Ухвала

від 29.08.2024 по справі 755/1250/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Головуючий у суді першої інстанції Галаган В.І.

Єдиний унікальний номер справи № 755/1250/24

Апеляційне провадження №22-з/824/1136/2024

П О С Т А Н О В А

(Додаткове судове рішення)

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого судді - Мережко М.В.,

суддів - Поліщук Н.В., Соколової В.В.,

секретар - Олешко Л.Ю.

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Сенс Банк» на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 19 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк», треті особи - приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Хоменко Вадим Валерійович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким ,що не підлягає виконанню.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи заяви, -

В с т а н о в и в :

У січні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 19 лютого 2024 року задоволено позов.

Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. 30 серпня 2021 року № 25740 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованості.

Стягнуто з Акціонерного товариства «Сенс Банк» на користь ОСОБА_1 безпідставно отримані за виконавчим написом нотаріуса грошові кошти в сумі 29 622,68 грн (двадцять дев`ять тисяч шістсот двадцять дві гривні 68 копійок)

Стягнуто з Акціонерного товариства «Сенс Банк» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн (десять тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнуто з Акціонерного товариства «Сенс Банк» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 3 028,00 грн.

Не погоджуючись із таким рішенням суду, відповідач АТ «Сенс Банк» подав апеляційну скаргу, в якій просиврішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Постановою Київського апеляційного суду від 20 червня 2024 року апеляційну скаргу АТ «Сенс Банк» залишено без задоволення, рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 19 лютого 2024 року залишено без змін.

До Київського апеляційного суду 28 червня 2024 року надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі.

У заяві вказує, що, ухвалюючи рішення по справі, суд не вирішив питання розподілу судових витрат, про що позивач ОСОБА_1 заявляв у відзиві на апеляційну скаргу АТ «Сенс Банк». Просить стягнути з АТ «Сенс Банк» 6000 грн на відшкодування понесених ОСОБА_1 витрат на правову допомогу під час розгляду справи в апеляційному суді.

Своїм правом подати заперечення на заяву про стягнення витрат на правову допомогу відповідач АТ «Сенс Банк» не скористався.

Колегія суддів доходить висновку про задоволення заяви та ухвалення додаткового судового рішення з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 12 ст. 141 ЦПК України визначено, що судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

Згідно з ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Крім цього, пунктом 1 ч.3 ст.133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1-6 ст.137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Ухвалюючи по справі судове рішення про відмову у задоволенні апеляційної скарги АТ «Сенс Банк» суд не вирішував питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Разом з цим, як видно із матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 поніс витрати на правову допомогу, пов`язані із розглядом апеляційної скарги АТ «Сенс Банк».

На підтвердження розміру понесених ОСОБА_1 витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги суду надано: додаток №5 до Договору про надання правничої (правової) допомоги №23187 від 12 квітня 2024 року, акт приймання-передачі послуг №1 від 12 квітня 2024 року за вказаним договором та розрахункову квитанцію №12/04/24 про отримання гонорару на суму 6000 грн.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Велика Палата Верховного Суду також вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Апеляційний суд, розподіляючи витрати, понесені ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу, враховує, що апеляційну скаргу АТ «Сенс Банк» було залишено без задоволення.

Враховуючи предмет спору, складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про стягнення судових витрат та вважає за необхідне прийняти постанову, якою стягнути із АТ «Сенс Банк» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 6000 грн.

Згідно з п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Керуючись ст.ст.133, 137, 246, 270 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,

П о с т а н о в и в :

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Сенс Банк» (ЄДРПОУ 32852667) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )в рахунок компенсації понесених судових витрат на правову допомогу 6000 (шість тисяч) гривень.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст судового рішення складено 02 вересня 2024 року

Головуючий: М.В. Мережко

Судді: Н.В. Поліщук

В.В. Соколова