Постанова

від 29.08.2024 по справі 761/13040/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження Доповідач- Кафідова О.В.

№ 22-ц/824/1947/2024

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 761/13040/22

29 серпня 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Кафідової О.В.

суддів - Оніщука М.І.

- Шебуєвої В.А.

при секретарі - Смолко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 15 листопада 2023 року, ухвалене під головуванням судді Волошина В.О., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович про визнання недійсним правочину, витребування майна з чужого незаконного володіння,-

в с т а н о в и в:

У липні 2022року ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович про визнання недійсним правочину, витребування майна з чужого незаконного володіння.

В обґрунтування заявлених вимог зазначала, що 12 червня 2017 року між нею, як продавцем та відповідачкою ОСОБА_3 , як покупцем було укладено договір купівлі - продажу квартири.

Позивачка вважає, що цей договір купівлі - продажу квартири повинен бути визнаний недійсним на підставі ст. ст. 203, 215, 233 ЦК України, оскільки на її думку, вона не мала на меті укладати цей договір, підписаний договір не був виявом внутрішньої волі останньої, і укладений нею під впливом тяжкої для себе обставини і на вкрай невигідних умовах, які полягали в наявності значних боргових зобов`язань членів її сім`ї перед кредиторами, а також ціна за яку було відчужено належну позивачці квартиру в десятки разів є меншою за реальну ринкову ціну аналогічної квартири. Крім того, позивачка зазначала, що «де-факто» оспорюваний правочин, було укладено в якості забезпечення виконання кредитних зобов`язань позивачки перед відповідачкою. Також просила врахувати суд тяжкі обставини, пов`язані з погіршенням стану її здоров`я, який пов`язаний з розірванням шлюбу між її батьками.

Оскільки в досудовому порядку вирішити спір не можливо, з метою захисту своїх порушених прав, позивачка вимушена була звернутись з вказаним позовом, і вважає, що належним способом захисту її порушених прав є визнання недійсним договору купівлі - продажу спірної квартири, та витребування цієї квартири від відповідача ОСОБА_2 , який набув цю квартиру за договором купівлі - продажу, укладеного з відповідачкою ОСОБА_3 .

З урахуванням вище викладеного просила суд визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири від 12 червня 2017 року, укладеного між нею та відповідачкою ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швецем Р.О., зареєстровано в реєстрі за № 5041; витребувати з чужого незаконного володіння у відповідача ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 на користь позивачки.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 15 листопада 2023 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович про визнання недійсним правочину; витребування майна з чужого незаконного володіння залишено без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 15 листопада 2023 року, 22 грудня 2023 року позивач подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального права.

Зазначає, що не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо недоведення позивачем належними та допустимими доказами факту укладення договору купівлі - продажу квартири від 12 червня 2017 року на вкрай невигідних для неї умовах під впливом тяжких обставин.

Звертає увагу на те, що звіт про оцінку спірної квартири, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , виконано щодо квартири загальною площею 104,50 метрів квадратних, але згідно Договору купівлі-продажу від 12.06.2017 року в пункті 2 Договору зазначено квартиру, загальною площею 213,3 метрів квадратних, що свідчить про те, що оцінка проведена іншогонерухомого майна із заниженням вартості цього майна.

Вказує на те, що під час угоди купівлі-продажу віл 12 липня 2017 року ОСОБА_1 не була здатна повною мірою прогнозувати наслідки власних дій. За результатом психологічного аналізу матеріалів, наданих на дослідження, психодіагностичної бесіди та психодіагностичного обстеження позивача-підекспертна підвладна людина, у житі ОСОБА_1 лідером є матір, від якої вона залежала та повністю довіряла.

Протягом всього часу розгляду справи в суді першої інстанції, стороною позивача не було надано до суду, консультативного висновку невропатолога від 24 травня 2021 року, який надано стороною позивача судовому експерту, в якості вихідних даних для складення висновку експерта № СЕ-19-23/19377- ПС від 15 травня 2023 року зазначає, що відповідно до пункту 7 Додатків до позовної заяви про визнання договору купівлі-продажу недійсним та витребувати із чужого незаконного володіння вищевказаний консультативний висновок невропатолога зазначається і є у матеріалах справи.

11 березня 2024 року від представника відповідача ОСОБА_3 адвоката Гаврилкіної Вікторії Валеріївна до Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому представник зазначала, що з аналізу висновку експерта від 15.05.2023 року № СЕ-19-23/19377-ПС вбачається, що в основу дослідницької частини висновку стосовно „психологічного стану ОСОБА_1 станом на 12.06.2017 року (день укладення спірного договору купівлі-продажу квартири)" покладено зміст адвокатських протоколів опитування від 06.03.2023 року зацікавлених у вирішенні цивільної справи № 761/13040/22 осіб, зокрема, матері та брату ОСОБА_1 , а також співробітника ТОВ «Альматерра» - підлеглого матері ОСОБА_1 . Також у дослідницькій частині висновку судово психологічної експертизи ОСОБА_1 , наведено численні фінансові угоди її матері, що укладались, як з фізичними, так і з юридичними особами, і не мають жодного відношення до матеріалів, які мають бути надані експерту для проведення психологічної експертизи, згідно вимог пункту 6.9. Рекомендацій (першочергова вимога - це медична документація). Однак, стосовно медичної документації, яка має бути надана першочергово при проведенні судової психологічної експертизи, то експерт, відповідаючи на питання поставлені на вирішення судової експертизи, які стосувалися подій червня 2017 року, дослідив єдиний наданий на дослідження консультативний висновок невропатолога від 24.05.2021 року, у якому зазначено, що ОСОБА_1 приймає заспокійливе «Бифрен».

Крім того, експертом проведено психодиагностичну бесіду та психодиагностичне обстеження позивачки ОСОБА_1 , яка, як особа зацікавлення у вирішенні цивільної справи № 761/13040/22 на її користь, самостійно окреслювала свій психологічний стан, зокрема, на дату укладення спірного договору купівлі-продажу від 12.06.2017 року. За текстом дослідницької частини висновку, експерт неодноразово зазначає, що інформація отримана лише «зі слів» ОСОБА_4 .

Враховуючи матеріали використані експертом у дослідницькій частині висновку від 15.05.2023 року № СЕ-19-23/19377-ПС, представник відповідача вважає, що висновки експертизи не можуть вважатись обґрунтованими та достовірними, оскільки надані судовим експертом з порушенням вимог нормативно- правових актів, які регламентують судово-експертну діяльність.

З огляду на наведене, вважає, щорішення суду першої інстанції є обґрунтованими.

В судове засідання з`явився представник відповідача ОСОБА_3 адвокат Гаврилкіна Вікторія Валеріївна заперечувала проди задоволення апеляційної скарги та просила рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Інші учасники в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, від представника позивача неодноразово надходили клопотання про відкладення розгляду справи, які суд визнавав поважними та надавав час для підготовки до судових засідання, а тому колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Судом встановлено, що 13 квітня 2017 рокуміж позивачкою ОСОБА_1 (обдарована) та її матір`ю ОСОБА_5 (дарувальник) було укладено договір дарування квартири (а.с. 14, 15), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербинською О.М., зареєстровано в реєстрі № 237. Відповідно до п. 1.1 -1.5. якого на умовах, передбачених цим договором, дарувальник передає майно - квартиру АДРЕСА_1 у власність обдарованої безоплатно. Квартира, що відчужується, належить ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого Донець Т.М., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 20 травня 2015р. за реєстром №520. Право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 12 травня 2015р., номер запису про право власності: 9635380, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 634317380391. Відповідно до відомостей, що містяться у Державному реєстру речових прав на нерухоме майно, вказана квартира складається з чотирьох житлових кімнат, житловою площею 62,9 кв.м., загальною площею 213,3 кв.м. Цей дар сторони оцінюють у 748164,00 грн. Оціночна вартість квартири згідно Звіту з незалежної оцінки майна, виконаного ТОВ «Консалтингова компанія «Центр оцінки» (ідент. код 40269978) 23 лютого 2017р., становить 748164,0 грн.

Згідно п. 2.1. договору дарування, ОСОБА_5 , як належний власник квартири стверджує та гарантує, що укладення цього договору не пов`язане із виконанням обдаровуваною будь-яких дій майнового або немайнового характеру на користь дарувальника зараз або в майбутньому; договір не укладається під впливом тяжкої для дарувальника обставини.

12 червня 2017 ро між позивачкою ОСОБА_1 (продавець) та відповідачкою ОСОБА_3 (покупець) було укладено договір купівлі продажу квартири, посвідчений третьою особою, зареєстровано в реєстрі за № 5041 (а.с. 16).

Відповідно до п.1-6 цього договору продавець передає у власність покупця квартиру, а Покупець приймає зазначене майно у власність і сплачує за нього зазначену в п. 4 цього договору грошову суму. Квартира, що відчужується за цим договором, розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Квартира складається з чотирьох житлових кімнат, загальна площа квартири - 213,3 кв.м, житлова площа - 62,9 кв.м. Відчужувана квартира належить продавцю на праві приватної власності на підставі договору дарування квартири, посвідченого 13 квітня 2017р. Щербинською О.М., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим № 237, право власності на квартиру зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 13 квітня 2017р. Реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 634317380391.

Продаж квартири вчинено за домовленістю сторін за 749 901,0 грн., які продавець отримав від покупця у повному обсязі до підписання цього договору.

Оціночна (ринкова) вартість квартири згідно Звіту про оцінку майна, виконаного 26 травня 2017 рокуТОВ «Консалтингова компанія «Центр оцінки», становить 749901,0 грн. Продавець стверджує, що від покупця не приховано обставин, які мають істотне значення для цього договору; усі інженерні комунікації, що знаходяться у квартирі, перебувають у робочому стані і функціонують за призначенням; зазначена квартира не здана в найом (оренду), до цього часу нікому іншому не відчужена за будь-яким правочином, не заставлена, не перебуває у податковій заставі, у будь-якому спорі, під забороною або арештом, не обтяжена ніякими іншими зобов`язаннями перед третіми особами, відсутні будь-які права на володіння та користування квартирою у третіх осіб, в тому числі малолітніх та/або неповнолітніх; самовільних переобладнань у квартирі немає; а також не існує заборгованості по сплаті комунальних послуг; відчуження квартири здійснено за доброю волею, без будь-яких погроз, примусу чи насильства.

Факт відсутності заборони відчуження квартири, арешту та податкової застави підтверджується відповідними витягами та інформаційними довідками, виданими Швець Р.О., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу.

За змістом п. 10, 11 договору купівлі - продажу квартири, сторони підтверджують, що вони не визнані недієздатними чи обмежено дієздатними: цей договір не носить характеру фіктивного або удаваного правочину та відповідає їх інтересам, а також сторони свідчать, що відсутні обставини, які б примушували укласти цей договір на вкрай невигідних умовах; значення, умови правочину та його правові наслідки кожна з сторін розуміють однаково. Положення статей ст.ст. 182, ч.3 п.2 ст.210, 229, 230, 234, 235, 331, п.4 ст.334, 405, 406, п.3 ст. 640, 655, 657, 659, 660, 662, 667, 673, 689, 691, 692 ЦК України щодо змісту й правових наслідків договору купівлі-продажу, а також щодо прав членів сім`ї власника житла на користування житлом, нотаріусом роз`яснено. Правові наслідки укриття розміру дійсної продажної ціни відчужуваного майна, зміст Постанови Правління НБУ № 210 від 06 червня 2013р. «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою», ст. 1087 ЦК України, ст. 40 Закону України «Про Національний банк України» та зміст ст.ст. 167, 172 Податкового кодексу України, ст.ст. 57-74 СК України, зміст п. 1.1, 1.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об?єктів нерухомого майна, Правила користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992р. за № 572 (зі змінами, внесеннями згідно з Постановою КМУ № 05 від 14 січня 2009р.), щодо прав і обов?язків власника нерухомого майна, сторонам роз?яснено до підписання цього договору.

В розумінні тяжких обставин, в яких перебувала позивачка, які змусили її вчинити оспорюваний правочин є те, що її мати - ОСОБА_5 має корпоративні права, у наступних юридичних особах: 100 % статутного капіталу в ТОВ «Альматерра» (код ЄДРПОУ 37269344) та 50% статутного капіталу в ТОВ «Алматерра» (код ЄДРПОУ 40178713), у зв`язку з фінансовими труднощами, мати позивачки вимушена була укласти наступні правочини:

- кредитний договір з ПАТ «Таскомбанк» від 07 липня 2015року№ ТКФ 06.06.2013 154-2015 на суму 1100000,00 грн. та договір іпотеки (а.с. 19);

- договір позики від 05 січня 2017 рокуз ОСОБА_6 (а.с. 20);

- договори про надання зворотної фінансової допомоги № 05/05/15-ФП від 05 травня 2015р., № 19086 ФД від 19 серпня 2016 року, № 23/09/16-ФП від 23 вересня 2016р., № 101116ФД від 10 листопада 2016року(а.с. 21-24), укладенні між ТОВ Альматерра (код ЄДРПОУ 37269344) та ТОВ Агрофірма «Петрово» (код ЄДРПОУ 30557631);

- договори позики грошових коштів, укладений між ОСОБА_7 та ТОВ «Алматерра» (код ЄДРПОУ 40178713) від 11 серпня 2017 року, від 06 грудня 2017 року(а.с. 25, 26).

Крім того, особисто позивачкою було укладено:

- 26 серпня 2016 рокуз ПАТ «Кредобанк» кредитний договір за № 7591.09.02.2377 (а.с. 27, 28), відповідно до якого позивачці було надано кредитні кошти в сумі 357985,58 грн., з цільовим призначенням для придбання автомобіля «Renault Dokker», 2016рокувипуску, № кузова НОМЕР_1 , і кредитні кошти були перераховані дилеру з продажу автомобілів ТОВ «Автокрай Україна»;

- 21 березня 2018 рокудоговір позики з ОСОБА_8 (а.с. 29, 30), відповідно до якого позивачка отримала в борг 920 540,0 грн., що станом на час укладення договору позики становить 35000,0 дол. США, в якості забезпечення зобов`язань за цим договором позики - позивачкою було передано в іпотеку належну їй квартиру АДРЕСА_3 (а.с. 31).

Відмовляючи у задоволення позову, суд першої інстанції посилався на те, що враховуючи положення п. 1.1-1.5, 2.1, 4.1, 4.8 договору дарування квартири від 13 квітня 2017року; положення п. 1-6, 10, 11 договору купівлі - продажу квартири від 12 червня 2017 року, суд першої інстанції прийшов до висновку, що доводи сторони позивача, що відчуження спірної квартири відбулося на вкрай невигідних умовах для сторони позивача, судом оцінюються критично, враховуючи оцінку спірної квартири, яка відбулася перед укладенням договору дарування квартири та враховуючи оцінку квартиру, яка була проведена перед укладенням договору дарування та в подальшому договору купівлі - продажу квартири, при цьому, як зазначала сторона відповідачки ОСОБА_3 , оцінка проводилась за замовленням саме сторони позивача в ТОВ «Консалтингова компанія «Центр оцінки».

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 5 ст. 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ст. ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Таким чином, правочин може бути визнаний судом недійсним за умов порушення стороною (сторонами) в момент його вчинення вимог законодавства.

В пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" надано роз`яснення, що правочин може бути визнаний судом недійсним на підставі статті 233 ЦК, якщо його вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, чим друга сторона правочину скористалася. Тяжкими обставинами можуть бути тяжка хвороба особи, членів її сім`ї чи родичів, смерть годувальника, загроза втратити житло чи загроза банкрутства та інші обставини, для усунення або зменшення яких необхідно укласти такий правочин. Особа (фізична чи юридична) має вчиняти такий правочин добровільно, без наявності насильства, обману чи помилки. Особа, яка оскаржує правочин, має довести, що за відсутності тяжкої обставини правочин не було б вчинено взагалі або вчинено не на таких умовах.

Правочини, що вчиняються особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, характеризуються тим, що особа їх вчиняє добровільно, усвідомлює свої дії, але вимушена це зробити через тяжкі обставини.

Відповідно до частини третьої статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

За змістом частини першої статті 233 ЦК України правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Виходячи зі змісту статей 203, 655 ЦК України договір купівлі-продажу вважається укладеним, якщо сторони мають повну уяву не лише про предмет договору, а й досягли згоди про всі його істотні умови.

Разом з тим, правочини, що вчиняються особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, характеризуються тим, що особа їх вчиняє добровільно, усвідомлює свої дії, але вимушена це зробити через тяжкі обставини і на вкрай невигідних умовах, а тому волевиявлення особи не вважається вільним і не відповідає її внутрішній волі.

Отже, правочин може бути визнаний судом недійсним на підставі статті 233 ЦК, якщо його вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, чим друга сторона правочину скористалася. Тяжкими обставинами можуть бути тяжка хвороба особи, членів її сім`ї чи родичів, смерть годувальника, загроза втратити житло чи загроза банкрутства та інші обставини, для усунення або зменшення яких необхідно укласти такий правочин. Особа (фізична чи юридична) має вчиняти такий правочин добровільно, без наявності насильства, обману чи помилки. Особа, яка оскаржує правочин, має довести, що за відсутності тяжкої обставини правочин не було б вчинено взагалі або вчинено не на таких умовах.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Звертаючись з позовом, ОСОБА_1 посилалась на те, що під час укладення спірного договору купівлі- продажу квартири вона перебувала під впливом тяжкої життєвої обставини, боргових зобов`язань.

До тяжких обставин, для усунення яких необхідно було укладання позивачкою оспорюваного договору купівлі - продажу квартири, позивачка відносить наявність заборгованості:

- її матері ОСОБА_5 : перед ПАТ «Таскомбанк» за кредитним договором № ТКФ 06.06.2013 154-2015 від 07 липня 2015 року; перед ОСОБА_6 за договором позики від 05 січня 2017року;

- ТОВ Альматерра (код ЄДРПОУ 37269344) за договорами про надання зворотної фінансової допомоги № 05/05/15-ФП від 05 травня 2015року, № 19086 ФД від 19 серпня 2016р., № 23/09/16-ФП від 23 вересня 2016року, № 101116ФД від 10 листопада 2016року(а.с. 21-24), укладенні з ТОВ Агрофірма «Петрово» (код ЄДРПОУ 30557631);

- ТОВ «Алматерра» (код ЄДРПОУ 40178713) за договорами позики грошових коштів, укладеними з ОСОБА_7 від 11 серпня 2017 року, від 06 грудня 2017 року;

Разом з тим, як правильно зазначив суд першої інстанції позивачкою не було надано доказів того, що виконання зобов`язань щодо повернення грошових коштів було покладено саме на позивачку у звязку з чим під впливом тяжкиї обставин, а саме боргових зобов`язань вона була вимушена укласти спірний договір на невигідних для неї умовах.

Стосовно кредитного договору № 7591.09.02.2377 укладеного між ПАТ «Кредитобанк» та ОСОБА_1 26 серпня 2016 року колегія суддів зазначає, що відповідно до умов договору банк надав позичальнику кредит в сумі 357 985,58 грн. на строк до 25 серпня 2021 року. Кредит видавася для здійснення повної/часткової опалати за договором купівлі- продажу транспортного засобу.

Спірний договір купівлі- продажу був укладений позивачкою 12 червня 2017 року, тобто після 10 місяців від дня укладення кредитного договору, доказів того, що на момент укладення договору купівлі- продажу позивачка мала заборгованість по кредитному договору, що в свою чергу змусило її укладсти спірний договір на вкрай невигідних дня неї умовах в матеріалах справи відсутні.

Договір позики, який був укладений 21 березня 2018 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_1 відповідно до умов якого остання прийняла від позикодавця грошові кошти у розмірі 920 540,00 грн. не міг вплинути на укладення позивачкою спірного договору купівлі- продажу квартири, оскільки договір позики був укладений вже після продажу спірної квартири.

Також, в обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що 28 серпня 2008 року батьки позивачки розірвали шлюбу, що в свою чергу було дуже тяжко сприйнято позивачкою, якій на той момент було 14 років. В наслідок зазначених обставин вона неодноразово зверталась до лікарів, які ставили їй діагнози із тяжкими хворобами, а починаючи з 2017 року позивачка переживала панічні атаки, постіну тривогу, страх, емоційну нестабільність, головокружіння та вживала заспокійливі препарати.

На підтвердження своїх доводів в зазначеній частині позивачкою доказів надано не було. В позовній заяві ОСОБА_1 посилається на неодноразові звернення до лікарів, які ставили їй діагнози, проте доказів цьому не надано, як і не надано консультативний висновок невропатолога. Також позивачкою не надано доказів того, що з 2017 року вона вживала заспокійливі препарати.

Разом з тим, на підтвердження своїх вимог позивачкою було надано висновок експерта № СЕ-19-23/19377-ПС від 15 травня 2023 року(а.с. 161-170), на вирішення експертизи були поставлені стороною позивача наступні питання:

1. Які індивідуально-психічні особливості має ОСОБА_1 .?

2. Яка особистісна значимість для ОСОБА_1 обставин, за яких було проведено угоду купівлі-продажу квартири від 12 червня 2017року?

3. У якому емоційному стані була ОСОБА_1 під час проведення угоди з купівлі-продажу квартири від 12 червня 2017 року?

4. Чи здатна була ОСОБА_1 повною мірою прогнозувати наслідки власних дій під час угоди купівлі-продажу квартири від 12 червня 2017року?

Відповідно до резолютивної частини (висновки) зазначеного висновку експерта за № СЕ-19-23/19377-ПС:

1. ОСОБА_1 властиві: доброта, милосердя, старанність, надмірна чутливість, сльозливість, загострене почуття обов`язку. Характерні досить часті періодичні зміни настрою, у період підвищеного настрою ОСОБА_1 товариська, а в період пригніченого - замкнута. Діагностовано незадовільну нервово-психічну стійкість, схильність до порушень психічної діяльності при значних психічних та фізичних навантаженнях.

Дуже висока, реактивна тривожність, що спричиняє порушення уваги та дуже висока особистісна тривожність, яка прямо корелює з наявністю невротичного зриву та з психосоматичними захворюваннями. Тип реагування в складній ситуації - «включення» поведінкових програм, запозичених у конкретних людей з найближчого оточення (матір). Наявна потреба додаткового захисту, потреба в додатковій зовнішній опорі, у підтримці, у прагненні уникнути вирішення проблем шляхом переключення і заміщення діяльності. Сильна залежність від матері, яка вирішує всі складні ситуації за ОСОБА_1 . Важка ситуація сприймається як постійна. Навколишнє середовище тривожне, нестабільне. Наявні наслідки тривожної ситуації, переживання, також наявні невирішені проблеми, незадоволеність, втрата орієнтирів.

Під час діагностики рівня інтелектуального розвитку та логічності мислення було діагностовано слабкий, нижчий за середній інтелект.

2.Під час проведення угоди купівлі-продажу квартири від 12 липня 2017 рокуОСОБА_1 керувалась емоційною складовою та наявністю фінансових труднощів. Бачивши фінансові труднощі родини та емоційний стан матері зробила все, як сказала матір, а саме, підписала договір купівлі-продажу.

Також зазначила, що людині, яка обіцяла допомогу ОСОБА_1 та її матері, довіряла та ніяким чином не могла уявити, що нерухомість не повернеться знов до її власності. Через збіг важких життєвих обставин (наявність грошових боргів, що підтверджується наданими на дослідження копіями договорів позик грошових коштів, кредитних договорів, договорів іпотек, договорів про надання зворотної фінансової допомоги) та перебуванні у депресії (зі слів підекспертної) ОСОБА_1 було підписано зазначений договір.

3.За результатом синтезу психологічного аналізу матеріалів, наданих на дослідження, психодіагностичної бесіди та психодіагностичного обстеження ОСОБА_1 виявлено, що в період досліджуваних подій підекспертна перебувала в пригніченому стані. В період, який передував досліджуваним подіям були наявні ознаки депресії (з її слів та згідно висновку невропатолога у анамнезі ОСОБА_1 панічні атаки в 2017р., напади сильного страху, тривоги. Частота нападів 2-3 р/тиждень, останній 23 травня 2021 рокуДіагноз: Соматоформний розлад? Панічні атаки?).

4. Під час угоди купівлі-продажу від 12 липня 2017рокуОСОБА_1 не була здатна повною мірою прогнозувати наслідки власних дій. За результатом психологічного аналізу матеріалів, наданих на дослідження, психодіагностичної бесіди та психодіагностичного обстеження підекспертна підвладна людина, у житі ОСОБА_1 лідером є матір, від якої вона залежала та повністю довіряла.

Надаючи оцінку висновку експерта за № СЕ-19-23/19377-ПСсуд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що описова частина цього висновку експерта № СЕ-19-23/19377-ПС, не містить конкретних правочинів з зазначенням сторін цих правочинів, предмету правочину, а також відповідних номерів їх реєстрації, відсутні ці правочини, і в якості додатків до цього висновку, при цьому протягом всього часу розгляду справи в суді стороною позивача не було надано до суду копії адвокатських протоколів опитування ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , які були подані стороною позивача, в якості вихідних даних для проведення експертизи, відсутні відомості, коли та за яких обставин, та кому надавала пояснення ОСОБА_5 , які були також використані експертом, в якості вихідних даних. Крім того, відповідно до п. 6.8., 6.9 Розділу VI «Психологічна експертиза» Інструкції, з метою отримання орієнтувальної інформації можуть проводитися опитування із застосуванням спеціального технічного засобу - комп`ютерного поліграфа.

Доводи апеляційної скарги відносно того, що протягом всього часу розгляду справи в суді першої інстанції, стороною позивача не було надано до суду, консультативного висновку невропатолога від 24 травня 2021 року, який надано стороною позивача судовому експерту, в якості вихідних даних для складення висновку експерта № СЕ-19-23/19377- ПС від 15 травня 2023 року зазначає, що відповідно до пункту 7 Додатків до позовної заяви про визнання договору купівлі-продажу недійсним та витребувати із чужого незаконного володіння вищевказаний консультативний висновок невропатолога зазначається, а тому наявний у матеріалах справи, колегія суддів відхиляє, оскільки в матеріалах справи відсутній даний висновок. Окрім того, в матеріалах справи міститься заява представника позивача адвоката Сиротюка Романа Валерійовича з якої вбачається, що представник ознайомлювався з матеріалами справи 15 грудня 2022 року (т. 1 а.с. 22), отже представнику позивача було відомо, що в матеріалах справи відсутній зазначений вище висновок невропатолога та він не був позбавлений можливості надати ці докази до суду.

За своїм змістом усі доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з наданою судом першої інстанції оцінкою зібраних у справі доказів та встановлених на їх підставі обставин, разом з тим доказів на спростування встановлених судом першої інстанції обставин апелянтом до апеляційної скарги не надано.

Відповідно ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 15 листопада 2023 року ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги позивача ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 15 листопада 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена

в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 03 вересня 2024 року

Головуючий: Судді: