Ухвала

від 04.09.2024 по справі 924/1351/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про відвід

"04" вересня 2024 р. Справа № 924/1351/20 (924/214/22)

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі судді: Розізнана І.В.

розглянувши без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 про відвід судді Миханюк М.В. від участі у розгляді справи № 924/1351/20 (924/214/22)

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 27.06.2024 (суддя Заярнюк І.В., повний текст складено 01.07.2024) у справі № 924/1351/20 (924/214/22)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальності "Технопарк Проскурів"

до Колективного підприємства "Агрофірми "Проскурів"

до Окремого структурного відділу "Лісомисливський відділ "Агрофірми "Проскурів"

про усунення перешкод у користуванні ТОВ "Технопарк Проскурів" приміщенням, що належне йому на праві власності та розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом зобов`язання КП Агрофірма "Проскурів" та Окремого структурного відділу "Лісомисливського відділу "Агрофірми "Проскурів" звільнити частину нежитлового приміщення: виробниче приміщення - 100 кв.м.; піднавіс - 255 кв.м.; піднавіс (склад) - 52,60 (а саме: піднавіс 23 кв.м., склад - 11.04 та 18.56 кв.м.); піднавіс - 53 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1

в межах справи № 924/1351/20

про банкрутство КП "Агрофірма "Проскурів"

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Північно-західного апеляційного господарського суду перебуває апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 27.06.2024 у справі № 924/1351/20 (924/214/22).

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.08.2024 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Тимошенко О.М., суддя Миханюк М.В., суддя Крейбух О.Г.) відкрито апеляційне провадження у справі №924/1351/20(924/214/22), розгляд апеляційної скарги призначено на 12.09.2024 о 11:00 год.

27.08.2024 до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Миханюк М.В. від участі у розгляді справи № 924/1351/20 (924/214/22).

Заявник вважає, що член судової колегії Миханюк М.В. є упередженою або ж зацікавленою у наслідках розгляду справи. Зазначає, що суддя Миханюк М.В. була членом інших судових колегій, які розглядали справи чи то позовного провадження в межах цієї справи про банкрутство, чи то самої справи про банкрутство КП "Агрофірма "Проскурів", з яких виділяє дві розглянуті справи з явно відвертими, на думку заявника, порушеннями норм як процесуального, так і матеріального права.

Заяву про відвід обґрунтовує: 1) об`єктивними припущеннями щодо заінтересованості судді у результаті розгляду справи; 2) сумнівами у юридичному професіоналізмі як складової частини об`єктивності судді Миханюк М.В.; 3) порушенням порядку визначення судді для розгляду справи, оскільки попередні судові рішення в межах однієї і тієї ж справи (два рішення) за участю судді Миханюк М.В. були скасовані судом касаційної інстанції.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.08.2024 колегією суддів у складі: головуючий суддя Тимошенко О.М., суддя Миханюк М.В., суддя Крейбух О.Г. визнано необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід судді Миханюк М.В. від участі у розгляді апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 27.06.2024 у справі № 924/1351/20 (924/214/22) та передано справу для проведення автоматичного розподілу та визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, для розгляду заяви про відвід колегії суддів.

У порядку, визначеному частиною 1 статті 32 ГПК України, згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.08.2023, заяву ОСОБА_1 про відвід судді Миханюк М.В. від розгляду справи №924/1351/20 (924/214/22) передано на розгляд судді Північно-західного апеляційного господарського суду Розізнаній І.В.

Розглянувши вказану заяву, суд не вбачає підстав для її задоволення з огляду на таке.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи. Положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР), закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" (Заява №7577/02) від 3 травня 2007 року встановлено, що "безсторонність", в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

За рішенням у справі "Олександр Волков проти України" від 9 січня 2013 (104) як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (її) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах "Фей проти Австрії", від 24 лютого 1993 року, Series A N 255, пп. 28 та 30, та "Веттштайн проти Швейцарії", заява №33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII). (105) Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (див. рішення у справі "Кіпріану проти Кіпру", заява №73797/01, п. 119, ECHR 2005-XIII). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (див. рішення від 10 червня 1996 року у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства", п. 32, Reports 1996-III). (106) У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26 жовтня 1984 року у справі "Де Куббер проти Бельгії", Series A, №86).

В рішенні у справі "Білуха проти України" (Заява №33949/02) від 09.11.2006 сказано: "стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтями 35, 36 Господарського процесуального кодексу України.

В силу положень частин другої та третьої статті 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.

За приписами частин 7, 8, 11 статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Як встановлено вище, заява ОСОБА_1 обґрунтована необ`єктивністю та зацікавленістю судді Миханюк М.В. у вирішенні даної справи, що може слугувати підставою сумніву в її безсторонності в розумінні пункту 5 частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої підставою для відводу є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

В свою чергу в силу частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами. Задоволення заяви про відвід судді повинно обґрунтовуватися посиланням на обставини, про які йдеться в статті 35 ГПК України, із зазначенням та поданням доказів, які їх підтверджують.

Апеляційним господарським судом встановлено, що в провадженні Північно-західного апеляційного господарського суду перебувала справа №924/1351/20 (924/1227/23), де постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 (головуючий суддя Миханюк М.В., судді Саврій В.А., Коломис В.В.) ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 01.12.2023, якою вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на приміщення ресторану "Жовтневий", реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 111399468101, що розташоване у м. Хмельницькому по вул. Проскурівській, 44 - скасовано, а у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено. Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.05.2024 постанову суду апеляційної інстанції скасовано, а ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

Також в межах даної справи про банкрутство КП "Агрофірма "Проскурів" перебувала на розгляді справа № 924/1351/20 (924/995/22), де рішенням суду першої інстанції від 05.10.2023 позов КП "Агрофірма "Проскурів" задоволено частково. Витребувано у відповідачів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 земельні ділянки. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду (колегія у складі суддів Саврія В.А., Миханюк М.В. та Коломис В.В.) від 17.01.2024 рішення суду першої інстанції від 05.10.2023 скасовано та відмовлено КП "Агрофірма "Проскурів" у позові. Постановою Верховного суду від 05.03.2024 постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.01.2024 у справі № 924/1351/20 (924/995/22) скасовано. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.10.2023 у справі №924/1351/20 (924/995/22) залишено в силі.

Заявником звертається увага, що при вирішенні інших справ суддею Миханюк М.В. невірно були оцінені докази і, як наслідок, невірно встановленні обставини справи.

Однак, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що зазначені в заяві доводи розцінюються як незгода сторони з процесуальними діями та рішеннями судді у іншій справі, що не є підставою для відводу в силу частини 4 статті 35 ГПК України.

У разі незгоди особи з прийнятим судом рішенням, процесуальний закон унормував особі право на його оскарження в установленому законом порядку, для чого в Україні, відповідно до Конституції України та Закону України "Про судоустрій і статус суддів", діють суди апеляційної та касаційної інстанцій. Так, право на апеляційне та касаційне оскарження є невід`ємною складовою права на справедливий суд.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя.

Неможливість для учасника справи заявити відвід з підстав незгоди з рішенням або окремою думкою судді в інших справах чи висловленою публічно думкою судді щодо того чи іншого юридичного питання обґрунтовується необхідністю дотримання одного з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів.

Також, колегія суддів звертає увагу, що за приписами статті 34 ГПК України питання, що виникають під час колегіального розгляду справи судом, вирішуються більшістю голосів суддів. Головуючий голосує останнім. При ухваленні рішення з кожного питання жоден із суддів не має права утримуватися від голосування та підписання рішення чи ухвали. Судді не мають права розголошувати міркування, що були висловлені у нарадчій кімнаті. Суддя, не згодний з рішенням, може письмово викласти свою окрему думку.

Тлумачення приписів статті 34 ГПК України дозволяє дійти висновку про те, що головуючого, як і судді - члена колегії у колегіальному складі суду не наділено особливими процесуальними правами порівняно з іншими суддями, а розгляд справи в колегіальному складі суду означає, що всі процесуальні питання вирішуються судом колегіально без наявності будь якого пріоритету в кожного окремого члена колегії суддів щодо суті та змісту рішення, яке приймається.

Щодо доводів заявника, про порушення порядку визначення судді для розгляду справи, то суд звертає увагу, що відповідно до норм Кодексу України з процедур банкрутства за своєю процесуальною формою процедура банкрутства складається з двох частин, а саме: основного провадження у справі про банкрутство та відокремленого від основного процесу провадження, у якому вирішуються майнові спори, стороною яких є боржник відповідно до ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства. Порядок розгляду справ у відокремленому провадженні, регламентований ГПК з урахуванням особливостей ст.7 КУзПБ.

За умовами п. 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду (затвердженого Рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010, із змінами та доповненнями). На виконання вимог даного Положення, рішенням зборів суддів Північно-західного апеляційного господарського суду № 1 від 04.10.2018 (з подальшими змінами та доповненнями) затверджено "Засади використання автоматизованої системи документообігу у Північно-західному апеляційному господарському суді".

Відповідно до підпункту 7.1. пункту 7 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, передача судової справи раніше визначеному судді (колегії суддів) проводиться, серед іншого, щодо апеляційних скарг в межах справи про банкрутство та апеляційних скарг позовного провадження у межах справи про банкрутство, які надійшли до закінчення апеляційного провадження, у тому числі щодо всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спорів про визнання недійсними результатів аукціону; спорів про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спорів про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спорів про стягнення заробітної плати; спорів про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спорів щодо інших вимог до боржника відповідно до ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства.

Згідно підпункту 7.3 пункту 7 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, результатом розподілу судової справи шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді є протокол передачі судової справи раніше визначеній колегії суддів, що створюється в автоматизованій системі уповноваженою особою апарату суду.

Суд звертає увагу, що на розгляді у Північно-західному апеляційному господарському суді перебувала справа № 924/1351/20 про банкрутство Колективного підприємства "Агрофірма "Проскурів".

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду даної справи у складі: головуючий суддя Саврій В.А., суддя Коломис В.В., суддя Миханюк М.В.

Тобто даною колегією суддів здійснювалося апеляційне провадження безпосередньо у справі № 924/1351/20 про банкрутство ТОВ "Агрофірма "Проскурів", відтак справи позовного провадження у межах справи про банкрутство були розподілені за принципом незмінності складу суду та передані на розгляд раніше визначеному складу суду.

Скасування судового рішення у справі про банкрутство, в яких суддя Миханюк М.В. брала участь при апеляційному перегляді, не може вважатися беззаперечною підставою для відводу, зокрема, при апеляційному перегляді справ за результатами розгляду заяв, поданих в порядку ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства.

Суд вважає, що доводи, викладені заявником у заяві про відвід, не можна вважати об`єктивно обґрунтованими, оскільки вони не свідчать про упередженість та необ`єктивність судді Миханюк М.В. під час розгляду даної справи, безпосередньо та однозначно не вказують на її особисту небезсторонність чи упереджене ставлення до заявника або особисту прихильність до інших учасників справи, не вмотивовані та не підтверджені жодними доказами і ґрунтуються виключно на припущеннях.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про відвід судді Миханюк М.В. від участі у розгляді апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 27.06.2024 у справі № 924/1351/20 (924/214/22) не підлягає задоволенню як безпідставна та необґрунтована.

Керуючись ст.ст. 35, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Миханюк М.В. від участі у розгляді апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 27.06.2024 у справі № 924/1351/20 (924/214/22) - відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Розізнана І.В.