Ухвала

від 02.09.2024 по справі 120/2627/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

м. Вінниця

02 вересня 2024 р.Справа № 120/2627/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни, розглянувши письмово клопотання у справі за позовом: ОСОБА_1 до: військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про: визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою від 11.03.2024 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Установлено строк для подання заяв по суті.

25.03.2024 представник відповідача 2 подав відзив на позовну заяву.

Крім того у відзиві відповідач 2 заявив про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та про вирішення питання не допуску представника позивача адвоката Чернохатнього Д.А. до участі у справі у зв`язку з недотриманням правил адвокатської етики.

26.03.2024 представник позивача подав відповідь на відзив, у якій з приводу клопотання військової частини НОМЕР_2 про зміну правил розгляду справи та перехід у загальне позовне провадження з викликом сторін повідомив, що заперечень не має.

Щодо недотримання правил адвокатської етики, то представник вказав, що відповідач зробив хибні висновки, оскільки відсутній конфлікт інтересів у рамках представництва ОСОБА_1 та адвоката.

Вирішуючи заявлені відповідачем 2 клопотання, суд виходить з наступного.

Так, предметом спору у даній справі є виплати у повному обсязі грошового забезпечення під час проходження позивачем військової служби.

Ухвалою від 11.03.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного проваження, розгляд якої постановлено здійснювати без виклику сторін в порядку положень ст. 262 КАС України.

Відповідач, заявляючи клопотання про зміну правил розгляду справи та слухання її за правилами загального позовного провадження вказав, що з урахуванням предмета спору, характеру спірних правовідносин, категорії та складності справи, обсягу та характеру доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків, враховуючи той факт, що вказана справа не належить відповідно до статті 257 КАС України до категорії малозначних справ, військова частини НОМЕР_2 заперечує стосовно слухання справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд зазначає, що згідно із частинами першою - третьою статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини четвертої статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років»; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Отже, ця справа не належить до тієї категорії справ, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження.

Суд зазначає, що наведенні представником відповідача обставини не дають підстав для висновку про необхідність розгляду даної справи в порядку загального позовного провадження, не вказано про необхідність витребування інших доказів, клопотань щодо призначення експертизи або виклику свідків до суду не надходило.

Стосовно тверджень представника, про неможливість в повній мірі забезпечити доведення правової позиції, суд такі відхиляє, адже останній вільний в наданні суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Також, представник відповідача наділений правом подавати заяви по суті, якими є: відповідь на відзив, заперечення, додаткові пояснення, що в свою чергу, не позбавляє доведення правової позиції.

Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею у відзиві та запереченнях, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

На думку суду, категорія та складність справи, обсяг та характер доказів у ній дають можливість та підстави суду розглянути справу саме за правилами спрощеного позовного провадження.

Враховуючи передбачені частиною третьою статті 257 КАС України обставини, суд при відкритті провадження дійшов висновку про можливість розгляду цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження, у зв`язку із цим клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження належить залишити без задоволення.

Щодо клопотання про недопуск адвоката Чернохатнього Д.М. до участі у справі через недотримання правил адвокатської етики, які передбачені Правилами адвокатської етики з підстав того, що адвокат не може представляти, захищати клієнта чи надавати йому правову допомогу, якщо інтереси клієнта суперечать власним інтересам адвоката, то суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 16 КАС України, представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно із ст. 59 КАС України, повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".

Згідно із ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Ордером є письмовий документ, що у випадках, установлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням і повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (ч. 2 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Згідно із матеріалами справи долучений ордер про надання правничої допомоги на представництво інтересів позивача адвокатом Чорнохатним Д.А., містить обов`язкові реквізити, передбачені Положенням про ордер на надання правничої (правової) допомоги.

Відповідно до ст. 9 Правила адвокатської етики, адвокат без письмового погодження з клієнтом, щодо якого виник конфлікт інтересів, не може представляти, захищати клієнта чи надавати йому професійну правничу (правову) допомогу, якщо інтереси клієнта суперечать власним інтересам адвоката.

Під конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обов`язками перед клієнтом, наявність якої може вплинути на об`єктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обов`язків, а також на вчинення чи не вчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності.

Згідно з ордером від 12.02.2024, який виданий на підставі договору про надання правничої допомоги від 12.12.2023, повноваження адвоката не обмежуються (а.с. 156).

У Постанові Великої Палати Верховного Суду №9901/847/18 від 05 червня 2019 року колегія суддів зазначила, що звернення до суду, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд (стаття 131-2 Конституції України, статті 16, 57 КАС та статті 10 Закону №1402-VIII) передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги.

Відтак, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів щодо належного представництва інтересів позивача в суді, то підстав не приймати заяви адвоката в рамках представництва ОСОБА_1 немає.

Щодо доводів відповідача, що адвокат та клієнт є друзями, то суд зазначає, що це не є беззаперечною підставою для висновку щодо наявності конфлікту інтересів, поза як не встановлено їх суперечність між власними інтересами першого по відношенню до інтересів другого.

Щодо решти доводів відповідача з приводу звернень до інших судів з позовними заявами в інтересах позивача, то суд вказує, що такі дії не підпадають під визначення, передбачені положеннями ст. 45 КАС України.

При цьому суд роз`яснює, що в силу приписів положень ст. 169 та ст. 240 КАС України, в разі залишення позову без розгляду або повернення позовної заяви, не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

На підставі вищевикладеного, суд відмовляє в задоволені клопотання.

Керуючись ст.ст. 12, 166, 167, 169, 257, 256, 248, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання представника відповідача 2 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - відмовити.

Клопотання представника відповідача 2 про не допуск представника Позивача адвоката Чернохатнього Дмитра Анатолійовича до участі у розгляді справи залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

СуддяДмитришена Руслана Миколаївна