Ухвала

від 10.07.2024 по справі 712/11457/19

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Справа № 712/11457/19 Провадження № 4-с/712/39/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2024 року Соснівський районний суд міста Черкаси у складі:

Головуючого судді Токової С.Є.

при секретарі Білик О.Ю.

з участю представників суб"єкта оскарження : ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні ві залі суду в м. Черкаси скаргу ОСОБА_4 , суб"єкти оскарження : Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ), перший відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Киїїв), боржник ОСОБА_5 , на дії/ бездіяльність органу примусового виконання, -

В С Т А Н О В И В :

Скаржник ОСОБА_4 02.05.2024 року через систему "Електронний суд" звернулась до Соснівського районного суду міста Черкаси зі скаргою на бездіяльність органу примусового виконання в якій просила суд :

- визнати незаконною бездіяльність Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) , Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) що полягає у неповідомленні відповідно до статті 453 ЦПК України Черкаський апеляційний суд, який ухвалив останнє рішення за скаргою ОСОБА_4 19 листопада 2023 року, Соснівський районний суд міста Черкаси (суд, який ухвалив рішення у порядку цивільно-процесуального Кодексу України та який уповноважений законом на здійснення судового контролю за виконанням рішенн Соснівського районного суду міста Чернкаси від 16 липня 2021 року у справі № 712/11457/19) про факт виконання постанови Черкаського апеляційного суду від 06 лютого 2024 року у справі № 712/11457/19;

- визнати незаконною бездіяльність Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ), що полягає у невиконанні постанови Черкаського апеляційного суду від 06 лютого 2024 року у справі № 712/11457/19 та не розробку комплексної стратегії, необхідної для забезпечення примусового виконання рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 16.07.2021 року у справі № 712/11457/19 із застосуванням заходів примусового виконання рішення , співмірним вимогам за рішенням суду та забезпечення реального фізичного контакту матері та малолітньої дитини.

- визнати проведення виконавчих дій на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1 головним державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ) Чорної С.А., таким, що суперечить вимогам частини 3 статті 24 Закону України " Про виконавче провадження "та таким, що вчинено упереджено та неефективно (частина 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження";

- визнати незаконним участь без створення виконавчої групи у виконавчому провадженні № 68129406 під час та у місці проведення виконавчих дій 20 квітня 2024 року головним державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) Чорною С.А. - іншого державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ);

- визнати незаконною бездіяльність головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Київ) Чорної С.А., що полягає у незазначенні до залученого до участі у виконавчих діях спеціаліста у галузі дитячої психології Громадської організації "Центр психології " Сяючий шлях " ОСОБА_3 . питань, на які він як спеціаліст повинен надати письмовий висновок (звіт) в результаті участі у виконавчих діях, зокрема 20.04.2024 року.

- визнати незаконною бездіяльність головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління юстиції ( м. Київ) Чорної С.А., що полягає у нероз"ясненні перед початком виконавчих дій 20 квітня 2024 року у виконавчому провадженні № 68129406, залученим при примусовому виконанні судового рішення особам ( залученим для виконання виконавчих дій ) в усній формі при їх проведенні обов"язків, реалізація яких необхідна для ефективного здійснення виконавчого провадження.

В судові засідання, які призначались судом на 21.05.2024 року, 11.06.2024 року та 02.07.2024 року скаржник ОСОБА_4 не з"явилась, про розгляд скарги повідомлялась належним чином.

Представник суб"єкта оскарження Першого відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Черкаського Центрального міжрегіонального управління юстиції Анісімов О.О. проти заяви заперечував з підстав наведених у запереченнях на скаргу. Окремо звертав увагу суду, що доводи скаржника ОСОБА_4 вже були предметом судового розгляду, перевірені судом та їм дана належна правова оцінка.

Представник суб"єкта оскарження Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ) Нечипоренко Я.В. проти скарги заперечувала посилаючись на те, що ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 31 травня 20024 року вже визнано незаконною бездіяльність Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в порядку ст. 453 ЦПК України.

Представник ГО Психологічний центр " Сяючий шлях" Мамалига В.В. пояснив суду, що доводи ОСОБА_4 щодо залучення його як психолога та участь у виконавчих діях була предметом судового розгляду, просив відмовити у скарзі.

Боржник ОСОБА_5 в судове засідання не з"явився , про розгляд скарги повідомлений1 належним чином.

Неявка скаржника ОСОБА_4 та боржника ОСОБА_5 , які належним чином повідомлені про розгляд скарги, не перешкоджає її розгляду у їх відсутність, що узгоджується з

Заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме із ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 31 травня 2024 року ОСОБА_4 22.04.2024 року зверталасаь до Соснівського районного суду міста Черкаси зі скаргою на бездіяльність державного викогнавця та іншого органу ДВС в якій заявла вимоги , що є аналогічними вимогам даної скарги.

Згідно з ч.5 ст. 55 Конституції України, кожному гарантується захист своїх прав, свобод та інтересів від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами. Та, вказане гарантоване право на захист можливе лише у разі його порушення, із відповідним обґрунтування такого порушення. Отже, порушення права має бути реальним, стосуватися індивідуально вираженого права або інтересів особи, яка стверджує про його порушення, а саме право конкретизоване у законах України.

Аналогічну ідею закріплено Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Стаття 13 Конвенції під назвою «Право на ефективний засіб юридичного захисту» проголошує: «Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження».

Отже, «ефективний засіб правого захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

У п. 75 рішення від 05.04.2005 у справі «Афанасьєв проти України» (заява №38722/02) ЄСПЛ зазначає, що засіб захисту, який вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним», як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Конституційний Суд України у рішенні від 30.01.2003 № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. 10 п. 9).

Способи захисту права, як передбачені законом дії, мають бути безпосередньо спрямовані на захист права. Такі дії є завершальними актами захисту у вигляді матеріально-правових дій або юрисдикційних дій щодо усунення перешкод на шляху здійснення суб`єктами своїх прав або припинення правопорушень, відновлення становища, яке існувало до порушення. Саме застосування конкретного способу захисту порушеного чи запереченого права і є результатом діяльності по захисту прав.

Таким чином, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, установлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції".

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами виконавчого провадження до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом (статті 383, 384 ЦПК, частина четверта статті 82 Закону України "Про виконавче провадження").

Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб) можуть бути оскаржені до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом (частина п`ята статті 82 Закону України "Про виконавче провадження").

Розгляд судом скарг сторін виконавчого провадження на рішення, дію або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК, якими порушено їх права чи свободи, здійснюється за правилами розділу VI ЦПК в рамках судового контролю за виконанням судових рішень.

Гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням,дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Як встановлено в судовому засіданні, скаржник ОСОБА_4 вже зверталась до Соснівського районнного суду міста Черкаси зі скаргою вимоги якої є аналогічними в даній справі ( справа № 712/11457/19, провадження №4-с/712/34/24 ).

Зокрема у скарзі від 22 квітня 2024 року ОСОБА_4 просила суд :

- визнати незаконною бездіяльність Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), що полягає у неповідомленні відповідно до ст. 453 (Виконання ухвали суду) ЦПК України Черкаський апеляційний суд (суд, який ухвалив останнє рішення за скаргою ОСОБА_4 , 19 листопада 2023 року), Соснівський районний суд м. Черкаси (суд, який ухвалив рішення у порядку Цивільного процесуального кодексу України та який уповноважений законом на здійснення судового контролю за виконанням рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 16.07.2021 у справі № 712/11457/19) про факт виконання постанови Черкаського апеляційного суду від 06.02.2024 у справі № 712/11457/19;

- визнати незаконною бездіяльність Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), що полягає у невиконанні постанови Черкаського апеляційного суду від 06.02.2024 у справі № 712/ 11457/19 та не розробці комплексної стратегії, необхідної для забезпечення примусового виконання рішення Соснівського районного су дуду м. Черкаси від 16.07.2021 у справі № 712/11457/19, із застосуванням заходів примусового виконання рішення, співмірним вимогам за рішенням суду та забезпечення реального фізичного контакту матері та малолітньої дитини;

- визнати виконавчі дії, що проводилися, за місцем проживання боржника ОСОБА_6 06 та 08 квітня 2024 року, головним державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Чорною С. А. з організації примусового виконання рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 16 липня 2021 року у справі № 712/11457/19, такими, що суперечать вимогам ч. 3 ст. 24 ЗУ «Про виконавче провадження» та такими, що були вчинені упереджено та неефективно (ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження»);

- визнати виконавчі дії, що проводилися 13 квітня 2024 року головним державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Чорною С. А. з організації примусового виконання рішення Соснівського районного суду м . Черкаси від 16 липня 2021 року у справі № 712/11457/19, такими, що суперечать вимогам ч. 3 ст. 24 ЗУ «Про виконавче провадження» та такими, що здійснювалися виконавцем не за визначеним раніше місцем примусового виконання рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 16 липня 2021 року у справі № 712/11457/19, відповідно до документу № 31293 від 02 квітня 2024 року;

- визнати незаконним участь, без створення виконавчої групи у виконавчому провадженні № 68129406 під час та у місці проведення виконавчих дій 06, 08 та 13 квітня 2024 року головним державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Чорною С. А. - інших державних виконавців Першого відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ);

- визнати незаконною бездіяльність головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Чорної С. А., що полягає у не зазначенні до залученого до участі у виконавчих діях спеціаліста у галузі дитячої психології Громадської організації «Центр психології «Сяючий шлях» ОСОБА_3 , питань, на які він, як спеціаліст, повинен надати письмовий висновок (звіт) в результаті участі у виконавчих діях, зокрема 06, 08 та 13 квітня 2024 року;

- визнати незаконною бездіяльність головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Чорної С. А., що полягає у не роз`ясненні перед початком виконавчих дій 06, 08 та 13 квітня 2024 току у виконавчому провадженні № 68129406 залученим при примусовому виконанні судового рішення особам (залученим для проведення виконавчих дій) в усній формі про їх права та обов`язки, реалізація яких необхідна для ефективного здійснення виконавчого провадження;

- визнати незаконною бездіяльність головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Чорної С. А., що полягає у незабезпеченні присутності представника Служби у справах дітей Черкаської міської ради під час вчинення виконавчих дій 13 квітня 2024 року об 09.00 годині за місцем примусового виконання рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 16 липня 2021 року у справі № 712/11457/19 у виконавчому провадженні №68129406

Ухвалою Соснівського районного суду міста Черкаси від 31 травня 2024 року у даній справі скаргу ОСОБА_4 задоволено частково.

Визнано незаконною бездіяльність Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у неповідомленні суду про виконання постанови Черкаського апеляційного суду від 06.02.2024 у справі № 712/11457/19 відповідно до ст. 453 ЦПК України.

Визнано дії державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) при примусовому виконанні 06 квітня 2024 року та 13 квітня 2024 року виконавчого листа Соснівського районного суду м. Черкаси № 712/11457/19, виданого 09.12.2021 про зобов`язання ОСОБА_5 усунути перешкоди ОСОБА_4 у вихованні дитини та спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_7 у спосіб, встановлений рішенням Служби у справах дітей Черкаської міської ради № 573 від 07 вересня 2018 року «Про визначення способу участі у вихованні та спілкуванні матері ОСОБА_4 з малолітнім сином ОСОБА_5 » такими, що вчинені частково не у спосіб, що передбачений ЗУ «Про виконавче провадження».

В іншій частині скарги відмовлено.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі у разі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Як вказано у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 31.01.2024 у справі № 757/76933/17 (провадження № 61-7308св23), тлумачення п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України свідчить, що підставою для прийняття судового рішення про закриття провадження у справі є наявність іншого рішення суду, яке набрало законної сили та яке ухвалено між тими самими сторонами, про той самий предмет та з тих самих підстав.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 у справі № 761/7978/15-ц (провадження № 14-58цс18) зазначено, що: «необхідність застосування пункту 2 частини першої статті 205 ЦПК України зумовлена, по-перше, неприпустимістю розгляду судами тотожних спорів, в яких одночасно тотожні сторони, предмет і підстави позову, та, по-друге, властивістю судового рішення, що набрало законної сили (стаття 223 ЦПК України). За змістом наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно співпадають сторони, підстава та предмет спору. Нетотожність хоча б одного з елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. У матеріальному розумінні предмет позову - це річ, щодо якої виник спір».

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі" Брумареску проти Румунії" Суд визнав, що повторне відкриття справи після того, як вона була остаточно вирішена, порушило право на справедливий суд. Це рішення демонструє важливість принципу res judicate в практиці ЄСПЛ, який забороняє повторний розгляд спорів, що вже були вирішені остаточним рішенням суду.

Натомість розділ VI «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)» ЦПК України не регулює дії суду у випадках, коли скаржник звертається зі скаргою на дії( бездіяльність) державного виконавця з вимогами, які вже були предметом судового розгляду.

Отже, у у даному випадку, суд вважає за можливе застосувати до даних правовідносин аналогію закону ч.1 п.3 ст.255 ЦПК України та закрити провадження у справі, що розглядається, оскільки скарга з аналогічними вимогами вже була розглянута судом.

Керуючись ст.255 ч.1 п.3 ЦПК України , суд, -

У Х В А Л И В:

Закрити провадження у цивільній справі за скаргою ОСОБА_4 , суб"єкти оскарження Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ), перший відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), боржник ОСОБА_5 , на дії/ бездіяльність органу примусового виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий : С.Є. Токова