Номер провадження: 22-ц/813/4584/24
Справа № 522/15638/23
Головуючий у першій інстанції Косіцина В.В.
Доповідач Сєвєрова Є. С.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.09.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії:
головуючого судді Сєвєрової Є.С.,
суддів: Комлевої О.С., Сегеди С.М.,
учасники справи:
позивач ОСОБА_1 ,
відповідач Міжнародний гуманітарний університет,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міжнародного гуманітарного університету на заочне рішення Приморського районного суду м.Одеси від 21 грудня 2023 року у складі судді Косіциної В.В.,
встановив:
У серпні 2023 року, ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Міжнародного гуманітарного університету (далі МГУ), у якійпозивач проситьстягнути зМіжнародного гуманітарногоуніверситету коштиу розмірі65000,00гривень,що булисплачені занадання освітніхпослуг,а такожсудові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , являється студентом денної форми навчання, здобувачем освітньо-кваліфікаційного рівня магістра, за спеціальністю 221 Стоматологія, МГУ, на підставі договору про надання освітніх послуг від 18.01.2021 року № 2021-014-221-307.
Так, на вимогу чинного законодавства а саме - Порядку здійснення єдиного державного кваліфікаційного іспиту для здобувачів ступеня вищої освіти магістр за спеціальностями галузі знань 22 Охорона Здоров`я, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 28.03.2018 №334, позивачкою у вересні 2020 року було пройдено тестовий іспит «КРОК», за результатами якого вона склала іспит з англійської мови професійного спрямування, однак не склала інтегрований тестовий іспит КРОК 1. Згідно Витягу із наказу №03-с від 04.01.2021 позивачку було відраховано з університету за академічну неуспішність.
На виконання вимог п. 13 Порядку, позивачкою 13.05.2021 було повторно складено інтегрований тестовий іспит КРОК 1, проте, вона не з`явилась на складання іспиту з англійської мови професій спрямування, оскільки керівництвом МГУ їй було повідомлено, що результат складання даного іспиту буде зараховано з минулого року. Незважаючи на те, що фактично нею не було пройдено обов`язкових тестових іспитів, її було зараховано до МГУ на денну форму навчання, здобувачем освітньо-кваліфікаційного рівня магістра, за спеціальністю 221 Стоматологія, на підставі договору про надання освітніх послуг від 18.01.2021 №2021-014-221-307, за що нею було сплачено грошові кошти за весь період навчання відповідно договору, а саме: 2 семестр 2020/2021 навчального року у розмірі 13 000 грн, 1 семестр 2021/2022 навчального року у розмірі 13 000 грн, 2 семестр 2021/2022 навчального року розмірі 13 000 грн, 1 семестр 2022/2023 навчального року у розмірі 13 000 грн, 2 семестр 2022/2023 навчального року у розмірі 13 000 грн, загалом, що становить 65000,00 грн., однак їй відмовили у виданні диплому магістра на підставі не складення обов`язкового іспиту КРОК, що стало підставою для звернення її до суду про стягнення грошових коштів з МГУ за всі роки навчання на освітньому ступені магістр.
Заочним рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 21 грудня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково: стягнуто з відповідачаМіжнародного гуманітарного університету на користь позивача ОСОБА_1 , грошову суму у розмірі 52000,00 грн., що були сплачені за надання освітніх послуг, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн. та суму сплаченого судового збору у розмірі 858, 00 грн.
Ухвалою цього ж суду від 29 січня 2024 року заяву представника відповідача адвоката Негари Р.В. про перегляд заочного рішення Приморського районного суду м.Одеси від 21 грудня 2023 року залишено без задоволення.
Не погоджуючись із вказаним заочним рішенням суду, МГУ подало апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, просить суд скасувати заочне рішення Приморського районного суду м.Одеси від 21 грудня 2023 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, судові витрати покласти на позивача.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги МГУ посилається на те, що суд першої інстанції безпідставно та необґрунтовано дійшов висновку про наявність підстав для ухвалення заочного рішення у справі, чим порушив норми процесуального права, оскільки не всі із викладених в ч.1 ст. 280 ЦПК України умови існували. Крім того, судом не було прийнято ухвали про заочний розгляд справи, що суперечить положенням ч.1 ст. 281 ЦПК України. Судом не було досліджено докази, долучені до заяви про перегляд заочного рішення, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Щодо фактичних обставин справи зазначає, що 11.01.2021 ОСОБА_1 звернулася із заявою до ректора МГУ про поновлення на навчання з 3 курсу спеціальності 221 «Стоматологія» (ОКР: магістр) денної форми навчання на 2020/2021 навчальний рік з 6 семестру. Разом із заявою було надано академічну довідку №179 від 27.07.2018, видану Львівським національним медичним університетом імені Данила Галицького та академічну довідку № 695 від 04.01.2021, видану Одеським національним медичним університетом. Під час навчання у вказаних закладах вищої освіти, зокрема у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького та Одеському національному медичному університеті, позивач, ОСОБА_1 , навчалась за спеціальністю 222 «Медицина». Наказом МГУ від 20.01.2021 № 65 ОСОБА_1 поновлено до складу студентів 3 курсу Одеського медичного інституту, РВО: «магістр», за спеціальністю 221 «Стоматологія» денної форми навчання з 6 семестру 2020-2021 навчального року. Підставою для видання зазначеного наказу стало: заява студентки ОСОБА_1 , контракт, академічна довідка, резолюція ректора. 10.06.2021. Позивач, ОСОБА_1 , під час навчання в МГУ склала інтегрований тестовий іспит «КРОК-1» зі спеціальності «Стоматологія», що підтверджується сертифікатом № 210054715 від 10.06.2021 р. Наказом МГУ від 14.07.2023 р. № 1272 ОСОБА_1 , студентці 5 курсу Факультету стоматології та фармації МГУ денної форми навчання за освітнім рівнем вищої освіти: другий «Магістерський», за спеціальністю 221 «Стоматологія», за освітньою програмою «Стоматологія», надано академічну відпустку з 05.05.2023 р. по 04.05.2024 р. у зв`язку з сімейними обставинами. Підставою для надання академічної відпустки позивачу, ОСОБА_1 , стала заява ОСОБА_1 . Таким чином, на теперішній час позивач, ОСОБА_1 , належить до складу здобувачів вищої освіти МГУ, у зв`язку з чим, підстав для задоволення позовних вимог немає. Зазначене свідчить про те, що позивач, ОСОБА_1 , як здобувач вищої освіти МГУ може бути зареєстрована на повторне складання КРОК-1 (англійська мова з професійного спрямування) та КРОК-2. Водночас, скаржник зазначає, що зважаючи на перебування позивача ОСОБА_1 у академічній відпустці, час її навчання продовжується на період академічної відпустки та після її завершення її може бути зареєстровано на вказані кваліфікаційні іспити.
В обґрунтування доводів скарги, МГУ також посилається на те, що судом було проігноровано факти про те, що позивача ОСОБА_1 , було поновлено до складу студентів 3 курсу Одеського медичного інституту, РВО: «магістр», за спеціальністю 221 «Стоматологія». До цього, в інших закладах вищої освіти позивач ОСОБА_1 , навчалась за іншою спеціальністю в межах галузі 22 «Охорона здоров`я», а саме 222 «Медицина». Позивач ОСОБА_1 , була зареєстрована МГУ для складання КРОК-1. 13.05.2021 ОСОБА_1 склала КРОК-1 з професійної частини, проте не складала іспит з англійської мови професійного спрямування для спеціальності «Стоматологія». Водночас, це була перша спроба складання КРОК-1 за спеціальністю 221 «Стоматологія». На КРОК-2 Позивача ОСОБА_1 , зареєстровано не було, у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не складала англійську мову за професійним спрямуванням за спеціальністю 221 «Стоматологія» (що є складовою КРОК-1). У зв`язку з цим, висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 складаючи іспити повторно не з`явилася для складання стандартизованого тестового державного іспиту «Крок 2», що є підставою для її безумовного відрахування», є таким, що не відповідає фактичним обставинам справи та не підтверджується належними та допустимими доказами, оскільки Позивач, ОСОБА_1 , за спеціальністю 221 «Стоматологія» складала КРОК-1 лише один раз, а отже позивач ОСОБА_1 не використала передбачені чинним законодавством дві спроби складання КРОК-1.
Скаржник зазначає, що суд першої інстанції також неправильно розтлумачив та застосував положення норм матеріального права, а саме п.3, 7 Порядку здійснення єдиного державного кваліфікаційного іспиту для здобувачів ступеня вищої освіти магістр за спеціальностями галузі знань «22 Охорона здоров`я», затвердженого постановою КМУ від 28.03.2018 №334. Судом першої інстанції невірно викладено у оскаржуваному рішенні мету договору про надання освітніх послуг та не звернуто увагу на те, що оплата позивачем здійснювалася поетапно, протягом усього строку навчання. Так, враховуючи, що складання позивачем ОСОБА_1 кваліфікаційного іспиту КРОК за спеціальністю 221 «Стоматологія» відбувалось у 2021 році, подальше внесення нею плати за навчання здійснювалось законно і обґрунтовано, оскільки позивач ОСОБА_1 продовжувала отримувати освітні послуги, які надавались у відповідності до вимог законодавства МГУ, тому пред`явлення у 2023 році вимог про повернення зазначених сум коштів, які були сплачені за освітні послуги, надані ОСОБА_1 у повному обсязі свідчить про недобросовісну її поведінку, що є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
У відзиві на апеляційну скаргу від 29.04.2024, ОСОБА_1 , посилаючись на її необґрунтованість, просить суд залишити вимоги апеляційної скарги без задоволення, оскільки нею не було пройдено обов`язкових тестових іспитів, проте було зараховано до МГУ на денну форму навчання здобувачем освітньо-кваліфікаційного рівня магістра за спеціальністю 221 Стоматологія на підставі договору про надання освітніх послуг від 18.01.2021 «2021-014-221-307, шо на думку позивача є підставою для стягнення з МГУ грошових коштів за всі роки навчання на освітньому ступені магістр.
03.06.2024 до апеляційного суду надійшли письмові пояснення від МГУ, у яких скаржник просить залишити без розгляду відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , та задовольнити апеляційну скаргу МГУ на заочне рішення Приморського районного суду м.Одеси від 21.12.2023.
Відповідно до ч.13ст.7 ЦПК Українирозгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 1ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімум для працездатних осіб, крім тих, що не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Враховуючи вищенаведене, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження за наявними матеріалами без виклику учасників справи, як малозначна у зв`язку з її незначною складністю (ч.ч. 4, 6 ст.19, ч. 1 ст.368, ч.1 369 ЦПК України).
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного заочного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, апеляційний суд дійшов до наступних висновків.
У відповідності до ч. 5ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Згідност. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржуване заочне рішення суду зазначеним вимогам не відповідає, з огляду на таке.
Так, судом першої інстанції встановлено, що 22.09.2020 ОСОБА_1 склала іспит з англійської мови за професійним спрямуванням у Одеському національному медичному університету та за результатами складання набрала 192 бали, що підтверджується сертифікатом №20026638 від 20.10.2020 року, виданого ДО «Центр тестування» Міністерства охорони здоров`я України (а.с.11).
Наказом №03-с по Одеському національному медичному університету від 04.01.2021 по медичному факультету №1, ОСОБА_1 було відраховано, у зв`язку з не перескладанням першого етапу ЄДКІ: інтегрований тестовий іспит «Крок-1», що підтверджується копією витягу з наказу (а.с.13).
18.01.2021 між ОСОБА_1 та Міжнародним гуманітарним університетом в особі ректора ОСОБА_2 було укладено договір про надання освітніх послуг №2021-014-221-307 (а.с.6).
Згідно п.3.2 копії договору про надання освітніх послуг №2021-014-221-307 від 18.01.2021, розмір плати за весь період навчання для здобуття відповідного ступеня освіти становить 65000,00 гривень (а.с.7).
Факт оплати освітніх послуг підтверджується наступними платіжними документами:
- квитанція №ПН1519 від 15.01.2021, з якої вбачається, що відбулася сплата за навчання за спеціальністю 221 «Стоматологія» за навчання ОСОБА_1 у розмірі 13000,00 гривень (а.с.14);
- квитанція від 30.08.2021, з якої вбачається, що відбулася сплата за навчання за спеціальністю 221 «Стоматологія» за навчання ОСОБА_1 у розмірі 13000,00 гривень (а.с.14);
- квитанція №0.0.2449930957.1 від 09.02.2022, з якої вбачається, що відбулася сплата за навчання за спеціальністю 221 «Стоматологія» за навчання ОСОБА_1 у розмірі 13000,00 гривень (а.с.14);
- квитанція №0.02629621059.1 від 03.08.2022, з якої вбачається, що відбулася сплата за навчання за спеціальністю 221 «Стоматологія» за навчання ОСОБА_1 у розмірі 13000,00 гривень (а.с.14);
- квитанція №0.0.2813353026.1 від 12.01.2023, з якої вбачається, що відбулася сплата за навчання за спеціальністю 221 «Стоматологія» за навчання ОСОБА_1 у розмірі 13000,00 гривень (а.с.14).
З зазначеного вбачається, що позивачкою було сплачено грошову суму у розмірі 65000,00 гривень в якості оплати освітніх послуг.
У позовній заяві позивачка вказувала на те, що вона не з`явилася для складання іспиту з англійської мови за професійним спрямуванням, оскільки, керівництвом МГУ було повідомлено, що результат складання даного іспиту буде зараховано з минулого року.
Відповідно до копії додатку до листа ДНП «Центр тестування» від 13.04.2023 №260/01-12, ОСОБА_1 склала Крок 1, що відбувся 13.05.2021, проте, не складала іспит з англійської мови професійного спрямування для спеціальності «Стоматологія» (а.с.12).
Зі змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 не пройшла обов`язкових тестових іспитів, однак була зарахована на навчання до МГУ та здійснювала навчання за спеціальністю 221 «Стоматологія» та оплачувала навчання, проте наразі їй було відмовлено у видачі диплому, оскільки, вона належним чином не склала іспит з англійської мови професійного спрямування для спеціальності «Стоматологія».
01.06.2023 ОСОБА_1 звернулася до МГУ зі скаргою, яка була зареєстрована в МГУ 15.06.2023 за вх.№191/1 (а.с.15-17).
Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , районний суд виходив з того, що
при укладенні договору про надання освітніх послуг МГУ надав позивачу, яка була відрахована з ОНМУ за академічну неуспішність, право нового перескладання єдиного державного кваліфікаційного іспиту, а саме ліцензійного інтегрованого тестового іспиту Крок 1, проте ОСОБА_1 складаючи іспити повторно не з`явилася для складання стандартизованого тестового державного іспиту «Крок 2», що є підставою для її безумовного відрахування. Разом з тим, МГУ неправомірно, тобто, без належний на те підстав продовжив надавати освітні послуги ОСОБА_1 , внаслідок чого, ОСОБА_1 було відмовлено у видачі документа. Суд також дійшов висновку, що кінцева мета договору надання освітніх послугне досягнута, оскільки ОСОБА_1 не склала кваліфікаційного іспиту. При цьому, починаючи з моменту, не складання ОСОБА_1 кваліфікаційного іспиту, що являється підставою для її відрахування та до моменту закінчення строку дії Договору про надання освітніх послуг №2021-014-221-307 від 18.01.2021, відповідач без належних на те підстав отримував кошти за надання освітніх послуг, у зв`язку із чим вимоги позивачки про стягнення коштів, які були сплачені в якості оплати освітніх послуг підлягають частковому задоволенню, а саме стягненню у розмірі 52000,00 грн.
Проте апеляційний суд не може погодитися із таким висновком районного суду, оскільки він не відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи, виходячи з наступного.
Згідно зі статтею 53 Конституції України кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов`язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.
У п.18 ч.1 ст. 1 Закону України «Про освіту» зазначено, що освітня послуга - комплекс визначених законодавством, освітньою програмою та/або договором дій суб`єкта освітньої діяльності, що мають визначену вартість та спрямовані на досягнення здобувачем освіти очікуваних результатів навчання.
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України.
Згідно з ч.1 ст. 906, ч.1 ст. 907 ЦК України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.
Відповідно до п.5 ч.1 ст. 1 Закону України «Про вищу освіту» вища освіта - це сукупність систематизованих знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, інших компетентностей, здобутих у закладі вищої освіти (науковій установі) у відповідній галузі знань за певною кваліфікацією на рівнях вищої освіти, що за складністю є вищими, ніж рівень повної загальної середньої освіти.
У ч.1 ст. 53 Закону України «Про освіту» передбачено, що здобувачі освіти мають право на справедливе та об`єктивне оцінювання результатів навчання.
Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 6 Закону України «Про вищу освіту», атестація - це встановлення відповідності засвоєних здобувачами вищої освіти рівня та обсягу знань, умінь, інших компетентностей вимогам стандартів вищої освіти. Атестація здійснюється відкрито і гласно. Здобувачі вищої освіти та інші особи, присутні на атестації, у тому числі під час захисту дисертації, можуть вільно здійснювати аудіо- та/або відеофіксацію процесу атестації. Атестація осіб, які здобувають ступінь молодшого бакалавра, бакалавра чи магістра, здійснюється екзаменаційною комісією, до складу якої можуть включатися представники роботодавців та їх об`єднань, відповідно до положення про екзаменаційну комісію, затвердженого вченою радою закладу вищої освіти (наукової установи). Заклад вищої освіти на підставі рішення екзаменаційної комісії присуджує особі, яка успішно виконала освітню програму на певному рівні вищої освіти, відповідний ступінь вищої освіти та присвоює відповідну кваліфікацію.
Документ про вищу освіту (науковий ступінь) видається особі, яка успішно виконала відповідну освітню (наукову) програму та пройшла атестацію (частина перша статті 7 Закону України «Про вищу освіту»).
Згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про атестацію здобувачів ступеня фахової передвищої освіти та ступенів вищої освіти на першому (бакалаврському) та другому (магістерському) рівнях у формі єдиного державного кваліфікаційного іспиту» від 19 травня 2021 р. № 497, до спеціальностей, за якими атестація здобувачів ступеня фахової передвищої освіти та ступенів вищої освіти на першому (бакалаврському) та другому (магістерському) рівнях здійснюється у формі єдиного державного кваліфікаційного іспиту належить зокрема: спеціальність 221 «Стоматологія».
У разі неуспішного складання кваліфікаційного іспиту особа вважається такою, що не виконала індивідуальний навчальний план та відраховується із закладу фахової передвищої освіти відповідно до пункту 4 частини першої статті 44 Закону України«Про фахову передвищу освітуабо закладу вищої освіти» відповідно до пункту 4 частини першої статті 46 Закону України«Про вищу освіту»(крім осіб, зазначених в абзаці шостому цього пункту).
У постанові Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення єдиного державного кваліфікаційного іспиту для здобувачів ступеня вищої освіти магістр за спеціальностями галузі знань22 Охорона здоров`я» від 28 березня 2018 р. № 334, вказано, що кваліфікаційний іспит складається з одного або двох окремих тестових етапів залежно від спеціальності та здобутого освітнього рівня. Етапи та обов`язкові для кожної спеціальності компоненти кваліфікаційного іспиту визначено у додатку. Згідно додатку, етапами та обов`язковими компонентами кваліфікаційного іспиту для спеціальностей галузі знань22 охорона здоров`я, зокрема, 221 «Стоматологія» є:
-КРОК 1 (англійська мова професійного спрямування) та
-КРОК 2 (практичний (клінічний) іспит).
У разі повторного неуспішного складання будь-якого з компонентів кваліфікаційного іспиту особа вважається такою, що не виконала індивідуальний навчальний план, та відраховується відповідно до п. 4 ч.1 ст.46 Закону України«Про вищу освіту». Така особа може бути поновлена на навчання за відповідним ступенем вищої освіти за такою самою спеціальністю для повторного навчання протягом не менше як двох семестрів та однократного повторного складання кваліфікаційного іспиту. Рішення про зарахування особі, яка здобуває ступінь вищої освіти, результатів контрольних заходів під час повторного навчання та надання допуску до складання кваліфікаційного іспиту ухвалюється закладом вищої освіти.
Державна атестація випускників проводиться у формі стандартизованого тестового і практично-орієнтованого державних іспитів відповідно до розділу 1 Положення «Про організацію та порядок проведення державної атестації студентів, які навчаються у вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації за напрямком підготовки «Медицина», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 31 січня 2005 року № 53, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17 лютого 2005 року за № 244/10524.
У розділі 3 цього Положення зазначено, що стандартизований тестовий державний іспит - це ліцензійний інтегрований іспит, який проводиться відповідно до Положення про систему ліцензійних інтегрованих іспитів фахівців з вищою освітою напрямів «Медицина» і «Фармація», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 14 серпня 1998 року № 251, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11 вересня 1998 року за № 563/3003, і здійснюється Державною екзаменаційною комісією вищого навчального закладу та Центром тестування. Ліцензійний інтегрований іспит є стандартизованим засобом вимірювання рівня професійної компетентності фахівця.
Ліцензійний інтегрований іспит включає в себе та складається з двох тестових екзаменів «Крок-1» і «Крок-2». Складовою частиною державної атестації випускників вищих навчальних закладів є тестовий екзамен «Крок-2», який вимірює показники якості загальної лікарської підготовки - фахового компоненту повної вищої освіти і визначає рівень професійної компетентності, необхідний для присвоєння кваліфікації фахівця освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст.
Апеляційним розглядом справи встановлено, що звертаючись до суду із вказаним позовом, ОСОБА_1 посилалася на те, що відповідачем протиправно її було зараховано на навчання в МГУ за спеціальністю 221-Стоматологія, оскільки вона фактично не пройшла обов`язкових тестових іспитів.
Разом з тим матеріалами справи встановлено, що відповідач зареєстрував позивачку ОСОБА_1 для складання «Крок-1», проте остання 13.05.2021 склала «Крок-1» з професійної частини, проте не складала іспит з англійської мови професійного спрямування для спеціальності «Стоматологія».
Водночас, звертаючись до суду із заявою про перегляд заочного рішення та у апеляційній скарзі, скаржник зазначав, що позивачка ОСОБА_1 не використала дві спроби для складання іспиту з англійської мови професійного спрямування.
Зокрема, скаржником зазначено, що в абзаці 1 п.13 Порядку здійснення єдиного державного кваліфікаційного іспиту для здобувачів ступеня вищої освіти магістр за спеціальностями галузі знань «22 Охорона здоров`я», затвердженого постановою КМУ від 28.03.2018 №334 зазначено, що у разі неуспішного складання будь якого з компонентів кваліфікаційного іспиту здобувач має право повторно скласти іспит не більше одного разу.
Разом з тим, судом першої інстанції встановлено, що позивачка 13.05.2021 склала «Крок-1» з професійної частини, проте не складала іспит з англійської мови професійного спрямування для спеціальності «Стоматологія».
З вищевикладеного вбачається, що це була перша спроба позивачки для складання «Крок-1» за спеціальністю 221 «Стоматологія», тобто ОСОБА_1 не використала дві спроби для складання іспиту з англійської мови професійного спрямування. На «Крок-2» позивачку ОСОБА_1 зареєстровано не було, у зв`язку з тим, що вона не складала англійську мову за професійним спрямуванням за спеціальністю 221 «Стоматологія», що є складовою «Крок-1».
На зазначене суд першої інстанції уваги не звернув, у зв`язку з чим дійшов хибного висновку про те, що ОСОБА_1 складаючи іспити повторно не з`явилася для складання стандартизованого тестового державного іспиту «Крок 2».
Крім того, як встановлено судом апеляційної інстанції позивач ОСОБА_1 була поновлена в МГУ на іншу спеціальність 221 «Стоматологія (раніше позивач ОСОБА_1 проходила навчання за спеціальністю 222 «Медицина» та була відрахована), у зв?язку з цим, безпідставним є твердження про те, що МГУ поновивши позивача ОСОБА_1 на навчання надав їй «право нового перескладання єдиного державного кваліфікаційного іспиту».
Помилковими є і висновки суду про те, що законодавством не передбачено складання кваліфікаційного іспиту «Крок-1» та «Крок-2» окремо.
Так, відповідно до абз. 2 п. 3 Порядку здійснення єдиного державного кваліфікаційного іспиту для здобувачів ступеня вищої освіти магістр за спеціальностями галузі знань "22 Охорона здоров`я", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 р. N? 334, кваліфікаційний іспит складається з одного або двох окремих тестових етапів залежно від спеціальності та здобутого освітнього рівня. Етапи та обов`язкові для кожної спеціальності компоненти кваліфікаційного іспиту визначено у додатку.
В п. 7 вищевказаного Порядку встановлено, що іспит "КРОК" проводиться в один або два тестових етапи : "Крок 1" та "Крок 2".
На першому етапі оцінюється рівень професійної компетентності із загальнонаукових (фундаментальних) дисциплін.
На другому етапі оцінюється рівень професійної компетентності із професійно орієнтованих (клінічних) дисциплін.
Відповідно до положень додатку до Порядку здійснення єдиного державного кваліфікаційного іспиту для здобувачів ступеня вищої освіти магістр за спеціальностями галузі знань "22 Охорона здоров`я", етапи та обов`язкові компоненти кваліфікаційного іспиту для спеціальностей галузі знань «22 Охорона здоров`я» за спеціальністю 221 Стоматологія - Крок 1 та англійська мова професійного спрямування є першим етапом та складаються на третьому році навчання, а Крок 2 та практичний (клінічний) іспит - другим етапом та складаються на п`ятому році навчання, у зв`язку із чим, висновок суду першої інстанції про те, що «законодавством не передбачено складання кваліфікаційного іспиту Крок 1 та Крок 2 окремо» є такими, що суперечить вищезазначеним положенням, а отже свідчить про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права при ухваленні оскаржуваного рішення суду.
Апеляційний суд також не може погодитися із висновком суду про те, що позивач ОСОБА_1 , не з?явилась для складання Крок 2, оскільки для його складання ОСОБА_1 не було зареєстровано, а тому висновок суду про те, що існували підстави для «безумовного» відрахування позивача ОСОБА_1 , є також необґрунтованими. У 2021 році позивач ОСОБА_1 вперше складала Крок 1 зі спеціальності 221 «Стоматологія». Під час цього першого складання позивач ОСОБА_1 , не з?явилась для складання англійської мови професійного спрямування. При цьому, як встановлено судом апеляційної інстанції за Позивачем ОСОБА_1 до теперішнього часу зберігається право на повторне складання цього іспиту зі спеціальності 221 «Стоматологія», а тому підстав для відрахування позивача ОСОБА_1 в МГУ немає.
Помилковим та таким, що не ґрунтується на положеннях чинного законодавства є і висновок суду про те, що кінцева мета договору надання освітніх послуг - не досягнута, оскільки ОСОБА_1 не склала кваліфікаційного іспиту.
Так, згідно із п. 18 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про освіту», освітня послуга - це комплекс визначених законодавством, освітньою програмою та/або договором дій суб`єкта освітньої діяльності, що мають визначену вартість та спрямовані на досягнення здобувачем освіти очікуваних результатів навчання.
Положеннями п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про освіту» та п. 19 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про вище освіту» передбачено, що результати навчання - знання, уміння, навички, способи мислення, погляди, цінності, інші особисті якості, які можна ідентифікувати, спланувати, оцінити і виміряти та які особа здатна продемонструвати після завершення освітньої програми (програмні результати навчання) або окремих освітніх компонентів.
Отже, результатом надання освітніх послуг є не складання кваліфікаційного, а досягнення здобувачем освіти очікуваних результатів навчання, тобто набуття знань, умінь, навичок тощо. Складання кваліфікаційного або іншого іспиту не може вважатись метою надання освітніх послуг.
З урахуванням вищенаведених обставин справи та враховуючи, що складання позивачем ОСОБА_1 кваліфікаційного іспиту Крок за спеціальністю 221 «Стоматологія відбувалось у 2021 році, подальше внесення нею плати за навчання здійснювалось обґрунтовано, оскільки позивач ОСОБА_1 продовжувала отримувати освітні послуги, які надавались у відповідності до вимог законодавства МГУ, на що суд першої інстанції уваги не звернув та помилково дійшов висновку про частково задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та наданим доказам, судом неправильно застосовані норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору, томурішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.
Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а заочне рішення суду першої інстанції - скасуванню із ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Згідно п. 2 ч. 1 ст.374ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково та ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
У відповідності до п.п.3, 4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до пп. «б», «в» п. 4 ч. 1ст. 382 ЦПК України, суд апеляційної інстанції повинен здійснити новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції , - у випадку скасування або зміни судового рішення та вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Згідно з частинами 1, 13 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
При поданні апеляційної скарги на заочне рішення суду першої інстанції апелянтомМГУ сплачено судовий збір в сумі 1610,40 грн., що підтверджується квитанцією №5809-4534-1508-9417 від 27.03.2024.
Тому, з урахуванням наведеного та враховуючи, що апеляційна скарга МГУ підлягає частковому задоволено, а заочне рішення Приморського районного суду м.Одеси від 21 грудня 2023 року - скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 , судовий збір за подання апеляційної скарги стягується з позивача на користь відповідача.
Дана справа згідно п. 2 ч. 6ст. 19 ЦПК Україниє малозначною, оскільки ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на момент подачі позову до суду. Критерій віднесення справи до малозначної (п.2 ч. 6ст. 19 ЦПК України) є автоматичною підставою віднесення справи до такої категорії.
З огляду на положення п.1 ч.6ст.19 ЦПК Україниця справа є малозначною, а тому згідно п.2 ч.3ст.389 ЦПК Українипостанова суду апеляційної інстанції оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Керуючись ст.ст. 141, 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу Міжнародного гуманітарного університету задовольнити частково.
Заочне рішенняПриморського районногосуду м.Одесивід 21грудня 2023року скасувати, ухвалити нове судове рішення.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Міжнародного гуманітарного університету про стягнення грошових коштів відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Міжнародного гуманітарного університету (код ЄДРПОУ: 26249278) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1610 (одна тисяча шістсот десять) гривень, 40 копійок.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених ч.3ст.389 ЦПК України.
Головуючий
Судді:
Суд | Одеський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 04.09.2024 |
Оприлюднено | 05.09.2024 |
Номер документу | 121368264 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них надання послуг |
Цивільне
Одеський апеляційний суд
Сєвєрова Є. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні