 2018-2022, грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2018-2022, грошової компенсації за невикористані календарні дні основної відпустки за 2018-2022 з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку цих виплат індексації грошового забезпечення за 2018-2022.

Щодо позовних вимог про одночасну компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004 та зобов`язання нарахувати її та виплатити, то суд зазначає наступне.

Пунктом 3 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004 (у редакції чинній станом на момент спірних правовідносин) передбачено: виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України Про податок з доходів фізичних осіб.

Пункти 4 та 5 Порядку № 44 визначають, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Вказані положення кореспондуються з пунктом 168.5 статті 168 Податкового кодексу України, яким встановлено, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв`язку з виконанням обов`язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Аналіз викладених правових норм свідчить про те, що військовослужбовець, звільнений з військової служби має право на виплату грошової компенсації за утриманий податок з доходів фізичних осіб з грошового забезпечення в період проходження ним військової служби.

З огляду на викладене, позовна вимога позивача щодо проведення нарахування та виплати коштів із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 15.01.2004 №44, підлягає задоволенню.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини дають підстави для висновку, що позов належить задовольнити частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд ураховує, що позивач відповідно до статті 5 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору, а відтак присудження такого на користь останнього не передбачено.

Щодо судових витрат на правничу допомогу, то відповідно до змісту позовної заяви позивач вказав, що попередній розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс та очікує понести у зв`язку із розглядом справи становить 5000,00грн. Проте, сторона позивача просить питання розподілу судових витрат вирішити в порядку положень ст. 143 КАС України після ухвалення рішення по суті. З огляду на це, суд вказує на право позивача подати такі докази протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 27.08.2018 року включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за кожен місяць за період з 01.03.2018 року по 27.08.2018 року включно, відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" за період з 01.03.2018 року по дату фактичної виплати індексації із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 28.08.2018 року до 31.12.2022 року включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за кожен місяць за період з 28.08.2018 року до 31.12.2022 року включно, відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" за період з 29.08.2018 року по дату фактичної виплати індексації із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2018, 2019, 2020, 2021, 2022, грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2018-2022 роки, грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки за 2018-2022 роки.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2018, 2019, 2020, 2021, 2022, грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2018-2022 роки, грошову компенсацію за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки за 2018-2022 роки з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат, індексації грошового забезпечення за 2018-2022, з урахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 )

Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ - НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ),

Відповідач 2: Військова частина НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ - НОМЕР_5 , АДРЕСА_2 )

СуддяДмитришена Руслана Миколаївна