Рішення

від 12.12.2007 по справі 8/160пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/160пн

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

12.12.07 р.                                                                                                                Справа № 8/160пн                               

за позовом Акціонерного товариства „Кондитерська фабрика „А.В.К.”, ЄДРПОУ 00381835,

                   м.Донецьк

до відповідача Комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації м.Донецька”,

                          ЄДРПОУ 03336670, м.Донецьк

про визнання права власності

Суддя Ємельянов А. С.

Представники:

від позивача: Дибов О.В. - по дов.

від відповідача: Кочеткова В.В. – пров. юрисконс.

В засіданні суду брали участь:

Згідно із ст.77 Господарського процесуального

кодексу України в засіданні суду оголошувалась

перерва з 22.11.2007р. по 28.11.2007р.          

СУТЬ СПРАВИ:

Акціонерне товариство „Кондитерська фабрика „А.В.К.”, м.Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, Комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації м.Донецька”, м.Донецьк про визнання права власності на нерухоме майно, що розташоване за адресою: м.Донецьк, вул.Куйбишева, 69-71, а саме:

-          будівлю перевалки цукру (літера А-2) загальною площею 759, 2 кв.м;

-          будівлю складу цукру (літера Б-2) загальною площею 535, 2 кв.м;

-          будівлю складу (літера Г-2) загальною площею 169 кв.м.

Згідно із ст.22 Господарського процесуального кодексу України заявою б/н від 27.11.2007р. позивач частково змінив предмет позову, зокрема, замість визнання права власності на будівлю складу (літера Г-2) загальною площею 169 кв.м, позивач заявив вимоги про визнання за ним права власності на будівлю складу (літера Г-1) загальною площею 169 кв.м, яка розташована за адресою: м.Донецьк, вул.Куйбишева, 69-71.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на наявність у нього права власності на спірне майно внаслідок укладання та повного виконання договору купівлі-продажу від 18.01.1997р.

Відповідач у відзиві на позовну заяву без номеру та дати, який надійшов на адресу господарського суду 22.11.2007р.,  повідомив суд про ті обставини, що з його боку законні права та інтереси позивача ніяким чином не порушуються. Одночасно, як вказує відповідач, договір купівлі-продажу, укладений у простій письмовій формі, не є правоустановчим документом, на підставі якого здійснюється реєстрація права власності на нерухоме майно, враховуючи, що він не посвідчений нотаріально.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

18.01.1997р. між Акціонерним товариством „Донецька кондитерська фабрика” (правонаступником прав та обов'язків якого згідно з наданими до матеріалів справи документами є позивач) та Відкритим акціонерним товариством „Металург” був підписаний договір купівлі-продажу.

За умовами вказаного договору Відкрите акціонерне товариство „Металург”  прийняло на себе зобов'язання передати у власність позивача склади та будівлі загальною площею 2672 кв.м, підбудівлі площею 1592 кв.м, які розташовані за адресою: м.Донецьк-45, вул.Куйбишева, 69-71.

За твердженням позивача, внаслідок повного виконання своїх зобов'язань за договором, зокрема, щодо оплати вартості нерухомого майна, він набув право власності на спірні об'єкти нерухомості, розташовані за адресою: м.Донецьк, вул.Куйбишева, 69-71.

Як вказує позивач, 29.05.2007р. він звернувся до відповідача з клопотанням щодо реєстрації права власності на наступні об'єкти: будівлю перевалки цукру (літера А-2) загальною площею 759, 2 кв.м,  будівлю складу цукру (літера Б-2) загальною площею 535, 2 кв.м, будівлю складу (літера Г-1) загальною площею 169 кв.м.

Проте, виходячи зі змісту позовної заяви, будь-яких дій, направлених на реєстрацію права власності на спірне майно, відповідачем проведено не було.

За таких обставин, позивачем заявлені вимоги про визнання права власності на вказані вище будівлі.

Відповідач у відзиві без номеру та дати, який надійшов на адресу господарського суду 22.11.2007р., повідомив суд про ті обставини, що з його боку законні права та інтереси позивача ніяким чином не порушуються. Крім того, за твердженням відповідача, договір купівлі-продажу від 18.01.1997р. не є правоустановчим документом, на підставі якого здійснюється реєстрація права власності, враховуючи, що він не посвідчений нотаріально.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача правомірними, такими, що відповідають законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, а заперечення відповідача до уваги не приймає, враховуючи наступне:

За приписом, п.1 ч.2 ст.4 Цивільного кодексу УРСР (який діяв на момент укладання договору) цивільні права і обов'язки виникають, зокрема, з угод, передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.224 Цивільного кодексу УРСР за  договором  купівлі-продажу    продавець    зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вказувалося вище, 18.01.1997р. між Акціонерним товариством „Донецька кондитерська фабрика” та Відкритим акціонерним товариством „Металург” був підписаний договір купівлі-продажу.

За умовами зазначеного вище договору Відкрите акціонерне товариство „Металург”  прийняло на себе зобов'язання передати у власність покупця склади та будівлі загальною площею 2672 кв.м, підбудівлі площею 1592 кв.м, які розташовані за адресою: м.Донецьк-45, вул.Куйбишева, 69-71, а Акціонерне товариство „Донецька кондитерська фабрика” – оплатити вартість вказаних об'єктів.

Таким чином, внаслідок підписання договору у АТ „Донецька кондитерська фабрика” та ВАТ „Металург” виникли відповідні цивільні права та обов'язки.

Зокрема, в п.п.3, 5 договору купівлі-продажу встановлений обов'язок покупця оплати вартість нерухомого майна шляхом перерахування платіжними дорученнями на розрахунковий рахунок продавця суму, еквівалентну 200 000 доларам США за курсом Національного банку України на момент укладання договору.

Згідно із ст.161 Цивільного кодексу УРСР, ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов, зокрема, договору.

Відповідно до ст.162 Цивільного кодексу УРСР, ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України встановлений принцип господарського судочинства, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обгрунтування своїх вимог або заперечень.

За висновками суду, факт належного виконання позивачем своїх зобов'язань перед Відкритим акціонерним товариством „Металург” в частині сплати вартості придбаного майна  повністю підтверджено наданими до матеріалів справи  платіжними дорученнями: №8805 від 02.10.1997р., №8811 від 03.10.1997р., №1275 від 06.03.1998р., №1095 від 26.02.1998р., №8806 від 07.07.1997р., №8813 від 09.07.1997р., №564 від 02.02.1998р., №8809 від 08.08.1997р., №8809 від 21.08.1997р., №8803 від 18.07.1997р., №8803 від 29.07.1997р., №6613 від 06.05.1997р., №8803 від 11.07.1997р., №1292 від 09.03.1998р., №1478 від 16.03.1998р., №8811 від 01.09.1997р., №8809 від 10.09.1997р., №8804 від 07.08.1997р., №8802 від 30.07.1997р., №259 від 13.03.1997р., №6618 від 14.05.1997р., №906 від 16.02.1998р., №1002 від 19.02.1998р., №1695 від 25.03.1998р., №1499 від 17.03.1998р., №658 від 05.02.1998р., №625 від 04.02.1998р., №16 від 05.01.1998р., №57 від 08.01.1998р., №8813 від 29.09.1997р., №8805 від 01.10.1997р., №8806 від 03.12.1997р., №8815 від 08.12.1997р., №8813 від 29.09.1997р., №8805 від 01.10.1997р., №8808 від 25.09.1997р., №8011 від 24.09.1997р., №6614 від 10.12.1997р., №7602 від 12.12.1997р., №8803 від 18.09.1997р., №8814 від 19.09.1997р., №6610 від 12.12.1997р., №8819 від 02.12.1997р., №8805 від 22.09.1997р., №8011 від 23.09.1997р., №7602 від 12.12.1997р., №755 від 06.09.2007р. на загальну суму 378 260 грн., що відповідає 200 000 доларів США по курсу  1,8913 Національного банку України, який діяв на момент укладання договору.

          Таким чином, враховуючи фактичне перерахування Акціонерним товариством „Кондитерська фабрика „А.В.К.” грошових коштів за спірні об'єкти нерухомості у розмірі та в порядку, передбаченому умовами укладеного договору купівлі-продажу від 18.01.1997р., суд дійшов висновку, що свої зобов'язання зі сплати вартості придбаного майна позивач виконав в повному обсязі.

За умовами договору купівлі-продажу від 18.01.1997р. ВАТ „Металург”  прийняло на себе зобов'язання передати у власність АТ „Донецька кондитерська фабрика” склади та будівлі загальною площею 2672 кв.м, підбудівлі площею 1592 кв.м, які розташовані за адресою: м.Донецьк-45, вул.Куйбишева, 69-71.

Виходячи зі змісту інвентаризаційної справи №2/24521 Комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації м.Донецька”, м.Донецьк за адресою м.Донецьк, вул.Куйбишева, 69-71 розташовані, зокрема, наступні об'єкти нерухомості: будівля перевалки цукру (літера А-2),  будівля складу цукру (літера Б-2), будівля складу (літера Г-1).

За таких обставин, враховуючи дані інвентаризаційної справи №2/24521 та положення укладеного договору, судом встановлено, що передачі за договором від 18.01.1997р. підлягали будівля перевалки цукру (літера А-2) загальною площею 759, 2 кв.м,  будівля складу цукру (літера Б-2) загальною площею 535, 2 кв.м, будівля складу (літера Г-1) загальною площею 169 кв.м, які розташовані за адресою: м.Донецьк, вул.Куйбишева, 69-71.

Одночасно, згідно з наданим до матеріалів справи листом №1161 від 03.12.2007р., підписаним головним бухгалтером Акціонерного товариства „Кондитерська фабрика „А.В.К.” та інвентаризаційними картками обліку основних засобів перелічені вище будівлі знаходяться на балансі позивача з 1997р.

Таким чином, зобов'язання продавця щодо передачі спірного майна позивачу виконані повністю у 1997р.

Виходячи з вищевикладеного, приймаючи до уваги факт повного виконання позивачем своїх зобов'язань по оплаті нерухомого майна за договором від 18.01.1997р., а також враховуючи знаходження спірного майна на балансі Акціонерного товариства „Кондитерська фабрика „А.В.К.”  з 1997р., суд дійшов висновку щодо фактичного отримання позивачем вказаних вище об'єктів від Відкритого акціонерного товариства „Металург” та набуття ним права власності на будівлю перевалки цукру (літера А-2) загальною площею 759, 2 кв.м,  будівлю складу цукру (літера Б-2) загальною площею 535, 2 кв.м, будівлю складу (літера Г-1) загальною площею 169 кв.м, які розташовані за адресою: м.Донецьк, вул.Куйбишева, 69-71.

Посилання відповідача на ті обставини, що право власності позивача на спірне майно з його боку не оспорюється, спростовується фактичними обставинами та матеріалами справи.

Як встановлено судом, 29.05.2007р. позивач звернувся до відповідача з заявою про проведення державної реєстрації його права власності на спірне нерухоме майно (факт направлення заяви на адресу відповідача підтверджується наявною у матеріалах справи квитанцією №7873 від 29.05.2007р.).

За приписами п.3.4 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002р., розгляд заяви і прийняття рішення щодо реєстрації права або відмови в реєстрації проводиться у строк, який з дня отримання заяви БТІ не повинен перевищувати тридцяти календарних днів без урахування терміну проведення інвентаризаційних робіт, а також строку прийняття рішення органами, визначеними пунктом 6.1 цього Положення.

Проте, за твердженням позивача, які з боку відповідача не спростовані, у встановлений строк останнім не вчинено будь-яких дій щодо державної реєстрації або відмови у проведенні державної реєстрації права власності позивача на спірні об'єкти нерухомості, що є підставою для звернення позивача до суду.

Крім того, відповідно  до  ст.2  Закону  України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” відповідна державна реєстрація - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Таким чином, названі у цьому законі органи єдиної системи реєстрації відповідних прав можуть бути відповідачами за позовами про офіційне визнання права власності на об'єкт нерухомого майна.

Оскільки відповідно до пункту 5 розділу V „Прикінцеві положення” Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації, останні можуть бути відповідачами у таких справах.  

Твердження відповідача щодо неправомірності вимог Акціонерного товариства „Кондитерська фабрика „А.В.К.” з огляду на відсутність нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу від 18.01.1997р. є неправомірними враховуючи наступне:

Статтею 47 Цивільного кодексу УРСР (який діяв на момент підписання договору) було передбачено, що нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках, зазначених у законі.

Главою 20 Цивільного кодексу УРСР, яка регулювала відносини купівлі-продажу, не було встановлено обов'язковість нотаріального посвідчення угод купівлі-продажу нерухомого майна між юридичними особами.

За приписом ст.44 вказаного нормативного акту було передбачено, що угоди між юридичними особами можуть укладатись в простій письмовій формі.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що на момент укладання договору купівлі-продажу від 18.01.1997р. ВАТ „Металург”  та  АТ „Донецька кондитерська фабрика” було дотримано вимоги діючого на той час законодавства щодо форми договору.

За таких обставин, виходячи з того, що право власності позивача на спірне майно не визнається відповідачем, з урахуванням висновків суду щодо набуття позивачем права власності на спірне майно внаслідок укладання та повного виконання договору купівлі-продажу від 18.01.1997р., вимоги про визнання права власності на будівлю перевалки цукру (літера А-2) загальною площею 759, 2 кв.м,  будівлю складу цукру (літера Б-2) загальною площею 535, 2 кв.м, будівлю складу (літера Г-1) загальною площею 169 кв.м, які розташовані за адресою: м.Донецьк, вул.Куйбишева, 69-71, підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати підлягають віднесенню на позивача повністю.

За таких обставин, керуючись ст.ст.22,43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

                                                            ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства „Кондитерська фабрика „А.В.К.”, м.Донецьк до Комунального підприємства “Бюро технічної інвентаризації м.Донецька”, м.Донецьк задовольнити повністю.

Визнати право власності Акціонерного товариства „Кондитерська фабрика „А.В.К.”, м.Донецьк на будівлю перевалки цукру (літера А-2) загальною площею 759, 2 кв.м,  будівлю складу цукру (літера Б-2) загальною площею 535, 2 кв.м, будівлю складу (літера Г-1) загальною площею 169 кв.м, які розташовані за адресою: м.Донецьк, вул.Куйбишева, 69-71.

В судовому засіданні 12.12.2007р. оголошено повний текст рішення.

Суддя