Ухвала

від 02.09.2024 по справі 922/2242/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"02" вересня 2024 р. м. ХарківСправа № 922/2242/24

Господарський суд Харківської області у складі:

суддя Хотенець П.В.

розглянувши справу

за позовом Акціонерного товариства "Мегабанк", м. Харків 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська овочева фабрика", м. Харків про стягнення 200000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Акціонерне товариство "Мегабанк", м. Харків звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська овочева фабрика", м. Харків, в якій просить суд стягнути з відповідача частину простроченої заборгованості за кредитним договором у розмірі 200000,00 грн. Просить покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору. Також у позовні заяві просить суд залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03 липня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі № 922/2242/24; ухвалено розгляд справи № 922/2242/24 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; клопотання позивача про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Фонду гарантування вкладів задоволено та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів.

09 липня 2024 року через систему "Електронний суд" Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківська овочева фабрика" подано заперечення (вхідний № 17544) проти вирішення спору в господарському суд. В запереченні відповідач зазначає, що в пункті 10.1 кредитного договору № 20-06в/2021 від 18 листопада 2021 року сторони передбачили третейське застереження, згідно з яким всі спори, що виникають за цим договором між сторонами, підвідомчі третейським судам та не заборонені чинним законодавством України на момент підписання цього договору, розглядаються Постійно діючим Третейським судом при Асоціації "Слобожанська Перспектива" (Третейський суд) у відповідності з його Регламентом. Сторони погоджуються, що розгляд спорів у Третейському суді буде здійснюватися одноособово. Сторони доручають Голові Третейського суду призначити третейського суддю зі списку суддів Третейського суду. Сторони ознайомленні з Регламентом Третейського суду. Вказане третейське застереження є чинним, недійсним судом не визнавалося, а тому відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківська овочева фабрика" наполягає на вирішенні даного спору саме третейським судом. Суд приймає та долучає до матеріалів справи надані заперечення..

18 липня 2024 року через систему "Електронний суд", Фондом гарантування вкладів подано письмові пояснення (вхідний № 18241), в яких третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача підтримує заявлені позовні вимоги. Суд приймає та долучає до матеріалів справи надані письмові пояснення.

30 липня 2027 року через систему "Електронний суд", Акціонерним товариством "Мегабанк" подано письмові пояснення (вхідний № 19171), в яких позивач просить суд розгляд справи № 922/2242/24 здійснювати у порядку господарського судочинства. Суд приймає та долучає до матеріалів справи надані пояснення.

Розглянувши заперечення відповідача проти розгляду справи господарським судом, суд зазначає наступне.

Згідно абзацу 2 статті 1 Закону України "Про третейські суди", до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про третейські суди", третейський суд - недержавний незалежний орган, що утворюється за угодою або відповідним рішенням заінтересованих фізичних та/або юридичних осіб у порядку, встановленому цим Законом, для вирішення спорів, що виникають із цивільних та господарських правовідносин; третейська угода - угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом;

Згідно статті 5 Закону України "Про третейські суди" юридичні та/або фізичні особи, а також адміністратор за випуском облігацій, який діє в інтересах власників облігацій відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону. Спір може бути переданий на вирішення третейського суду до прийняття компетентним судом рішення у спорі між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих самих підстав.

Відповідно до частин 1, 4, 6-9 статті 12 Закону України "Про третейські суди", третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами або міститься у проспекті цінних паперів (рішенні про емісію цінних паперів), що передбачає призначення адміністратора за випуском облігацій, чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв`язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує. Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору. У разі недодержання правил, передбачених цією статтею, третейська угода є недійсною. Третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом.

Згідно частин 1, 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, спір, який відноситься до юрисдикції господарського суду, може бути переданий сторонами на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу. Будь-які неточності в тексті угоди про передачу спору на вирішення до третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу та (або) сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності повинні тлумачитися судом на користь її дійсності, чинності та виконуваності.

Відповідно до абзаців 1, 3 частини 6 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, угода сторін про передачу спору на розгляд третейського суду допускається. До третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

Згідно пункту 7 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Тобто, у разі наявності між сторонами спору третейської угоди та поданого відповідачем відповідно до вимог ГПК України заперечення щодо розгляду спору в господарських судах, господарський суд зобов`язаний залишити позов без розгляду за умови, якщо суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Як зазначено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11 січня 2024 року у cправі № 922/3176/23 (пункти 42, 43 Постанови), Верховний Суд у своїх постановах, в яких вирішувалось питання виконання сторонами третейського застереження, неодноразово вказував, що у разі наявності арбітражної угоди між сторонами спору та поданого стороною відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України клопотання про припинення провадження господарський суд може продовжити розгляд справи за умови встановлення в передбаченому законом порядку недійсності, втрати чинності або неможливості виконання вказаної угоди не пізніше початку розгляду справи по суті; господарський суд має тлумачити будь-які неточності в тексті арбітражної угоди та розглядати сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності на користь її дійсності, чинності та виконуваності, забезпечуючи принцип автономності арбітражної угоди; суд може визнати угоду такою, що не може бути виконана, внаслідок істотної помилки сторін у назві арбітражу, до якого передається спір (відсилання до неіснуючої арбітражної установи), за умови відсутності в арбітражній угоді вказівки на місце проведення арбітражу чи будь-яких інших положень, які б дозволяли встановити дійсні наміри сторін щодо обрання певної арбітражної установи чи регламенту, за яким має відбуватися арбітражний розгляд. У разі невизначеності арбітражної установи сторона арбітражної угоди не має обов`язку перед зверненням до компетентного державного суду звертатися до однієї чи декількох арбітражних установ для того, щоб вони вирішили питання щодо своєї компетенції стосовно цього спору (зокрема, такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 серпня 2018 року у справі № 906/493/16 та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19 грудня 2023 року у справі № 910/8659/23).

Під час вирішення питання залишення позову без розгляду з підстав, передбачених пунктом 7 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має встановити наявність сукупності таких умов: існування арбітражної угоди, за якою позов у питанні, що порушено у державному суді, належить до компетенції третейського суду; від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді; встановлення судом дійсності, чинності та виконуваності арбітражної угоди.

Відповідно до частин 1-5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі, крім випадків, передбачених статтею 252-1 цього Кодексу. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Таким чином, з огляду на положення статті 252 Господарського процесуального кодексу України та зважаючи на те, що з дня відкриття провадження у справі № 922/2242/24 ухвалою суду від 03 липня .2024 року до дня подання до суду відповідачем заперечення проти вирішення спору в господарському суді (від 09 липня 2024 року) не пройшло 30 днів та враховуючи, що відповідачем наразі не подано до суду жодної заяви щодо суті спору, вказане заперечення проти вирішення спору в господарському суді подане відповідачем до суду в межах строку, встановленого пунктом 7 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Як вже зазначалося вище, Акціонерне товариство "Мегабанк" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовними вимогами про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська овочева фабрика" частини простроченої заборгованості за кредитним договором №20-06в/2021 від 18 листопада 2021 року, а саме: нарахованих процентів за кредитом за період з 01 грудня 2021 року по 29 грудня 2021 року у розмірі 200000,00 грн.

З тексту наданої позивачем до позову копії кредитного договору №20-06в/2021 від 18 листопада 2021 року вбачається, що в пункті 10.1 зазначеного кредитного договору сторони передбачили, що всі спори, що виникають за цим договором між сторонами, підвідомчі третейським судам та не заборонені чинним законодавством України на момент підписання цього договору, розглядаються Постійно діючим Третейським судом при Асоціації "Слобожанська Перспектива" (далі - Третейський суд) у відповідності з його Регламентом. Сторони погоджуються, що розгляд спорів у Третейському суді буде здійснюватися одноособово. Сторони доручають Голові Третейського суду призначити третейського суддю зі списку суддів Третейського суду. Сторони ознайомленні з Регламентом Третейського суду.

Суд зазначає, що з огляду на положення статті 2 Закону України "Про третейські суди", умови пункту 10.1 кредитного договору №20-06в/2021 від 18 листопада 2021 року за своєю суттю є третейською угодою, укладеною між позивачем та відповідачем.

В матеріалах справи відсутні докази визнання недійсною вказаної третейської угоди. Будь-яких обставин, які б могли свідчити про те, що зазначена третейська угода втратила чинність, судом не встановлено.

У згаданих вище постановах Верховного Суду було наголошено, що суд може визнати угоду такою, що не може бути виконана, внаслідок істотної помилки сторін у назві арбітражу, до якого передається спір (відсилання до неіснуючої арбітражної установи), за умови відсутності в арбітражній угоді вказівки на місце проведення арбітражу чи будь-яких інших положень, які б дозволяли встановити дійсні наміри сторін щодо обрання певної арбітражної установи чи регламенту, за яким має здійснюватись арбітражний розгляд.

В даній справі сторони в укладеній між ними третейській угоді (пункт 10.1 кредитного договору №20-06в/2021 від 18 листопада 2021 року) чітко визначили найменування третейського суду, на розгляд якому передаються спори за вказаним кредитним договором, а саме: Постійно діючий Третейський суд при Асоціації "Слобожанська Перспектива".

Згідно з інформацією, розміщеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридична особа - Асоціація "Слобожанська Перспектива" (код ЄДРПОУ 35475082), місцезнаходження: 61057, м. Харків, вул. Донця-Захаржевського, буд. 6/8, зареєстрована 18 січня 2008 року, номер запису: 14801020000039273 та на теперішній час не є припиненою, що підтверджується наявним у справі відповідним Витягом із зазначеного Реєстру.

Будь-які докази щодо відсутності згаданого третейського суду за вищезазначеною адресою, а також докази, які б свідчили про припинення чи зупинення роботи відповідного третейського суду, або докази на підтвердження наявності помилки у назві третейського суду в укладеній між сторонами третейській угоді, в матеріалах справи відсутні.

Крім того, позивачем не надано до матеріалів позову доказів звернення позивача до Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Слобожанська Перспектива" із позовними вимогами про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська овочева фабрика" частини простроченої заборгованості за кредитним договором №20-06в/2021 від 18 листопада 2021 року, а саме: нарахованих процентів за кредитом за період з 01 грудня 2021 року по 29 грудня 2021 року у розмірі 200000,00 грн.

Таким чином, враховуючи, що сторони в третейській угоді, викладеній в укладеному між ними кредитному договорі, чітко встановили, що всі спори за цим договором мають бути розглянутими та вирішеними Постійно діючим третейським судом при Асоціації "Слобожанська Перспектива", та враховуючи, що відповідач до початку розгляду справи по суті та до подання ним першої заяви щодо суті спору, подав заперечення проти вирішення даного спору у господарському суді, з огляду на те, що в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про припинення чи зупинення роботи зазначеного третейського суду, а також відсутні докази того, що укладена між сторонами третейська угода про передачу спору на вирішення вказаного третейського суду є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення даного позову без розгляду на підставі пункту 7 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Суд зауважує, що за усталеною практикою Європейського суду з прав людини добровільна відмова від судового порядку вирішення спору на користь арбітражу є загалом прийнятною в аспекті дотримання статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. зокрема рішення у справі Suovaniemi and others v. Finland, заява № 31737/96, 23 лютого 1999 року), тому залишення судом без розгляду позову через наявність арбітражної угоди саме по собі не становить неприйнятного обмеження доступу до суду.

Відповідно до частини 2 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Згідно пункту 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", у разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням)), сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Таким чином, враховуючи залишення позову без розгляду сплачена сума судового збору може бути повернута за письмовим клопотанням особи, яка його сплатила.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1, 2, 5, 12 Закону України "Про третейські суди", статтями 2, 4, 13, 22, 42, 46, 74, пунктом 7 частини 1 та частини 2 статті 226, статтями 232-235, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов залишити без розгляду.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

3. Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу, в порядку статтей 255-257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Ухвалу складено та підписано 02.09.2024 року.

СуддяП.В. Хотенець