Ухвала

від 04.09.2024 по справі 922/3473/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"04" вересня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/3473/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді: Усатого В.О.

розглянувши клопотання ОСОБА_1 про стягнення сум грошової винагороди та відшкодування витрат (вх. № 21812 від 02.09.2024) у справі

за заявоюІП "Омбілік Інвестментс", м. Харків доІП "Омбілік Інвестментс", м. Харків про визнання банкрутом ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.10.2017 порушено провадження у справі про банкрутство ІП "Омбілік Інвестментс", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Гапоненка Р.І., якому встановлено оплату послуг арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна ІП "Омбілік Інвестментс" у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень, джерелами сплати грошової винагороди розпоряднику майна є авансування боржником, що вноситься на депозитний рахунок нотаріусу.

Ухвалою суду від 13.03.2018 в попередньому засіданні затверджено реєстр вимог кредиторів ІП "Омбілік Інвестментс" на загальну суму 4669184,93 грн, з якої: конкурсні вимоги - основний борг - гр. ОСОБА_2 - 2808684,93 грн (четверта черга) та 3200,00 грн (перша черга); окремо внесено вимоги, як такі, що забезпечені заставою (іпотекою) майна ОСОБА_2 - 1353300,00 грн. Окремо внесено до реєстру вимог кредиторів відомості про майно боржника, що є предметом застави (іпотеки). Визнано вимоги кредиторів, що не були заявлені у місячний строк з моменту публікації оголошення, які рахуються за даними бухгалтерського обліку боржника такими, що не є конкурсними, а саме вимоги: ГУ Державної казначейської служби України у м. Києві на суму 240000,00 грн (шоста черга); УДКСУ у Дзержинському р-ні м. Харкова в розмірі 264000,00 грн (шоста черга); призначено підсумкове засідання суду.

Ухвалою суду від 21.03.2019 відсторонено ОСОБА_1 від виконання ним обов`язків розпорядника майна ІП "Омбілік Інвестментс"; призначено розпорядником майна ІП "Омбілік Інвестментс" арбітражного керуючого Томашука М.С.

02.04.2019 до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про затвердження звітів та видачу судового наказу, в якому арбітражний керуючий просив суд затвердити звіт розпорядника майна у справі № 922/3473/17 за період з 23.10.2017 по 21.03.2019; звіт про виплату та нарахування грошової винагороди розпорядника майна ІП "Омбілік Інвестментс" за період від 23.10.2017 по 31.12.2018 на загальну суму 126355,80 грн; затвердити звіт про витрачені кошти в процедурі розпорядження майном ІП "Омбілік Інвестментс" за період від 23.10.2017 по 31.12.2018 на загальну суму 23525,85 грн; видати судовий наказ про стягнення з БОРЖНИКА - ІНОЗЕМНОГО ПІДПРИЄМТСВА "ОМБІЛІК ІНВЕСТМЕНТС" грошових коштів у розмірі 148881,65 грн в якості оплати винагороди та витрат розпорядника майна.

Ухвалою суду від 30.07.2019 (суддя Міньковський С.В.) затверджено звіт розпорядника майна Гапоненка Р.І. про нарахування та виплату грошової винагороди у справі № 922/3473/17 на загальну суму 51888,06 грн, яка підлягає оплаті за рахунок боржника ІП "Омбілік Інвестментс". В решті вимог відмовлено. У задоволенні звіту арбітражного керуючого Гапоненка Р.І. про виплату та стягнення витрат на суму 23525,85 грн та видачу судового наказу відмовлено.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.10.2019 (суддя Міньковський С.В.) провадження у справі про банкрутство Іноземного підприємства "Омбілік Інвестментс" закрито; скасовано мораторій, що був введений ухвалою суду від 23.10.2017.

Не погоджуючись з ухвалами Господарського суду Харківської області від 30.07.2019 та 17.10.2019, арбітражний керуючий Гапоненко Р.І. звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 12.12.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу господарського суду Харківської області від 30.07.2019 у справі № 922/3473/17 змінено, виклавши п.п. 2, 3 резолютивної частини рішення в такій редакції: "Затвердити звіт розпорядника майна про нарахування та виплату грошової винагороди у справі № 922/3473/17 в загальній сумі 106682,96 грн, яка підлягає оплаті за рахунок боржника ІП "Омбілік Інвестментс" (код ЄДРПОУ 34015968, м. Харків, вул. Чернишевська, 65, оф. 4). В решті вимог відмовити". Стягнуто з ІНОЗЕМНОГО ПІДПРИЄМТСВА "ОМБІЛІК ІНВЕСТМЕНТС" на користь ОСОБА_1 106682,96 грн, з яких: 98245,41 грн виплата та нарахування грошової винагороди розпорядника майна боржника за період з 23.10.2017 по 07.12.2018; 5286,00 грн відшкодування витрат судового збору; 3151,55 грн відшкодування витрат на відрядження та 960,50 грн судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги. Доручено господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Також, постановою Східного апеляційного господарського суду від 12.12.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу господарського суду Харківської області від 17.10.2019 у справі № 922/3473/17 скасовано, справу передано на розгляд господарського суду Харківської області, стягнуто з ІНОЗЕМНОГО ПІДПРИЄМТСВА "ОМБІЛІК ІНВЕСТМЕНТС" на користь ОСОБА_1 1921,00 грн судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги, доручено господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Розпорядженням керівника апарату суду № 1/2020 від 02.01.2020 у зв`язку з недопустимістю повторної участі в розгляді справи судді Міньковського С.В., відповідно до п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, було призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи №922/3473/17.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду даної справи визначено суддю Усатого В.О.

02.01.2020 Господарським судом Харківської області на виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 12.12.2019 видано наказ про стягнення з ІНОЗЕМНОГО ПІДПРИЄМТСВА "ОМБІЛІК ІНВЕСТМЕНТС" на користь ОСОБА_1 106682,96 грн, з яких: 98245,41 грн виплата та нарахування грошової винагороди розпорядника майна боржника за період з 23.10.2017 по 07.12.2018; 5286,00 грн відшкодування витрат судового збору, 3151,55 грн відшкодування витрат на відрядження та 960,50 грн судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

Також, 02.01.2020 Господарським судом Харківської області на виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 12.12.2019 видано наказ про стягнення з ІНОЗЕМНОГО ПІДПРИЄМТСВА "ОМБІЛІК ІНВЕСТМЕНТС" на користь ОСОБА_1 1921,00 грн судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

Вищезазначені накази суду були направлені на адресу ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 11.03.2021, зокрема, задоволено заяви арбітражного керуючого Томашука М.С. про припинення повноважень як розпорядника майна боржника; відсторонено арбітражного керуючого Томашука М.С. від виконання повноважень розпорядника майна ІП "Омбілік Інвестментс"; призначено розпорядником майна ІП "Омбілік Інвестментс" арбітражну керуючу Дарієнко О.В.

Ухвалою суду від 14.09.2021 задоволено заяву розпорядника майна про заміну сторін (вх. № 4618 від 26.07.2021). Замінено кредиторів у справі про банкрутство ІП "Омбілік Інвестментс" - Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві та Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському (колишньому - Дзержинському) районі м. Харкова на Державну судову адміністрацію України. Зобов`язано розпорядника майна врахувати відповідну заміну кредитора в реєстрі вимог кредиторів.

Постановою Господарського суду Харківської області від 20.09.2022 визнано іноземне підприємство "Омбілік Інвестментс" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, призначено ліквідатором арбітражну керуючу Дарієнко О.В.

27.10.2022 до суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про стягнення сум грошової винагороди та відшкодування витрат колишнього розпорядника майна (вх.№ 12700), в якому заявник просив суд:

1) замінити джерело відшкодування витрат колишнього розпорядника майна Гапоненка Р.І. у справі № 922/3473/17 з "наявних у боржника коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника" на "за рахунок коштів кредиторів пропорційно розподілених між ними";

2) стягнути з кредиторів ІП "Омбілік Інвестментс" на користь ОСОБА_1 грошову винагороду та витрати розпорядника майна боржника у справі на загальну суму 109564,46 грн пропорційно сумам визнаних вимог, а саме з:

- ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 97742,45 грн;

- Державної судової адміністрації України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26252795) 11822,01 грн.

В обґрунтування поданого клопотання ОСОБА_1 посилався на ст. 98, ч. 1 ст. 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ч. 1 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 43 Конституції України, відсутність у боржника активів, а також на правові висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №22б/5014/2595/2012(12/83б), від 19.04.2018 у справі №265/2б-02/14/13-08, від 01.08.2019 у справі № 912/1783/16 та постанові Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2019 у справі № 910/20156/14.

На думку заявника, виплата грошової винагороди та відшкодування витрат повинна бути здійснена за рахунок кредиторів боржника пропорційно сумам визнаних грошових вимог.

Крім того, у своєму клопотанні ОСОБА_1 зазначив про те, що ним 19.10.2022 на адреси ОСОБА_2 та Державної судової адміністрації України надіслано вимоги про оплату сум грошової винагороди та відшкодування витрат колишнього розпорядника майна боржника, які кредиторами виконані не були.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.02.2023 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про стягнення сум грошової винагороди та відшкодування витрат (вх. № 12700 від 27.10.2022) відмовлено.

Вищезазначена ухвала суду мотивована наступним.

Заявник сам визначив джерело оплати послуг за рахунок БОРЖНИКА у клопотанні від 02.04.2019 про затвердження звітів та видачу судового наказу.

У подальшому, постановою Східного апеляційного господарського суду від 12.12.2019 змінено ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.07.2019 у справі № 922/3473/17, виклавши п. п. 2, 3 резолютивної частини рішення в такій редакції: "Затвердити звіт розпорядника майна про нарахування та виплату грошової винагороди у справі № 922/3473/17 в загальній сумі 106682,96 грн, яка підлягає оплаті ЗА РАХУНОК БОРЖНИКА ІНОЗЕМНОГО ПІДПРИЄМТСВА "ОМБІЛІК ІНВЕСТМЕНТС" (код ЄДРПОУ 34015968, м. Харків, вул. Чернишевська, 65, оф. 4). В решті вимог відмовити". Стягнуто з ІНОЗЕМНОГО ПІДПРИЄМТСВА "ОМБІЛІК ІНВЕСТМЕНТС" на користь ОСОБА_1 106682,96 грн, з яких: 98245,41 грн виплата та нарахування грошової винагороди розпорядника майна боржника за період з 23.10.2017 по 07.12.2018; 5286,00 грн відшкодування витрат судового збору; 3151,55 грн відшкодування витрат на відрядження та 960,50 грн судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги. Доручено господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Також, постановою Східного апеляційного господарського суду від 12.12.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу господарського суду Харківської області від 17.10.2019 у справі № 922/3473/17 скасовано, справу передано на розгляд господарського суду Харківської області, стягнуто з ІНОЗЕМНОГО ПІДПРИЄМТСВА "ОМБІЛІК ІНВЕСТМЕНТС" на користь ОСОБА_1 1921,00 грн судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги, доручено господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Таким чином, на користь ОСОБА_1 стягнуто 109564,46 грн саме з БОРЖНИКА.

Постанови Східного апеляційного господарського суду від 12.12.2019 у справі № 922/3473/17 набрали законної сили.

Також в ухвалі суду від 15.02.2023 зазначено про те, що одним із суттєвих елементів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності, водночас, клопотання ОСОБА_1 про стягнення сум грошової винагороди та відшкодування витрат (вх.№12700 від 27.10.2022) фактично підміняє собою перегляд постанов Східного апеляційного господарського суду від 12.12.2019 у справі №922/3473/17 у частинах стягнення грошових коштів на користь ОСОБА_1 шляхом зміни боржника в зобов`язаннях.

02.01.2020 Господарським судом Харківської області на виконання постанов Східного апеляційного господарського суду від 12.12.2019 видано накази про стягнення з ІП "Омбілік Інвестментс" на користь ОСОБА_1 106682,96 грн, з яких: 98245,41 грн виплата та нарахування грошової винагороди розпорядника майна боржника за період з 23.10.2017 по 07.12.2018; 5286,00 грн відшкодування витрат судового збору, 3151,55 грн відшкодування витрат на відрядження та 960,50 грн судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги, а також про стягнення з ІП "Омбілік Інвестментс" на користь ОСОБА_1 1921,00 грн судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

Вищезазначені накази суду від 02.01.2020 направлені на адресу ОСОБА_1 .

З огляду на те, що вимоги ОСОБА_1 на загальну суму 109564,46 грн виникли після порушення (відкриття) провадження у справі про банкрутство ІП "Омбілік Інвестментс", вони є поточними, отже, на них не розповсюджується дія мораторію, з огляду на що, ОСОБА_1 не був позбавлений права звернутися з відповідними наказами до виконавчої служби, натомість, відповідних доказів не надав.

Посилаючись на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 03.11.2020 у справі № 916/16/17, суд зазначив, що з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження, заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено частиною 5 статті 334 Господарського процесуального кодексу України.

Також суд зауважив на тому, що доказів того, що ОСОБА_2 та Державна судова адміністрація України є правонаступниками ІП "Омбілік Інвестментс" заявником надано не було.

Отже, суд дійшов висновку про те, що задоволення клопотання ОСОБА_1 про стягнення сум грошової винагороди та відшкодування витрат фактично призведе до подвійного стягнення з кредиторів тієї ж суми, яка постановами Східного апеляційного господарського суду від 12.12.2019 стягнута з боржника, а відповідні накази видані Господарським судом Харківської області від 02.01.2020, направлені ОСОБА_1

ОСОБА_1 з ухвалою суду від 15.02.2023 не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 15.02.2023 у справі №922/3473/17 та ухвалити нове рішення, яким змінити джерело сплати винагороди та відшкодування витрат колишнього розпорядника майна (арбітражного керуючого) Гапоненка Романа Івановича у справі №922/3473/17 з "наявних у боржника коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника" на "за рахунок коштів кредиторів пропорційно розподілених між ними". Стягнути з кредиторів - Іноземного підприємства "Омбілік Інвестментс" на користь ОСОБА_1 грошову винагороду та витрати розпорядника майна боржника у справі №922/3473/17 у загальному розмірі 109564,46 грн пропорційно сумам визнаних вимог кредиторів, а саме: з ОСОБА_2 - 97742,45 грн, Державної судової адміністрації України - 11822,01 грн.

Апеляційна скарга ОСОБА_1 була обґрунтована тим, що господарським судом проігноровані правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №22б/5014/2595/2012-(-12/83б), у постанові від 16.01.2019 у справі №05/5026/1809/2012, а також у постанові Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2019 у справі №910/20156/14, всупереч вимогам ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", адже висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими.

Також скаржник вважав помилковим посилання суду на принцип юридичної визначеності, адже, на думку ОСОБА_1 , коли прийняте рішення порушує конституційне право заявника на своєчасну оплату праці, воно не може не підлягати перегляду.

Крім того, заявник вважав, що посилання суду на норми права стосовного відкритого виконавчого провадження у процедурі банкрутства є неправильним застосуванням норм матеріального права.

Заявник також вважав, що у разі задоволення його клопотання відсутнє подвійне стягнення грошових коштів на користь ОСОБА_1 , оскільки клопотання містить вимогу про заміну джерела стягнення, та, відповідно, при його задоволенні відбувся б перехід зобов`язань зі сплати грошових коштів шляхом зняття боргового тягаря з ІП "Омбілік Інвестментс" на кредиторів і, як наслідок, виключення ІП "Омбілік Інвестментс" з суб`єктного складу боржників.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.06.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 15.02.2023 у справі №922/3473/17 залишено без змін.

У вищезазначеній постанові апеляційний суд зауважив на тому, що господарським судом правомірно застосовано принцип res judicata - принцип остаточності рішень суду, оскільки вищезазначені судові рішення набрали законної сили, тому у даному випадку спірним є питання способу та порядку виконання судових рішень на підставі судових наказів у ліквідаційній процедурі.

Щодо посилання апелянта на те, що господарським судом проігноровано правові висновки Верховного Суду, що викладені у постанові від 09.10.2019 у справі №22б/5014/2595/2012-(-12/83б), у постанові від 16.01.2019 у справі №05/5026/1809/2012, зокрема, про те, що за відсутності майнових активів банкрута, за рахунок яких можна було б відшкодувати оплату послуг та витрати арбітражному керуючому, така оплата повинна здійснюватися за рахунок коштів кредиторів, апеляційний суд зазначив про те, що Велика Палата Верховного Суду висловлює правові висновки у справах з огляду на встановлення судами певних фактичних обставин справи. Такі висновки не є універсальними та типовими до усіх справ і фактичних обставин, які можуть бути встановлені судами. З огляду на різноманітність суспільних правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, з урахуванням фактичних обставин, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та оцінку релевантності та необхідності застосування правових висновків Верховного Суду у кожній конкретній справі.

Наведені апелянтом висновки Верховного Суду не є релевантними до спірних правовідносин, оскільки зроблені за інших, ніж у цій справі, обставин та доказів.

Щодо посилань апелянта на висновки, викладені у постанові Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2019 у справі №910/20156/14, колегія суддів зазначила, що висновки суду апеляційної інстанції не є обов`язковими для застосування у порядку ч. 4 ст. 236 ГПК України.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що господарський суд правильно зазначив, що надане ОСОБА_1 клопотання про стягнення сум грошової винагороди та відшкодування витрат (вх. № 12700 від 27.10.2022) фактично підміняє собою перегляд постанов Східного апеляційного господарського суду від 12.12.2019 у справі № 922/3473/17 у частинах стягнення грошових коштів на користь ОСОБА_1 шляхом зміни боржника в зобов`язаннях.

Не погодившись із ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.02.2023 та постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.06.2023, ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою до суду касаційної інстанції.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.07.2023, у зв`язку з тим, що касаційна скарга не підлягає розгляду в порядку касаційного провадження, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Харківської області від 15.02.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.06.2023 у справі № 922/3473/17 відмовлено.

Ухвала Господарського суду Харківської області від 15.02.2023 та постанова Східного апеляційного господарського суду від 07.06.2023 набрали законної сили.

02.09.2024 до суду від до суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про стягнення сум грошової винагороди та відшкодування витрат колишнього розпорядника майна (вх. № 21812), в якому заявник просить суд:

1) замінити джерело відшкодування витрат колишнього розпорядника майна Гапоненка Р.І. у справі № 922/3473/17 з "наявних у боржника коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника" на "за рахунок коштів кредиторів пропорційно розподілених між ними";

2) стягнути з кредиторів ІП "Омбілік Інвестментс" на користь ОСОБА_1 грошову винагороду та витрати розпорядника майна боржника у справі на загальну суму 109564,46 грн пропорційно сумам визнаних вимог, а саме з:

- ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 97742,45 грн;

- Державної судової адміністрації України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26252795) 11822,01 грн.

В обґрунтування поданого клопотання ОСОБА_1 посилається на ст. 98, ч. 1 ст. 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ч. 1 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 43 Конституції України, відсутність у боржника активів, а також на правові висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №22б/5014/2595/2012(12/83б), від 19.04.2018 у справі №265/2б-02/14/13-08, від 01.08.2019 у справі № 912/1783/16 та постанові Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2019 у справі № 910/20156/14.

На думку заявника, виплата грошової винагороди та відшкодування витрат повинна бути здійснена за рахунок кредиторів боржника пропорційно сумам визнаних грошових вимог.

Крім того, у своєму клопотанні ОСОБА_1 зазначає про те, що ним 19.10.2022 на адреси ОСОБА_2 та Державної судової адміністрації України надіслано вимоги про оплату сум грошової винагороди та відшкодування витрат колишнього розпорядника майна боржника, які кредиторами виконані не були.

При дослідженні вищезазначеного клопотання ОСОБА_1 про стягнення сум грошової винагороди та відшкодування витрат з вх. № 21812 від 02.09.2024, судом встановлено, що дане клопотання за вимогами та змістом є ідентичним клопотанню ОСОБА_1 про стягнення сум грошової винагороди та відшкодування витрат із вх.№ 12700 від 27.10.2022.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положеньГосподарського процесуального кодексу Українита інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Пунктом 1 частини 1 статті 43 ГПК України передбачено, що залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин.

Відповідно до ч. 4 ст. 43 ГПК України суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Згідно з ч. 3 ст. 43 ГПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Враховуючи вищевикладене, суд визнає дії ОСОБА_1 , які полягають у поданні вдруге до суду клопотання про стягнення сум грошової винагороди та відшкодування витрат (за відсутності інших підстав або нових обставин), яке вже вирішено судом, - зловживанням процесуальними правами.

Приймаючи до уваги вищезазначене, враховуючи приписи ч. 3 ст. 43 ГПК України, суд вважає за необхідне повернути ОСОБА_1 клопотання про стягнення сум грошової винагороди та відшкодування витрат (вх. № 21812 від 02.09.2024) та попередити ОСОБА_1 про неприпустимість зловживання процесуальними правами й про відповідальність за таке зловживання.

Керуючись ст. 58-67 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 43, 232-235 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Повернути ОСОБА_1 клопотання про стягнення сум грошової винагороди та відшкодування витрат (вх. № 21812 від 02.09.2024).

Попередити ОСОБА_1 про неприпустимість зловживання процесуальними правами та про відповідальність за таке зловживання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги в строки, передбачені ст. 256 ГПК України.

Суддя Усатий В.О.