Постанова

від 02.09.2024 по справі 910/2732/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2024 р. Справа№ 910/2732/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Суліма В.В.

Майданевича А.Г.

за участю секретаря судового засідання Безрука Д.Д.,

за участю представників:

від позивача: Тараненко С.В. - в порядку самопредставництва;

від відповідача: Антонова Г.І. - адвокатка;

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЯК ІНВЕСТ"

на рішення Господарського суду міста Києва від 17.04.2024 (повний текст складено - 17.04.2024)

у справі № 910/2732/24 (суддя Князьков В.В.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Київводоканал",

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЯК ІНВЕСТ",

про стягнення 840 331,92 грн,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст поданої заяви та рух справи

Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЯК ІНВЕСТ» про стягнення заборгованості за скид стічних вод без умов на скид в розмірі 840 331,92 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що всупереч п.8.1 Правил приймання стічних вод абонентів в систему каналізації міста Києва, які затверджено розпорядженням №1879 від 12.10.2011 виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), відповідачем в період з 01.03.2019 по 23.02.2022 здійснювався скид стічних вод без умов на скид.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.04.2024 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЯК ІНВЕСТ" про стягнення заборгованості за скид стічних вод без умов на скид в розмірі 840 331,92 грн - задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЯК ІНВЕСТ" на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" заборгованість за скид стічних вод без умов на скид у розмірі 840 331,92 грн та судовий збір в розмірі 12 604,98 грн.

3. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "МАЯК ІНВЕСТ" 10.05.2024 (зареєстровано 13.05.2024) звернулось через Електронний суд до Північного апеляційного господарського суду з скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 17.04.2024 у справі № 910/2732/24 про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.

Судом вчинено певні процесуальні дії. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2024 було задоволено клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження; поновлено скаржнику пропущений строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 17.04.2024 у справі №910/2732/24; відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою; призначено її до розгляду в судовому засіданні на 02.09.2024.

В судове засідання 02.09.2024 з`явилися представники обох сторін. Адвокатка апелянта подану скаргу підтримала, просила її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати з прийняттям нового - про відмову в позові повністю. Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

В судовому засіданні 02.09.2024 без виходу до нарадчої кімнати в порядку ст. 118, 207, 269 ГПК України було залишено без розгляду нові докази, долучені до апеляційної скарги з урахуванням наступних мотивів.

Так, скаржником до апеляційної скарги було додано нові докази, а саме, наступні копії: Технічних умов №12028 від 21.11.2016 на водопостачання об`єкта; Технічних умов №12047 від 21.11.2016 на каналізування об`єкта; Технічних умов №12028 від 23.10.2019 на водопостачання об`єкта; Технічних умов №12047 від 23.102019 на каналізування об`єкта; листа за вих. №438/15 від 25.02.2020 року; листа за вих. №2038/15 від 21.08.2020 року; листа за вих. №1447/15/15/02-21 від 24.09.2021 року; листа за вих. №54/15/15/02-22 від 21.01.2022 року.

Подаючи вказані нові докази разом з апеляційною скаргою, скаржник зазначив, що не отримував жодної судової кореспонденції ані засобами поштового зв`язку, ані через електронний кабінет ЄСІТС. В судовому засіданні підтримав позицію про приєднання їх до апеляційного провадження.

Водночас, з метою перевірки обставин отримання/неотримання апелянтом поштової судової кореспонденції в суді першої інстанції, судом апеляційної інстанції було надіслано запит до Державного підприємства «Інформаційні судові системи» надійшла інформація щодо отримання ТОВ "МАЯК ІНВЕСТ" щодо питань отримання електронних документів суду в електронний кабінет користувача та ОСОБА_1 ухвали Господарського суду міста Києва від 11.03.2024 у справі № 910/2732/24.

Державне підприємство зазначило у поданих відповідях те, що сповіщення про надходження документу «ст.176 Ухвала про відкриття провадження y справі (без виклику сторін)» (1363ade49aad5c0de0631406030a5eb9) від 11.03.2024 року по справі № 910/2732/24, яка перебуває в провадженні Господарського суду міста Києва, надійшло до розділу «Повідомлення» кабінету користувача ЕС «ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МАЯК ІНВЕСТ"» 11.03.2024 року о 15:45.

Таким чином, з наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що відповідач отримував судову кореспонденцію, зокрема, ухвалу суду про відкриття провадження у справі, що свідчить про обізнаність останнього про наявність даної судової справи. Тоді як адвокатка отримала 11.03.2024. Тому суд апеляційної інстанції не вважає даний випадок виключним в розумінні ст. 269 ГПК України.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що порядок подання доказів унормовано ст. 80 ГПК України, відповідно до ч. 1, 2, 4 якої учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду першої інстанції. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

В силу ч. 8 ст. 80 ГПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Разом з цим, в силу приписів ч. 3 ст. 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Водночас, заявником як підставу неподання нових доказів зазначено лише в тексті апеляційної скарги (без викладення клопотання в прохальній частині апеляційної скарги або окремого документу), що був необізнаний про відкриття провадження у даній справі.

Тоді як, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом доказів з порушенням встановленого строку - наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи. Вказаних обставин суд апеляційної інстанції не встановив.

Таким чином, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості прийняти нові докази, подані скаржником разом з апеляційною скаргою, оскільки апелянтом не доведено винятковість випадку неможливості подання таких доказів до суду першої інстанції. А тому в порядку ст. 118, 207, 269 ГПК України - такі докази було залишено судом апеляційної інстанції без розгляду.

Тоді як розгляд апеляційної скарги здійснювався судом апеляційної інстанції в межах на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи, які були подані у визначений законодавством процесуальний порядок.

4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених у ній доводів

Апелянт не погоджується з рішенням суду першої інстанції з урахуванням наступного.

Так, за доводами апелянта, відповідач на виконання «Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва», затверджених Розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12 жовтня 2011 року №1879 (надалі - Правила №1879 від 12.10.2011 року) постійно дотримувався вимог щодо отримання умов на скид стічних вод у систему каналізації міста Києва.

Більше того, позивач офіційним листом за вих. №438/15 від 25.02.2020 року продовжив термін для переоформлення паспорта водного господарства та отримання Умов на скид стічних вод до 14.08.2020 року. А також, позивач офіційним листом за вих. №2038/15 від 21.08.2020 року продовжив термін для переоформлення паспорта водного господарства та отримання Умов на скид стічних вод до 14.02.2021 року. Листом за вих. №1447/15/15/02-21 від 24.09.2021 року продовжив термін для переоформлення паспорта водного господарства та отримання Умов на скид стічних вод до 31.12.2021 року. А також листом за вих. №54/15/15/02-22 від 21.01.2022 року продовжив термін для переоформлення паспорта водного господарства та отримання Умов на скид стічних вод до 17.06.2022 року.

Апелянт зазначив, що в період з 01.03.2019 по 23.02.2022 року, за який позивачем заявлено стягнення, відповідачем повністю виконано умови Правил №1879 від 12.10.2011 на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва, що підтверджується погодженнями позивача на продовження терміну дії необхідних документів, тому немає правових та фактичних підстав для нарахування та стягнення господарської санкції в розмірі 840 331,92 грн., застосованої відповідачем до позивача у вигляді розрахунку №15/ВУ-Ф-04/204-02-2022 р. від 06.09.2022 року.

По-друге, скаржник зазначає, що незрозуміло, яким чином позивач взагалі дійшов до суми розміру стягнення. Так, згідно п.2.2. Правил №1879 від 12.10.2011, на які посилається позивач у тексті позовної заяви, він має право нараховувати плату із застосуванням коефіцієнтів кратності (розділ 7 цих Правил) у випадку виявлення порушень абонентами вимог цих Правил та умов договору або невиконання вимог акта.

Положеннями п. 7.10 Правил №1879 від 12.10.2011, на які посилається позивач у своєму розрахунку №15/ВУ-Ф-04/204-02-2022 від 06.09.2022, передбачено сплату п`ятикратного розміру штрафу за послуги водовідведення у випадках, передбачених п. 8.1. Правил. Це стосується випадків скиду стічних вод без одержання Умов на скид, причому у такому випадку абонент сплачує п`ятикратний розмір тарифу на послугу з водовідведення за весь період їх відсутності.

У той же час, у розрахунку № 15/ВУ-Ф-10/597-11-2020 від 24.02.2021, застосовано «коефіцієнт» 4, який не передбачений ані договором, ані Правилами №1879 від 12.10.2011. Тобто, за доводами скаржника, немає законних підстав ані для розрахунку, ані для стягнення саме вказаної суми.

А тому апелянт просив рішення суду першої інстанції скасувати з прийняттям нового - про відмову в задоволенні позову повністю.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Позивач у поданому відзиві (прийнятому в порядку ст. 263 ГПК України) не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з урахуванням наступного.

Так, позивач щодо посилань апелянта на технічні умови зазначив, що вони є виключно підставою для проектування і не дають права на проведення робіт по підключенню до міської каналізаційної мережі, тобто суть та зміст технічних умов полягає зазначенні певних параметрів та умов, яких абонент повинен дотримуватися для успішного виконання підключення до діючих мереж водопостачання і каналізації.

Вказані технічні умови не є дозволом на скид стічних вод без умов на скид. Зокрема, п. 3.3.2 Правил № 1879 визначає перелік документів необхідний для отримання абонентом умов на скид.

При цьому, позивач зазначає, що видача абоненту технічних умов на каналізування об`єкта жодним чином не звільняє такого абонента від обов`язку передбаченого Правилами № 1879 з отримання умов на скид.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається факт відсутності у відповідача у період з 01.03.2019 по 23.02.2022 Умов на скид та факт здійснення відповідачем скиду стічних вод за відсутності умов на скид.

Щодо доводів відповідача в частині визначення суми стягнення зазначив, що нарахування за скид стічних вод без умов на скид здійснено в чотирикратному розмірі тарифу, оскільки однократний розмір тарифу стічних вод уже застосовано при проведенні та виставлені відповідачу основних нарахувань за надані послуги з водопостачання та водовідведення, які ним оплачені, що підтверджується витягом з розрахункового листа контрагента.

При цьому, факт здійснення відповідачем повної оплати однократного розміру тарифу стічних вод свідчить про визнання відповідачем факту надання позивачем послуг з водовідведення стічних вод за період з 01.03.2019 по 23.02.2022 та їх споживання відповідачем.

А тому позивач просив апеляційну скаргу у даній справі залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

6. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи; обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначення відповідно до них правовідносин

Як правомірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 24.09.2022 між Відкритим акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" (найменування якого змінено на Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал") (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МАЯК ІНВЕСТ» (споживач) було укладено договір №01098/5-05 на послуги водопостання та водовідведення, за умовами п.1.1 якого постачальник зобов`язався надавати абоненту послуги з постачання питної води та водовідведення, а абонент зобов`язався розраховуватися за вищезазначені послуги на умовах, які визначені цим договором та Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 №65 (надалі Правила №65).

За умовами п. 2.1. договору №01098/5-05 від 24.09.2022 постачальник забезпечує постачання питної води, якість якої відповідає ДСТУ 2874-82 «Вода питна» та приймає каналізаційні стоки, які не перевищують гранично-допустимих концентрацій шкідливих речовин.

Згідно з п. 2.2. договору №01098/5-05 від 24.09.2022 абонент, зокрема, сплачує вартість наданих послуг за тарифами, встановленими в порядку, передбаченому чинним законодавством. У разі зміни тарифів сплата послуг абонентом здійснюється за новими тарифами з часу їх введення в дію без внесення змін до цього договору.

Кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показників з водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником абонента. Кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно із показниками водолічильника, та інших способів визначення об`ємів стоків, що потрапляють у міську каналізацію у відповідності до п.21.2 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах та селищах України (3.1., 3.3. договору №01098/5-05 від 24.09.2022).

Відповідно до п. 3.5 договору №01098/5-05 від 24.09.2022 абонент розраховується за надані послуги у порядку, встановленому органами виконавчої влади у п`ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи.

Пунктом 3.6 договору сторони погодили, що у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг абонент зобов`язаний у п`ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи, направити повноважного представника з обґрунтовуючими документами для проведення звірки розрахунків та підписання відповідного акту в цей же термін. При невиконанні цієї умови дані постачальника вважаються прийнятими абонентом.

Цей договір є безстроковим, діє на весь час надання послуг до моменту його розірвання і набуває чинності з моменту його підписання сторонами (п. 7.1. договору №01098/5-05 від 24.09.2022).

З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України (враховуючи, що спірні правовідносини сторін продовжували існувати під час набрання зазначеним нормативно-правовим актом законної сили) принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір №01098/5-05 від 24.09.2022 як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у сторін взаємних цивільних прав та обов`язків.

Як вказує позивач, 21.09.2022 Приватним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" було скеровано на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЯК ІНВЕСТ» лист-попередження від 06.09.2022, в якому вказано про порушення споживачем п.3.3 Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, що згідно з п.7.10 глави 7 Правил є підставою для сплати п`ятикратного розміру тарифу за послуги водовідведення. З огляду на наведене, постачальником висунуто вимогу про сплату п`ятикратного розміру тарифу за послуги водовідведення за здійснення у період з 01.03.2019 по 23.02.2022 скиду стічних вод без умов на скид, а саме 840 331,92 грн.

Проте, зі змісту позовної заяви вбачається, що вимоги Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" відповідачем виконано не було, плату за скид у період з 01.03.2019 по 23.02.2022 стічних вод без умов на скид не сплачено, що і стало підставою для звернення до суду з розглядуваним позовом.

ПОЗИЦІЯ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ

7. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, та застосовані ним положення законодавства

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно частини першої статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії, або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до чинних на час укладення договору Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України № 65 від 01.07.1994, водоканал надає послуги у забезпеченні питною водою та водовідведенні.

Правила користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України № 65 від 01.07.1994, втратили чинність 18.10.2008, у зв`язку із введенням в дію Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008.

З метою запобігання порушенням у роботі мереж і споруд каналізації, підвищення ефективності роботи і безпеки їх експлуатації та забезпечення охорони навколишнього природного середовища від забруднення скидами стічних вод виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) розпорядженням від 12.10.2011 року № 1879 затверджені Правила приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва (далі - Правила № 1879).

Відповідно до статей 30, 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"; статей 1, 2, 35, 38, 39, 42, 44, 70, 95, 99, 110, 111 Водного кодексу України (із змінами і доповненнями); статей 1 - 3, 5, 16, 19, 24, 31 - 35, 39 - 41, 47, 51, 68 - 70 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (із змінами і доповненнями); Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 № 37, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.04.2002 за № 403/6691; Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 № 37, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.04.2002 за № 402/6690; пунктів 1.2, 1.4, 2.3, розділів 3 - 5, 11 - 15 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.10.2008 за № 936/15627, та з метою запобігання порушенням у роботі мереж і споруд каналізації, підвищення ефективності роботи і безпеки їх експлуатації та забезпечення охорони навколишнього природного середовища від забруднення скидами стічних вод, в межах функцій органу місцевого самоврядування розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.10.2011 № 1879 було затверджено Правила приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва.

Правила поширюються на організації, установи, підприємства усіх форм власності та фізичних осіб - підприємців, що скидають всі види стічних вод у міську систему каналізації (крім балансоутримувачів житлового фонду та об`єктів соціально-культурного призначення, які не скидають стічні води технологічного та/або непобутового походження, або у яких немає орендарів чи інших суб`єктів, що скидають стічні води технологічного та/або непобутового походження). Означеним фактично спростовуються твердження відповідача у заяви про розгляд справи за правилами загального позовного провадження щодо нерозповсюдження нормативно-правових актів, на які посилається позивач, на відповідача.

Згідно з пунктом 2.4 Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва абоненти зобов`язані, зокрема, отримати умови на скид та укласти договір з водоканалом відповідно до статей 19, 20 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання".

Пунктом 3.3.1 Правил передбачено, що абоненти зобов`язані отримати у водоканалі умови на скид згідно з додатком 2.

Як вбачається з матеріалів справи, в порушення Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва відповідач у період з 01.03.2019 по 23.02.2022 здійснював скид стічних вод без отримання умов на скид.

Згідно п.7.10 Правил при виявленні факту порушення вимог Правил абоненти сплачують у п`ятикратному розмірі тарифу за послуги водовідведення у випадках, визначених у абзацах 3 - 8 пункту 8.6 розділу 8 цих Правил.

Абонент не має права скидати стічні води без одержання Умов на скид. За скидання стічних вод без Умов на скид або після закінчення строку їх дії абонент сплачує в п`ятикратному розмірі тариф на послугу з водовідведення за весь період їх відсутності (п. 8.1 Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва).

Разом з цим, з огляду на виявлення позивачем порушення Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, 21.09.2022 Приватним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" було скеровано на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЯК ІНВЕСТ» лист-попередження від 06.09.2022, в якому вказано про порушення споживачем п.3.3 Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, що згідно з п.7.10 глави 7 Правил є підставою для сплати п`ятикратного розміру тарифу за послуги водовідведення. З огляду на наведене, постачальником висунуто вимогу про сплату п`ятикратного розміру тарифу за послуги водовідведення за здійснення у період з 01.03.2019 по 23.02.2022 скиду стічних вод без умов на скид, а саме 840 331,92 грн.

В цій частині щодо доводів скаржника про застосування коефіцієнту 4, який не передбачено ані договором, а ні вказаними правилами, суд апеляційної інстанції приймає пояснення позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу щодо того, що нарахування за скид стічних вод (без визначених законодавством умов на скид) здійснено в чотирикратному розмірі тарифу, оскільки однократний розмір тарифу стічних вод уже застосовано при проведенні та виставлені відповідачу основних нарахувань за надані послуги з водопостачання та водовідведення, які були оплачені відповідачем, що підтверджується витягом з розрахункового листа контрагента. Вказана обставина не заперечувалась та не була спростовано відповідачем ані в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції. А тому доводи скаржника про необґрунтованість застосування вказаного коефіцієнту відхиляється судом апеляційної інстанції як неправомірні.

При цьому судом апеляційної інстанції перевірено здійснений позивачем та судом першої інстанції розрахунок, останній є арифметично вірним. Контррозрахунок відповідачем надано не було.

Більше того, факт здійснення відповідачем повної оплати однократного розміру тарифу стічних вод фактично свідчить про визнання відповідачем факту надання позивачем послуг з водовідведення стічних вод за період з 01.03.2019 по 23.02.2022 та їх споживання відповідачем.

Водночас, щодо доводів скаржника з посиланням на наявність технічних умов, отриманих останнім, суд апеляційної інстанції зазначає, що в цій частині враховує доводи позивача та положення п. 1.7 вказаних Правил, що 1.7. Стічні води можуть бути прийняті у міську каналізацію, якщо мережі та споруди абонента побудовані відповідно до проекту, розробленого згідно з виданими Водоканалом технічними умовами (далі - ТУ) на приєднання до міської каналізації, прийняті в експлуатацію згідно з вимогами Державних будівельних норм, абонентом одержані Умови на скид та укладений договір на послуги водопостачання та водовідведення.

Таким чином, з урахуванням вказаного вище положення слід розмежовувати поняття «технічних умов на приєднання до міської каналізації» та «умов на скид», що є фактично дозволом на здійснення скиду стічних вод. Вказане не є взаємозамінними документами в розумінні ст. 76-79, 80, 86, 269 ГПК України та регулюють різні взаємовідносини позивача та відповідача. Доказів отримання умов на скид матеріали справи не містять. А тому доводи скаржника в цій частині є необґрунтованими.

Отже, з огляду на виявлення позивачем порушення Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, з урахуванням надсилання також 21.09.2022 Приватним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЯК ІНВЕСТ» листа-попередження від 06.09.2022 (про порушення споживачем п.3.3 Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва) вказане згідно з п.7.10 глави 7 Правил є підставою для сплати п`ятикратного розміру тарифу за послуги водовідведення. А тому позовні вимоги про стягнення плати за скид відповідачем стічних вод без умов на скид у період з 01.03.2019 по 23.02.2022, Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЯК ІНВЕСТ» про стягнення заборгованості за скид стічних вод без умов на скид в розмірі 840 331,92 грн є обґрунтованими та такими, що правомірно задоволені судом першої інстанції.

Таким чином, правомірним є висновку суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог у даній справі. Інші доводи апелянта фактично направлені на переоцінку правильно встановлених судом першої інстанції обставин справи. А тому відхиляються судом через необґрунтованість. Суд апеляційної інстанції зазначає, що підстав для виходу за межі вимог та доводів апеляційної скарги (в розумінні ч. 4 ст. 269 ГПК України) не встановив.

8. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу - без задоволення. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість заявлених до стягнення позивачем позовних вимог.

Таким чином, на підставі ст. 2, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276 ГПК України - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги у даній справі без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

9. Судові витрати

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, понесений судовий збір за розгляд справи як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції покладається на скаржника в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 281 - 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЯК ІНВЕСТ" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.04.2024 у справі № 910/2732/24 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.04.2024 у справі № 910/2732/24 - залишити без змін.

3. Судовий збір, понесений у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на скаржника.

4. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, за загальним правилом, не підлягає оскарженню до Верховного Суду крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови складено 03.09.2024.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді В.В. Сулім

А.Г. Майданевич