Ухвала

від 03.09.2024 по справі 127/28975/24

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/28975/24

У Х В А Л А

03 вересня 2024 р.м.Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Медяна Ю.В. розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Семенюка Івана Васильовича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт», Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про визнання права власності на частку у спільній сумісній власності,

в с т а н о в и в:

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Семенюк І.В. подав заяву про забезпечення позову, в якій просить забезпечити позов шляхом зупинення на час розгляду справи примусової реалізації нерухомого майна: житлового будинку зі спорудами АДРЕСА_1 , загальною площею 227,3 кв.м., який належить ОСОБА_2 та земельну ділянку, площею 0,0600 га, кадастровий номер 0510137000:03:053:0138 від 19.07.2021 у виконавчому провадженні ВП №66138143 за постановою від 19.07.2021 про звернення стягнення на предмет іпотеки для задоволення вимог ТОВ «ОТП Факторинг Україна» за кредитним договором №CRL-SMEB00/292/2008 від 18.07.2008.

Заява мотивована тим, що в разі примусової реалізації спірного нерухомого майна буде порушено право позивача на житло та її право власності на спірне майно.

Дослідивши вказану заяву, матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову підлягає поверненню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних права бо інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч.1ст.151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 в справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) зазначено, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

Верховний Суд у своїй Постанові 17.10.2018 в справі № 183/5864/17-ц зазначив, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідач/а від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В своїй заяві представник позивача ОСОБА_1 адвокат Семенюк І.В. просить забезпечити позов у спосіб, передбачений п.6 ч.1 ст.150 ЦПК України.

Так, відповідно до п.6 ч.1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Суд звертає увагу, що вказаний захід забезпечення позову підлягає застосуванню лише у випадку, коли предметом позову є оскарження боржником у судовому порядку виконавчого документа. Водночас, предметом даного позову є визнання права власності на частку у спільній сумісній власності.

Також, представником позивача не доведено наявність підстав для заходів забезпечення позову у вигляді зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, який передбачений п.5 ч.1 ст.150 ЦПК України.

З аналізу вказаної норми вбачається, що вказаний захід забезпечення позову може застосовуватися лише до арештованого майна, у разі його продажу.

З доданої до позовної заяви вимоги приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Тимощука В.В. від 22.08.2021 у виконавчому провадженні №661138143 вбачається, що вказане виконавче провадження було відкрите на виконання виконавчого листа №127/8498/15, виданого Вінницьким міським судом Вінницької області 02.08.2017.

У вказаній вимозі приватний виконавець вимагає від ОСОБА_2 надати 03.09.2024 о 16:00 год. доступ приватному виконавцю виконавчого округу Вінницької області Тимощуку В.В. та суб`єкту оціночної діяльності суб`єкту господарювання до житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 227,3 кв.м. земельної ділянки, к/н 0510137000:03:053:0138 для огляду суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання об`єктів нерухомості з можливістю здійснювати фотофіксацію.

Водночас, до матеріалів позовної заяви не було надано доказів, що на вказане вище майно було накладено арешт, а також того, що здійснюється продаж вказаного майна.

Отже, представником позивача в порушення п.4 ч.1 ст.151 ЦПК України не обґрунтовано необхідність застосування забезпечення позову, саме шляхом зупинення на час розгляду справи примусової реалізації нерухомого майна за постановою про звернення стягнення на предмет іпотеки для задоволення вимог боржника.

Крім цього, заява про забезпечення позову, в порушення вимог п.6 ч.1 ст.151 ЦПК України, не містить пропозицій заявника щодо зустрічного забезпечення.

Таким чином, заява представника позивача ОСОБА_1 адвоката Семенюка І.В. не відповідає вимогам ст.151 ЦПК України.

Згідно з ч. 10ст. 153 ЦПК Українисуд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимогстатті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Повернення заяви не позбавляє права заявника після усунення зазначених недоліків звернутися до суду повторно.

На підставі викладеного та керуючись ст. 149, 151, 153 ЦПК України, суддя

у х в а л и в:

Повернути заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Семенюка Івана Васильовича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт», Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про визнання права власності на частку у спільній сумісній власності.

Ухвала може бути оскаржена протягом 15 днів з дня отримання її копії безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.

Суддя