Постанова

від 07.11.2024 по справі 922/2242/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2024 року м. Харків Справа № 922/2242/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О. , суддя Лакіза В.В.

за участі секретаря судового засідання Андерс О.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції апеляційну скаргу (вх.№2143Х/2) позивача -Акціонерного товариства Мегабанк на ухвалу Господарського суду Харківської області від 02.09.2024 у справі №922/2242/24 (повний текст ухвали складено та підписано 02.09.2024 суддею Хотенцем П.В. у приміщенні Господарського суду Харківської області)

за позовом Акціонерного товариства Мегабанк, м.Харків,

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, м.Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю Харківська овочева фабрика, м.Харків,

про стягнення 200000,00 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Акціонерне товариство "Мегабанк" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська овочева фабрика", в якій просить суд стягнути з відповідача частину простроченої заборгованості за кредитним договором від 18.11.2021 № 20-06в/2021 у розмірі 200000 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.09.2024 у справі №922/2242/24 позов залишено без розгляду.

В обґрунтування ухвали суд послався на наявність передбачених пунктом 7 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України підстав для залишення позову без розгляду, з огляду на те, що: з тексту наданої позивачем до позову копії кредитного договору №20-06в/2021 від 18.11.2021 вбачається, що в пункті 10.1 кредитного договору від 18.11.2021 № 20-06в/2021 сторони передбачили, що всі спори, що виникають за цим договором між сторонами, підвідомчі третейським судам та не заборонені чинним законодавством України на момент підписання цього договору, розглядаються Постійно діючим Третейським судом при Асоціації "Слобожанська Перспектива" у відповідності з його Регламентом, що за визначенням статті 2 Закону України "Про третейські суди" за своєю суттю є третейською угодою, укладеною між позивачем та відповідачем; відповідач до початку розгляду справи по суті та до подання ним першої заяви щодо суті спору, подав заперечення проти вирішення даного спору у господарському суді; у матеріалах справи відсутні докази визнання недійсною вказаної третейської угоди або будь-яких обставин, які б могли свідчити про те, що зазначена третейська угода втратила чинність; сторонами чітко визначили найменування третейського суду, на розгляд якому передаються спори за вказаним кредитним договором, відомості про який як юридичну особу, в тому числі адресу місцезнаходження містяться в Єдиного державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за інформацією якого та на теперішній час ця юридична особа не є припиненою, а у матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо відсутності згаданого третейського суду за вищезазначеною адресою, а також докази, які б свідчили про припинення чи зупинення роботи відповідного третейського суду, або докази на підтвердження наявності помилки у назві третейського суду в укладеній між сторонами третейській угоді.

Позивач з ухвалою господарського суду Харківської області від 02.09.2024 у справі №922/2242/24 не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить зазначену ухвалу скасувати та направити справу №922/2242/24 до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив про безпідставність висновку суду щодо наявності передбачених пунктом 7 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України підстав для залишення позову без розгляду, оскільки судом не враховано, що третейська угода, яка міститься в пункті 10.1 кредитного договору від 18.11.2021 № 20-06в/2021, не містить відомостей про місце проведення арбітражу, що свідчить про її невиконуваність.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.09.2024 для розгляду справи сформовано склад суду: головуючий суддя-доповідач Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О., суддя Лакіза В.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Мегабанк на ухвалу Господарського суду Харківської області від 02.09.2024 у справі №922/2242/24 та повідомлено учасників справи про призначення розгляду апеляційної скарги на 07.11.2024 о 12:30 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, у залі засідань №104.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.10.2024 задоволено клопотання представника Акціонерного товариства Мегабанк, адвоката Беринді О.О., про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, та ухвалено судове засідання 07.11. 2024 р. о 12:30 год. у справі №922/2242/24 проводити за участю представника Акціонерного товариства Мегабанк, адвоката Беринді О.О., в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку.

30.10.2024 від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшов відзив на апеляціну скаргу, в якому Фонд підтримав доводи апеляційної скарги.

В судовому засіданні представники позивача та третьої особи підтримали апеляційну скаргу, а представник відповідача проти її доводів заперечив.

Відповідно до частин 1, 2 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши у межах доводів та вимог апеляційної скарги законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

Предметом даного апеляційного перегляду є ухвала господарського суду першої інстанції залишення позову без розгляду на підставі пункту 7 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 5 статті 4 Господарського процесуального кодексу України допускається угода сторін про передачу спору на розгляд третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу). До міжнародного комерційного арбітражу за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що відповідає вимогам, визначеним законодавством України про міжнародний комерційний арбітраж, крім випадків, визначених законом.

Частинами 1, 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що спір, який відноситься до юрисдикції господарського суду, може бути переданий сторонами на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, крім спорів, визначених у пункті 1 цієї статті. Будь-які неточності в тексті угоди про передачу спору на вирішення до третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу та (або) сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності повинні тлумачитися судом на користь її дійсності, чинності та виконуваності.

У пункті 7 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що суд залишає позов без розгляду, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Наведене дає підстави для висновку про те, що при вирішенні питання про залишення позову без розгляду з підстав, передбачених пунктом 7 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, господарському суду слід встановити наявність сукупності таких умов: існування арбітражної угоди, за якою позов у питанні, що порушене у державному суді, відноситься до компетенції арбітражу; від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді; встановлення судом дійсності, чинності та виконуваності третейської угоди.

При цьому суд може визнати угоду такою, що не може бути виконана, внаслідок істотної помилки сторін у назві арбітражу, до якого передається спір (відсилання до неіснуючої арбітражної установи), за умови відсутності в арбітражній угоді вказівки на місце проведення арбітражу чи будь-яких інших положень, які б дозволяли встановити дійсні наміри сторін щодо обрання певної арбітражної установи чи регламенту, за яким має здійснюватись арбітражний розгляд. У разі невизначеності арбітражної установи сторона арбітражної угоди не має обов`язку перед зверненням до компетентного державного суду звертатися до однієї чи декількох арбітражних установ для того, щоб вони вирішили питання щодо своєї компетенції стосовно цього спору. Господарський суд має тлумачити будь-які неточності в тексті арбітражної угоди та розглядати сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності на користь її дійсності, чинності та виконуваності, забезпечуючи принцип автономності арбітражної угоди

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 07.05.2019 у справі № 921/421/18, від 24.07.2019 у справі № 904/3096/18, від 13.06.2019 у справі № 913/488/18, від 25.06.2019 у справі № 911/1696/18, від 15.10.2019 у справі № 911/1595/18, від 26.07.2021 у справі № 908/16/21, від 28.09.2021 у справі № 910/1022/21, від 19 грудня 2023 року у справі № 910/8659/23,від 11.01.2024 у cправі № 922/3176/23, а також постанові у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.08.2018 року у справі № 906/493/16.

Господарський суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність зазначених умов для залишення позову без розгляду.

Статтею 5 Закону України "Про третейські суд" передбачено, що юридичні та/або фізичні особи, а також адміністратор за випуском облігацій, який діє в інтересах власників облігацій відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

Спір може бути переданий на вирішення третейського суду до прийняття компетентним судом рішення у спорі між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих самих підстав.

Статтею 6 Закону України "Про третейські суд" передбачено, що третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком:

1) справ у спорах про визнання недійсними нормативно-правових актів;

2) справ у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов`язаних із задоволенням державних потреб;

3) справ, пов`язаних з державною таємницею;

4) справ у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, крім справ у спорах, що виникають із шлюбних контрактів (договорів);

5) справ про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом;

6) справ, однією із сторін в яких є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт під час здійснення ним владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, державна установа чи організація, казенне підприємство;

7) справ у спорах щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки;

8) справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення;

9) справ у спорах, що виникають з трудових відносин;

10) справ, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, пов`язаних із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цих товариств;

11) інших справ, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції або Конституційним Судом України;

12) справ, коли хоча б одна із сторін спору є нерезидентом України;

13) справ, за результатами розгляду яких виконання рішення третейського суду потребуватиме вчинення відповідних дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами та іншими суб`єктами під час здійснення ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень;

14) справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).

Відповідно до статті 2 Закону України «Про третейські угоди» третейська угода - угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом.

Згідно зі статтею 12 Закону України "Про третейські суди" третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.

Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами або міститься у проспекті цінних паперів (рішенні про емісію цінних паперів), що передбачає призначення адміністратора за випуском облігацій, чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв`язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує.

Третейська угода має містити відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, предмет спору, місце і дату укладання угоди.

Недійсність окремих положень договору, контракту, що містить третейське застереження, не тягне за собою недійсність такого третейського застереження.

Третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом.

В пункті 10.1 кредитного договору від 18.11.2021 № 20-06в/2021 сторони передбачили, що всі спори, що виникають за цим договором між сторонами, підвідомчі третейським судам та не заборонені чинним законодавством України на момент підписання цього договору, розглядаються Постійно діючим Третейським судом при Асоціації "Слобожанська Перспектива" у відповідності з його Регламентом, що за визначенням статті 2 Закону України "Про третейські суди" за своєю суттю є третейською угодою, укладеною між позивачем та відповідачем.

Відповідно до частин 1-5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі, крім випадків, передбачених статтею 252-1 цього Кодексу. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Таким чином, з огляду на положення статті 252 Господарського процесуального кодексу України та зважаючи на те, що з дня відкриття провадження у справі № 922/2242/24 ухвалою суду від 03 липня 2024 року до дня подання до суду відповідачем заперечення проти вирішення спору в господарському суді (від 09 липня 2024 року) не пройшло 30 днів та враховуючи, що відповідачем наразі не подано до суду жодної заяви щодо суті спору, вказане заперечення проти вирішення спору в господарському суді подане відповідачем до суду в межах строку, встановленого пунктом 7 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Як правомірно зазначив суд першої інстанції, у матеріалах справи відсутні докази визнання недійсною вказаної третейської угоди або будь-яких обставин, які б могли свідчити про те, що зазначена третейська угода втратила чинність або є невиконуваною.

Третейська угода укладена щодо спору, який підвідомчий третейським судам.

Як обгрунтовано зазначив суд першої інстанції, у даній справі сторони в укладеній між ними третейській угоді (пункт 10.1 кредитного договору №20-06в/2021 від 18 листопада 2021 року) чітко визначили найменування третейського суду, на розгляд якому передаються спори за вказаним кредитним договором, а саме: Постійно діючий Третейський суд при Асоціації "Слобожанська Перспектива"

Статтею 7 Закону України «Про третейські угоди» передбачено, що в Україні можуть утворюватися та діяти постійно діючі третейські суди та третейські суди для вирішення конкретного спору (суди ad hoc).

Статтею 9 Закону України «Про третейські суди» передбачено, що постійно діючий третейський суд підлягає державній реєстрації в порядку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Разом з цим, пунктом 3 ч. 5 статті 9 Закону Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачено, що в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про постійно діючі третейські суди:

повне найменування;

повне найменування засновника постійно діючого третейського суду, його ідентифікаційний код;

місцезнаходження постійно діючого третейського суду;

список третейських суддів: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, освіта, спеціальність, останнє місце роботи, загальний трудовий стаж, стаж роботи за спеціальністю;

дата затвердження положення, регламенту про постійно діючий третейський суд;

дата реєстрації та реєстраційний номер у паперовому Реєстрі постійно діючих третейських судів;

відомості про припинення діяльності: дата та підстави припинення діяльності;

дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі;

підстави для зупинення розгляду документів;

підстави для відмови в державній реєстрації;

відомості про скасування реєстраційних дій;

відомості про державного реєстратора;

дані про оприлюднення результатів розгляду документів, поданих для державної реєстрації;

місце зберігання реєстраційної справи в паперовій формі;

дані про надання відомостей з Єдиного державного реєстру;

інформація про виправлення помилок, допущених у відомостях Єдиного державного реєстру;

дата прийняття, дата набрання законної сили та номер судового рішення, на підставі якого проведено реєстраційну дію.

Статтею 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" серед основних принципів державної реєстрації зазначено публічність державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі та документів, що стали підставою для її проведення, об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у Єдиному державному реєстрі, відкритості та доступності відомостей Єдиного державного реєстру.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, фізичних осіб - підприємців та відокремлені підрозділи юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, з Єдиного державного реєстру.

Згідно з частиною 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Отже, відомості про місцезнаходження будь-якого постійно діючого третейського суду містяться в Єдиному державному реєстрі, а тому є офіційними, достовірними, публічними загальнодоступними відомостями.

Як правомірно зазначив суд першої інстанції, згідно з інформацією, розміщеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридична особа - Асоціація "Слобожанська Перспектива" (код ЄДРПОУ 35475082), місцезнаходження: 61057, м. Харків, вул. Донця-Захаржевського, буд. 6/8, зареєстрована 18 січня 2008 року, номер запису: 14801020000039273 та на теперішній час не є припиненою, що підтверджується наявним у справі відповідним Витягом із зазначеного Реєстру.

Стаття 30 Закону України «Про третейські суди» імперативно визначає, що місцем проведення третейського розгляду справи у постійно діючому третейському суді є місцезнаходження цього третейського суду.

З огляду на наведене, місце проведення третейського розгляду даного спору визначається за адресою зареєстрованого в Єдиному державному реєстрі місцезнаходженням обраного сторонами у третейській угоді постійно діючого суду: 61057, м. Харків, вул. Донця-Захаржевського, буд. 6/8, у зв`язку з чим колегія суддів відхиляє як безпідставні доводи апеляційної скарги щодо невиконуваності третейської угоди через відсутність в ній відомостей про місце проведення арбітражу.

Також колегія суддів відхиляє як безпідставні доводи третьої особи щодо того, що про неможливість виконання третейської угоди свідчить й те, що на території України запроваджено режим воєнного стану та триває збройна агресія російської федерації проти України, зокрема агресором здійснююються постійні обстріли Харківського регіону, у тому числі м. Харкова, у якому територіально розташований третейській суд, в той час як місцезнаходженням АТ "Мегабанк" є: м. Києв, вул. Січових Стрільців,17 та в останнього відсутні працівники у місті Харкові , що позбавляє його можливості реалізації свого права на доступ до правосуддя.

Зазначені обставини не свідчать про об`єктивну неможливість проведення третейського розгляду справи, оскільки місто Харків не є тимчасово окупованою територією, у місті працюють органи влади та обраний сторонами третейській суд, позивач не позбавлений права та можливості приймати участь у третейському розгляді справи через представника або направити уповноваженого працівника у відрядження до міста Харкова, враховуючи наявність транспортного сполученння між містом Харковом та містом Києвом. До того ж, як пояснив представник відповідача в судовому засіданні, у Постійно діючому Третейському суді при Асоціації "Слобожанська Перспектива" вже розглянуто декілька справ за участю сторін у даній справі, за результатом розгляду яких були прийняті рішення, на примусове виконання яких господарським судом апеляційної інстанції у встановленому порядку видано відповідні накази, що не заперечив представник позивача.

Ураховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження, а оскаржувана ухвала Господарського суду Харківської області постановлена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарги підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана ухвала без змін.

Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги залишаються за скаржником.

Керуючись статтями 240, 269, 270, 275-276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Мегабанк залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 02.09.2024 у справі №922/2242/24 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 14.11.2024

Головуючий суддя О.А. Пуль

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя В.В. Лакіза