Рішення

від 12.10.2006 по справі 8/160пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/160пн

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

12.10.06 р.                                                                                                   Справа № 8/160пн                               

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорська транспортна

                             компанія", м.Краматорськ, ЄДРПОУ 14328081

до відповідача   Виконавчого комітету Краматорської міської ради, м.Краматорськ,

                            ЄДРПОУ 04052809

про визнання права власності

                                                                                                Суддя Ємельянов А. С.

Представники:

від позивача: Даншин С.О. -юрисконсульт, Гура С.В. –заст. дир.

від відповідача: Мірошниченко А.Ю. – спец.

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Краматорська транспортна компанія", м.Краматорськ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Виконавчий комітет Краматорської міської ради, м.Краматорськ, про визнання права власності на побутове приміщення (літ.А-2), склад (літ.Г), склад (літ.Д), склад (літ.Е), склад (літ.Ж), склад (літ.О), гараж (літ.К), гараж (літ.Л), склад ПММ (літ.М), майстерню (літ.Н), розташовані по вул.Орджонікідзе, 14 в м.Краматорську.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на відсутність з його боку будь-яких порушень прав інших осіб під час будівництва спірних об'єктів.

Відповідач у відзиві на позовну заяву №01-31-1695 від 21.09.2006р. повідомив суд про ті обставини, що спірне будівництво є самочинним, проведеним позивачем без відповідних дозволів та узгоджень. Крім цього, як вказує відповідач, позивачем не доведено факту завершення будівництва спірних об'єктів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

Згідно з Державним актом на право постійного користування землею, зареєстрованим у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №00123, позивач є постійним користувачем земельної ділянки площею 0,7809 га по вул.Орджонікідзе у м.Краматорську.

Виходячи зі змісту позовної заяви, позивачем у 1999р. на території, розташованій по вул.Орджонікідзе, 14, у м.Краматорську, самовільно були збудовані побутове приміщення (літ.А-2), склад (літ.Г), склад (літ.Д), склад (літ.Е), склад (літ.Ж), склад (літ.О), гараж (літ.К), гараж (літ.Л), склад ПММ (літ.М) та майстерню (літ.Н).

Рішенням виконавчого комітету Краматорської міської ради від 20.02.2002р. задоволено вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорська транспортна компанія" про надання у користування земельної площі під вже зведені будівлі.

В зв'язку з відсутністю відповідних правоустановчих документів на спірні об'єкти, позивачем заявлені вимоги про визнання його права власності на побутове приміщення (літ.А-2), склад (літ.Г), склад (літ.Д), склад (літ.Е), склад (літ.Ж), склад (літ.О), гараж (літ.К), гараж (літ.Л), склад ПММ (літ.М), майстерню (літ.Н), розташовані по вул.Орджонікідзе, 14 в м.Краматорську.

Відповідач у відзиві на позовну заяву №01-31-1695 від 21.09.2006р. заперечень проти наявності у позивача права власності на спірне майно не надав. Одночасно, відповідачем повідомлено суд про ті обставини, що спірні об'єкти були збудовані позивачем самочинно, без отримання відповідних дозволів та узгоджень.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають залишенню без задоволення, враховуючи наступне:

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно у відповідності із ч.3 ст.376 Цивільного кодексу України може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 48 Закону України “Про власність” власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права і відшкодування завданих цим збитків. Захист права власності здійснюється судом або третейським судом.

За змістом п.2 ст.16 Цивільного кодексу України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ст.392 Цивільного процесуального кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його права власності.

Згідно ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатись до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

За таких обставин, керуючись вимогами вищенаведених статей, власник майна може звернутись до господарського суду з позовом про визнання його права власності лише у разі оспорювання або невизнання іншою особою цього права та у разі втрати ним правовстановлюючого документа.

Виходячи зі змісту наданого до матеріалів справи відзиву на позовну заяву №01-31-1695 від 21.09.2006р., відповідач проти наявності у позивача права власності на спірне майно не заперечує, зокрема, відповідачем лише вказано на ті обставини, що спірне будівництво є самочинним, проведеним позивачем без відповідних дозволів та узгоджень.

В судових засіданнях відповідачем також право власності позивача на спірне майно не оспорювалось.

Як встановлено судом, обґрунтовуючи факт оспорювання відповідачем права власності на спірне майно позивач посилається на рішення Управління містобудування та архітектури, згідно з яким повідомлено позивача про можливість узаконення самочинного будівництва після прийняття відповідного рішення про узаконення.

Згідно з наявною у матеріалах справи довідкою Головного управління статистики у Донецькій області №2-2/2954 від 27.09.2006р. Управління містобудування та архітектури є самостійною юридичною особою.

Таким чином, за наявними в матеріалах справи документами право власності позивача на спірні об'єкти нерухомості не визнається саме Управлінням містобудування та архітектури.

Одночасно, як вказувалось вище, доказів оспорювання прав власності позивача на спірне майно з боку відповідача, позивачем до матеріалів справи не надано.

За таких обставин, враховуючи, що позов пред'явлений до виконавчого комітету Краматорської міської ради, суд дійшов висновку про припущення позивачем порушення вимог ст.34 Господарського процесуального кодексу України в частині дотримання принципу належності доказів.

Зокрема, за наявними в матеріалах справи документами право власності позивача на спірні об'єкти не визнається саме Управлінням містобудування та архітектури, яке є самостійною юридичною особою та може бути відповідачем в суді, в той час, як відповідних доказів не визнання права власності позивача з боку відповідача не представлено.

Таким чином, відсутність оспорювання відповідачем прав позивача на спірні об'єкти нерухомості, є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог про визнання права власності на вказані об'єкти.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідачем право власності позивача

на спірні об'єкти не оспорюється, вимоги про визнання права власності на побутове приміщення (літ.А-2), склад (літ.Г), склад (літ.Д), склад (літ.Е), склад (літ.Ж), склад (літ.О), гараж (літ.К), гараж (літ.Л), склад ПММ (літ.М), майстерню (літ.Н), розташовані по вул.Орджонікідзе, 14 в м.Краматорську, підлягають залишенню без задоволення.

Судові витрати підлягають віднесенню на позивача повністю.

При розгляді справи судом встановлено, що позивачем при подачі позовної заяви сплачене державне мито в сумі 1221,15 грн., що перевищує розмір державного мита, встановленого для даної категорії справ.

За таких обставин, надлишково сплачене позивачем державне мито в сумі 1136,15 грн. підлягає поверненню з державного бюджету України на підставі ст.47 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 47, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

                                                          ВИРІШИВ:

Відмовити повністю в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорська транспортна компанія", м.Краматорськ до виконавчого комітету Краматорської міської ради, м.Краматорськ про визнання права власності на побутове приміщення (літ.А-2), склад (літ.Г), склад (літ.Д), склад (літ.Е), склад (літ.Ж), склад (літ.О), гараж (літ.К), гараж (літ.Л), склад ПММ (літ.М), майстерню (літ.Н), розташовані по вул.Орджонікідзе, 14 в м.Краматорську.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Краматорська транспортна компанія", м.Краматорськ з державного бюджету України надлишково сплачене державне мито в сумі 1136 грн. 15 коп.

Видати довідку.

В судовому засіданні 12.10.2006р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 13.10.2006р.

             Суддя                                                                                                       Ємельянов А.С.