П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 120/1741/22-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Комар П.О.
Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.
20 серпня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гонтарука В. М.
суддів: Матохнюка Д.Б. Білої Л.М. ,
секретар судового засідання: Лунь Т. С.,
за участю:
представника позивача: Корнійчука Сергія Анатолійовича
представників третіх осіб: ОСОБА_1 , Чугаєнко Катерини Євгенівни
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги представників ОСОБА_2 та Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом Селянського (фермерського) господарства "Ольга" до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: ОСОБА_2 , Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
позивач звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду із позовом до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: ОСОБА_2 , Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2024 року адміністративний позов задоволено частково.
Не погодившись із прийнятим рішенням представники ОСОБА_2 та Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру подали апеляційні скарги, в яких просять його скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити. В апеляційних скаргах апелянти посилаються на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення.
27 червня 2024 року від Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області надійшов відзив на апеляційні скарги, в якому останній просить суд задовольнити апеляційні скарги та скасувати рішення суду першої інстанції, в задоволенні адміністративного позову відмовити.
08 липня 2024 року від Селянського (фермерського) господарства "Ольга" надійшов відзив на апеляційні скарги, в якому зазначено про безпідставність доводів апеляційних скарг.
Представник позивача в судовому засіданні щодо вимог апеляційних скарг заперечував. Просив суд залишити їх без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Представники третіх осіб, просили суд апеляційні скарги задовольнити, прийняти постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Відповідачі в судове засідання не з`явились. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлено завчасно та належним чином. Причини неявки суду не відомі.
Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи сторін, перевіривши доводи апеляційних скарг та відзивів, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що 10.07.2021 адвокат Корнійчук С.А. в інтересах СФГ "Ольга" звернувся до Кваліфікаційної комісії зі скаргою на протиправні дії інженера-землевпорядника фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 . Протиправність дії мотивовано тим, що в процесі формування земельної ділянки площею 50 га, яка розташована на території Козятинської міської територіальної громади та перебувала в користуванні СФГ, для подальшого внесення інформації про неї до ДЗК з`ясовано, що поверх неї має місце накладення іншої земельної ділянки, яка мала на той час кадастровий номер 0521487200:04:002:0253 площею 53,9818 га, значиться в ДЗК як землі запасу, тобто такі землі які не надані у власність або користування. Крім того, заявник зазначив, що в подальшому відбулося формування нових земельних ділянок з кадастровими номерами: 0521487200:04:002:0269, 0521487200:04:002:0271, 0521487200:04:002:0272, 0521487200:04:002:0270, 0521487200:04:002:0273, 0521487200:04:002:0274, які накладаються нібито на земельну ділянку, яка перебуває у користування СФГ "Ольга". На підтвердження зазначеного додано рішення Господарського суду Вінницької області від 22.04.2021, яке набрало законної сили 21.05.2021.
З матеріалів справи встановлено, що земельні ділянки сформував інжерер-землевпорядник ФОП ОСОБА_2 за замовчуванням та без наявної нотаріальної згоди на вилучення земельної ділянки з постійного користування СФГ "Ольга", що є порушенням вимог ст. 116 ЗК України.
Наведене порушення, на переконання представника СФГ "Ольга" слугує підставою для анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-розпорядника.
26.08.2021 Кваліфікаційною комісією сформовано порядок денний засідання комісії, де одним із питань порядку, зокрема, пунктом 16 визначено розгляд скарги адвоката Корнійчука С.Л. від 10.07.2021 щодо порушення сертифікованим інженером - землевпорядником ОСОБА_3 (кваліфікаційний сертифікат від 17.11.2020 №014664). За результатами розгляду скарги встановлено відсутність в Державному земельному кадастрі відомостей щодо земельних ділянок СФГ «Ольга» які зазначені в скарзі, а також документів, які б підтверджували право користування Позивача на земельну ділянку до скарги не було додано. За даними Публічної кадастрової карти тип власності даних земельних ділянок не визначено, таким чином такі сформовані земельні ділянки залишаються в комунальній власності Козятинської міської ради, форма власності земельних ділянок не змінна. Підставою для розробки проектів землеустрою за формування земельних ділянок є наказ головного управління Держеокадастру у Вінницькій області.
Зважаючи на те, що Кваліфікаційною комісією не було встановлено порушення інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою та державного земельного кадастру, що призвело до порушення прав та/або законних інтересів замовника документації із землеустрою , юридичних або фізичних осіб, держави , територіальної громади, за результатами голосування простою більшістю голосів прийнято рішення про відмову у зверненні з поданням про анулювання сертифікату інженера-землевпорядника.
Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою та регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування визначає Закон України від 22.05.2003 № 858-IV «Про землеустрій» (далі - Закон № 858-IV).
Відповідно до частини четвертої статті 28 Закону № 858-IV у разі невиконання або неналежного виконання умов договору при здійсненні землеустрою, розробники документації із землеустрою несуть відповідальність, передбачену договором і законом.
Державний контроль за проведенням землеустрою, виконанням запроектованих заходів із землеустрою і дотриманням вимог, встановлених цим Законом, законами України та іншими нормативно-правовими актами при розробці документації із землеустрою, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, центральними органами виконавчої влади, які здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель відповідно до повноважень, визначених законом (стаття 60 Закону № 858-IV).
Згідно із Положенням про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
Відповідно до частини першої статті 61-1 Закону № 858-IV державний нагляд у сфері землеустрою здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до підстав, визначених Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Під час здійснення заходів державного нагляду виконавців робіт із землеустрою центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, перевіряє дотримання сертифікованим інженером-землевпорядником вимог положень законів, інших нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою (частина сьома статті 61-1 Закону № 858-IV).
Порядок роботи Кваліфікаційної комісії, видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин.
Основні засади роботи Кваліфікаційної комісії визначено Порядком роботи Кваліфікаційної комісії, видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та інженера-геодезиста, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 28 липня 2017 року № 392, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 серпня 2017 року за № 1044/30912 (далі - Порядок № 392; у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 5 розділу І Порядку № 392 до повноважень Кваліфікаційної комісії належать: розгляд заяв, документів та матеріалів, що надійшли до Кваліфікаційної комісії, прийняття рішень про допуск осіб, що подали зазначені документи, до складання кваліфікаційного іспиту; організація і проведення кваліфікаційних іспитів фізичних осіб, які бажають отримати кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника та/або інженера-геодезиста; встановлення вимог до програм підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників та інженерів-геодезистів; здійснення контролю за якістю професійної підготовки сертифікованих інженерів-землевпорядників та інженерів-геодезистів; затвердження переліку питань до кваліфікаційних іспитів та в разі потреби внесення змін до зазначеного переліку; прийняття рішень про видачу кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та/або інженера-геодезиста, їх дублікатів; розгляд письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою та топографо-геодезичної і картографічної діяльності стосовно професійної діяльності сертифікованих інженерів-землевпорядників та інженерів-геодезистів, а також актів, складених за результатами здійснених Держгеокадастром заходів державного нагляду (контролю); прийняття рішень про внесення подання до Держгеокадастру стосовно анулювання чи зупинення дії сертифіката інженера-землевпорядника та/або інженера-геодезиста; у разі потреби звернення до відповідних уповноважених органів з метою вирішення питань, що належать до її компетенції.
Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Порядку № 392 організаційною формою роботи Кваліфікаційної комісії є засідання, які проводяться в міру надходження документів або виникнення питань, розгляд яких потребує прийняття рішення, але не рідше один раз на місяць.
Пунктами 6 та 7 розділу ІІ Порядку № 392 передбачено, що рішення Кваліфікаційної комісії приймаються шляхом відкритого голосування простою більшістю голосів присутніх на її засіданні та оформлюються протоколом, який підписують усі присутні на засіданні члени Кваліфікаційної комісії. Член Кваліфікаційної комісії, який не погоджується з прийнятим Кваліфікаційною комісією рішенням, висловлює окрему думку в письмовому вигляді, що додається до протоколу.
Рішення Кваліфікаційної комісії може бути оскаржено в суді.
Відповідно до пунктів 19 та 20 розділу ІІІ Порядку № 392 Кваліфікаційна комісія за результатами розгляду письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою робить подання до Держгеокадастру про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката (його анулювання) з таких підстав:
- грубе порушення сертифікованим інженером-землевпорядником вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою;
- рішення суду за фактами неякісного проведення землеустрою сертифікованим інженером-землевпорядником;
- наявність у сертифікованого інженера-землевпорядника непогашеної судимості за корисливі злочини;
- з`ясування факту неправомірної видачі кваліфікаційного сертифіката.
На підставі подання Кваліфікаційної комісії про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката Держгеокадастр приймає відповідне рішення та повідомляє його письмово у двотижневий строк після надходження відповідного протоколу засідання Кваліфікаційної комісії.
Рішення про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката може бути оскаржено в судовому порядку.
Кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника анулюється Держгеокадастром: за зверненням сертифікованого інженера-землевпорядника; у разі набрання законної сили рішенням суду про обмеження дієздатності особи (інженера-землевпорядника), визнання її недієздатною, безвісно відсутньою; за поданням Кваліфікаційної комісії у разі встановлення факту порушення інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою відповідно до статей 66 та 68 Закону України «Про землеустрій»; на підставі свідоцтва про смерть.
З огляду на системний аналіз вищевикладених норм, слідує висновок, що винесенню наказу про анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника передує встановлення Кваліфікаційною комісією факту порушення інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, оскаржуваним рішенням Кваліфікаційної комісії, викладеним в протоколі № 3 від 26.08.2021, було вирішено відмовити у зверненні з поданням до Держгеокадастру щодо анулювання сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_2 .
Таке рішення Комісією мотивовано тим, що за результатами розгляду скарги встановлено відсутність в Державному земельному кадастрі відомостей щодо земельних ділянок СФГ «Ольга» які зазначені в скарзі, а також документів, які б підтверджували право користування Позивача на земельну ділянку до скарги не було додано.
Відповідно до Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 №376 (в редакції, яка діяла на момент розроблення технічної документації), комплекс робіт із встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає: підготовчі роботи, топографо-геодезичні, картографічні роботи та роботи із землеустрою, камеральні роботи, складання і оформлення матеріалів технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), а також встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками(п.2.3).
Підготовчі роботи включають збір та аналіз виконавцем наявних документації із землеустрою, матеріалів інвентаризації земель, планово-картографічних матеріалів, правових підстав надання земельної ділянки у власність (користування), відомостей про наявність спірних питань щодо меж земельної ділянки, переліку обмежень у використанні земельної ділянки і наявні земельні сервітути, списків координат пунктів державної геодезичної мережі (п.2.4).
Разом з тим, відповідно до ч.2 ст.28 Закону №858-IV та п.2.4 вищевказаної Інструкції до обов`язків розробника не входить надсилання запитів до органів Держгеокадастру щодо встановлення речових прав на земельну ділянку інших осіб чи перевірка легітимності прийнятого органом місцевого самоврядування рішення про надання дозволу на розробку документації.
Дослідивши матеріали справи колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що неврахування третьою особою Державного акту на право користування земельною ділянкою для ведення селянського (фермерського) господарства ОСОБА_4 від 1993 року при розробленні технічної документації відбулось не з його вини, оскільки інформація про наявність даного акту могла бути наявною лише в органі Держгеокадастру, тоді як інженер-землевпорядник здійснює збір та аналіз наявної документації із землеустрою, матеріалів інвентаризації земель, планово-картографічних матеріалів, правових підстав надання земельної ділянки у власність (користування), відомостей про наявність спірних питань щодо меж земельної ділянки, переліку обмежень у використанні земельної ділянки і наявні земельні сервітути, списків координат пунктів державної геодезичної мережі.
Колегія суддів зауважує, що завданням адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно у випадку звернення зацікавленої особи з позовом до суду адміністративний суд повинен надати правову оцінку діям суб`єкта владних повноважень при прийнятті того чи іншого рішення та перевірити його відповідність критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та які закріплені у статті 2 КАС.
Так, мотивами скарги від 10.07.2021 представник позивача зазначив, зокрема, також встановлені обставини справи у рішенні Господарського суду Вінницької області від 22.04.2021 у справі №902/114/21 за позовом селянського (фермерського) господарства "Ольга" до головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про скасування державної реєстрації земельної ділянки та скасування запису у Поземельній книзі про державну реєстрацію земельної ділянки, яке набрало законної сили 21.05.2021.
Зазначеним рішенням суду встановлено, що громадянину ОСОБА_4 було передано у постійне користування земельну ділянку площею 50 га, яка підтверджується наявністю Державного акту на право постійного користування землею виданого 21.06.1993, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею №35.
Спір у справі №902/114/21 виник внаслідок позбавлення СФГ "Ольга" можливості внести інформацію до ДЗК щодо земельної ділянки, яка перебуває у його постійному користуванні, через накладання іншої земельної ділянки, яка сформована в порушення вимог закону.
Так, відповідно до рішення у справі №902/114/21 від 22.04.2021 позов СФГ "Ольга" задоволено повністю та скасовано державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером: 0521487200:04:002:0253, яка розташована на території с. Сокілець Козятинського району Вінницької області та має площу: 53,9818 га. Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області скасувати запис у Поземельній книзі про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером: 0521487200:04:002:0253 та перенести відомості щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0521487200:04:002:0253 до архівного шару Національної кадастрової системи України.
Рішення суду у справі №902/114/21 від 22.04.2021 було виконано добровільно, що підтверджується змістом листа Головного управління у Вінницькій області від 09.06.2021 № 0-2-0.6.-5559/2-21, відповідно до якого на виконання вищевказаного рішення Господарського суду Вінницької області 01.06.2021 кадастровим реєстратором відділу у Козятинському районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області відомості про земельну ділянку площею 53,9818 га, кадастровий номер: 0521487200:04:002:0253 були перенесені до архівного шару Національної кадастрової системи України.
Зазначений лист ГУ Держгеокадастру також було долучено до скарги позивача.
Разом з тим, Комісією при розгляді скарги представника позивача не було надано оцінку зазначеному вище рішення Господарського суду Вінницької області, а також змісту листа ГУ Держгеокадастра у Вінницькій області щодо виконанню такого рішення, а відтак підняте позивачем у скарзі питання досліджено не у повній мірі та поверхнево, а рішення за результатами такого розгляду є неповним. Крім того, проігноровано посилання скаржника на виключення права виготовлення документації із землеустрою по мовчазній згоді у зв`язку із прийняттям закону №1423-ІХ від 28.07.2021, який вступив у силу 27.05.2021.
Окрім іншого, колегія суддів критично оцінює твердження Комісії в оскаржуваному протоколі щодо підстави для розробки ОСОБА_2 проектів землеустрою, а саме відповідачем зазначено, що проекти землеустрою та формування земельних ділянок здійснено відповідно до наказів ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області. На противагу зазначеному в матеріалах справи міститься лист ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області від 20.08.2021 в якому ідеться проте, що до Управління з клопотаннями про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення громадянам безоплатно у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності звернулося 27 громадян. Головним управлінням повідомлено, що накази "Про надання дозволів на розробку документації із землеустрою" на дані земельні ділянки не приймалися.
Зазначений лист було долучено скаржником до скарги, однак Комісією оцінку йому надано не було.
Суд зазначає, що стосовно вимог до адміністративного акта суб`єкта владних повноважень у судові практиці склалася правова позиція, відповідно до якої такий акт має бути обґрунтованим та мотивованим. Жодні фактори не звільняють суб`єкта владних повноважень від обов`язку під час прийняття рішення діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано та добросовісно.
Зокрема, у постанові від 2 липня 2019 року у справі №140/2160/18 Верховний Суд зазначив, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Крім того, у постанові від 5 березня 2020 року у справі № 640/467/19 Верховний Суд зауважив, що зміст оскаржуваного у цій справі рішення, який є індивідуально-правовим актом і породжує права та обов`язки для позивача, має відповідати вимогам, визначеним у статті 2 КАС України, відповідно до яких обґрунтованість є однією з обов`язкових ознак рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, що підлягає встановленню адміністративним судом; з метою виконання вимоги щодо обґрунтованості спірного рішення суб`єкту владних повноважень не достатньо вказати у його змісті на факт відповідного правопорушення; останній зобов`язаний навести опис порушення (порушень) законодавства у відповідній сфері.
Таким чином, на переконання колегії суддів, спірне рішення у формі протоколу Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №3 від 26.08.2021 в частині, що стосується розгляду скарги Селянського (фермерського) господарства "Ольга" від 10.07.2021 щодо порушення сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_2 законодавства у сфері землеустрою та Державного земельного кадастру прийняте без дотримання встановлених законом вимог.
Суд звертає увагу на те, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.
Європейський суд у справі ClawsonLtd. v. Papierwerke AG, (1975) AC 591 at 638 вказав, що сприйняття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть.
Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.
Як зазначив Європейський суд у справі YvonevanDuyn v. Home Office, принцип правової визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатись на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, якій загалом не має автоматичної прямої дії.
Така дія названого принципу пов`язана із іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатись на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності.
На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії" , заява № 55555/08, пункт 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" , заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах ("Онер`їлдіз проти Туреччини", пункт 128, та "Беєлер проти Італії", пункт 119).
Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків ("Лелас проти Хорватії", пункт 74).
Підсумовуючи вищевикладені обставини, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність зобов`язати Кваліфікаційну комісію Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру повторно розглянути скаргу Селянського (фермерського) господарства "Ольга" від 10.07.2021.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, щодо часткового задоволення позовних вимог.
При цьому, апеляційні скарги не містять посилання на обставини, передбачені ст. 317 КАС України, за яких рішення суду підлягає скасуванню, оскільки доводи викладені в апеляційних скаргах не спростовують висновків суду першої інстанції про наявність підстав для відмови в задоволенні адміністративного позову.
Натомість оскаржуване рішення суду ухвалено у відповідності до вимог чинного законодавства України, враховуючи всі фактичні обставини справи, в межах наданих суду повноважень, та вірно застосовано судом як норми процесуального так і матеріального права, в повному обсязі з`ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення адміністративного спору, доведено та всебічно обґрунтовано їх в своєму рішенні, надано належну оцінку всім доказам, ґрунтуючись на повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційні скарги представників ОСОБА_2 та Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 03 вересня 2024 року.
Головуючий Гонтарук В. М. Судді Матохнюк Д.Б. Біла Л.М.
Суд | Сьомий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 20.08.2024 |
Оприлюднено | 05.09.2024 |
Номер документу | 121358615 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо проходження служби, з них |
Адміністративне
Сьомий апеляційний адміністративний суд
Гонтарук В. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні