Ухвала

від 03.09.2024 по справі 2а-14139/12/2670

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 вересня 2024 року

м. Київ

справа №2а-14139/12/2670

адміністративне провадження №К/990/31270/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Загороднюка А.Г.,

суддів: Білак М.В., Губської О.А.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Національної поліції у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 листопада 2012 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Деснянського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві про зобов`язання вчинити дії, -

УСТАНОВИВ:

У жовтні 2012 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_2 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Деснянського РУ ГУ МВС України в місті Києві (далі - відповідач), у якому просив зобов`язати відповідача провести розрахунок при звільненні і сплатити йому: 37 152 грн 72 коп. заборгованість із виплати заробітної плати; 14 670 грн - заборгованість за затримку розрахунку при звільненні; 2 970 грн 24 коп. - компенсацію за втрату доходів у зв`язку з порушенням виплати заробітної плати.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 листопада 2012 року позов задоволено частково, зобов`язано Деснянське РУ ГУ МВС України в місті Києві провести розрахунок при звільненні ОСОБА_2 та сплатити йому заборгованість з виплати заробітної плати, заборгованість за затримку розрахунку при звільненні та компенсацію за втрату доходів у зв`язку з порушенням виплати заробітної плати.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач - Деснянське районне управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати його та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої порушено норми матеріального права та не враховано доводи апелянта.

Апелянт зазначив про те, що відсторонення позивача від виконання службових обов`язків носило суто формальний характер, оскільки останній у зв`язку з перебуванням під вартою не виконував функціональні обов`язки за посадою, а тому були відсутні підстави для нарахування та виплати позивачеві грошового забезпечення за час перебування під вартою.

Додатково зазначив про те, що позивачу нараховано грошове забезпечення по день взяття під варту, а тому заборгованість відсутня, що свідчить про помилковість висновків суду першої інстанції.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2013 року апеляційну скаргу Деснянського РУ ГУ МВС України в місті Києві задоволено частково, скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 листопада 2012 року та ухвалено нове рішення, яким позові вимоги ОСОБА_1 задоволено частково: зобов`язано Деснянське РУ ГУ МВС України в місті Києві нарахувати і виплатити ОСОБА_2 грошове забезпечення за період з 17 лютого по 04 березня 2010 року та компенсацію за втрату доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10 липня 2014 року касаційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2013 року - без змін.

Європейський суду з прав людини у рішенні від 14 грудня 2023 року у справі "Коргун проти України" (заява № 68907/14) констатував, що суди (апеляційний суд та ВАСУ) не виконали свого обов`язку розглянути та прокоментувати доводи, які мали вирішальне значення для результату розгляду справи. Відтак ЄСПЛ не зміг дійти висновку, що національні суди розглянули справу заявника, як того вимагає п. 1 ст. 6 Конвенції, щоб провадження вважалося "справедливим".

25 грудня 2023 року ОСОБА_1 подав до Великої Палати Верховного Суду заяву про перегляд за виключними обставинами постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2013 року та ухвали Вищого адміністративного суду України від 10 липня 2014 року.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 14 березня 2024 року заяву про перегляд за виключними обставинами задоволено частково, скасовано постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2013 року та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 10 липня 2014 року у справі № 2а-14139/12/2670 за позовом ОСОБА_1 до Деснянського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві про стягнення заборгованості, справу направлено до Шостого апеляційного адміністративного суду для розгляду.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2024 року апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у м. Києві залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 листопада 2012 року без змін.

09 серпня 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Національної поліції у м. Києві, в якій скаржник просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 листопада 2012 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2024 року.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 12 серпня 2024 року визначено склад суду: Загороднюк А.Г. (суддя-доповідач), Губська О.А., Білак М.В.

Згідно з наказом Голови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26 липня 2024 року №347/0/51-24 суддя-доповідач Загороднюк А.Г. перебував у відпустці з 12 серпня 2024 року по 30 серпня 2024 року.

Підстава касаційного оскарження постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 листопада 2012 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2024 року відповідає вимогам пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Касаційна скарга за формою та змістом відповідає вимогам статті 330 КАС України, подана з дотриманням порядку і строків касаційного оскарження, передбачених статтями 329, 331 КАС України. Підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.

Керуючись статтями 3, 327-331, 334, 338 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 листопада 2012 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Деснянського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві про зобов`язання вчинити дії.

Витребувати з Київського окружного адміністративного суду справу №2а-14139/12/2670.

Встановити десятиденний строк для подання відзиву на касаційну скаргу та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.

Роз`яснити, що особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень. У разі доповнення чи зміни касаційної скарги особа, яка подала касаційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи, інакше суд не враховує такі доповнення чи зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя-доповідач судді А.Г. Загороднюк М.В. Білак О.А. Губська